Анодні процеси на алюмінії в апротонних електролітах на основі солі тетрафтороборату тетраетиламонію в ацетонітрилі

Вивчено анодні процеси на алюмінії, який застосовують як колектор струму в конденсаторах подвійного електричного шару в 0,1 М розчині тетрафтороборату тетраетиламонію в ацетонітрилі для виявлення його корозійної тривкості. Показано, що алюміній може анодно розчинятися в апротонному електроліті супер...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2010
Hauptverfasser: Громадський, Д.Г., Фатєєв, Ю.Ф., Стрижакова, Н.Г., Малєтін, Ю.А.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України 2010
Schriftenreihe:Фізико-хімічна механіка матеріалів
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/134687
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Анодні процеси на алюмінії в апротонних електролітах на основі солі тетрафтороборату тетраетиламонію в ацетонітрилі / Д.Г. Громадський, Ю.Ф. Фатєєв, Н.Г. Стрижакова, Ю.А. Малєтін, // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2010. — Т. 46, № 3. — С. 120-125. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-134687
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1346872025-02-09T11:44:12Z Анодні процеси на алюмінії в апротонних електролітах на основі солі тетрафтороборату тетраетиламонію в ацетонітрилі Anodic processes on aluminium in aprotonic electrolytes based on tetraethylammonium tetrafluoroborates in acetonitrile Анодные процессы на алюминии в апротонных электролитах на основе соли тетрафторобората тетраэтиламмония в ацетонитриле Громадський, Д.Г. Фатєєв, Ю.Ф. Стрижакова, Н.Г. Малєтін, Ю.А. Вивчено анодні процеси на алюмінії, який застосовують як колектор струму в конденсаторах подвійного електричного шару в 0,1 М розчині тетрафтороборату тетраетиламонію в ацетонітрилі для виявлення його корозійної тривкості. Показано, що алюміній може анодно розчинятися в апротонному електроліті суперконденсатора з утворенням на його поверхні струмопровідних плівок. Изучены анодные процессы на алюминии, который применяется как коллектор тока в конденсаторах двойного электрического слоя в 0,1 М растворе тетрафторобората тетраэтиламмония в ацетонитриле для определения коррозионной устойчивости этого металла. Показано, что он может растворяться анодно в апротонном электролите суперконденсатора с образованием на его поверхности токопроводящих плёнок. The anodic processes on aluminium, which is used as a current collector in double layer capacitors, in 0.1 M solution of tetraethylammonium tetrafluoroborate in acetonitrile for determination of corrosion stability of this metal, , are investigated. It has been found that aluminium can dissolve anodically in the aprotonic electrolyte of supercapacitor with formation of current-conductive films on its surface. 2010 Article Анодні процеси на алюмінії в апротонних електролітах на основі солі тетрафтороборату тетраетиламонію в ацетонітрилі / Д.Г. Громадський, Ю.Ф. Фатєєв, Н.Г. Стрижакова, Ю.А. Малєтін, // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2010. — Т. 46, № 3. — С. 120-125. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. 0430-6252 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/134687 541.135.6.68 uk Фізико-хімічна механіка матеріалів application/pdf Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Вивчено анодні процеси на алюмінії, який застосовують як колектор струму в конденсаторах подвійного електричного шару в 0,1 М розчині тетрафтороборату тетраетиламонію в ацетонітрилі для виявлення його корозійної тривкості. Показано, що алюміній може анодно розчинятися в апротонному електроліті суперконденсатора з утворенням на його поверхні струмопровідних плівок.
format Article
author Громадський, Д.Г.
Фатєєв, Ю.Ф.
Стрижакова, Н.Г.
Малєтін, Ю.А.
spellingShingle Громадський, Д.Г.
Фатєєв, Ю.Ф.
Стрижакова, Н.Г.
Малєтін, Ю.А.
Анодні процеси на алюмінії в апротонних електролітах на основі солі тетрафтороборату тетраетиламонію в ацетонітрилі
Фізико-хімічна механіка матеріалів
author_facet Громадський, Д.Г.
Фатєєв, Ю.Ф.
Стрижакова, Н.Г.
Малєтін, Ю.А.
author_sort Громадський, Д.Г.
title Анодні процеси на алюмінії в апротонних електролітах на основі солі тетрафтороборату тетраетиламонію в ацетонітрилі
title_short Анодні процеси на алюмінії в апротонних електролітах на основі солі тетрафтороборату тетраетиламонію в ацетонітрилі
title_full Анодні процеси на алюмінії в апротонних електролітах на основі солі тетрафтороборату тетраетиламонію в ацетонітрилі
title_fullStr Анодні процеси на алюмінії в апротонних електролітах на основі солі тетрафтороборату тетраетиламонію в ацетонітрилі
title_full_unstemmed Анодні процеси на алюмінії в апротонних електролітах на основі солі тетрафтороборату тетраетиламонію в ацетонітрилі
title_sort анодні процеси на алюмінії в апротонних електролітах на основі солі тетрафтороборату тетраетиламонію в ацетонітрилі
publisher Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України
publishDate 2010
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/134687
citation_txt Анодні процеси на алюмінії в апротонних електролітах на основі солі тетрафтороборату тетраетиламонію в ацетонітрилі / Д.Г. Громадський, Ю.Ф. Фатєєв, Н.Г. Стрижакова, Ю.А. Малєтін, // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2010. — Т. 46, № 3. — С. 120-125. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.
series Фізико-хімічна механіка матеріалів
work_keys_str_mv AT gromadsʹkijdg anodníprocesinaalûmíníívaprotonnihelektrolítahnaosnovísolítetraftoroboratutetraetilamoníûvacetonítrilí
AT fatêêvûf anodníprocesinaalûmíníívaprotonnihelektrolítahnaosnovísolítetraftoroboratutetraetilamoníûvacetonítrilí
AT strižakovang anodníprocesinaalûmíníívaprotonnihelektrolítahnaosnovísolítetraftoroboratutetraetilamoníûvacetonítrilí
AT malêtínûa anodníprocesinaalûmíníívaprotonnihelektrolítahnaosnovísolítetraftoroboratutetraetilamoníûvacetonítrilí
AT gromadsʹkijdg anodicprocessesonaluminiuminaprotonicelectrolytesbasedontetraethylammoniumtetrafluoroboratesinacetonitrile
AT fatêêvûf anodicprocessesonaluminiuminaprotonicelectrolytesbasedontetraethylammoniumtetrafluoroboratesinacetonitrile
AT strižakovang anodicprocessesonaluminiuminaprotonicelectrolytesbasedontetraethylammoniumtetrafluoroboratesinacetonitrile
AT malêtínûa anodicprocessesonaluminiuminaprotonicelectrolytesbasedontetraethylammoniumtetrafluoroboratesinacetonitrile
AT gromadsʹkijdg anodnyeprocessynaalûminiivaprotonnyhélektrolitahnaosnovesolitetraftoroboratatetraétilammoniâvacetonitrile
AT fatêêvûf anodnyeprocessynaalûminiivaprotonnyhélektrolitahnaosnovesolitetraftoroboratatetraétilammoniâvacetonitrile
AT strižakovang anodnyeprocessynaalûminiivaprotonnyhélektrolitahnaosnovesolitetraftoroboratatetraétilammoniâvacetonitrile
AT malêtínûa anodnyeprocessynaalûminiivaprotonnyhélektrolitahnaosnovesolitetraftoroboratatetraétilammoniâvacetonitrile
first_indexed 2025-11-25T22:22:01Z
last_indexed 2025-11-25T22:22:01Z
_version_ 1849802702290157568
fulltext 120 Ô³çèêî-õ³ì³÷íà ìåõàí³êà ìàòåð³àë³â. – 2010. – ¹ 3. – Physicochemical Mechanics of Materials УДК 541.135.6.68 АНОДНІ ПРОЦЕСИ НА АЛЮМІНІЇ В АПРОТОННИХ ЕЛЕКТРОЛІТАХ НА ОСНОВІ СОЛІ ТЕТРАФТОРОБОРАТУ ТЕТРАЕТИЛАМОНІЮ В АЦЕТОНІТРИЛІ Д. Г. ГРОМАДСЬКИЙ, Ю. Ф. ФАТЄЄВ, Н. Г. СТРИЖАКОВА, Ю. А. МАЛЄТІН Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут” Вивчено анодні процеси на алюмінії, який застосовують як колектор струму в кон- денсаторах подвійного електричного шару в 0,1 М розчині тетрафтороборату тетра- етиламонію в ацетонітрилі для виявлення його корозійної тривкості. Показано, що алюміній може анодно розчинятися в апротонному електроліті суперконденсатора з утворенням на його поверхні струмопровідних плівок. Ключові слова: суперконденсатор, апротонний електроліт, анодне розчинення алюмінію, активація поверхні, оксидна плівка, антикорозійні покриви. Останнім часом зацікавилися системами, що здатні накопичувати й ви- давати енергію впродовж короткого проміжку часу. Зокрема, електрохімічни- ми конденсаторами подвійного електричного шару (суперконденсатори або іоністори). Суперконденсатор – це принципово новий тип електрохімічного конденсатора великої питомої ємності, що може досягати десяти й більше F/сm3. Хоча за накопиченою енергією ці пристрої все ж поступаються сучас- ним акумуляторам, але за питомою потужністю переважають їх як мінімум на порядок. І це при ККД 95%! Ще одна суттєва їх перевага – велика кіль- кість циклів заряд/розряд, що досягає сотень тисяч. Тому зараз ці системи все частіше застосовують в імпульсних джерелах живлення різного призначення, побутовій техніці, гібридних автомобілях, мікросупутниках тощо. Використання апротонних електролітів для електрохімічних конденсато- рів подвійного шару має низку переваг, насамперед, через збільшення робо- чої напруги, обумовлене розширенням діапазону їх електрохімічної стабіль- ності. А оскільки накопичена енергія збільшується пропорційно квадрату напруги та ємності, це є суттєвою перевагою порівняно з водними системами. Найдоцільнішими іоногенними складниками в електролітах є тетраалкіламо- нійні солі, яким властиві добра розчинність у неводних розчинниках і досить висока електропровідність (близько 0,055 S/cm при 25°С для розчинів в аце- тонітрилі) [1]. Як електроди в суперконденсаторах застосовують нанопорува- ті вугільні матеріали як природного, так і штучного походження, що нанесені на алюмінієву підложку. Постава задачі та метод досліджень. Однією з умов вдалого застосу- вання суперконденсатора є стабільність його параметрів у часі та з кількістю циклів заряд/розряд. Іноді за тривалого циклування можлива значна деграда- ція параметрів (рис. 1), й навіть розгерметизація корпусу в зоні анодного струмовиводу, причому суттєво ці процеси пришвидшуються за циклування або потенціостатування іоністора при підвищених температурах (+40…+70°С). Контактна особа: Д. Г. ГРОМАДСЬКИЙ, e-mail: d.gromadskyi@gmail.com mailto:d.gromadskyi@gmail.com 121 Рис. 1. Деградація основних параметрів макета суперконденсатора під час розряду з 2,7 до 1,35 V сталим струмом 1 А до (1) і після (2) “термотренування” (витримування за потенціалу 2,7 V та при 60°С, 8 h). Fig. 1. Degradation of performance parameters of supercapacitor under discharge from 2.7 to 1.35 V by a constant current of 1 A before (1) and after (2) “thermo-training” (holding at of 2.7 V and at 60°С, 8 h). Якщо електрохімічну систему по- ляризований електрод–електроліт дос- лідники вивчають досить прискіпли- во, то про стабільність колектора струму в апротонному електроліті ін- формації недостатньо. Встановлено [2, 3], що алюміній може кородувати анодно в деяких іонних рідинах, а також у розчинах з роданід-іонами [2, 3]. Усвідомлення механізму таких процесів необхідно для оптимізації параметрів суперконденсатора та поліпшення його питомих характеристик. Анодні процеси на алюмінієвому електроді вивчали методом циклічної вольтамперометрії. Випробовували в атмосфері аргону в триелектродній комірці, з’єднаній з потенціостатом ПІ-50.1 та персональним комп’юте- ром. За електроліт брали 0,1 М розчин тетрафтороборату тетраетиламонію в ацетонітрилі з вмістом води не більше 0,004%, оскільки саме так вдається до- сягти значень “електрохімічного вікна” (діапазон електрохімічної стабільності) порядку 3,0 V (рис. 2). Під час з’ясуван- ня розміру електрохімічного вікна електроліту робочим електродом був полірований скловугільний стрижень площею 0,314 сm2, а для вивчення анодних процесів на алюмінії – алюмінієва фольга площею 1 сm2 і товщиною 20 µm (99,7% Al). Протиелектродом була активована вуглетканина, закріпле- на на платиновому дроті, причому площа протиелектрода набагато перевищу- вала площу робочого. Електродом порівняння слугував хлоросрібляний елект- род, з’єднаний з робочим електролітом через сільовий місток у розчині ацето- нітрилу. Потенціал електрода порівняння коректували відносно пари Fc+/ Fc [4]. Потрібно зауважити, що потенціал розімкнутого ланцюга (ЕOC) алюмінію в розчинах дуже нестабільний і може змінюватися в діапазоні –2,55…–1,35 V відносно пари Ag+/Ag. Аналогічні дані наведено в праці [5], де вказані зміни ЕOC. алюмінієвого електрода в межах +0,5…+2,5 V відносно пари Li+/Li (або –2,42…–0,42 V відносно пари Ag+/Ag). Величина ЕOC суттєво залежить від стану поверхні алюмінію та її забрудненості. Тому під час експерименту ви- Рис. 2. Циклічна вольтамперограма 0,1 М розчину Et4NBF4 в ацетонітрилі на скловугільному електроді зі швидкістю розгорнення потенціалу 10 mV/s. Fig. 2. Cyclic voltammetry of 0.1 М solution based on Et4NBF4 salt in acetonitrile on GC electrode with scanning rate 10 mV/s. 122 бирали початковий потенціал, за якого в системі практично не протікає струм або його значення мінімальне. Результати та їх обговорення. Виявлено (рис. 3), що за прямого ходу за потенціалу більшого за +1,5 V (перший і другий цикли) і +0,6 V (третій і чет- вертий) внаслідок розкладу електроліту починає стрімко зростати анодний струм. Це підтверджує циклічна вольтамперограма, знята на інертному скло- вугільному електроді, де зафіксовано активний розклад електроліту вже за потенціалу +1,8 V (рис. 2). Під час зворотного ходу на циклічних вольтампе- рограмах з’являється анодний струм, значення якого зростає зі збільшенням номера циклу. На поляризаційних кривих є дві області його зростання, пікам яких відповідають потенціали +0,3 та +0,7 V (для четвертого циклу). Такий характер зміни струму дає можливість припустити, що під час анодної поляри- зації на поверхні алюмінію утворюються продукти його розчинення, що мають електропровідні властивості, і які з часом накопичуються на поверхні металу. Для алюмінію швидкість його анодного розчинення є швидкістю корозії. Рис. 3. Циклічна вольтамперограма 0,1 М розчину Et4NBF4 в ацетонітрилі на Al електроді зі швидкістю розгорнення потенціалу 10 mV/s: 1–4 – номер циклу; £ – прямий хід, ¢ – зворотний. Fig. 3. Cyclic voltammetry of 0.1 М solution based on Et4NBF4 salt in acetonitrile on Al electrode with scanning rate 10 mV/s: 1–4 – cycle number; £ – forward scan, ¢ – back. Також зняли циклічні вольтамперограми на трьохалюмінієвих електро- дах, поступово збільшуючи область анодної поляризації (рис. 4). Під час цик- лування в діапазоні потенціалів –1,0…+1,0 V за зворотного ходу анодного струму нема, а з розширенням області потенціалів до +1,5 V він з’являється. Тобто для формування плівки необхідна активація поверхні алюмінію. Згідно з експериментальними даними [6], активації Al можна досягти його взаємо- дією з іонами фтору, а об’ємний катіон у молекулі фториду тетраетиламонію сприяє утворенню комплексного аніона AlF4 –. Для виявлення природи продук- тів корозії зняли циклічні вольтамперограми за різної швидкості розгорнення потенціалу (рис. 5). З’ясувалось, що на них кількість піків анодного струму збільшується за зворотного ходу (для 5 mV/s – 4 піки, для 50 mV/s – 2 піки). Основні області зростання анодного струму під час катодної поляризації такі: I – діапазон потенціалів +0,3…+0,8 V; II – +1,2..+1,6 V. 123 Рис. 4. Циклічна вольтамперограма 0,1 М розчину Et4NBF4 в ацетонітрилі на Al електро- дах зі швидкістю розгорнення потенціалу 10 mV/s за поступового збільшення області анодної поляризації: 1 – діапазон потенціалів –1,0...+0,7 V; 2 – –1,0...+1,0 V; 3 – –1,0...+1,5 V; £ – прямий хід, ¢ – зворотний. Fig. 4. Cyclic voltammetry of 0.1 М solution based on Et4NBF4 salt in acetonitrile on Al electrodes with scan rate 10 mV/s at gradual increase of anodic polarization region: 1 – potential region –1.0…+0.7 V; 2 – –1.0…+1.0 V; 3 – –1.0…+1.5 V; £ – forward scan, ¢ – back. Рис. 5. Циклічна вольтамперограма 0,1 М розчину Et4NBF4 в ацетонітрилі на Al електро- дах з різною швидкістю розгорнення потенціалу: 1 – 5 mV/s; 2 – 10; 3 – 20; 4 – 50; £ – прямий хід, ¢ – зворотний. Fig. 5. Cyclic voltammetry of 0.1 М solution based on Et4NBF4 salt in acetonitrile on Al electrodes with different scanning rate: 1 – 5 mV/s; 2 – 10; 3 – 20; 4 – 50; £ – forward scan, ¢ – back. Із залежності анодного струму розчинення алюмінію від кореня квадрат- ного швидкості розгорнення потенціалу (рис. 6) випливає, що для області I анодний струм розчинення алюмінію практично не залежить від швидкості розгорнення потенціалу, а для області II – лінійно зростає з її збільшенням. Можливо, під час формування плівки спочатку з’являються іони алюмінію Al3+, які далі взаємодіють із компонентами електроліту та оксидною плівкою з поверхні. Тобто на поверхні алюмінієвого електрода формуються різні за складом плівки, швидкість утворення яких теж різна. Цей процес лімітують 124 розряд взаємодіючих іонів з утворенням нових сполук (для області І), а потім дифузія утворених сполук (для області ІІ) до поверхні електрода і далі вглиб плівки. Можливий такий спрощений механізм утворення оксифторидної плів- ки на поверхні алюмінію: Al3+ + Al0 + 2Al2O3 + 6BF4 – → 6AlOF + 6BF3 + 3e. Рис. 6. Залежність анодного струму швид- кості розчинення Al від кореня квадратного швидкості розгорнення потенціалу v: 1 – область I (+1,2…+1,6) V; 2 – область II (+0,3…+0,8) V; значки – експериментальні дані; прямі лінії – лінійна апроксимація. Fig. 6. Dependence of the value of anodic current of Al dissolution vs. square root of scanning rate v: 1 – region I (+1.2…+1.6) V; 2 – region II (+0.3…+0.8) V; marks – experimental data; dotted lines – linear approximation. Можливо, що паралельно з розчиненням алюмінію протікає гідроліз іона тетрафтороборату BF4 – з утворенням HF і BFO2 –, що пов’язане, напевне, з наявністю в електроліті невеликої кількості води [7]: BF4 – + H2O → BF3(OH)– + HF, BF4 – + OH– → BF3(OH)– + F–, BF3(OH)– → BF2O– + HF, 2H+ + 6F– + 2Al0 → 2AlF3 + H2 + 4e. Наведені [8] результати вивчення продуктів реакцій, які можуть утворю- ватися під час експлуатації суперконденсатора при підвищених температу- рах. Спираючись на дані термогравіметричного, хроматомасспектроскопічно- го, інфрачервоного та інших методів дослідження, припускали [8] протікання реакцій гідролізу, гідрогалогенізації, димеризації, ізомеризації, електрогідро- ізомеризації ацетонітрилу та іоногенного складника електроліту з утворенням продуктів , , та ін. Нещодавно [9] за допомогою методу імпедансної спектроскопії встано- вили склад продуктів корозії алюмінію в ацетонітрильному розчині тетрафто- роборату тетраетиламонію: AlF4, AlF4AlF3(AlOF)n – та AlF2O(AlOF)n –. Варто зазначити, що поверхня всіх досліджуваних зразків алюмінієвої фольги перед початком експериментів відносно гладка й без видимих дефектів. Після дос- лідів на ній з’явились плями, ямки та інші ознаки пітінгової корозії, які чітко фіксує мікроскоп. Причому білі плями малорозчинні в ацетонітрилі, а також погано знімаються механічним зусиллям. ВИСНОВКИ Встановлено, що алюміній в ацетонітрильному розчині тетрафторобора- ту тетраетиламонію не інертний, а розчиняється анодно (кородує) з накопи- ченням продуктів корозії на його поверхні. Електропровідні плівки, що оса- джуються під час анодної поляризації на алюмінієвому електроді, різняться як за складом, так і за швидкістю утворення, причому для протікання процесу необхідна попередня активація поверхні електрода. Наведено можливий ме- 125 ханізм цього процесу, а також з’ясована його лімітуюча стадія. Дані експери- менту збігаються з результатами інших дослідників. Отже, для використання алюмінію в суперконденсаторах його необхідно спочатку захистити від впли- ву електроліту, щоб поверхня в місці контакту з ацетонітрильним розчином тетрафтороборату тетраетиламонію залишалась інертною. Потрібно підібрати антикорозійні покриви, які будуть хімічно та електрохімічно тривкі в досить агресивному апротонному електроліті суперконденсатора і при цьому мати- муть гарну адгезію до алюмінію. Причому для струмовиводів такі покриви мо- жуть бути діелектриками, а для колекторів струму необхідно, щоб вони мали добрі електропровідні властивості. РЕЗЮМЕ. Изучены анодные процессы на алюминии, который применяется как кол- лектор тока в конденсаторах двойного электрического слоя в 0,1 М растворе тетрафторо- бората тетраэтиламмония в ацетонитриле для определения коррозионной устойчивости этого металла. Показано, что он может растворяться анодно в апротонном электролите суперконденсатора с образованием на его поверхности токопроводящих плёнок. SUMMARY. The anodic processes on aluminium, which is used as a current collector in double layer capacitors, in 0.1 M solution of tetraethylammonium tetrafluoroborate in acetonitrile for determination of corrosion stability of this metal, , are investigated. It has been found that aluminium can dissolve anodically in the aprotonic electrolyte of supercapacitor with formation of current-conductive films on its surface. 1. Conway B. Electrochemical supercapacitors: scientific fundamentals and technological applications. Kluwer Academic / Plenum New York. – 1999. – 698 p. 2. Anodic behavior of Al current collector in 1-alkyl-3methylimidazolium bis[(trifluromethyl)] sulfonyl] amide ionic liquid electrolytes / Chengxin Peng, Li yang, Zhengxi Zang, Kazuhiro Tachibana, Yong Yang // J. Power Sources. – 2007. – 173. – P. 510–517. 3. Pitting corrosion studies on Al and Al–Zn alloys in SCN– solutions / Mohammed A. Amin, Sayed S. Abd El-Rehim, Essam E.F. El-Sherbini, et al. // Electrochimica Acta. – 2009. – 54. – P. 4288–4296. 4. Скопенко В. В., Зуб В. Я. Координаційна хімія. Практикум. – К.: Київський ун-т, 2002. – С. 286–293. 5. Zhang S. S. and Jow T. R. Aluminum corrosion in electrolyte of Li-ion battery // J. Power Sources. – 2002. – 109. – P. 458–464. 6. Исследование поверхностных характеристик при растворении алюминия во фторидсо- держащих средах / Н. М. Гонтмахер, В. И. Наумов, Л. М. Астахова и др. // Электрохи- мия. – 1993. – 29, № 6. – С. 791–793. 7. Toshikiko F. Reliability, performance and safety // Proc. of the 2nd Int. Symposium on Large Ultracapacitors (EDLC) Technology and Application. – May, 16–17, 2006. – P. 12–16. 8. Kurzweil P. and Chwistek M. Electrochemical stability of organic electrolytes in supercapa- citors: Spectroscopy and gas analysis of decomposition products // J. Power Sources. – 2008. – 176. – P. 555–567. 9. Kurzweil P., Chwistek M., and Gallay R. Capacitance determination and abusive aging studies of supercapacitors based on acetonitrile and ionic liquids // Proc. of the 16th Int. Seminar on Double Layer Capacitors and Similar Energy Storage Devices. – 2006. – P. 78–92. Одержано 25.11.2009