Фації ламінованих баденських гіпсів у Кудринцях над Збручем (Західна Україна)

У Кудринцях, розташованих у крайній периферійній частині баденського евапоритового басейну, вище строматолітових гіпсів, але нижче ратинських вапняків виявлено товщу ламінованих гіпсів. Ламінованість гіпсів рідко є рівномірною і її супроводжують ерозійні поверхні, хвиляста та лінзовидна ламінація, і...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2008
Main Authors:	Перит, Т.М., Перит, Д., Побережський, А.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут геологічних наук НАН України 2008
Subjects:	Регіональні проблеми літології
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13481
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Фації ламінованих баденських гіпсів у Кудринцях над Збручем (Західна Україна) / Т.М. Перит, Д. Перит, А. Побережський // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2008. — Вип. 1. — С. 140-145. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859908245844393984
author	Перит, Т.М. Перит, Д. Побережський, А.
author_facet	Перит, Т.М. Перит, Д. Побережський, А.
citation_txt	Фації ламінованих баденських гіпсів у Кудринцях над Збручем (Західна Україна) / Т.М. Перит, Д. Перит, А. Побережський // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2008. — Вип. 1. — С. 140-145. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.
collection	DSpace DC
description	У Кудринцях, розташованих у крайній периферійній частині баденського евапоритового басейну, вище строматолітових гіпсів, але нижче ратинських вапняків виявлено товщу ламінованих гіпсів. Ламінованість гіпсів рідко є рівномірною і її супроводжують ерозійні поверхні, хвиляста та лінзовидна ламінація, ізольовані скісноверствуваті більш грубозернисті лінзи поміж дрібнозернистих відкладів, а також деформаційні структури, утворені в результаті пластичного деформування та брекчіювання груп ламін (in situ). Групи горизонтально залягаючих ламін часто перешаровуються з групами, які проявляють деформаційні властивості, що вказує на седиментаційний генезис цих порушень, викликаних, правдоподібно, землетрусами, пов’язаними з активізацією розломів, що оточують Коломийську западину. Laminated gypsum was recorded in Kudryntsi on Zbruch River (West Ukraine) in the most marginal part of the Badenian evaporite basin above the series of stromatolitic gypsum and below the Ratyn Limestone. The gypsum lamination is rarely regularly planar, and erosional surfaces, wavy and lenticular lamination, isolated cross-laminated lenses of coarser-grained material as well as deformational structures: convolutions and in situ brecciation of lamina sets are quite frequent. The sets of planar laminae are commonly intercalated by sets showing deformations what indicates a syndepositional origin of the observed deformations which are interpreted to be caused by earthquakes related to the activation of faults which frame the Kolomyya graben.
first_indexed	2025-12-07T16:01:31Z
format	Article
fulltext	140 УДК 551.314+551.8(477.8+478.9+478) BADENIAN (MIDDLE MIOCENE) LAMINATED GYPSUM FACIES FROM KUDRYNTSI ON ZBRUCH RIVER (WEST UKRAINE) T. M. Peryt1, D. Peryt2, A. Poberezskyy3 ФАЦІЇ ЛАМІНОВАНИХ БАДЕНСЬКИХ ГІПСІВ У КУДРИНЦЯХ НАД ЗБРУЧЕМ (ЗАХІДНА УКРАЇНА) Т. М. Перит1, Д. Перит2, А. Побережський3 Laminated gypsum was recorded in Kudryntsi on Zbruch River (West Ukraine) in the most marginal part of the Badenian evap1 orite basin above the series of stromatolitic gypsum and below the Ratyn Limestone. The gypsum lamination is rarely regularly planar, and erosional surfaces, wavy and lenticular lamination, isolated cross1laminated lenses of coarser1grained material as well as deformational structures: convolutions and in situ brecciation of lamina sets are quite frequent. The sets of planar lami1 nae are commonly intercalated by sets showing deformations what indicates a syndepositional origin of the observed deforma1 tions which are interpreted to be caused by earthquakes related to the activation of faults which frame the Kolomyya graben. Keywords: laminated gypsum, Badenian, deformation structures, earthquakes. У Кудринцях, розташованих у крайній периферійній частині баденського евапоритового басейну, вище строматоліто1 вих гіпсів, але нижче ратинських вапняків виявлено товщу ламінованих гіпсів. Ламінованість гіпсів рідко є рівномірною і її супроводжують ерозійні поверхні, хвиляста та лінзовидна ламінація, ізольовані скісноверствуваті більш грубозер1 нисті лінзи поміж дрібнозернистих відкладів, а також деформаційні структури, утворені в результаті пластичного де1 формування та брекчіювання груп ламін (in situ). Групи горизонтально залягаючих ламін часто перешаровуються з гру1 пами, які проявляють деформаційні властивості, що вказує на седиментаційний генезис цих порушень, викликаних, правдоподібно, землетрусами, пов’язаними з активізацією розломів, що оточують Коломийську западину. Ключові слова: ламіновані гіпси, баден, деформаційні структури, землетруси. ВСТУП Баденські гіпси Передкарпатського прогину утворилися в умовах саліни [7, 13, 15], яку можна порівняти із сучасними аналогами [10, 12]. Дослідження сульфатних відкладів у крайовій зоні плат1 форми показали присутність трьох головних типів гіпсових розрізів [2, 3]. Кожен із цих типів є пов’яза1 ний з іншою фаціальною зоною. У першій та другій зонах домінують автохтонні гіпси: у першій зоні, прилеглій до країв гіпсового басейну, строматолітовий гіпс, а у другій, розташованій в напрямку до центра басейну, строматолітовий гіпс у нижній частині та шаблевидний гіпс у верхній. У третій зоні ав1 тохтонні гіпси (в нижній частині скловидний гіпс, далі послідовно – строматолітовий, трав’янистий та шаблевидний) перекриті алохтонними (кластичними) гіпсами. Кореляція цих зон можлива завдяки характерним шарам (marker beds), а також кореляційним поверх1 ням [3, 16]. Однією із таких важливих кореляційних поверхонь є границя автохтонних та алохтонних гіпсів, яка відображає важливу зміну в історії басейну [2, 13] і через це трактується в основному як ізохронна. Табл. 1. Дані ізотопічних аналізів вапняків 141 ФАЦІЇ ЛАМІНОВАНИХ БАДЕНСЬКИХ ГІПСІВ У КУДРИНЦЯХ НАД ЗБРУЧЕМ (ЗАХІДНА УКРАЇНА) На території східної частини Тернопільської області та прилег1 лої до неї західної частини Хмель1 ницької області, а також північно1 східного краю Чернівецької облас1 ті (рис. 1) алохтонні гіпси зустріча1 ються дуже рідко. Їх присутність над автохтонними гіпсами під1 тверджена в Анадолах (там пред1 ставлені ламіновані та кластичні пластові гіпси), в Устечку (ламіно1 вані гіпси та гіпсові брекчії), у свердловині № 2, в 6 км на ЗПнЗ від Веренчанки (ламіновані суль1 фати та сульфатні брекчії) та Нив1 ри [2, 3, 13, 15, 20]. В останній час, у зв’язку із збільшенням фронту робіт по експлуатації гіпсів у діючому кар’єрі в Кудринцях, відкрилося раніше не відоме від1 слонення, вище строматолітових гіпсів – комплекс ламінованих гіпсів (рис. 214). РОЗРІЗ ГІПСІВ У КУДРИНЦЯХ Баденські гіпси у Кудринцях заляга1 ють вище дрібнозернистих піско1 виків сеноману, які відслонюються у лівому борті долини р.Збруч, на північ від кар’єру. Вище залягає товща строматолітових гіпсів і гіпсових мікробіалітів потужністю біля 14 м (рис. 2) [2]. Їх інтерпрету1 ють як мілководні відклади типу majanna (одиниця M за [5]). У верхній частині строматолітових гіпсів, приблизно 2,5 м нижче покрівлі цієї одиниці, на розмитій поверхні виявлено перешаровуван1 ня (потужністю до 20 см) мікрозер1 нистих вапняків типу mudstone i wackestone з морською фауною (планктонні форамініфери, птеро1 поди, остракоди і вапняний нано1 планктон) [15]. Ізотопні досліджен1 ня (к1сть аналізів – 7) проведені доктором Т. Дуракевічем у лабора1 торії масспектрометрії Інституту фізики М. Склодовської1Кюрі в Любліні, дали такі величини для δ13 С: від 15,9 ‰ до 110,2 ‰ (середнє: 17,1 ‰), а для δ18 О: від 0,6 ‰ до 12,6 ‰ (середнє: 11,8 ‰) (табл. 1): Рис. 1. Розташування кар’єру гіпсів у Кудринцях на основі карти фаціальних зон баденських гіпсів [3] Рис. 2 а. Пакет гіпсу з деформованою, нерівномірною ламінацією і тріщинуватими ламінами. Ширина об’єкту представленого на фо1 то складає 39 см Рис. 2 б. Пакет гіпсу з нерівномірною ламінацією; деякі ламіни (наприклад, ламіна позначена стрілками) вміщують дрібні уламки гіпсу. Ручка молотка має ширину 3,7 см Вище строматолітових гіпсів залягають ламіно1 вані гіпси; контакт цих двох одиниць не відслонюється. Потужність комплексу ламінованих гіпсів становить біля 4 м, вони перекриті перекристалізованими гіпса1 ми (потужністю до 1 м). На гіпсах залягають глини по1 тужністю 10 – 30 см, перекриті ратинськими вапняка1 ми потужністю до 9 см [1]. Над ратинськими вапняка1 ми залягають мергелі, які в інтервалі 4 м вище ра1 тинських вапняків містять прошарки вапняків і піско1 виків потужністю до 15 см. Варто зауважити, що у ламінованих гіпсах зустрічаються ламіни тонковолок1 нистого різновиду (satin spar) (рис. 3 а, б), найчастіше вони залягають горизонтально. У відслоненнях неда1 леко від замку, часто спостерігаються вторинні жов1 нові гіпси. Також жовнові та тонковолокнисті гіпси спо1 стерігаються локально у природних відслоненнях на північ від кар’єру в обривах по лівій стороні Збруча. ОПИС ЛАМІНОВАНИХ ГІПСІВ Ламіновані гіпси складені ламінамі товщиною менше ніж 1 мм (рис. 3 а). Ламінованість рідко є рів1 номірною, її супроводжують такі порушення як дрібні заглибини і ерозійні поверхні (рис. 2 а, б), хвиля1 ста та лінзовидна ламінація, а також ізольовані скісноламіновані лінзи більш грубозернисті поміж дрібнозернистих відкладів (рис. 2 в). Місцями ці порушення ламінації супроводжуються пластичною деформацією і брекчіюванням груп ламін (рис. 4 а, б). Хоча вони не пов’язані з певними частинами 142 Т. М. ПЕРИТ, Д. ПЕРИТ, А. ПОБЕРЕЖСЬКИЙ Рис. 2 в. Лінзовидна ламінація (у складі домінує кальцит – с) в межах ламінованих гіпсів з про1 шарками масивних гіпсів (на фото над лінзою вапняку). Об’єкт представлений на фото має ширину 19 см Рис. 3. Перешаровування гіпсу з рівномірно і горизонтально залягаючими ламінами та масивного гіпсу, який містить реліктові деформації ламін і уламки гіпсу, а також ламіни тонковолокнистого гіпсу (satin spar; показано стрілками): а – загальний вигляд і розташування фото б та в; б, в – фрагменти фото а. Молоток на фото а має довжину 32,7 см б ва 143 ФАЦІЇ ЛАМІНОВАНИХ БАДЕНСЬКИХ ГІПСІВ У КУДРИНЦЯХ НАД ЗБРУЧЕМ (ЗАХІДНА УКРАЇНА) стратиграфічного розрізу, але особливо інтенсивно виражені на рівні 2 та 1,4 м нижче покрівлі гіпсів, а рівень у якому спостерігаються порушення виразно проявляється в розрізі. Ламінований гіпс буває пе1 ретворений на брекчію, і у цьому випадку перехід до брекчії часто є поступовим (рис. 4, а); брекчіюван1 ня часто спостерігається на рівнях де відмічені деформації. Варто згадати, що часто у відслоненнях є брекчії пов’язані з карстом (або ж із палеокарстом), але синседиментаційна ґенеза описаних брекчій не викликає сумніву, беручи до уваги їх стратифіковане залягання. Групи горизонтально залягаючих ламін часто перешаровуються з групами ламін, що зім’яті у складки, часом складчастість інтенсивна. Досить частими є дрібні скиди, тоді вони відірвані від мате1 ринської основи. Ламіновані гіпси перешаровуються з грубозернистим гіпсом, найвірогідніше, клас1 тичним (рис. 3). ІНТЕРПРЕТАЦІЯ Особливості ламінованих гіпсів, такі як горизонтальне залягання ламін, яку супроводжують такі по1 рушення як дрібні заглибини і ерозійні поверхні, хвиляста ламінація, лінзовидна ламінація, а також окремі скісноламіновані більш грубозернисті лінзи поміж дрібнозернистих відкладів, вказують на відкладення в результаті дії періодичних потоків (рис. 2–3). Ламіновані гіпси в Кудринцях дуже подібні – беручи до уваги пластичну деформацію та брекчіювання – до перевідкладених ангідрітів, котрі залягають у середній частині евапоритового басейну [14], а також до перевідкладених гіпсів, встановлених раніше на території сульфатної платформи [17, 18]. Перешарування гіпсу рівномірно ламінованого та гіпсу з численними порушеннями, вказує на седиментаційну ґенезу цих порушень. Гіпсові мікробіаліти, які становлять більшу частину гіпсового розрізу в Кудринцях, утворилися в результаті гіпсифікації (in situ) тонких мікробіальних матів (складених ціанобактеріями) з інкрустацією дрібними кристаликами гіпсу, ймовірно у постійно мокрих, частково виступаючих із води і періодично затоплюваних частинах мілководдя типу majanna [6]. Диференціація рельєфу в цьому середовищі бу1 ла мізерна [6]. Зате ламіновані гіпси, які представляють інший етап розвитку басейну [2], могли утво1 рюватися в інших середовищах, наприклад, в соляних або ж у слабо солонуватих котловинах (пенах – salt and brackish pans), в яких не могли кристалізуватися селеніти [5]. Ламіни гіпсу утворилися швид1 ше в результаті осадження з хмари завислих частинок, ніж з мутних потоків зависі малої густини, а кожна ламіна може представляти однин пласт затоплений стічними водами, які вимивали гіпсовий детрит із піднятих над рівнем води рівнин [9]. Слід зазначити, що перевідкладення досить часто спо1 стерігається у сучасних евапоритових середовищах, (див., наприклад, [10, 12]). У випадку сульфат1 них баденських відкладів Передкарпатського прогину встановлено, що окрім домінуючого джерела, яким були дещо раніше осаджені евапорити, переробці підлягали також значно старші відклади – в кремнистоуламкових перешаровуваннях в баденських ангідритах ПдС Польщі встановлені у вторин1 ному заляганні ранньо1 і середньоміоценові форамініфери [19], а недавно Д. Перит зі співавторами, підготовлена до друку) встановили присутність перевідкладеної міоценової мікрофауни в кремнисто1 уламкових відкладах, що фаціально заміщають гіпси в Анадолах. Рис. 4. Гіпс рівномірно горизонтально ламінований; представляє наявність брекчійованих прошарків (а) і гіпсу складчастого, що підстеляється гіпсом із нерівномірною ламінацією (б). Ручка молотка має ширину 3,7 см ба 144 Т. М. ПЕРИТ, Д. ПЕРИТ, А. ПОБЕРЕЖСЬКИЙ Сумісне знаходження ламінованих гіпсів і деформаційних структур – пластичних і брекчійованих (in situ) – інтерпретуються як спровоковані землетрусами (див. [7, 14, 18]). Відсутність деформації у підстилаючих пачках ламінованих гіпсів суперечить уявленням про їх походження при зсувах (на1 прикл. типу debris flow), а одночасно геологічні дані виключають можливість постседиментаційної ге1 нези. Хоча пластичні деформації вказують на те, що частина перероблених осадів була неконсолідо1 вана, то присутність гіпсових брекчій утворених in situ вказує, на те, що принаймні якась частина їх бу1 ла злітифікована в момент утворення. Наскільки в процесі відкладення автохтонних гіпсів головним фактором, що обумовлював осад1 ження, була зміна солоності розчинів, з яких випадали гіпси, настільки в процесі седиментації алохтон1 них гіпсів дуже важливим був тектонічний фактор, зокрема землетруси (на які можна сподіватися, бе1 ручи до уваги тектонічно активний характер території, розташованої у форланді Карпатського орогену) могли бути тим головним механізмом, який ініціював утворення як брекчій, так розрідження осадів (liquefaction) (див. дискусію [4]); тому ламіновані гіпси району Кудринців можна охарактеризувати як сейсміти. Цей термін ввів Seilacher [21] для шарів здеформованих сейсмічними рухами. Варто зазна1 чити, що незважаючи на значну за обсягом документацію, сейсмічних ознак у стратиграфічних розрізах, все ще недостатньо однозначних критеріїв, які дозволяють ідентифікувати седиментаційні структури викликані сейсмікою, так як деформаційні структури типу soft1sediment (м’який осад), інтер1 претовані як сейсміти, можуть виникнути в результаті дії інших механізмів нагромадження [11]. ДИСКУСІЯ І ВИСНОВКИ Ламіновані гіпси Кудринців утворилися у досить мілководному середовищі, на що вказує нерегуляр1 на ламінація. У стратиграфічному розрізі спостерігаються поперемінне напластування ламінованих гіпсів і гіпсів зі слідами деформацій, а часом – паралельно – достатньо гомогенізованих, що вказує на розрідження або флюїдизацію напівсконсолідованих осадів. На основі літературних даних [8, 22] можна зробити висновок, що пачки гіпсів зі слідами деформації пов’язані із синхронною на час осад1 ження сейсмічною активністю, тому що: 1) пачки гіпсів зі слідами деформацій зустрічаються між шарами гіпсів, які не зазнали горизон1 тальних зміщень; 2) недостатньо є характеристик пов’язаних із раптовим зростанням тиску у ламінованих гіпсах під впливом залягаючих вище осадів, а також недостатньо характерних рис для масових рухів у напрям1 ку стоку; 3) більшість зареєстрованих деформаційних структур вказує на неповну сконсолідованість гіпсу, що виключає появу деформацій зумовлених більш пізніми механізмами; 4) існує значна подібність до структур пов’язаних із сейсмічними рухами і деформаційними струк1 турами, створеними експериментально у м’яких осадах (soft1sediment deformation) [4]. Як згадувалося, в районі Кудринців знайдено багато доказів тому, що принаймні частина гіпсів – гіпси вторинні, утворилися в результаті обводнення ангідриту (котрий утворився в результаті дегідра1 тації гіпсу), але власне факт наявності деформованих пачок в границях зовсім недеформованих пластів суперечить можливості трактування деформацій як результату діагенетичної трансформації мінералів сульфату кальцію (гіпсу в ангідрит і навпаки). На основі цих поглядів найбільш правдоподібним механізмом утворення деформаційних структур, які спостерігаються в гіпсах, є розрідження (liquefaction) або флюїдизація, для яких спусковим ме1 ханізмом була сейсмічна активність. У такому випадку такі деформації, які були виявлені в Кудринцях, мали би спостерігатися в інших відслоненнях ламінованих гіпсів розташованих у прилеглих районах. В Устечку якість відслонень є низкою, але варто зауважити, що в серії алохтонних гіпсів часто зустріча1 ються гіпсові брекчії [3]. Правдоподібно, що Устечко було розташоване ближче до епіцентру землетру1 су, а утворення сейсмітів (що також залягають в Кудринцях) було пов’язане із системою розломів Ко1 ломийської западини. Як зауважив Турчинов [23], характерною рисою Коломийської западини є широ1 кий розвиток фації кластичних гіпсів, які деколи складають цілі розрізи гіпсів, що є результатом їхньо1 го перевідкладення з бортів западини. У свою чергу, в Анадолах не спостерігається деформації ламіно1 ваних гіпсів, але це не насторожує, враховуючи сильну перекристалізацію гіпсів цього відслонення. 145 ФАЦІЇ ЛАМІНОВАНИХ БАДЕНСЬКИХ ГІПСІВ У КУДРИНЦЯХ НАД ЗБРУЧЕМ (ЗАХІДНА УКРАЇНА) Викликані сейсмікою деформації типу «м’яких осадів» (soft1sediment) (сейсміти) рідко відзнача1 лись у гіпсових відкладах [4], але описана ситуація в Кудринцях доповнює скупий перелік деформацій цього типу в описах викопних евапоритів. 1 Polish Geological Institute, Warsow, Poland 1 Польский Геологический Институт, Варшава, Польща 2 Institute of Paleobiology, PAS, Warsow, Poland 2 Институт Палеобиологии ПАН, Варшава, Польща 3 Institute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals NAS Ukrain, Lviv, Ukrain 3 Институт геологии и геохимии горючих ископаемых НАН Украины, Львов, Украина 1. Перит Т.М., Перит Д. Мікрофації, вапняний нанопланк1 тон і ізотопна геохімія ратинського вапняку Західної України і Північної Молдови. // Геологія і геохімія горю1 чих копалин. – 1994. – 112 (86187). – C. 56–64. 2. Перит Т.М., Побережський А.В., Ясиновський М.Фації баденських гіпсів Наддністров’я. // Геологія і геохімія горючих копалин. – 1995. – 112 (90191). – C. 16–27. 3. Перит Т.М., Побережський А.В., Ясиновський М, ПеU рит Д., Петриненко О.Й., Лизун С.О., Турчинов І.І. Ко1 реляція баденських сульфатних відкладів Наддністров’я. // Геологія і геохімія горючих копа1 лин. – 2004. – 1/2004. – C. 56–69. 4. Bachmann G.H. & Aref M.A.M. A seismite in Triassic gyp1 sum deposits (Grabfeld Formation, Ladinian), southwestern Germany. // Sediment. Geol. – 2005. – V. 180. – P. 75–89. 5. Babel M. Selenite1gypsum microbialite facies and sedi1 mentary evolution of the Badenian evaporite basin of the northern Carpathian Foredeep. // Acta Geol. Pol. – 2005. – V. 55. – P. 187–210. 6. Babel M. Depositional environments of a salina1type evaporite basin recorded in the Badenian gypsum facies in the northern Carpathian Foredeep. // Geol. Soc. Spec. Publ. – 2007. – V. 285. – P. 107–142. 7. Cendon D.I., Peryt T.M., Ayora C., Pueyo J.J. & Taberner C. The importance of recycling processes in the Middle Miocene Badenian evaporite basin (Carpathian foredeep): palaeoenvironmental implications. // Palaeogeogr., Palaeoclimatol., Palaeoecol. – 2004. – V. 212. – P. 141–158. 8. Jones A.P. & Omoto K. Towards establishing criteria for identifying trigger mechanisms for soft1sediment defor1 mation: a case study of Late Pleistocene lacustrine sand clays, Onikobe and Nakaymadaira basins, northeastern Japan. // Sedimentology. – 2000. – V. 47. – P. 1211–1226. 9. Kasprzyk A. Sedimentary evolution of Badenian (Middle Miocene) gypsum deposits in the northern Carpathian Foredeep. // Geol. Quart. – 1999. – V. 43. – P. 449–465. 10. Logan B.W. The MacLeod evaporite basin, Western Australia. // AAPG Mem. – 1987. – V. 44. – P. 1–140. 11. Moretti M. Soft1sediment deformation structures inter1 preted as seismites in middle1late Pleistocene aeolian deposits (Apulia foreland, southern Italy). // Sediment. Geol. – 2000. – V. 135. – P. 167–179. 12. Orti Cabo F., Pueyo Mur J.J., GeislerUCussey D. & Dulau N. Evaporitic sedimentation in the coastal salinas of Santa Pola (Alicante, Spain). // Rev. Invest. Geol. – 1984. – V. 38/39. – P. 169–220. 13. Peryt T.M. Sedimentology of Badenian (middle Miocene) gypsum in eastern Galicia, Podolia and Bukovina (West Ukraine). // Sedimentology. – 1996. – V. 43. – P. 571–588. 14. Peryt T.M. Resedimentation of basin centre sulphate deposits: Middle Miocene Badenian of Carpathian Foredeep, southern Poland. // Sediment. Geol. – 2000. – V. 134. – P. 331–342. 15. Peryt T.M. Gypsum facies transitions in basin1marginal evaporites: middle Miocene (Badenian) of West Ukraine. // Sedimentology. – 2001. – V. 48. – P. 1103–1119. 16. Peryt T.M. The beginning, development and termination of the Middle Miocene Badenian salinity crisis in Central Paratethys. // Sediment. Geol. – 2006. – V. 188–189. – P. 379–396. 17. Рeryt T.M. & Jasionowski M. In situ formed and rede1 posited gypsum breccias in the Middle Miocene Badenian of southern Poland. // Sediment. Geol. – 1994. – V. 94. – P. 153–163. 18. Peryt T.M. & Kasprzyk A. Earthquake?induced resedi1 mentation in the Badenian (middle Miocene) gypsum of southern Poland. // Sedimentology. – 1992. – V. 39. – P. 235–249. 19. Peryt T.M., Peryt D., Szaran J., Halas S. & Jasionowski M. O poziomie anhydrytowym badenu w otworze wiert1 niczym Ryszkowa Wola 7 k. Jaroslawia (SE Polska). // Biul. Panstw. Inst. Geol.. – 1998. – V. 379. – P. 61–78. 20. Petrichenko O.I., Peryt T.M. & Poberegsky A.V. Pecula1 rities of gypsum sedimentation in the Middle Miocene Ba1 denian evaporite basin of Carpathian Foredeep. // Slovak Geol. Mag. – 1997. – V. 3. – P. 91–104. 21. Seilacher A. Fault1graded beds interpreted as seismites. // Sedimentology. – 1969. – V. 13. – P. 155–159. 22. Simms J.D. Determining earthquake recurrence intervals from deformational structures in young lacustrine sedi1 ments. // Tectonophysics. – 1975. – V. 29. – P. 144–152. 23. Turchinov I.I. Sedimentation of the Miocene deposits in the Kolomiya Graben (the Carpathian Foredeep). // Biul. Panstw. Inst. Geol. – 1999. – v. 387. – P. 190–191.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-13481
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	XXXX-0025
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T16:01:31Z
publishDate	2008
publisher	Інститут геологічних наук НАН України
record_format	dspace
spelling	Перит, Т.М. Перит, Д. Побережський, А. 2010-11-09T17:49:55Z 2010-11-09T17:49:55Z 2008 Фації ламінованих баденських гіпсів у Кудринцях над Збручем (Західна Україна) / Т.М. Перит, Д. Перит, А. Побережський // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2008. — Вип. 1. — С. 140-145. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. XXXX-0025 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13481 551.314+551.8(477.8+478.9+478) У Кудринцях, розташованих у крайній периферійній частині баденського евапоритового басейну, вище строматолітових гіпсів, але нижче ратинських вапняків виявлено товщу ламінованих гіпсів. Ламінованість гіпсів рідко є рівномірною і її супроводжують ерозійні поверхні, хвиляста та лінзовидна ламінація, ізольовані скісноверствуваті більш грубозернисті лінзи поміж дрібнозернистих відкладів, а також деформаційні структури, утворені в результаті пластичного деформування та брекчіювання груп ламін (in situ). Групи горизонтально залягаючих ламін часто перешаровуються з групами, які проявляють деформаційні властивості, що вказує на седиментаційний генезис цих порушень, викликаних, правдоподібно, землетрусами, пов’язаними з активізацією розломів, що оточують Коломийську западину. Laminated gypsum was recorded in Kudryntsi on Zbruch River (West Ukraine) in the most marginal part of the Badenian evaporite basin above the series of stromatolitic gypsum and below the Ratyn Limestone. The gypsum lamination is rarely regularly planar, and erosional surfaces, wavy and lenticular lamination, isolated cross-laminated lenses of coarser-grained material as well as deformational structures: convolutions and in situ brecciation of lamina sets are quite frequent. The sets of planar laminae are commonly intercalated by sets showing deformations what indicates a syndepositional origin of the observed deformations which are interpreted to be caused by earthquakes related to the activation of faults which frame the Kolomyya graben. uk Інститут геологічних наук НАН України Регіональні проблеми літології Фації ламінованих баденських гіпсів у Кудринцях над Збручем (Західна Україна) Badenian (middle Miocene) laminated gypsum facies from Kudryntsi on Zbruch river (West Ukraine) Article published earlier
spellingShingle	Фації ламінованих баденських гіпсів у Кудринцях над Збручем (Західна Україна) Перит, Т.М. Перит, Д. Побережський, А. Регіональні проблеми літології
title	Фації ламінованих баденських гіпсів у Кудринцях над Збручем (Західна Україна)
title_alt	Badenian (middle Miocene) laminated gypsum facies from Kudryntsi on Zbruch river (West Ukraine)
title_full	Фації ламінованих баденських гіпсів у Кудринцях над Збручем (Західна Україна)
title_fullStr	Фації ламінованих баденських гіпсів у Кудринцях над Збручем (Західна Україна)
title_full_unstemmed	Фації ламінованих баденських гіпсів у Кудринцях над Збручем (Західна Україна)
title_short	Фації ламінованих баденських гіпсів у Кудринцях над Збручем (Західна Україна)
title_sort	фації ламінованих баденських гіпсів у кудринцях над збручем (західна україна)
topic	Регіональні проблеми літології
topic_facet	Регіональні проблеми літології
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13481
work_keys_str_mv	AT perittm facíílamínovanihbadensʹkihgípsívukudrincâhnadzbručemzahídnaukraína AT peritd facíílamínovanihbadensʹkihgípsívukudrincâhnadzbručemzahídnaukraína AT poberežsʹkiia facíílamínovanihbadensʹkihgípsívukudrincâhnadzbručemzahídnaukraína AT perittm badenianmiddlemiocenelaminatedgypsumfaciesfromkudryntsionzbruchriverwestukraine AT peritd badenianmiddlemiocenelaminatedgypsumfaciesfromkudryntsionzbruchriverwestukraine AT poberežsʹkiia badenianmiddlemiocenelaminatedgypsumfaciesfromkudryntsionzbruchriverwestukraine

Фації ламінованих баденських гіпсів у Кудринцях над Збручем (Західна Україна)

Institution

Similar Items