Колекторський потенціал різнофаціальних карбонатних відкладів палеозою Дніпровсько- Донецької западини
Обобщение геолого-геофизических материалов и анализ строения осадочного разреза палеозоя свидетельствует, что в хорошо изученных районах есть необходимые условия для развития ловушек литологического, стратиграфического, комбинированного и других типов. Для выделения этих ловушек необходимо детальное...
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут геологічних наук НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13525 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Колекторський потенціал різнофаціальних карбонатних відкладів палеозою Дніпровсько- Донецької западини / Т.А. Никоненко, Н.В. Галенок // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2009. — Вип. 2. — С. 118-120. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-13525 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-135252025-02-09T09:45:28Z Колекторський потенціал різнофаціальних карбонатних відкладів палеозою Дніпровсько- Донецької западини Multifacial Paleozoic carbonate deposits collector potential of the Dnieper- Donetsk depression Никоненко, Т.А. Галенок, Н.В. Літологія, геологія морів та океанів Обобщение геолого-геофизических материалов и анализ строения осадочного разреза палеозоя свидетельствует, что в хорошо изученных районах есть необходимые условия для развития ловушек литологического, стратиграфического, комбинированного и других типов. Для выделения этих ловушек необходимо детальное изучение фациальных изменений среды. Generalization of geologic-geophysic materials and analysis of Paleozoic sedimentary section structure are testifying, that in good knowing regions there are propitious conditions for developing of lithological, stratigraphical, combined and others types traps. For distinguishing of this traps is furthering careful study of facies alterations. 2009 Article Колекторський потенціал різнофаціальних карбонатних відкладів палеозою Дніпровсько- Донецької западини / Т.А. Никоненко, Н.В. Галенок // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2009. — Вип. 2. — С. 118-120. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. XXXX-0025 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13525 553.98.061:551.735(477.5) uk application/pdf Інститут геологічних наук НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Літологія, геологія морів та океанів Літологія, геологія морів та океанів |
| spellingShingle |
Літологія, геологія морів та океанів Літологія, геологія морів та океанів Никоненко, Т.А. Галенок, Н.В. Колекторський потенціал різнофаціальних карбонатних відкладів палеозою Дніпровсько- Донецької западини |
| description |
Обобщение геолого-геофизических материалов и анализ строения осадочного разреза палеозоя свидетельствует, что в хорошо изученных районах есть необходимые условия для развития ловушек литологического, стратиграфического, комбинированного и других типов. Для выделения этих ловушек необходимо детальное изучение фациальных изменений среды. |
| format |
Article |
| author |
Никоненко, Т.А. Галенок, Н.В. |
| author_facet |
Никоненко, Т.А. Галенок, Н.В. |
| author_sort |
Никоненко, Т.А. |
| title |
Колекторський потенціал різнофаціальних карбонатних відкладів палеозою Дніпровсько- Донецької западини |
| title_short |
Колекторський потенціал різнофаціальних карбонатних відкладів палеозою Дніпровсько- Донецької западини |
| title_full |
Колекторський потенціал різнофаціальних карбонатних відкладів палеозою Дніпровсько- Донецької западини |
| title_fullStr |
Колекторський потенціал різнофаціальних карбонатних відкладів палеозою Дніпровсько- Донецької западини |
| title_full_unstemmed |
Колекторський потенціал різнофаціальних карбонатних відкладів палеозою Дніпровсько- Донецької западини |
| title_sort |
колекторський потенціал різнофаціальних карбонатних відкладів палеозою дніпровсько- донецької западини |
| publisher |
Інститут геологічних наук НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Літологія, геологія морів та океанів |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13525 |
| citation_txt |
Колекторський потенціал різнофаціальних карбонатних відкладів палеозою Дніпровсько- Донецької западини / Т.А. Никоненко, Н.В. Галенок // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2009. — Вип. 2. — С. 118-120. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT nikonenkota kolektorsʹkijpotencíalríznofacíalʹnihkarbonatnihvídkladívpaleozoûdníprovsʹkodonecʹkoízapadini AT galenoknv kolektorsʹkijpotencíalríznofacíalʹnihkarbonatnihvídkladívpaleozoûdníprovsʹkodonecʹkoízapadini AT nikonenkota multifacialpaleozoiccarbonatedepositscollectorpotentialofthednieperdonetskdepression AT galenoknv multifacialpaleozoiccarbonatedepositscollectorpotentialofthednieperdonetskdepression |
| first_indexed |
2025-11-25T12:40:01Z |
| last_indexed |
2025-11-25T12:40:01Z |
| _version_ |
1849766115416211456 |
| fulltext |
ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 2. 2009118
ЛІТОЛОГІЯ, ГЕОЛОГІЯ МОРІв ТА ОкЕАНІв /
ЛИТОЛОГИЯ, ГЕОЛОГИЯ МОРЕй И ОкЕАНОв
© Т.А. Никоненко, Н.В. Галенок, 2009
УДК 553.98.061:551.735(477.5)
т.А. Никоненко, Н.В. галенок
колекторСький потеНцІАл рІЗНофАцІАльНих кАрбоНАтНих ВІдклАдІВ пАлеоЗоЮ
дНІпроВСько-доНецької ЗАпАдиНи
t.a. nikonenko, n.V. halenok
multifaCial PaleozoiC Carbonate dePosits ColleCtor Potential of the dniePer-
donetsk dePression
Обобщение геолого-геофизических материалов и анализ строения осадочного разреза палеозоя свидетельствует, что
в хорошо изученных районах есть необходимые условия для развития ловушек литологического, стратиграфического,
комбинированного и других типов. Для выделения этих ловушек необходимо детальное изучение фациальных измене-
ний среды.
Ключевые слова: карбонатные породы, рифы, коллектор, продуктивный горизонт, органогенне сооружения, плита.
Generalization of geologic-geophysic materials and analysis of Paleozoic sedimentary section structure are testifying, that in
good knowing regions there are propitious conditions for developing of lithological, stratigraphical, combined and others types
traps. For distinguishing of this traps is furthering careful study of facies alterations.
Key words: carbonate rocks, reefs, collector, productive horizon, organic structure, slab.
ВСТУП
Перспективи відкриття нових родовищ вугле-
воднів значною мірою пов’язують з різнофаці-
альними карбонатними відкладами. Вивчення
їх особливостей, умов седиментації та нафто-
газоносності, розробка нових підходів, спрямо-
ваних на підвищення результативності геолого-
розвідувальних робіт є актуальними задачами.
В загальному світовому добутку нафти на
частку нафти, видобутої з карбонатних порід,
припадає приблизно 30%. Решту 70% добува-
ють з порід теригенних. Висока оцінка нафтога-
зоносності карбонатних порід в країнах Серед-
нього та Ближнього Сходу. Значно збільшився
видобуток нафти з карбонатних порід на Північ-
ному Кавказі, в Середній Азії, Волго-Уральській
нафтогазоносній області та Дніпровсько-
Донецькій западині (ДДЗ).
Здебільшого мова йде про карбонатний ко-
лектор, ніж про можливість одночасного утво-
рення нафти в карбонатних відкладах. Але є
окремі думки, висловлені досить давно, про
утворення нафти в карбонатах — А.Д. Архан-
гельський, 1928; Х. Хедбер, 1931; В.В. Вебер та
С.І. Ільїн, 1947.
Даних отриманих різними дослідниками про
можливість накопичення органічної речовини в
карбонатних відкладах, не менше, ніж про таку
можливість у відповідних фаціях теригенних від-
кладів [5]. З цього питання Д. Шалл опублікував
цікаве порівняння вмісту органічної речовини
в різних осадках для певної ділянки каліфор-
нійського шельфу (о-в. Анакапа). За Д. Шаллом
[7], і в теригенних, і в карбонатних відкладах зі
зменшенням середнього діаметра зерен вміст
органічної речовини збільшується (за винятком
водоростевого піску з найбільшим вмістом ор-
ганічної речовини). При однаковому середньо-
му діаметрі зерен вміст органічної речовини в
карбонатних відкладах дещо вищий ніж у тери-
генних. Умови седиментації, глибина басейну
тощо в обох випадках досить подібна.
Накопичення різнопланової інформації про
карбонатоутворення закінчується досліджен-
нями В.Г. Кузнєцова, який на їх основі виді-
лив основні типи органогенних споруд і рифів,
визначив умови їх формування і нафтогазо-
носності, розробив класифікацію, висвітлив
особливості вивчення і пошуків похованих
рифів. Незабаром з’являються роботи, в яких
не тільки узагальнюються і систематизуються
вже виявлені закономірності геологічної будо-
ви органогенних споруд, а і встановлюються
детальні діагностичні ознаки генетичних ти-
пів карбонатних відкладів. На прикладі окре-
мих нафтогазоносних регіонів розробляють-
ся геологічні методи прогнозування і пошуків
похованих рифів за особливостями будови
перекриваючих відкладів і пасток у рифових
комплексах. Проводяться узагальнюючі до-
слідження по нафто газоносності рифів світо-
вого океану. У наш час на території СНД вико-
Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 2. 2009 119
кОЛЕкТОРСЬкИй пОТЕНцІАЛ РІЗНОфАцІАЛЬНИх кАРБОНАТНИх вІДкЛАДІв пАЛЕОЗОю...
нуються детальні дослідження на рівні породи
та породо-шарових асоціацій. Застосовуються
загальнолітологічні і нафтогазогеологічні на-
прями досліджень карбонатних відкладів. До-
слідження стають детальнішими і орієнтуються
на пошук невеликих локальних об’єктів. Це сто-
сується і такого складного в геологічному відно-
шенні регіону, як ДДЗ. Останнім часом вийшли
нові публікації, які підбивають весь багаторіч-
ний досвід вивчення різновікових рифогенно-
карбонатних комплексів (РКК) (О.Ю. Лукін та
ін., 1999, 2001) верхнього девону, турнейсько-
верхньовізейського, серпуховського та ін. У
них доводиться суттєва відмінність між РКК за
седиментаційно-палеогеоморфологічною та
палеотектонічною зональністю, природою пус-
тотного простору та ємкісно-фільтраційними
властивостями карбонатних тіл. Низка від-
критих покладів вуглеводнів у них привела до
своєрідного нижньокарбоново-рифового буму
[2]. Поява великої кількості статей, як справед-
ливо зазначають автори, не вплинула на хід
пошуково-розвідувальних робіт. Ці публікації
базуються на фундаментальних дослідженнях і
дають масштабні напрями і підходи вирішення
проблемних питань. Для вирішення конкретних
проблем карбонатоутворення тієї чи іншої те-
риторії, зони, розвиваючи думку авторів, вва-
жаємо, що турнейсько-візейський РКК за тими
самими принципами поділяється на окремі
турнейський та нижньовізейський карбонатні
комплекси [6]. Варто зауважити що, на основі
фактичного матеріалу вже сьогодні карбонати
нижньої частини візейського ярусу поділені на
дві плити, які мають робочі назви «молода» та
«древня» карбонатні плити. На цей аспект гео-
логічної будови карбонатних відкладів зверта-
ємо увагу тому, що питання карбонатного осад-
конакопичення та історія його вивчення зараз
сприяють концентрації зусиль дослідників у
цьому напрямі.
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ
В ДДЗ, геологічне вивчення якої нараховує
близько 100 років, деякі інтервали розрізу,
що складені породами доманікового типу, за-
лишаються ще не достатньо вивченими [1].
Такими є темноколірні і збагачені рештками
органічних речовин (РОР) карбонатні глинисті
товщі девонського, кам’яновугільного і перм-
ського періодів. Однією з найцікавіших і зна-
чущих серед них є товща кременисто-глинистих
або кременисто-глинисто-карбонатних порід,
збагачених РОР і ураном, яка раніше помил-
ково сприймалась деякими фахівцями як кора
вивітрювання нижньовізейської карбонат-
ної плити. Остання широко розповсюджена в
ранньокамя’новугільному басейні ДДЗ. Пізні-
ше завдяки особливій палеонтологічній харак-
теристиці ця товща одержала назву рудівських
шарів (стратотип в св. 2-Рудівська, інт. 5077–
5103 м), а виразні геохімічна та фаціальна ха-
рактеристики дозволили геологам простежу-
вати її розповсюдження на всій території ДДЗ.
У практиці геологорозвідувальних робіт ДГП
«Чернігівнафтогазгеологія» ця доманікоїдна
товща відома як перспективний (продуктивний)
горизонт В-23. Порівняльний аналіз геологічних
умов осадконакопичення, літологічної і хіміко-
бітумінологічної характеристик рудівських ша-
рів з такими ж характеристиками класичних на-
фтогазоматеринських порід басейнів Західного
Сибіру (баженітами), Тімано-Печорської про-
вінції (доманікітами), Північної Америки (фор-
маціями Чаттануга чи Вудфорд) підтверджує їх
нафтоматеринську природу [3].
Однією із закономірностей, виявленою бу-
рінням у ряді нафтогазоносних басейнів, є ско-
рочення над рифами (інколи до повної їх від-
сутності) потужностей сульфатно-галогенних
або теригенних товщ, що виповнюють рифовий
рельєф. Останнє можна рекомендувати в якос-
ті пошукового критерію при трасуванні гребе-
невих частин нафтоносних бар’єрних рифів, а
також при з’ясуванні положення нафтоносних
вершин локальних рифів.
Здебільшого в світовій практиці всі родо-
вища, які відкриті в карбонатах, приурочені
до крайових рифогенно-карбонатних масивів
бар’єрного типу, і продукція пов’язана з різ-
ними органогенними спорудами. На території
досліджень в центральній частині ДДЗ вони
також стали основними об’єктами пошуку і
розвідки нафтових і газових покладів у кар-
бонатах. Липоводолинсько-Анастасівсько-
Перекопівський виступ, пов’язаний з такими
масивами, є зоною нафтонакопичення у верх-
ньовізейських карбонатних відкладах; Селю-
хівське родовище приурочене до внутрішньо-
шельфових біогермів. В центральній частині
ДДЗ результативним виявилося і опошукуван-
ня внутрішньобасейнових рифів або пінаклів.
При пошукових роботах було розбурено три ор-
ганогенні споруди такого типу, і всі вони дали
продукцію (Кампанське, Прирічне і Білічівське
газоконденсатні родовища). В приштокових ор-
ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 2. 2009120
Т.А. НИкОНЕНкО, Н.в. ГАЛЕНОк
ганогенних спорудах на Чорнухінській площі та-
кож були зафіксовані нафтогазопрояви.
ВИСНОВКИ
Таким чином, виходячи з широкого розвитку
рифів у межах центральної частини ДДЗ та ана-
лізу їх продуктивності, можна стверджувати,
що карбонатні відклади мають достатньо ви-
сокий нафтогазовий потенціал. Так, за даними
О.Ю. Лукіна, П.М. Чепіля та інших дослідників
оцінка Срібненького нижньовізейського мега-
атолу сягає 150 млн т умовного палива [4].
Арсирий Ю, билок А., Цыпко А. и др.1. Атлас геологи-
ческого строения и нефтегазоносности Днепровско-
Донецкой впадины. — Киев: Мингео УССР, 1984. —
190 с.
грачевский М.М., берлин Ю.М., Дубовской и.г., Ульми-2.
шек г.Ф. Корреляция разнофациальных толщ при по-
исках нефти и газа. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.:
Недра, 1976. — 296 с.
гурари Ф.г., гурари и.Ф.3. Формирование залежей не-
фти в аргиллитах баженовской свиты Западной Си-
бири. // Геология нефти и газа. — 1974. — № 5. —
С. 36–40.
лукин А.е.4. Формации и вторичные изменения
каменноугольных отложений Днепровско-Донецкой
впадины в связи с нефтегазоносностью. — М.: Недра,
1977. — 102 с.
Наливкин Д.В.5. Учение о фациях. — М.: Изд-во. АН
СССР, 1955. — Т. 1. — 543 с.; Т. 2. — 393 с.
Уилсон Дж. л.6. Карбонатные фации в геологической
истории / Под ред. В.Т. Фролова. — М: Недра, 1980.
— 463 с.
Scholl d.W.7. Relationship in the shelf Sediments to the
Sedimentary Environment and Geology of Anacapa
Island, California // J. Sediment Petrology. — 1946. —
Vol. 30, № 1. — P. 1–22.
Чернігівське відділення УкрДГРІ, Чернігів
E-mail: chgeo@gls.cn.ua
Рецензент — канд. геол. наук І.М. бабко
|