Дослідження сезонних мінералів грязьових вулканів Керченського півострова
Наведено нові дані про сезонні мінерали Булганакського, Тарханського, Бурулькайського та Кончекського грязьових вулканів Керченського півострова. Розглянуто їх форми виділення, оптичні властивості та умови утворення з водної фази. New data about season minerals from Bulganyak, Tarchan, Burulkay and...
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут геологічних наук НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13478 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Дослідження сезонних мінералів грязьових вулканів Керченського півострова / В.А. Нестеровський, М.А. Деяк // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2008. — Вип. 1. — С. 121-126. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859989013961637888 |
|---|---|
| author | Нестеровський, В.А. Деяк, М.А. |
| author_facet | Нестеровський, В.А. Деяк, М.А. |
| citation_txt | Дослідження сезонних мінералів грязьових вулканів Керченського півострова / В.А. Нестеровський, М.А. Деяк // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2008. — Вип. 1. — С. 121-126. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Наведено нові дані про сезонні мінерали Булганакського, Тарханського, Бурулькайського та Кончекського грязьових вулканів Керченського півострова. Розглянуто їх форми виділення, оптичні властивості та умови утворення з водної фази.
New data about season minerals from Bulganyak, Tarchan, Burulkay and Konchek mud volcanoes in Kerch Peninsula are proposed. Their disaggregation forms, optic feature and formation conditions from the water phase are described.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:30:55Z |
| format | Article |
| fulltext |
121
УДК 549.08:551.217.3(477.75)
RESEARCH OF THE SEASON MINERALS OF MUD VULCANOES IN KERCH PENINSULA
V.A. Nesterovskiy1, M.A. Deyak2
ДОСЛІДЖЕННЯ СЕЗОННИХ МІНЕРАЛІВ ГРЯЗЬОВИХ ВУЛКАНІВ КЕРЧЕНСЬКОГО
ПІВОСТРОВА
В.А. Нестеровський1, М.А. Деяк2
New data about season minerals from Bulganyak, Tarchan, Burulkay and Konchek mud volcanoes in Kerch Peninsula are pro1
posed. Their disaggregation forms, optic feature and formation conditions from the water phase are described.
Key words: mud volcanoes, season minerals, genesis.
Наведено нові дані про сезонні мінерали Булганакського, Тарханського, Бурулькайського та Кончекського грязьових
вулканів Керченського півострова. Розглянуто їх форми виділення, оптичні властивості та умови утворення з водної
фази.
Ключові слова: грязьовий вулкан, сезонні мінерали, генезис.
ВСТУП
Грязьові вулкани є специфічними природними об’єктами, в яких відбувається гідротермальне і екзо1
генне мінералоутворення. Серед мінералів гідротермального походження в грязьових вулканах Кер1
ченського півострова попередніми дослідженнями встановлено такі мінерали, як графіт, ауріпігмент,
вюрцит, галеніт, дюфренуазит, кіновар, пірит, халькопірит, марказит, молібденіт, реальгар, сфалерит,
родохрозит, сидерит, флюорит, піролюзит, кальцит, барит, апатит. З аутигенних мінералів екзогенно1
го походження в грязьових джерелах описанно: сульфати (гіпс, ангідрит, епсоміт, астраханіт, гек1
сагідрит, галотрихіт), борати (бура, люнебургит, боронатрокальцит, тинкалконіт, керніт), а також галіт
[114]. Останнім часом цей список суттєво поповнено. Вода, що виділяється з грязьових вулканів на
поверхню, особливо в літній період, за рахунок інтенсивного випаровування стає перенасиченою і
сприятливою для мінералоутворення. Тут відбувається кристалізація, головним чином водорозчин1
них сезонних мінералів. Залежно від гідрохімічного складу сопкових вод, набір мінеральних новоутво1
рень для різних грязьових вулканів може відрізнятись і навіть суттєво. Це підтвердили і наші
дослідження.
РАЙОН РОБІТ, МЕТОДИ ТА ОБ’ЄКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Для дослідження обрано Булганакський, Тарханський, Бурулькайський та Кончекський грязьові вул1
кани, що знаходяться в різних структурах Керченського півострова – Позапарпачській області та
Південно1Західній рівнині. Всі грязьові вулкани ускладнені вдавленими синкліналями, мають різну
глибину залягання кореневої системи. Нині ці вулкани знаходяться в пасивній, газо1грифонній стадії
розвитку, виділяють на поверхню сопкову воду та газ. Булганакський і Тарханський грязьові вулкани,
крім цього, викидають і сопкову грязь. Сопкова вода з грязьових вулканів витікає тонкими струмками
у напрямку зниження рельєфу, залишаючи на поверхні ґрунту після висихання білі виділення. Це кірки,
нальоти, пухкі снігоподібні маси, жовна. Товщина виділень від декількох міліметрів до 10 мм.
Нами досліджувалися сопкова вода і мінеральні новоутворення. Для цього використовувались
хімічний, мікроскопічний та рентгеноструктурний методи дослідження. Крім цього проведено експе1
римент з розчинення та кристалізації полімінеральних агрегатів для встановлення послідовності кри1
сталоутворення.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ АНАЛІЗ
Нашими дослідженнями у відкладах сопкових вод згаданих грязьових вулканів встановлено мінерали
класу боратів, карбонатів, сульфатів, нітратів і хлоридів.
Борати. Встановлені на Булганакському та Тарханському грязьових вулканах. Вони представлені
двома мінералами – бурою та тинкалконітом.
122
В.А. НЕСТЕРОВСЬКИЙ, М.А. ДЕЯК
Бура – Na
2
B
4
O
5
(OH)
4
х8H
2
O. Встановлена лише на Булганакському грязьовому вулкані у вигляді
індивідуальних кристалів та цукроподібної тонкозернистої маси. Кристали бури безбарвні, прозорі, зі
скляним блиском, добре ограновані. Їх габітус призматичний, призматично1дипірамідальний (рис.1).
Обрис кристалів стовбчастий, ізометричний. Розмір індивідів 0,110,7мм. Кристали оптично двовісні
(1), Ng’11,470. На рентгенограмі бури з Булганакського грязьового вулкану виявляються чіткі рефлек1
си 5.719(19), 5.205(6), 4.865(19), 3.948(11), 3.009(32), 2.825(80), 2.597(30), 2.564(30), 2.333(17). На
деяких кристалах добре помітні сліди розчинення.
Тинкалконіт – Na
2
B
4
O
7
х5H
2
O. Встановлений разом з бурою в природних полімінеральних утво1
реннях Булганакського та Тарханського грязьових вулканів. Його рефлекси на рентгенограмах
відповідають значенням – 8.820(33), 5.590(23), 4.716(34), 4.397(93), 3.453(57), 3.009(32), 2.930(100),
2.768(28), 2.597(30), 2.264(34), 2.190(42), 1.997(42), 1.797(29). Візуально цей мінерал спос1
терігається лише у вигляді псевдоморфоз по бурі (рис.2). Визначити його кристалооптичні парамет1
ри у природному стані і отримати кристали після розчинення природних полімінеральних утворень
нам не вдалось.
Карбонати. Трона – Na
3
H(CO
3
)
2
х2H
2
O. Встановлена у складі полімінеральних агрегатів у відкла1
дах сопкових вод Булганакського та Тарханського грязьових вулканів. Її рефлекси на рентгенограмі
9.839(13), 4.908(14), 3.202(17), 3.081(38), 2.650(52), 2.447(20), 2.257(22), 2.043(13), 2.030(17). Крис1
тали трони відсутні. Отримати їх синтетичним шляхом після розчинення полімінеральних агрегатів
нам також не вдалось.
Сульфати. Цей клас представлений найбільш чисельною групою мінералів.
Гіпс – CaSO
4
х2H
2
O. Встановлений серед новоутворених мінералів Бурулькайського та Кончексь1
кого грязьових вулканів у вигляді індивідуальних кристалів та закономірних зростків. Габітус крис1
талів: Кончек – призматичний, пінакоїдальний, призматично1біпірамідальний; Бурулькая – призма1
Рис. 2. Псевдоморфози тинкалконіту по бурі
Рис.5. Морфологія при1
родних (а) та експери1
ментально отриманих (б,
в) агрегатів тенардиту
Рис.4. Морфологія кристалів гіпсу (Бурулькая)Рис. 3. Морфологія кристалів гіпсу (Кончек)
Рис. 1. Морфологія кристалів бури
123
ДОСЛІДЖЕННЯ СЕЗОННИХ МІНЕРАЛІВ ГРЯЗЬОВИХ ВУЛКАНІВ КЕРЧЕНСЬКОГО ПІВОСТРОВА
тичний та біпірамідальний. Обрис: Кончек – голчастий, стовпчастий, таблитчастий, ізометричний та
скіпетроподібний (рис. 3); Бурулькая – ізометричний, стовбчастий, таблитчастий (рис.4). Розмір кри1
сталів по довгій осі: Кончек – 0,1 до 2 мм; Бурулькая – 0,1–0,7 мм. Лінії на рентгенограмах: Кончек –
7.622(100), 4.283(100), 3.799(15), 3.065(70), 2.873(40), 2.789(9), 2.685(33), 2.219(14), 2.086(20); Бу1
рулькая – 7.648(7), 4.223(100), 3.802(15), 3.07(4), 2.886(24), 2.751(19), 2.682(26), 2.482(4), 2.229(5),
2.104(11). Серед закономірних зростків поширені паралельні та двійники.
Всі кристали гіпсу безколірні, водянопрозорі, зі скляним блиском. Показник заломлення коли1
вається в межах 1,526–1,528. Більші значення відповідають кристалам голчастого обрису (Кончек). В
10%1ній соляній кислоті грані кристалів піддаються частковому розчиненню.
Тенардит – NaSO
4
. Встановлений на Бурулькайському грязьовому вулкані у вигляді суцільних,
щільних, з гладкою поверхнею, кірок білого кольору (рис.5,а). Характерні лінії на рентгенограмі
4.677(65), 3.85(14), 3.188(46), 3.085(38), 2.789(100), 2.651(57), 2.333(27), 1.867(34), 1.683(15), 1.665
(10), 1.555(13). Після розчинення цих кірок в дистильованій воді були отримані друзові та жеодо1
подібні форми тенардиту (рис.5,б, в). В окремих індивідах добре помітна його двовісність та позитив1
ний характер. Показник заломлення тенардиту Ng’ – 1,476, Np’ – 1,470. Природні кірки, а також екс1
периментально отримані форми тенардиту добре розчиняються в розбавленій HCl і дистильованій
воді.
Мірабіліт – NaSO
4
х10H
2
O. Встановлений експериментально при кристалізації розчинених агре1
гатів тенардиту з Бурулькайського грязьового вулкану при температурі 18 оС. Отримані кристали без1
колірні, прозорі, мають призматичний габітус (рис.6), двовісні, негативні, з показниками заломлення
Ng – 1,398, Np – 1,394. На повітрі швидко тьмяніють, а згодом переходять в білу непрозору пухку масу.
Астраханіт (Bloedite) – Na
2
Mg[SO
4
]х4H
2
O. Встановлений разом з гіпсом та іншими водними суль1
фатами магнію на Кончекському та Бурулькайському грязьових вулканах. Мінерал поширений в кри1
сталах та агрегатах. Габітус кристалів: ромбоедроподібний, призматично1дипірамідальний. Обрис їх
сплощений, ізометричний. Розмір індивідів по осі L
2
змінюється від 0,210,7 мм (у сплощених ромбое1
дроподібних) до 111,4мм (у ізометричних призматично1дипірамідальних) (рис.7).
Сплощені кристали безбарвні, водянопрозорі, зі скляним блиском, ізометричні – каламутно1білі,
з тьмяним блиском. Останні часто мають сліди розчинення. Для призматично1дипірамідальних крис1
талів характерні закономірні зростки.
Досліджені кристали астраханіту оптично негативні, двовісні. n
g
= 1,490; n
m
=1,488; n
p
=1,486; n
g
1
n
p
=0,004. На рентгенограмах астраханіту відповідають лінії 4.562(26), 4.41(7), 3.99(4), 3.802(15),
3.351(19), 3.292(22), 3.255(21), 2.978(22), 2.682(26), 2.662(28), 2.589(9), 2.317(4), 2.3(5), 2.278(6). Всі
індивіди та зростки кристалів астраханіту
добре розчиняються в HCl і дистильованій
воді.
Агрегати з астраханітом представлені
жовновоподібними стяжіннями білого, бу1
ровато1жовтого кольору розміром від де1
кількох міліметрів до 1см та пухкою суціль1
ною масою. Форма стяжінь: ізометрична,
сплющено1ізометрична (рис.8). Поверхня –
нерівна, з численними порожнинками і па1
Рис.6. Морфологія кристалів мірабіліту,
отриманих після розчинення кірок тенардиту
Рис.7. Морфологія кристалів астраханіту (Кончек)
Рис.8. Морфологія полімінеральних астраханітвмісних
агрегатів (Кончек)
124
В.А. НЕСТЕРОВСЬКИЙ, М.А. ДЕЯК
горбками. Під мікроскопом в стяжіннях спостерігається радіально1промениста будова, окремі
індивіди орієнтовані віссю L
2
перпендикулярно до нормалі до зовнішньої сфери. В окремих агрегатах
спостерігається ледь помітна горизонтальна зональність.
Епсоміт – MgSO
4
х7H
2
O. Встановлений на Бурулькайському та Кончекському грязьових вулканах.
На рентгенограмі йому відповідають лінії 5.997(17), 5.368(22), 4.498(16), 4.223(100), 3.802(15),
3.463(12), 3.432(10), 2.978(22), 2.886(24), 2.751(19), 2.682(26), 2.662(28), 2.385(7), 2.259(7),
2.208(12), 2.139(7), 2.104(11).
Природна форма виділення епсоміту – землисті агрегати білого кольору. Його кристали отримані
лише після розчинення цих агрегатів в дистильованій воді. Вони прозорі, крихкі, мають віяло1
подібний, голчастий, списовидний обрис (рис.9). Показники заломлення цих кристалів в імерсіях
Ng’ – 1,462, Np’ – 1, 434.
Гексагідрит – MgSO
4
х6H
2
O. Встановлений в агрегатах разом з астраханітом на Кончекському
грязьовому вулкані та в асоціації з гіпсом, астраханітом та епсомітом на Бурулькайському грязьо1
вому вулкані. Характерні лінії на рентгенограмах 5.467(10), 5.121(9), 4.562(100), 4.41(24),
4.133(11), 3.616(6), 3.466(5), 3.396(5), 3.202(5), 3.037(5), 2.974(31), 2.906(10), 2.688(15), 2.587(21).
Візуально в агрегатах цей мінерал через тонкозернисту будову виділити неможливо. Проте після
розчинення агрегатів в дистильованій воді і спостереженні за кристалізацією розчину його можна
розпізнати за морфологією і показниками заломлення. Він утворює гілкоподібні і дендритові фор1
ми білого кольору. Показники заломлення цих новоутворень: n
g
= 1,455; n
m
=1,452; n
p
=1,425;
n
g
1n
p
=0,030 (рис.10).
Пентагідрит – MgSO
4
х5H
2
O. Зафіксовано тільки на рентгенограмах агрегатів разом з астра1
ханітом і гексагідритом на Кончекському грязьовому вулкані. Характерні лінії пентагідриту на рентге1
нограмі 5.809(4), 5.121(9), 4.897(8), 4.429(28), 4.048(12), 3.987(9), 3.616(6), 3.466(5), 3.396(5),
3.292(93), 3.202(5), 3.037(5), 2.974(31), 2.825(27), 2.774(7), 2.688(15), 2.651(28). Виділити моно1
фракцію пентагідриту з природної суміші нам не вдалось, оскільки цей мінерал знаходиться в дис1
персній суміші з гексагідритом і, можливо, мірабілітом – Na
2
SO
4
х10H
2
O. Останні утворюють дрібні (до
3 мм) крихкі кулькоподібні форми білого кольору з радіально1променистою внутрішньою будовою
(див. рис.10).
Сандерит – MgSO4?2H2O. Встанов1
лений у складі полімінеральних новоутво1
рень сопки Трубецького (Тарханський вул1
кан) разом з галітом, троною і тинкал1
конітом. Його лінії на рентгенограмі
7.087(7), 5.590(8), 4.392(24), 4.267(11),
3.887(5), 3.740(40), 3.450(16), 3.264(13),
3.081(38), 2.824(100), 2.970(10), 2.712(10),
2.650(52), 2.490(12). Для території Ук1
раїни – це перша знахідка цього мінералу.
В літературі сандерит описаний на соляних
родовищах Німеччини. Його морфологічні і
оптичні властивості у зв’язку з дисперс1
Рис.9. Морфологія виділень епсоміту. а – землисті агрегати; б, в – індивідуальні кристали
Рис.10. Морфологія новоутворених агрегатів після роз1
чинення природної мінеральної суміші астраханіту, гек1
сагідриту і пентагідриту при 20 оС
125
ністю виділення встановити не вдалось. Та1
кож не вдалось отримати кристали санде1
риту синтетичним шляхом з розчинених у
дистильованій воді природних агрегатів.
Він разом з троною випадає в білий осадок.
Нітрати. Нітратин (Натрова селітра) –
NaNO
3
. Встановлений лише на сопці Оль1
денбургського (Булганак) у складі природ1
них полімінеральних утворень разом з
галітом, бурою, тинкалконітом, троною, де
він знаходиться в дисперсному стані. Але
після проведення експерименту з розчи1
нення і кристалізації цих агрегатів ми отри1
мали добре індивідуалізовані кристали
нітротину, які утворилися відразу після ут1
ворення бури і галіту. Це безбарвні, водяно1
прозорі, чітко ограновані індивіди у вигляді
плоских правильних шестигранників роз1
міром до 0,1 мм (рис.11). Кристали дають
чітку коноскопічну фігуру, характерну для
одновісного негативного мінералу. Показ1
ники заломлення становлять Ne’ – 1,461,
No’ – 1,470. Деякі з новоутворених крис1
талів в схрещених ніколях проявляють по1
вну ізотропність (можливо, за рахунок іде1
ального збігу осі L3 з оптичною віссю).
Галіт – NaCl. Встановлений на всіх діючих сопках Булганакського, Тарханського та в одному з вод1
них джерел Бурулькайського грязьових вулканів у складі полімінеральних новоутворень. Утворює по1
одинокі безбарвні, водянопрозорі волокнисті агрегати (рис.12,а), видовжені голчасті кристали
розміром 0,210,8 мм та тонкодисперсну суміш.
Характерні лінії галіту на рентгенограмах 3.264(13), 2.824(100), 1.996(49), 1.629(15), 1.411(8). По1
казник заломлення волокнистих агрегатів мінералу з усіх точок спостереження приблизно однаковий
і відповідає теоретичному значенню (N11,544). Після розчинення полімінеральних утворень у дисти1
льованій воді при t°C=20 з загальної маси через декілька хвилин починають кристалізуватися криста1
ли галіту таблитчастого обрису (рис.12,б). Це безбарвні, прозорі, добре ограновані кристали кубічно1
го габітусу. Більшість кристалів виявляє чітку зональну будову. Зони паралельні граням гексаедра.
Розмір новоутворених індивідів при одноразовій кристалізації становить 0,210,3 мм.
ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ТА ВИСНОВКИ
Сопкові води грязьових вулканів Керченського півострова в цілому характеризуються як слабо міне1
ралізовані. Загальна мінералізація їх коливається в межах від декількох г/л до 23125 г/л.
Спостереження за хімізмом сопкових вод грязьових вулканів Керченського півострова не мають
режимного характеру. Але одиничні заміри вказують на те, що вони мають непостійний склад. Навіть
у межах одного вулкану, але на різних сопках коливання вмісту основних катіонів і аніонів відрізняють1
ся, і навіть суттєво. Все це вказує на багатофакторність і складність умов формування гідрохімічного
балансу грязьових вулканів. Водневий показник (pH) сопкових вод змінюється від 6,5 до 9,4 [3].
Домінуючим катіоном для всіх вод є Na+. Найбільший (сопка Центральне Озеро129,62 г/дм3) і наймен1
ший (сопка Павлова14,83 г/дм3) його вміст зафіксований у межах одного грязьового вулкану – Булга1
накського. Вміст Mg2+ становить 0,0610,6 г/дм3, Ca
2
+–0,0210,09 г/дм3. Серед аніонів в більшості вод
переважає Cl–. Його вміст коливається від 315 до 30 г/дм3. Вміст SO
4
21 змінюється від 0,9 до 2,8 г/дм3,
а CO
3
21 – 4,017,2 г/дм3. Майже всі води збагачені B – 0,4013,7 г/дм3. Замірами 2007–2008 рр. в сопко1
вих водах встановлено значний вміст нітратів, особливо на Булганакському грязьовому вулкані (0,561
4,7 г/дм3). Сопкові води також збагачені метаном, вуглекислим газом, азотом і гелієм.
ДОСЛІДЖЕННЯ СЕЗОННИХ МІНЕРАЛІВ ГРЯЗЬОВИХ ВУЛКАНІВ КЕРЧЕНСЬКОГО ПІВОСТРОВА
Рис.12. Галіт: а – волокнисті агрегати в природному
стані; б – кристали галіту, що отримані шляхом кристалі1
зації природних полімінеральних утворень (Булганак)
Рис.11. Кристали нітротину (?)
126
Виходячи із загальної концепції екзогенного мінералоутворення та особливостей грязевул1
канічного процесу, ми припускаємо таку схему сучасного мінералоутворення з сопкових вод грязьо1
вих вулканів Керченського півострова.
Мінерали утворились безпосередньо з водних розчинів після їх виливу з сопок і розтіканні на по1
верхні землі в умовах жаркого аридного клімату. До цього всі складові майбутніх мінералів в сопкових
водах знаходились в іонному стані. Залежно від гідрохімічного складу вод конкретних сопок, розчин1
ності солей і середовища їх розвантаження, мінералоутворення могло відбуватись за різними схемами.
Бура, галіт і трона утворились із сопкових вод гідрокарбонатно1хлоридно1натрієвого складу, зба1
гачених бором і вуглекислотою. При цьому бура кристалізується першою, ще з водної фази, потім
трона. Галіт виділяється останнім, після суттєвого випаровування сопкових вод і збагачення них хло1
ристим натрієм. Оскільки цей процес відбувається у відкритій системі, нерівномірно, кристалізація
хлористого натрію проходить спонтанно і галіт утворює лише агрегати або просто випадає в осадок.
Кристали бури в умовах теплого і сухого повітря швидко втрачають воду і поступово переходять в тин1
калконіт.
Водні сульфати утворились з сопкових вод сульфатно1хлоридно1натрієвого складу за такою схе1
мою. Першим виділився гіпс, коли розчин при випаровуванні ще недостатньо був насичений хлорис1
тим натрієм. Після утворення гіпсу, ще з водної фази, сформувались кристали астраханіту, а потім на
останніх стадіях випаровування – агрегати епсоміту і астраханіту. Епсоміт влітку, в сухих умовах,
повільно втрачає воду і переходить в гексагідрит, а останній, в міру збільшення температури, – в пен1
тагідрит. Восени, при зменшенні температури, в дощову погоду, всі новоутворені мінерали, крім гіпсу,
переходять в розчин. При висиханні розчину з нього утворюється нова асоціація мінералів: епсоміт,
гексагідрит, пентагідрит і, можливо, мірабіліт. Вони формують лише агрегатні суміші і зафіксувати їх
присутність можна лише на рентгенограмах або при спостереженні кристалізації цих сумішей в лабо1
раторних умовах.
Присутність двогідратного сульфату магнію (сандериту) серед новоутворень сопки Трубецької
(Тарханського вулкану) є дещо несподіваною, оскільки, за літературними даними [4], вода в ній має
хлоридно1гідрокарбонатно1натрієвий склад. Цей мінерал міг утворитися з сульфатно1хлоридно1
натрієвих вод, збагачених магнієм. Подібний склад мають води сопки Шилова, яка розташована в
декількох десятках метрів від сопки Трубецькой. Раніше з водних сульфатів магнію у межах Чокраксь1
ко1Булганакської антикліналі був встановлений лише астраханіт (Тарханський грязьовий вулкан) [2].
Натрова селітра (нітротин) в природному стані є рідкість, тому що розчинність цієї солі дуже ве1
лика, а концентрація нітратів у водах рідко досягає насиченого стану. Основні родовища натрової
селітри знаходяться в пустелях Чилі, але генезис їх і нині залишається дискусійним. Ймовірно в її оса1
дженні і кристалізації, крім нітрату натрію, важливу роль відіграють інші іони комплексних розчинів. Це
можуть бути сульфати, борати, хлориди тощо.
1 National Taras Shevchenko University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
1 Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, м. Київ, Україна
2 Department of Marine Geology and Sedimentary Ore Formation of the NAS Ukraine, Kyiv, Ukraine
2 Відділення літології і морської геології НАН України, м. Київ, Україна
В.А. НЕСТЕРОВСЬКИЙ, М.А. ДЕЯК
1. Шнюков Е. Ф., Гнатенко Г. И., Нестеровский В. А. и др.
Грязевой вулканизм Керченско1Таманского регио1
на. – Киев: Наук. думка, 1992. – 200с.
2. Шнюков Е.Ф., Кутній В.А., Науменко С.П., МаслаU
ков Н.А. Травертины и другие минеральные образо1
вания газоводных источников Керченского полуост1
рова. // Геология и полезные ископаемые мирового
океана. – 2007. – №3. – С. 5–14.
3. Шнюков Е.Ф., Науменко П. И., Лебедев Ю. С. и др.
Грязевой вулканизм и рудообразование. – К.: Наук.
думка, 1971. – 332 с.
4. Шнюков Е. Ф., Шереметьев В. М., Маслаков Н. А. и
др. Грязевые вулканы Керченско1Таманского регио1
на. – Краснодар: ГлавМедиа, 2006. – 176с.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-13478 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0025 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:30:55Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут геологічних наук НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Нестеровський, В.А. Деяк, М.А. 2010-11-09T17:38:53Z 2010-11-09T17:38:53Z 2008 Дослідження сезонних мінералів грязьових вулканів Керченського півострова / В.А. Нестеровський, М.А. Деяк // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2008. — Вип. 1. — С. 121-126. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. XXXX-0025 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13478 549.08:551.217.3(477.75) Наведено нові дані про сезонні мінерали Булганакського, Тарханського, Бурулькайського та Кончекського грязьових вулканів Керченського півострова. Розглянуто їх форми виділення, оптичні властивості та умови утворення з водної фази. New data about season minerals from Bulganyak, Tarchan, Burulkay and Konchek mud volcanoes in Kerch Peninsula are proposed. Their disaggregation forms, optic feature and formation conditions from the water phase are described. uk Інститут геологічних наук НАН України Регіональні проблеми літології Дослідження сезонних мінералів грязьових вулканів Керченського півострова Research of the season minerals of mud vulcanoes in Kerch Peninsula Article published earlier |
| spellingShingle | Дослідження сезонних мінералів грязьових вулканів Керченського півострова Нестеровський, В.А. Деяк, М.А. Регіональні проблеми літології |
| title | Дослідження сезонних мінералів грязьових вулканів Керченського півострова |
| title_alt | Research of the season minerals of mud vulcanoes in Kerch Peninsula |
| title_full | Дослідження сезонних мінералів грязьових вулканів Керченського півострова |
| title_fullStr | Дослідження сезонних мінералів грязьових вулканів Керченського півострова |
| title_full_unstemmed | Дослідження сезонних мінералів грязьових вулканів Керченського півострова |
| title_short | Дослідження сезонних мінералів грязьових вулканів Керченського півострова |
| title_sort | дослідження сезонних мінералів грязьових вулканів керченського півострова |
| topic | Регіональні проблеми літології |
| topic_facet | Регіональні проблеми літології |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13478 |
| work_keys_str_mv | AT nesterovsʹkiiva doslídžennâsezonnihmíneralívgrâzʹovihvulkanívkerčensʹkogopívostrova AT deâkma doslídžennâsezonnihmíneralívgrâzʹovihvulkanívkerčensʹkogopívostrova AT nesterovsʹkiiva researchoftheseasonmineralsofmudvulcanoesinkerchpeninsula AT deâkma researchoftheseasonmineralsofmudvulcanoesinkerchpeninsula |