Стабільність гідрогеологічних умов Волинського мегаблока як критерій геологічної придатності у контексті захоронення радіоактивих відходів
Рассмотрены требования к гидрогеологическим условиям с целью осуществления системы захоронения радиоактивных отходов. Для Волынского мегаблока приведен анализ гидрогеологических условий водоносного горизонта трещинных вод пород докембрия. The discussion of requirements for the hydrogeological condit...
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут геологічних наук НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13549 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Стабільність гідрогеологічних умов Волинського мегаблока як критерій геологічної придатності у контексті захоронення радіоактивих відходів / Л.І. Кузів // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2009. — Вип. 2. — С. 265-269. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859622725273780224 |
|---|---|
| author | Кузів, Л.І. |
| author_facet | Кузів, Л.І. |
| citation_txt | Стабільність гідрогеологічних умов Волинського мегаблока як критерій геологічної придатності у контексті захоронення радіоактивих відходів / Л.І. Кузів // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2009. — Вип. 2. — С. 265-269. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Рассмотрены требования к гидрогеологическим условиям с целью осуществления системы захоронения радиоактивных отходов. Для Волынского мегаблока приведен анализ гидрогеологических условий водоносного горизонта трещинных вод пород докембрия.
The discussion of requirements for the hydrogeological conditions for the purpose of safety waste disposal had been done in this paper. Also has been summarized and analyzed the hydrogeological conditions the Precambrian aquifer of the fracture water by the example of Volyn region.
|
| first_indexed | 2025-11-29T05:12:52Z |
| format | Article |
| fulltext |
Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 2. 2009 265
ГІДРОГЕОЛОГІЯ, ІНЖЕНЕРНА ГЕОЛОГІЯ, ЕкОЛОГІчНА БЕЗпЕкА /
ГИДРОГЕОЛОГИЯ, ИНЖЕНЕРНАЯ ГЕОЛОГИЯ, экОЛОГИчЕСкАЯ БЕЗОпАСНОСТЬ
© Л.І. Кузів, 2009
УДК (556.332.4:552.3/.4) : 628.398] (477)
л.І. кузів
СтАбІльНІСть гІдрогеологІчНих УмоВ ВолиНСького мегАблокА як критерІй
геологІчНої придАтНоСтІ У коНтекСтІ ЗАхороНеННя рАдІоАктиВих ВІдходІВ
l.i. kuziv
hydroGeoloGiCal Condition stability of the Volyn reGion as Criterion of the
GeoloGiCal serViCeability as used in the radioaCtiVe waste disPosal
Рассмотрены требования к гидрогеологическим условиям с целью осуществления системы захоронения радиоактивных
отходов. Для Волынского мегаблока приведен анализ гидрогеологических условий водоносного горизонта трещинных
вод пород докембрия.
Ключевые слова: геологическая среда, захоронение радиоактивных отходов, водоносный горизонт, кристаллические
породы.
The discussion of requirements for the hydrogeological conditions for the purpose of safety waste disposal had been done in
this paper. Also has been summarized and analyzed the hydrogeological conditions the Precambrian aquifer of the fracture
water by the example of Volyn region.
Key words: geological environment, radioactive waste disposal, aquifer, host rock.
ВСТУП
В основі вибору майданчика, придатного для
захоронення радіоактивних відходів (РАВ), є
пошук такого геологічного середовища (ГС), яке
забезпечить безпеку та надійність системи за-
хоронення (природні та інженерні бар’єри) про-
тягом не тільки історичного, але і геологічного
періоду часу.
Підземні води, проникаючи через товщу ма-
сиву порід, викликають деструкцію інженерних
бар’єрів, призводячи до розчинення матричних
матеріалів і переносу розчинів у горизонти під-
земних вод, тим чи іншим способом пов’язаних
з природним або штучним водопостачанням.
Керуючим принципом рекомендацій МАГАТЕ
зазначено, що гідрогеологічна характеристика
та особливості геологічного оточуючого серед-
овища повинні мати тенденцію до обмеження
потрапляння підземних вод в середину схови-
ща та забезпечувати адекватний рівень ізоля-
ції відходів на період, що вимагається. Отже,
обґрунтування належної ізоляції відходів поля-
гає у вивченні глибин залягання водоносних го-
ризонтів досліджуваного району, їх властивос-
тей, руху, виявленні зон активного водообміну,
живлення та розвантаження, а також аналізі
поведінки підземних вод безпосередньо в умо-
вах сховища.
Оскільки підземні води є основним агентом
виносу радіонуклідів та потрапляння їх у біосфе-
ру, то одним з важливих видів дослідження при
виборі місця захоронення РАВ буде встановлен-
ня відповідних вимог до гідрогеологічних умов
території, що попередньо розглядатиметься як
ділянка для захоронення відходів, та критері-
їв до гідрогеологічних показників. Мета даної
статті — систематизувати вимоги для попере-
днього вибору придатних масивів порід при
здійсненні захоронення РАВ, провести аналіз
гідрогеологічних умов Волинського мегаблока
та їх оцінку з позиції згаданих вище вимог.
Дослідженню питань, які обговорюються,
присвячено ряд публікацій [8, 9, 12, 13, 16 та
ін].
ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ГІДРОГЕОЛОГІЧНИХ
УМОВ ПРИ ЗАХОРОНЕННІ РАВ
Вибір місця для захоронення РАВ починається
з попередньої оцінки придатності території на-
багато більшої, ніж займе в результаті ділянка
захоронення. Тому, при обґрунтуванні безпеки
сховища РАВ з позиції вимог до гідрогеологіч-
них умов доцільним буде розгляд останніх у мас-
штабі ближньої та віддаленої зон сховища РАВ.
Зрозуміло, що термінологічно поняття ближньої
та віддаленої зон мають дещо умовний харак-
тер, проте вони відповідають визначеним про-
сторовим змінам. Так, ближня зона — частина
ГС безпосередньо біля упаковки відходів і та
частина ГС, яка зазнає впливу РАВ і характе-
ризується зміною властивостей гірських порід,
також; віддалена зона — та частина ГС, вплив
ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 2. 2009266
Л.І. куЗІв
на яку не змінює властивостей гірських порід та
характеру їх взаємодії.
Одним із сприятливих регіонів для ізоляції
РАВ є північно-західна частина Українського
щита (УЩ) [2, 8, 9], що в тектонічному плані від-
повідає північно-східній частині Волинського
мегаблока.
Для встановлення вимог до гідрогеологічних
умов віддаленої зони необхідні дані про таке
[9,14]:
1. Гідрогеологічний розвиток локальних
та регіональних систем. Характеристику водо-
носних і водовміщуючих горизонтів з достатнім
ступенем деталізації.
2. Встановлення та характеристику важ-
ливих гідрогеологічних об’єктів у регіоні (поло-
ження, протяжність, внутрішні взаємозв’язки).
3. Наповнення та розвантаження осно-
вних локальних і регіональних гідрогеологічних
систем (положення та водоносний баланс).
4. Рух підземних вод усіх водоносних гори-
зонтів даного геологічного сховища (середня
швидкість, видовженість щодо зон розванта-
ження, низхідні напрямки ).
5. Наявність змінного в часі температур-
ного поля, що впливає на напрямок і швидкість
потоків підземних вод.
Значною мірою гідрогеологічні показники
масивів кристалічних порід визначаються на-
явністю у них розломних зон, глибинністю їх за-
кладення, інтенсивністю тріщинуватості.
Вимоги до гідрогеологічних умов ближньої
зони мають враховувати також фізичні та хі-
мічні характеристики ГС. Для ближньої зони
особливо важливими є бар’єрні функції гір-
ських порід. Мінімальна водопроникність по-
рід є визначальною властивістю. Коефіцієнти
фільтрації, проникності, тріщинуватості, тріщин-
ної проникності є характеристиками, з одно-
го боку, гідрогеологічних, а з іншого — власне
структурно-текстурних особливостей оточуючо-
го середовища. Також слід брати до уваги кіль-
кість води в поровому просторі, її агресивність
до матеріалу систем техногенних бар’єрів [9].
Таким чином, для встановлення критеріїв в
умовах ближньої зони необхідно враховувати
таке [8, 10, 12, 14]:
1. Реальні структурно-текстурні особли-
вості вміщуючих порід, зокрема хімічний, мі-
неральний склад порід, включаючи зруйновані
матеріали інженерних бар’єрів.
2. Наявність геологічних відмін, кожна з
яких характеризується тою чи іншою пористіс-
тю, проникністю, мікротріщинуватістю, наявніс-
тю зв’язаної води і т.д.
3. Геохімічну взаємодію розчинів підзем-
них вод, що рухаються по тріщинах.
Крім того, серед підходів до встановлення
критеріїв придатних у гідрогеологічному плані
масивів порід для здійснення системи захоро-
нення є врахування глибини розташування схо-
вища. Залежно від способу підземної ізоляції
РАВ (свердловинний, шахтний та ін.) та актив-
ності відходів можуть розглядатись неглибокий,
середньоглибокий та глибокий рівні глибини
[8]. Умовною межею виступає нижня границя
зони активного водообміну. Для обох зон дуже
важливим є те, що вони знаходяться у гідрогео-
логічних зонах сповільненого та досить сповіль-
неного водообміну [9].
Отже, вибір місця для захоронення РАВ з по-
зиції придатних гідрогеологічних вимог стане
можливим за наявності наведених вище даних.
При пошуку ділянки слід враховувати, що вона
не повинна знаходитися безпосередньо чи не-
подалік від важливих гідрогеологічних об’єктів.
Перевагою буде, якщо наявні водоносні гори-
зонти матимуть безнапірний характер, їх роз-
вантаження здійснюватиметься за межами
віддаленої зони, води за вмістом солей відпові-
датимуть прісному типу, а проникність гірських
порід, що оточуватимуть форми з відходами,
буде допустимою для здійснення системи захо-
ронення.
Згідно з даними роботи [16], теоретично
проникність можна визначити за апертурою
тріщин — гірські породи без видимих тріщин
мають низьку проникність. За величинами ко-
ефіцієнта фільтрації не можна скласти уявлен-
ня про проникність масиву, в даному випадку
таким показником виступає коефіцієнт водо-
провідності [15]. Його значення на декілька по-
рядків є вищими за значення коефіцієнта філь-
трації. Коефіцієнт водопровідності визначають
на основі роботи системи свердловин, яка для
різних тріщинуватих зон може бути представле-
на різною їх кількістю залежно від масштабу до-
слідження, тоді як коефіцієнт фільтрації отриму-
ють за результатами відкачування одиничних
свердловин.
АНАЛІЗ ГІДРОГЕОЛОГІЧНИХ УМОВ ГРАНІТОЇДІВ
ВОЛИНСЬКОГО МЕГАБЛОКА
В загальному плані для оцінки гідрогеологічних
умов використовується схема гідрогеологічно-
го районування території України [3]. Згідно з
Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 2. 2009 267
СТАБІЛЬНІСТЬ ГІДРОГЕОЛОГІчНИх уМОв вОЛИНСЬкОГО МЕГАБЛОкА Як кРИТЕРІй...
ним, центральну частину Волинського мегабло-
ка займає гідрогеологічна область Ущ, яка на
заході частково межує з Волино-Подільським,
а на сході — з Дніпровським артезіанськими
басейнами. У геоструктурному плані Волин-
ський мегаблок — область зчленування УЩ та
Дніпровсько-Донецької западини, що значною
мірою впливає на гідрогеологічні умови. Гід-
рогеологічна зйомка даного району масштабу
1:200 000 представлена декількома листами
(М-36-XIII, М-35-ХІІ та ін.) [4, 5].
гідрогеологічна область Ущ являє собою об-
ласть вод, які приурочені до верхньої тріщину-
ватої зони кристалічних порід і тут користуються
найбільшим площинним поширенням. Встанов-
лено, що тріщинуваті води не приурочені до
якого-небудь визначеного стратиграфічного
комплексу, а утворюють загальний водоносний
горизонт. Ступінь тріщинуватості порід і стан
тріщин відповідають за фільтраційні та ємнісні
властивості порід, визначають водозбагаче-
ність і шляхи циркуляції підземних вод, обумов-
люють взаємозв’язок тріщинуватих вод між со-
бою і водами інших водоносних горизонтів.
Глибина залягання тріщинуватих вод зале-
жить від рельєфу земної поверхні та гіпсоме-
тричної поверхні кристалічних порід і зростає у
північно-східному напрямку в бік Дніпровсько-
го артезіанського басейну. В цьому ж напрямку
збільшується і потужність покривних відкла-
дів. Так, значення глибини залягання вод трі-
щинуватої зони кристалічних порід становить
0–65 м.
Води характеризуються переходом від слабо
напірних до напірних. Через нерівномірну тріщи-
нуватість, водоносність кристалічних порід має
невитриманий характер. Висота напорів стано-
вить від 5 до 54,6 м. Рівні води встановлюють-
ся на глибинах від 3–39 м. П’єзометричні рівні
— на абсолютних відмітках від 127,5 до 166 м.
Залежно від ступеня тріщинуватості порід і ста-
ну тріщин дебіти свердловин змінюються у до-
сить широких межах — від 0,3 до 4,2 дм3/с при
зниженнях рівня на 1,5–40,0 м; питомі дебіти
варіюють від 0,01 до 1,5 дм3/с. Свердловини,
що розкривають води в межах зон тектонічних
порушень, як правило, відрізняються підвище-
ною водозбагаченістю, яка для кристалічних
порід значною мірою залежить від кліматичних
та загально геологічних умов [6].
Тріщинуваті води переважно прісні, помірно
жорсткі і жорсткі, гідрокарбонатно кальцієві,
гідрокарбонатно кальцієво-магнієві і гідрокар-
бонатно кальцієво-натрієві. Мінералізація їх
знаходиться в межах 0,1–0,5 г/дм3. Загальна
жорсткість варіює в значних межах — від 1,58
до 6,75 мг ∙ екв. Реакція води від слабо кислої
до слабо лужної. pH змінюється від 6,6 до 7,2.
Азотна, азотиста кислоти й аміак, як правило,
в них відсутні або присутні в незначних кількос-
тях
Живлення вод в основному здійснюється
внаслідок інфільтрації атмосферних опадів. Ре-
жим тріщинуватих вод зазнає сезонних коли-
вань. Річна амплітуда коливання рівнів води у
свердловинах змінюється від 0,5 до 2,0 м.
Область розвантаження знаходиться на те-
риторії схилу УЩ, де тріщинуваті води є дже-
релом водоносного горизонту сеноманських
відкладів і частково водоносного комплексу
еоценових відкладів, не виключений також
зв’язок із спорадично поширеними водами юр-
ських відкладів.
Кора вивітрювання на території Волинського
мегаблока кристалічних порід докембрію має
незначний розвиток. Представлена вона зде-
більшого первинними каолінами, що відіграють
роль місцевих водотривів, рідше зустрічається
дресва. Замкнені у дресві води на площі свого
розвитку з’єднуються з тріщинуватими водами
кристалічних порід, утворюючи з ними єдиний
водоносний горизонт; і тільки, можливо, у міс-
цях наявності у нижній частині товщі продуктів
руйнування каоліну вони можуть набувати са-
мостійного характеру. Кристалічні породи до-
кембрію вкриті малопотужною товщею осадо-
вих відкладів.
Східну частину Волинського мегаблока об-
рамляє Дніпровський артезіанський басейн.
Його зв’язок, як і зв’язок Волино-Подільського
артезіанського басейну з гідрогеологічною об-
ластю УЩ, здійснюється в основному внаслідок
перетікання вод з кристалічних порід у водо-
носні горизонти осадових відкладів. Частково
басейни слугують також зонами розвантажен-
ня водоносних систем гідрогеологічної області
УЩ.
СТАБІЛЬНІСТЬ ГІДРОГЕОЛОГІЧНИХ
УМОВ ВОЛИНСЬКОГО МЕГАБЛОКУ ДЛЯ
ЗАХОРОНЕННЯ РАВ
Води тріщинуватої зони кристалічних порід до-
кембрію Волинського мегаблока приурочені до
порід коростенського і житомирського комп-
лексів та серії архейських гнейсів. Кристалічні
породи представлені гранітами, гранітами ра-
ColleCtion of sCientifiC works of the iGs nAs of UkrAine. Vol. 2. 2009268
Л.І. куЗІв
паківіподібними, габро, анортозитами, граноді-
оритами та ін.
Територія Волинського мегаблока вкрита не-
густою мережею свердловин, пробурених у при-
родних та порушених умовах. Глибина свердло-
вин коливається в межах 5–30 м.
Згідно з даними гідрогеологічного моніто-
рингу за зниженням рівня води у свердловинах
[7], побудовано графік зміни рівня води протя-
гом періоду спостережень та станом на 1992 р.
в умовах природного режиму (див. рисунок).
Середні значення всього періоду спостережень
(до 1992 р.) становлять 27 років. Аналізуючи
графік, можна відмітити, що середньорічний
рівень знижень за роки спостереження майже
не відрізняється від середньорічного рівня за
1992 р. Це означає, що гідрогеологічні умови
характеризуються деякою стабільністю, є сфор-
мованими. Стабільність гідрогеологічних умов
свідчить про встановленість режимів підземних
вод, витриманість гідрогеологічних параметрів
у часі (сталими є відновлюваність та водозбага-
ченість водоносних горизонтів).
З огляду на те, що дані знижень рівня отри-
мані із свердловин незначної глибини, резуль-
тати дослідження не можна екстраполювати на
більш глибокі водоносні горизонти. Однак ста-
більність гідрогеологічних умов за наявності да-
них глибини залягання, коефіцієнтів фільтрації
та водопровідності, водозбагаченості, характе-
ру живлення та розвантаження всіх водоносних
комплексів досліджуваного району може роз-
глядатись як критерій геологічної придатності
при обговоренні вибору місця сховища РАВ.
Коефіцієнт фільтрації тріщинуватої зони
кристалічних порід знаходиться в межах 0,13–
0,35 м/добу [4, 5]. Згідно з даними робіт [13,
14, 15, 16], порядок рекомендованої величини
коефіцієнта фільтрації для умов захоронення
РАВ повинен бути меншим за 10-8 м/с, а поря-
док величини водопровідності — меншим за
10-5 м2/с.
Серед вимог та пропозицій, що висуваються
іноземними дослідниками, величина рН під-
земних вод на рівні сховища має відповідати
діапазону значень від 6 до 10, сумарний вміст
кальцію та магнію — бути меншим за 4 г/дм3
[13]. Згідно з роботи [16], виконаними для водо-
носних горизонтів на рівні глибокого сховища
Швеції та Фінляндії, вміст сульфідів у воді пови-
нен становити 0,01–5 мг/дм3, Eh — негативне.
Під впливом розвантаження на ділянках
розвитку активної тріщинуватості кристалічно-
го фундаменту УЩ сформована зона активно-
го водообміну. Тріщинуватість поширюється до
глибини 100–120 м (рідше до 200 м) від по-
верхні і з глибиною затухає [1, 11]. Однак, за
даними буріння глибоких і надглибоких сверд-
ловин, відмічається наявність тріщинуватих об-
воднених зон на значних глибинах (1 км і біль-
0
2
4
6
8
10
12
14
,1992 . 1,39 2,33 2,8 0,88 3,98 14,87 6,8 6,7 6,27
1,22 1,9 2,43 1,42 3,46 14,85 6,51 7,05 5,35
1 2 5 6 7 8 11 10 12
21 21 23 41 29 24 24 37 23
,
Зміни зниження рівня води у свердловинах протягом періоду спостереження
Збірник наукових праць інституту геологічних наук нан україни. вип. 2. 2009 269
СТАБІЛЬНІСТЬ ГІДРОГЕОЛОГІчНИх уМОв вОЛИНСЬкОГО МЕГАБЛОкА Як кРИТЕРІй...
ше) [4, 5]. Зони глибинних розломів вимагають
додаткового вивчення.
ВИСНОВОК
Волинський мегаблок у гідрогеологічному від-
ношенні — це область поширення тріщинуватих
вод докембрію та пластово-тріщинних вод оса-
дового чохла.
Головними факторами, що визначають при-
датність масивів гірських порід для захоро-
нення, є інтенсивність водообміну, низхідний
напрямок і незначна швидкість руху підземних
вод, відстань від місця захоронення і зони роз-
вантаження, склад і фізико-хімічні параметри
підземних вод, які є прийнятними для створен-
ня системи захоронення РАВ [9, 10 та ін.]. Вико-
наний аналіз гідрогеологічних умов Волинсько-
го мегаблоку для більшої деталізації необхідно
поглибити за рахунок проведення польових до-
сліджень.
Гідрогеологічні умови Волинського мегабло-
ка, згідно з даними роботи [7], є сформовани-
ми та характеризуються встановленими режи-
мами. Стабільність гідрогеологічних умов за
наявності даних про гідрогеологічні параметри
всіх водоносних комплексів може розглядатись
як критерій геологічної придатності для без-
печного здійснення захоронення РАВ.
Підземні води в кристалічних породах, як
правило, мають низьку концентрацію солей,
слабо лужний відновний характер, що в цілому
відповідає умовам мінімальної розчинності ра-
діонуклідів.
При прогнозуванні впливів відходів, які під-
лягатимуть захороненню, на вміщуюче та оточу-
юче середовище необхідним є також виконан-
ня розрахунків міграції підземних вод, оскільки
вони виступають агентами перенесення розчи-
нених нуклідів.
На більш глибокому рівні досліджень у кон-
тексті системи захоронення РАВ в основі спе-
ціалізованого районування території України і
оцінки гідрогеологічних регіонів повинна лежа-
ти оцінка локальних зон тріщинуватості, їх гли-
бинності, переважаючих типів за літологічним
складом та іншими властивостями.
багрій І.Д.1. Прогнозування розломних зон підвищеної
проникності гірських порід платформенних областей
України для вирішення геоекологічних задач: Дис. ...
канд. геол. наук : 04.00.01 / Багрій Ігор Дмитрович. —
К., 2001. — 120 с.
Временные2. методические рекомендации по регио-
нальной оценке глубоких горизонтов геологических
структур для захоронения высокоактивных и долгожи-
вущих радиоактивных отходов. Сост. Байсарович М.Н.,
Беланов В.М., Волик А.П. и др.; Государственный ко-
митет Украины по геологии и использованию недр;
Государственный информационный геологический
фонд Украины (Геоинформ). — Киев, 1997. — 69 с.
геологія3. і корисні копалини України: атлас присвяч.
10-річ. незал.України / [гол. редактор Л.С. Галець-
кий.]; — К.:2001. — 160 с.
гидрогеологическая4. карта СССР. — М-б 1:200 000.
Лист М-35-XII. Объясн. зап. — Ред. Руденко Ф.А. —
М.,1969. — 60 с.
гидрогеологическая5. карта СССР. — М-б 1:200 000.
Лист М-35-ХІІІ. Объясн. зап. — Ред. Руденко Ф.А. — М.,
1969. — 60 с.
гидрогеология6. СССР. Т. 5. Украинская ССР. — М.: Не-
дра, 1971. — 256 с.
гидрогеологический7. ежегодник по режиму подземных
вод Украины за 1992 год — Государственный комитет
Украины по геологии и использованию недр; Государ-
ственное геологическое предприятие и Геопрогноз.
Текст и текстовое приложение. — Киев, — 1993. —
55 с.
изоляция8. радиоактивных отходов в геологических
формациях (геолого-теплофизическая часть). — Киев,
1993. — 60 с.
изоляция9. радиоактивных отходов в недрах Украины
(проблемы и возможные решения) / Отв. ред. акад.
Шестопалов В.М. — Научно-инженерный центр
радиогидроэкологических полигонных исследований,
НАН Украины — Киев, 2006. — 398 с.
лаверов Н. П.10. Геологические аспекты захоронения
радиоактивных отходов / Лаверов Н.П., Омельченко
Б.И., Величкин В.И.; Геоэкология. — 1994– № 6.. —
С. 3–20.
Співак С.Д.11. Петрогенезис жильного виповнення трі-
щин в гранітоїдах Криворізького і Коростенського
районів: Дис. … канд. геол. наук: 04.00.08 / Співак
Світлана Дмитрівна. — К., 2000. — 115 с.
Шищиц и.Ю.12. Оценки экологической безопасности
объектов подземного пространства: Учеб. пособие
для вузов — М.: Изд-во Моск. гос. ун-та, 2006. —
302 с.
annika hagros13. . Host Rock Classification (HRC) System
for Nuclear Waste Disposal in Crystalline Bedrock.
Academic Dissertation. Publication of the Department of
Geology D8, — 2006, Helsinki — 252 p.
iaea14. Radioactive Waste Management Glossary (un
update of IAEA-TECDOC-447). — IAEA, — 1994, —
Vienna.
Johan andersson, andera Strom, christer Svemar.15. What
requirements does KBS-3 repository make on the host
rock? Geoscientific suitability indicators and criteria for
siting and site evaluation — SKB: Technical Report TR-
00-12. — April 2000. Stockholm Sweden, — 148 p.
Svensk16. Karnbranslehantering AB. Geoscientific
programme for investigation and evaluation of sites for
the deep repository. — SKB: Technical Report TR-00-20.
— August 2000. — Stockholm Sweden,. — 120 p.
Інститут геологічних наук НАН України, Київ
E-mail: Liliana_k@ukr.net
Рецензент — канд. г.-м. наук Ю.о. Шибецький
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-13549 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0025 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-29T05:12:52Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут геологічних наук НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кузів, Л.І. 2010-11-10T14:51:12Z 2010-11-10T14:51:12Z 2009 Стабільність гідрогеологічних умов Волинського мегаблока як критерій геологічної придатності у контексті захоронення радіоактивих відходів / Л.І. Кузів // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. — 2009. — Вип. 2. — С. 265-269. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. XXXX-0025 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13549 (556.332.4:552.3/.4) : 628.398] (477) Рассмотрены требования к гидрогеологическим условиям с целью осуществления системы захоронения радиоактивных отходов. Для Волынского мегаблока приведен анализ гидрогеологических условий водоносного горизонта трещинных вод пород докембрия. The discussion of requirements for the hydrogeological conditions for the purpose of safety waste disposal had been done in this paper. Also has been summarized and analyzed the hydrogeological conditions the Precambrian aquifer of the fracture water by the example of Volyn region. uk Інститут геологічних наук НАН України Гідрогеологія, інженерна геологія, екологічна безпека Стабільність гідрогеологічних умов Волинського мегаблока як критерій геологічної придатності у контексті захоронення радіоактивих відходів Hydrogeological condition stability of the Volyn region as criterion of the geological serviceability as used in the radioactive waste disposal Article published earlier |
| spellingShingle | Стабільність гідрогеологічних умов Волинського мегаблока як критерій геологічної придатності у контексті захоронення радіоактивих відходів Кузів, Л.І. Гідрогеологія, інженерна геологія, екологічна безпека |
| title | Стабільність гідрогеологічних умов Волинського мегаблока як критерій геологічної придатності у контексті захоронення радіоактивих відходів |
| title_alt | Hydrogeological condition stability of the Volyn region as criterion of the geological serviceability as used in the radioactive waste disposal |
| title_full | Стабільність гідрогеологічних умов Волинського мегаблока як критерій геологічної придатності у контексті захоронення радіоактивих відходів |
| title_fullStr | Стабільність гідрогеологічних умов Волинського мегаблока як критерій геологічної придатності у контексті захоронення радіоактивих відходів |
| title_full_unstemmed | Стабільність гідрогеологічних умов Волинського мегаблока як критерій геологічної придатності у контексті захоронення радіоактивих відходів |
| title_short | Стабільність гідрогеологічних умов Волинського мегаблока як критерій геологічної придатності у контексті захоронення радіоактивих відходів |
| title_sort | стабільність гідрогеологічних умов волинського мегаблока як критерій геологічної придатності у контексті захоронення радіоактивих відходів |
| topic | Гідрогеологія, інженерна геологія, екологічна безпека |
| topic_facet | Гідрогеологія, інженерна геологія, екологічна безпека |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13549 |
| work_keys_str_mv | AT kuzívlí stabílʹnístʹgídrogeologíčnihumovvolinsʹkogomegablokaâkkriteríigeologíčnoípridatnostíukontekstízahoronennâradíoaktivihvídhodív AT kuzívlí hydrogeologicalconditionstabilityofthevolynregionascriterionofthegeologicalserviceabilityasusedintheradioactivewastedisposal |