Пантелеймон Куліш у 1840-ві роки
Рецензія на книгу: Івашків Василь. Художня, літературознавча і фольклористична парадигма ранньої творчости Пантелеймона Куліша. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – 447 с....
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2009
|
| Schriftenreihe: | Слово і Час |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/133562 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Пантелеймон Куліш у 1840-ві роки / О. Федорук // Слово і Час. — 2009. — № 10. — С. 122-124. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-133562 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1335622025-02-09T22:46:38Z Пантелеймон Куліш у 1840-ві роки Panteleymon Kulish in 1840s Федорук, О. Рецензії Рецензія на книгу: Івашків Василь. Художня, літературознавча і фольклористична парадигма ранньої творчости Пантелеймона Куліша. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – 447 с. 2009 Article Пантелеймон Куліш у 1840-ві роки / О. Федорук // Слово і Час. — 2009. — № 10. — С. 122-124. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. 0236-1477 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/133562 uk Слово і Час application/pdf Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії Рецензії |
| spellingShingle |
Рецензії Рецензії Федорук, О. Пантелеймон Куліш у 1840-ві роки Слово і Час |
| description |
Рецензія на книгу: Івашків Василь. Художня, літературознавча і фольклористична парадигма ранньої творчости Пантелеймона Куліша. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – 447 с. |
| format |
Article |
| author |
Федорук, О. |
| author_facet |
Федорук, О. |
| author_sort |
Федорук, О. |
| title |
Пантелеймон Куліш у 1840-ві роки |
| title_short |
Пантелеймон Куліш у 1840-ві роки |
| title_full |
Пантелеймон Куліш у 1840-ві роки |
| title_fullStr |
Пантелеймон Куліш у 1840-ві роки |
| title_full_unstemmed |
Пантелеймон Куліш у 1840-ві роки |
| title_sort |
пантелеймон куліш у 1840-ві роки |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Рецензії |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/133562 |
| citation_txt |
Пантелеймон Куліш у 1840-ві роки / О. Федорук // Слово і Час. — 2009. — № 10. — С. 122-124. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. |
| series |
Слово і Час |
| work_keys_str_mv |
AT fedoruko panteleimonkulíšu1840víroki AT fedoruko panteleymonkulishin1840s |
| first_indexed |
2025-12-01T13:24:12Z |
| last_indexed |
2025-12-01T13:24:12Z |
| _version_ |
1850312446755995648 |
| fulltext |
Слово і Час. 2009 • №10122
В інтелектуальному просторі України
з ’явилося нове фундаментальне
видання – монографія Василя Івашкова
«Л і терат урна , фольклористична
парадигма творчости Пантелеймона
Куліша». Сам факт появи цієї книжки
з-під пера дослідника, який упродовж
двадцяти рок ів виявляє пост ійне
зацікавлення Кулішевою творчістю, –
явище небуденне. Перша його публікація
«Українські народні пісні в записах
Пантелеймона Куліша» вийшла 1989
р., і того ж року молодий пошуковець
зд ійснив двотижневу подорож до
Ленінграда, де в рукописних фондах
Пушкінського Дому й тоді ще Державної
публічної бібліотеки ім. М. Салтикова-
Щедріна докладно ознайомився з
Кулішевими матеріалами. Наступного
року з’явилася перша книжка науковця –
«Українська романтична драма 30–80-х
років ХІХ ст.», у якій проаналізовано
«Драмовану трилогію» Куліша . Ще
наступного – побачила світ підготовлена
Івашковим «Чорна рада». А через два
роки в серії «Бібліотека української
літератури» вийшов друком двотомник
Кулішевих творів, другий том якого
– драматичні твори, взоруючись на
акаде мічн і традиц і ї , упорядкував
Івашків (2-ге видання . – 1998 р . ) .
І вже нещодавно , 2006 р . , уперше
за 160 років побачила світ Кулішева
книжка «Повість про український народ»,
видання якої також зініціював Івашків,
спорядивши її ґрунтовною передмовою.
До цього слід додати, що у видавництві
«Критика» готується до друку сумлінно
впорядкований науковцем том «Записок
о Южной Руси» (у рамках «Повного
зібрання творів Куліша»). Нарешті ,
к ількадесят статей , присвячених
Кулішеві, у різних наукових виданнях
поставили Івашкова в один ряд з
найавторитетнішими кулішезнавцями
сьогодення.
Вибір теми монографії не випадковий.
Тут, очевидно, зіграв роль той кричущий
факт, що ранній Куліш – молодий амбітний
початківець-письменник, який, увійшовши
в українську літературу, одразу здобув
визнання (так , Костомаров бачив у
Кулішеві майбутнього українського
В а л ьт е р а С к о т т а ) , н а у к о в е ц ь -
аматор , який намагався провести
системне дослідження фольклорних
та історичних пам ’яток свого краю,
кириломефодіївець-патріот, котрий
засобами пера прагнув повернути
колишню славу своєї Батьківщини і який
за україноцентризм зазнав репресій, –
був належним чином не досліджений.
Рівно 90 років тому Віктор Петров
видав монографію, присвячену Кулішеві
1850-х рр., у передмові якої висловив
сподівання написати й аналогічну книжку
про Куліша 1840-х рр. (я не схильний
перебільшувати значення праць Петрова
для нинішніх наукових потреб і гадаю,
що темі «Куліш у 1850-х рр .» нині
потрібне нове поглиблене дослідження).
Поява низки статей Петрова про
початковий період життя й творчості
Куліша (а також наявність однієї, досі
не опублікованої, статті дослідника про
Куліша-кириломефодіївця) свідчить,
що, якби не сталінщина 1930-х рр., він,
імовірно, свій задум зміг би реалізувати.
Проте цього не сталося , і Кул іш
1840-х рр. донині був вивчений лише
фрагментарно, на рівні епізодичних
статей, присвячених окремим аспектам
його життя й творчості.
Отже, бракувало дослідження про
Куліша в 1840-х рр., і бракувало саме
ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ У 1840-ві РОКИ
[Івашків Василь. Художня, літературознавча і
фольклористична парадигма ранньої творчости
Пантелеймона Куліша. – Львів: Видавничий
центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – 447 с.]
Слово і Час. 2009 • №10 123
такого, яке написав Івашків, – системного.
Науковець усебічно розглянув Куліша
як письменника, критика, публіциста
й фольклориста, почасти як історика
(«запропонована тут монографічна
розвідка написана в руслі поглибленого
комплексного вивчення творчої спадщини
П. Куліша» (8)). Саме як письменник і
фольклорист Куліш у цей період заявив
про себе найбільше, і обидві ці грані його
творчої активності Івашків простудіював
однаково компетентно. Своє дослідження
в ін визначив як «джерелознавчо -
аналітичне». За твердженням автора,
він проаналізував усі відомі праці
Куліша 1840-х рр . (до арешту) – і
друковані , і рукописні – «наскільки
це на теперішній час можливо» (25).
За зізнанням дослідника, він не зміг
дістати лише одну («уничтожающую»)
рецензію Куліша на роман Олександра
Кузміча «Казаки», яку той у листопаді
1843 р. надіслав Михайлові Погодіну
для публікації в «Москвитянине» і
яка нині зберігається в особовому
фонді Погодіна в рукописному відділі
Російської державної бібліотеки в Москві
[див.: 3]. (До слова, автор монографії,
як видно, не користувався Кулішевими
матер іалами , що збер і гаються в
московських архівосховищах). Поза
увагою Івашкова залишився й автограф
Кул ішево го опов і дання «Циган»
( збер і гає ться в Док ументально -
арх і вному фонд і Нац і онально го
художнього музею України), а також
автограф Кулішевої поеми «Україна»
(в експозиції Національного музею
літератури України; міцно прикріплений
до стенду й дослідникам не видається),
в і д т а к ми н е з н а ємо , ч и во н и
відрізняються від опублікованих текстів,
а якщо відрізняються, то наскільки. Із
невикористаних матеріалів, здається,
це і все. Решту творів Куліша, а також
рецензії на них у монографії використано
сповна , до того ж декілька текстів
(фольклористичні статті 1843 р.) Івашків
увів до наукового вжитку вперше.
Книжк а м і с ти ть два розд і ли –
«Художня проза 1840–1846 років»
і «Фольклористика , і стор іософія ,
публіцистика , літературна критика
та мемуаристика 1840 – початку
1847 років», а також вступ, висновки
(останні також англійською), список
використаних джерел і літератури ,
іменний покажчик. Розділи складаються
з таких параграфів : “Воронізький
цикл” ранньої прози Пантелеймона
Куліша» (41 с.), «Мала проза середини
1840-х років: ідилії “Орися” та “Самое
обыкновенное происшествие” (38 с.),
«Становлення історично-романного
мислення Пантелеймона Куліша: роман
“Михайло Чарнышенко, или Малороссия
восемьдесят лет назад ” ( 56 с . ) ,
«Проблематика історичного роману
“Чорна рада. Хроніка 1663 року” (редакції
1840-х років)» (64 с.), «Фольклористична
діяльн ість Пантелеймона Куліша .
“Украинские народные предания ”»
(60 с.), «Фольклорно-поетична історія
України: епопея “Україна” та “Книга о
ділах народу українського і славного
Війська козацького Запорозького» (43 с.),
«Історіософська концепція України.
“Повесть об украинском народе” (32 с.),
«Початки публіцистики, літературної
критики, мемуаристики» (39 с.).
Уже з і змісту видно , що книжка
структурована логічно, кожний підрозділ
«на своєму місці». Автор сфокусував
свою дослідницьку увагу на творчості
Куліша, біографію розглянув принагідно
(найдокладніше лише у випадку, коли
йдеться про фольклористичну працю
Куліша). Це й зрозуміло. Якщо біографію
деталізувати так само, як і творчість,
книжка вийшла б набагато об’ємніша.
«Труднощі мого монографічного
дослідження передусім у відсутності
академічного зібрання творів П. Куліша,
зокрема написаних у ранній період. Тому
значний час потрачено на пошуки такого
матеріялу, який не весь зберігається в
одній чи двох бібліотеках», – зізнається
науковець (25). Ці труднощі будуть стояти
перед кожним дослідником, який так
само сумлінно, як й автор рецензованої
монографії, аналізуватиме творчість того
чи того письменника. Адже, за винятком
Шевченка й Котляревського , ми не
маємо жодного повного зібрання творів
класиків ХІХ ст., а отже, ту саму роботу,
що зробив Івашків, збираючи матеріали
для своєї монографії, замість заглянути
в академічне видання буде здійснювати
всякий дослідник чи творчості Куліша,
чи Марка Вовчка, чи Лесі Українки або
Слово і Час. 2009 • №10124
Коцюбинського.
Видання такого за обширом штибу, як
рецензоване, можна завжди доповнювати,
уточнювати, виправляти. Так, навряд чи
слід вважати слушним висловлене (хай
навіть зі знаком запитання) припущення,
що автор, який підписався криптонімом
П. К. (його не можна називати анонімним,
як тут-таки робить Івашків), опублікованої
в журнал і «Маяк с овременно го
просвещения и образованности»
рецензії на Максимовичів «Киевлянин
на 1840 год» (у ньому вміщено Кулішеві
оповідання), – це Куліш. Далі у книжці
мовиться, що рецензент «спотворив
[…] прізвище» Куліша, бо в публікації
«П. А. Кульма». Правильніше сказати,
не спотворив, а трапилася друкарська
помилка. Очевидно, згаданий рецензент
– це цензор Петро Корсаков, автор
рецензії на Шевченків «Кобзар» у тому
ж «Маяке» за 1840 р. (підписався також
криптонімом П. К.).
Пишучи про намір Куліша перекласти
Гомерову «Одіссею», можна було б
згадати, що в 1880-х рр. письменник
с п р о бу в а в - т а к и ї ї п е р е к л а с т и ,
однак полишив працю, оскільки , за
власним зізнанням, не мав під рукою
коментованого Гомера [2, 189] (початок
перекладу див.: [4]).
Автор анон імно ї передмови до
львівського видання «Гомерова Одиссея»
(переклад здійснив Петро Ніщинський),
яку цитує автор рецензованого видання
(77, 79), імовірно, Михайло Грушевський
(його передруковано в додатках до
новітнього зібрання творів Грушевського)
[див.: 1].
Покажчик не завжди в ідпов ідає
реальному змістові: так, коли в книжці
йдеться про Кулішеву матір Катерину
(зокрема, на с. 31, 85), у покажчику це
прізвище не наведено.
Утім ці та інші зауваження не впливають
на загальне враження, отримане від
прочитання монографії. На жаль, такі
дослідження не типові для нашої науки
– вони унікальні.
ЛІТЕРАТУРА
1. Грушевський М. Твори: У 50 т. – Львів, 2008. – Т. 11 / Упор., комент. Г. Бурлака. – С. 475–483.
2. Могилянський М. П. О. Куліш в 90-х роках: (Листи і документи) // Червоний шлях. – 1925. – № 8.
3. Панов С. И. Кузьмич Александр Петрович // Русские писатели 1800–1913. – М., 1994. – Т. 3. – С. 211.
4. Сочинения и письма П. А. Кулиша. – К., 1909. – Т. 3. – С. 517.
Федорук Олесь
Євген Маланюк. Нотатники (1936–1968):
Документально-художнє видання. – К.:
Темпора, 2008. – 336 с.: іл.
У виданні подаються нотатки та щоденникові записи з
робочих зошитів та записних книжок відомого українського
поета, історіософа та культуролога Євгена Маланюка
(1897–1968). Історична доля України, осмислення причин
наших поразок та невдач, спогади дитинства, ескізи творчих
задумів, надзвичайно потужний потік думок, висновків,
прогнозів, пророцтв, гіпотез – як продовження поетового
діалогу із собою, з епохою, з рідною землею.
Книжка розрахована на широке коло читачів.
У фотододатку використано матеріали з архіву поета, що
зберігається в родині його сина Богдана Маланюка в Празі,
з архіву Є. Маланюка в УВАН у США, архіву упорядника.
|