Основні зовнішні чинники, що впливають на рух водних розчинів у покривних відкладах рівнинних територій
Наведено аналіз існуючих оцінок руху водних розчинів у зоні аерації. Виявлено проблемні питання і запропоновано врахувати нові фактори, що впливають на переміщення вологи. Представлені експериментальні дані, які отримані в лабораторних і польових умовах. Результати цих робіт показують залежність рух...
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут геологічних наук НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13544 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Основні зовнішні чинники, що впливають на рух водних розчинів у покривних відкладах рівнинних територій / М.В. Бублясь // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2009. — Вип. 2. — С. 239-244. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-13544 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-135442025-02-09T14:55:08Z Основні зовнішні чинники, що впливають на рух водних розчинів у покривних відкладах рівнинних територій Main external factors influencing on the movement of water solutions in cover deposits of plain areas Бублясь, М.В. Гідрогеологія, інженерна геологія, екологічна безпека Наведено аналіз існуючих оцінок руху водних розчинів у зоні аерації. Виявлено проблемні питання і запропоновано врахувати нові фактори, що впливають на переміщення вологи. Представлені експериментальні дані, які отримані в лабораторних і польових умовах. Результати цих робіт показують залежність руху рідкої фази покривних відкладів від зміни певних електричних потенціалів, що формуються в атмосфері і літосфері. The existing concepts of the mechanisms assessment of water solutions flow in the aeration zone have been analyzed. The problem questions have been determined, and it is proposed to account for new factors influencing on the moisture transport. The experimental data are presented obtained in laboratory and field conditions. The results of works show the dependence of the liquid phase movement in the covering deposits on variations of definite electric potentials formed in the atmosphere and lithosphere. 2009 Article Основні зовнішні чинники, що впливають на рух водних розчинів у покривних відкладах рівнинних територій / М.В. Бублясь // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2009. — Вип. 2. — С. 239-244. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. XXXX-0025 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13544 556.322:551.3:537.8)](477.4) uk application/pdf Інститут геологічних наук НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Гідрогеологія, інженерна геологія, екологічна безпека Гідрогеологія, інженерна геологія, екологічна безпека |
| spellingShingle |
Гідрогеологія, інженерна геологія, екологічна безпека Гідрогеологія, інженерна геологія, екологічна безпека Бублясь, М.В. Основні зовнішні чинники, що впливають на рух водних розчинів у покривних відкладах рівнинних територій |
| description |
Наведено аналіз існуючих оцінок руху водних розчинів у зоні аерації. Виявлено проблемні питання і запропоновано врахувати нові фактори, що впливають на переміщення вологи. Представлені експериментальні дані, які отримані в лабораторних і польових умовах. Результати цих робіт показують залежність руху рідкої фази покривних відкладів від зміни певних електричних потенціалів, що формуються в атмосфері і літосфері. |
| format |
Article |
| author |
Бублясь, М.В. |
| author_facet |
Бублясь, М.В. |
| author_sort |
Бублясь, М.В. |
| title |
Основні зовнішні чинники, що впливають на рух водних розчинів у покривних відкладах рівнинних територій |
| title_short |
Основні зовнішні чинники, що впливають на рух водних розчинів у покривних відкладах рівнинних територій |
| title_full |
Основні зовнішні чинники, що впливають на рух водних розчинів у покривних відкладах рівнинних територій |
| title_fullStr |
Основні зовнішні чинники, що впливають на рух водних розчинів у покривних відкладах рівнинних територій |
| title_full_unstemmed |
Основні зовнішні чинники, що впливають на рух водних розчинів у покривних відкладах рівнинних територій |
| title_sort |
основні зовнішні чинники, що впливають на рух водних розчинів у покривних відкладах рівнинних територій |
| publisher |
Інститут геологічних наук НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Гідрогеологія, інженерна геологія, екологічна безпека |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13544 |
| citation_txt |
Основні зовнішні чинники, що впливають на рух водних розчинів у покривних відкладах рівнинних територій / М.В. Бублясь // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2009. — Вип. 2. — С. 239-244. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT bublâsʹmv osnovnízovníšníčinnikiŝovplivaûtʹnaruhvodnihrozčinívupokrivnihvídkladahrívninnihteritoríj AT bublâsʹmv mainexternalfactorsinfluencingonthemovementofwatersolutionsincoverdepositsofplainareas |
| first_indexed |
2025-11-27T01:34:00Z |
| last_indexed |
2025-11-27T01:34:00Z |
| _version_ |
1849905384569962496 |
| fulltext |
Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 2. 2009 239
ГІДРОГЕОЛОГІЯ, ІНЖЕНЕРНА ГЕОЛОГІЯ, ЕкОЛОГІчНА БЕЗпЕкА /
ГИДРОГЕОЛОГИЯ, ИНЖЕНЕРНАЯ ГЕОЛОГИЯ, экОЛОГИчЕСкАЯ БЕЗОпАСНОСТЬ
© М.В. Бублясь, 2009
УДК 556.322:551.3:537.8)](477.4)
м.В. бублясь
оСНоВНІ ЗоВНІШНІ чиННики, що ВплиВАЮть НА рУх ВодНих роЗчиНІВ У покриВНих
ВІдклАдАх рІВНиННих територІй
m.V. bublias
main external faCtors influenCinG on the moVement of water solutions in CoVer
dePosits of Plain areas
Наведено аналіз існуючих оцінок руху водних розчинів у зоні аерації. Виявлено проблемні питання і запропоновано
врахувати нові фактори, що впливають на переміщення вологи. Представлені експериментальні дані, які отримані в
лабораторних і польових умовах. Результати цих робіт показують залежність руху рідкої фази покривних відкладів від
зміни певних електричних потенціалів, що формуються в атмосфері і літосфері.
Ключові слова: покривні відклади, електромагнітні явища, коливання рівнів ґрунтових вод.
The existing concepts of the mechanisms assessment of water solutions flow in the aeration zone have been analyzed. The
problem questions have been determined, and it is proposed to account for new factors influencing on the moisture transport.
The experimental data are presented obtained in laboratory and field conditions. The results of works show the dependence
of the liquid phase movement in the covering deposits on variations of definite electric potentials formed in the atmosphere
and lithosphere.
Ключові слова: covering deposits, electromagnetic phenomena, fluctuation of the groundwater levels.
ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ
Вивчення геодинамічних процесів на мікро-
рівні в останні роки набуває важливого значен-
ня у зв’язку із більш інтенсивним використан-
ням певних територій. При розгляді геологічного
середовища для господарських цілей необхід-
но враховувати те, що в природних умовах всі
породи знаходяться в постійно діючому гео-
динамічному стані. При зміні певних умов змі-
нюються певною мірою їх склад, властивості,
умови залягання. Одним із найбільш вагомих
чинників, що впливає на трансформацію порід,
є вода. Тому особливостям руху води в геологіч-
ному середовищі буде приділено основну увагу.
Підземні води в насичених горизонтах і по-
рові розчини в ненасичених горизонтах відігра-
ють важливу і багатосторонню роль в форму-
ванні ряду властивостей гірських порід. Вони є
важливим чинником переміщення речовин на
великі відстані в горизонтальному і вертикаль-
ному напрямках, в результаті чого відбуваються
вилуговування одних порід і збагачення міне-
ралами інших, цементація порід, конвективне
переміщення тепла, метасоматоз і багато інших
процесів, які впливають на стан і властивості
порід.
ФОРМУЛЮВАННЯ ЦІЛЕЙ
Різноманітні ендо- та екзогенні фактори зумов-
люють характер водообміну. Для виконання
функціональної оцінки геологічної складової у
вологообміні велике значення має встановлен-
ня повного комплексу домінуючих чинників, які
впливають на рух води, розчинених і завислих
в ній елементів в ненасиченому і насиченому
геологічному середовищі.
Рівень дослідження проблеми кількісної й
якісної оцінок водообміну між поверхневими і
підземними водами сьогодні є недостатнім для
вирішення ряду наукових і практичних завдань.
Не проведено повного теоретичного обґрунту-
вання природи і закономірностей руху води в
зоні аерації (ЗА). Ще менш досліджені питання
водообміну між глибокими водоносними го-
ризонтами. Особливої актуальності ці питання
набувають на територіях з високим антропо-
генним навантаженням (фізичним, хімічним,
радіоактивним тощо).
Представлені результати дослідження ви-
конувались з позиції комплексного факторно-
го аналізу складових об’єкта. Механізм руху
води в геологічному середовищі розглянуто в
органічному поєднанні механічних, фізичних і
фізико-хімічних перетворень у самому середо-
вищі з урахуванням впливу зовнішніх сил (гра-
вітації, тиску, температури, електричних струмів
та ін.). Крім фільтраційного руху підземних вод
під впливом гідравлічного градієнта виявлені
й інші види фізичного руху підземних вод. Для
розкриття даного питання проведено короткий
ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 2. 2009240
М.в. БуБЛЯСЬ
аналіз основних факторів, що впливають на во-
логообмін у геологічному середовищі, на базі
яких були виділені домінанти руху води в ЗА.
Всі основні (на сьогодні відомі) фактори поділе-
но на внутрішні — ті, що залежать від складу і
властивостей порід, і зовнішні — ті, які вплива-
ють на зміну внутрішніх факторів. Але внутрішні
фактори є відносно сталими і залежать тільки
від складу (хімічного, мінерального, механічно-
го) структури і текстури порід, які сьогодні від-
носно добре досліджені. Тому основну увагу
буде приділено зовнішнім факторам.
АНАЛІЗ ПОПЕРЕДНІХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Беручи до уваги основні (загально прийняті)
чинники, що впливають на вільний рух води
(енергію поверхні елементарних часток поро-
ди, температуру, вологість, гравітацію, адсорб-
ційні сили, атмосферний тиск, концентрацію
розчинених речовин тощо), визначають ступінь
впливу кожного чинника і виділяють групу для
кожного конкретного випадку. На сьогодні жо-
ден з існуючих підходів не дає задовільних ре-
зультатів, оскільки не вдається підібрати групу
незалежних чинників, що піддаються точному
практичному визначенню і які б повною мірою
давали можливість описати систему. Тому в при-
родних умовах визначити вплив окремих сил
на рух вологи в геологічному середовищі дуже
важко. Чим складніша система, тим важче пі-
дібрати необхідну групу параметрів. В зв’язку з
цим для сукупної характеристики основних сил
різної природи було введено поняття інтеграль-
ного термодинамічного потенціалу порової во-
логи [5]. У різних авторів список цих сил відріз-
няється, але вважається загально прий нятою
сума чотирьох окремих потенціалів: 1) осмотич-
ного, 2) гравітаційного, 3) капілярного і 4) сорб-
ційного [6]. Визначається цей потенціал шляхом
вимірювання вологості порід різними метода-
ми — термостатно-ваговим, тензіометричним,
вакуумним, пресовим, спиртовим тощо. Най-
більше поширення сьогодні має тензіометрич-
ний (за допомогою керамічних датчиків), який
базується на вимірюванні тиску порової воло-
ги. Оцінка тиску вологи в породах як енерге-
тичного показника дає можливість встановити
кількість і напрямок руху вологи в ЗА в польо-
вих умовах.
Термодинамічні методи виконання кількіс-
них оцінок переміщення вологи в породах ЗА
розроблені сьогодні досить детально. При їх
використанні виконуються роботи за такими
напрямами: 1) визначення режиму зміни воло-
гості порід на різних глибинах ЗА; 2) визначен-
ня водно-фізичних властивостей порід — пара-
метрів вологоперетоку (залежності коефіцієнта
вологоперетоку і вологості порід від всмокту-
ючого тиску в породах); 3) обробка отриманих
даних за допомогою математичного аналізу. В
результаті такої обробки отримують інформа-
цію про кількісну величину вологоперетоку для
певних ділянок досліджуваної території, в окре-
мих шарах поверхневих відкладів і певного ча-
сового відрізка [7].
З теоретичної точки зору дані методичні
розробки є відносно простими, але при прак-
тичному їх використанні постійно стикаєшся з
низкою проблем, які не дозволяють провести
повну кількісну оцінку вологообміну в породах
ЗА. Так, визначення гідрофізичних параметрів
— залежності всмоктуючого тиску від вологості
порід визначаються великою кількістю діючих
сил: гетерогенного порового простору, механіч-
ного і мінерального складу, структури і текстури
порід. Складність співвідношення цих факторів
не дало можливості до теперішнього часу по-
будувати узагальнюючу модель залежності ко-
ефіцієнта вологоперетоку і вологості порід від
всмоктуючого тиску в породах [3]. Крім того,
керамічними датчиками можна фіксувати тиск
тільки рідкої фази вологи в порах, а пароподіб-
на волога лежить за межами чутливості прила-
ду.
С.А. Вериго відмічає [2], що при низьких зна-
ченнях вологості в породах (гігроскопічна силь-
но зв’язана) вода практично нерухома, а швид-
кість переміщення рихлозв’язаної вологи дуже
мала. Рух рихлозв’язаної вологи в рідкому стані
відбувається в основному внаслідок гідратації,
де рушійною силою є зміна концентрації поро-
вих розчинів. Ці сили можуть бути дуже велики-
ми (порядку сил молекулярного зчеплення), але
радіус їх дії дуже малий, розмірний із молеку-
лою води. Капілярна волога також утримується
в породах із значною силою — від 10 до 0,5 атм.
Навіть найменші її значення рідко фіксуються в
природних умовах на глибині нижче 1 м. Ці три
основні форми води в структурованих дрібних
пісках ЗА полігону Лютіж займають понад 80%
порового простору, а гравітаційна вода — не
більше 15% пор. Але, як показують дані режим-
них досліджень вологості порід, повне їх наси-
чення вологістю за два роки (2007–2009 рр.)
не було зафіксовано. Більше того, в ряді випад-
ків спостерігалось зниження вологості порід до
Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 2. 2009 241
ОСНОвНІ ЗОвНІШНІ чИННИкИ, ЩО впЛИвАюТЬ НА Рух вОДНИх РОЗчИНІв у пОкРИвНИх вІДкЛАДАх...
2,5% до глибини 1,5 м. З аналізу даних фактів
постає питання: які механізми рухають вологу в
ЗА?
Наведені (далеко не всі) приклади, які ві-
дображають суттєві проблеми в оцінці воло-
гоперетоку в ЗА показують, з одного боку не-
досконалість існуючих методів дослідження,
а з іншого — неврахування ряду факторів, що
впливають на рух вологи в породах ЗА.
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення особливостей руху вологи в ЗА супро-
воджувалось спеціальними роботами зі спосте-
реження за характером зміни погодних умов і
атмосферних явищ — температурою повітря і
порід ЗА, атмосферного тиску, сили і напрям-
ку вітру, хмарністю, вологістю й атмосферни-
ми опадами. Крім спостережень за погодними
умовами, проводились спеціальні досліджен-
ня електричних і електромагнітних потенціалів
у приповерхневому шарі атмосфери, між ат-
мосферою і ґрунтовим покривом і породах ЗА.
Графіки цих показників було використано при
аналізі факторів, що впливають на рух вологи
в породах ЗА [1].
Попередньою і необхідною умовою
з’ясування основних механізмів інфільтрації
вологи в ЗА було встановлення характеру змі-
ни опадів, вологості порід і рівнів ґрунтових вод
— РҐВ (рис. 1–3). Велику увагу було приділено
моніторингу вологості в ЗА, який проводився
протягом двох років (07.2007–08.2009 рр). Ви-
вчення водного режиму порід виконувалося за
допомогою термостатно-вагового методу. Для
дослідження було вибрано два експеримен-
тальних майданчики, які представляли 1 — фо-
нову та 2 — аномальну (в центральній частині
западинної форми) ділянки на полігоні Лютіж.
Відбір зразків проводився на глибинах 0,1; 0,5;
1,0; 1,5; 2,0 м., приблизно з тижневим інтерва-
лом. Зміна вологості ґрунтів представлена на
графіках (рис. 3), які відображають стан зво-
ложення верхнього горизонту атмосферними
опадами і характер переміщення вологи в ниж-
ні горизонти.
Графіки вологості порід відображають на
фоні загального тренду — збільшення вологос-
ті у весняний і літній періоди, зниження восени
і взимку — більш часті коливання з інтервалом
один-два тижні. Частина цих малих коливань
пов’язана із характером зволоження ЗА опада-
ми. Але виділяється низка малих коливань в по-
сушливі періоди (особливо в западинній формі
— 04.2009 р.). Ще більшої уваги заслуговують
часті синхронні зміни вологості порід у всій ЗА
як при зволоженні, так і зневодненні. Крім того,
в періоди інтенсивного зневоднення порід від-
мічається і зниження РҐВ. Максимальне зне-
воднення порід було зафіксовано 8–17 липня
2008 р. на глибині 1,5 м більше ніж на 36%.
Найбільша кількість малих коливань припадає
на осінній період. Зафіксовано (декілька випад-
ків) мінімальну вологість порід близько 2–2,5%,
яка знаходиться на межі гігроскопічної і макси-
мальної молекулярної вологості досліджуваних
порід. Переміщати таку вологу можуть дуже ве-
ликі тиски (сотні атмосфер), але, як показують
наші дані, вона рухається. Наведено і ряд інших
фактів з різкою зміною вологості порід (часто
синхронно в усій ЗА) до рівня гігроскопічної, які
не можна пояснити загально прийнятими сьо-
годні чинниками.
Багаторічні спостереження за величиною
всмоктуючих тисків на полігоні показують, що
на глибинах 2 м в западині і 3 м на фоновій ді-
лянці вологість порід протягом року практично
не змінюється (зміна в межах похибки вимірю-
вання) і становить близько 1 м.в.с. Глибше цих
границь затухання річних коливань тиски по-
ступово зменшуються. Судячи з даних всмокту-
ючих тисків, отриманих на полігонах Феофанія
[8] і полігоні Лютіж, вологість порід від поверхні
до РҐВ поступово збільшується (за незначними
винятками). Тому більшу частину року порові
розчини повинні мати висхідний напрямок руху,
що явно не узгоджується з даними коливання
РҐВ. Приведені матеріали показують, що зро-
бити кількісну оцінку живлення ґрунтових вод
за даними всмоктуючих тисків практично не-
можливо.
При аналізі даних зміни температури і воло-
гості порід на вказаних глибинах ЗА [1] не було
виявлено прямої залежності впливу темпера-
тури на рух вологи. Хоча, як уже відмічалося,
у другій половині весняного і першій половині
літнього періоду постійно спостерігається під-
йом РҐВ. У цей період, крім електричних стру-
мів, викликаних ротаційними пружними силами
Землі [4], відмічаються і температурні градієнти.
Більше того, було встановлено ряд ефектів син-
хронної зміни температури на всіх горизонтах
протягом 5–8 год. А в липні 2009 р. тричі було
відмічено ефекти зниження температури порід,
джерелом якого були глибокі горизонти (зни-
жувалась температура води) протягом 1–2 діб.
Для цього періоду характерне також зниження
ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 2. 2009242
М.в. БуБЛЯСЬ
Рис. 1. Кількість опадів за серпень 2008 р. — липень 2009 р.
Рис. 2. Графік зміни РҐВ за серпень 2008 р. — липень 2009 р.
Рис. 3. Графік зміни вологісті порід ЗА за серпень 2008 р. — серпень 2009 р.
0
5
10
15
20
25
30
35
10
.08
.08
01
.09
.08
17
.09
.08
22
.09
.08
08
.10
.08
01
.11
.08
22
.11
.08
02
.12
.08
17
.12
.08
22
.12
.08
28
.12
.08
10
.01
.09
19
.01
.09
04
.02
.09
17
.02
.09
27
.02
.09
08
.03
.09
18
.03
.09
24
.03
.09
26
.05
.09
24
.06
.09
13
.07
.09
,
-315
-310
-305
-300
-295
-290
-285
-280
-275
-270
-265
04
.08
.20
08
20
.08
.20
08
02
.09
.20
08
17
.09
.20
08
30
.09
.20
08
27
.10
.20
08
14
.11
.20
08
05
.12
.20
08
26
.12
.20
08
19
.01
.20
09
10
.02
.20
09
28
.02
.20
09
16
.03
.20
09
24
.03
.20
09
09
.04
.20
09
18
.04
.20
09
26
.04
.20
09
14
.05
.20
09
02
.06
.20
09
18
.06
.20
09
03
.07
.20
09
21
.07
.20
09
,
0,0
1,0
2,0
3,0
4,0
5,0
6,0
7,0
8,0
9,0
10,0
05
.08
.20
08
26
.08
.20
08
16
.09
.20
08
07
.10
.20
08
28
.10
.20
08
18
.11
.20
08
09
.12
.20
08
30
.12
.20
08
20
.01
.20
09
10
.02
.20
09
03
.03
.20
09
24
.03
.20
09
14
.04
.20
09
05
.05
.20
09
26
.05
.20
09
16
.06
.20
09
07
.07
.20
09
28
.07
.20
09
, %
0,1 0,5 1,0 1,5 2,0
Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 2. 2009 243
ОСНОвНІ ЗОвНІШНІ чИННИкИ, ЩО впЛИвАюТЬ НА Рух вОДНИх РОЗчИНІв у пОкРИвНИх вІДкЛАДАх...
РҐВ. Такі зміни температури і РҐВ, ймовірно,
також пов’язані з електричними струмами, що
генеруються як атмосферою, так і літосферою.
Більш точно дію електричних струмів було
виявлено при вивченні факторів, що вплива-
ють на коливання РҐВ. Завдяки детальному
дослідженню зміни РҐВ, вологості і температу-
ри порід в ЗА, інтенсивності сонячної радіації,
електричних потенціалів в атмосфері, на по-
верхні ґрунту і в породах було виявлено ряд но-
вих (досить суттєвих) факторів, що впливають
на рух вологи в геологічному середовищі. За
метеорологічними даними було встановлено,
що кожну зміну погодних умов супроводжують
певні потоки повітряних мас, які приносять і
певні електричні потенціали [1]. В результаті
цього ми отримали чіткі залежності зміни елек-
тричних потенціалів і РҐВ (рис. 4). Були встанов-
лені добові варіації РҐВ, пов’язані із сонячною
радіацією, фронтальні варіації — при зміні по-
годних умов, річні варіації, викликані зміною
напружено-деформаційного стану порід під
впливом ротаційних сил. Відмічаються чітко ви-
ражені зниження РҐВ (рис. 2) в зимовий і літній
періоди та їх підвищення в весняний і осінній
(незалежно від опадів) відповідно до строків
зміни швидкості обертання Землі [4].
Цікавим моментом даних досліджень є те, що
в різних точках земної поверхні електричні по-
тенціали мають різну величину (змінюються по-
різному). Вони мають закономірно залежнать
від мікрорельєфу, мікроструктури і текстури по-
рід. Ймовірно, між цими складовими геосфери
є генетична залежність. Вирішення цієї пробле-
ми буде завднням подальших досліджень.
ВИСНОВКИ
Критичний аналіз існуючих підходів визначен-
Рис 4. Графік зміни величини електричного струму (напруги) між атмосферою і літосферою — А і РҐВ — б,
протягом доби 25–26.06.2008 р. в режимі «хорошої погоди»
0
20
40
60
80
100
120
140
160
10
:00
12
:00
14
:00
16
:00
18
:00
20
:00
22
:00 0:0
0
2:0
0
4:0
0
6:0
0
8:0
0
10
:00
12
:00
,
,
0
0,5
1
1,5
2
2,5
3
3,5
4
10
:00
12
:00
14
:00
16
:00
18
:00
20
:00
22
:00 0:0
0
2:0
0
4:0
0
6:0
0
8:0
0
10
:00
12
:00
,
,
А
б
ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 2. 2009244
М.в. БуБЛЯСЬ
ня особливостей руху порової вологи в породах
ЗА дав можливість виявити ряд проблемних
питань щодо визначення факторів, що вплива-
ють на водообмін між поверхневими і підзем-
ними водами. Експериментальні дослідження
комплексу компонентів, що формують природні
ландшафтні системи, дозволили виявити нові
фактори енергомасообміну в покривних від-
кладах рівнинних територій. До основних з них
належать електричні струми (сила електрич-
ного струму, напруга і напруженість електро-
магнітного поля), що формуються в атмосфері
і літосфері, які знаходяться в постійному стані
енергообміну. Було встановлено, що здебіль-
шого на значні коливання РҐВ у висхідному і
низхідному напрямках впливають електричні
потенціали (іони), які генеруються під впливом:
1) сонячної радіації протягом доби (в денний
час РҐВ піднімаються, а в нічний знижуються);
2) фронтальних потенціалів — різних за темпе-
ратурою повітряних мас; 3) потенціалів генеро-
ваних геологічним середовищем — збуджених
тектонічними рухами і ротаційними силами.
Водні розчини в геологічному середовищі
досить чутливі до зміни електромагнітних полів
і електричних потенціалів. Ритми електрично-
го поля, що формуються під впливом сонячної
радіації, відіграють значну роль у геологічних
процесах. Вирішення даної наукової проблеми
дасть можливість вирішувати ряд актуальних
сьогодні практичних завдань екології, гідро-
геології, інженерної геології, геоморфології,
ґрунтознавства, кліматології, біології тощо. До-
слідження електромагнітних явищ в атмосфері і
літосфері розширюють пізнання природи елек-
тричних сил, які взаємодіють з гравітаційними,
тепловими і магнітними силами і керують усіма
процесами в геосфері.
бублясь В.М., Шестопалов В.М., бублясь М.В.1. Елек-
тричні явища в атмосфері і літосфері і їх вплив на ма-
сообмін. // Вісн. Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка.
Геологія. — 2008. — № 44. — С. 67–72.
Вериго С.А., Разумова л.А.2. Почвенная влага. — Л.:
Гид рометиздат, 1973. — 328 с.
Дзекунов Н.е., жернов и.е., Файбишенко б.А.3. Тер-
модинамические методы изучения водного режима
зоны аэрации. — М.: Недра, 1987. — 176 с.
Куликов К.А.4. Вращение Земли. — М.: Недра, 1985. —
159 с.
Почвоведение5. / Под ред. И.С. Кауричева. — М.: Ко-
лос, 1982. — 496 с.
Почвоведение6. / Под ред. В.А. Ковды, В.Г. Розанова. —
М.: Высшая школа, 1988. — Ч. 1. — 400 с.
Ситников А.б.7. Динамика воды в ненасыщенных и
насыщенных грунтах зоны аэрации. — Киев: Наук.
думка, 1978. — 155 с.
Ситников А.б., головченко Ю.г., ткаченко К.Д.8. Гидро-
геологическая станция «Феофания»: многолетние ис-
следования и результаты. — Киев, 2003. — 199 с.
Інститут геологічних наук НАН України, Київ
E-mail: bublias@ukr.net
Рецензент — канд. г.-м. наук Ю.Ф. Руденко
|