Вплив попереднього пластичного деформування сталі 25 на дифузійне насичення її поверхні бором та карбоном

Виявлено, що попереднє пластичне деформування інтенсифікує дифузію карбону та бору. Отримано однорідні за структурою бороцементовані шари, зміцнені дрібнодисперсними борокарбідами, з поліпшеними фізично-хімічними властивостями....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2015
Автори:	Філоненко, Н.Ю., Береза, О.Ю., Піляєва, С.Б.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України 2015
Назва видання:	Фізико-хімічна механіка матеріалів
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/134753
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Вплив попереднього пластичного деформування сталі 25 на дифузійне насичення її поверхні бором та карбоном / Н.Ю. Філоненко, О.Ю. Береза, С.Б. Піляєва // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2015. — Т. 51, № 2. — С. 28-35. — Бібліогр.: 29 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-134753
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1347532025-02-23T20:07:01Z Вплив попереднього пластичного деформування сталі 25 на дифузійне насичення її поверхні бором та карбоном Влияние предварительного пластического деформирования стали 25 на диффузионное насыщение ее поверхности бором и карбоном Effect of prior plastic deformation of steel 25 on its diffusion saturation with boron and carbon Філоненко, Н.Ю. Береза, О.Ю. Піляєва, С.Б. Виявлено, що попереднє пластичне деформування інтенсифікує дифузію карбону та бору. Отримано однорідні за структурою бороцементовані шари, зміцнені дрібнодисперсними борокарбідами, з поліпшеними фізично-хімічними властивостями. Показано, что предварительная пластическая деформация усиливает диффузию карбона и бора. Получены однородные по структуре бороцементированные слои, упрочненные мелкодисперсными борокарбидами, с улучшенными физико-химическими свойствами. It is shown, that prior plastic deformation enhances the carbon and boron diffusion. The performed investigation enables to obtain homogeneous in structure boron cementation layers, strengthened with finely-divided boron carbides with improved physical and chemical properties. 2015 Article Вплив попереднього пластичного деформування сталі 25 на дифузійне насичення її поверхні бором та карбоном / Н.Ю. Філоненко, О.Ю. Береза, С.Б. Піляєва // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2015. — Т. 51, № 2. — С. 28-35. — Бібліогр.: 29 назв. — укp. 0430-6252 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/134753 uk Фізико-хімічна механіка матеріалів application/pdf Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Виявлено, що попереднє пластичне деформування інтенсифікує дифузію карбону та бору. Отримано однорідні за структурою бороцементовані шари, зміцнені дрібнодисперсними борокарбідами, з поліпшеними фізично-хімічними властивостями.
format	Article
author	Філоненко, Н.Ю. Береза, О.Ю. Піляєва, С.Б.
spellingShingle	Філоненко, Н.Ю. Береза, О.Ю. Піляєва, С.Б. Вплив попереднього пластичного деформування сталі 25 на дифузійне насичення її поверхні бором та карбоном Фізико-хімічна механіка матеріалів
author_facet	Філоненко, Н.Ю. Береза, О.Ю. Піляєва, С.Б.
author_sort	Філоненко, Н.Ю.
title	Вплив попереднього пластичного деформування сталі 25 на дифузійне насичення її поверхні бором та карбоном
title_short	Вплив попереднього пластичного деформування сталі 25 на дифузійне насичення її поверхні бором та карбоном
title_full	Вплив попереднього пластичного деформування сталі 25 на дифузійне насичення її поверхні бором та карбоном
title_fullStr	Вплив попереднього пластичного деформування сталі 25 на дифузійне насичення її поверхні бором та карбоном
title_full_unstemmed	Вплив попереднього пластичного деформування сталі 25 на дифузійне насичення її поверхні бором та карбоном
title_sort	вплив попереднього пластичного деформування сталі 25 на дифузійне насичення її поверхні бором та карбоном
publisher	Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України
publishDate	2015
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/134753
citation_txt	Вплив попереднього пластичного деформування сталі 25 на дифузійне насичення її поверхні бором та карбоном / Н.Ю. Філоненко, О.Ю. Береза, С.Б. Піляєва // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2015. — Т. 51, № 2. — С. 28-35. — Бібліогр.: 29 назв. — укp.
series	Фізико-хімічна механіка матеріалів
work_keys_str_mv	AT fílonenkonû vplivpoperednʹogoplastičnogodeformuvannâstalí25nadifuzíjnenasičennâíípoverhníboromtakarbonom AT berezaoû vplivpoperednʹogoplastičnogodeformuvannâstalí25nadifuzíjnenasičennâíípoverhníboromtakarbonom AT pílâêvasb vplivpoperednʹogoplastičnogodeformuvannâstalí25nadifuzíjnenasičennâíípoverhníboromtakarbonom AT fílonenkonû vliâniepredvaritelʹnogoplastičeskogodeformirovaniâstali25nadiffuzionnoenasyŝenieeepoverhnostiboromikarbonom AT berezaoû vliâniepredvaritelʹnogoplastičeskogodeformirovaniâstali25nadiffuzionnoenasyŝenieeepoverhnostiboromikarbonom AT pílâêvasb vliâniepredvaritelʹnogoplastičeskogodeformirovaniâstali25nadiffuzionnoenasyŝenieeepoverhnostiboromikarbonom AT fílonenkonû effectofpriorplasticdeformationofsteel25onitsdiffusionsaturationwithboronandcarbon AT berezaoû effectofpriorplasticdeformationofsteel25onitsdiffusionsaturationwithboronandcarbon AT pílâêvasb effectofpriorplasticdeformationofsteel25onitsdiffusionsaturationwithboronandcarbon
first_indexed	2025-11-24T21:37:47Z
last_indexed	2025-11-24T21:37:47Z
_version_	1849709315853647872
fulltext	28 Ô³çèêî-õ³ì³÷íà ìåõàí³êà ìàòåð³àë³â. – 2015. – ¹ 2. – Physicochemical Mechanics of Materials ВПЛИВ ПОПЕРЕДНЬОГО ПЛАСТИЧНОГО ДЕФОРМУВАННЯ СТАЛІ 25 НА ДИФУЗІЙНЕ НАСИЧЕННЯ ЇЇ ПОВЕРХНІ БОРОМ ТА КАРБОНОМ Н. Ю. ФІЛОНЕНКО 1, О. Ю. БЕРЕЗА 2, С. Б. ПІЛЯЄВА 3 1 Дніпропетровська державна медична академія; 2 Дніпропетровський державний аграрний університет; 3 Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара Виявлено, що попереднє пластичне деформування інтенсифікує дифузію карбону та бору. Отримано однорідні за структурою бороцементовані шари, зміцнені дрібно- дисперсними борокарбідами, з поліпшеними фізично-хімічними властивостями. Ключові слова: попереднє пластичне деформування, інтенсифікація дифузії, боро- цементація, борид заліза Fe2В, кубічний борокарбід Fe23(CВ)6, бороцементит Fe3(CВ). Зміцнення поверхні часто є достатнім для експлуатації тих чи інших виробів зі сталі за певних умов. Дифузійне насичення поверхні одним елементом у низці випадків не може задовольнити вимоги практики, оскільки не забезпечує отри- мання виробів з комплексом необхідних експлуатаційних властивостей. Тому все частіше дифузійне насичення поверхні сталі здійснюється одночасно кількома елементами. Відомо, що попереднє пластичне деформування (ПД) сталі активізує насичення її поверхні [1]. Інформація про вплив попереднього ПД на дифузійну рухливість карбону неоднозначна. Так, автори праць [2, 3] вказують на зменшення дифузійної рухли- вості карбону після попередньої холодної пластичної деформації, а в праці [4] по- казана її прискорювальна дія. Матеріали та методика досліджень. Досліджували на зразках зі сталі 25 розміром 30×30 mm, які попередньо відпалювали за температури 1123 K впро- довж 5 h, а потім деформували за умов квазістатичного навантаження на гідрав- лічній машині ПГ-100 зі швидкістю (10–3 s–1) до відносної деформації 10; 25 і 40%. Хіміко-термічну обробку (ХТО) зразків здійснювали порошковим методом у контейнері з плавким затвором впродовж 6 h за температури 1223 K: бороцемен- тацію – в суміші з таким складом: активатор фторид натрію (3% NaF), карбід бо- ру – 2…4%, деревновугільний карбюризатор; цементацію – у деревновугільному карбюризаторі (ГОСТ 2407-83). Фазовий склад сплавів визначали методом мікрорентгеноспектрального аналізу на мікроскопі JSM–6490, а також за допомогою оптичного мікроскопа “Неофот-21”. Рентгеноструктурний аналіз здійснювали на дифрактометрі ДРОН-3 у моно- хроматизованому FeKα-випромінюванні. Розміри блоків когерентного розсію- вання та мікронапружень у фериті розраховували за методом апроксимації. Фазовий склад та вміст бору і карбону в поверхневих шарах зразків визнача- ли методом пошарового рентгеноструктурного та спектрального аналізів за стан- дартами (ДСТУ 2841-94) та оригінальною методикою [5–7]. За результатами ви- Контактна особа: Н. Ю. ФІЛОНЕНКО, e-mail: natph@mail.ru 29 мірів обчислювали середні значення і знаходили довірчий інтервал за довірчої імовірності 0,95. Мікротвердість різних фазових складових визначали на мікротвердомірі ПМТ-3 (ДСТ 9460-76) за навантаження 200 g, а твердість після гартування – на твердомірі TК-2M. Абразивний знос бороцементованих та цементованих шарів визначали на установці для випроб валкових і штампових матеріалів за схемою двох колодок із зусиллями притиску колодки 200 kg⋅s і швидкістю обертання 140…150 rpm. Як еталон використовували зразки сталі 25. Мета роботи – з’ясувати вплив попереднього ПД на структуру, механічні властивості сталі та процес одночасного її насичення бором та карбоном. Результати та їх обговорення. За незначної пластичної деформації не було зафіксовано змін мікроструктури сталі 25. Як і в недеформованому стані, основ- ними складовими були ферит та пластинчастий перліт, об’ємна частка якого до- рівнювала 20% (рис. 1а). Рис. 1. Мікроструктура сталі 25 після відпалу (а) та пластичного деформування (b) (ξ = 40%). ×1000. Fig. 1. Microstructure of steel 25 after annealing (а) and plastic deformation (b) (ξ = 40%). ×1000. Зі збільшенням ступеня ПД ξ до 25% в зерні перліту частково порушується суцільність пластин цементиту, а на межах зерен фериту утворюються включен- ня цементиту розміром 1,5…2,5 µm. За попереднього ПД (ξ = 40%) поряд з тонкішими пластинами цементиту ви- никають пластини з більшою товщиною, а інколи ділянки зернистого перліту. Крім того, об’ємна частка перліту зменшилась до 18%. На межах зерен, а інколи і в зерні фериту, спостерігали утворення включень цементиту (рис. 1b), які мали розмір 2,0…3,5 µm [8–11]. Можливо через деформацію виникають дефекти структури і атоми карбону залишають цементит у перліті та сегрегують на ці де- фекти [11]. Наведені результати у табл. 1 дають змогу якісно оцінити дефектність струк- тури сталі 25 залежно від виду попередньої обробки. Зі збільшенням ступеня по- переднього ПД зростає мікротвердість перліту, ступінь мікронапружень, густина дислокацій у фериті та коерцитивна сила зразків. Підвищення коерцитивної сили для сплаву після деформації можна поясни- ти зміною дисперсності фаз, збільшенням густини дислокацій та зменшенням розмірів кристалітів. А також відомо, що зі збільшенням об’ємної частки карбід- них виділень Fe3C сфероїдальної форми коерцитивна сила повинна зростати [12, 13]. Результати (табл. 1) свідчать про однозначні кореляційні залежності між ха- 30 рактеристиками Нс, з одного боку, та мікротвердістю, ступенем мікронапружень і густиною дислокацій, з іншого у всіх розглянутих зразках сталі 25. Таблиця 1. Залежність мікротвердості перліту Нµ, розміру кристалітів L, густини дислокацій ρρρρ, ступеня мікронапружень у фериті та коерцитивної сили Нс від виду попередньої обробки Вид обробки ξ, % Нµ, GPа L, Å Ступінь мікро- напружень у фериті ρ, сm–2 Нс, А/сm2 Відпал 0 1,51 2110 4,76⋅10–4 5,02⋅1010 18,6 7 1,75 2098 2,56⋅10–4 6,9⋅1010 20,56 25 2,05 2051 1,11⋅10–3 1,23⋅1011 25,51 Холодне ПД 40 2,56 1992 0,65⋅10–3 4,56⋅1011 31,25 Після обробки зразків упродовж 6 h у суміші деревновугільного карбюри- затора, активатора NaF (2…4 mass.%) та карбіду бору B4C (2…4 mass.%) форму- ється бороцементований шар, а у суміші NaF (3%), деревновугільного карбюри- затора – цементований шар. Попереднє ПД (ξ = 25%) сталі 25 призводить до збільшення глибини бороце- ментованого шару, активнішої дифузії атомів карбону та бору під час насичення поверхні зразків порівняно з попередньо відпаленими зразками з іншими ступе- нями ПД (табл. 2). Таблиця 2. Залежність мікротвердості перліту та глибини бороцементованого шару від виду попередньої обробки Вид обробки ξ, % Нµ, GPа (на глибині 100 µm цементованого шару) Глибина бороцементо- ваного шару, mm Нµ, GPа (на глибині 100 µm цементованого шару) Глибина це- ментованого шару, mm Відпал 0 2,75 1,71 2,12 0,6 7 3,15 1,92 2,18 0,78 25 3,68 2,1 2,21 0,91 Холодне ПД 40 3,72 1,95 2,45 0,72 У поверхневому шарі попередньо відпалених зразків на глибині 50 µm вміст бору 0,01 mass.%, а карбону – 0,9 mass.%. Зі збільшенням глибини бороцементо- ваного шару вміст бору різко зменшується за результатами пошарового спект- рального аналізу (рис. 2). У відпаленому зразку після бороцементації перліт має дисперснішу будову порівняно з перлітом, утвореним в результаті цементації (рис. 3). Після цементації на межах перлітних зерен спостерігали глобулярні виділен- ня цементиту, а після бороцементації – плоскогранної форми бориду Fe2B, округ- лі включення бороцементиту Fe3(CB), кубічного борокарбіду Fe23(CB)6 (рис. 3). Крім того, після хімічного травлення поверхні зразків боровмісні фази відрізня- ються забарвленням. Так, борид Fe2B жовтий, а бороцементит Fe3(CB) ближчий до сірого. Ренгеноструктурний аналіз шару на глибині 450 µm зафіксував такий фазовий склад: α-Fe, бороцементит Fe3(CB), кубічний борокарбід Fe23(CB)6. На більшій глибині бороцементованого шару виявили перліт, α-фазу, цементит Fe3C (рис. 4). 31 Рис. 2. Мікроструктура зразка сталі 25 (ХТО впродовж 4 h) після попереднього відпалу цементованого шару з розподілом карбону за глибиною (а) та бороцементованого шару з розподілом карбону та бору за глибиною (b). Fig. 2. Microstructure of steel 25 specimen (after chemical-heat treatment (CHT) for 4 h) after preanneling of cemented layer with in-depth carbon distribution (a) and boron cementation layer with in-depth distribution of carbon and boron (b). Рис. 3. Мікроструктура шару попередньо відпаленого зразка після цементації (а) та бороцементації (b). Fig. 3. Microstructure of preanneled specimen layer after cementation (a) and boron cementation (b). Рис. 4. Дифрактограма дифузійного шару зразка після попереднього відпалу. � – Fe2B; � – Fe3(CB); � – Fe23(CB)6; � – Fe3C. Fig. 4. Diffractogram of diffusion layer for specimen after preannealing. � – Fe2B; � – Fe3(CB); � – Fe23(CB)6; � – Fe3C. 32 У сталі 25 після попереднього ПД перліт у дифузійному шарі має дисперсні- шу будову. При цьому, що вищий ступінь попереднього деформування, то біль- ша дисперсність перліту. В перліті спостерігали дрібнодисперсні виділення бори- ду Fe2B, бороцементиту Fe3(CB) та кубічного борокарбіду Fe23(CB)6. Бороцемен- тит Fe3(C,B) був присутній як у вигляді окремих включень на межах зерен, так і в перліті. На глибині 1,5 mm спостерігали виділення α-Fe, однак їх об’ємна частка зменшилась порівняно з попередньо відпаленими зразками. Для розрахунку коефіцієнтів дифузії бору та карбону необхідно враховувати взаємний вплив цих атомів на дифузію один одного (за умови с1 + с2 + с3 = 1, де с1 – концентрація карбону; с2 – концентрація бору; с3 – концентрація заліза). Для знаходження коефіцієнтів дифузії карбону та бору за бороцементації можна пе- рейти до розв’язання системи диференціальних рівнянь, які за зазначених вище умов мають такий вигляд 1 1 2 2 1 2 11 12 21 22, C C C C C C D D D D t x x x t x x x ∂ ∂ ∂ ∂ ∂ ∂ ∂ ∂   = + = +   ∂ ∂ ∂ ∂ ∂ ∂ ∂ ∂    , де D11 – коефіцієнт дифузії карбону; D22 – коефіцієнт дифузії бору під дією влас- них градієнтів концентрації; D12 – коефіцієнт дифузії карбону під дією градієнта концентрації бору; D21 – коефіцієнт дифузії бору під дією градієнта концентрації карбону. Розв’язували цю систему рівнянь за таких крайових і початкових умов: С1(x, 0)= = C10; C1(∞, t) = C10, де С10 – вміст карбону в сталі 25; для бору – C2(x, 0) = 0; C2(∞, t) = 0. Для розрахунків використовували методику, наведену раніше [14–16]. Ре- зультати обчислень коефіцієнтів дифузії бору та карбону показані в табл. 3. Таблиця 3. Результати розрахунку коефіцієнтів дифузії карбону та бору за бороцементації сталі 25 Коефіцієнт дифузії, сm2/s Вид попередньої обробки ξ, % D11 D12 D21 D22 Відпал 0 2,64⋅10–7 4,3⋅10–7 4,56⋅10–7 5,3⋅10–7 7 8,2⋅10–7 6,9⋅10–7 1,7⋅10–6 6,49⋅10–7 Холодне ПД 25 6,5⋅10–6 8,1⋅10–7 3,81⋅10–6 9,82⋅10–7 Коефіцієнт дифузії карбону за цементації сталі 25 при 1273 K дорівнює 2,45⋅10–7 сm2/s [17], а за температури 1373 K – 6⋅10–7 сm2/s [18], а у твердому роз- чині γ-заліза – карбону 1,26⋅10–7 сm2/s; бору 2,4⋅10–7 сm2/s [16]. Результати розрахунків (табл. 3) показали, що числове значення коефіцієнта дифузії атомів бору більше, ніж карбону, але за результатами пошарового спект- рального аналізу бор має меншу глибину дифузійної зони. Крім того, він збіль- шує коефіцієнт дифузії атомів карбону (табл. 3). Його вплив можна пояснити тим, що бор є горофільним елементом [15, 16]. Відомо, що під час цементації на межах перлітних зерен можливе утворення цементиту Fe3С [17–19]. Бор ак- тивніше взаємодіє з дефектами структури, ніж карбон, і може утворювати на них надлишкові боровмісні фази [20–23]. Таким чином, він витісняє частково карбон з меж зерен аустеніту. Бор у сплаві зміщує точку евтектектоїдного перетворення Ac1 в напрямку меншого вмісту карбону [24, 25]. Тому в результаті бороцемента- ції на межах перлітних зерен спостерігали не глобулярні включення цементиту, а дрібнодисперсні включення бороцементиту Fe3(CB) (рис. 5а). Крім того, у цемен- титі Fe3С атоми бору можуть заміщати до 80 at.% атомів карбону. Енергія Ґіббса 33 утворення бороцементиту Fe3(CB) менша за енергію Ґіббса утворення цементиту Fe3С [26, 27], а також енергія зв’язку між атомами заліза та бору вища, ніж між атомами заліза та карбону [28]. Легування бором сплавів збільшує об’ємну част- ку бороцементиту та активність карбону [24–25]. Крім того, попереднє ПД змі- нює механізм дифузії бору – під час насичення поверхні сплавів вона відбуваєть- ся не тільки на межах зерен аустеніту, але й частково в об’ємі зерна [20]. Таким чином, можна стверджувати, що бор впливає на дифузію карбону у твердому розчині γ-заліза та збільшує його дифузійну активність. Рис. 5. Мікроструктура бороцементованого шару на глибині 300 µm після бороцементації (a) та ізотермічної витримки за температури 1153 K (b). ×1000. Fig. 5. Microstructure of cemented layer at the depth of 300 µm after boron cementation (а) and isothermal holding at the temperature of 1153 K (b). ×1000. Щоб дослідити зміну структури бороцементованого шару після дифузійного насичення, його охолодили та витримали за температури 1153 K впродовж 1 h. Вибір температури, до якої охолоджували, пов’язаний з тим, що при 1153 K у бо- ровмісних сплавах зменшується об’ємна частка бориду Fe2B в аустеніті [27]. Піс- ля витримки за температури 1153 K та охолодження на повітрі спостерігали змі- ну об’ємної частки і розмірів боровмісних фаз у бороцементованому шарі. При цьому присутність бориду Fe2B не спостерігали. Ці зони були зміцнені дрібно- дисперсними включеннями бороцементиту, розташованими в об’ємі перлітних зерен (рис. 5b). Завдяки дослідженням розробили спосіб бороцементації, який дає змогу одержувати якісніші, однорідніші за структурою та зміцнені дрібнодисперсними борокарбідами бороцементовані покриви більшої товщини [29]. Таблиця 4. Залежність твердості, опору поверхневому руйнуванню та відносної зносотривкості бороцементованого та цементованого шарів від виду попередньої обробки зразків Бороцементований шар Цементований шар Вид обробки ξ, % Твердість на поверхні шару HRC Мікро- крихкість Відносна зносо- тривкість ∆m/∆mеtal, % Твердість на поверхні шару HRC Мікро- крихкість Відносна зносо- тривкість ∆m/∆mеtal, % Відпал 0 64,5 0,6 1,82 58,2 0,72 1,36 7 65,4 0,66 1,88 59,1 0,73 1,42 25 67,5 0,68 1,94 60,8 0,75 1,53 Холодне ПД 40 68,6 0,67 2,01 61,7 0,76 1,59 34 В результаті бороцементації спостерігали збільшення глибини бороцементо- ванного шару в 1,8–2,2 рази, відносної зносотривкості у 1,2–1,4 рази, а його крих- кість зменшилась у 1,2–1,3 рази порівняно зі зразками, які цементували (табл. 4). Бор у насичувальному середовищі та попереднє пластичне деформування інтен- сифікують дифузію атомів карбону, дозволяють поліпшити механічні властивості бороцементованого шару та зменшити час насичення поверхні зразків. ВИСНОВКИ Показано, що попереднє ПД інтенсифікує дифузію карбону та бору. Витрим- ка за температури 1153 K та охолодження на повітрі впливає на об’ємну частку і розміри боровмісних фаз у бороцементованому шарі, а саме: зменшує об’ємну частку бориду Fe2B та збільшує об’ємну частку бороцементиту Fe3(CB). Дослі- дження дали змогу отримати бороцементовані шари, однорідні за структурою та зміцнені дрібнодисперсними борокарбідами. РЕЗЮМЕ. Показано, что предварительная пластическая деформация усиливает диф- фузию карбона и бора. Получены однородные по структуре бороцементированные слои, упрочненные мелкодисперсными борокарбидами, с улучшенными физико-химическими свойствами. SUMMARY. It is shown, that prior plastic deformation enhances the carbon and boron diffusion. The performed investigation enables to obtain homogeneous in structure boron ce- mentation layers, strengthened with finely-divided boron carbides with improved physical and chemical properties. 1. Авакумов Е. Г. Механические методы активации химических процессов. – Новоси- бирск: Наука, 1986. – 306 с. 2. Кидин И. Н., Щербединский Г. В., Андрюшечкин В. И. Влияние предварительной хо- лодной пластической деформации на диффузию углерода в аустените // Металловед. и термич. обработка металлов. – 1981. – № 12. – С. 26–29. 3. Влияние предварительной холодной деформации на цементацию стали / Ю. М. Лах- тин, В. Д. Кальнер, В. К. Седуков, Т. А. Смирнова // Там же. – 1971. – № 12. – С. 22–27. 4. Глухов В. П. Боридные покрытия на железе и сталях. – К.: Наук. думка, 1970. – 208 с. 5. Твердохлебова С. В., Спиридонова И. М., Бондаренко А. М. Спектральный анализ бор- содержащих сплавов // Заводская лаборатория. – 1990. – № 11. – С. 46–49. 6. Твердохлебова С. В. Спектрометрия борсодержащих сплавов // Вісник Дніпропетров- ського нац. ун-ту. Сер.: Фізика. Радіоелектроніка. – 2007. – Вип. 14, № 12/1. – С. 100–104. 7. Патент № 2011967 (Роспатнт) С23С, 8/06. Способ визуального количественного спектрального определения углерода в токопроводящих сплавах / С. В. Твердохлебова, И. М. Спиридонова. – Опубл. 15.06.1994; Бюл. № 8. 8. Новиков Н. В., Дуб С. Н., Булычов С. И. Методы микроиспытаний на трещиностой- кость // Заводская лаборатория. − 1988. − № 7. − С. 60−67. 9. Microstructural Evolution of Pearlite in Eutectoid Fe–C Alloys during Severe Cold Rolling / Fu. Wemtemg, Xiong Yi., Zhao, Li Yong, T. Furuha, T. Maki // J. Mater. Sci. Technol. – 2005. – 21, № l. – Р. 25–28. 10. Umemoto M., Todaka Y., and Tsuchiya K. Mecanical properties of cementite and fabrication of artificial pearlite // Mater. Sci. Forum. – 2003. – 426–432. – Р. 859–864. 11. Sauvage X. and Ivanisenko Y. The role of carbon segregation on nanocrystallisation of pearlitic steels processed by severe plastic deformation // J. of Material Science. – 2007. – 42, № 5. – Р. 1615–1621. 12. Jiles D. C. Magnetic properties and microstructure of AISI 1000 series carbon steels // J. Phys. D: Appl. Phys. – 1988. – 21. – Р. 1186–1195. 35 13. Взаимосвязь коэрцитивной силы с химическим составом и микроструктурой отож- женных сталей / Э. С. Горкунов, В. М. Сомова, Т. П. Царькова и др. // Дефектоскопия. – 1997. – № 8. – С. 31–49. 14. Кришталь М. А., Волков А. И. Многокомпонентная диффузия в металлах // Метал- лургия. – 1985. – С. 175. 15. Акимов Е. Н., Горбачов И. И., Попов В. В. Решение задач многокомпонентной диффу- зии с помощью параллельного алгоритма матричной прогонки // Математическое мо- делирование. – 2005. – 17, № 9. – С. 85–92. 16. Криштал М. А. Механизм диффузии в железных сплавах. – М.: Металлургия, 1972. – 398 с. 17. Корецкий Ян. Цементация стали. – Ленинград: Судпромгиз, 1962. – 118 с. 18. Гуляев А. П. Металловедение. – М.: Металлургия, 1986. – 542 с. 19. Гринберг Е. М., Ларичева Г. Г. Влияние бора на структуру углеродистых и низкоугле- родистых сталей, получаемых при замедленном охлаждении // Металловедение и тер- мическая обработка. – 1991. – № 3. – С. 28–31. 20. Филоненко Н. Ю., Федоренкова Л. И., Спиридонова И. М. Влияние деформационного воздействия на диффузию бору в среднеуглеродистом сплаве // Физика и техника вы- соких давлений. – 2010. – 20, № 1. – С. 102–109. 21. Бокштейн С. З. Диффузия и структура металлов. – М.: Металлургия, 1973. – 206 с. 22. Ткаченко И. Ф., Ткаченко Ф. К. О механизме влияния бора на кинетику распада пере- охлажденного аустенита // Изв. вузов. Черная металлургия. – 1998. – № 2. – С. 32–35. 23. Гаврилова В. Г., Ткаченко И. Ф., Белосточный А. В. О типе растворения бора в аусте- ните и его взаимодействии с дислокациями // Металознавство та термічна обробка ме- талів. – 1999. – № 4. – С. 55–57. 24. Новиков М. М., Спиридонова І. М., Філоненко Н. Ю. Особливості боридних фаз у вуг- лецевих сталях, що містять бор // Вісник Київського нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. – 2007. – № 3. – С. 525–531. 25. Філоненко Н. Ю. Вплив бору на розпад аустеніту // Вісник Дніпропетровського нац. ун-ту. – 2004. – Вип. 11. – С. 90–94. 26. Ohtani H., Hasebe M., and Nishizawa T. Calculation of Fe–C–B Ternary Phase Diagram // Transactions ISIJ. – 1988. – 28. – P. 1043–1050. 27. Філоненко Н. Ю. Дослідження термодинамічних функцій фаз, що містять бор системи Fе–B–C // Фізика і хімія твердого тіла. – 2011. – 12, № 2. – С. 370–374. 28. Береза О. Ю., Філоненко Н. Ю., Баскевич О. С. Дослідження впливу енергії зв’язку на утворення бормістячих фаз у сплавах системи Fе–B–C // Там же. – 2012. – 13. – С. 968–973. 29. Патент № а 20809802, С23С, 8/06. Спосіб бороцементації сталевих виробів / Н. Ю. Фі- лоненко, І. М. Спиридоннова, С. Б. Піляєва. – Опубл. 11.01.2012; Бюл. № 24. Одержано 18.12.2013

Вплив попереднього пластичного деформування сталі 25 на дифузійне насичення її поверхні бором та карбоном

Репозитарії

Схожі ресурси