Карбонатні породи крейди північно-західного шельфу Чорного моря і їх нафтогазовий потенціал
Карбонатні породи крейдових відкладів північно-західного шельфу Чорного моря представлені різними літологічними типами – вапняками, кременистими вапняками та кременистими мергелями. Мікроскопічне вивчення дозволяє уточнювати речовинний та мінеральний склад і структурні особливості порід, на яких баз...
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут геологічних наук НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13483 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Карбонатні породи крейди північно-західного шельфу Чорного моря і їх нафтогазовий потенціал / А.В. Рябуха // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2008. — Вип. 1. — С. 150-155. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-13483 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Рябуха, А.В. 2010-11-09T17:57:29Z 2010-11-09T17:57:29Z 2008 Карбонатні породи крейди північно-західного шельфу Чорного моря і їх нафтогазовий потенціал / А.В. Рябуха // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2008. — Вип. 1. — С. 150-155. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. XXXX-0025 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13483 552.4:551.763:(551.351.2:553.98.041)](262.5-16) Карбонатні породи крейдових відкладів північно-західного шельфу Чорного моря представлені різними літологічними типами – вапняками, кременистими вапняками та кременистими мергелями. Мікроскопічне вивчення дозволяє уточнювати речовинний та мінеральний склад і структурні особливості порід, на яких базуються реконструкції літологофаціальних умов утворення карбонатних порід. Половина запасів світового видобутку нафти припадає на карбонатні породи, тому їх дослідження має велике практичне значення для енергетичного комплексу України. Carbonate strata of the Cretaceous sediments of north-western Black Sea shelf is represented different lithological types, such as limestones, siliceous limestones and siliceous marls. Microscopical analysis permit to define more accurately material and mineral constitutions and structural features. This information is base for reconstructions of lithofacies formation conditions of carbonate strata. The half of world oil production resources belongs to carbonate strata, therefore theirs next researches have practical importance for Ukraine power economy. uk Інститут геологічних наук НАН України Регіональні проблеми літології Карбонатні породи крейди північно-західного шельфу Чорного моря і їх нафтогазовий потенціал Carbonate strata of the cretaceous of North-Western Black Sea shelf and their oil-and-gas potential Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Карбонатні породи крейди північно-західного шельфу Чорного моря і їх нафтогазовий потенціал |
| spellingShingle |
Карбонатні породи крейди північно-західного шельфу Чорного моря і їх нафтогазовий потенціал Рябуха, А.В. Регіональні проблеми літології |
| title_short |
Карбонатні породи крейди північно-західного шельфу Чорного моря і їх нафтогазовий потенціал |
| title_full |
Карбонатні породи крейди північно-західного шельфу Чорного моря і їх нафтогазовий потенціал |
| title_fullStr |
Карбонатні породи крейди північно-західного шельфу Чорного моря і їх нафтогазовий потенціал |
| title_full_unstemmed |
Карбонатні породи крейди північно-західного шельфу Чорного моря і їх нафтогазовий потенціал |
| title_sort |
карбонатні породи крейди північно-західного шельфу чорного моря і їх нафтогазовий потенціал |
| author |
Рябуха, А.В. |
| author_facet |
Рябуха, А.В. |
| topic |
Регіональні проблеми літології |
| topic_facet |
Регіональні проблеми літології |
| publishDate |
2008 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Інститут геологічних наук НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Carbonate strata of the cretaceous of North-Western Black Sea shelf and their oil-and-gas potential |
| description |
Карбонатні породи крейдових відкладів північно-західного шельфу Чорного моря представлені різними літологічними типами – вапняками, кременистими вапняками та кременистими мергелями. Мікроскопічне вивчення дозволяє уточнювати речовинний та мінеральний склад і структурні особливості порід, на яких базуються реконструкції літологофаціальних умов утворення карбонатних порід. Половина запасів світового видобутку нафти припадає на карбонатні породи, тому їх дослідження має велике практичне значення для енергетичного комплексу України.
Carbonate strata of the Cretaceous sediments of north-western Black Sea shelf is represented different lithological types, such as limestones, siliceous limestones and siliceous marls. Microscopical analysis permit to define more accurately material and mineral constitutions and structural features. This information is base for reconstructions of lithofacies formation conditions of carbonate strata. The half of world oil production resources belongs to carbonate strata, therefore theirs next researches have practical importance for Ukraine power economy.
|
| issn |
XXXX-0025 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13483 |
| citation_txt |
Карбонатні породи крейди північно-західного шельфу Чорного моря і їх нафтогазовий потенціал / А.В. Рябуха // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2008. — Вип. 1. — С. 150-155. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT râbuhaav karbonatníporodikreidipívníčnozahídnogošelʹfučornogomorâííhnaftogazoviipotencíal AT râbuhaav carbonatestrataofthecretaceousofnorthwesternblackseashelfandtheiroilandgaspotential |
| first_indexed |
2025-11-24T15:49:06Z |
| last_indexed |
2025-11-24T15:49:06Z |
| _version_ |
1850848812752437248 |
| fulltext |
150
УДК 552.4:551.763:(551.351.2:553.98.041)](262.5U16)
CARBONATE STRATA OF THE CRETACEOUS OF NORTHqWESTERN BLACK SEA SHELF
AND THEIR OILqANDqGAS POTENTIAL
A.V. Ryabukha
КАРБОНАТНІ ПОРОДИ КРЕЙДИ ПІВНІЧНОqЗАХІДНОГО ШЕЛЬФУ ЧОРНОГО МОРЯ
І ЇХ НАФТОГАЗОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ
А.В. Рябуха
Carbonate strata of the Cretaceous sediments of north1western Black Sea shelf is represented different lithological types,
such as limestones, siliceous limestones and siliceous marls. Microscopical analysis permit to define more accurately mate1
rial and mineral constitutions and structural features. This information is base for reconstructions of lithofacies formation con1
ditions of carbonate strata. The half of world oil production resources belongs to carbonate strata, therefore theirs next
researches have practical importance for Ukraine power economy.
Key words: сarbonate strata, reservoir, the Cretaceous, Black Sea shelf.
Карбонатні породи крейдових відкладів північно1західного шельфу Чорного моря представлені різними літологічними
типами – вапняками, кременистими вапняками та кременистими мергелями. Мікроскопічне вивчення дозволяє уточ1
нювати речовинний та мінеральний склад і структурні особливості порід, на яких базуються реконструкції літолого1
фаціальних умов утворення карбонатних порід. Половина запасів світового видобутку нафти припадає на карбонатні
породи, тому їх дослідження має велике практичне значення для енергетичного комплексу України.
Ключові слова: карбонатні породи, колектор, крейдовий період, шельф Чорного моря.
ВСТУП
Україна перебуває в стані енергетичної кризи, і зараз дуже відчутною є недостатня кількість власних
запасів енергоносіїв. Ми знаходимося на порозі великих змін – освоєння нафтогазового потенціалу
шельфу Чорного моря. Вже давно доведено, що на шельфі Чорного моря є запаси вуглеводнів. Вже
проведені численні геофізичні дослідження і пошукове буріння, а на деяких структурах іде видобуван1
ня. Але, на жаль, це лише перші кроки, а промислове видобування ще попереду.
РАЙОН РОБІТ, МЕТОДИ ТА ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ
На початкових етапах вивчення геологічної будови північно1західного шельфу Чорного моря базува1
лося за даними буріння десятка свердловин, які розкидані по всій акваторії, і на основі кореляції з
відкладами суміжного суходолу. Тоді було встановлено, що породи нижньокрейдового періоду на
шельфі представлені здебільшого піщано1глинистими утвореннями, причому розвиток алеврито1
піщанистих порід прогнозується головним чином в нижній її частині, сформованій в початковий
період трансгресії ранньокрейдового моря. В верхній частині, яка відповідає максимуму трансгресії,
переважають глини і мергелі. В свою чергу, розріз верхньої крейди складений в основному вапняка1
ми з підпорядкованими їм мергелями, рідко спостерігається збагачення вапняків глинистим і піщано1
алевролітовим матеріалом.
На північно1західному шельфі Чорного моря виділяють нижньокрейдовий, верхньокрейдово1па1
леоценовий і майкопський нафтогазоносні комплекси [1]. Причому регіонально нафтогазоносні ниж1
ньокрейдові відклади розглядаються як один з основних об’єктів пошуків покладів вуглеводнів у ме1
жах півдня України і прилягаючих акваторій [2].
Лабораторні дослідження передбачають уточнення даних макроскопічного опису карбонатної по1
роди відносно загальних рис її речовинного складу, структури і частково текстури, з одночасним ви1
явленням тих особливостей її складу і будови, які не можуть бути встановлені візуально. Крім того, ла1
бораторними методами визначаються різні фізичні і колекторські властивості карбонатної породи,
насамперед її пористість і проникність, а також щільність, залишкова водонасиченість та ін., важливі
для встановлення її можливих колекторських особливостей [4].
Хоча обов’язкового, чітко визначеного набору видів аналізів для лабораторних досліджень породи
не існує, але треба неодмінно дотримуватися відомої послідовності лабораторного вивчення зразка.
Вона передбачає такий ряд дій: передача частини зразка в лабораторію фізики пласта на визначення
151
пористості, проникності, щільності та ін.; виготовлення шліфів с попереднім переглядом зразка під
люмінесцентною лампою; забарвлення шліфа алізарином червоним і подальше вивчення його під
мікроскопом (одночасно може виконуватися імерсійне визначення карбонатних мінералів породи).
Послідовність виконання подальших аналізів може бути різною [4], тому що вони проводяться в
різних лабораторія і можуть здійснюватися одночасно: визначення нерозчинного залишку; виділення
нерозчинного залишку з подальшим механічним аналізом і виділенням фракцій для вивчення хімічно1
го складу глинистої фракції (<0,01 мм), мінерального складу тонкої глинистої фракції (<0,001 мм)
рентгенометричними методами, мінерального складу алевритової і дрібнопіщаної фракцій методом
імерсійного аналізу; хімічний аналіз карбонатного матеріалу породи (із солянокислої витяжки); виз1
начення мінерального складу карбонатного матеріалу породи методами термічного і рентгеномет1
ричного аналізів; спектральний аналіз; електронномікроскопічне вивчення породи; ізотопний аналіз
карбонатів; вивчення органічної речовини (в тому числі бітумів), яка міститься в породі методами
напівкількісного люмінесцентно1капілярного аналізу, в спеціально виготовлених шліфах під люміне1
сцентним мікроскопом, методами хіміко1бітумінологічного аналізу; визначення абсолютного віку.
Про велике значення карбонатних порід як колекторів нафти свідчить те, що на ці породи припа1
дає половина чи більше світового видобутку нафти. Найбільше скупчення великих родовищ нафти в
світі знаходиться на Середньому Сході, де нафта здебільшого видобувається з покладів мезозойсь1
ких і кайнозойських карбонатних колекторів. Найбагатші поклади нафти приурочені до крейдових
вапняків в західній частині Венесуели і в багатьох крупних родовищах Мексіки. В США крейдові і
юрські карбонатні породи слугують нафтоносними резервуарами в ряді місць Прибережної Атлантич1
ної рівнини. Повсюдно в США нафтові поклади тяжіють до палеозойських карбонатних порід – в
західній частині Техасу, в Серединноконтинентальних родовищах Канзасу, Оклахоми і північної части1
ни Техасу, в ряді районів Скелястих гір, а також на численних невеликих полях Мічігану, Індіани, Огайо,
Іллінойсу і Кентуккі. Доломітизовані девонські рифи на заході Канади вміщують великі поклади нафти
і газу, а міссісіпські вапняки Саскачевану і сусідньої Північної Дакоти – найбагатші поклади нафти.
Безсумнівно, що поклади нафти в карбонатних породах мають велике практичне значення, що стиму1
лює вивчення колекторських властивостей цих порід.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ АНАЛІЗ
Крейдові відклади північно1західного шельфу Чорного моря стали доступними для вивчення в
70–801і роки минулого сторіччя, коли в цій частині акваторії почалось буріння глибоких свердловин.
За даними проведених досліджень відклади верхньої крейди представлені доволі одноманітною тов1
щею вапняків і мергелів.
Питанням літології крейдових відкладів північно1західного шельфу та дослідженням карбонатних
порід займалась М.Д. Крочак [3]. За результатами хімічного аналізу були запропоновані такі літо1
логічні типи карбонатних порід: вапняки (СаСО
3
– 751100%), кременисті вапняки (СаСО
3
– 50175%),
кременисті мергелі (СаСО
3
– 25150%). За структурними ознаками вапняки поділяються на такі різно1
види:
1. Вапняки органогенні (вміст черепашок понад 50%) – пітонелові (кальцисферуліди),
радіолярієві, форамініферові.
2. Вапняки органогенно1детритусові (вміст черепашок і детритусу більше 50%) – спонголітові,
форамініферові.
3. Вапняки нормально1зернисті з вмістом органічних решток 10–40% – форамініферо1кальци1
сферулідові, форамініферо1радіолярієво1спонголітові.
4. Вапняки нормально1зернисті пелітоморфні (вміст органічних решток менше 10%) – крейда,
крейдоподібні, мікрозернисті.
Головним компонентом карбонатних порід верхньої крейди є карбонат кальцію, вміст якого в по1
родах змінюється від 20 до 99%. В товщі верхнього маастрихту вміст СаСО3 дуже мінливий і стано1
вить 28–92%, в той час як відклади нижнього маастрихту–турону характеризуються відносно
постійними показниками вмісту СаСО
3
, що дорівнюють 80–99%. Причому максимальні значення
96–99% відповідають коньяк1туронським породам.
Для відкладів сеноману–нижнього маастрихту середні значення карбонатності по площі зміню1
ються в невеликих межах – 10–20%, що свідчить про приблизно схожі умови осадконакопичення на
КАРБОНАТНІ ПОРОДИ КРЕЙДИ ПІВНІЧНОqЗАХІДНОГО ШЕЛЬФУ ЧОРНОГО МОРЯ І ЇХ НАФТОГАЗОВИЙ...
152
різних ділянках шельфу. Значна різниця значень карбонатності характерна для верхньомаастрихтсь1
ких порід, яка стала результатом різних режимів осадконакопичення в умовах морського басейну,
який скорочувався.
Другим за розповсюдженістю в породах є SiO
2
. Його вміст в породах коливається від 3 до 62%.
Поширення SiO
2
має протилежний характер розповсюдженню СаО (див. рисунок 1, а). Це зако1
номірно, адже при зменшенні в породах кальциту в них зростає вміст опал1кристобаліту, тонкодис1
персного кварцу і глинистих мінералів, складовою частиною яких є кремнезем. За результатами
аналізу можна стверджувати, що найменші значення SiO
2
, що дорівнюють 3–70%, відносяться до
вапняків маастрихту–турону, високі значення SiO
2
(22–48%), відповідають кременистим вапнякам
сеноману, а максимальні значення SiO
2
(54–62%), характерні для кременистих мергелів верхнього
маастрихту.
Вміст в породах Al
2
O
3
невеликий, змінюється від 0 до 8%. На рисунку 1 б видно зворотну залежність
між вмістом глинозему і СаО, яка виражена менш помітно, ніж для кремнезему. Мінімальні значення
Al
2
O
3
відмічені для вапняків маастрихту–турону, високі значення характерні для кременистих вапняків
сеноману. А найбільші вмісти глинозему відповідають верхньомаастрихтським мергелям.
Значення вмісту К
2
О в породах відносно СаО змінюється аналогічно Al
2
O
3
(див. рисунок 1, в). К
2
О
є обов’язковим компонентом глинистої фракції, тому його вміст збільшується разом з глиноземістю
А.В. РЯБУХА
Рис. 1. Графіки залежності вмісту різних компонентів в карбонатних породах верхньої крейди північно1
західного шельфу Чорного моря: а – SiO
2
від СаО; б – Al
2
O
3
від СаО; в – К
2
О від Al
2
O
3
; г – FeO від Fe
2
O
3
.
в г
а б
153
порід та зменшується при збільшенні карбонатності. Високі значення К
2
О, які дорівнюють
0,70–2,68%, відмічаються для мергелів верхнього маастрихту і сантону.
Вміст MgO і Na
2
O постійний, але невеликий; він збільшується в породах, які збагачені глинистим
домішком. Виходячи з цього, можна припустити, що більша частина цих оксидів входить до складу
глинистих мінералів. Це ще раз підкреслює низькомагнезіальність кальциту карбонатних порід верх1
ньої крейди.
Абсолютні вмісти як окисного, так і закисного заліза в породах тим більші, чим менша їх карбо1
натність. У вапняках маастрихту, турону і сеноману відмічається переважання закисних форм заліза
(див. рисунок 1, г). Це вказує на нестачу вільного кисню на дні басейну, який весь витрачався на роз1
клад органіки і, як наслідок, присутність слабовідновних умов. Для мергелів верхнього маастрихту ха1
рактерні близькі вмісти FeO і Fe
2
O
3
, які свідчать про накопичення осадків у нейтральних умовах.
Карбонатні породи верхньої крейди різною мірою збагачені глинистими мінералами. На рисун1
ку 2 наведені результати перерахунку хімічного складу порід на основні мінеральні компоненти. В вап1
няках вміст глинистого мінералу не перевищує 10–15% і розподіляється в породах нерівномірно. Самі
ж вапняки найбільш чисті від домішок, а максимум глинистого матеріалу концентрується в глинистих
прошарках та стилолітових швах, які перетинають вапнякові товщі. В мергелях глинистих мінералів
понад 20–30%, розподілені вони в породі рівномірно. Детальні дослідження показали, що глинисті
мінерали представлені монтморилонітом, гідрослюдою, змішано1слойними утвореннями типу монт1
морилоніт1гідрослюда, каолініт.
КАРБОНАТНІ ПОРОДИ КРЕЙДИ ПІВНІЧНОqЗАХІДНОГО ШЕЛЬФУ ЧОРНОГО МОРЯ І ЇХ НАФТОГАЗОВИЙ...
Рис. 2. Діаграма перерахунку хімічного складу карбонатних порід верхньої крейди північно1західного
шельфу Чорного моря на мінеральні компоненти: а – кальцит; б – вільний кремнезем; в – глинисті
мінерали; г – нерозчиний залишок
154
Поряд з глинистими мінералами в породах присутній ряд аутигенних мінералів, серед яких
виділені кальцит, опал1кристобаліт, халцедон, кварц, пірит, глауконіт, барит і колофан [3]. До найбільш
розповсюджених відносяться кальцит і мінерали групи кремнезему.
Нерозчинний залишок карбонатних порід верхньої крейди становить перші відсотки (вапняки) –
75% (мергелі) від ваги породи. Значна частина залишку представлена фракціями пелітової
розмірності 0,01–0,001 мм і менше 0,001 мм. Частка фракцій понад 0,01 мм незначна. Так, за даними
гранулометричного аналізу, їх вага в вапняках сягає 0,02–0,04% і рідко досягає 1%, а в мергелях –
0,03 – 3–10% ваги породи. Встановлено, що велика частина виділених фракцій розміром понад
0,01 мм складена глинистими мінералами та утвореннями аутигенного походження – кременистими
агрегатами, піритом, баритом. Уламкові матеріали становлять від перших відсотків до половини цих
фракцій, а часто присутні в окремих зернах. Кількісний розподіл уламкових мінералів по розрізу не1
постійний.
Уламкові мінерали легкої фракції представлені, загалом, кутастими, погано окатаними зернами
кварцу розміром 0,03–0,10 мм. Серед них зустрічаються також добре окатані уламки, що мають, як
правило, більші розміри і досягають 1 мм в перетині. Кількість зерен кварцу неоднакова в породах
різних підняттів. Окрім кварцу, в легкій фракції були відмічені в незначній кількості польові шпати (до
1–3%). При цьому вони частіше відмічаються в тих породах, де вміст уламкових зерен вищий. Польові
шпати представлені плагіоклазом, мікрокліном, ортоклазом і санідином, зерна яких мають кутасту
форму, не обкатані і не змінені вторинними процесами.
Карбонатні породи збіднені на акцесорні мінерали. В деяких зразках вони взагалі не виявлені, в
інших зустрічаються у вигляді одиничних зерен і лише інколи становлять 1% важкої фракції.
Відмічається деяке збільшення кількості і різноманітності акцесоріїв униз по верхньокрейдовому
розрізу. Загалом, трапляються рідкісні зерна найбільш стійких до стирання мінералів циркону, грана1
ту, турмаліну, рутилу й ільменіту. Рідше зустрічаються менш стійкі мінерали – моноклінні піроксени
(діопсид, авгіт), амфіболи (рогова обманка, кумінгтоніт, актиноліт, глаукофан), егерин, біотит, дістен,
епідот, силіманіт, кліноцоїзит, лейкоксен.
Невід’ємною частиною карбонатних порід крейди є бітумна речовина, яка широко розповсюдже1
на в породах і надає їм темно1сіре забарвлення. Вона трапляється у вигляді паралельних сутурних
ліній або знаходиться на контактах зерен кальциту і черепашок форамініфер. Характер розповсюд1
ження бітумоїдів в карбонатних породах свідчить, що проникнення вуглеводнів в осадову товщу відбу1
валось в пізньому діагенезі і навіть після катагенетичної перекристалізації кальциту.
ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Карбонатне осадконагромадження в межах Чорноморсько1Кримської епіпелагіалі розпочалося у
пізньому альбі, максимального розвитку набуло у кампані–маастрихті і завершилося у ранньому па1
леоцені. В результаті була сформована потужна (500–4000 м) доволі одноманітна товща, складена
широким за генезисом спектром карбонатних порід з підпорядкованими малопотужними прошарка1
ми кременистих та теригенних утворень. Відклади формувалися в трансгресивну (сеноман–кампан)
та регресивну (кампан–ранній палеоцен) стадії седиментації в межах карбонатного палеошельфу з
глибинами водойми 0–200 м.
Верхньокрейдові карбонатні нашарування району поряд з нижньокрейдовими та палеогеновими
відкладами, являють собою дуже перспективний нафтогазопошуковий об`єкт. Це підтверджується
відкриттям у верхньокрейдових карбонатних та глинисто1карбонатних утвореннях промислових по1
кладів нафти і газу на Серебрянській площі (Рівнинний Крим) та площі Шмідта (північно1західний
шельф Чорного моря). З окремих свердловин припливи нафти і газу отримані на Октябрьській, Кар1
лавській, Бакальській, Серебрянській, Первомайській площах (Рівнинний Крим) та Фланговій площі
(шельф Чорного моря).
ВИСНОВКИ
Отже, нами було встановлено, що при дослідженнях карбонатних порід1колекторів літолого1петро1
графічні методи відіграють важливу роль. Вивчення цих порід у шліфах під мікроскопом дозволяє без1
посередньо простежити характер їх пористості (загалом вторинної пористості і кавернозності) і
тріщинуватості та обчислити вторинну відкриту пористість і параметри тріщинуватості. Традиційні ла1
А.В. РЯБУХА
155
бораторні методи дослідження характеризують в основному міжзернову пористість і проникність кар1
бонатних порід. А оскільки карбонати головним чином належать до колекторів тріщинуватого типу, їх
фільтраційні властивості зумовлені системами тріщин, а ємність складають не тільки міжзернові по1
ри, але і вторинні пустоти вилуговування. Це свідчить про практичне значення мікроскопічного
дослідження карбонатних порід у шліфах [4].
Одночасно мікроскопічне вивчення дозволяє більш детально уточнити речовинний і мінеральний
склад і структурні особливості. Такі дані складають основу розшифровки умов накопичення і процесів
змінювання карбонатних порід, які здебільшого визначають та зумовлюють формування їх колек1
торських властивостей. Також при узагальненні наявних геологічних матеріалів літолого1петро1
графічні спостереження, серед яких дані мікроскопічного вивчення порід, дозволяють виконувати ре1
конструкцію літолого1фаціальних і палеогеографічних умов утворення досліджуваних карбонатних
відкладів [4].
Було встановлено, що хімічний склад карбонатних порід крейди є характерним для певних літо1
логічних типів і залежить від їх віку. Різниця умов накопичення осадків на північно1західному шельфі
Чорного моря стала причиною диференціації порід за хімічним та мінеральним вмістом.
Повсюдне знаходження бітумоїдів в осадовій товщі крейдового віку та їх збільшення вниз по
розрізу на всій території шельфу становить практичний інтерес.
Також стало зрозумілим, що теригенна седиментація, яка впродовж першої половини крейдово1
го періоду домінувала у Причорноморсько1Кримському шельфовому басейні у пізній крейді змінила1
ся біогенним (карбонатним) осадконагромадженням. Подібна картина встановлена і для інших
регіонів, зокрема для північної Атлантики, де пізньокрейдова частина розрізу відрізняється різким
зменшенням теригенного скиду. Така закономірність крейдового седиментогенезу була зумовлена
широким розвитком трансгресій у пізньокрейдовий час.
Institute of Geological Sciences NAS Ukraine, Kyiv, Ukraine
Інститут геологічних наук НАН України, м. Київ, Україна
КАРБОНАТНІ ПОРОДИ КРЕЙДИ ПІВНІЧНОqЗАХІДНОГО ШЕЛЬФУ ЧОРНОГО МОРЯ І ЇХ НАФТОГАЗОВИЙ...
1. Богаец А.Т., Бондарчук Г.К., Леськив И.В. и др. Геоло1
гия шельфа УССР. Нефтегазоносность. – Киев: Наук.
думка, 1986. – 152 с.
2. Богаец А.Т., Глушко В.В., Денега Б.И. и др. Прогноз
поисков нефти и газа на юге УССР и на прилегающих
акваторіях // Тр. УкрНИГРИ. – 1981. – Вып. 30. –
С. 220–231.
3. Цихоцкая Н.Н., Крочак М.Д. Карбонатные породы ме1
ла и палеогена северо1западного шельфа Черного
моря. – Киев: 1987. – 56 с. – (Препр. / АН УССР. Ин1т
геол. наук; 87–31).
4. Киркинская В.Н., Смехов Е.М. Карбонатне породы –
коллекторы нефти и газа. – Л.: Недра, 1981. – 255 с.
|