Особливості епідемічного процесу вітряної віспи серед військовослужбовців південного регіону
В публикации предоставленны результаты обзора заболеваемости ветряной оспой в военном коллективе, проведено определение ее актуальности для войск на современном этапе и обоснования проведения противоэпидемических мероприятий, их направленности и интенсивности. Since 2002 we’ve noticed enormous incre...
Saved in:
| Published in: | Актуальні проблеми транспортної медицини |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Authors: | , , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/134715 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Особливості епідемічного процесу вітряної віспи серед військовослужбовців південного регіону / В.М. Півник, А.А. Рожков, М.В. Тверезовський, В.А. Петренко, В.М. Тверезовський // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2011. — № 2 (24). — С. 52-57. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-134715 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Півник, В.М. Рожков, А.А. Тверезовський, М.В. Петренко, В.А. Тверезовський, В.М. 2018-06-14T07:28:16Z 2018-06-14T07:28:16Z 2011 Особливості епідемічного процесу вітряної віспи серед військовослужбовців південного регіону / В.М. Півник, А.А. Рожков, М.В. Тверезовський, В.А. Петренко, В.М. Тверезовський // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2011. — № 2 (24). — С. 52-57. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 1818-9385 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/134715 616.914-036.22 : 355 (477.7) В публикации предоставленны результаты обзора заболеваемости ветряной оспой в военном коллективе, проведено определение ее актуальности для войск на современном этапе и обоснования проведения противоэпидемических мероприятий, их направленности и интенсивности. Since 2002 we’ve noticed enormous increase of ill military men for smallpox. The highest levels of sickness are marked among soldiers. We registered 1023 cases of smallpox in soldiersа протяжении. Among last one and sergeants it’s 92,8%, and 2,6% among officers and contract persons – 4,6% cases. In 2009 the level of disease in soldiers was as 30 as higher then in others types of persons. Before 2002 smallpox was noticed just as line cases. As it can be seen in annual dynamics of epidemical process there’s the main line. That’s the long period of season increase that can reach 311 days in its medial indicator and continues from January to Julу and from September to December. According to medial level – 176 days or 48% of year. Considering features of appointment of staff, the most effective antiepidemical action is prophylactic vaccination of recruits, anamnesis of last one having no data about smallpox. uk Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України Актуальні проблеми транспортної медицини Гигиена и профилактическая медицина Особливості епідемічного процесу вітряної віспи серед військовослужбовців південного регіону Особенности эпидемического процесса ветряной оспы среди военнослужащих южного региона Features of epidemical process of smallpox in military men of south region Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Особливості епідемічного процесу вітряної віспи серед військовослужбовців південного регіону |
| spellingShingle |
Особливості епідемічного процесу вітряної віспи серед військовослужбовців південного регіону Півник, В.М. Рожков, А.А. Тверезовський, М.В. Петренко, В.А. Тверезовський, В.М. Гигиена и профилактическая медицина |
| title_short |
Особливості епідемічного процесу вітряної віспи серед військовослужбовців південного регіону |
| title_full |
Особливості епідемічного процесу вітряної віспи серед військовослужбовців південного регіону |
| title_fullStr |
Особливості епідемічного процесу вітряної віспи серед військовослужбовців південного регіону |
| title_full_unstemmed |
Особливості епідемічного процесу вітряної віспи серед військовослужбовців південного регіону |
| title_sort |
особливості епідемічного процесу вітряної віспи серед військовослужбовців південного регіону |
| author |
Півник, В.М. Рожков, А.А. Тверезовський, М.В. Петренко, В.А. Тверезовський, В.М. |
| author_facet |
Півник, В.М. Рожков, А.А. Тверезовський, М.В. Петренко, В.А. Тверезовський, В.М. |
| topic |
Гигиена и профилактическая медицина |
| topic_facet |
Гигиена и профилактическая медицина |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Актуальні проблеми транспортної медицини |
| publisher |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Особенности эпидемического процесса ветряной оспы среди военнослужащих южного региона Features of epidemical process of smallpox in military men of south region |
| description |
В публикации предоставленны результаты обзора заболеваемости ветряной оспой в военном коллективе, проведено определение ее актуальности для войск на современном этапе и обоснования проведения противоэпидемических мероприятий, их направленности и интенсивности.
Since 2002 we’ve noticed enormous increase of ill military men for smallpox. The highest levels of sickness are marked among soldiers. We registered 1023 cases of smallpox in soldiersа протяжении. Among last one and sergeants it’s 92,8%, and 2,6% among officers and contract persons – 4,6% cases. In 2009 the level of disease in soldiers was as 30 as higher then in others types of persons. Before 2002 smallpox was noticed just as line cases. As it can be seen in annual dynamics of epidemical process there’s the main line. That’s the long period of season increase that can reach 311 days in its medial indicator and continues from January to Julу and from September to December. According to medial level – 176 days or 48% of year. Considering features of appointment of staff, the most effective antiepidemical action is prophylactic vaccination of recruits, anamnesis of last one having no data about smallpox.
|
| issn |
1818-9385 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/134715 |
| citation_txt |
Особливості епідемічного процесу вітряної віспи серед військовослужбовців південного регіону / В.М. Півник, А.А. Рожков, М.В. Тверезовський, В.А. Петренко, В.М. Тверезовський // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2011. — № 2 (24). — С. 52-57. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT pívnikvm osoblivostíepídemíčnogoprocesuvítrânoívíspiseredvíisʹkovoslužbovcívpívdennogoregíonu AT rožkovaa osoblivostíepídemíčnogoprocesuvítrânoívíspiseredvíisʹkovoslužbovcívpívdennogoregíonu AT tverezovsʹkiimv osoblivostíepídemíčnogoprocesuvítrânoívíspiseredvíisʹkovoslužbovcívpívdennogoregíonu AT petrenkova osoblivostíepídemíčnogoprocesuvítrânoívíspiseredvíisʹkovoslužbovcívpívdennogoregíonu AT tverezovsʹkiivm osoblivostíepídemíčnogoprocesuvítrânoívíspiseredvíisʹkovoslužbovcívpívdennogoregíonu AT pívnikvm osobennostiépidemičeskogoprocessavetrânoiospysredivoennoslužaŝihûžnogoregiona AT rožkovaa osobennostiépidemičeskogoprocessavetrânoiospysredivoennoslužaŝihûžnogoregiona AT tverezovsʹkiimv osobennostiépidemičeskogoprocessavetrânoiospysredivoennoslužaŝihûžnogoregiona AT petrenkova osobennostiépidemičeskogoprocessavetrânoiospysredivoennoslužaŝihûžnogoregiona AT tverezovsʹkiivm osobennostiépidemičeskogoprocessavetrânoiospysredivoennoslužaŝihûžnogoregiona AT pívnikvm featuresofepidemicalprocessofsmallpoxinmilitarymenofsouthregion AT rožkovaa featuresofepidemicalprocessofsmallpoxinmilitarymenofsouthregion AT tverezovsʹkiimv featuresofepidemicalprocessofsmallpoxinmilitarymenofsouthregion AT petrenkova featuresofepidemicalprocessofsmallpoxinmilitarymenofsouthregion AT tverezovsʹkiivm featuresofepidemicalprocessofsmallpoxinmilitarymenofsouthregion |
| first_indexed |
2025-11-26T10:02:04Z |
| last_indexed |
2025-11-26T10:02:04Z |
| _version_ |
1850618380966428672 |
| fulltext |
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 2 (24), 2011 г.
52
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#2 (24), 2011
Вступ
Однією з актуальних проблем
військової епідеміології на сучасному
етапі є зростання захворюваності
військовослужбовців на вітряну віспу, яка
в останні роки має неухильну тенденцію
до стрімкого зростання серед всіх кате*
горій військовослужбовців. Якщо до 2002
року випадки захворювання на вітряну
віспу у військовослужбовців майже не
реєструвалися, сприймалися, найшвид*
ше, як казус, то епідемічний процес сьо*
годення є вже серйозною проблемою.
За даними світової медичної літера*
тури вітряна віспа на сучасному етапі
розвитку медицини стає світовою про*
блемою [1]. У найбільш економічно роз*
винених державах світу звертають увагу
не стільки на вітряну віспу, як первинне
захворювання, а на її віддалені наслідки,
а саме, оперізуючий герпес.
Загально відомо, що вірус вітряної
віспи та оперізуючого герпесу, герпеві*
рус, викликає вітряну віспу і після ендо*
генної реактивації – оперізуючий герпес
(оперізуючий лишай). Вітряна віспа, яку
розпізнають за характерною везикуляр*
ною висипкою, розвивається переважно
у дітей молодшого віку, хоча може уража*
ти й більш старших за віком.
Вітряна віспа є високо контагіозною
інфекцією, індекс її контагіозності стано*
вить від 61% до 100%, захворюваність
розповсюджена по всьому світу. Вітряна
віспа є для пацієнтів та осіб, які здійсню*
ють догляд за ними, суттєвим соціальним
тягарем ( це пропуски занять у школі або
невиходи на роботу тощо).
Розвиток епідемічного процесу
вітряної віспи можна відвернути за допо*
могою вакцинації. Вакцини ефективні
приблизно у 80*85% випадків у відно*
шенні усіх форм захворювання, та висо*
коефективні (більш ніж у 95% випадків) у
попередженні важкого перебігу захворю*
вання. В США здійснення програми пла*
нової вакцинації дітей сприяло зниженню
частоти випадків захворювання, усклад*
нень, госпіталізації та смертності у дітей
та серед населення в цілому, що є
свідченням формування сильного попу*
ляційного імунітету. Подібні програми
вакцинації прийняті і в інших державах
світу, включаючи Уругвай, Німеччину, Тай*
вань, Канаду і Австралію, та очікується,
що в майбутньому вони будуть широко
впроваджуватись у всіх державах світу.
Збудником вітряної віспи та опері*
зуючого лишаю є вірус вітряної віспи та
оперізуючого герпесу (далі ВВВ*ОГ).
Після первинної інфекції вірус персистує
в чутливих нервових гангліях заднього
корінця спинного мозку та обумовлює
латентну інфекцію нейронів. ВВВ*ОГ –
один з 8 герпесвірусів родини
Herpesviridae, у відношенні яких встанов*
лено, що вони викликають захворювання
людини. Середній інкубаційний період
вітряної віспи звичайно знаходиться в
діапазоні від 10 до 25 днів та в середнь*
УДК: 616.914-036.22 : 355 (477.7)
ОСОБЛИВОСТІ ЕПІДЕМІЧНОГО ПРОЦЕСУ ВІТРЯНОЇ ВІСПИ
СЕРЕД ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ПІВДЕННОГО РЕГІОНУ
Півник В.М.1, Рожков А.А.2, Тверезовський М.В.3, Петренко В.А.2,
Тверезовський В.М.4
1Санітарно-епідеміологічне управління МО України, Київ, Україна
2 37 Санітарно-епідеміологічний загін (територіальний), Дніпропетровськ,
Україна
3 27 Санітарно-епідеміологічний загін (регіональний), Одеса, Україна
4Харківський національний медичний університет, Харків, Україна
Ключові слова: вітряна віспа, оперізуючий лишай, ВВВ-ОГ, Herpesviridae,
щеплення.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#2 (24), 2011
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 2 (24), 2011 г.
53
ому складає 14*15 днів. ВВВ*ОГ розпов*
сюджується повітряно*крапельним шля*
хом, виділяючись із носоглотки за 1*2 дні
перед розвитком шкірних висипань, а
також із осередків ураженої шкіри протя*
гом 5*7 днів після появи висипань. У осіб
з нормальною імунною системою цей
контагіозний період може подовжувати*
ся до кількох тижнів [1].
Вважається, що вірус потрапляє у
сприйнятливий організм через поверхню
слизової оболонки дихальних шляхів,
хоча в зразках, що були взяті з даної
області, його важко виявити за допомо*
гою культурального дослідження або пол*
імеразної ланцюгової реакції. Роль гумо*
рального та клітинного імунітету в захисті
проти інфекції, обумовленої ВВВ*ОГ, ос*
таточно не встановлена. Однак, найвіро*
гідніше, що клітинно*опосередкований
імунітет більш важливий ніж гуморальний,
тому що розповсюдження вірусу в
організмі здійснюється виключно внутрі*
шньоклітинним шляхом. Однак, вірогідно,
що гуморальний імунітет підсилює захист
організму, забезпечуваний клітинно*опо*
середкованим імунітетом, як було дове*
дено ефективністю пасивної імунізації за
допомогою специфічного імуноглобуліну
[1, 2].
За даними досліджень, які були про*
ведені у державах із помірним кліматом,
встановлено, що розповсюдженість зах*
ворювання в популяції становить 13*16
випадків на 1000 людино*років, при цьо*
му відмічаються суттєві річні коливання.
Є тенденції до розвитку епідемій з інтер*
валом 2*5 років [1].
Вік та порушення функції імунної
системи є найбільш важливими чинника*
ми ризику, асоційованими із ступенем
важкості захворювання та летальним
кінцем. У промисловорозвинутих держа*
вах середній показник загального коеф*
іцієнта смертності при вітряній віспі ста*
новить 0,3*0,5 випадків на 1 мільйон на*
селення, а загальна летальність – 2*4 на
100 000 випадків захворювання. Ризик
смерті від вітряної віспи найбільш висо*
кий у крайових відмітках вікового діапа*
зону: у дорослих ризик смерті в 23*29
разів більший, а дітей до 1 року – в 4 рази
більший, ніж у дітей більш старшого віку,
у яких летальність становить 1 на 100 000
випадків захворювання [2].
Загально відомо, що єдиним ефек*
тивним засобом профілактики вітряної
віспи є вакцинопрофілактика. Ефек*
тивність вакцинації підтверджується дос*
відом її використання в державах, де вак*
цинація проти вітряної віспи включена в
календар щеплень. Протягом 10 років за*
стосування моновакцини Varivax в межах
проведення програми масової вакцинації
в США, були отримані результати більш
ніж в 15 постреєстраційних клінічних дос*
лідженнях вакцини. В них встановлено,
що вакцина проти вітряної віспи звичай*
но ефективна в 80*85% випадків в проф*
ілактиці усіх форм важкості захворюван*
ня та більш ніж в 95% випадках – пере*
бігу середнього та важкого ступеню зах*
ворювання вітряною віспою. В більшості
випадків вітряна віспа у вакцинованих
осіб характеризується легким перебігом,
що вказує на субклінічну індукцію імуніте*
ту. Однак, такі випадки перебігу захворю*
вання в легкій формі можуть бути конта*
гіозними [1].
В Україні, відповідно до Календаря
профілактичних щеплень, введеного в дію
наказом Міністерства охорони здоров’я
України від
03.02.2006 року №
48, вакцинопрофі*
лактика вітряної
віспи віднесена до
щеплень за станом
здоров’я та реко*
мендованим щеп*
ленням.
Таблиця
Рівень захворюваності на вітряну віспу по категоріях військовослужбовців
Роки Категорія
2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Військовослужбовці
строкової служби 8,46 5,4 15,87 26,65 35,36 42,79 41,06 73,62
Військовослужбовці
за контрактом 0,40 1,21 1,45 0 2,51 2,74 6,23 2,37
Офіцерський склад 0,93 0,38 2,33 1,32 1,20 2,11 0,90 2,18
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 2 (24), 2011 г.
54
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#2 (24), 2011
Матеріали та методи дослідження
Дослідження базується на статис*
тичному аналізі захворюваності військо*
вослужбовців військових частин території
відповідальності одного із закладів дер*
жавної санітарно*епідеміологічної служби
Міністерства оборони України, огляді су*
часних наукових публікацій за тематикою
дослідження.
Результати дослідження та їх
обговорення
Встановлено, що найбільш ураже*
ним прошарком військовослужбовців є
категорія військовослужбовців строкової
служби віком від 18 до 20 років. У період
2002*2009 років у військах території
відповідальності закладу державної сан*
ітарно*епідеміологічної служби зареєст*
ровано 1023 випадки захворювання на
вітряну віспу, з яких 92,8 % реєструвало*
ся серед солдатів та сержантів строкової
служби, 4,6% * серед військовослуж*
бовців за контрактом, 2,6% * серед офі*
церського складу.
В багаторічній динаміці спостері*
гається загальна тенденція до зростання
рівня захворюваності, особливо у кате*
горії військовослужбовців строкової служ*
би.
За результатами дослідження вста*
новлено, що в 2009 році рівень захворю*
ваності серед військовослужбовців стро*
кової служби був майже у 30 разів
більший, ніж серед інших категорій
військовослужбовців. Отримані дані
свідчать, що вітряна віспа на сучасному
етапі – це, насамперед, актуальна про*
блема наймолодшого за віком прошарку
військовослужбовців – категорії військо*
вослужбовців строкової служби.
До 2002 року вітряна віспа серед
особового складу строкової служби спо*
стерігалась у вигляді спорадичних ви*
падків захворювання із поодинокими гру*
повими осередками від 10 до 37 випадків
захворювання в кожному. З 2002 року
майже кожного року спостерігається
збільшення кількості випадків захворю*
вань на вітряну віспу.
За даними аналізу рівня та структу*
ри захворюваності до 2002 року вітряна
віспа не була актуальною інфекцією для
військ, але через зміну епідемічної ситу*
ації увійшла до трійки найбільш актуаль*
них інфекційних захворювань для військ,
поступившись лише гострим респіратор*
ним інфекціям (ГРІ) та гострому тонзил*
іту. Щодня, протягом року, з кожної тисячі
військовослужбовців один не приймає
участь у бойовому навчанні та повсяк*
денній діяльності частини з причини зах*
ворювання на вітряну віспу. Безумовно, в
порівнянні з ГРІ, по*
казник неефектив*
ності використання
особового складу для
яких становить
14,62‰, показник в
1,38‰ – для вітряної
віспи є значно мен*
шим, але це друге за
значенням місце.
Слід зауважити, що
за даними аналізу
2009 року показник
неефективності вико*
ристання особового
складу з причини зах*
ворювання на вітряну
віспу був більшим, ніж
на гострий тонзиліт,
Рис. Динаміка захворюваності на вітряну віспу військовослужбовців строкової
служби
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#2 (24), 2011
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 2 (24), 2011 г.
55
показник для якого – 1,10‰ [3].
Багаторічна динаміка епідемічного
процесу вітряної віспи серед особового
складу строкової служби за останні 7
років має виражену тенденцію до зрос*
тання із середнім багаторічним темпом
приросту, що становить 51%.
Безумовно виникає питання, в чому
ж причина такого стрімкого зростання
захворюваності на вітряну віспу серед
військовослужбовців?
На нашу думку епідемічний процес
вітряної віспи у військових колективах
визначається одночасним впливом дек*
ількох чинників, які разом підсилюють
його активність. Найбільш вагомим з них
є те, що в останні роки за рахунок скоро*
чення терміну проходження військової
служби майже у 2 рази збільшилися
“міграційні потоки” у військах, що значно
підвищило ризик заносу збудника вітря*
ної віспи до військових колективів. В той
же час, більш інтенсивна зміна особово*
го складу військових колективів сприяє
зменшенню імунного до вітряної віспи
прошарку, що саме і є підґрунтям інтен*
сивного поширення цієї інфекції у
військах.
Це підтверджується тим, що кожно*
го року зростає частка спалахової захво*
рюваності у річному підсумку. Зростає не
тільки кількість осередків спалахової зах*
ворюваності, але й кількість захворілих в
них та час існування самих осередків.
В річній динаміці епідемічного про*
цесу вітряної віспи можна виділити 2 еп*
ідемічні хвилі, пов’язані з прийомом мо*
лодого поповнення (з січня по липень та
з вересня по грудень). В цілому період
сезонного підйому становить біля 85%
всього року.
Узагальнюючи дані вище наданого
аналізу, можна зробити висновок, що
епідемічний процес вітряної віспи у
військових колективах має тенденцію до
зростання. Враховуючи відсутність імун*
ітету до цієї інфекції у призовників, а та*
кож не проведення профілактичних щеп*
лень до вітряної віспи молодому попов*
ненню на початковому етапі військової
служби, можливе подальше поширення
цієї інфекції у військах.
В практиці санітарно*епідеміологіч*
ного загону (територіального) застосу*
вання вакцини проти вітряної віспи за
епідемічними показаннями розпочалося
з 2007 року.
В одній з військових частин серед
молодого поповнення на 11 добу після
його прибуття почала реєструватися зах*
ворюваність на вітряну віспу. З метою
локалізації та ліквідації епідемічного осе*
редку вітряної віспи 28.11.2007 року (на
2 день реєстрації захворюваності в епі*
демічному осередку) було проведено
щеплення осіб молодого поповнення
моновакциною проти вітряної віспи
Varilrix (GlaxoSmithKline, Бельгія) однією
дозою одноразово. Щепленню підлягало
126 військовослужбовців, з них щеплен*
ня було проведено 116 (92,1%) особам,
10 (7,9%) військовослужбовців мали тим*
часові протипоказання до щеплень через
підвищену температуру тіла або наявність
катаральних явищ ротоглотки. Військо*
вослужбовцям старшого призову (весна
2007) щеплення не проводились через
відсутність достатньої кількості необхідної
вакцини.
Захворюваність в епідемічному осе*
редку носила циклічний характер з дво*
ма піками захворюваності. Перший випа*
док був зареєстрований 26.11.2007 року,
останній 03.01.2008 року; осередок
ліквідований 25.01.2008 року, та зберігав
активність протягом 38 діб. Після прове*
дення вакцинації в осередку зареєстро*
вано 8 випадків захворювання, що стано*
вить 89% від кількості захворілих.
Аналогічний статистичний аналіз
було проведено в підрозділі, де вакцина*
ція не проводилася.
Частина, в якій не проводилась вак*
цинація особового складу проти вітряної
віспи, дислокується в іншому гарнізоні, за
чисельністю особового складу та іншими
умовами подібна до попередньої військо*
вої частини. В ній в той ж період часу
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 2 (24), 2011 г.
56
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#2 (24), 2011
також було зареєстровано спалах захво*
рювання на вітряну віспу. Перший випа*
док захворювання зареєстрований
12.11.2007 року, останній 16.01.2008 року
– осередок зберігав активність протягом
65 діб. Загальне число захворілих – 25
військовослужбовців строкової служби
(ураженість особового складу строкової
служби * 6,03%). В даному випадку осе*
редок зберігав активність більш тривалий
час (збільшення на 27 діб), в осередку
зареєстровано більше випадків захворю*
вання (на 17 осіб), ніж у військовій час*
тині, де застосовувалась вакцинація [4].
Отримані результати свідчать, що
застосування щеплення проти вітряної
віспи в епідемічному осередку при непов*
ному охопленні осіб, які підпали ризику
інфікування, дійсно впливає на епідеміч*
ний процес, забезпечує зменшення його
тривалості та напруженості, але не є дійо*
вим заходом щодо ліквідації епідемічно*
го осередку, через те, що в обох випад*
ках осередки залишалися активними.
Висновки
1. Починаючи з 2002 року, відмічається
зростання захворюваності військо*
вослужбовців строкової служби на
вітряну віспу.
2. Враховуючи, що ефективність щеп*
лення за епідемічними показаннями
однією дозою не перевищує 87%, а
дводозова схема потребує від 4 до 8
тижнів для завершення вакцинації, то
більш ефективним заходом має бути
профілактичне щеплення окремих
контингентів, наприклад, призов*
ників, в анамнезі яких відсутні дані
щодо захворювання на вітряну віспу
за дводозовою схемою на допризов*
ному етапі.
3. Застосування щеплення проти вітря*
ної віспи за епідемічними показання*
ми в епідемічних осередках, при не*
повному охопленні осіб, які підпали
ризику інфікування, дійсно впливає
на епідемічний процес, забезпечує
зменшення його тривалості та напру*
женості, але не є достатнім дійовим
заходом щодо ліквідації епідемічного
осередку, так як в обох випадках осе*
редки залишали свою активність.
4. Враховуючи особливість службових
призначень військових або інших
спеціальних підрозділів, їх скуп*
ченість, необхідність щеплення при
реєстрації випадків захворювання на
вітряну віспу є доцільним і ефектив*
ним протиепідемічним заходом, але
при умовах 100% охоплення осіб, які
не перехворіли на вітряну віспу в
минулому.
Враховуючи актуальність даної про*
блеми для військовослужбовців, епідем*
ічний процес вітряної віспи у військах
потребує подальшого дослідження.
Література
1. Heininger U. Ветряная оспа / U.
Heininger, J. F. Seward // Lancet. –
2006. – Vol. 368. – P. 1365–1376. // Ук*
раїнський медичний вісник (Therapia).
– 2007. – № 1. – С. 9–20.
2. Постовит В. А. Ветряная оспа / В. А.
Постовит // Детские капельные ин*
фекции у взрослых. – М., 1982. – С.
5–50.
3. Доповідь щодо епідемічної ситуації та
санітарного стану військових частин
території відповідальності санітарно*
епідемічного закладу за 2009 р. –
Дніпропетровськ, 2009. – С. 3–5.
Резюме
ОСОБЕННОСТИ ЭПИДЕМИЧЕСКОГО
ПРОЦЕССА ВЕТРЯНОЙ ОСПЫ СРЕДИ
ВОЕННОСЛУЖАЩИХ ЮЖНОГО РЕГИОНА
Пивнык В.Н., Рожков А.А., Тверезовский
М.В., Петренко В.А., Тверезовский В.М.
В публикации предоставленны ре*
зультаты обзора заболеваемости ветряной
оспой в военном коллективе, проведено
определение ее актуальности для войск на
современном этапе и обоснования прове*
дения противоэпидемических мероприя*
тий, их направленности и интенсивности.
Ключевые слова: ветряная оспа, опоясы-
вающий лишай, Herpesviridae, прививка.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#2 (24), 2011
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 2 (24), 2011 г.
57
Summary
FEATURES OF EPIDEMICAL PROCESS OF
SMALLPOX IN MILITARY MEN OF SOUTH
REGION
Pivnyk V.N., Rozhkov A.A., Tverezovskyi
M.V., Petrenko V.A., Tverezovskyi V.M.
Since 2002 we’ve noticed enormous
increase of ill military men for smallpox. The
highest levels of sickness are marked
among soldiers. We registered 1023 cases
of smallpox in soldiersа протяжении.
Among last one and sergeants it’s 92,8%,
and 2,6% among officers and contract
persons – 4,6% cases. In 2009 the level of
disease in soldiers was as 30 as higher then
in others types of persons. Before 2002
smallpox was noticed just as line cases.
As it can be seen in annual dynamics
Впервые поступила в редакцию 03.08.2010 г.
Рекомендована к печати на заседании
редакционной коллегии после рецензирования
of epidemical process there’s the main line.
That’s the long period of season increase
that can reach 311 days in its medial
indicator and continues from January to Julу
and from September to December.
According to medial level – 176 days or 48%
of year.
Considering features of appointment
of staff, the most effective antiepidemical
action is prophylactic vaccination of
recruits, anamnesis of last one having no
data about smallpox.
Keywords: windy pox, girdle lichen,
Herpesviridae, inoculation.
УДК 551.510.534:621.383.52
ПРИЛАДИ НВФ «ТЕНЗОР» ДЛЯ ЕКОЛОГО�ГІГІЄНІЧНИХ
ДОСЛІДЖЕНЬ ФІЗИЧНИХ ФАКТОРІВ ЗОВНІШНЬОГО
СЕРЕДОВИЩА
Добровольський Ю.Г., Шабашкевич Б.Г.
ТОВ НВФ «Тензор», м. Чернівці, Україна
Ключові слова: еколого-гігієнічні дослідження, випромінювання, енергетична
освітленість, температура, вимірювання.
Введення
Забезпечення профілактики профес*
ійних захворювань, викликаних впливом
фізичних факторів, діючих на підприєм*
ствах України, зокрема на транспорті, є
одним з пріоритетних напрямків дослід*
жень.
Рівень професійних захворювань, в
багатьох випадках, визначається саме
відповідністю або невідповідністю величин
діючих у виробничій зоні фізичних факторів
вимогам нормативних документів, санітар*
них норм, які регламентують умови праці,
зокрема вимоги до параметрів світлового
середовища, мікроклімату, виробничого
шуму, вібрації, електромагнітного випром*
інювання та інших факторів у виробничому
середовищі.
Зокрема, умови праці за дією фізич*
них факторів регламентуються вимогами,
встановленими СНиП 11*4*79 (освіт*
леність, яскравість, коефіцієнт пульсації
довільних джерел випромінювання),
ДСанПіН 3.3.2.007*98, (яскравість, ко*
ефіцієнт пульсації візуальних дисплейних
терміналів), СН4557*88 (інтенсивність
(енергетична освітленість) ультрафіолето*
вого випромінювання), ДСН3.3.6.042*99
(температура, вологість, та інтенсивність
теплового опромінення) та ISO 7243 (теп*
лове навантаження середовища (ТНС*
індекс), ДСН 3.3.6.037*99 (виробничий
шум, ультразвук та інфразвук) ДСН
3.3.6.039*99 (загальна та локальна вібра*
ція) та інших документах.
До прикладу, згідно даним ДП Харк*
івський науково*дослідний інститут гігієни
праці та профзахворювань, зниження пра*
цездатності та розвиток патологічних
станів, аж до професійного захворювання,
спостерігається у 60–70 % осіб, що працю*
ють в умовах наднормованих значень осв*
|