Індивідуальний прогноз виживаності хворих з урахуванням проліферації та адгезії пухлинних клітин у хворих на серозний рак яєчника

• Published in: Онкологія
• Date: 2014
• Main Authors: Рябцева, О.Д., Антіпова, С.В., Лук’янова, Н.Ю., Надірашвілі, М.А., Поліщук, Л.З., Чехун, В.Ф.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України 2014
• Subjects: Оригинальные исследования
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/135394
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Індивідуальний прогноз виживаності хворих з урахуванням проліферації та адгезії пухлинних клітин у хворих на серозний рак яєчника / О.Д.Рябцева, С.В.Антіпова, Н.Ю.Лук’янова, М.А.Надірашвілі, Л.З.Поліщук, В.Ф. Чехун // Онкологія. — 2014. — Т. 16, № 1. — С. 1-6. — Бібліогр.: 35 назв. — укр.

Мета дослідження: провести імуногістохімічне дослідження експресії маркерів
 адгезії СD44s і проліферації Кі-67 у клітинах серозного раку яєчника
 (РЯ) та оцінити їх клінічне значення. Об’єкт і методи: операційний матеріал
 102 хворих (середній вік 59,3 ± 3,7 року) на серозний РЯ І–ІІІ стадії.
 Використано клінічні, морфологічний, імуногістохімічний, статистичні
 методи дослідження. Результати: усі пухлини мали будову серозної аденокарциноми
 з різною часткою папілярного компонента і солідних структур,
 варіабельністю атипії та поліморфізму пухлинних клітин. Виділено високо-,
 помірно- і низькодиференційовані форми РЯ і пухлини з низьким і високим
 ступенем морфологічної злоякісності. Встановлено міжпухлинну
 гетерогенність РЯ за експресією маркерів Кі-67 і CD44. Кількість пухлин
 з високою експресією Кі-67 (> 10%) і CD44 (> 10%) була достовірно більшою
 у хворих на РЯ низького ступеня диференціювання і високого ступеня
 морфологічної злоякісності. Виділено молекулярні фенотипи пухлинних
 клітин РЯ: CD44<sup>+</sup> Кі-67<sup>+</sup>, CD44<sup>+</sup> Кі-67<sup>-</sup>, CD44<sup>-</sup> Кі-67<sup>+</sup>, CD44<sup>-</sup> Кі-67<sup>-</sup> та
 показана варіабельність загальної виживаності хворих залежно від молекулярного
 фенотипу пухлинних клітин. Висновки: для індивідуалізованого
 лікування і предиктивної оцінки у хворих на серозний РЯ необхідна стратифікація
 пухлин не тільки за морфологією, ступенем диференціювання
 ізлоякісності, але й за молекулярним фенотипом, який відображає основні
 потенції пухлини до росту і метастазування. Aim was to study expression of adhesion
 (CD44s) and proliferation (Ki-67) markers serous ovarian
 cancer cells by immunohistochemistry and to evaluate
 their clinical sirnificance. Material and methods:
 102 surgical specimens of stage I–III serous ovarian
 cancer (OC), mean age 59,3 ± 3,7. Methods: clinical,
 morphological, immunohistochemical, statistical. Results:
 All tumors had serous adenocarcinoma morphology
 with different quantity of papillar component and
 solid structures, atypic and polymorphic tumor cells. We
 allocated high-, moderate- and low-differentiated forms
 of OC, as well as tumors with low and high degree of morphological
 malignancy. We found the heterogeneity between
 OC tumors by expression of Ki-67 and CD44 proteins.
 Number of tumors with high expression of Ki-67
 (> 10%) and CD44 (> 10%) was significantly higher
 in patients with poorly differentiated OC and high degree
 of morphological malignancy. We allocated the molecular
 phenotypes of OC tumor cells: CD44<sup>+</sup>/Ki-67<sup>+</sup>,
 CD44<sup>+</sup>/Ki-67<sup>-</sup>, CD44<sup>-</sup>/Ki-67<sup>+</sup> and CD44<sup>-</sup>/Ki-67<sup>-</sup>
 and defined the dependence of patients’ survival from the
 molecular phenotype of tumor cells. Conclusions: We defined
 intertumoral heterogeneity of OC by expression of
 CD44 and Ki-67 and variability of OC patients’ overall
 survival periods, which depended from the tumor molecular
 phenotype. Stratification of tumors not only by
 morphology, degree of differentiation and malignancy,
 but also according to molecular phenotype is needed for
 individualized treatment and predictive prognosis of patients
 with serous OC, because it reflected the underlying
 potency of tumor to grow and form metastasis.