Закономірності тектонічної будови Переддобрудзького прогину та його Білоліського блока
В процессе исследования выявлены закономерности строения Преддобруджского прогиба и Белолесского блока методом структурно-парагенетического анализа разломов на этой территории. Доказано влияние зон региональных разломов (Преддобруджский прогиб) на локальные участки (Белолесский блок). The patterns o...
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут геологічних наук НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13507 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Закономірності тектонічної будови Переддобрудзького прогину та його Білоліського блока / Т.А. Мельниченко // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2009. — Вип. 2. — С. 29-33. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859778431884984320 |
|---|---|
| author | Мельниченко, Т.А. |
| author_facet | Мельниченко, Т.А. |
| citation_txt | Закономірності тектонічної будови Переддобрудзького прогину та його Білоліського блока / Т.А. Мельниченко // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2009. — Вип. 2. — С. 29-33. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | В процессе исследования выявлены закономерности строения Преддобруджского прогиба и Белолесского блока методом структурно-парагенетического анализа разломов на этой территории. Доказано влияние зон региональных разломов (Преддобруджский прогиб) на локальные участки (Белолесский блок).
The patterns of the structures of Dobruja’s foredeep and Belolesky fault block’s, have been established by the structuralparagenetic analysis. The influence of the regional fault zone (Dobruja’s foredeep) on the local fault zone (Belolesky fault block) has been proved.
|
| first_indexed | 2025-12-02T09:07:28Z |
| format | Article |
| fulltext |
Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 2. 2009 29
ЗАГАЛЬНА ТА РЕГІОНАЛЬНА ГЕОЛОГІЯ /
ОБЩАЯ И РЕГИОНАЛЬНАЯ ГЕОЛОГИЯ
© Т.А. Мельниченко, 2009
УДК 551.35
т.А. мельниченко
ЗАкоНомІрНоСтІ тектоНІчНої бУдоВи переддобрУдЗького прогиНУ тА його
бІлолІСького блокА
t.a. melnichenko
the Patterns of the teCtoniCs struCtures of dobrujia’s foredeeP and its
belolesky fault bloCk
В процессе исследования выявлены закономерности строения Преддобруджского прогиба и Белолесского блока ме-
тодом структурно-парагенетического анализа разломов на этой территории. Доказано влияние зон региональных раз-
ломов (Преддобруджский прогиб) на локальные участки (Белолесский блок).
Ключевые слова: Северно-западное Причерноморье, Преддобруджский прогиб, Белолесский блок, структурно-
парагенетический анализ, структура, тектоника.
The patterns of the structures of Dobruja’s foredeep and Belolesky fault block’s, have been established by the structural-
paragenetic analysis. The influence of the regional fault zone (Dobruja’s foredeep) on the local fault zone (Belolesky fault
block) has been proved.
Key words: North-west’s littoral of Black Sea, Dobruja’s foredeep, Belolesky fault block, structural-paragenetic analysis,
structure, tectonics.
АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ
На території Західного Причорномор’я, що
включає Переддобрудзький прогин (ПП), по-
шуки на корисні копалини та вуглеводні поча-
лися ще з початку ХХ ст. Обґрунтуванням пошу-
кових робіт на нафту і газ слугували сприятливі
геологічні умови, наявність глибокого прогину,
виповненого потужною товщею осадових утво-
рень, а також встановлення газоносності сар-
матських відкладів при бурінні свердловин на
буре вугілля та підземні води в 1946 р. Протя-
гом 1965–1973 рр. трестом «Дніпрогеофізика»
сейсмо розвідувальними роботами методом
КМПВ у межиріччі Дністер — Прут було уточнено
та в загальних рисах вивчено геологічну будову
прогину, хоча довгий час залишалося невизна-
ченим походження і вік утворення. Дослідження
ділянок, перспективних на видобування вугле-
воднів досить важливі в наш час, тому нові дані,
отримані в результаті нашого дослідження, є
актуальними для детального вивчення ПП.
Основні перспективи нафтогазоносності
в межах Білоліського блоку (ББ), який знахо-
диться в східній частині ПП, пов’язані з відкла-
дами палеозою (PZ), які є більшою частиною
осадового чохла. Саме у відкладах палеозою
відкриті промислові родовища нафти — Східне-
Саратське і Жовтоярське з розвіданими запа-
сами відповідно 22,84 і 5,61 млн т. Тому при до-
слідженні ББ більша увага приділялася будові
осадового чохла [7].
АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Результати дослідження, наведені в даній статті
унікальні. Інтерпретація проводилась шляхом
порівняння діаграм, побудованих за даними
реальних територій, з «еталонною» діаграмою
С.С. Стоянова [7], побудованої за даними ла-
бораторних досліджень. Ми маємо можливість
визначати азимути головних структуроутво-
рюючих напрямків та орієнтацію осей складок
(структур), утворених на досліджуваній території.
В попередніх публікаціях [1, 2, 3] за адаптова-
ною методикою Л.П. Расцветаєва [6] в процесі
проведення структурно-парагенетичного аналі-
зу (СПА) Північно-західного Причорномор’я та
ПП на побудованих діаграмах нами інтерпре-
товано такі основні для регіону напрямки: суб-
широтний напрямок зон глибинних розломів
— край Східно-Європейської платформи (СЄП);
північно-західний напрямок, інтерпретований
як зона Тейссера — Торнквіста (Т-Т); і напрямок
осі ПП. Проте ці дослідження [1, 2, 3] дали нам
результати регіонального значення. В даній ро-
боті нашим завданням є аналіз локальних діля-
нок, на прикладі ББ у межах ПП.
Мета статті — на підставі проведення СПА на
території ПП і ББ, уточнити закономірності тек-
тонічної будови та визначити основні структуро-
утворюючі напрямки.
Дослідження проведені за допомогою ме-
тоду СПА розломів ПП та ББ, проведений ана-
ліз структурного рисунка (розломів) території
ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 2. 200930
Т.А. МЕЛЬНИчЕНкО
карто графічних матеріалів. На цій стадії досто-
вірність дослідження залежать від геологічних
чи тектонічних карт, які ми аналізуємо. Карти,
побудовані за даними різних методів (геофі-
зичні методи, буріння, космознімки), більш ін-
формативні, ніж карти, де врахований лише
один метод. Тому часто ми використовуємо дані
двох, трьох і більше карт. За побудованими век-
торизованими даними (в даному дослідженні
це розломи) будуємо азимутальні (кругові) діа-
грами (або гістограми). Далі — остання найго-
ловніша стадія методу — інтерпретація побудо-
ваних діаграм.
Інтерпретація, як згадувалося вище, прово-
диться шляхом порівняння отриманої діаграми
з «еталонною» діаграмою вторинних розломів
тектонофізичних моделей здвигових зон [6, 7].
Для отримання точних результатів необхідно
враховувати історію розвитку, тектоніку, літоло-
гію та геологію району, так як ми користуємося
порівнянням «еталонної» діаграми, отриманої
внаслідок лабораторних досліджень з відоми-
ми значеннями складу порід (в експериментах
С.С. Стоянова використана глина, поступово
змочена водою), напрямку руху здвигу. Ми
розв’язуємо задачу оберненої дії, аналізуючи
просторове розміщення розломів, виявляємо
головні напрямки зон розломів.
Перш ніж переходити безпосередньо до про-
ведення СПА, слід розглянути геологічну будову
ПП і ББ, як структури в межах прогину.
В сучасному плані ПП — похована структу-
ра, морфологічно оформлена у вигляді грабен-
синкліналі, орієнтованої в субширотному,
практично захід-північно-західному напрямку.
Північною межею грабен-синкліналі є Чадир-
лунгзький розлом, а південною — Болградський
розлом (рис. 1). ПП — має загальне північно-
західне простягання, яке збігає з головним на-
прямком кімерійської складчастої структури
Добруджі. Південно-західний внутрішній край
прогину проходить по лінії м. Кагул на півден-
ний захід від м. Болград та м. Ізмаїл — вздовж
русла Дунаю в бік Чорного моря. Південною
межею ПП є крайова зона виступів докемб-
рійського фундаменту північного схилу давньої
гірської системи Добруджі. Переддобрудзький
протерозойський прогин є також внутрішньо-
платформною структурою, сформованою в об-
ласті перикратонних опускань докембрійського
фундаменту СЄП [4, 5].
На перших етапах розвитку передового про-
гину опускання захопило північний схил До-
бруджі, де нагромаджувались осадки нижньої
і частково середньої юри, представлені гли-
нами, пісковиками та аргілітами. Одночасно з
підняттям складчастої споруди Добруджі зона
максимального прогину послідовно мігрує у бік
платформи, край платформи
втягується в опускання [2,
3].
ПП, як і всі западини пе-
редових прогинів, асиме-
тричний. Південне крило,
що прилягає до складчастої
споруди, внаслідок значних
розривів круте і підняте. Тут
допалеогеновий ерозійний
змив відслонює породи ниж-
ньої і середньої юри, пере-
криті сарматськими відкла-
дами. Північне крило пологе
і опущене. На юрських і ниж-
ньокрейдових відкладах тут
залягає палеоген.
В області південного кри-
ла і суміжних ділянок про-
гину осадова товща більш
дислокована, ніж на північ-
ному крилі. Крила прогину
ускладнені тектонічними роз-
ривами різного віку й амплі-
Рис. 1. Геологічна схема ПП, зі змінами та доповненнями [5]
І — Оріхівсько-Суворівське підняття; ІІ — Тузлівська депресія: 1 — ББ, 2 — Та-
тарбунарський грабен; ІІІ — Алуатська депресія. Розломи: а — Георгіївський, б —
Чадирлунзький, в — Болград-Старо-Троянський (Болградсько-Балабанівський),
ПП — Переддобрудзький прогин, СЄП — Східно-Європейська платформа, ПвД —
Північна Добруджа
Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 2. 2009 31
ЗАкОНОМІРНОСТІ ТЕкТОНІчНОї БуДОвИ пЕРЕДДОБРуДЗЬкОГО пРОГИНу...
туди. Поздовжні, найбільш значні
порушення відокремлюють про-
гин на півдні від зануреного схилу
Добруджі, а на півночі — від краю
платформи. Основні переміщення
відбувалися саме по цих головних
порушеннях, але при міграції осі
прогину до платформи і втягнення
останньої в опускання виникають
молодші розриви як у зовнішній,
так і у внутрішній зонах прогину. З
такими порушеннями в зоні зчле-
нування прогину з платформою
пов’язані магматичні прояви [4].
Крім основних диз’юнктивних
порушень, які є зонами східчас-
того занурення фундаменту, є
порушення, що виникли з пере-
творенням прогину. Ці розриви
розмежовують південно-західну,
більш інтенсивно складчасту і під-
няту частину прогину від східної і
північно-східної його частини, де
занурювання продовжувалось у
кінці юри і нижній крейді з поділом
прогину на блоки.
В межах північного і південно-
го бортів прогину є виступи крис-
талічного фундаменту. Вони утво-
рюють поперечну перемичку в
центральній частині прогину, яка
слугує бар’єром і поділяє прогин
на дві частини: західну — Алуат-
ський грабен і східну — Тузлів-
ський грабен (див. рис. 1). Чадир-
лунзький регіональний розлом,
який обмежує прогин на півночі, і
різке збільшення глибин заляган-
ня фундаменту південно-західного
схилу СЄП підкреслюють грабе-
ноподібну будову прогину. В меж-
ах Тузлівської депресії виділяють
Татарбунарський грабен та ББ.
Останній являє собою підняту ді-
лянку в межах ПП.
В процесі дослідження були по-
будовані чотири діаграми: три по
ПП (рис. 2–4) та по ББ (рис. 5).
На діаграмах (рис. 2–4), по-
будованих по ПП, інтерпретовано
три основних напрямки: край СЄП
— з азимутом простягання 268°
(рис. 2), 276° (рис. 3), 276° (рис. 4)
Рис. 2. Діаграми простягання розломів ПП (шкала lg, 5° класи), по-
будована за даними «Карты гипсометрии подошвы плитных комп-
лексов юго-запада СССР», м-б 1:1 000 000, под. ред. Н.А. Крило-
ва, 1988
т-т — лінія Тейссейра — Торнквіста; вісь ПП — напрямок осі ПП; край
СЄП — напрямок краю СЄП
Рис. 3. Діаграми простягання розломів ПП (шкала lg, 5° класи),
побудована за даними «Тектонической карты Украинской ССР и
Молдавской ССР», м-б 1:500 000 глав. ред. В.В. Глушко 1988 г.,
лист 10, 14
Умовні позначення див. рис. 2.
ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 2. 200932
Т.А. МЕЛЬНИчЕНкО
Рис. 4. Діаграми простягання розломів ПП (шкала lg, 5° кла-
си), побудована за даними карт «Карты гипсометрии подошвы
плитных комплексов юго-запада СССР», м-б 1:1 000 000 под. ред.
Н.А. Крылова, 1988 та «Карты разрывных нарушений и основных
зон линеаментов юго-запада СССР», м-б 1:1 000 000 под. ред.
Н.А. Крылова, 1988
Умовні позначення див. рис. 2.
Рис. 5. Діаграми простягання розломів ББ (шкала lg, 5° класи), по-
будована за даними «Карти продуктивних і перспективних об’єктів
Білоліського блоку», м-б 1:50 000 ред. Г.Л. Трофименко, 1999
Умовні позначення див. рис. 2.
— середнє значення — 274°; вісь
ПП — 284° (рис. 2), 290° (рис. 3),
290° (рис. 4) — середнє значення
— 287°; лінія Т-Т (Тейссера — Тор-
нквіста), яка простягається від Пів-
нічного моря (Балтійський щит) до
Чорного моря, на досліджуваній те-
риторії вона представлена зоною
Одеського розлому з відповідними
азимутами простягання — 346°
(рис. 2), 344° (рис. 3), 348° (рис. 4)
середнє значення — 346°.
На діаграмі (рис. 5) побудованої
по ББ, інтерпретовано два голо-
вних напрямки: лінія Т-Т з азиму-
том простягання 345°; напрямок
з азимутом простягання 282° —
вісь ПП. Відсутність інтерпретова-
ної лінії краю СЄП на цій діаграмі
свідчить про те, що розломи та
структури на ББ приурочені до на-
прямків Т-Т і вісь ПП, які є для них
головними.
Слід відмітити, що значення
азимуту простягання осі ПП на
діаграмі (рис. 5) відмінний від зна-
чень на діаграмах по ПП, різни-
ця становить 2°–8°. Розбіжності
пов’язані зі специфічною геоло-
гічною будовою ПП. Прогин роз-
ширюється у північно-західному
напрямку в бік Чорного моря, та-
ким чином на локальних ділянках
можна спостерігати коливання
значень осі ПП. Проте на регіо-
нальному рівні напрямок осі ПП
залишається північно-західним з
азимутом простягання 284°–290°,
що ми і спостерігаємо на діаграмах
(рис. 2–5).
Напрямок лінії Т-Т, в нашому ви-
падку — зона Одеського розлому
добре інтерпретується на всіх чо-
тирьох діаграмах. Це говорить про
значний вплив цього напрямку
розлломів на будову території та на
виникнення розломних структур,
як вторинних, приурочених саме
до порушень в цій зоні розломів. В
подальшому за допомогою методу
СПА [7], знаючи основний напря-
мок, можна прогнозувати напрям-
ки простягання геологічних струк-
Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 2. 2009 33
ЗАкОНОМІРНОСТІ ТЕкТОНІчНОї БуДОвИ пЕРЕДДОБРуДЗЬкОГО пРОГИНу...
Занкевич б.А., Мельниченко т.А., Шафранская Н.В.1.
Унаследование структурных планов северно-
западного шельфа Черного моря // Геология и
полезные ископаемые Мирового океана. — Киев,
2009. — № 1. — С. 56–65.
Мельниченко т.А. 2. Структурно-парагенетичний аналіз
розломів Північно-Західного Причорномор’я // Гео-
графія, геоекологія, геологія: досвід наукових дослі-
джень: Матеріали IV Між нар. наук. конф. студентів
і аспірантів. — Дніпропетровськ, 2009. — С. 118–
121.
Мельниченко т.А., Шафранська Н.В.3. Особливості роз-
ломної тектоніки Переддобрудзького прогину // Су-
часні проблеми геологічних наук: Тез. доп. Всеукр.
наук. конф. молодих вчених. — Київ, 2009.
Панченко Д.Ю. 4. Причорноморська западина. Добру-
джинський передовий прогин // Тектоніка території
Української РСР та Молдавської РСР. — К.: Вид-во АН
УРСР, 1959. — С. 155–160.
Паталаха е.и., трофименко г.л., трегубенко В.и., ле-5.
бедь Н.и. Проблема краевых прогибов и прогноз угле-
водородов. — Киев, 2002. стр. 251 Изд. ПП «ЭМКО»
Расцветаев л.М. 6. Парагенетический метод структурно-
го анализа дизъюнктивных тектонических нарушений
// Проблемы структурной геологии и физики тектони-
ческих процессов. — М., 1987. — С. 173–275.
Стоянов С.С. 7. Механизм формирования разрывных
зон. — М., 1977. — С. 7–134.
Відділення морської геології та осадочного рудоутворен-
ня НАН України, Київ
E-mail: M.Tatyana777@gmail.com
Рецензенти — канд. геол. наук л.С. осьмачко,
док. геол. наук. т.П. Міхницька
тур, пов’язаних з утворенням корисних копалин
(на даній території — покладів вуглеводнів).
ВИСНОВКИ
1. Методом СПА, проведеного на території ПП та
ББ, нами виявлено такі закономірності. На те-
риторії ПП інтерпретовано три основних струк-
туроутворюючих напрямки: край СЄП, вісь ПП і
лінія Т-Т з азимутами простягання 274°, 287°,
346°, відповідно. Похідними від цих напрямків
є утворені геологічні структури корисних копа-
лин (нафтогазові пастки, складки), поглиблене
дослідження яких проводиться. СПА на ББ ви-
явлено лише два основних напрямки — вісь ПП
та лінія Т-Т (зона Одеського розлому); тут геоло-
гічні структури приурочені до двох напрямків з
азимутами простягання 345° та 282°.
2. Напрямок краю СЄП, що є одним з голо-
вних напрямків на ПП, на ББ не головний (зви-
чайно зона розломів краю СЄП на ББ присутня,
але активну роль при утворенні структур віді-
грають лінія Т-Т, у нашому випадку — Одеський
розлом та вісь ПП).
Ці твердження дуже важливі, так як в по-
дальшому за згаданим методом СПА ми маємо
змогу знайти напрямок орієнтації геологічних
структур на ББ, приурочених до головних струк-
туроутворюючих напрямків.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-13507 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0025 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T09:07:28Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут геологічних наук НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Мельниченко, Т.А. 2010-11-10T12:09:33Z 2010-11-10T12:09:33Z 2009 Закономірності тектонічної будови Переддобрудзького прогину та його Білоліського блока / Т.А. Мельниченко // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2009. — Вип. 2. — С. 29-33. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. XXXX-0025 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13507 551.35 В процессе исследования выявлены закономерности строения Преддобруджского прогиба и Белолесского блока методом структурно-парагенетического анализа разломов на этой территории. Доказано влияние зон региональных разломов (Преддобруджский прогиб) на локальные участки (Белолесский блок). The patterns of the structures of Dobruja’s foredeep and Belolesky fault block’s, have been established by the structuralparagenetic analysis. The influence of the regional fault zone (Dobruja’s foredeep) on the local fault zone (Belolesky fault block) has been proved. uk Інститут геологічних наук НАН України Загальна та регіональна геологія Закономірності тектонічної будови Переддобрудзького прогину та його Білоліського блока The patterns of the tectonics structures of Dobrujia’s foredeep and its Belolesky fault block Article published earlier |
| spellingShingle | Закономірності тектонічної будови Переддобрудзького прогину та його Білоліського блока Мельниченко, Т.А. Загальна та регіональна геологія |
| title | Закономірності тектонічної будови Переддобрудзького прогину та його Білоліського блока |
| title_alt | The patterns of the tectonics structures of Dobrujia’s foredeep and its Belolesky fault block |
| title_full | Закономірності тектонічної будови Переддобрудзького прогину та його Білоліського блока |
| title_fullStr | Закономірності тектонічної будови Переддобрудзького прогину та його Білоліського блока |
| title_full_unstemmed | Закономірності тектонічної будови Переддобрудзького прогину та його Білоліського блока |
| title_short | Закономірності тектонічної будови Переддобрудзького прогину та його Білоліського блока |
| title_sort | закономірності тектонічної будови переддобрудзького прогину та його білоліського блока |
| topic | Загальна та регіональна геологія |
| topic_facet | Загальна та регіональна геологія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13507 |
| work_keys_str_mv | AT melʹničenkota zakonomírnostítektoníčnoíbudovipereddobrudzʹkogoproginutaiogobílolísʹkogobloka AT melʹničenkota thepatternsofthetectonicsstructuresofdobrujiasforedeepanditsbeloleskyfaultblock |