Анодні процеси на алюмінії в апротонних електролітах на основі солі тетрафтороборату тетраетиламонію в ацетонітрилі

Вивчено анодні процеси на алюмінії, який застосовують як колектор струму в конденсаторах подвійного електричного шару в 0,1 М розчині тетрафтороборату тетраетиламонію в ацетонітрилі для виявлення його корозійної тривкості. Показано, що алюміній може анодно розчинятися в апротонному електроліті супер...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Фізико-хімічна механіка матеріалів
Дата:2010
Автори: Громадський, Д.Г., Фатєєв, Ю.Ф., Стрижакова, Н.Г., Малєтін, Ю.А.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України 2010
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/134687
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Анодні процеси на алюмінії в апротонних електролітах на основі солі тетрафтороборату тетраетиламонію в ацетонітрилі / Д.Г. Громадський, Ю.Ф. Фатєєв, Н.Г. Стрижакова, Ю.А. Малєтін, // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2010. — Т. 46, № 3. — С. 120-125. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-134687
record_format dspace
spelling Громадський, Д.Г.
Фатєєв, Ю.Ф.
Стрижакова, Н.Г.
Малєтін, Ю.А.
2018-06-14T06:57:58Z
2018-06-14T06:57:58Z
2010
Анодні процеси на алюмінії в апротонних електролітах на основі солі тетрафтороборату тетраетиламонію в ацетонітрилі / Д.Г. Громадський, Ю.Ф. Фатєєв, Н.Г. Стрижакова, Ю.А. Малєтін, // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2010. — Т. 46, № 3. — С. 120-125. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.
0430-6252
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/134687
541.135.6.68
Вивчено анодні процеси на алюмінії, який застосовують як колектор струму в конденсаторах подвійного електричного шару в 0,1 М розчині тетрафтороборату тетраетиламонію в ацетонітрилі для виявлення його корозійної тривкості. Показано, що алюміній може анодно розчинятися в апротонному електроліті суперконденсатора з утворенням на його поверхні струмопровідних плівок.
Изучены анодные процессы на алюминии, который применяется как коллектор тока в конденсаторах двойного электрического слоя в 0,1 М растворе тетрафторобората тетраэтиламмония в ацетонитриле для определения коррозионной устойчивости этого металла. Показано, что он может растворяться анодно в апротонном электролите суперконденсатора с образованием на его поверхности токопроводящих плёнок.
The anodic processes on aluminium, which is used as a current collector in double layer capacitors, in 0.1 M solution of tetraethylammonium tetrafluoroborate in acetonitrile for determination of corrosion stability of this metal, , are investigated. It has been found that aluminium can dissolve anodically in the aprotonic electrolyte of supercapacitor with formation of current-conductive films on its surface.
uk
Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України
Фізико-хімічна механіка матеріалів
Анодні процеси на алюмінії в апротонних електролітах на основі солі тетрафтороборату тетраетиламонію в ацетонітрилі
Anodic processes on aluminium in aprotonic electrolytes based on tetraethylammonium tetrafluoroborates in acetonitrile
Анодные процессы на алюминии в апротонных электролитах на основе соли тетрафторобората тетраэтиламмония в ацетонитриле
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Анодні процеси на алюмінії в апротонних електролітах на основі солі тетрафтороборату тетраетиламонію в ацетонітрилі
spellingShingle Анодні процеси на алюмінії в апротонних електролітах на основі солі тетрафтороборату тетраетиламонію в ацетонітрилі
Громадський, Д.Г.
Фатєєв, Ю.Ф.
Стрижакова, Н.Г.
Малєтін, Ю.А.
title_short Анодні процеси на алюмінії в апротонних електролітах на основі солі тетрафтороборату тетраетиламонію в ацетонітрилі
title_full Анодні процеси на алюмінії в апротонних електролітах на основі солі тетрафтороборату тетраетиламонію в ацетонітрилі
title_fullStr Анодні процеси на алюмінії в апротонних електролітах на основі солі тетрафтороборату тетраетиламонію в ацетонітрилі
title_full_unstemmed Анодні процеси на алюмінії в апротонних електролітах на основі солі тетрафтороборату тетраетиламонію в ацетонітрилі
title_sort анодні процеси на алюмінії в апротонних електролітах на основі солі тетрафтороборату тетраетиламонію в ацетонітрилі
author Громадський, Д.Г.
Фатєєв, Ю.Ф.
Стрижакова, Н.Г.
Малєтін, Ю.А.
author_facet Громадський, Д.Г.
Фатєєв, Ю.Ф.
Стрижакова, Н.Г.
Малєтін, Ю.А.
publishDate 2010
language Ukrainian
container_title Фізико-хімічна механіка матеріалів
publisher Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України
format Article
title_alt Anodic processes on aluminium in aprotonic electrolytes based on tetraethylammonium tetrafluoroborates in acetonitrile
Анодные процессы на алюминии в апротонных электролитах на основе соли тетрафторобората тетраэтиламмония в ацетонитриле
description Вивчено анодні процеси на алюмінії, який застосовують як колектор струму в конденсаторах подвійного електричного шару в 0,1 М розчині тетрафтороборату тетраетиламонію в ацетонітрилі для виявлення його корозійної тривкості. Показано, що алюміній може анодно розчинятися в апротонному електроліті суперконденсатора з утворенням на його поверхні струмопровідних плівок. Изучены анодные процессы на алюминии, который применяется как коллектор тока в конденсаторах двойного электрического слоя в 0,1 М растворе тетрафторобората тетраэтиламмония в ацетонитриле для определения коррозионной устойчивости этого металла. Показано, что он может растворяться анодно в апротонном электролите суперконденсатора с образованием на его поверхности токопроводящих плёнок. The anodic processes on aluminium, which is used as a current collector in double layer capacitors, in 0.1 M solution of tetraethylammonium tetrafluoroborate in acetonitrile for determination of corrosion stability of this metal, , are investigated. It has been found that aluminium can dissolve anodically in the aprotonic electrolyte of supercapacitor with formation of current-conductive films on its surface.
issn 0430-6252
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/134687
citation_txt Анодні процеси на алюмінії в апротонних електролітах на основі солі тетрафтороборату тетраетиламонію в ацетонітрилі / Д.Г. Громадський, Ю.Ф. Фатєєв, Н.Г. Стрижакова, Ю.А. Малєтін, // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2010. — Т. 46, № 3. — С. 120-125. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.
work_keys_str_mv AT gromadsʹkiidg anodníprocesinaalûmíníívaprotonnihelektrolítahnaosnovísolítetraftoroboratutetraetilamoníûvacetonítrilí
AT fatêêvûf anodníprocesinaalûmíníívaprotonnihelektrolítahnaosnovísolítetraftoroboratutetraetilamoníûvacetonítrilí
AT strižakovang anodníprocesinaalûmíníívaprotonnihelektrolítahnaosnovísolítetraftoroboratutetraetilamoníûvacetonítrilí
AT malêtínûa anodníprocesinaalûmíníívaprotonnihelektrolítahnaosnovísolítetraftoroboratutetraetilamoníûvacetonítrilí
AT gromadsʹkiidg anodicprocessesonaluminiuminaprotonicelectrolytesbasedontetraethylammoniumtetrafluoroboratesinacetonitrile
AT fatêêvûf anodicprocessesonaluminiuminaprotonicelectrolytesbasedontetraethylammoniumtetrafluoroboratesinacetonitrile
AT strižakovang anodicprocessesonaluminiuminaprotonicelectrolytesbasedontetraethylammoniumtetrafluoroboratesinacetonitrile
AT malêtínûa anodicprocessesonaluminiuminaprotonicelectrolytesbasedontetraethylammoniumtetrafluoroboratesinacetonitrile
AT gromadsʹkiidg anodnyeprocessynaalûminiivaprotonnyhélektrolitahnaosnovesolitetraftoroboratatetraétilammoniâvacetonitrile
AT fatêêvûf anodnyeprocessynaalûminiivaprotonnyhélektrolitahnaosnovesolitetraftoroboratatetraétilammoniâvacetonitrile
AT strižakovang anodnyeprocessynaalûminiivaprotonnyhélektrolitahnaosnovesolitetraftoroboratatetraétilammoniâvacetonitrile
AT malêtínûa anodnyeprocessynaalûminiivaprotonnyhélektrolitahnaosnovesolitetraftoroboratatetraétilammoniâvacetonitrile
first_indexed 2025-11-25T22:22:01Z
last_indexed 2025-11-25T22:22:01Z
_version_ 1850563277364396032
fulltext 120 Ô³çèêî-õ³ì³÷íà ìåõàí³êà ìàòåð³àë³â. – 2010. – ¹ 3. – Physicochemical Mechanics of Materials УДК 541.135.6.68 АНОДНІ ПРОЦЕСИ НА АЛЮМІНІЇ В АПРОТОННИХ ЕЛЕКТРОЛІТАХ НА ОСНОВІ СОЛІ ТЕТРАФТОРОБОРАТУ ТЕТРАЕТИЛАМОНІЮ В АЦЕТОНІТРИЛІ Д. Г. ГРОМАДСЬКИЙ, Ю. Ф. ФАТЄЄВ, Н. Г. СТРИЖАКОВА, Ю. А. МАЛЄТІН Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут” Вивчено анодні процеси на алюмінії, який застосовують як колектор струму в кон- денсаторах подвійного електричного шару в 0,1 М розчині тетрафтороборату тетра- етиламонію в ацетонітрилі для виявлення його корозійної тривкості. Показано, що алюміній може анодно розчинятися в апротонному електроліті суперконденсатора з утворенням на його поверхні струмопровідних плівок. Ключові слова: суперконденсатор, апротонний електроліт, анодне розчинення алюмінію, активація поверхні, оксидна плівка, антикорозійні покриви. Останнім часом зацікавилися системами, що здатні накопичувати й ви- давати енергію впродовж короткого проміжку часу. Зокрема, електрохімічни- ми конденсаторами подвійного електричного шару (суперконденсатори або іоністори). Суперконденсатор – це принципово новий тип електрохімічного конденсатора великої питомої ємності, що може досягати десяти й більше F/сm3. Хоча за накопиченою енергією ці пристрої все ж поступаються сучас- ним акумуляторам, але за питомою потужністю переважають їх як мінімум на порядок. І це при ККД 95%! Ще одна суттєва їх перевага – велика кіль- кість циклів заряд/розряд, що досягає сотень тисяч. Тому зараз ці системи все частіше застосовують в імпульсних джерелах живлення різного призначення, побутовій техніці, гібридних автомобілях, мікросупутниках тощо. Використання апротонних електролітів для електрохімічних конденсато- рів подвійного шару має низку переваг, насамперед, через збільшення робо- чої напруги, обумовлене розширенням діапазону їх електрохімічної стабіль- ності. А оскільки накопичена енергія збільшується пропорційно квадрату напруги та ємності, це є суттєвою перевагою порівняно з водними системами. Найдоцільнішими іоногенними складниками в електролітах є тетраалкіламо- нійні солі, яким властиві добра розчинність у неводних розчинниках і досить висока електропровідність (близько 0,055 S/cm при 25°С для розчинів в аце- тонітрилі) [1]. Як електроди в суперконденсаторах застосовують нанопорува- ті вугільні матеріали як природного, так і штучного походження, що нанесені на алюмінієву підложку. Постава задачі та метод досліджень. Однією з умов вдалого застосу- вання суперконденсатора є стабільність його параметрів у часі та з кількістю циклів заряд/розряд. Іноді за тривалого циклування можлива значна деграда- ція параметрів (рис. 1), й навіть розгерметизація корпусу в зоні анодного струмовиводу, причому суттєво ці процеси пришвидшуються за циклування або потенціостатування іоністора при підвищених температурах (+40…+70°С). Контактна особа: Д. Г. ГРОМАДСЬКИЙ, e-mail: d.gromadskyi@gmail.com mailto:d.gromadskyi@gmail.com 121 Рис. 1. Деградація основних параметрів макета суперконденсатора під час розряду з 2,7 до 1,35 V сталим струмом 1 А до (1) і після (2) “термотренування” (витримування за потенціалу 2,7 V та при 60°С, 8 h). Fig. 1. Degradation of performance parameters of supercapacitor under discharge from 2.7 to 1.35 V by a constant current of 1 A before (1) and after (2) “thermo-training” (holding at of 2.7 V and at 60°С, 8 h). Якщо електрохімічну систему по- ляризований електрод–електроліт дос- лідники вивчають досить прискіпли- во, то про стабільність колектора струму в апротонному електроліті ін- формації недостатньо. Встановлено [2, 3], що алюміній може кородувати анодно в деяких іонних рідинах, а також у розчинах з роданід-іонами [2, 3]. Усвідомлення механізму таких процесів необхідно для оптимізації параметрів суперконденсатора та поліпшення його питомих характеристик. Анодні процеси на алюмінієвому електроді вивчали методом циклічної вольтамперометрії. Випробовували в атмосфері аргону в триелектродній комірці, з’єднаній з потенціостатом ПІ-50.1 та персональним комп’юте- ром. За електроліт брали 0,1 М розчин тетрафтороборату тетраетиламонію в ацетонітрилі з вмістом води не більше 0,004%, оскільки саме так вдається до- сягти значень “електрохімічного вікна” (діапазон електрохімічної стабільності) порядку 3,0 V (рис. 2). Під час з’ясуван- ня розміру електрохімічного вікна електроліту робочим електродом був полірований скловугільний стрижень площею 0,314 сm2, а для вивчення анодних процесів на алюмінії – алюмінієва фольга площею 1 сm2 і товщиною 20 µm (99,7% Al). Протиелектродом була активована вуглетканина, закріпле- на на платиновому дроті, причому площа протиелектрода набагато перевищу- вала площу робочого. Електродом порівняння слугував хлоросрібляний елект- род, з’єднаний з робочим електролітом через сільовий місток у розчині ацето- нітрилу. Потенціал електрода порівняння коректували відносно пари Fc+/ Fc [4]. Потрібно зауважити, що потенціал розімкнутого ланцюга (ЕOC) алюмінію в розчинах дуже нестабільний і може змінюватися в діапазоні –2,55…–1,35 V відносно пари Ag+/Ag. Аналогічні дані наведено в праці [5], де вказані зміни ЕOC. алюмінієвого електрода в межах +0,5…+2,5 V відносно пари Li+/Li (або –2,42…–0,42 V відносно пари Ag+/Ag). Величина ЕOC суттєво залежить від стану поверхні алюмінію та її забрудненості. Тому під час експерименту ви- Рис. 2. Циклічна вольтамперограма 0,1 М розчину Et4NBF4 в ацетонітрилі на скловугільному електроді зі швидкістю розгорнення потенціалу 10 mV/s. Fig. 2. Cyclic voltammetry of 0.1 М solution based on Et4NBF4 salt in acetonitrile on GC electrode with scanning rate 10 mV/s. 122 бирали початковий потенціал, за якого в системі практично не протікає струм або його значення мінімальне. Результати та їх обговорення. Виявлено (рис. 3), що за прямого ходу за потенціалу більшого за +1,5 V (перший і другий цикли) і +0,6 V (третій і чет- вертий) внаслідок розкладу електроліту починає стрімко зростати анодний струм. Це підтверджує циклічна вольтамперограма, знята на інертному скло- вугільному електроді, де зафіксовано активний розклад електроліту вже за потенціалу +1,8 V (рис. 2). Під час зворотного ходу на циклічних вольтампе- рограмах з’являється анодний струм, значення якого зростає зі збільшенням номера циклу. На поляризаційних кривих є дві області його зростання, пікам яких відповідають потенціали +0,3 та +0,7 V (для четвертого циклу). Такий характер зміни струму дає можливість припустити, що під час анодної поляри- зації на поверхні алюмінію утворюються продукти його розчинення, що мають електропровідні властивості, і які з часом накопичуються на поверхні металу. Для алюмінію швидкість його анодного розчинення є швидкістю корозії. Рис. 3. Циклічна вольтамперограма 0,1 М розчину Et4NBF4 в ацетонітрилі на Al електроді зі швидкістю розгорнення потенціалу 10 mV/s: 1–4 – номер циклу; £ – прямий хід, ¢ – зворотний. Fig. 3. Cyclic voltammetry of 0.1 М solution based on Et4NBF4 salt in acetonitrile on Al electrode with scanning rate 10 mV/s: 1–4 – cycle number; £ – forward scan, ¢ – back. Також зняли циклічні вольтамперограми на трьохалюмінієвих електро- дах, поступово збільшуючи область анодної поляризації (рис. 4). Під час цик- лування в діапазоні потенціалів –1,0…+1,0 V за зворотного ходу анодного струму нема, а з розширенням області потенціалів до +1,5 V він з’являється. Тобто для формування плівки необхідна активація поверхні алюмінію. Згідно з експериментальними даними [6], активації Al можна досягти його взаємо- дією з іонами фтору, а об’ємний катіон у молекулі фториду тетраетиламонію сприяє утворенню комплексного аніона AlF4 –. Для виявлення природи продук- тів корозії зняли циклічні вольтамперограми за різної швидкості розгорнення потенціалу (рис. 5). З’ясувалось, що на них кількість піків анодного струму збільшується за зворотного ходу (для 5 mV/s – 4 піки, для 50 mV/s – 2 піки). Основні області зростання анодного струму під час катодної поляризації такі: I – діапазон потенціалів +0,3…+0,8 V; II – +1,2..+1,6 V. 123 Рис. 4. Циклічна вольтамперограма 0,1 М розчину Et4NBF4 в ацетонітрилі на Al електро- дах зі швидкістю розгорнення потенціалу 10 mV/s за поступового збільшення області анодної поляризації: 1 – діапазон потенціалів –1,0...+0,7 V; 2 – –1,0...+1,0 V; 3 – –1,0...+1,5 V; £ – прямий хід, ¢ – зворотний. Fig. 4. Cyclic voltammetry of 0.1 М solution based on Et4NBF4 salt in acetonitrile on Al electrodes with scan rate 10 mV/s at gradual increase of anodic polarization region: 1 – potential region –1.0…+0.7 V; 2 – –1.0…+1.0 V; 3 – –1.0…+1.5 V; £ – forward scan, ¢ – back. Рис. 5. Циклічна вольтамперограма 0,1 М розчину Et4NBF4 в ацетонітрилі на Al електро- дах з різною швидкістю розгорнення потенціалу: 1 – 5 mV/s; 2 – 10; 3 – 20; 4 – 50; £ – прямий хід, ¢ – зворотний. Fig. 5. Cyclic voltammetry of 0.1 М solution based on Et4NBF4 salt in acetonitrile on Al electrodes with different scanning rate: 1 – 5 mV/s; 2 – 10; 3 – 20; 4 – 50; £ – forward scan, ¢ – back. Із залежності анодного струму розчинення алюмінію від кореня квадрат- ного швидкості розгорнення потенціалу (рис. 6) випливає, що для області I анодний струм розчинення алюмінію практично не залежить від швидкості розгорнення потенціалу, а для області II – лінійно зростає з її збільшенням. Можливо, під час формування плівки спочатку з’являються іони алюмінію Al3+, які далі взаємодіють із компонентами електроліту та оксидною плівкою з поверхні. Тобто на поверхні алюмінієвого електрода формуються різні за складом плівки, швидкість утворення яких теж різна. Цей процес лімітують 124 розряд взаємодіючих іонів з утворенням нових сполук (для області І), а потім дифузія утворених сполук (для області ІІ) до поверхні електрода і далі вглиб плівки. Можливий такий спрощений механізм утворення оксифторидної плів- ки на поверхні алюмінію: Al3+ + Al0 + 2Al2O3 + 6BF4 – → 6AlOF + 6BF3 + 3e. Рис. 6. Залежність анодного струму швид- кості розчинення Al від кореня квадратного швидкості розгорнення потенціалу v: 1 – область I (+1,2…+1,6) V; 2 – область II (+0,3…+0,8) V; значки – експериментальні дані; прямі лінії – лінійна апроксимація. Fig. 6. Dependence of the value of anodic current of Al dissolution vs. square root of scanning rate v: 1 – region I (+1.2…+1.6) V; 2 – region II (+0.3…+0.8) V; marks – experimental data; dotted lines – linear approximation. Можливо, що паралельно з розчиненням алюмінію протікає гідроліз іона тетрафтороборату BF4 – з утворенням HF і BFO2 –, що пов’язане, напевне, з наявністю в електроліті невеликої кількості води [7]: BF4 – + H2O → BF3(OH)– + HF, BF4 – + OH– → BF3(OH)– + F–, BF3(OH)– → BF2O– + HF, 2H+ + 6F– + 2Al0 → 2AlF3 + H2 + 4e. Наведені [8] результати вивчення продуктів реакцій, які можуть утворю- ватися під час експлуатації суперконденсатора при підвищених температу- рах. Спираючись на дані термогравіметричного, хроматомасспектроскопічно- го, інфрачервоного та інших методів дослідження, припускали [8] протікання реакцій гідролізу, гідрогалогенізації, димеризації, ізомеризації, електрогідро- ізомеризації ацетонітрилу та іоногенного складника електроліту з утворенням продуктів , , та ін. Нещодавно [9] за допомогою методу імпедансної спектроскопії встано- вили склад продуктів корозії алюмінію в ацетонітрильному розчині тетрафто- роборату тетраетиламонію: AlF4, AlF4AlF3(AlOF)n – та AlF2O(AlOF)n –. Варто зазначити, що поверхня всіх досліджуваних зразків алюмінієвої фольги перед початком експериментів відносно гладка й без видимих дефектів. Після дос- лідів на ній з’явились плями, ямки та інші ознаки пітінгової корозії, які чітко фіксує мікроскоп. Причому білі плями малорозчинні в ацетонітрилі, а також погано знімаються механічним зусиллям. ВИСНОВКИ Встановлено, що алюміній в ацетонітрильному розчині тетрафторобора- ту тетраетиламонію не інертний, а розчиняється анодно (кородує) з накопи- ченням продуктів корозії на його поверхні. Електропровідні плівки, що оса- джуються під час анодної поляризації на алюмінієвому електроді, різняться як за складом, так і за швидкістю утворення, причому для протікання процесу необхідна попередня активація поверхні електрода. Наведено можливий ме- 125 ханізм цього процесу, а також з’ясована його лімітуюча стадія. Дані експери- менту збігаються з результатами інших дослідників. Отже, для використання алюмінію в суперконденсаторах його необхідно спочатку захистити від впли- ву електроліту, щоб поверхня в місці контакту з ацетонітрильним розчином тетрафтороборату тетраетиламонію залишалась інертною. Потрібно підібрати антикорозійні покриви, які будуть хімічно та електрохімічно тривкі в досить агресивному апротонному електроліті суперконденсатора і при цьому мати- муть гарну адгезію до алюмінію. Причому для струмовиводів такі покриви мо- жуть бути діелектриками, а для колекторів струму необхідно, щоб вони мали добрі електропровідні властивості. РЕЗЮМЕ. Изучены анодные процессы на алюминии, который применяется как кол- лектор тока в конденсаторах двойного электрического слоя в 0,1 М растворе тетрафторо- бората тетраэтиламмония в ацетонитриле для определения коррозионной устойчивости этого металла. Показано, что он может растворяться анодно в апротонном электролите суперконденсатора с образованием на его поверхности токопроводящих плёнок. SUMMARY. The anodic processes on aluminium, which is used as a current collector in double layer capacitors, in 0.1 M solution of tetraethylammonium tetrafluoroborate in acetonitrile for determination of corrosion stability of this metal, , are investigated. It has been found that aluminium can dissolve anodically in the aprotonic electrolyte of supercapacitor with formation of current-conductive films on its surface. 1. Conway B. Electrochemical supercapacitors: scientific fundamentals and technological applications. Kluwer Academic / Plenum New York. – 1999. – 698 p. 2. Anodic behavior of Al current collector in 1-alkyl-3methylimidazolium bis[(trifluromethyl)] sulfonyl] amide ionic liquid electrolytes / Chengxin Peng, Li yang, Zhengxi Zang, Kazuhiro Tachibana, Yong Yang // J. Power Sources. – 2007. – 173. – P. 510–517. 3. Pitting corrosion studies on Al and Al–Zn alloys in SCN– solutions / Mohammed A. Amin, Sayed S. Abd El-Rehim, Essam E.F. El-Sherbini, et al. // Electrochimica Acta. – 2009. – 54. – P. 4288–4296. 4. Скопенко В. В., Зуб В. Я. Координаційна хімія. Практикум. – К.: Київський ун-т, 2002. – С. 286–293. 5. Zhang S. S. and Jow T. R. Aluminum corrosion in electrolyte of Li-ion battery // J. Power Sources. – 2002. – 109. – P. 458–464. 6. Исследование поверхностных характеристик при растворении алюминия во фторидсо- держащих средах / Н. М. Гонтмахер, В. И. Наумов, Л. М. Астахова и др. // Электрохи- мия. – 1993. – 29, № 6. – С. 791–793. 7. Toshikiko F. Reliability, performance and safety // Proc. of the 2nd Int. Symposium on Large Ultracapacitors (EDLC) Technology and Application. – May, 16–17, 2006. – P. 12–16. 8. Kurzweil P. and Chwistek M. Electrochemical stability of organic electrolytes in supercapa- citors: Spectroscopy and gas analysis of decomposition products // J. Power Sources. – 2008. – 176. – P. 555–567. 9. Kurzweil P., Chwistek M., and Gallay R. Capacitance determination and abusive aging studies of supercapacitors based on acetonitrile and ionic liquids // Proc. of the 16th Int. Seminar on Double Layer Capacitors and Similar Energy Storage Devices. – 2006. – P. 78–92. Одержано 25.11.2009