Літолого-фаціальна мінливість середньоеоценових відкладів Українських Карпат
Наведено нові дані літолого-фаціального і мінералого-петрографічного вивчення псамітових порід вигодської світи середнього еоцену та її фаціальних відмін Українських Карпат. Зроблено висновки про літологічні умови поширення в них різних типів порід-колекторів вуглеводнів. Так, з пластами масивних пі...
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут геологічних наук НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13468 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Літолого-фаціальна мінливість середньоеоценових відкладів Українських Карпат / Ю. Гаєвська, І. Попп // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2008. — Вип. 1. — С. 70-74. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859808508182003712 |
|---|---|
| author | Гаєвська, Ю. Попп, І. |
| author_facet | Гаєвська, Ю. Попп, І. |
| citation_txt | Літолого-фаціальна мінливість середньоеоценових відкладів Українських Карпат / Ю. Гаєвська, І. Попп // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2008. — Вип. 1. — С. 70-74. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Наведено нові дані літолого-фаціального і мінералого-петрографічного вивчення псамітових порід вигодської світи середнього еоцену та її фаціальних відмін Українських Карпат. Зроблено висновки про літологічні умови поширення в них різних типів порід-колекторів вуглеводнів. Так, з пластами масивних пісковиків, типових для вигодської світи, можуть бути пов’язані зони порід-колекторів порового типу, а у товщах, що характеризуються ритмічним перешаровуванням пісковиків, алевролітів і аргілітів, слід прогнозувати появу змішаних порід-колекторів.
The results of lithological-facial investigations of the middle Eocene sediments of the Ukrainian Carpathians are presented in the article. On the basis of lithological-facial and mineralogical-petrographical studies of the middle Eocene sediments of the Ukrainian Carpathians the conclusion was made concerning lithological conditions of different types reservoir rocks occurrence. Zones of pore type reservoir rocks can be related to the massive sandstones, typical for Vygoda suite. In sequences with rhythmical interbedding of sandstones, aleurolites and argillites the appearance of mixed type reservoir rocks shall be predicted.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:18:00Z |
| format | Article |
| fulltext |
70
УДК 551.781.4.022:553.98.061.4(477.8)
THE LITHOLOGICALqFACIAL CHANGEABILITY OF THE MIDDLE EOCENE
SEDIMENTS OF THE UKRAINIAN CARPATHIANS
Yu. Gayevska, I. Popp
ЛІТОЛОГОqФАЦІАЛЬНА МІНЛИВІСТЬ СЕРЕДНЬОЕОЦЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ
УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
Ю. Гаєвська, І. Попп
The results of lithological1facial investigations of the middle Eocene sediments of the Ukrainian Carpathians are presented in
the article. On the basis of lithological1facial and mineralogical1petrographical studies of the middle Eocene sediments of the
Ukrainian Carpathians the conclusion was made concerning lithological conditions of different types reservoir rocks occur1
rence. Zones of pore type reservoir rocks can be related to the massive sandstones, typical for Vygoda suite. In sequences
with rhythmical interbedding of sandstones, aleurolites and argillites the appearance of mixed type reservoir rocks shall be
predicted.
Key words: middle Eocene sediments, facies, sandstone, aleurolite, argillite.
Наведено нові дані літолого1фаціального і мінералого1петрографічного вивчення псамітових порід вигодської світи
середнього еоцену та її фаціальних відмін Українських Карпат. Зроблено висновки про літологічні умови поширення в
них різних типів порід1колекторів вуглеводнів. Так, з пластами масивних пісковиків, типових для вигодської світи, мо1
жуть бути пов’язані зони порід1колекторів порового типу, а у товщах, що характеризуються ритмічним перешаровуван1
ням пісковиків, алевролітів і аргілітів, слід прогнозувати появу змішаних порід1колекторів.
Ключові слова: середньоеоценові відклади, фація, пісковик, алевроліт, аргіліт.
Еоценові відклади є одним з основних нафтогазоносних комплексів у Бориславсько1Покутській зоні
Передкарпатського прогину. Для них характерний розвиток на різних стратиграфічних рівнях (нижня,
середня частина і верхи еоцену) горизонтів масивних пісковиків потужністю десятки і перші сотні
метрів. Породи характеризуються середніми та низькими колекторськими властивостями, переваж1
но не витримані по площі, і часто на досить близькій відстані переходять в тонкоритмічний фліш або
аргіліти. Середньоеоценовий осадовий комплекс Українських Карпат представлений псамітовими
породами вигодської світи і є перспективним об’єктом для пошуків нафтових і газових родовищ, що
зумовило актуальність проведених досліджень.
Результати мінералого1петрографічних і літолого1генетичних досліджень середньоеоценових
порід Карпатського флішу подані в роботах [1, 5, 7, 8]. Згідно [6] теригенні відклади вигодської світи
еоценового віку північно1східного схилу Українських Карпат в палеоокеанографічному відношенні
представляють собою один з потужних псамітових комплексів («вигодський псамітовий модуль»)
флішової товщі, які сформувалися внаслідок лавинної седиментації в підніжжі континентального схи1
лу Карпатського сегменту океану Тетіс.
Автори дотримуються схеми стратиграфічного поділу за [2, 3]. Типовий розріз еоцену (надвірнян1
ський тип розрізу за [4]) поділяється на три частини: нижня (нижній еоцен) – ритмічний зелений фліш
(манявська світа) із строкатим і кременистим горизонтами у підошві, середня (верхи нижнього еоце1
ну – середній еоцен) – масивні і товстошаруваті пісковики (вигодська світа), верхня (верхній еоцен) –
ритмічний зелений фліш (бистрицька світа). Характерною ознакою відкладів середнього еоцену є
значна їхня мінливість у літолого1фаціальному відношенні. Переважно, відклади вигодської світи в
центральній частині Бориславської підзони Внутрішньої зони Передкарпатського прогину та в Бере1
говій і Орівській скибах складені, головним чином, масивними пісковиками. Їхні верстви, потужністю
до 10 м, розділені тонкими проверстками аргілітів, зрідка алевролітів.
Найбільш типовий розріз вигодської світи (верхи нижнього еоцену – середній еоцен) можна спо1
стерігати в околиці с.Вигода, с.Верхнє Синьовидне (Орівська скиба), с. Новий Мізунь по р.Мізунька
(Сколівська скиба). Тут відклади вигодської світи представлені середньо1 та крупнозернистими, як
правило, масивними пісковиками світлосірого та сірого кольорів. Їхня потужність сягає 100–350 м.
В розрізі по р. Ілемка (ліва притока р.Чечва) серед масивних вигодських пісковиків зустрічаються пач1
71
ки порід, які складені ритмічним чергуванням пісковиків, алевролітів і аргілітів, а також верстви кон1
гломератів і гравелітів. Потужність порід вигодської світи в найбільш типових її розрізах сягає 300 м.
На північному заході Скибової зони, місцями в південних скибах потужність пачок пісковиків змен1
шується. Вони поступово заміщуються верствами з ритмічним перешаруванням пісковиків, алев1
ролітів і аргілітів. В скибах Парашки і Зелем’янки, в басейні р.Орява така ритмічна товща виділена в
орявську світу. Характерною ознакою, зустрінутих тут пісковиків середньоеоценового віку, є наявність
численних ієрогліфів на площинах нашарування (так звані «черв’якові пісковики»). Потужність пластів
пісковиків становить 10–60 см, рідше 1,512 м. Між ними зустрічаються малопотужні проверстки зеле1
нувато1сірих і сірих аргілітів (2–3, рідше 25 см). Потужність середньоеоценової товщі орявського ти1
пу становить біля 80 м.
На південному сході Скибової зони і Передкарпатського прогину типові вигодські пісковики іноді
заміщуються піскуватими вапняками. В окремих розрізах у південно1східній частині Берегової скиби
середньоеоценові відклади Українських Карпат представлені чергуванням масивних сильновапнис1
тих пісковиків, алевролітів, мергелів і піщаних вапняків (пасічнянська світа). Потужність пасічнянських
вапняків становить 50 м.
В околицях Борислава сумарна потужність нижньо1 і середньоеоценових порід суттєво змен1
шується (до 130 м). Товща порід манявської і вигодської світ в цьому типі розрізу фаціально заміщу1
ються сіро1зеленим невапнистим флішом витвицької світи, в нижній частині якого залягає строкатий
глинистий горизонт.
Стратотип вигодської світи був описаний в околицях с. Вигода [3]. Зараз ці відслонення знищені
внаслідок укріплення берегів р.Свіча. Окремі корінні виходи теригенних порід вигодської світи (піско1
виків, рідше гравелітів і конгломератів) збереглися тут тільки біля старої вузькоколійної залізниці.
Найкращі з існуючих відслонень вигодських пісковиків тепер знаходяться на правому березі
р.Опір напроти с.Верхнє Синьовидне, недалеко від місця її впадіння в р. Стрий. Особливістю порід
цієї товщі є їхня верствувата текстура. Потужність верств вверх по розрізу зменшується від кількох
метрів до десятків сантиметрів. Нижня частина розрізу вигодської світи в зоні її контакту з нижньоео1
ценовими манявськими відкладами тут не відслонюється. Осадова товща представлена масивними
ясно1сірими та зеленувато1сірими, середньо1 і крупнозернистими пісковиками з тонкими прошарка1
ми алевролітів та аргілітів. У підошві та покрівлі товщі зустрічаються прошарки екзотичних конгломе1
ратів (потужністю 3–5 см). Звичайно, це грубоуламкові породи зеленувато1сірого кольору. Теригенна
складова цих відкладів представлена обкатаними та напівобкатаними уламками осадових (50%), ме1
таморфічних (40%) та магматичних (10%) порід. Серед уламків метаморфічних порід домінують квар1
цити та слюдисті сланці. Основну масу уламків осадових порід складають алевроліти і алевритові
аргіліти. Матрицею грубоуламкового матеріалу є порода, складена дрібнозернистим кварцовим
пісковиком.
Найбільш збагаченими грубоуламковим матеріалом є вигодські відклади в розрізі по р.Ілемка
(ліва притока р. Чечва) [2]. Потужність пластів конгломератів тут сягає 3 м. Між потужними пластами
спостерігається більш тонке (іноді до 5 см) чергування дрібногалькових конгломератів, гравелітів,
пісковиків і сірих невапнистих аргілітів. Прошарки гравелітів і конгломератів розвинуті також серед
вигодських пісковиків, які відслонюються в околицях с.Вигода біля старої вузькоколійної залізниці.
В досліджених розрізах палеоцен1еоценових відкладів бориславського і орявського типів, які
стратиграфічно відповідають ямненській та вигодській світам, грубоуламкових теригенних порід (кон1
гломератів і гравелітів) не зустрінуто. Це є характерною ознакою, що відрізняє їх від стратотипних
розрізів цих світ.
Основним літологічним типом порід у відкладах вигодської світи (верхи нижнього еоцену – се1
редній еоцен) є олігоміктові пісковики, згідно [1] виділяються крупно1, середньо1 та дрібнозернисті
відміни з добре відсортованим уламковим матеріалом. Іноді в породах спостерігається горизонталь1
на шаруватість, підкреслена пошарово нерівномірним розподілом домішки бітумінозної ОР. Цемент
кременистий, гідрослюдистий, регенераційно1кварцовий. Спостерігаються включення епігенетично1
го піриту в асоціації з бітумінізованою ОР. В окремих випадках у цих пісковиках розвивається вторин1
ний кальцитовий цемент, вміст якого близько 40%. Тип цементації, як правило, контактовий, поровий,
контактово1поровий, місцями базальний. Зустрічаються скелетні рештки мікрофауни, порожнини
яких виповнені, як правило, глинисто1карбонатною речовиною.
ЛІТОЛОГОqФАЦІАЛЬНА МІНЛИВІСТЬ СЕРЕДНЬОЕОЦЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
72
Мінералого1петрографічними методами досліджувалися вигодські пісковики, поширені в басейні
р. Опір в околицях с.Верхнє Синьовидне. Це осадові утворення, що переважно складаються з
олігоміктового уламкового матеріалу і цементуючої речовини. Вивчення гранулометричного складу
відкладів вигодських пісковиків показали, що вони складені відсортованим теригенним матеріалом,
серед якого домінують уламки розміром 0,5–1 мм. У підпорядкованій кількості знаходяться уламки
розміром 0,1–0,25 мм. Решту складає алеврито1пелітова фракція. Вміст уламкового матеріалу
змінюється від 80 до 95 %. Головним компонентом кластичної складової порід є кварц (90–94%), у ви1
гляді домішок присутні польові шпати (3–7%), уламки порід (8–10%), слюда, зерна глауконіту.
Зустрічається пірит у вигляді мікроконкрецій та їх агрегатних скупчень. З акцесорних мінералів у
шліфах встановлено асоціацію циркон1турмалін1рутил. Зерна уламкового кварцу в процесі седимен1
тації піддавалися механічній ерозії різного ступеня. Їх розміри змінюються від 0,1–0,25 до 1мм. Глау1
коніт спостерігається в порівняно невеликій кількості і присутній у вигляді стяжінь та зерен зеленого
кольору (0,1–0,25 мм). Вміст його в породі коливається в межах 2–10%. Подекуди в породі зустріча1
ються польові шпати і уламки мусковіту. Їх вміст сягає 1%.
Алевроліти середньоеоценових відкладів Скибової зони зазвичай від пісковиків відрізняються ви1
щим вмістом слюдистих мінералів (мусковіту, біотиту, гідробіотиту), обвугленого рослинного детриту
і мінералів важкої фракції. Повсюдно у них відмічається досить високий вміст цементуючої маси
гідрослюдистого, кремнеземового або кальцитового складу [1]. Тип цементації породи – виповнення
пор і контактовий. Алевроліти, за даними проведених мінералого1петрографічних досліджень – це
олігоміктові породи з домінуючим вмістом кварцу. Основною частиною уламкового матеріалу є кварц,
розмір зерен якого коливається від 0,02 до 0,1 мм. Кількість цього мінералу сягає 90%. Підрядною
складовою частиною уламкового матеріалу є глауконіт, стяжіння якого доволі часто розміщені між
іншими уламками, імітуючи цемент. Розмір зерен глауконіту 0,02–0,1 мм. Циркон і польові шпати
зустрічаються досить рідко.
Аргіліти в товщі вигодських пісковиків зустрічаються у вигляді окремих малопотужних прошарків.
Основна маса цих порід складена глинистим матеріалом з домішкою лусочок серициту карбонатної
речовини. В породі наявні численні алевритові уламки, що утворюють невеликі скупчення і представ1
лені кварцом та поодинокими зернами плагіоклазу. Форма уламків гострокутна, рідко напівобкатана.
Гранулометричні дослідження пісковиків орявської світи показали, що вони складені невідсорто1
ваним уламковим матеріалом, серед якого домінують уламки розміром 0,03–1 мм. Переважає
дрібно1зерниста псамітова фракція (0,1–0,2 мм) з домішкою алевритового (<0,1 мм) матеріалу. У
підпорядкованій кількості знаходяться уламки від 1 до 3 мм.
Досліджені пісковики орявської світи (басейн р. Орява) є різнозернистими олігоміктовими з
невідсортованим мінеральним інгредієнтом. Порода складена кварцом (85–95 %) і польовим шпатом
(5–10%). Форма зерен кутаста, напівобкатана, рідше обкатана. Зерна кварцу, як правило, кородовані,
містять включення, тріщинуваті. Порода містить також зерна глауконіту світло1 та темно1зеленого коль1
ору і лусочки мусковіту у незначних кількостях. З акцесорних мінералів спорадично спостерігалися зер1
на циркону та рудні мінерали. Часто уламки теригенного матеріалу породи цементуються карбонатно1
глинистою речовиною, яка виповнює порожнини. Спостерігається також контактово1порова цемен1
тація. Кількість цементу в породі не перевищує 10%. Слід відзначити наявність у складі псамітолітів цьо1
го району уламків метаморфічних порід, а саме: кварцитів, двослюдистих польовошпатових сланців.
Уламкова частина алевролітів орявської світи погано відсортована, структура нерівномірнозер1
ниста. Кластичний матеріал складений, в основному, зернами кварцу, деякі з них регенеровані. Як
домішка наявні звітрілі зерна польових шпатів, пластинки мусковіту, глауконіт. Характерний поровий
і контактово1поровий тип цементації, зазвичай, карбонатно1глинистою речовиною.
Аргіліти орявської світи мають алевропелітову структуру і, переважно, масивну, а інколи тонкоша1
рувату текстуру. Головна маса породи складена пелітоморфною карбонатно1глинистою речовиною з
включеннями уламкових зерен кварцу алевритової розмірності, глауконіту, поодиноких зерен цирко1
ну, мікростяжінь піриту.
З метою діагностики мінерального складу головних літологічних типів середньоеоценових порід
були проведені рентгенодифрактометричні дослідження препаратів пелітових фракцій1.
1 Аналітик Я.В. Яремчук, лабораторія рентгеноструктурного аналізу ІГГГК НАН України.
Ю. ГАЄВСЬКА, І. ПОПП
73
На рентгенограмах неорієнтованого препарату вапнистих аргілітів орявської світи чітко виділя1
ються рефлекси гідрослюди (9,8; 4,5; 3,32; 2,55 C), хлориту (7,0; 3,52 C), кварцу (4,2; 3,32; 2,45; 2,28;
2,23; 2,12; 1,98; 1,912 C), кальциту (3,82; 3,02; 2,84; 2,48; 2,28; 2,23; 2,08; 1,98; 1,864 C). Також спос1
терігаються рефлекси польових шпатів (3,64; 3,18 C) і нечітко виражені рефлекси змішаношаруватих
ЗМ1утворень (16,0; 14,2 C). Зокрема на дифрактограмі орієнтованого препарату (без етиленгліколю)
фіксуються рефлекси змішаношаруватих ЗМ11утворень (хлорит1монтморилоніт) (15,1А) і ЗМ21утво1
рень (гідрослюда1монтморилоніт) (12,8; 11,4; 10,9 C), а також гідрослюди (10,0; 5,0; 4,5; 3,34 C), хло1
риту (7,1 C), кварцу (4,2, 3,34 C).
Як було відмічено, пасічнянська світа являє собою одну з фаціальних відмін середньоеоценового
комплексу порід. Складена вона сірими і темно1сірими вапняками і сильновапнистими пісковиками,
що чергуються з тонкими прошарками сірих щільних мергелів.
Повний розріз відкладів пасічнянської світи можна спостерігати в руслах р.Манявка і р.Бухтівець
(вони утворюють мальовничі каскади водоспадів), а також в уступах кар’єру Пасічний.
Нижня частина пасічнянської світи представлена пачкою (2 м) сірих та блакитно1сірих, щільних
вапнистих аргілітів (до 5 см) з окремими прошарками пісковиків та піскуватих вапняків сірого і темно1
сірого кольору. Вище залягає пачка (3–4 м) світло1сірих, іноді плямистих вапняків та мергелів з тон1
кими прошарками (113 см) сірих алевритистих аргілітів [3].
Основна частина світи (близько 45 %) складена перешаруванням щільних мергелів, піщаних вап1
няків, вапнистих пісковиків та рідше щільних аргілітів сірого кольору. Потужність прошарків від 1–2 до
45 см. У верхній частині товщі залягає пласт (3м) сірого середньозернистого пісковика вигодського типу.
На відміну від відслонень по р.Манявка, де контакт між відкладами пасічнянської та бистрицької
світ є чітким, в кар’єрі Пасічний спостерігається перехідна зона, яка представлена перешаруванням
вапнистих пісковиків жовтуватого кольору, потужністю 10–15 см та сірих аргілітів тонкоплитчастих,
міцних, карбонатних (товщиною до 10 см).
Рентгенометричні дослідження вапнистих аргілітів пасічнянської світи засвідчили, що вони скла1
дені змішаношаруватими утвореннями двох типів: хлорит1монтморилонітового (15,1 C) та гідрослю1
да1монтморилонітового (12,8; 11,4; 10,9 C). Є також рефлекси гідрослюди (10,0; 5,0; 4,5; 3,34 C), хло1
риту (7,1 C), кварцу (4,2; 3,34 C), кальциту (3,82; 3,02 C) та польових шпатів (3,6; 3,18 C).
В околицях м.Борислав породи нижнього та середнього еоцену представлені сіро1зеленим тон1
коритмічним піщано1глинистим флішом (подібним до манявських відкладів) і об’єднані в одну світу –
витвицьку. Пісковики дрібнозернисті, характеризуються масивною текстурою, зцементовані глини1
стою або карбонатною речовиною. За мінеральним складом пісковики витвицької світи є кварцови1
ми (85190%) з незначним вмістом глауконіту (зерна темнозеленого кольору, неправильної форми),
уламків польових шпатів (представлених плагіоклазом) та слюдистих сланців, поодиноких зерен
циркону.
Аргіліти витвицької світи складені лусочками глинистих мінералів, що утворюють основну од1
норідну масу породи. Слід відмітити наявність незначної кількості алевритових зерен кварцу і глау1
коніту, а також лусок серициту та хлориту.
На підставі рентгенометричних досліджень можна зробити висновок, що породи досліджуваних
розрізів середньоеоценових відкладів зазнали постседиментаційних перетворень етапу мезокатаге1
незу МК
1
–МК
3
[5]. Свідченням цього є наявність змішаношаруватих мінеральних утворень гідрослюда1
монтморилонітового і хлорит1монтморилонітового типу у складі глинистої фракції. Це підтверджено
також петрографічними ознаками порід, зокрема, переважанням кластичних структур у пісковиках. У
глибинному заляганні глинисті відклади такого мінерального складу зазвичай є флюїдоупорами [8].
Внаслідок глибших катагенетичних перетворень, що супроводжуються гідрослюдизацією монтмори1
лоніту, в них можуть виникати сприятливі умови для утворення зон порід колекторів тріщинного типу.
Псамітові утворення вигодської світи – перспективний на вуглеводні комплекс, що сформувався,
головним чином, в регресивний етап розвитку Карпатського флішового басейну, і є дуже мінливим у
літолого1фаціальному відношенні.
Результати досліджень дозволяють зробити висновок, що з пластами масивних пісковиків, типо1
вих для вигодської світи, можуть бути пов’язані зони порід1колекторів вуглеводнів порового типу. У
верствах, що характеризуються ритмічним перешаровуванням пісковиків, алевролітів і аргілітів, слід
прогнозувати появу змішаних порід1колекторів (тріщинно1порових і порово1тріщинних).
ЛІТОЛОГОqФАЦІАЛЬНА МІНЛИВІСТЬ СЕРЕДНЬОЕОЦЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
74
Institute of Geology end Geochemistry of Combustibles Minerals NAS Ukraine, Lviv, Ukraine
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, м. Львів, Україна
Ю. ГАЄВСЬКА, І. ПОПП
1. Афанасьева И.М. Литогенез и геохимия флишевой
формации северного склона Советских Карпат. – Ки1
ев: Наук. думка, 1983. – 184с.
2. Вялов О.С. Палеогеновый флиш северного склона
Карпат. К.: Изд1во АН УССР, 1961. – 135с.
3. Вялов О.С., Гавура С.П., Даныш В.В. и др. Стратотипы
меловых и палеогеновых отложений Украинских
Карпат. – К.: Наук. думка, 1988. – 203 с.
4 Габинет М.П., Кульчицкий Я.О., Матковский О.И. Гео1
логия и полезные ископаемые Украинских Карпат . –
1 т. – Львов: Изд1во Львовск. ун1та, 1976. – 200с.
5. Габинет М. П. Постседиментационные преобразова1
ния флиша Украинских Карпат. – К.: Наук. думка,
1985. – 148с.
6. Сеньковський Ю.М., Григорчук К.Г., Гнідець В.П., КолU
тун Ю.В. Геологічна палеоокеанографія океану Тетіс. –
К.: Наук. думка, 2004. – 172 с.
7. Сеньковський Ю.М., Гавришків Г.Я., Гаєвська Ю.П.,
Семенюк М.В. До літології псефіто1псамітолітових
модулів палеогену фенових побудов Карпатського се1
диментаційного басейну // Геологія і геохімія горючих
копалин. – 2004. – № 4. – С. 27–38.
8. Попп І.Т., Сеньковський Ю.М., Гаєвська Ю.П., СемеU
нюк М.В. Геолого1палеоокеанографічні і геохімічні ас1
пекти літогенезу еоцен1олігоценових відкладів Ук1
раїнських Карпат (у контексті проблеми «oceanic
anoxic events») // Геологія і геохімія горючих копа1
лин. – 2004. – № 1. – С. 41–56.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-13468 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0025 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:18:00Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут геологічних наук НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гаєвська, Ю. Попп, І. 2010-11-09T17:17:04Z 2010-11-09T17:17:04Z 2008 Літолого-фаціальна мінливість середньоеоценових відкладів Українських Карпат / Ю. Гаєвська, І. Попп // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2008. — Вип. 1. — С. 70-74. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. XXXX-0025 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13468 551.781.4.022:553.98.061.4(477.8) Наведено нові дані літолого-фаціального і мінералого-петрографічного вивчення псамітових порід вигодської світи середнього еоцену та її фаціальних відмін Українських Карпат. Зроблено висновки про літологічні умови поширення в них різних типів порід-колекторів вуглеводнів. Так, з пластами масивних пісковиків, типових для вигодської світи, можуть бути пов’язані зони порід-колекторів порового типу, а у товщах, що характеризуються ритмічним перешаровуванням пісковиків, алевролітів і аргілітів, слід прогнозувати появу змішаних порід-колекторів. The results of lithological-facial investigations of the middle Eocene sediments of the Ukrainian Carpathians are presented in the article. On the basis of lithological-facial and mineralogical-petrographical studies of the middle Eocene sediments of the Ukrainian Carpathians the conclusion was made concerning lithological conditions of different types reservoir rocks occurrence. Zones of pore type reservoir rocks can be related to the massive sandstones, typical for Vygoda suite. In sequences with rhythmical interbedding of sandstones, aleurolites and argillites the appearance of mixed type reservoir rocks shall be predicted. uk Інститут геологічних наук НАН України Регіональні проблеми літології Літолого-фаціальна мінливість середньоеоценових відкладів Українських Карпат The lithological-facial changeability of the middle Eocene sediments of the Ukrainian Carpathians Article published earlier |
| spellingShingle | Літолого-фаціальна мінливість середньоеоценових відкладів Українських Карпат Гаєвська, Ю. Попп, І. Регіональні проблеми літології |
| title | Літолого-фаціальна мінливість середньоеоценових відкладів Українських Карпат |
| title_alt | The lithological-facial changeability of the middle Eocene sediments of the Ukrainian Carpathians |
| title_full | Літолого-фаціальна мінливість середньоеоценових відкладів Українських Карпат |
| title_fullStr | Літолого-фаціальна мінливість середньоеоценових відкладів Українських Карпат |
| title_full_unstemmed | Літолого-фаціальна мінливість середньоеоценових відкладів Українських Карпат |
| title_short | Літолого-фаціальна мінливість середньоеоценових відкладів Українських Карпат |
| title_sort | літолого-фаціальна мінливість середньоеоценових відкладів українських карпат |
| topic | Регіональні проблеми літології |
| topic_facet | Регіональні проблеми літології |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13468 |
| work_keys_str_mv | AT gaêvsʹkaû lítologofacíalʹnamínlivístʹserednʹoeocenovihvídkladívukraínsʹkihkarpat AT poppí lítologofacíalʹnamínlivístʹserednʹoeocenovihvídkladívukraínsʹkihkarpat AT gaêvsʹkaû thelithologicalfacialchangeabilityofthemiddleeocenesedimentsoftheukrainiancarpathians AT poppí thelithologicalfacialchangeabilityofthemiddleeocenesedimentsoftheukrainiancarpathians |