Динамо-кінематичні умови протерозойського структуроутворення в межах Тальнівської зони розломів (Український щит)

На основании структурно-парагенетических исследований в пределах Тальновской зоны разломов показаны стадийность и динамо-кинематические условия протерозойского тектогенеза, связанного с автохтонным двуполевошпатовым гранитообразованием. Аргументируется импульсный характер упруго-пластических деформа...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2009
Main Author:	Шевчук, В.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут геологічних наук НАН України 2009
Subjects:	Загальна та регіональна геологія
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13513
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Динамо-кінематичні умови протерозойського структуроутворення в межах Тальнівської зони розломів (Український щит) / В.В. Шевчук // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2009. — Вип. 2. — С. 56-61. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859797458358370304
author	Шевчук, В.В.
author_facet	Шевчук, В.В.
citation_txt	Динамо-кінематичні умови протерозойського структуроутворення в межах Тальнівської зони розломів (Український щит) / В.В. Шевчук // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2009. — Вип. 2. — С. 56-61. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
collection	DSpace DC
description	На основании структурно-парагенетических исследований в пределах Тальновской зоны разломов показаны стадийность и динамо-кинематические условия протерозойского тектогенеза, связанного с автохтонным двуполевошпатовым гранитообразованием. Аргументируется импульсный характер упруго-пластических деформаций со сложным совмещением сдвига и сжатия-растяжения, обусловившими формирование сквозных гранито-гнейсовых и милонитовых моноклиналей в шовной зоне разлома. The stage formation and dynamo-cinematic conditions of the Proterozoic tectogenesis in Talniv fault zone based upon structural-paragenetic research has been showed. Tectogenesis is related to autochthnous two-feldspathic granite-formation. The pulsed character of the elastico-plastic deformations with the multi –superposition of a shear and compression-extension is argued. These deformations cause the formation of a through granite-gneiss monoclines in the sutural fault zone. Key words: fault zone, structural paragenesis, shear, compression-extension, granitization, granite-gneiss monoclines.
first_indexed	2025-12-02T14:18:12Z
format	Article
fulltext	ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 2. 200956 ЗАГАЛЬНА ТА РЕГІОНАЛЬНА ГЕОЛОГІЯ / ОБЩАЯ И РЕГИОНАЛЬНАЯ ГЕОЛОГИЯ © В.В. Шевчук, 2009 УДК 551.24:551.25(477) В.В. Шевчук диНАмо-кІНемАтичНІ УмоВи протероЗойСького СтрУктУроУтВореННя В межАх тАльНІВСької ЗоНи роЗломІВ (УкрАїНСький щит) V.V. shevchuk dynamo-CinematiC Conditions of ProterozoiC struCture-formation in talniV fault zone На основании структурно-парагенетических исследований в пределах Тальновской зоны разломов показаны стадий- ность и динамо-кинематические условия протерозойского тектогенеза, связанного с автохтонным двуполевошпатовым гранитообразованием. Аргументируется импульсный характер упруго-пластических деформаций со сложным совме- щением сдвига и сжатия-растяжения, обусловившими формирование сквозных гранито-гнейсовых и милонитовых мо- ноклиналей в шовной зоне разлома. Ключевые слова: разломная зона, структурный парагенезис, сдвиг, сжатие-растяжение, гранитизация, гранито- гнейсовые моноклинали. The stage formation and dynamo-cinematic conditions of the Proterozoic tectogenesis in Talniv fault zone based upon structural-paragenetic research has been showed. Tectogenesis is related to autochthnous two-feldspathic granite-formation. The pulsed character of the elastico-plastic deformations with the multi –superposition of a shear and compression-extension is argued. These deformations cause the formation of a through granite-gneiss monoclines in the sutural fault zone. Key words: fault zone, structural paragenesis, shear, compression-extension, granitization, granite-gneiss monoclines. ВСТУП Тальнівська зона розломів (ТЗР) — важливий компонент складно побудованої центральної частини Українського щита (УЩ), зони зчлену- вання Дністровсько-Бузького та Росинсько- Тікицького мегаблоків із Кіровоградським, що виділяється деякими дослідниками в якості Голованіської шовної зони. Головною її відмін- ністю від інших шовних структур вважається на- явність клиноподібного Голованівського блока — фрагмента Дністровсько-Бузького мегабло- ка, складеного діафторованими в умовах амфі- болітової фації утвореннями побузького грану- літового структурно-формаційного комплексу (СФК). Голованівський блок, обмежений на за- ході Тальнівською, а на сході Первомайською зонами розломів, розчленований внутрішніми диз’юнктивами переважно північно-західного простягання [1, 2, 6]. ТЗР — структура тривалого формування. За- кладена вона, вірогідно, в археї, про що можуть свідчити фрагментарні дані про відповідне за- лягання директивних текстур (метаморфічна та мігматитова смугастість, кристалізаційна сланцюватість) в утвореннях архейських СФК. Але головним етапом формування та багато- стадійного розвитку ТЗР є палеопротерозой- ський, який позначився потужним тектогене- зом і двопольовошпатовим гранітоутворенням. Ці процеси трансрегіонального масштабу від- повідають поняттю тектоно-магматичної акти- візації орогенного типу, під час якої відбулися глибокі перетворення архейських структурно- формаційних комплексів і завершився процес консолідації ранньодокембрійського фунда- менту давньої платформи [4, 5, 7]. Активізацій- ні структурно-тектонічні ансамблі та різнома- нітні автохтонні палінгенно-метасоматичні і алохтонні метамагматичні гранітоїдні утворен- ня виступають, окрім іншого, надійним віковим репером та індикатором динамічних умов різ- номанітного за механізмами структуроутворен- ня. Цілком можливо, що на кожному етапі роз- витку Тальнівський розлом мав суттєво різну морфологію (структурний рисунок), внутрішню будову, динамо-кінематичні умови формуван- ня, функції і значення у регіональній структурі, але, за даними багатьох дослідників, найпотуж- ніші деформаційні і речовинні перетворення, результати яких знайшли яскраве відображен- ня у регіональній структурі, відбувалися саме на протерозойському етапі розвитку. ТЗР в її протерозойському вираженні, на відміну від Первомайської зони розломів, не є граничною структурою, вона не розмежовує різновікові структурно-формаційні комплекси, накладаю- чись у південному своєму фрагментові на гра- нулітові утворення дністровсько-бузької серії, Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 2. 2009 57 ДИНАМО-кІНЕМАТИчНІ уМОвИ пРОТЕРОЗОйСЬкОГО СТРукТуРОуТвОРЕННЯ в МЕЖАх ТАЛЬНІвСЬкОї ЗОНИ... що зазнали амфіболітового діафторезу і грані- тизації у зв’язку з формуванням плагіограніт- амфіболітового структурно-формаційного комп- лексу, та на власне плагіограніт-амфіболітові утворення тікицької серії у північному фрагмен- ті. Відтак, за даними деяких дослідників, ТЗР не має чітких просторових обмежень, оскільки різновікові структурні парагенезиси, і переду- сім розривні, формувались у різних динаміч- них умовах і мають різну орієнтацію [2]. Окремі їх компоненти, глибоко проникаючи у суміжні блоки, розширюють сферу впливу ТЗР на регіо- нальну структуру. Недостатня відслоненість не дозволяє однозначно відтворити просторову позицію всіх структурних парагенезисів. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ Структурні дослідження проводились лише у відносно відслоненій частині ТЗР, вздовж річ- кових долин річок Рось, Гнилий і Гірський Тікич та Синиця з притоками. Саме у цих розрізах та численних кар’єрах досліджувались різно- вікові мезо- та мікроструктурні парагенезиси стрижневої структури ТЗР, встановлювався взаємозв’язок деформаційних і речовинних перетворень та проводилась реконструкція динамо-кінематичних умов пов’язаного із про- терозойською гранітизацією структуроутворен- ня. Поряд із традиційними методами структурних і петрографічних досліджень застосовувались тектонофізичні методи, мікроструктурний ана- ліз та результати математичного моделювання полів напружень і деформацій. Дана робота має узагальнюючий характер і системного ви- кладення фактичного матеріалу не містить. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ Протерозойський етап формування ТЗР ха- рактеризується тісним взаємозв’язком та взаємообумовленістю деформаційних та ре- човинних перетворень архейського субстрату. Деструкція супракрустальних та плутономе- таморфічних утворень забезпечувала інфіль- трацію високотемпературних флюїдів суттєво калій-кремнієвої геохімічної спеціалізації та розвиток інтрасоматично-метасоматичних і антектично-палінгенних процесів з утворенням різноманітних за структурно-текстурними ха- рактеристиками мігматитів та граніто-гнейсів [3, 7]. Переважаючим розвитком відмічаються порфіробластичні та жильно-смугасті мігмати- ти і граніто-гнейси, що складають видовжені вздовж ТЗР різні за розмірами тіла із крутим моноклінальним заляганням. Саме такі тіла, класифіковані як мілонітові, мігматитові та граніто-гнейсові монокліналі, що кулісоподіб- но підставляючи одна одну, сукупно трасують доволі широку смугу (до 10–15 км), яка влас- не й ідентифікується як шовна зона Тальнів- ського розлому [12, 13]. Транзитний характер вздовж усього простеженого простягання ТЗР мають мігматитові і граніто-гнейсові моноклі- налі, що відрізняються між собою хіба що сту- пенем переробки субстрату та інтенсивністю розвитку кварц-калішпатової мінеральної асо- ціації. Складені вони смугастими мігматитами і сланцюватими граніто-гнейсами, різною мірою насиченими жильними тілами строкатих апліт- пегматоїдних гранітів, мають характерну по- тужність від перших метрів до декількох десят- ків метрів. Їх розділяють ділянки практично не зміненого або відносно слабо гранітизованого субстрату, зазвичай із поступовими перехо- дами і повним збіганням директивних текстур тектонічного походження. Натомість, пізньо- і постгранітизаційні мілонітові монокліналі ма- ють локальний розвиток вже в межах граніто- гнейсових та мігматитових монокліналей. Вони складені смугастими бластомілонітами, ультра- мілонітами та псевдотахілітами, часто порфіро- кластичними. По заляганню площинних текстур мілонітові монокліналі, загалом, збігаються з граніто-гнейсовими, хоча високопорядкові сколові структури, особливо пізні, в їх межах часто орієнтовані під певними кутами до гене- ральної структури ТЗР. Посуті, лише мігматитові і граніто-гнейсові структури, узагальнено на- звемо їх граніто-гнейсовими монокліналями (ГГМ), у своїй сукупності формують шовну зону ТЗР і, вірогідно, можуть вважатись структурами першого порядку. Генеральне простягання шов- ної зони доволі витримане — 30–40°, з локаль- ними відхиленнями в межах 20–50°. Падіння визначальних директивних текстур зазвичай субвертикальне (70–90°) південно-східне або північно-західне. Звісно, ТЗР як система субпаралельних ГГМ, що формувались у складних динамічних умо- вах, може бути елементом більш низькоранго- вого структурного парагенезису. Наприклад, орієнтуючись на класичну схему простого зсу- ву, не важко уявити субмеридіональні право- зсувні або субширотні лівозсувні переміщення великих фрагментів архейської протоконти- нентальної кори, для яких ГГМ ТЗР виступали б структурами відриву другого порядку. Але для ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 2. 200958 в.в. ШЕвчук аргументації таких гіпотетичних уявлень необ- хідні регіональні дані про тектонічну структуру не лише центральної частини УЩ, а й значної частини фундаменту давньої платформи. Внаслідок тривалого перманентного синде- формаційного гранітоутворення, поділеного на окремі стадії деформаційними епізодами, що, вірогідно, мали «мігруючий» у часі і просторі характер, ТЗР у цілому та окремі ГГМ отрима- ли складну будову. В їх межах можна виділити низку різновікових структурних парагенезисів різних рангів, що формувались у змінних полях напружень. Знакоперемінний характер текто- нічних рухів обумовив нівелювання ознак та- ких переміщень і неабияку складність динамо- кінематичних реконструкцій. У таких умовах актуальним стає комплексне використання різ- них методів досліджень макро-, мезо- і мікро- структурних парагенезисів, зокрема тектоно- фізичних методів та мікроструктурного аналізу [14–20]. Через неможливість простеження окремих ГГМ, що відслонюються в одиничних розрізах вздовж річок, найпотужніші ГГМ отримали влас- ні назви (Ульянівська, Коржівська, Тальнівська, Лисянська, Стеблівська), хоча, ймовірно, деякі з них є продовженням одна одної. При принци- повій порівнянності речовинних особливостей і будови всіх ГГМ вони мають певні розбіж- ності, що зумовлено передусім суттєвою різни- цею у формаційних і структурних особливостях субстрату двопольовошпатової гранітизації, а також дещо різними динамо-кінематичними умовами супутнього структуроутворення. Так, південний фрагмент ТЗР закладається по гра- нулітовиму СФК, у той час як північний — по плагіограніт-амфіболітовому. Використовуючи характерні метасоматично-інтрасоматичні та палінгенні утворення — прояви єдиного палео- мезопротерозойського активізаційного про- цесу як вікові репери, показники pt-умов та напружено-деформаційних станів, можна від- творити основні особливості протерозойського структуроутворення в межах ТЗР та окремих її фрагментів [8]. Двопольовошпатовому гранітоутворенню повсюдно передує потужна деструкція суб- страту. Внаслідок крихко-пластичнх дефор- мацій породи субстрату катаклазовані і мі- лонітизовані, набувають хаотичної будови, у бластокатаклазитах та бластомілонітах пере- важають брекчієподібні та плямисті текстури, локально проявляються дрібні складчасті фор- ми, структури вихору. Місцями по слабосланцю- ватих плагіогнейсах у зв’язку із розвертанням елементарних мілонітових просічок в ході пер- манентної пластичної деформації формується лінзоподібно-груболітонна текстура, усклад- нена мікроскладчастістю волочіння. Поступо- во, з розвитком суттєво калішпат-кварцового метатекту і перманентною перекристалізацією катаклазитів і мілонітів, посилюється процес формування виразної планарної текстури із витриманим заляганням — смугастості мігма- титового типу, яка поступово стає домінуючою в усіх ГГМ. Кінематика найбільш ранньої догра- нітизаційної стадії вивчена недостатньо. Одно- значні макрорепери виявити не вдалося, а за численними мезоознаками на рівні відслонень та мікроструктурами у шліфах встановлюється знакоперемінний характер мікропереміщень з переважанням підкидо-правозсувних, що від- бувались в умовах сублатерального стиснення (суттєво чистого зсуву). Визначальною для формування ГГМ та й ТЗР у цілому є потужна гранітизація різновікового субстрату, форми та інтенсивність прояву якої в межах ТЗР обумовлена динамо-кінематичними умовами деформаційних процесів. Ці процеси, як і речовинні перетворення, мають багатоста- дійний (перманентний) характер. Витриманий за загальною спрямованістю характер речо- винних перетворень з послідовним збільшен- ням вмісту калішпат-кварцової мінеральної асоціації, розкладанням темноколірних міне- ралів та розкисленням плагіоклазу, наявність не менше двох виразних генерацій калієвого польового шпату, двох — чотирьох генерацій кварцу, плагіоклазу та біотиту в межах одного і того ж шліфа, практично повсюдна наявність мікроструктур дроблення і бластезу передусім у ранніх мінеральних парагенезисах — все це дозволяє реконструювати напрямки відносних мікропереміщень та зробити попередні висно- вки про загальну кінематику ТЗР під час дво- польовошпатового гранітоутворення. Перма- нентний характер деформаційних і речовинних перетворень не протирічить умовному поділу цього етапу на три більш-менш виразні стадії: ранньо-, середньо- та пізньосингранітизацій- ні, поділені найбільш чіткими деформаційними епізодами. Рання стадія проявлена найбільш контраст- ними речовинними перетвореннями, потужним розвитком кварц-калішпатової мінеральної асоціації, місцями калішпатовим порфіроблас- Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 2. 2009 59 ДИНАМО-кІНЕМАТИчНІ уМОвИ пРОТЕРОЗОйСЬкОГО СТРукТуРОуТвОРЕННЯ в МЕЖАх ТАЛЬНІвСЬкОї ЗОНИ... тезом (КПШ-1) і появою проміжних мінеральних фаз. З цією стадією асоціює головна фаза гра- нітоїдного жилоутворення. Субпаралельні апліт- пегматитові тіла узгоджуються із мігматитовою смугастістю і порфіробластичною сланцюватіс- тю і сукупно утворюють базову систему ГГМ. При імпульсному і, вірогідно, реверсному характе- рах переміщень, при наявності ознак реалізації як ліво-, так і правозсувної компоненти, доміну- ючими на цій стадії були вертикальні зміщення в умовах суттєвого латерального розтягування. Зсуво-скидові переміщення фіксуються як на макрорівні (субпаралельні жили, смугасті міг- матити), так і завдяки розвитку порфіроблас- тичної сланцюватості (умови транстенсії пода- ні за роботою [11]). Така тенденція, але вже у комбінації із зсуво-підкидовими переміщення- ми відмічається і на наступній, середньосин- гранітизаційній стадії, позначеній руйнуванням ранніх метасоматитів, зокрема дробленням порфіробластів КПШ-1, утворенням мікрокліну другої генерації у складі перекристалізованих кварц-калішпатових агрегатів, що огортають порфіробласти КПШ-1, а також формуванням мікроскладочок волочіння, θ-, δ- та σ-об’єктів, завдяки яким відтворюються кінематичні осо- бливості стадії [20]. Вони виявляються най- більш варіаційними, знакоперемінними, гори- зонтальна складова здебільшого поступається вертикальній складовій. У горизонтальних пе- реміщеннях переважають лівозсувні, хоча ло- кально фіксуються також ознаки правого зсуву. При цьому відмічається зміна зсуво-скидових і зсуво-підкидових переміщень, що може сприй- матись як чергування в часі динамічних схем транспресії і транстенсії. Суттєва відмінність цієї стадії від попередньої полягає у зміні домі- нуючого розтягування потужними імпульсами стиснення. Така тенденція може викликатись як зміною регіонального поля напружень, так і об’ємними ефектами фазових переходів вна- слідок калій-кремнієвого метасоматозу та па- лінгенезу у системі гранітоутворення. В остан- ньому випадку регіональне поле напружень може і не зазнавати значних змін, а варіації локальних полів напружень залежатимуть від співвідношень швидкостей кристалізаційних та деформаційних процесів, що підтверджується результатами математичного моделювання [9, 10]. Пізньосингранітизаційна стадія фіксується неодноразовою перекристалізацією кварцу — найбільш чутливого до варіацій полів на- пружень мінералу. Практично мономінеральні гломерозернисті кварцові агрегати огортають порфірокласти польових шпатів та лінзоподіб- ні породні фрагменти і несуть сліди синкриста- лізаційних деформацій у вигляді ламелей, смуг зламу та хвилястого погасання. Здебільшого такі кварцові агрегати посилюють площинні текстури у граніто-гнейсах, створюючи своє- рідну смугастість або сланцюватість, залягання яких зазвичай збігається із заляганням ГГМ у ранньому їх вираженні. Локальні розвертання породних фрагментів та порфіробластів утво- рюють характерні мікротектонічні репери ло- кальних переміщень, які засвідчують у цілому успадкований від попередньої стадії характер кінематики. Втім, найбільш інформативним за- собом динамо-кінематичних реконструкцій ви- являється мікроструктурний аналіз по кварцу. Дослідження переважної орієнтації с-осей квар- цу в орієнтованих шліфах, що базуються на су- часних експериментальних даних, дозволяє до- повнити характеристику динамо-кінематичних умов пізньо-сингранітизаційної стадії. Вста- новлено, зокрема, певну спадковість кінема- тики ГГМ: чергування скидово-лівозсувних і підкидо-лівозсувних локальних переміщень із ослабленням зсувної компоненти. Переважан- ня вертикальної складової підтверджується та- кож лінійністю по кварцу, що виникає в наслі- док призматичної трансляції. Деформаційні і речовинні перетворення на етапі двопольовошпатового гранітоутворення відбувались у температурних умовах амфібо- літової фації при суттєвому зниженні темпе- ратури на пізньосингранітизаційній стадії. У реологічному сенсі деформація відноситься до крихко-пластичної перекристалізації. Їй зазви- чай передує виразне дроблення, що регулюєть- ся, вірогідно, зміною швидкостей деформації. Постгранітизаційний етап також може бути поділеним принаймні на дві стадії, що відрізня- ються температурністю і характером деформа- цій. Рання постгранітизаційна стадія повсюдно позначена потужною мілонітизацією із супут- ньою перекристалізацією на рівні фації зеле- них сланців, в той час як пізня — практично «суха». Пізньосинпорфіробластичне і постпор- фіробластичне розсланцювання (катаклаз, мілонітизація та бластез) проявляються у по- рівняно нешироких смугах, що певним чином спряжені між собою у пізньосингранітизаційні та постгранітизаційні структурні парагенезиси. Потужність струменів суцільної мілонітизації й ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 2. 200960 в.в. ШЕвчук ультрамілонітизації може сягати декількох ме- трів. Завдяки їм по мігматито-граніто-гнейсовій монокліналі формується накладена мілоніт- ультрамілонітова монокліналь із практично ідентичними елементами залягання. Внутрішні зони таких монокліналей відмічаються появою псевдотахілітових мас, частіше із смугастим, часом із лінзоподібно-плямистим розташуван- ням. Такі мілонітові струмені мають зазвичай різкі межі із граніто-гнейсами (при загальному збіганні залягання) та спорадично проявлену тонку смугастість, що проявляється завдяки збереженню катаклазитів по граніто-гнейсах та окремих порфірокластів лінзоподібної форми, а також тонких згідних прожилків, складених сут- тєво кварцовими агрегатами. Такі лінзи і смуги із світлим забарвленням добре контрастують на фоні темно-сірих і чорних ультрамілонітів і псевдотахілітів. Контрастне забарвлення до- помагає макроскопічно вирізняти головні тек- стурні особливості порід, а характерні текстури дозволяють діагностувати напрямки перемі- щень під час мілонітизації. На породному рівні встановлюється неодноактність мілонітизації, утворення декількох генерацій мікропросічок ультрамілонітів клиноподібно-перехресного орієнтування із початковим бластезом і форму- ванням мікрозернистого гідрослюдистого агре- гату. Численні мікротектонічні співвідношення дозволяють припускати деформування в умо- вах транспресії із переважанням чистого зсуву за слабкої участі правозсувної компоненти. Найбільш пізні деформаційні прояви мають виключно крихкий характер і не супроводжу- ються бластезом. Йдеться про січний кліваж, найчастіше у позиції R’-сколів та системи трі- щин, інтенсивність розвитку яких у межах шов- ної зони дуже різна. І якщо кліваж має доволі чіткий просторовий зв’язок із попередньою постгранітизаційною стадією, то відносний вік тріщинуватості визначити практично неможли- во, у зв’язку з чим вона детально не досліджу- валась. ВИСНОВКИ На підставі даних про характер речовинних пе- ретворень і деформаційних процесів у межах Тальнівської зони розломів на протерозойсько- му етапі її розвитку, можна простежити таку їх послідовність. 1. Раннє дроблення архейського субстрату за умов переважання латерального стиснення при участі правозсувних переміщень та форму- вання пов’язаних між собою первинних фраг- ментів шовної зони. 2. Синдеформаційний розвиток інтрасо- матично-метасоматичних процесів із форму- ванням порфіробластичних і смугастих мігма- титів і двопольовошпатових граніто-гнейсів, що складають наскрізні граніто-гнейсові моноклі- налі за суттєвої ролі відносного розтягування. Імпульсний характер крихко-пластичного де- формаційного процесу на сингранітизаційному етапі з неодноразовою зміною скидово-зсувної та підкидо-зсувної деформаційних схем при пе- реважаючому прояві лівозсувної компоненти. 3. Локальні пізньо- і постгранітизаційні про- яви потужної мілонітизації в межах ГГМ, що від- бувалась в умовах транспресії із домінуванням чистого зсуву за слабкої участі правозсувної компоненти. 4. Локальний розвиток найбільш пізнього поперечного кліважу (у позиції R’-сколів щодо генеральних площинних текстур) без видимих зміщень і ознак бластезу у місцях найпотужні- шої мілонітизації та розвитку псевдотахілітів. Веремьев П.С. 1. Структура докембрия Среднего Побу- жья, история и механизм ее возникновения // Геол. журн. — 1972. — Т. 32, вып.6. — С. 26–37. гинтов о.б.2. Полевая тектонофизика и ее применение при изучении деформаций земной коры Украины. — Киев: Феникс, 2005. — 572 с. Коржинский Д.С.3. Потоки трансмагматических раство- ров и процессы гранитизации // Магматизм, форма- ции кристаллических пород и глубины Земли. — М.: Наука, 1971. — С. 144–153. Моралев В.М., глуховский М.З.4. Архейская и ранне- протерозойская тектоника // Фундаментальные проблемы общей тектоники. — М.: Науч. мир, 2001. — С. 50–90. Салоп л.и. 5. Геологическое развитие Земли в докемб- рии. — Л.: Недра, 1982. — 343 с. чебаненко І.І. 6. Розломна тектоніка України. — К.: Наук. думка, 1966. — 179 с. Шевчук В.В. 7. До питання про геодинамічні умови фор- мування гранітоїдів областей тектоно-магматичної активізації // Еволюція докембрійських гранітоїдів і пов’язаних з ними корисних копалин у зв’язку з енер- гетикою планети і етапами її тектоно-магматичної ак- тивізації. Зб. наук. пр. — К.: УкрДГРІ, 2008. — С. 52– 56. Шевчук В.В.8. Петроструктурні особливості синдефор- маційних метасоматитів Тальнівської зони розломів // Сучасні напрямки української геологічної науки: Зб. наук. пр. ІГН НАН України — К., 2006. — С. 55–61. Шевчук В., лавренюк М., Шевчук Вол.9. Комп’ютерне моделювання впливу термофлюїдних аномалій на напружено-деформаційні стани розломних зон // Вісн. Київ. ун-ту. Геологія. — 2008. — Вип. 43. — С. 47–49 Шевчук В.В., лихачев В.В.10. Математическая модель Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 2. 2009 61 ДИНАМО-кІНЕМАТИчНІ уМОвИ пРОТЕРОЗОйСЬкОГО СТРукТуРОуТвОРЕННЯ в МЕЖАх ТАЛЬНІвСЬкОї ЗОНИ... поля напряжений, вызванного тепловой аномалией в упругой среде // Геофиз. журн. — 1996. — Т. 18, № 6. — С. 74–80. Шевчук В.В., Павлов г.г. 11. Тектонофизические условия формирования кристаллизационной сланцеватости // Там же. — 2003. — Т. 25, № 5. — С. 76–83. Шевчук В., Шевчук В. 12. Особливості докембрійського і фанерозойського граніто-гнейсового структуроутво- рення // Вісн. Київ. ун-ту. — Геологія. 2006. — Вип. 37. — С. 4–6. Шевчук В., Шевчук Вол. 13. Протерозойські граніто- гнейсові монокліналі Українського щита та їх мор- фоструктурні типи // Там же. — 2007. — Вип. 40. — С. 4–6. Шерман С.и., Днепровский Ю.и.14. Поля напряжений земной коры и геолого-структурные методы их изуче- ния. — Новосибирск: Наука, 1989. — 158 с. Blumenfeld f.15. Le «tuilage des mégacristaux», un critère d’écoulement rotationnel pour les fluidalités des roches magmatiques. Application au granite de Barbey-Séroux (Vosges, France) // Bull. Soc. géol. France. — 1983. — Vol. 25, № 3. — Р. 309–318. Dell’Angelo L.N. and Tullis J. Fabric development in 16. experimentally sheared quarzites // Tectonophysics. — 1989. — Vol. 169. — P. 1–21. Carter N.L., Christie J.M., Griggs D.T. Experimental 17. deformation and recrystalization of quartz // J. Geol. — 1964. — Vol. 72. — P. 687–733. Hobbs B.E. Recrystallization of single crystals of quartz 18. // Tectonophysics. — 1968. — Vol. 6, № 5. — P. 353– 401. Knipe R.J., Law R.D. The influence of crystallographic 19. orientation and grain boundary migration on microstructural and textural evolution in an S-C mylonite // Ibid. — 1987. — Vol. 135. — P. 155–169. Passchier C.W., Trouw R.A.J. Microtectonics. — Springer, 20. 1996. — 536 p. Інститут геологічних наук НАН України, Київ Рецензент — док. геол. наук т.П. Міхницька
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-13513
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	XXXX-0025
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-02T14:18:12Z
publishDate	2009
publisher	Інститут геологічних наук НАН України
record_format	dspace
spelling	Шевчук, В.В. 2010-11-10T12:20:45Z 2010-11-10T12:20:45Z 2009 Динамо-кінематичні умови протерозойського структуроутворення в межах Тальнівської зони розломів (Український щит) / В.В. Шевчук // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2009. — Вип. 2. — С. 56-61. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. XXXX-0025 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13513 551.24:551.25(477) На основании структурно-парагенетических исследований в пределах Тальновской зоны разломов показаны стадийность и динамо-кинематические условия протерозойского тектогенеза, связанного с автохтонным двуполевошпатовым гранитообразованием. Аргументируется импульсный характер упруго-пластических деформаций со сложным совмещением сдвига и сжатия-растяжения, обусловившими формирование сквозных гранито-гнейсовых и милонитовых моноклиналей в шовной зоне разлома. The stage formation and dynamo-cinematic conditions of the Proterozoic tectogenesis in Talniv fault zone based upon structural-paragenetic research has been showed. Tectogenesis is related to autochthnous two-feldspathic granite-formation. The pulsed character of the elastico-plastic deformations with the multi –superposition of a shear and compression-extension is argued. These deformations cause the formation of a through granite-gneiss monoclines in the sutural fault zone. Key words: fault zone, structural paragenesis, shear, compression-extension, granitization, granite-gneiss monoclines. uk Інститут геологічних наук НАН України Загальна та регіональна геологія Динамо-кінематичні умови протерозойського структуроутворення в межах Тальнівської зони розломів (Український щит) Dynamo-cinematic conditions of Proterozoic structure-formation in Talniv fault zone Article published earlier
spellingShingle	Динамо-кінематичні умови протерозойського структуроутворення в межах Тальнівської зони розломів (Український щит) Шевчук, В.В. Загальна та регіональна геологія
title	Динамо-кінематичні умови протерозойського структуроутворення в межах Тальнівської зони розломів (Український щит)
title_alt	Dynamo-cinematic conditions of Proterozoic structure-formation in Talniv fault zone
title_full	Динамо-кінематичні умови протерозойського структуроутворення в межах Тальнівської зони розломів (Український щит)
title_fullStr	Динамо-кінематичні умови протерозойського структуроутворення в межах Тальнівської зони розломів (Український щит)
title_full_unstemmed	Динамо-кінематичні умови протерозойського структуроутворення в межах Тальнівської зони розломів (Український щит)
title_short	Динамо-кінематичні умови протерозойського структуроутворення в межах Тальнівської зони розломів (Український щит)
title_sort	динамо-кінематичні умови протерозойського структуроутворення в межах тальнівської зони розломів (український щит)
topic	Загальна та регіональна геологія
topic_facet	Загальна та регіональна геологія
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13513
work_keys_str_mv	AT ševčukvv dinamokínematičníumoviproterozoisʹkogostrukturoutvorennâvmežahtalʹnívsʹkoízonirozlomívukraínsʹkiiŝit AT ševčukvv dynamocinematicconditionsofproterozoicstructureformationintalnivfaultzone

Динамо-кінематичні умови протерозойського структуроутворення в межах Тальнівської зони розломів (Український щит)

Institution

Similar Items