Золотоносність осадових утвореннь фанерозою України
Проведено аналіз золотоносності осадових утворень фанерозою України. Встановлено золотовмісні літофаціальні і фаціальні комплекси. Аналіз розподілу золота в осадових утвореннях України дозволив виявити перспективні формаційні одиниці. Провідну роль у створенні золотого потенціалу осадового чохла від...
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут геологічних наук НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13498 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Золотоносність осадових утвореннь фанерозою України / М.С. Ковальчук // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2008. — Вип. 1. — С. 241-247. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859799056178479104 |
|---|---|
| author | Ковальчук, М.С. |
| author_facet | Ковальчук, М.С. |
| citation_txt | Золотоносність осадових утвореннь фанерозою України / М.С. Ковальчук // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2008. — Вип. 1. — С. 241-247. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Проведено аналіз золотоносності осадових утворень фанерозою України. Встановлено золотовмісні літофаціальні і фаціальні комплекси. Аналіз розподілу золота в осадових утвореннях України дозволив виявити перспективні формаційні одиниці. Провідну роль у створенні золотого потенціалу осадового чохла відіграє комплекс осадових формацій, що утворилися в близьких за умовами осадконагромадження обстановках і мають значне поширення на території України. Встановлено перспективні осадові товщі для видобування розсипного золота.
Analysis auriferity of the phanerozoic sedimentary deposits of the Ukraine is given. The auriferity lithophacial and facial complexes are established. Analisys of gold distribution in sedimentary complexes of Ukraine gave the opportunity to set up progressive formation units. The main role in creation of gold potential of sedimentation cover belongs to the complex of sedimentation formations which were developed in very alite environment of sediment accumulation. They are greatly introduced all over the territory of Ukraine. The perspective strata for exploration placer gold are recorded.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:11:48Z |
| format | Article |
| fulltext |
241
УДК 553.411: 263.036](477)
AURIFERITY OF THE PHANEROZOIC SEDIMENTARY DEPOSITS OF THE UKRAINE
M.S. Koval’chuk
ЗОЛОТОНОСНІСТЬ ОСАДОВИХ УТВОРЕННЬ ФАНЕРОЗОЮ УКРАЇНИ
М.С. Ковальчук
Analysis auriferity of the phanerozoic sedimentary deposits of the Ukraine is given. The auriferity lithophacial and facial com1
plexes are established. Analisys of gold distribution in sedimentary complexes of Ukraine gave the opportunity to set up pro1
gressive formation units. The main role in creation of gold potential of sedimentation cover belongs to the complex of sedi1
mentation formations which were developed in very alite environment of sediment accumulation. They are greatly introduced
all over the territory of Ukraine. The perspective strata for exploration placer gold qre recorded.
Key words: Ukrainian, auriferity, sedimentary deposits, auriferity lithofacies, facies and formstions units.
Проведено аналіз золотоносності осадових утворень фанерозою України. Встановлено золотовмісні літофаціальні і
фаціальні комплекси. Аналіз розподілу золота в осадових утвореннях України дозволив виявити перспективні фор1
маційні одиниці. Провідну роль у створенні золотого потенціалу осадового чохла відіграє комплекс осадових фор1
мацій, що утворилися в близьких за умовами осадконагромадження обстановках і мають значне поширення на тери1
торії України. Встановлено перспективні осадові товщі для видобування розсипного золота.
Ключові слова: Україна, золотоносність, осадові утворення, золотоносні літофації, фації, формаційні одиниці.
ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ
Територія України тривалий час вважалась безперспективною на золото, хоча його знахідки і пере1
кази про видобування металу відомі ще з сивої давнини. За часів існування колишнього СРСР пер1
спективи золотоносності України не мали державного значення і певною мірою не оцінювалися,
оскільки на території супердержави були інші регіони, де вже протягом тривалого часу відбувалося
рентабельне видобування металу. Лише в Закарпатському регіоні з 701х років минулого століття по1
чалися роботи з вивчення золото1поліметалічних родовищ Мужієвське і Сауляк. Після розпаду СРСР
та зі здобуттям Україною незалежності ситуація різко змінилася, оскільки від об’ємів валютних за1
пасів і видобутку золота значною мірою залежить економіка і розвиток багатьох країн світу, в тому
числі й України. Тому з перших років незалежності Україна почала створювати власну золотодобув1
ну промисловість. Створення золотовидобувної промисловості неможливе без всебічної оцінки си1
ровинної бази. За короткий термін було встановлено, що Україна володіє достатньо потужним золо1
трудним потенціалом. На жаль, оцінка золотоносного потенціалу осадового чохла мала підпорядко1
ваний характер. Величезне значення для оцінки потенціалу золотоносності осадових товщ є вста1
новлення золотовмісних літофацій і фацій, їх просторового і часового розподілу, формаційної на1
лежності золотовмісних товщ.
АНАЛІЗ ПОПЕРЕДНІХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідженню золотоносності осадового чохла фанерозою окремих регіонів України присвячено чи1
мало робіт [1138], однак публікацій узагальнюючого плану не так вже й багато. Серед останніх не1
обхідно відмітити праці С.В. Яблокової та Ю.О. Полканова [38], М.П Семененка із співавторами [35]
та М.С. Ковальчука [18, 19].
Метою роботи був аналіз золотоносності осадових утворень фанерозою України і на базі цього
встановлення золотовмісних літофаціальних і фаціальних комплексів, формаційних одиниць, вияв1
лення перспективних товщ для можливого видобування розсипного золота.
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ
Золото в осадових відкладах палеозойської групи встановлено в утвореннях кембрійської, си1
лурійської, девонської, кам’яновугільної і пермської систем. У кембрійській системі метал виявлено в
аргілітах, пісковиках західного схилу Українського щита (УЩ). Золотоносними є карбонатні відклади
силуру в межах Волино1Подільської плити. В девонській системі золотоносними є аргіліти західного
схилу УЩ; вапняки, глинисті сланці, алевроліти, пісковики Добруджя; пісковики, туфопісковики,
242
аргіліти, туфоалевроліти та галогенні породи Дніпровсько1Донецької западини (ДДЗ). В кам’яно1
вугільній системі прояви золота виявлено в аргілітах ДДЗ; глинистих сланцях, аргілітах, алевролітах,
вугіллі, пісковиках, гравелітах, дрібногалечних конгломератах, строкатоколірних, теригенно1чорнос1
ланцевих і карбонатних породах Донбасу; вуглецевисто1глинистих сланцях (з прошарками алев1
ролітів, пісковиків, вапняків) Добруджя. В пермській системі золото встановлено в глауконіт1кварце1
вих пісках, мідистих пісковиках Донбасу; строкатоколірних конгломератах (з прошарками аргілітів,
пісковиків, вапняків) Карпат та конгломератах о1ва Зміїний у Чорному морі.
В генетичному плані золотовмісні осадові утворення палеозойської групи утворились в умовах
морських, прибережно1морських, алювіальних, делювіальних фаціальних обстановках, де поряд з
кластогенним відбувалось хемогенне концентрування золота в осадках вже на стадії седиментогене1
зу. Більшість утворень палеозойської групи зазнала різного ступеня постседиментаційних змін, в ре1
зультаті яких відбувся перерозподіл металу в мінералах і породі, утворилась гідротермальна золото1
рудна мінералізація. В осадових комплексах палеозою Карпатського регіону вміст золота досягає
2,5 г/м3, УЩ — 4,5 г/м3, Добруджя — 0,025 г/м3, Донбассу — 0,3 г/м3, ДДЗ — 0,4 г/м3.
В осадових комплексах мезозойської групи золото виявлено в утвореннях тріасової, юрської і
крейдової систем. У тріасовій системі золотоносними є конгломератоподібні глинисто1піщані відкла1
ди ДДЗ та Донбасу; аргіліти, пісковики, конгломерати, доломіти, вапняки Рахівського і Чивчинського
кристалічних масивів Карпат; конгломерати, пісковики, алевроліти Добруджя. Золото в утвореннях
юрської системи встановлено в конгломератах Рахівського масиву Карпат; конгломератах, галечни1
ках, пісках, пісковиках Донбасу; конгломератах, пісках Причорноморської западини; конгломератах
Криму; пісковиках Добруджя. В крейдовій системі золотоносністю характеризуються піски, гравеліти,
галечники, первинні та вторинні каоліни, каолінові глини УЩ; конгломерати, пісковики, породи флішу
Карпат; кременисті породи, піски Волино1Подільської плити; піски Криму; мергелі та крейда Донба1
су. В генетичному плані золотоносні осадові відклади представлені елювіальними, делювіальними,
пролювіальними, алювіальними, прибережно1морськими і морськими фаціями. Характерною особ1
ливістю золотоносних осадових комплексів мезозойської групи є те, що, на відміну від більш древніх,
їх не торкнулись процеси метаморфізму. Особливо необхідно відмітити широкий розвиток у мезозої
площових і лінійних кір хімічного вивітрювання на золотоносних породах, які найбільш поширені в ме1
жах УЩ (меншою мірою в Добруджі, Донбасі і ДДЗ та збереглися (частково чи повністю) до наших
днів. Вміст металу в осадових товщах мезозойської групи досягає промислових значень і становить
інколи 2,3 та 12,0 г/м3.
Розсіяна мінералізація золота притаманна практично усім осадовим утворенням кайнозою. В па1
леогеновій системі золотоносними є породи флішу, пісковики, міденосні пісковики, гравеліти, кон1
гломерати, карбонатно1кременисті породи Карпатського регіону; буре вугілля, вуглисті глини, вуг1
лецьвмісні алевроліти, вторинні каоліни, піски, гравійно1галечні відклади УЩ; пісковики, піски Дон1
басу; мергелі та суглинки Середнього Придністров’я; піски ДДЗ. Неогенова система характери1
зується наявністю золота в алевролітах, аргілітах, пісковиках, гравелітах, конгломератах Карпатсько1
го регіону; лесах, глинах, пісках, піщано1глинистих і гравійно1галечних відкладах УЩ; пісках Середнь1
ого Придністров’я; пісках Добруджя; пісках ДДЗ; галечниках Донбасу; глинах, мулах, пісках Чорно1
морського басейну. Досить велике поширення проявів золота спостерігається в осадових товщах
четвертинної системи. В межах УЩ золото виявлено в лесах, викопних ґрунтах, мулистих суглинках,
делювіальних, делювіально1пролювіальних утвореннях, а також в алювії рік Ірша, Тетерів, Рось, Синю1
га, Собі, Жовта, Саксагань, Інгулець, Дніпро, Берда, Обіточна, Берестова, Кільтичія, Чокрак, Конка та
ін. В Донбасі золотоносність антропогену представлена знахідками золота в алювії річок Нагольна,
Кринка, Міус, Крепенька, Середня Тузлова та в делювіальних (балки Безіменна, Агуєвська, Сотова,
Дубравка та ін.), меншою мірою елювіальних відкладах. У межах Волино1Азовської плити найбільш
відомі знахідки золота в алювіальних осадках середньої течії р. Дністер, його давніх терасах і алювії
його лівих приток. У Північному Причорномор’ї золотопрояви притаманні відкладам прибережно1
морських і лиманних груп фацій антропогену і пов’язані з піщаними літофаціями (Коктебельська бух1
та, район Кароліно1Богаз). В Криму розсипне золото встановлено в піщаних відкладах алювію річок
Чорна, Бельбек, Кача, Ангара, Салгір та ін., а також у пляжних галечниках Судацької затоки.
Найбільшого розвитку четвертинні прояви золота набули у Карпатському регіоні. Четвертинні розси1
пи золота приурочені до русел сучасних рік та їх приток. Найбільш відомі прояви розсипного золота в
М.С. КОВАЛЬЧУК
243
алювії рік Чорний і Білий Черемош, Уж, Тиса, Ріка, Латориця, Прут, Пістинка, Лючка, Стрий, Дністер,
струмків Солонцовка, Перкалаб, Маскотин, Ластун, Альбін, Дземброня, Ільця, Ведмежий, Насарат,
Ключевка, Кошелівка та ін.
В генетичному плані золотоносні осадові відклади кайнозою представлені елювіальними, де1
лювіальними, пролювіальними, алювіальними, прибережно1морськими і морськими фаціями. Вміст
золота в осадових комплексах кайнозою досягає 10,0 г/м3, а в окремих випадках і перевищує цей по1
казник.
Таким чином, на сьогоднішній день золото виявлено в усіх літолого1стратиграфічних горизонтах
фанерозою, які утворились у різних структурно1тектонічних, кліматичних, геоморфологічних та
фаціальних обстановках. Це поодинокі його знаки та шліхові аномалії, точки мінералізації в осадових
товщах і навіть розсипні рудопрояви. Вміст золота в осадових товщах коливається в широких межах і
в окремих випадках досягає промислових значень.
Провідну роль у створенні золотого потенціалу осадового чохла відіграє комплекс осадових фор1
мацій, які утворились в близьких за умовами осадконагромадження фаціальних обстановках і досить
широко представлені на території України.
Значний золотоносний потенціал зосереджений в конгломератах, що широко розвинуті в різних
золотоносних районах України. В Закарпатському прогині — це верхньопермські конгломерати, в
Складчастих Карпатах — конгломерати середньотріасового, пізньоюрського та ранньопалеогеново1
го віку, в Передкарпатському прогині — нижньопалеогенові та неогенові конгломерати, в Добруджі —
конгломерати нижнього1середнього тріасу, в ДДЗ — тріасові конгломерати. Сприятливою зоною для
формування золотого зруденіння типу давніх конгломератів є перехідна між областями денудації та
акумуляції палеозона, при умові досить високої загальної золотоносності першої. Такий висновок
випливає з двох причин, що пов’язані з літолого1фаціальними особливостями даної зони: акуму1
ляцією тут значних мас тонкого вільного і дисперсного золота; доброю фільтрацією піщано1гравійно1
галечних відкладів цієї зони, що визначає можливість проходження в широких масштабах мобілізації
і перевідкладення золота гідротермальними розчинами.
Одним з найперспективних і масштабних формаційних типів золотоносних проявів є гіпергенний,
який представлений різновіковими площадними та лінійними корами вивітрювання (монтмори1
лонітовими, каолінітовими, гідрослюдистими, інколи латеритними та ін.), зонами окислення
сульфідовмісних порід і руд та карстовими системами. Золотоносні гіпергенні утворення широкого
розвитку набули в межах території УЩ, Донбасу, Українських Карпат, Криму.
Широко розвинуті зони гіпергенезу і на відомих рудовищах і рудопроявах золота. Так, у межах
Клинцівського, Майського, Юр’ївського рудовищ гіпергенні процеси слабкі і потужність елювію неве1
лика. Значно більші масштаби гіпергенезу проявлені на рудопроявах Сергіївське, Капітанівське, Бал1
ка Широка, Бобрикове. Інколи золотоносні лінійні кори вивітрювання успадковують крутопадаючі тек1
тонічні порушення, що контролюють ендогенну золоту мінералізацію (Капітанський рудопрояв, Сав1
ранське рудне поле). Інтенсивна і різноманітна за речовинно1генетичним складом гіпергенна золота
мінералізація розвинута на золоторудних об’єктах Закарпаття і Донбасу. Різноманітна історія гео1
логічного розвитку регіонів України та окремих блоків УЩ обумовила різний ступінь збереженості зон
гіпергенезу і, відповідно, їх перспективність на золоте зруденіння.
Певний інтерес становлять гіпергенні перетворення порід вуглецевистих формацій, які містять
первинні концентрації золота. Такі комплекси розвинуті в Донбасі (вуглецевисто1теригенні утворення
карбону) та ін. Гіпергенні прояви золота встановлені також при вивітрюванні бітумвмісних порід Пе1
речин1Саймівського, Оленівського, Вишківського та інших районів Українських Карпат [24]. Золото1
носною є також кора вивітрювання експлозивних утворень УЩ (Інгулецький, Хащевато1Заваллівський
райони, Балка Північно1Червона та ін.). Серед гіпергенних проявів золота карстового типу заслугову1
ють на увагу карбонатні породи Донбасу, Волино1Подільської плити, Передкарпатського прогину,
Криму [24].
Перспективним геолого1промисловим типом гіпергенних концентрацій золота в Україні, на дум1
ку Є.О. Куліша є також зони окислення і цементації різноманітних сульфідовмісних зон у первинних
породах (особливо, коли вони поєднуються з карбонатними або вуглецьвмісними породами) [24].
Подекуди формуються золото1залізо1марганцеві землисті руди (Українські Карпати, Чивчинський
район).
ЗОЛОТОНОСНІСТЬ ОСАДОВИХ УТВОРЕННЬ ФАНЕРОЗОЮ УКРАЇНИ
244
В межах території України глинисті золотоносні кори вивітрювання мають тісний просторовий і
генетичний зв’язок з давніми алювіальними розсипами, що характеризуються значним вмісом глини1
стої складової. Це дозволяє говорити про прояви золота формації кори вивітрювання, яка скла1
дається з єдиного еволюційно1генетичного ряду гіпергенних рудопроявів: залишкові (кори вивітрю1
вання) і осадові прояви розсипного і тонкодисперсного золота.
В тісній асоціації з корами вивітрювання та континентальними розсипами знаходяться прибереж1
но1морські золотоносні розсипи, які широко розвинуті в межах Складчастих Карпат (утворення се1
реднього тріасу і верхнього палеогену), Передкарпатського прогину (верхньокрейдові, нижньопале1
огенові та неогенові відклади), Придніпров’я (неогенові), ДДЗ (неогенові), Донбасу (середньоюрські
та палеогенові утворення), північно1західного Причорномор’я (неогенові та сучасні) та ін. Серед них
особливе місце посідають комплексні титано1цирконієві розсипи з золотом, що утворились в резуль1
таті багаторазового перемиву металоносних відкладів в умовах внутрішніх морських басейнів (прибе1
режно1морські фації). Золото виявлено як в сучасних (північно1західне Причорномор’я), так і в давніх
(переважно неогенових розсипах ДДЗ та Придніпров’я) титано1цирконієвих розсипах.
Певним золотоносним потенціалом характеризуються різновікові фосфоритоносні товщі, які
містять родовища і прояви фосфоритів. За даними ряду дослідників, фосфорити — добрий концент1
ратор золота [16]. Окрім цього, фосфоритоносні літофації, як правило, містять каолініто1гідрослюди1
стий цемент, з включенням сульфідів, гідроксидів заліза та тонкорозпиленою органікою, які разом з
глинистими мінералами концентрують гідрогенне та тонкодисперсне золото. Золотовмісні прояви
фосфоритів найбільше розповсюджені в верхньопротерозойських (Середнє Придністров’я), верхнь1
окрейдових (Донбас, Волино1Подільська плита) і палеогенових (ДДЗ, Донбас) відкладах. Досить ча1
сто парагенетичну асоціацію з фосфоритами утворює глауконіт, який, як і фосфорити, є активним
концентратором золота. Слід зауважити, що значну роль в золотоносності цих формаційних одиниць
має факт їх залягання (здебільшого) на корі вивітрювання порід кристалічного фундаменту, що
містить як кластогенне, так і гідрогенне золото.
Провідне значення в золотоносному потенціалі країни мають чорносланцеві формаційні комплек1
си (різноманітні за літологічним складом і геодинамічними обстановками формування), утворення яких
відбувалось в різному часовому діапазоні (від докембрію до неогену) і які досить широко розповсюд1
жені на території України [4]. Велика потужність та широкий спектр літогенетичних перетворень цих
порід обумовили багатоступеневий процес перерозподілу та концентрації в них золота, в результаті
якого золотоносність їх представлена декількома генетичними типами (син1, діа1, епігенетичним).
Найбільш вивченими і перспективними з них є чорносланцеві утворення карбону Донбасу, тріасу Кри1
му, крейди1палеогену Українських Карпат та крейди в межах акваторії Чорного моря. Чорносланцеві
товщі, які вміщують золото, мають специфічні риси, а саме: переважання алевритових і дрібнопсаміто1
вих різновидів над пелітовими і псефітовими; простий мінеральний склад руд; незначний домішок кар1
бонатного матеріалу; наявність тонкодисперсної вуглецевистої речовини в невеликих кількостях (до
2%); наявність розсіяного осадово1діагенетичного піриту декількох (як правило чотирьох) генерацій
[4]. В чорносланцевих товщах України виявлено прояви золота золото1сульфідного, золото1кварц1
сульфідного, золото1кварцевого та інших формаційних типів.
Нетрадиційний тип золотого зруденіння в вуглецевистих породах виявлено давно і достатньо до1
бре вивчено. В останні роки за кордоном і в нашій країні у збагачених органічною речовиною породах
поряд з золотом виявлено значний вміст елементів платинової групи. Так, у Польщі в мідистих піско1
виках цехштейну встановлено золото1платинову мінералізацію. Ознаки золотої мінералізації виявле1
но в подібних літокомплексах України [3].
Важливу роль в золотоносному потенціалі осадового чохла відіграють моласові і моласоподібні
формаційні одиниці, які сформувалися в межах крайових платформних прогинів. Моласові басейни
золоторудних провінцій — це великі ресурси самородного золота. Золоторозсипні моласові басейни
формувались в періоди орогенезу геосинклінально1складчастих поясів, що супроводжувались розд1
робленням, інтенсивною денудацією, ерозією золотопроявів. При орогенезі з гірських хребтів, що
здіймались, зносилась величезна кількість уламкових золотовмісних утворень, які могутніми водни1
ми потоками транспортувались в передгірські моласові басейни. Могутні потоки сприяли дезінтег1
рації золотовмісних уламкових утворень, а синхронне чергування фаз орогенезу, епейрогенезу і кон1
солідації тектонічної обстановки супроводжувались гравітаційною диференціацією теригенно1кон1
М.С. КОВАЛЬЧУК
245
гломератових відкладів у басейнах акумуляції. Для моласових товщ характерний широкий розвиток
конгломератів, що, як правило, залягають в нижній частині моласової товщі і містять кластогенне зо1
лото. Перспективними в цьому відношенні є пермські моласоподібні утворення Донбасу, юрські При1
добрудзького прогину, неогенові Передкарпатського прогину. Окрім розсипного золота, моласові
товщі містять значну кількість пилоподібного і тонкодисперсного золота. Загальні прогнозні ресурси
золота в моласових басейнах України можуть становити кілька тисяч тонн.
Значний золотоносний потенціал (з урахуванням розсипного) містять червоноколірні субформації
та формації, що нагромаджувались в умовах континентального осадконагромадження в межах при1
морських алювіальних рівнин і платоподібних вододільних просторів. Червоно1 і строкатоколірні поро1
ди, що сформувались в аридних і напіваридних зонах, як правило, не містять розсипів золота, хоча ха1
рактеризуються підвищеною золотоносністю (зокрема міденосні осадові формаційні одиниці Ук1
раїнських Карпат, Донбасу та ін.). Утворення відкладів відбувалось в результаті виносу і перевідкладен1
ня уламкового матеріалу (в тому числі кір вивітрювання) з областей живлення, що підіймались на регре1
сивній або кінцевій стадії седиментаційного циклу розвитку. Перспективними в цьому плані є червоно1
колірні товщі Волино1Подільської плити (нижній девон), ДДЗ та Донбасу (верхній девон, верхня перм,
верхній тріас), Придобрудзького прогину (верхня юра), Українських Карпат (верхній тріас, верхня крей1
да, палеоген (еоцен)), Передкарпатського прогину (неоген). Встановлено два типи золотоносності чер1
воноколірних товщ, які зумовлені літологічними особливостями рудоносних відкладів з переважанням
на одних об’єктах псамітових (мідисті пісковики), а на інших алевритових і глинистих порід. Мігруючи у
суспендованому стані, золото збагачувало як континентальні товщі, так і мілководно1морські осадки.
Ритмічна будова червоноколірних товщ обумовила багатоярусне розташування рудоносних тіл. Проце1
си оглеєння червоноколірних товщ обумовили міграцію, перерозподіл та концентрацію золота та утво1
рення значних і витриманих по простяганню золотовмісних горизонтів. В підошві червоноколірних товщ,
які залягають на зеленувато1строкатоколірних міденосних моласах,відмічаються лінзи галечних конгло1
мератів руслового палеоалювію, з якими можуть бути пов’язані золотоносні розсипи.
Сприятливими для нагромадження тонкодисперсного і гідрогенного золота є області формуван1
ня вугленосних формаційних одиниць, які в межах України просторово пов’язані з золотоносними
регіонами, а у віковому діапазоні — з формуванням в цих регіонах золотоносних осадових товщ. У
вугленосних товщах головним чином відбувалась концентрація на відновних геохімічних бар’єрах тон1
кодисперсного золота. Окрім садки на відновному геохімічному бар’єрі, тут, вірогідно, золотоносність
обумовлена і поствулканічною діяльністю, зокрема газовими еманаціями в проникні осадові товщі.
Вуглепрояви та родовища вугілля досить широко розповсюджені на території України, а найбільш
перспективні локалізовані в межах ДДЗ (відклади девону, нижнього і середнього карбону, юри, крей1
ди, палеоген1неогенові), Донбасу (утворення девону, карбону, юри, крейди), Придобрудзького про1
гину (нижній карбон, неоген), Передкарпатського (нижній1середній карбон, неоген) і Закарпатського
(неоген) прогинів, Складчастих Карпат (неогенові відклади), УЩ (утворення юри, крейди, палеогену),
Придністров’я (неоген) та в Криму (середньоюрські відклади).
Певний інтерес з точки зору золотоносності становлять евапоритові групи формацій, які утвори1
лись у внутрішньоконтинентальних солеродних басейнах. Перспективними є солі Стебникського ро1
довища та зруденіння, що пов’язані з Білявською, Новодмитрівською і Степковською соляноку1
польнми структурами. Золотоносність евапоритових формаційних одиниць, вірогідно пов’язана з
діяльністю галобактерій, які обумовлюють концентрацію золота.
Карбонатні товщі України майже зовсім не вивчені на золото, хоча досить широко розповсюджені
у різновікових формаційних комплексах. Основний золотоносний потенціал карбонатних комплексів
пов’язаний з розсіяною золотою мінералізацією (тонкодисперсне золото), меншою мірою з міне1
ралізованими жилами, лінзами та прожилками гідротермального походження. Найбільш перспектив1
ними у плані золотоносності є карбонатні породи Закарпатського прогину, Волино1Подільської пли1
ти, Волинського та Кіровоградського блоків УЩ, Кривбасу, Побужжя, а також карбонатні породи
Південного Донбасу та Гірського Криму [25].
Підвищені концентрації золота відмічаються в осадках, збагачених пірокластичним матеріалом. В ме1
жах України пірокластичні породи відомі з архею до нашого часу, однак їх розподіл дуже нерівномірний як
у геологічному розрізі, так і в різних геолого1структурних районах. Виділяють певні геологічні епохи, які ха1
рактеризуються максимальним розвитком експлозивної діяльності на території України. Найбільш давні,
ЗОЛОТОНОСНІСТЬ ОСАДОВИХ УТВОРЕННЬ ФАНЕРОЗОЮ УКРАЇНИ
246
палеозойські пірокластичні породи відомі на південно1західному схилі УЩ (девон — карбон), в Донбасі,
ДДЗ і в Рахівському кристалічному масиві (Українські Карпати); молоді (кайнозойські) пірокластичні поро1
ди виявлені в Передкарпатському і Закарпатському прогинах. В результаті гальміролізу вулканічного по1
пелу in situ, що протікав у відновному середовищі (про це свідчить наявність в глинах тонкорозпилених
сульфідів заліза, а іноді й марганцю), утворились бентонітові глини, де тонкодисперсне золото зв’язува1
лось з сульфідами заліза, гідроксидами марганцю або сорбувалось глинистими новоутвореннями.
Заслуговують на увагу і кременисті формаційні комплекси, в яких виявлено незначні концентрації
золота. Такі формаційні комплекси дуже поширені в Карпатському регіоні та в межах Волино1
Подільської плити. Їх утворення відбувалось в морських басейнах, а золотоносність, мабуть, пов’яза1
на з вулканічною діяльністю. Розчинене в морській воді золото сорбувалось кремнеземом під час ут1
ворення кременистих порід.
Значний практичний інтерес становлять сучасні алювіальні відклади. В них на сьогоднішній день
встановлені численні прояви і рудопрояви розсипного золота. Хоча золотоносні розсипи не завжди
витримані як за потужністю, так і по простяганню, однак в них відмічаються ділянки зі значним, про1
мисловим вмістом металу. Запаси золота на таких ділянках становлять десятки і навіть сотні кілог1
рамів. Враховуючи умови залягання і технологію збагачення розсипів, за допомогою невеликих
мобільних збагачувальних установок можна вести напівпромислове і промислове видобування золо1
та. Такі розсипи поширені в межах Закарпатського і Передкарпатського прогинів, Складчастих Кар1
патах, Волино1Поділлі, УЩ і частково Донбасі.
ВИСНОВКИ І ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Зважаючи на слабкий економічний потенціал молодої незалежної держави, перспективи розвитку
золотовидобувної промисловості, на нашу думку, слід пов’язувати з осадовими товщами, з яких можна
швидко, екологічно чисто та економічно вигідно видобувати метал. Незважаючи на широке розповсюд1
ження розсипного золота, певний промисловий інтерес на сьогоднішній день становлять лише палео1
розсипи золота в нижньокрейдових і еоценових відкладах УЩ; палеорозсипи золота в пермських, крей1
дових, палеогенових і неогенових відкладах Українських Карпат; розсипи залишкового золота в корах
вивітрювання над золоторудними об’єктами в межах УЩ, Побужжя і Донбасу; розсипи золота в сучасних
континентальних (головне річкових) відкладах Українських Карпат. Пухкість і слабка консолідація осадо1
вих товщ, екологічно чиста і проста технологія збагачення самородного золота, застосування відходів ви1
робництва в будівництві, унікальні ресурси самородного золота в осадових басейнах і значна мінераль1
но1сировинна база — все це може забезпечити високі прибутки при видобуванні самородного золота з
порід осадового чохла.
М.С. КОВАЛЬЧУК
1. Аверин Ю.А., Зарицкий А.И., Лебедь Н.И. и др.
Перспективы золотоносности территории Украины //
Геол. журн. – 1992. – №4. – С. 38–44.
2. Артеменко В.М., Лебідь М.І. Золото1ртутне зру1
деніння в карбонатних породах Докучаївського
рудного району, Південний Донбас // Мінер. ресурси
України. – 1996. — № 1. – С. 14–17.
3. Артеменко В.М., Коваль В.Б. Первые находки
платиносодержащего золота в разновозрастных
золоторудных формациях Украины и их прогнозно1
металлогеническое значение // Проблемы
золотоносности недр Украины. – Киев, 1997. –
С. 71–81.
4. Афанасьєва І.М. Прояви золота в фанерозойських
чорнолупакових формаціях України // Золотоносність
осадових і метаосадових комплексів України. – К.,
1995. – С. 5–17.
5. Белоконь В.Г., Бланк М.Я., Никитин Н.М. и др.
О россыпном золоте мезокайнозойских отложений
северных окраин Донбасса // Геол. журн. – 1974. –
Т. 34, № 4. – С. 109–113.
6. Бобриевич А.П., Грищик Е.П., Грищик В.В. Вопросы
золотоносности Чивчинских гор и Прикарпатья //
Геология и вещественный состав руд месторождений
Украины. – М., 1971. – С. 75–81.
7. Брагин Ю.Н., Полканов Ю.А. Морская россыпь золота
в Восточном Крыму // Геология и полезные
ископаемые Черного моря. – Киев, 1999. – С. 204–207.
8. Грицик В.В., Грицик Е.П., Матковский О.И. О само1
родном золоте из верховьев Белого Черемоша //
Минерал. сб. Львов. ун1та. – 1968. – № 22, вып. 4. –
С. 386–393.
9. Грицик В.В., Грицик Е.П., Матковский О.И., ЯблоU
кова С.В. О самородном золоте из конгломератов
соймульской свиты в Чивчинских горах Карпат // Там
же. – 1972. – № 26, Вып. 4. – С. 403–405.
10. Дзюба С.М., Лепкий С.Д. Золотоносность терриген1
ных отложений и угольных пластов Донецкого
247
ЗОЛОТОНОСНІСТЬ ОСАДОВИХ УТВОРЕННЬ ФАНЕРОЗОЮ УКРАЇНИ
Institute of Geological Sciences NAS Ukraine, Kyiv, Ukraine
Інститут геологічних наук НАН України, м. Київ, Україна
бассейна // Состав, происхождение и размещение
осадочныхпород и руд. – Киев: Наук. думка, 1981. –
С. 164–168.
11. Заруцкий К.М., Ветров Ю.И., Злобенко И.Ф. и др.
О находке золота в аллювии погребенных раннемело1
вых долин центральной части Украинского щита //
Геол. журн. – 1980. – Т. 40. – №3. – С. 149–151.
12. Заруцкий К.М., Ветров Ю.И. Злобенко И.Ф. и др.
Находка золота в аллювий погребенных раннепалео1
геновых речных долин центральной части Украин1
ского щита // Геол. журн. – 1981. – Т. 41, вып. 5. –
С. 155–156.
13. Заруцкий К.М. Золото в мезо1кайнозойском осадоч1
ном покрове и коре выветривания докембрийских
пород центральной части Украинского щита // Гео1
химия и рудообразование. – 1989. – №12. – С. 89–92.
14. Кардаш В.Т. Золотоносность северо1восточного
склона Украинских Карпат // Тектоника и полезные
ископаемые запада Украинской ССР. — Киев.: Наук.
думка, 1973. – С. 42.
15. Кардаш В.Т., Лебедь Н.И., Яценко Ю.Г. Золотонос1
ность донных осадков Азовского моря // Мінер.
ресурси України. – 1996. – №3. – С.10–11.
16. Коваленко Д.Н., Латыш И.К. О золотоносности фос1
форитоносных отложений Украины // Геол. журн. –
1973. – Т. 33, вып. 6. – С. 144–145.
17. Ковальчук М.С. Золото з різновікових кір вивітрюван1
ня України // Геол. журн. – 2000. – №2. – С. 39–43.
18. Ковальчук М.С. Золотоносність осадових комплексів
України // Мінерал. Зб. Львів. ун1ту. – 2001. – № 51,
вип. 1. – С. 75–87.
19. Ковальчук М.С. Перспективні осадові золотоносні
формаційні комплекси України // Аспекти геологічної
науки на рубежі тисячоліть. – К., 2001. – С. 4–11.
20. Кравченко Г. Л. Золото в осадочном чехле Приазовья
// Геол. журн. –1 1994. – № 3. – С. 117–121.
21. Кравченко Г. Л., Сахацький І. І. Про присутність золота
і срібла в мідистих пісковиках Донбасу // Там же. –
1975. – Т. 35, № 1. – С. 114–118.
22. Кузнецов Ю.А., Панов Б.С., Стрекозов Н.Ф. О само1
родном золоте из каменноугольных отложений //
Минерал. сб. – 1981. – № 35, вып. 2. – С. 29–33.
23. Кузнецов Ю.А., Сущук Е.Г., Копылова Л.В., ЛагуU
тин П.К. Распределение золота в осадочных, вулкано1
генно1осадочных и магматических формациях Доно1
Днепровского прогиба / АН УССР. ИГФМ. – Препр. –
Киев, 1981. – 30 с.
24. Кулиш Е.А., Комов И.Л., Лебедь Н.И. Вещественно1
генетические типы гипергенных концентраций золота
и их перспективы в Украине // Проблемы золотонос1
ности недр Украины. – Киев, 1997. – С. 245–276.
25. Лебідь М.І. Золоте зруденіння у карбонатних породах
Південного Донбасу та інших регіонів України //
Мінер. ресурси України. – 1995. – № 2. – С. 8–13.
26. Лепкий С.Д., Колесникова А.А. Золотоносность стра1
тифицированной карбонатно1углеродистой форма1
ции Черного моря // Тр. І Всесоюз. совещ. «Условия
образования и закономерности размещения стра1
тиформных месторождений редких и благородных
металлов» (24127 сент. 1985, Фрунзе). – Фрунзе
1985. – С. 328–330.
27. Маслаков Н.А. Верхнеплиоценовая река на Керчен1
ском полуострове // Геология и полезные ископае1
мые Черного моря. – Киев, 1999. – С. 255–261.
28. Матковський О.І. Родовища і рудопрояви золота
Українських Карпат // Вісн. Львів. ун1ту. Сер. геол. –
1992. – Вип. 11. – С. 96–120.
29. Мельничук Э.В., Павлюк В.Н. Золото Побужья и
Приднестровья // Минерагения и прогнозная оценка
на твердые полезные ископаемые. –Киев, 1991. –
Вып. 2. – С. 23–24.
30. Мельничук Э.В., Гурский Д.С., Павлюк В.Н. и др.
Проявление гипергенного золота в Побужском райо1
не Украинского щита // Геол. журн. – 1992. – № 4. –
С. 126–128.
31. Панов Б.С. Про металогенію золота в Донбасі // Вісн.
Львів. ун1ту. Сер. геол. – 1994. – Вип. 12. – С. 46–64.
32. Паранько И.С. Перспективы золотоносности докемб1
рийских конгломератов Украинского щита // Геол.
журн. – 1992. – № 4. – С. 48–55.
33. Полканов Ю.А., Яловенко И.П. О находках золота в
прибрежно1морских и лиманных песках северо1
западного побережья Черного моря // Докл. АН
СССР. – 1970. – Т. 191, № 4. – С. 905–908.
34. Резник В.П. Некоторые закономерности формирова1
ния скоплений тонкого золота на шельфе Черного
моря // Геол. журн. – 2001. – №4. – С. 110–117.
35. Семененко Н.П., Оставненко А.И., Кузнецов Ю.А., и
др. Золотоносные россыпи Украины // Древние и
погребенные россыпи СССР. – Киев: Наук. думка,
1977. – Т. 2. – С. 35–42.
36. Хрипков Л.В., Зайцев О.А. Про золотоносність кори
вивітрювання в Середньому Придністров’ї // Геол.
журн. – 1973. – Т. 33, вип. 4. – С. 132–134.
37. Шнюков Е.Ф. Поиски месторождений мелкого и тон1
кого золота в Азово1Черноморском регионе – важная
геологическая проблема XXI века // Геологические
проблемы Черного моря. – Киев, 2001. – С. 11–22.
38. Яблокова С.В., Полканов Ю.О. Золото титаноносних
розсипищ України // Доп. АН УРСР. Сер. Б. – 1974. –
№ 8. – С. 701–703.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-13498 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0025 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:11:48Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут геологічних наук НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ковальчук, М.С. 2010-11-10T11:21:23Z 2010-11-10T11:21:23Z 2008 Золотоносність осадових утвореннь фанерозою України / М.С. Ковальчук // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2008. — Вип. 1. — С. 241-247. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. XXXX-0025 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13498 553.411: 263.036](477) Проведено аналіз золотоносності осадових утворень фанерозою України. Встановлено золотовмісні літофаціальні і фаціальні комплекси. Аналіз розподілу золота в осадових утвореннях України дозволив виявити перспективні формаційні одиниці. Провідну роль у створенні золотого потенціалу осадового чохла відіграє комплекс осадових формацій, що утворилися в близьких за умовами осадконагромадження обстановках і мають значне поширення на території України. Встановлено перспективні осадові товщі для видобування розсипного золота. Analysis auriferity of the phanerozoic sedimentary deposits of the Ukraine is given. The auriferity lithophacial and facial complexes are established. Analisys of gold distribution in sedimentary complexes of Ukraine gave the opportunity to set up progressive formation units. The main role in creation of gold potential of sedimentation cover belongs to the complex of sedimentation formations which were developed in very alite environment of sediment accumulation. They are greatly introduced all over the territory of Ukraine. The perspective strata for exploration placer gold are recorded. uk Інститут геологічних наук НАН України Корисні копалини осадових басейнів Золотоносність осадових утвореннь фанерозою України Auriferity of the phanerozoic sedimentary deposits of the Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Золотоносність осадових утвореннь фанерозою України Ковальчук, М.С. Корисні копалини осадових басейнів |
| title | Золотоносність осадових утвореннь фанерозою України |
| title_alt | Auriferity of the phanerozoic sedimentary deposits of the Ukraine |
| title_full | Золотоносність осадових утвореннь фанерозою України |
| title_fullStr | Золотоносність осадових утвореннь фанерозою України |
| title_full_unstemmed | Золотоносність осадових утвореннь фанерозою України |
| title_short | Золотоносність осадових утвореннь фанерозою України |
| title_sort | золотоносність осадових утвореннь фанерозою україни |
| topic | Корисні копалини осадових басейнів |
| topic_facet | Корисні копалини осадових басейнів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13498 |
| work_keys_str_mv | AT kovalʹčukms zolotonosnístʹosadovihutvorennʹfanerozoûukraíni AT kovalʹčukms auriferityofthephanerozoicsedimentarydepositsoftheukraine |