Комплекси уніонід четвертинних алювіальних відкладів південно-західної частини Східно-Європейської платформи

На основе изучения антропогеновых унионид из террасовых отложений Днестра, Прута, Дуная, Днепра были намечены разные уровни в развитии унионид, уточнен систематический состав и возрастной интервал фаунистических комплексов. Стратиграфическое положение отдельных толщ в общем разрезе антропогеновых от...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2009
Main Author:	Рудюк, В.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут геологічних наук НАН України 2009
Subjects:	Палеонтологія та стратиграфія
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13540
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Комплекси уніонід четвертинних алювіальних відкладів південно-західної частини Східно-Європейської платформи / В.В. Рудюк // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2009. — Вип. 2. — С. 210-215. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860016175210037248
author	Рудюк, В.В.
author_facet	Рудюк, В.В.
citation_txt	Комплекси уніонід четвертинних алювіальних відкладів південно-західної частини Східно-Європейської платформи / В.В. Рудюк // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2009. — Вип. 2. — С. 210-215. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
collection	DSpace DC
description	На основе изучения антропогеновых унионид из террасовых отложений Днестра, Прута, Дуная, Днепра были намечены разные уровни в развитии унионид, уточнен систематический состав и возрастной интервал фаунистических комплексов. Стратиграфическое положение отдельных толщ в общем разрезе антропогеновых отложений исследуемой территории вместе с данными о фауне пресноводных моллюсков позволили проследить такую последовательность изменения фаунистических комплексов: рашковский, бошерницкий, косницкий, михайловский, кошницкий, колкотовский, средне-поздненеоплейстоценовый. Basing on the study of the quaternary unionids from the terraces deposits of Dnister, Prut, Danube, Dnieper it was marked the various levels in the unionidae evolution and it was specified their systematic composition and fauna complexes time interval. The stratigraphic position for the separate thicknesses in the general section for the antropogene deposits of the studied area together with data on fresh water mollusk fauna allowed the following sequence in fauna complexes: rashkivsky, boshernitsky, kosnitsky, mikhalivsky, koshnytsky, kolkotovsky as the middle late Pleistocene to be identified.
first_indexed	2025-12-07T16:45:10Z
format	Article
fulltext	ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 2. 2009210 пАЛЕОНТОЛОГІЯ ТА СТРАТИГРАфІЯ / пАЛЕОНТОЛОГИЯ И СТРАТИГРАфИЯ © В.В. Рудюк, 2009 УДК 564.141:551.79(477) В.В. рудюк комплекСи УНІоНІд четВертиННих АлЮВІАльНих ВІдклАдІВ пІВдеННо-ЗАхІдНої чАСтиНи СхІдНо-єВропейСької плАтформи V.V. rudiuk unionids ComPlexes from the Quaternary alluVial dePosits of the south-western Part of the eastern-euroPean Platform На основе изучения антропогеновых унионид из террасовых отложений Днестра, Прута, Дуная, Днепра были намечены разные уровни в развитии унионид, уточнен систематический состав и возрастной интервал фаунистических комплек- сов. Стратиграфическое положение отдельных толщ в общем разрезе антропогеновых отложений исследуемой терри- тории вместе с данными о фауне пресноводных моллюсков позволили проследить такую последовательность изме- нения фаунистических комплексов: рашковский, бошерницкий, косницкий, михайловский, кошницкий, колкотовский, средне-поздненеоплейстоценовый. Ключевые слова: антропоген, униониды, аллювий, терраса, фаунистический комплекс, южно-западная часть Восточно- Европейской платформы. Basing on the study of the quaternary unionids from the terraces deposits of Dnister, Prut, Danube, Dnieper it was marked the various levels in the unionidae evolution and it was specified their systematic composition and fauna complexes time interval. The stratigraphic position for the separate thicknesses in the general section for the antropogene deposits of the studied area together with data on fresh water mollusk fauna allowed the following sequence in fauna complexes: rashkivsky, boshernitsky, kosnitsky, mikhalivsky, koshnytsky, kolkotovsky as the middle late Pleistocene to be identified Key words: Antropogene, Unionidae, alluvium, terrace, faunistic complex, South-Western part of the Eastern-European platform. ВСТУП Уніоніди є однією з найперспективніших груп прісноводних молюсків для стратиграфії. Вони успішно застосовуються для визначення віку, розчленування та кореляції віддалених розрізів алювіальних відкладів завдяки їх поширенню у відкладах різного ґенезу (не тільки в алювіаль- них, але й лиманно-морських), значній еволю- ційній мінливості, широким міграціям вибагли- вих до певних умов видів. Це дозволяє більш надійно і аргументовано підійти до розробки стратиграфічної схеми антропогену. Особливе місце у вивченні прісноводних молюсків посідають знахідки в алювії терас Дністра. Завдяки роботам О.П. Павлова [5], Г.Ф. Лунгерсгаузена [4], І.Я. Яцка [8], Л.Г. Кама- ніна, А.Г. Еберзіна [3], А.Л. Чепалиги [7], П.Ф. Го- жика [2], П.Д. Букатчука, П.Ф. Гожика, Г.М. Білін- кіса [1] та інших дослідників було розроблено найбільш біостратиграфічно обґрунтовану схе- му терас Дністра, яку можна вважати еталон- ною для інших річок України. Численні рештки молюсків, і насамперед уніонід, дали підстави для розробки основ стратиграфічного поділу алювіальних відкладів у долинах річок Прут, Ду- най, Дніпро, Південний Буг та озерно-лиманних відкладів Приазов’я. В 60-х роках минулого сторіччя Г.І. Поповим [6] вперше були виділені фауністичні комплек- си на підставі вивчення стратиграфічного та палеогеографічного поширення прісноводних молюсків для ранньо-, середньо-, пізньоак- чагильського та апшеронського часу. Пізніше А.Л. Чепалигою [7] для антропогенових від- кладів півдня Руської рівнини було виділено п’ять фауністичних комплексів (поратський (акчагильський), штурієвий, тираспольський, середньо-пізньоплейстоценовий, сучасний (голоценовий)), що включають одинадцять під- комплексів. Згодом І.Я. Яцко [8] на підставі ви- вчення молюсків у плейстоценових відкладах алювію Дністра виділив п’ять комплексів, при- урочених до терасових рівнів. Незважаючи на те, що водне середовище існування молюсків дещо згладжувало різкі коливання клімату і порівняно з наземною фа- уною прісноводні молюски еволюціонували по- вільніше, ми чітко розрізняємо пліоценовий, еоплейстоценовий, неоплейстоценовий етапи розвитку уніонід. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ Матеріалом для проведених досліджень були викопні рештки уніонід з колекції Інституту гео- Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 2. 2009 211 кОМпЛЕкСИ уНІОНІД чЕТвЕРТИННИх АЛювІАЛЬНИх вІДкЛАДІв... логічних наук НАН України, зібрані П.Ф. Гожиком з четвертинних алювіальних відкладів у доли- нах річок Дністер, Прут, Дунай, Дніпро, Півден- ний Буг, а також алювіально-лиманних відкла- дів Приазов’я. Досліджений матеріал містить понад 1000 екземплярів черепашок уніонід з численних відслонень та свердловин. В основу покладено біостратиграфічний метод, що ґрун- тується на незворотності процесів еволюції та слугує для виділення певних етапів розвитку органічного світу, а також загальноприйняті ме- тодики палеонтологічних досліджень. За люб’язне відношення, неоціненну допо- могу в роботі з колекцією, важливі поради і рекомендації автор висловлює щиру вдячність акад. НАН України П.Ф. Гожику. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ На основі аналізу опрацьованих нами антропо- генових уніонід з терасових відкладів Дністра, Пруту, Дунаю, Дніпра та літературних джерел були виокремлені різні рівні в розвитку уніонід (див. табл.) та уточнено систематичний склад і віковий інтервал фауністичних комплексів, виділених А.Л. Чепалигою. Стратиграфічне положення окремих товщ у загальному роз- різі антропогенових відкладів досліджуваної території разом з даними про фауну прісно- водних молюсків дозволяють простежити таку послідовність зміни фауністичних комплек- сів: рашківський, бошерницький, косницький, михайлівський, кошницький, колкотовський, середньо-пізньонеоплейстоценовий, який включає григоріопольський, спейський, кара- гаський, голошницький підкомплекси. Рашківський пізньопліоценовий фауністич- ний комплекс, виділений за місцезнаходжен- ням прісноводних молюсків в алювіальних від- кладах Х тераси поблизу с. Рашків, а також сіл Катеринівка, Білоч. А.Л. Чепалигою [7] був на- званий полівадинським за місцезнаходженням Полівадиної гори на Тамані та віднесений до тер- мокомплексу. Комплекс характеризується по- явою перших представників родів Margaritifera (M. triangulata T s с h e p .), Bogatschevia (B. tamanensis E b e r s ., B. elongata T s с h e p ., B. rashkovi T s с h e p ., B. bugasica E b e r s ., B. tamanica J a t z k o ). Тут продовжують існува- ти скульптуровані уніоніди ebersininaia tirassica T s с h e p ., Potomida ovata G r . P p v . Представ- ники характерної групи уніонід B. tamanensis також знайдені в алювіальних відкладах Х рош- ської тераси Пруту, біля м. Кагул, хапровських відкладах Приазов’я, таманських верствах ак- чагилу, румунських відкладах Румунії. бошерницький ранньоеоплейстоценовий фауністичний комплекс, виділений А.Л. Чепа- лигою за знахідками прісноводних молюсків в алювії VIII (наша IХ) тераси Дністра поблизу сіл Бошерниця, Долинське. Крім цього, представ- ники комплексу нині виявлені в алювії тераси біля сіл Собарі, Окланда [1]. В цьому комплексі широкого розвитку отримали уніоніди групи sturi (Bogatschevia sturi M . H o e r n ., B. rodziankovi B o g ., B. scutum B o g .), які є геохронологічними показниками, так як мають широке географічне (Угорщина, Югославія, Молдова, Україна, Азер- байджан) та незначне вертикальне (ранній ео- плейстоцен) поширення. Тут продовжують роз- виток представники родів Margaritifera (M. arca T s с h e p .), crassiana (c. subcrassa G r . P p v .). Доживають рідкісні скульптуровані форми уні- онід (Wenziella). Ще присутні нечисленні форми попереднього комплексу Bogatschevia tamanica J a t z k o . Комплекс віднесений А.Л. Чепалигою до термокомплексу (з відносно теплолюбною фауною), але домінування Margaritifera свідчить про те, що товща, в якій виявлено ці рештки, формувалась в помірних кліматичних умовах при збільшенні швидкостей течії та прозорості води. Характерна фауна комплексу виявлена також в алювіальних відкладах IХ (долинської) тераси Дунаю (села Долинське, Лиманне, Плав- ні), на південному сході Руської рівнини (доли- на р. Сал, с. Несміянівка), в апшеронських від- кладах міст Єйськ та Краснодар, апшеронських відкладах хребта Ходжашен (Закавказзя), в палюдинових верствах Славонії, в верствах Альфьольда (Угорщина), а в Румунії знайдена поблизу Бухареста (м. Узуну). Косницький пізньоеоплейстоценовий фау- ністичний комплекс виділений А.Л. Чепалигою за знахідками молюсків з алювію VII (наша VIII) Дністра в стратотиповому відслоненні біля с. Велика Косниця та в ряді інших місцезнахо- джень — села Кузьмин, Цекіновка, Гиртоп, Кіц- кани, Роксолани, м. Каменка. Комплекс характеризується розквітом роду Pseudosturia (Ps. caudata B o g ., Ps. rossica E b e r s ., Ps. postumus B o g ., Ps. brusinaiformis M o d ., Ps. rotundata G o z h i k , Ps. cosnica G o z h i k e t R u d j u k ), також роду Potomida (P. sublitoralis T s с h e p .). Зустрічається не- численна бореальна фауна (crassiana crassoides T s с h e p ., c. subcrassa G r . P p v ., c. szegedensis H a l ., Unio pseudochasaricus ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 2. 2009212 в.в. РуДюк П ош и р ен н я ун іо н ід в т ер а со в и х р іч ко в и х в ід кл а да х р іч ок п ів де н н о- за хі дн ої ч а ст и н и С хі дн о- Є в р оп ей сь ко ї п ла тф ор м и Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 2. 2009 213 кОМпЛЕкСИ уНІОНІД чЕТвЕРТИННИх АЛювІАЛЬНИх вІДкЛАДІв... T s с h e p ., Pristinunio pseudodavilai G o z h i k e t R u d y u k ), що знаходиться в грубому алю- вії верхнього ритму тераси. Рідкісні знахідки скульптурованих уніонід Wenziella wilhelmi P e n . в цьому комплексі та їх відсутність в наступних свідчать про їх вимирання на цьому рівні. Пред- ставники косницького комплексу відомі в до- линах Одеських лиманів біля с. Морозівка, в Приазов’ї, на Таманському п-ові (Синя балка), в апшероні Закавказзя та Угорщині (м. Сегед). Михайлівський пізньоеоплейстоценовий фа- уністичний комплекс вперше виділений А.Л. Че- пелигою за знахідками прісноводних молюсків в алювії VI (VIІ) тераси Дністра біля с. Михайлів- ка, пізніше типова фауна була виявлена біля с. Роги, Дубосари, Кунича, Слободзея-Кремень та в долині Пруту (села Обілени, Ганнасени- Ноу, Слободзея-Маре). Тут ще присутні форми косницького комплексу Pseudosturia caudata B o g ., Ps. brusinaiformis M o d ., Ps. ovata robusta R u d j u k , crassiana subcrassa G r . P p v ., Unio pseudochasaricus T s с h e p ., що вимирають в час формування михайлівсько- го комплексу. Отримують розквіт crassiana crassoides T s с h e p . Зустрічаються рідкісні Unio tiraspolitanus T s c h e p . та сучасні crassiana crassa P h i l . Тут спостерігається вимирання ре- ліктів пліоценової фауни і розвиток предкових форм сучасної фауни. Кошницький ранньонеоплейстоценовий фауністичний комплекс виділений за знахідка- ми прісноводних молюсків з алювію VI тераси Дністра П.Ф. Гожиком [2] поблизу с. Кошниця, а також с. Погреби, м. Сороки. Комплекс характе- ризується невеликою кількістю еоплейстоцено- вих видів. Тут продовжують існувати crassiana subcrassa G r . P p v ., c. szegedensis H a l ., Unio tiraspolitanus T s c h e p ., c. subanceyi G o z h i k , рідкісні представники роду Pseudosturia. З’являються Unio rumanoides T s c h e p . та су- часні види U. pictorum L., U. tumidus P h i l ., crassiana crassa P h i l ., c. consentaneus Z i e g l ., c. batavа N i l s . Колкотовський ранньонеоплейстоценовий фауністичний комплекс виділений за знахідка- ми молюсків у типовому місцезнаходженні біля м. Тирасполь в гравійному кар’єрі на лівому схилі Колкотової балки. Фауна цього комплексу впродовж тривалого часу вивчалась багатьма дослідниками — І.П. Хоменко, О.П. Павловим, І.Ф. Лунгерсгаузеном, І.Я. Яцко, А.Л. Чепалигою, П.Д. Букатчуком, П.Ф. Гожиком, Г.М. Білінкісом та ін. Характерна фауна також знайдена в інших місцезнаходженнях алювію V тераси Дністра (села Малаєшти, Біляївка, Делакеу, Просяна балка), Пруту (м. Унгени, села Узмарі, Петрешти, Слободзея-Маре, Кислиця), Дунаю (с. Нагорне), в Приазов’ї (села Семибалки, Наталіївка), а та- кож у верствах Мосбаху (ФРН). Комплекс характеризується появою Pseudunio moldavica T s с h e p ., Ps. robusta T s с h e p ., Potomida kinkelini H a a s , P. litoralis C u v . Також присутні представ- ники роду crassiana (c. steveniana K r y n ., c. hassiae H a a s , c. crassa P h i l ., c. bodamica R o s s m ., c. batava N i l s s ., c. mingrelica D r ., c. consentaneus Z i e g l .), нечисленні представ- ники роду Unio (U. tiraspolitanus Tsсhep., сучасні U. tumidus P h i l ., U. pictorum L.). Аналіз систе- матичного складу та умов місцезнаходжень ви- вченої фауни молюсків свідчить, що в комплексі змішано дві фауни: рання з Pseudunio та пізня з Potomida. В розрізах V (колкотовської) тераси нижньої течії Дністра, Дунаю наявні два ритми осадконагромадження. Алювіальні відклади нижнього ритму характеризуються Pseudunio moldavica T s с h e p ., Ps. robusta T s с h e p ., а також crassiana hassiae H a a s , c. steveniana K r y n ., c. mingrelica D r . Відклади верхнього ритму містять численні рештки Potomida litoralis C u v ., P. kinkelini H a a s та crassiana crassa P h i l ., c. pseudocrassa C l . Наявність Potomida свідчить про формування відкладів верхнього ритму в умовах теплого клімату (під час ран- ньонеоплейстоценового міжльодовиків’я), а присутність Pseudunio є показником достатньо великих швидкостей течії та прозорості води, що пояснюється формуванням нижнього ритму алювію в регресивну стадію Чорного моря при великих швидкостях турбулентного потоку під час першого материкового зледеніння. Середньопізньонеоплейстоценовий фау- ністичний комплекс виділений А.Л. Чепали- гою за знахідками молюсків з алювію IV, III, II, I терас Дністра, Дунаю, Прута та інших річок. Фауна IV-I терас складається з сучасних видів (Unio pictorum L., U. tumidus P h i l i p ., crassiana crassa P h i l i p ., c. bodamica R o s s m ), близь- ких за складом, але відрізняється реліктови- ми формами. Тому тут можна виділити такі під комплекси: григоріопольський, спейський, ка- рагаський, голошницький. григоріопольський середньонеоплейстоце- новий фауністичний підкомплекс, виділений за місцезнаходженням молюсків в алювії IV тераси біля м. Григоріополь. Характерна для нього фа- ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 2. 2009214 в.в. РуДюк уна зустрічається і в інших місцезнаходженнях в алювії IV терас долини р. Дністер (села Косо- уци, Делакеу, Дністровськ, Ямполь, Молодове, Вертюжани), долини р. Південний Буг (с. Ме- джибож), долин р. Прут (c. Джурджулешти) та р. Дунай (с. Озерне) разом з давньоевксинськими молюсками. В Приазов’ї типова фауна при- сутня в давньоевксинських відкладах (с. Бес- сергенівка), в Румунії — с. Жегелія, поблизу м. Фетешти. В основному фауна молюсків цьо- го підкомплексу складається з сучасних видів (Unio pictorum L., U. tumidus P h i l i p ., crassiana crassa P h i l i p ., c. bodamica R o s s m ). Продо- вжували існувати види тираспольського комп- лексу. Вимерли роди Potomida, Pseudunio, види Unio tiraspolitanus T s с h e p ., U. rumanoides T s c h e p . Характерне широке розповсюджен- ня corbicula (c. fluminalis M ü l l .). Спейський середньонеоплейстоценовий фа- уністичний підкомплекс виділений за місцезна- ходженням прісноводних молюсків з алювію ІІІ тераси Дністра біля с. Спея. Характерна фауна виявлена в ряді інших місцезнаходжень ІІІ тера- си долини Дністра (м. Тирасполь, села Бучушка, Бошерниця, в Косоуцькому кар’єрі). Комплекс характеризується сучасними видами уніонід з домішками рідкісних форм, що зараз поширені в субтропічній або бореальній зоні. Це Pseudunio robusta speensis T s с h e p ., Unio (eolymnium) tiberiadensis L e t ., crassiana pseudolitoralis C l . та corbicula fluminalis M ü l l . Характерна фауна молюсків виявлена також в алювії ІІІ тераси Дунаю, але тут відсутні Pseudunio та eolymnium. Для ІІІ тераси Пруту з реліктових форм харак- терні corbicula fluminalis M ü l l . Карагаський пізньонеоплейстоценовий під- комплекс виділений за місцезнаходженням прісноводних молюсків в алювії ІІ тераси Дні- стра біля с. Карагаш, а також сіл Трифанешти, Глинне. Він представлений сучасними видами та crassiana musiva S p e n g l ., c. ater N i l s ., c. pseudolitoralis C l ., corbicula cor. L a m . голошницький пізньонеоплейстоценовий фауністичний підкомплекс виділений за місцез- находженням І тераси Дністра біля с. Голошни- ця. В ньому присутня сучасна фауна з елемента- ми реліктових видів — c. pseudocrassa H a a s , c. ater C l . ВИСНОВКИ 1. Таким чином, верхи пліоценового алю- вію характеризує рашківский комплекс, в якому широко розвинуті скульптуровані фор- ми уніонід та представники групи tamanensis — Bogatschevia tamanensis E b e r s . Початок эоплейстоцену знаменує бошерницкий комп- лекс, де разом з реліктами зазначеного комп- лексу отримали розквіт уніоніди ex gr. sturi. Їх подальший розвиток із збільшенням масив- ності черепашок та замкового апарата, із зрос- танням видовженості черепашок, ослабленням псевдокардинальних зубів відбувся у косниць- кому комплексі та закінчився в михайлівському. В останньому вже широко представлені уніоніди (s. str.). Для розчленування неоплейстоценових алювіальних відкладів велике значення мають знахідки реліктових видів, зокрема субтропіч- ної зони. Так, для V терас це Potomida litoralis C u v ., P. kinkelini H a a s і Unio tiraspolitanus T s c h e p ., для IV тераси — corbicula fluminalis M ü l l ., для III — Unio tiberiadensis L., Pseudunio robusta speensis T s c h e p ., для II — crassiana ater N i l s s ., c. pseudolitoralis C l ., для I — crassiana pseudocrassa H a a s . 2. Виділені етапи в розвитку фауни молюс- ків (зокрема, уніонід) відповідають в загальних рисах великим палеогеографічним етапам роз- витку природи і є надійною основою для роз- членування та кореляції алювіальних відкладів віддалених регіонів. У поєднанні з палеомаг- нітними даними комплекси уніонід дозволяють провести границю між пліоценом та еоплейсто- ценом під алювієм ІХ (бошерницької) тераси Дністра, верхньокуяльницькими відкладами з прісноводною фауною в районі Одеси. Границя між еоплейстоценом і неоплейстоценом прове- дена в алювії VII (михайлівської) тераси. 3. Розвиток антропогенових уніонід був зумовлений зміною клімату, а отже, екосистем водних біотопів, яка відбувалася із наростан- ням похолодання, чергуванням холодних і те- плих інтервалів, а в плейстоцені — зледенінь та міжльодовиков’я. Відповідно до цього спо- стерігаються еволюційні зміни в розвитку уніо- нід в пліоцені — еоплейстоцені та міграційні в середньому-пізньому неоплейстоцені. 4. Особливе значення для стратиграфії і кореляції алювіальних відкладів мають уніоні- ди з групи sturi, а також похідна від них група caudata. Крім цього, уніоніди підродів Pseudunio, eolymnium, роду Potomida, Margaritifera, які мі- грували у водні басейни України, чітко відби- вають певні відрізки часу в неоплейстоцені і є також надійним репером при кореляції. 5. Еволюційні зміни в фауні уніонід, ши- рокі міграції вибагливих до певних умов видів Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 2. 2009 215 кОМпЛЕкСИ уНІОНІД чЕТвЕРТИННИх АЛювІАЛЬНИх вІДкЛАДІв... дозволяють вважати уніоніди однією з найпер- спективніших груп прісноводних молюсків для стратиграфії, кореляції та палеогеографії. букатчук П.Д., гожик П.Ф., билинкис г.М.1. О корреляции аллювиальных отложений Днестра, Прута и Нижнего Дуная // Геология четвертичных отложений Молда- вии. — Кишинев: Штиинца, 1983. — С. 35–70. гожик П.Ф. 2. Пресноводные моллюски позднего кайно- зоя юга Восточной Европы. — Киев, 2006. — 280 с. Каманин л.г., эберзин А.г.3. К вопросу о возрасте тер- рас Днестра // Тр. Ин-та географии. — 1952. — Вып. 51. — С. 119–124. лунгерсгаузен г.Ф.4. Фауна Днестровских террас // Геол. журн. — 1938. — Т. 5, № 4. — С. 199–236. Павлов А.П.5. Неогеновые и послетретичные отложения Южной и Восточной Европы // Мемуары геол. отд. о-ва любителей естествоиспытателей антропологии и этнографии. — 1925. — Вып. 5. — 217 с. Попов г.и. 6. О соотношениях континентальных и мор- ских верхнеплиоценовых отложений юга и юго- востока европейской части СССР в связи с вопросом о нижней границе четвертичного периода // Тр. ко- мис. по изуч. четвертич. периода АН СССР. — 1962. — С. 23–35. чепалыга А.л.7. Антропогеновые пресноводные мол- люски юга Русской равнины и их стратиграфическое значение. — М.: Наука, 1967. — 222 с. яцко и.я.8. Наяды верхнего кайнозоя юго-запада Украины и Молдавии. — Львов: Изд-во Львов. ун-та, 1972. — 144 с. Інститут геологічних наук НАН України, Київ E-mail: rudyuk@inbox.ru Рецензент — док. г.-м. наук В.М. Шовкопляс
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-13540
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	XXXX-0025
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T16:45:10Z
publishDate	2009
publisher	Інститут геологічних наук НАН України
record_format	dspace
spelling	Рудюк, В.В. 2010-11-10T14:29:24Z 2010-11-10T14:29:24Z 2009 Комплекси уніонід четвертинних алювіальних відкладів південно-західної частини Східно-Європейської платформи / В.В. Рудюк // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2009. — Вип. 2. — С. 210-215. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. XXXX-0025 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13540 564.141:551.79(477) На основе изучения антропогеновых унионид из террасовых отложений Днестра, Прута, Дуная, Днепра были намечены разные уровни в развитии унионид, уточнен систематический состав и возрастной интервал фаунистических комплексов. Стратиграфическое положение отдельных толщ в общем разрезе антропогеновых отложений исследуемой территории вместе с данными о фауне пресноводных моллюсков позволили проследить такую последовательность изменения фаунистических комплексов: рашковский, бошерницкий, косницкий, михайловский, кошницкий, колкотовский, средне-поздненеоплейстоценовый. Basing on the study of the quaternary unionids from the terraces deposits of Dnister, Prut, Danube, Dnieper it was marked the various levels in the unionidae evolution and it was specified their systematic composition and fauna complexes time interval. The stratigraphic position for the separate thicknesses in the general section for the antropogene deposits of the studied area together with data on fresh water mollusk fauna allowed the following sequence in fauna complexes: rashkivsky, boshernitsky, kosnitsky, mikhalivsky, koshnytsky, kolkotovsky as the middle late Pleistocene to be identified. uk Інститут геологічних наук НАН України Палеонтологія та стратиграфія Комплекси уніонід четвертинних алювіальних відкладів південно-західної частини Східно-Європейської платформи Unionids complexes from the Quaternary alluvial deposits of the south-western part of the Eastern-European platform Article published earlier
spellingShingle	Комплекси уніонід четвертинних алювіальних відкладів південно-західної частини Східно-Європейської платформи Рудюк, В.В. Палеонтологія та стратиграфія
title	Комплекси уніонід четвертинних алювіальних відкладів південно-західної частини Східно-Європейської платформи
title_alt	Unionids complexes from the Quaternary alluvial deposits of the south-western part of the Eastern-European platform
title_full	Комплекси уніонід четвертинних алювіальних відкладів південно-західної частини Східно-Європейської платформи
title_fullStr	Комплекси уніонід четвертинних алювіальних відкладів південно-західної частини Східно-Європейської платформи
title_full_unstemmed	Комплекси уніонід четвертинних алювіальних відкладів південно-західної частини Східно-Європейської платформи
title_short	Комплекси уніонід четвертинних алювіальних відкладів південно-західної частини Східно-Європейської платформи
title_sort	комплекси уніонід четвертинних алювіальних відкладів південно-західної частини східно-європейської платформи
topic	Палеонтологія та стратиграфія
topic_facet	Палеонтологія та стратиграфія
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13540
work_keys_str_mv	AT rudûkvv kompleksiuníonídčetvertinnihalûvíalʹnihvídkladívpívdennozahídnoíčastinishídnoêvropeisʹkoíplatformi AT rudûkvv unionidscomplexesfromthequaternaryalluvialdepositsofthesouthwesternpartoftheeasterneuropeanplatform

Комплекси уніонід четвертинних алювіальних відкладів південно-західної частини Східно-Європейської платформи

Institution

Similar Items