Протикорозійні властивості екстрактів рослинної сировини в розчині соляної кислоти
Розроблена методика ефективної екстракції з кори і стружки дуба (Quercus Robur) та листя чаю (Camellia Sinensis). Вивчено вплив екстрактів на корозійно-електрохімічні властивості сталі 20 в 5%-ій соляній кислоті. Встановлено, що ефективність інгібітора зростає зі збільшенням його концентрації в ро...
Saved in:
| Published in: | Фізико-хімічна механіка матеріалів |
|---|---|
| Date: | 2015 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України
2015
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/134591 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Протикорозійні властивості екстрактів рослинної сировини в розчині соляної кислоти / Я.М. Хабурський // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2015. — Т. 51, № 1. — С. 116-121. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-134591 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Хабурський, Я.М. 2018-06-13T17:46:54Z 2018-06-13T17:46:54Z 2015 Протикорозійні властивості екстрактів рослинної сировини в розчині соляної кислоти / Я.М. Хабурський // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2015. — Т. 51, № 1. — С. 116-121. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. 0430-6252 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/134591 620.197.3 Розроблена методика ефективної екстракції з кори і стружки дуба (Quercus Robur) та листя чаю (Camellia Sinensis). Вивчено вплив екстрактів на корозійно-електрохімічні властивості сталі 20 в 5%-ій соляній кислоті. Встановлено, що ефективність інгібітора зростає зі збільшенням його концентрації в розчині кислоти та підвищенням часу експозиції. За результатами масометричних випроб за різних температур розраховано енергію активації, яка вказує на суттєве утруднення корозійного процесу в інгібованому середовищі. Згідно з електрохімічними розрахунками, адсорбцію обох екстрактів на поверхні сталі можна описати ізотермою Ленгмюра. Разработан метод эффективной экстракции с коры и стружки дуба (Quercus Robur), а также с листья чая (Camellia Sinensis). Изучено влияние экстрактов на коррозионно-электрохимические свойства среднеуглеродистой стали в 5%-ой соляной кислоте. Установлено, что эффективность ингибитора увеличивается с ростом его концентрации в растворе кислоты и повышением времени экспозиции. По результатам массометрических испытаний при различных температурах рассчитана энергия активации, которая указывает на существенное затруднение коррозионного процесса в ингибированной среде. В соответствии с электрохимическими результатами адсорбция обоих экстрактов на поверхности стали 20 описывается изотермой Ленгмюра. The method of effective extraction from oak bark and chips (Quercus Robur) and also form tea leaves (Camellia Sinensis) was developed. The influence of extracts on corrosion and electrochemical properties of mild steel in 5% hydrochloric acid media was studied. It was established that inhibitor efficiency increases with increase of it concentration in acid solution and with increasing the exposition time. The activation energy was calculated from the results of weight loss measurements and its value indicated a significant complication of corrosion process in inhibited media. The analysis of obtained electrochemical data showed that adsorption of both extracts on steel 20 surface was described by Langmuir isotherm. uk Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України Фізико-хімічна механіка матеріалів Протикорозійні властивості екстрактів рослинної сировини в розчині соляної кислоти Противокоррозионные свойства экстрактов растительного сырья в растворе соляной кислоты Anti-corrosion properties of plant substance extracts in hydrochloric acid solution Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Протикорозійні властивості екстрактів рослинної сировини в розчині соляної кислоти |
| spellingShingle |
Протикорозійні властивості екстрактів рослинної сировини в розчині соляної кислоти Хабурський, Я.М. |
| title_short |
Протикорозійні властивості екстрактів рослинної сировини в розчині соляної кислоти |
| title_full |
Протикорозійні властивості екстрактів рослинної сировини в розчині соляної кислоти |
| title_fullStr |
Протикорозійні властивості екстрактів рослинної сировини в розчині соляної кислоти |
| title_full_unstemmed |
Протикорозійні властивості екстрактів рослинної сировини в розчині соляної кислоти |
| title_sort |
протикорозійні властивості екстрактів рослинної сировини в розчині соляної кислоти |
| author |
Хабурський, Я.М. |
| author_facet |
Хабурський, Я.М. |
| publishDate |
2015 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Фізико-хімічна механіка матеріалів |
| publisher |
Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Противокоррозионные свойства экстрактов растительного сырья в растворе соляной кислоты Anti-corrosion properties of plant substance extracts in hydrochloric acid solution |
| description |
Розроблена методика ефективної екстракції з кори і стружки дуба (Quercus Robur) та
листя чаю (Camellia Sinensis). Вивчено вплив екстрактів на корозійно-електрохімічні
властивості сталі 20 в 5%-ій соляній кислоті. Встановлено, що ефективність інгібітора зростає зі збільшенням його концентрації в розчині кислоти та підвищенням часу
експозиції. За результатами масометричних випроб за різних температур розраховано енергію активації, яка вказує на суттєве утруднення корозійного процесу в інгібованому середовищі. Згідно з електрохімічними розрахунками, адсорбцію обох екстрактів на поверхні сталі можна описати ізотермою Ленгмюра.
Разработан метод эффективной экстракции с коры и стружки дуба (Quercus
Robur), а также с листья чая (Camellia Sinensis). Изучено влияние экстрактов на коррозионно-электрохимические свойства среднеуглеродистой стали в 5%-ой соляной кислоте. Установлено, что эффективность ингибитора увеличивается с ростом его концентрации в растворе кислоты и повышением времени экспозиции. По результатам массометрических испытаний при различных температурах рассчитана энергия активации, которая указывает на существенное затруднение коррозионного процесса в ингибированной среде. В соответствии с электрохимическими результатами адсорбция обоих экстрактов на поверхности стали 20 описывается изотермой Ленгмюра.
The method of effective extraction from oak bark and chips (Quercus Robur)
and also form tea leaves (Camellia Sinensis) was developed. The influence of extracts on corrosion
and electrochemical properties of mild steel in 5% hydrochloric acid media was studied.
It was established that inhibitor efficiency increases with increase of it concentration in acid
solution and with increasing the exposition time. The activation energy was calculated from the
results of weight loss measurements and its value indicated a significant complication of corrosion
process in inhibited media. The analysis of obtained electrochemical data showed that
adsorption of both extracts on steel 20 surface was described by Langmuir isotherm.
|
| issn |
0430-6252 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/134591 |
| citation_txt |
Протикорозійні властивості екстрактів рослинної сировини в розчині соляної кислоти / Я.М. Хабурський // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2015. — Т. 51, № 1. — С. 116-121. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT habursʹkiiâm protikorozíinívlastivostíekstraktívroslinnoísirovinivrozčinísolânoíkisloti AT habursʹkiiâm protivokorrozionnyesvoistvaékstraktovrastitelʹnogosyrʹâvrastvoresolânoikisloty AT habursʹkiiâm anticorrosionpropertiesofplantsubstanceextractsinhydrochloricacidsolution |
| first_indexed |
2025-11-27T01:33:25Z |
| last_indexed |
2025-11-27T01:33:25Z |
| _version_ |
1850791172047372288 |
| fulltext |
116
Ô³çèêî-õ³ì³÷íà ìåõàí³êà ìàòåð³àë³â. – 2015. – ¹ 1. – Physicochemical Mechanics of Materials
УДК 620.197.3
ПРОТИКОРОЗІЙНІ ВЛАСТИВОСТІ ЕКСТРАКТІВ
РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ В РОЗЧИНІ СОЛЯНОЇ КИСЛОТИ
Я. М. ХАБУРСЬКИЙ
Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, Львів
Розроблена методика ефективної екстракції з кори і стружки дуба (Quercus Robur) та
листя чаю (Camellia Sinensis). Вивчено вплив екстрактів на корозійно-електрохімічні
властивості сталі 20 в 5%-ій соляній кислоті. Встановлено, що ефективність інгібіто-
ра зростає зі збільшенням його концентрації в розчині кислоти та підвищенням часу
експозиції. За результатами масометричних випроб за різних температур розрахова-
но енергію активації, яка вказує на суттєве утруднення корозійного процесу в
інгібованому середовищі. Згідно з електрохімічними розрахунками, адсорбцію обох
екстрактів на поверхні сталі можна описати ізотермою Ленгмюра.
Ключові слова: зелені інгібітори, швидкість кислотної корозії, ступінь захисту,
струм корозії, енергія активації.
Розчини неорганічних та органічних кислот широко використовують для
усунення солей твердості та продуктів корозії з поверхонь теплообміну котлів,
конденсаторів тощо [1]. Таке обладнання часто виготовлене з вуглецевих сталей,
які досить швидко кородують у кислих середовищах. Для того, щоб уникнути
небажаного розчинення металу та надлишкових витрат кислоти під час промивки
використовують інгібітори. Більшість відомих на сьогодні ефективних інгібіторів
кислотної корозії є не лише дорогими, а й шкідливими для навколишнього сере-
довища [2]. Тому розроблення нових інгібіторів з рослинної сировини, багатої на
природні хімічні сполуки, які містять у своїй структурі карбонові кільця з гетеро-
атомами (N, O, S) та систему спряжених подвійних зв’язків, що обумовлюватиме
їх захисні властивості, досі актуальне [3]. Мета роботи – вивчити ефективність
захисного впливу екстрактів дуба звичайного та листя чаю як дешевої та еколо-
гічної сировини на корозійну поведінку сталі в 5%-ій соляній кислоті.
Матеріали та методики досліджень. Матеріалами слугували стружка і кора
дуба звичайного (Quercus Robur) та листя чорного крупнолистового чаю (Camellia
Sinensis), сталь 20 (стан постачання), а корозивним середовищем – 5%-ий водний
р-н HCl.
Підготовка сировини до екстракції. Зразки Quercus Robur та Camellia Si-
nensis витримували в сушильній шафі за температури 70°С до постійної маси.
Далі висушені і помелені на кульковому млині зразки просіювали через сито.
Подрібненість становила 120 та 140 mesh для дуба та чаю, відповідно.
Хід екстракції. Екстракцію здійснювали в скляній колбі об’ємом 500 ml зі
зворотним холодильником за таких умов: співвідношення вихідна сировина/роз-
чинник 1:25, час екстракції 2 h від початку кипіння суміші, температура 97°С.
Розчинником слугувала суміш дистильованої води та етилового спирту (7:2). Піс-
ля закінчення екстрагування суміш фільтрували через фільтрувальний папір № 1
і промивали гарячим розчинником.
Контактна особа: Я. М. ХАБУРСЬКИЙ, e-mail: khabursky.yaroslav@gmail.com
117
Зразки листя чаю додатково попередньо обезжирювали в апараті Сокслета
за методикою [4] для уникнення злипання між собою кристалів кінцевого про-
дукту та кращого розчинення у воді.
Кондиціонування. Отримані водно-спиртові екстракти висушували в два
етапи: відганяли азеотропну суміш та воду за температур 92…98°С; концентрат
висушували за температури 70°С в сушильній шафі впродовж двох днів. Кінце-
вий продукт – коричневі дрібнодисперсні блискучі кристали.
Корозійні та електрохімічні дослідження. Експериментували за темпера-
тур 20, 30 та 40°С. Швидкість корозії Km (g/(m2⋅h)) визначали гравіметрично та
розраховували за формулою
1 2( ) /( )mK m m S= − ⋅ τ ,
де m1 – початкова вага зразка, g; m2 – вага зразка після експозиції в корозивному
середовищі та усунення продуктів корозії, g; S – загальна площа зразка, cm2; τ –
час експозиції зразка в корозивному середовищі, h.
Захисний ефект інгібітора (ступінь захисту Z, %) розраховували за форму-
лою
( / ) 100%m i mZ K K K= − ⋅ ,
де Km і Ki – швидкість корозії в неінгібованому та інгібованому середовищах,
відповідно.
Ступінь заповнення поверхні сталі інгібітором θ′ визначали, базуючись на
адсорбційній моделі Хрістова і Попова [5]:
( / )m i mK K K Z′θ = − = ⋅ θ ,
де θ – максимальне покриття поверхні (θ = 1).
Електрохімічні дослідження виконували на потенціостаті IPC-Pro, робочий
електрод – циліндричний зразок сталі 20 з робочою поверхнею 0,0628 cm2, елек-
трод порівняння – насичений хлоридсрібний. Розгортка потенціалу 1 mV/s. Кон-
станти Тафеля визначали графічно-аналітичним методом [6].
Зміщення адсорбційного потенціалу ∆Ψ1 розраховували за формулою
( )1 01 / ( )c a c aE b b b b b ∆Ψ = ∆ − ⋅ + ⋅ ,
де ∆E – зміщення потенціалу корозії в присутності інгібітора; bc, ba – константи
Тафеля; b0 = 2,3RT/F = 0,059.
Поляризаційний опір визначали так:
2,3 /( )p c a c aR b b b b= ⋅ + .
Енергію активації Eact розраховували з рівняння Арреніуса:
act 1 2 2 1 2 1[ 2,3 lg / ] /( )E R T T K K T T= ⋅ ⋅ ⋅ − ,
де R – універсальна газова стала; T1, T2 – абсолютні температури корозивного
середовища.
Результати досліджень та їх обговорення. Кристалічна форма отриманих
екстрактів дала можливість ранжувати захисні властивості інгібіторів за концен-
траціями. Так, швидкість корозії сталі залежала від концентрації обох екстрактів:
їх збільшення з 0,2 до 0,8 g/dm3 призводить до зменшення Km в 1,8–9,6 (для
екстракту з листя чаю) та в 2,8–7,8 (для екстракту зі стружки та кори дуба) разів.
Зазначимо, що за концентрації 0,8 g/dm3 ефективність протикорозійного захисту
майже не відрізняється для обох екстрактів (87…89%, рис. 1).
118
Збільшення часу випроб від 3 до 9 h призводить до закономірного зростання
швидкості корозії сталі (рис. 2). Під впливом екстрактів Km знижується в серед-
ньому в 2,3–8,5 рази, причому за більшого часу експозиції інгібувальний захист
ефективніший (рис. 3). За експозиції 3 h ефективність екстракту чаю дещо вища,
однак зі зростанням часу витримки відмінності між здатністю обох екстрактів
гальмувати за однакової концентрації корозію нівелюються.
Рис. 1. Залежність швидкості корозії Km
сталі 20 в 5%-му р-ні HCl
від концентрації C екстрактів дуба (1)
та чаю (2).
Fig. 1. Dependence of steel 20 corrosion
rate Km in 5% HCl solution on oak (1) and
tea (2) extract concentration C.
Рис. 2. Fig. 2. Рис. 3. Fig. 3.
Рис. 2. Залежність швидкості корозії Km сталі 20 в 5%-ій HCl (1) та в присутності
0,8 g/dm3 екстрактів чаю (2) та дуба (3) від часу випробувань.
Fig. 2. Dependence of steel 20 corrosion rate Km in 5% HCl solution (1) and in the presence
of 0.8 g/dm3 of tea (2) and oak (3) extracts on exposition time.
Рис. 3. Залежність ефективності інгібіторного захисту Z сталі 20 в 5%-ій HCl
від часу експозиції: 1 – екстракт чаю; 2 – дуба.
Fig. 3. Dependence of inhibition efficiency Z of steel 20 in 5% HCl on exposition time:
1 – tea extract; 2 – oak extract.
Під впливом екстрактів стаціонарний потенціал Est сталі зміщується в бік
від’ємніших значень, причому збільшення концентрації екстракту з 0,2 до
0,8 g/dm3 майже не змінює кінцевих значень Est (рис. 4, див. таблицю).
Рис. 4. Поляризаційні криві сталі 20
в 5%-ій HCl (1, 1′), екстрактах дубa (2, 2′)
та чаю (3, 3′).
Fig. 4. Polarization curves of steel 20
in 5% HCl solution (1, 1′),
oak (2, 2′), tea extracts (3, 3′).
119
Струми корозії сталі 20 в інгібованих середовищах зменшуються в 2,5–3,9
рази, константи Тафеля зростають, збільшується в 1,5–2 рази поляризаційний
опір. Отримані результати вказують на те, що обидва екстракти в кислому сере-
довищі гальмують і катодну, і анодну реакції, причому ефективність екстракту
чаю є вища, ніж екстракту дуба. Це узгоджується з результатами гравіметричних
досліджень, одержаних за невеликого часу експозиції.
Електрохімічні показники швидкості корозії відображають первинні стадії
взаємодії інгібованого середовища з поверхнею сталі. Очевидно, що причиною
різної початкової ефективності однотипних досліджуваних інгібіторів є певні від-
мінності в їхньому хімічному складі [7]. Триваліший контакт призводить, ймо-
вірно, до формування стабільного адсорбційного шару, що в кінцевому результа-
ті і вирівнює ефективність обох екстрактів за концентрації 0,8 g/dm3.
Електрохімічні характеристики сталі 20 у 5%-ій HCl
за присутності інгібіторів
Константи
Тафеля,
mV Середовище
C,
g/dm3
–Ecorr,
mV
∆Ψ1,
mV
icorr,
mA/cm2
bc ba
Rр,
Ω⋅cm2
Eact,
kJ/(mol⋅grad)
5% HCl – 463 – 2⋅10–2 48 69 65,1 55,6
Екстракт дуба 0,8 459 12 8⋅10–3 70 93 91,9 74,0
Екстракт чаю 0,8 455 54 6⋅10–3 110 96 117,9 85,5
На користь такого механізму свідчать зміни в подвійному електричному ша-
рі: розраховані значення адсорбційного Ψ1-потенціалу (див. таблицю) вказують
на можливість хемосорбції складників екстрактів. Крім енергетичного Ψ1-ефекту,
гальмування корозії додатково може бути результатом зміни константи швидко-
сті процесу внаслідок зміни енергії активації Eact. Саме тому важливим показни-
ком ефективності впливу інгібіторів на електрохімічну корозію в широкому діа-
пазоні температур є енергія активації Eact. В присутності екстрактів концентрації
0,8 g/dm3 енергія активації зростає, що пов’язано із виникненням додаткового
потенціального бар’єра, який створюється адсорбованими частинками на шляху
переносу заряду [6].
Чутливість швидкості корозії сталі 20 до температурного впливу в дослідже-
ному діапазоні (20…40°C) в інгібованих розчинах 5%-ої HCl невисока (рис. 5) на
відміну від фонового електроліту, що може вказувати на стабільність захисних
властивостей утвореного адсорбційного шару.
Рис. 5. Залежність швидкості корозії
сталі 20 від температури в 5%-ій HCl (1),
екстрактах дуба (2) та чаю (3).
Fig. 5. Dependence of the corrosion rate
of steel 20 on temperature in 5% HCl
solution (1), oak (2) and tea extracts (3).
120
Згідно з теорією процесів на неоднорідних поверхнях [8], енергія активації
лінійно залежить від ступеня заповнення θ′ поверхні сталі інгібітором. Відповід-
ність θ′ ступеню захисту Z [5] дає можливість побудувати залежність θ′–lgC, ба-
зуючись на залежності Z–lgC (рис. 6a, b). І хоча поверхню твердих металів вважа-
ють неоднорідною, однак здебільшого адсорбція інгібіторів на середньовуглеце-
вих сталях у кислих середовищах підкоряється закономірностям ізотерми Ленг-
мюра, яка характерна для однорідних поверхонь [9]. Прямолінійність залежності
θ′–lgC дає змогу вважати, що адсорбцію обох екстрактів на сталі можна описати
ізотермою Ленгмюра θ′ = bc/(1 + bc), де b – константа, яка реалізується, коли
зменшення енергії адсорбції компенсується силами притягання між адсорбовани-
ми молекулами на неоднорідній поверхні [10].
Рис. 6. Залежність ступенів захисту Z (а) та заповнення поверхні θ′ (b) сталі 20
від концентрації С інгібіторів: 1 – екстракт дуба; 2 – чаю.
Fig. 6. Dependence of protection degree Z (а) and degree of filling surface θ′ (b)
of steel 20 on inhibitor concentration С: 1 – oak; 2 – tea extracts.
Таким чином, виділені екстракти дуба та чаю є достатньо ефективними інгі-
біторами корозії середньовуглецевих сталей не лише в нейтральних [11], а й в
кислих середовищах.
ВИСНОВКИ
Встановлено, що екстракти дуба та чаю за концентрації 0,2…0,8 g/dm3 є
ефективними інгібіторами корозії сталі 20 у 5%-ій HCl. Зростання концентрації
екстрактів та часу експозиції сприяє підвищенню ефективності захисту до 90%.
Показано, що захисна здатність обох екстрактів відрізняється лише на початко-
вих стадіях корозійної взаємодії (до 3 h). Встановлено, що досліджені екстракти є
інгібіторами змішаної дії, яка полягає в прояві як енергетичного, так і кінетично-
го захисних ефектів. У присутності 0,8 g/dm3 екстрактів дуба та чаю енергія акти-
вації корозії зростає відповідно на 18 і 30 kJ/mol, що вказує на суттєве утруднен-
ня корозійного процесу. Аналіз залежності ступеня заповнення поверхні сталі 20
екстрактами від логарифма їхньої концентрації показав, що адсорбцію обох екс-
трактів можна описати ізотермою Ленгмюра.
РЕЗЮМЕ. Разработан метод эффективной экстракции с коры и стружки дуба (Quer-
cus Robur), а также с листья чая (Camellia Sinensis). Изучено влияние экстрактов на корро-
зионно-электрохимические свойства среднеуглеродистой стали в 5%-ой соляной кислоте.
Установлено, что эффективность ингибитора увеличивается с ростом его концентрации в
растворе кислоты и повышением времени экспозиции. По результатам массометрических
испытаний при различных температурах рассчитана энергия активации, которая указыва-
ет на существенное затруднение коррозионного процесса в ингибированной среде. В со-
ответствии с электрохимическими результатами адсорбция обоих экстрактов на поверх-
ности стали 20 описывается изотермой Ленгмюра.
121
SUMMARY. The method of effective extraction from oak bark and chips (Quercus Robur)
and also form tea leaves (Camellia Sinensis) was developed. The influence of extracts on cor-
rosion and electrochemical properties of mild steel in 5% hydrochloric acid media was studied.
It was established that inhibitor efficiency increases with increase of it concentration in acid
solution and with increasing the exposition time. The activation energy was calculated from the
results of weight loss measurements and its value indicated a significant complication of cor-
rosion process in inhibited media. The analysis of obtained electrochemical data showed that
adsorption of both extracts on steel 20 surface was described by Langmuir isotherm.
1. ГДК 34.22.502-95. Методичні вказівки. Хімічні очистки конденсаторів турбін і тепло-
обмінних апаратів на теплових електростанціях. – К.: Мін-во енергетики та електрифі-
кації України, 1997. – 38 с.
2. Вредные вещества в промышленности: Справ. – М.–Л.: Химия, 1962. – Т. І, ІІ. – 1360 с.
3. Raja P. B. and Seturaman M. G. Natural products as corrosion inhibitors for metals in cor-
rosive media // Materials Letters. – 2008. – 62. – Р. 113–116.
4. Слободян З., Хабурський Я., Горак Ю. Екстракти дубової кори – “зелені” інгібітори
корозії середньовуглецевих сталей у нейтральних та кислих середовищах // Вісник
ТНТУ. – 2012. – № 4 (68) – С. 73–80.
5. Christov M. and Popova A. Adsorption characteristics of corrosion inhibitors from corrosion
rate measurements // Corr. Sci. – 2004. – 46. – Р. 1613–1620.
6. Антропов Л. И. Теоретическая электрохимия. – М.: Высш. школа, 1975. – 600 с.
7. Физер Л., Физер М. Органическая химия. Углубленный курс / Под ред. Н. С. Вульфсо-
на. – М.: Химия, 1966. – Т. 2. – 786 c.
8. Тeмкин М. И. Адсорбционное равновесие и кинетика процессов на неоднородных по-
верхностях и при взаимодействии между адсорбированными молекулами // Ж. физ.
химии. – 1941. – 15, № 3. – С. 296–32.
9. Решетников С. М. Ингибирование кислотной коррозии металлов. – Ижевск: Удмур-
тия, 1980. – 128 с.
10. Решетников С. М. Связь адсорбционных и защитных свойств ингибиторов кислотной
коррозии металлов // Защита металлов. – 1978. – 14. – С. 597.
11. Композиції на основі екстрактів з кори та стружки дуба – інгібітори корозії середньо-
вуглецевих сталей у воді / З. В. Слободян, Л. А. Маглатюк, Р. Б. Купович, Я. М. Ха-
бурський // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2014. – 50, № 5. – С. 58–66.
Одержано 24.10.2014
|