Хірургічні аспекти лікування хворих з механічною жовтяницею пухлинного генезу в ургентному хірургічному стаціонарі багатопрофільної лікарні

• Published in: Онкологія
• Date: 2013
• Main Authors: Cусак, Я.М., Ткаченко, О.А., Лобанов, С.М., Дирда, О.О., Ходзинський, О.В.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького 2013
• Subjects: Оригинальные исследования
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/134941
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Хірургічні аспекти лікування хворих з механічною жовтяницею пухлинного генезу в ургентному хірургічному стаціонарі багатопрофільної лікарні / Я.М. Cусак, О.А. Ткаченко, С.М. Лобанов, О.О. Дирда, О.В. Ходзинський // Онкологія. — 2013. — Т. 15, № 2. — С. 162-165. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Мета: аналіз результатів хірургічного лікування хворих на рак органів гепатопанкреатодуоденальної
 зони, ускладнений жовтяницею, в умовах ургентного
 хірургічного стаціонару багатопрофільної лікарні. Об’єкт і методи:
 проаналізовано результати хірургічного лікування 59 пацієнтів із механічною
 жовтяницею пухлинного генезу. У 44 (74,5%) хворих діагностовано
 рак підшлункової залози, у 9 (15,2%) — рак позапечінкових жовчних проток,
 у 4 (6,7%) — рак великого дуоденального сосочка, у 2 (3,3%) — рак жовчного
 міхура. У 96,3% пацієнтів діагностовано III та IV стадію онкологічного
 процесу. Результати: у 17 (28,8%) хворих виконано панкреатодуоденальну
 резекцію (ПДР). У 8 (47,05%) із них у зв’язку з кровотечею із пухлини,
 яку неможливо було зупинити ендоскопічними методами, проведено паліативну
 ПДР в ургентному порядку. У 42 (71,1%) хворих проведено симптоматичні
 оперативні втручання, при виконанні яких дотримано принципу
 максимального розмежування гепатобіліарної та панкреатодуоденальної
 зон. Післяопераційна летальність у пацієнтів, у яких проведено симптоматичні
 операції, становила 7,1%. Післяопераційної летальності після виконання
 ПДР не відзначено. Середня тривалість життя після проведення резекційних
 хірургічних втручань становила 25,3 ± 1,2 міс в середньому, після
 симптоматичних операцій — 21,9 ± 1,0 міс (0,1 > p > 0,05). Висновки:
 в ургентний хірургічний стаціонар госпіталізують до 71,1% хворих із пухлинами
 органів гепатопанкреатодуоденальної зони, ускладненими жовтяницею,
 що підлягають виконанню симптоматичних оперативних втручань.
 Лікування таких хворих з жовтяницею пухлинного генезу має проводитися
 в умовах багатопрофільних лікувальних закладів, оскільки вони
 потребують адекватного реанімаційно-анестезіологічного забезпечення,
 еферентних методів терапії та консультацій суміжними спеціалістами. Objective: results of surgical treatment of
 complicated cancer of hepatopancreatoduodenal area
 in urgent surgery department of the multidisciplinary
 hospital are presented. Patients and methods: we analyzed
 the results of surgical treatment of 59 patients with
 obstructive jaundice of tumor genesis. In 44 (74,5%) patients
 was diagnosed pancreatic cancer, in 9 (15,2%) —
 cancer of the extrahepatic bile duct, in 4 (6,7%) —
 cancer of the major duodenal papilla, in 2 (3,3%) —
 a cancer of the gall bladder. In 96,3% patients had 3 or
 4 cancer stage. Results: in 17 (28,8%) patients underwent
 pancreatoduodenal resection. In 8 (47,05%) these
 of patients due to bleeding from the tumor, which could
 not be stopped by endoscopic techniques performed
 pancreatoduodenal palliative resection in urgent procedure
 «Urgent pancreatoduodenal resection». In 42
 (71,1%) symptomatic patients performed the operation
 under which adhered to the principle of maximum «uncoupling»
 of the hepatobiliary and pancreatoduodenal
 zones. Conclusions: postoperative mortality after pancreatoduodenectomy
 was not notice.