Вплив іонів цинку на інгібіторні властивості похідних полігексаметиленгуанідину
Встановлено, що у нейтральному середовищі іони цинку утворюють комплекси з похідними полігексаметиленгуанідину, внаслідок чого посилюється адсорбція олігомерів на різних межах поділу фаз. Підвищення адсорбційної здатності комплексів пов’язано зі зростанням гідрофобності макрочастинок і посиленям ї...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Фізико-хімічна механіка матеріалів |
|---|---|
| Datum: | 2013 |
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України
2013
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/136054 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Вплив іонів цинку на інгібіторні властивості похідних полігексаметиленгуанідину / В.Б. Образцов, Є.Д. Рубльова, Н.В. Аміруллоєва // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2013. — Т. 49, № 3. — С. 46-51. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-136054 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Образцов, В.Б. Рубльова, Є.Д. Аміруллоєва, Н.В. 2018-06-15T18:46:22Z 2018-06-15T18:46:22Z 2013 Вплив іонів цинку на інгібіторні властивості похідних полігексаметиленгуанідину / В.Б. Образцов, Є.Д. Рубльова, Н.В. Аміруллоєва // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2013. — Т. 49, № 3. — С. 46-51. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. 0430-6252 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/136054 541.138 Встановлено, що у нейтральному середовищі іони цинку утворюють комплекси з похідними полігексаметиленгуанідину, внаслідок чого посилюється адсорбція олігомерів на різних межах поділу фаз. Підвищення адсорбційної здатності комплексів пов’язано зі зростанням гідрофобності макрочастинок і посиленям їх витиснення розчинником на межу розділу фаз, що сприяє додатковому зниженню швидкості корозії металу порівняно з базовими олігомерами. Установлено, что в нейтральных средах ионы цинка образуют комплексы с производными полигексаметиленгуанидина, что усиливает адсорбцию олигомеров на различных границах раздела фаз. Повышение адсорбционной способности комплексов связано с ростом гидрофобности макрочастиц и усилением их вытеснения растворителем на границу раздела фаз, что дополнительно снижает скорость коррозии металла по сравнению с базовыми олигомерами. Zinc ions form complexes with the polyhexamethyleneguanidine derivatives in neutral medium. This process is accompanied by increased adsorption of oligomers at different of the interfaces. Increase the adsorption ability of the complexes is associated with the hydrophobicity increase of macromolecules and increased their displacement solvent on the interfaces. Increased absorption ability complexes on the mild steel leads to additional reduction of the corrosion rate as compared with the base oligomers. Роботу виконано за держбюджетною темою “Наноструктурні поліелект- ролітні комплекси – нові ефективні деемульгатори, інгібітори солевідкладення і корозії металів та стабілізатори емульсійного біопалива” № 0113U000016. uk Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України Фізико-хімічна механіка матеріалів Вплив іонів цинку на інгібіторні властивості похідних полігексаметиленгуанідину Влияние ионов цинка на ингибиторные свойства производных полигексаметиленгуанидина The influence of Zn²⁺-ions on the inhibiting properties of polyhexamethyleneguanidine derivatives Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Вплив іонів цинку на інгібіторні властивості похідних полігексаметиленгуанідину |
| spellingShingle |
Вплив іонів цинку на інгібіторні властивості похідних полігексаметиленгуанідину Образцов, В.Б. Рубльова, Є.Д. Аміруллоєва, Н.В. |
| title_short |
Вплив іонів цинку на інгібіторні властивості похідних полігексаметиленгуанідину |
| title_full |
Вплив іонів цинку на інгібіторні властивості похідних полігексаметиленгуанідину |
| title_fullStr |
Вплив іонів цинку на інгібіторні властивості похідних полігексаметиленгуанідину |
| title_full_unstemmed |
Вплив іонів цинку на інгібіторні властивості похідних полігексаметиленгуанідину |
| title_sort |
вплив іонів цинку на інгібіторні властивості похідних полігексаметиленгуанідину |
| author |
Образцов, В.Б. Рубльова, Є.Д. Аміруллоєва, Н.В. |
| author_facet |
Образцов, В.Б. Рубльова, Є.Д. Аміруллоєва, Н.В. |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Фізико-хімічна механіка матеріалів |
| publisher |
Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Влияние ионов цинка на ингибиторные свойства производных полигексаметиленгуанидина The influence of Zn²⁺-ions on the inhibiting properties of polyhexamethyleneguanidine derivatives |
| description |
Встановлено, що у нейтральному середовищі іони цинку утворюють комплекси з
похідними полігексаметиленгуанідину, внаслідок чого посилюється адсорбція олігомерів на різних межах поділу фаз. Підвищення адсорбційної здатності комплексів
пов’язано зі зростанням гідрофобності макрочастинок і посиленям їх витиснення
розчинником на межу розділу фаз, що сприяє додатковому зниженню швидкості
корозії металу порівняно з базовими олігомерами.
Установлено, что в нейтральных средах ионы цинка образуют комплексы
с производными полигексаметиленгуанидина, что усиливает адсорбцию олигомеров на
различных границах раздела фаз. Повышение адсорбционной способности комплексов
связано с ростом гидрофобности макрочастиц и усилением их вытеснения растворителем
на границу раздела фаз, что дополнительно снижает скорость коррозии металла по сравнению с базовыми олигомерами.
Zinc ions form complexes with the polyhexamethyleneguanidine derivatives
in neutral medium. This process is accompanied by increased adsorption of oligomers at
different of the interfaces. Increase the adsorption ability of the complexes is associated with the
hydrophobicity increase of macromolecules and increased their displacement solvent on the
interfaces. Increased absorption ability complexes on the mild steel leads to additional reduction
of the corrosion rate as compared with the base oligomers.
|
| issn |
0430-6252 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/136054 |
| citation_txt |
Вплив іонів цинку на інгібіторні властивості похідних полігексаметиленгуанідину / В.Б. Образцов, Є.Д. Рубльова, Н.В. Аміруллоєва // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2013. — Т. 49, № 3. — С. 46-51. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT obrazcovvb vplivíonívcinkunaíngíbítornívlastivostípohídnihpolígeksametilenguanídinu AT rublʹovaêd vplivíonívcinkunaíngíbítornívlastivostípohídnihpolígeksametilenguanídinu AT amírulloêvanv vplivíonívcinkunaíngíbítornívlastivostípohídnihpolígeksametilenguanídinu AT obrazcovvb vliânieionovcinkanaingibitornyesvoistvaproizvodnyhpoligeksametilenguanidina AT rublʹovaêd vliânieionovcinkanaingibitornyesvoistvaproizvodnyhpoligeksametilenguanidina AT amírulloêvanv vliânieionovcinkanaingibitornyesvoistvaproizvodnyhpoligeksametilenguanidina AT obrazcovvb theinfluenceofzn2ionsontheinhibitingpropertiesofpolyhexamethyleneguanidinederivatives AT rublʹovaêd theinfluenceofzn2ionsontheinhibitingpropertiesofpolyhexamethyleneguanidinederivatives AT amírulloêvanv theinfluenceofzn2ionsontheinhibitingpropertiesofpolyhexamethyleneguanidinederivatives |
| first_indexed |
2025-11-26T01:42:53Z |
| last_indexed |
2025-11-26T01:42:53Z |
| _version_ |
1850605465431441408 |
| fulltext |
46
Ô³çèêî-õ³ì³÷íà ìåõàí³êà ìàòåð³àë³â. – 2013. – ¹ 3. – Physicochemical Mechanics of Materials
УДК 541.138
ВПЛИВ ІОНІВ ЦИНКУ НА ІНГІБІТОРНІ ВЛАСТИВОСТІ ПОХІДНИХ
ПОЛІГЕКСАМЕТИЛЕНГУАНІДИНУ
В. Б. ОБРАЗЦОВ, Є. Д. РУБЛЬОВА, Н. В. АМІРУЛЛОЄВА
Державний вищий навчальний заклад
“Український державний хіміко-технологічний університет”, Дніпропетровськ
Встановлено, що у нейтральному середовищі іони цинку утворюють комплекси з
похідними полігексаметиленгуанідину, внаслідок чого посилюється адсорбція олі-
гомерів на різних межах поділу фаз. Підвищення адсорбційної здатності комплексів
пов’язано зі зростанням гідрофобності макрочастинок і посиленям їх витиснення
розчинником на межу розділу фаз, що сприяє додатковому зниженню швидкості
корозії металу порівняно з базовими олігомерами.
Ключові слова: корозія, адсорбція, полігексаметиленгуанідин, гідрофобність.
Перспективними компонентами промислових інгібіторів корозії є катіонні
поліелектроліти, які не тільки здатні до інгібування процесів корозії металів і со-
левідкладення, але й володіють біоцидними властивостями [1–3]. Найпоширені-
ший серед них – полігексаметиленгуанідин [1, 2]. Ефективність його інгібувальної
дії під час корозії сталі можна істотно підвищити, прищеплюючи різні функціо-
нальні групи, що специфічно взаємодіють з поверхнею металу [3], і формуючи
асоціати поліелектролітів з низькомолекулярними органічними речовинами [4].
Крім того, фізико-хімічні властивості поліелектролітів можна змінити через утво-
рення комплексів з іонами металів, в яких олігомери виступають як ліганди
[5, 6]. Нижче досліджено вплив комплексоутворення іонів цинку з олігомерами
на основі полігексаметиленгуанідину на їх адсорбційні та інгібіторні властивості.
Методика експерименту. Випробовували полігексаметиленгуанідин гідро-
хлорид (ПГ) і його модифікацію з прищепленими карбоксильними групами (ПГК),
які синтезували на кафедрі хімії і технології еластомерів ДВНЗ УДХТУ. Цинкові
комплекси полімерів формували в об’ємі розчину введенням солі ZnSO4 марки
ос.ч. Усі розчини готували на бідистильованій воді. Як фоновий електроліт вико-
ристовували 3 mass.% NaCl.
Кінетику розчи нення низьковуглецевої сталі досліджували вольтамперомет-
ричним і кулоностатичним методами. Вольтамперограми отримували за допомо-
гою полярографа ПУ-1. Як робочий використовували електрод зі сталі Ст.3, за-
пресований у тефлон. Допоміжним був електрод з нержавної сталі, електродом
порівняння – насичений хлорсрібляний типу ЕВЛ-1М4. Перед кожним вимірю-
ванням робочий електрод відшліфовували і знежирювали. Кулоностатичним ме-
тодом [7] визначали поляризаційний опір електрохімічної реакції Rp, за яким роз-
раховували коефіцієнт гальмування корозії сталі:
0/i
p pm R R= , (1)
де R0
p, Ri
p – поляризаційні опори електрохімічної реакції в фоновому електроліті і
в розчині, який містить поліелектроліт.
Контактна особа: В. Б. ОБРАЗЦОВ, e-mail: v-obraz@ukr.net
47
Кулоностатичний метод дає можливість визначити також адсорбцію на межі
метал–розчин. Адсорбційні параметри знаходили за ємністю (Сd) подвійного елект-
ричного шару (ПЕШ), використовуючи модель двох паралельних конденсаторів:
0
0 '
d di
d d
C C
C C
−
θ =
−
, (2)
де θ – ступінь заповнення поверхні електрода; Сdi , Сd' і Сd
0– ємність ПЕШ, якщо
0 < θ < 1, θ = 1 і θ = 0.
Адсорбцію на межі розчин–повітря досліджували методом Вільгельмі, який
реалізували за допомогою цифрових аналітичних ваг Vibra HT (компанія Shinko
denshi, Японія) і платинової пластини завдовжки 59,7 mm. Поверхневий натяг
(σ, Н/m) розраховували за формулою
2
mg
l
∆
σ = , (3)
де ∆m – зменшення ваги платинової пластини, вимірюваної вагами Вільгельмі;
l – довжина лінії змочування; g – прискорення вільного падіння.
Гідрофобність оцінювали за коефіцієнтом розподілу bi у системі вода–н-окта-
нол. Водною фазою були розчини поліелектролітів, які готували на бідистильо-
ваній воді, потім заливали н-октанолом марки чда у ділильній лійці і ретельно пе-
ремішували, щоб збільшити межу поділу фаз і посилити дифузію. Далі систему
залишали на 1 h до розшарування фаз і визначали концентрацію речовин в октано-
лі і водній фазі. Концентрацію поліелектроліту встановлювали спектрофотомет-
ричним методом за допомогою фотоколориметра КФК–2 у присутності еозину.
Коефіцієнт розподілу полімерів у системі вода–н-октанол розраховували за
формулою
0 i
i
i
c c
b
c
−
= , (4)
де с0 – вихідна концентрація досліджуваної речовини, а сi – у водній фазі після
розшарування водооктанольної суміші.
ІЧ-спектри речовин отримали приладом Specord M40 в інтервалі 400...
4000 сm–1. Залежності коефіцієнтів пропускання (Т, %) від частоти хвилі (ν) от-
римали для полімерів та їх комплексів, які наносили між двох сольових стекол.
Результати та обговорення. Побудовано (рис. 1) поляризаційні криві, отри-
мані під час розчинення сталі в присутності різних олігомерів. Аналіз результатів
виявив, що ПГ (крива 3) і ПГК (крива 4) істотно збільшували поляризацію анод-
ного процесу, відчутніше – для модифікованого полігуанідину. Після введення в
розчин іонів цинку форма фонової вольтамперної кривої 2 практично не змінюва-
лась. Для комплексу Zn2+–ПГ поляризаційна крива 5 зміщувалася у бік негативні-
ших потенціалів, а для Zn2+–ПГК (крива 6) проявлялося суттєве збільшення поля-
ризації анодного процесу. Обробкою вольтамперограм у півлогарифмічних коор-
динатах вдалося отримати значення коефіцієнтів Тафеля (ba) і струмів корозії (І)
(табл. 1). Коефіцієнти Тафеля під час розчинення сталі в присутності поліелект-
ролітів змінювалися слабо, а стаціонарний потенціал Е0 істотно зміщувався у бік
позитивніших значень, особливо для комплексу Zn2+–ПГК. Це свідчить про те,
що вибрані поліелектроліти є інгібіторами анодного типу. У всіх випадках оліго-
мери зменшували струми корозії сталі, а максимальний ефект спостерігали для
комплексу Zn2+–ПГК.
Отримали залежності коефіцієнта гальмування розчинення сталі від вмісту
олігомерів (рис. 2), які свідчать, що у всіх випадках зі зростанням концентрації
48
органічних речовин параметр m збільшувався, причому інтенсивніше для комп-
лексу Zn2+–ПГК, а найслабше – для Zn2+–ПГ.
Таблиця 1. Електрохімічні характеристики стального електроду
у нейтральному середовищі
Параметр Фон ПГ ПГК Zn2+–ПГ Zn2+–ПГК
ba, mV 56,6 56,0 55,4 61,2 85,4
–Е0, V 0,53 0,51 0,48 0,49 0,35
I, µA/сm2 12,8 5,9 5,5 10,1 2,6
Рис. 1 Fig. 1. Рис. 2 Fig. 2.
Рис. 1. Вольтамперні криві корозії сталі у присутності поліелектролітів:
1 – фоновий електроліт; 2 – Zn2+; 3 – ПГ; 4 – ПГК; 5 – Zn2+–ПГ;
6 – Zn2+–ПГК (t = 290 K, СP = 3 ⋅ 10–6 М, 2ZnC + = 3 ⋅ 10–4 M).
Fig. 1. The current–voltage curves at steel corrosion in the presence of polyelectrolyte:
1 – background electrolyte; 2 – Zn2+; 3 – PG; 4 – PGK; 5 – Zn2+–PG;
6 – Zn2+–PGK (t = 290 K, СP = 3 ⋅ 10–6 М, 2ZnC + = 3 ⋅ 10–4 M).
Рис. 2. Залежність коефіцієнта гальмування корозії сталі від концентрації олігомерів:
1 - ПГ; 2 - ПГК; 3 - Zn2+–ПГ; 4 - Zn2+–ПГК (t = 290 K, СP/ 2ZnC + = 1/100).
Fig. 2. The dependence of inhibition coefficient vs. the concentration of the oligomers:
1 – PG; 2 – PGK; 3 – Zn2+–PG; 4 – Zn2+–PGK (t = 290 K, СP/ 2ZnC + = 1/100).
Різну поведінку полімерів у присутності іонів Zn2+ під час корозії сталі може
обумовити зміна структури полімерів внаслідок комплексоутворення. Щоб вия-
вити це, виконали ІЧ-спектроскопічне дослідження ПГ, ПГК за відсутності та в
присутності іонів Zn2+ (рис. 3). В останньому випадку інтенсивність смуги ва-
лентних коливань гідратованих аміногруп (1653 сm–1) знижується, що узгоджу-
ється з висновком про комплексоутворення [6]. Крім того, в спектрах системи
Zn2+–ПГ (рис. 3c) та Zn2+–ПГК (рис. 3d) з’являється інтенсивна смуга поглинання
1115 сm–1, що характеризує деформаційні коливання зв’язків Zn–OH, і 671 сm–1,
яку можна віднести до валентних коливань зв’язків Zn–O. Валентні коливання
NH-груп зсуваються у бік довших хвиль. Це свідчить про появу амінних груп, що
беруть участь в утворенні координаційних зв’язків з іонами Zn2+ і не задіяні у
виникненні водневих зв’язків. Вважають [6], що ПГ, як і аміак, формує з іонами
49
цинку хелатний комплекс, у спектрі якого смуги поглинання зв’язку –С–О також
зміщуються з 1411 до 1384 сm–1, що може свідчити про утворення зв’язку Zn2+ з
ацетатною групою. Під час взаємодії іона Zn2+ з ПГК можливе формування внут-
рішньомолекулярного комплексу, подібного до гліцину.
Рис. 3. ІЧ-спектри ПГ (а), ПГК (b) та їх цинкових комплексів Zn2+–ПГ (c) і Zn2+–ПГК (d).
Fig. 3. The IR-spectra of PG (a) PGК (b) and zinc complexes Zn2+–PG (c) and Zn2+–PGK (d).
Інгібувальна дія поліелектролітів пов’язана з їх адсорбцією на поверхні ме-
талу [1, 3, 4]. Для оцінки адсорбційної здатності олігомерів кулоностатичним ме-
тодом за стаціонарного потенціалу сталевого електрода отримали залежності єм-
ності ПЕШ Сd від концентрації органічних речовин у розчині (рис. 4). Виявили,
що зі збільшенням концентрації поліелектролітів ємність ПЕШ електрода суттєво
зменшується, що свідчить про адсорбцію органічних речовин на поверхні стале-
вого електрода.
Рис. 4. Залежність ємності ПЕШ
сталевого електрода від концентрації
олігомерів (позн. див. рис. 2).
Fig. 4. The dependence of electric double
layer capacity of steel electrode vs.
concentration of the oligomers
(see marks Fig. 2).
Використовуючи ці дані, а також рівняння (2), розрахували ступінь запов-
нення поверхні електрода органічним адсорбатом і побудували лінійні в коорди-
натах Ленгмюра ізотерми адсорбції олігомерів. Обчислили константи адсорбцій-
50
ної рівноваги В та значення вільної енергії адсорбції 0G∆ (табл. 2). Значення конс-
тант адсорбційної рівноваги олігомерів збільшувалися в ряду ПГ < Zn2+–ПГ <
< ПГК < Zn2+–ПГК.
Таблиця 2. Параметри адсорбції на сталевому електроді
Параметр ПГ ПГК Zn2+–ПГ Zn2+–ПГК
B ⋅ 10–2, m3/mol 7,8 8,7 8,4 19,9
– 0G∆ , kJ/mol 42,4 42,7 42,6 44,7
− 0
A/MeG∆ , kJ/mol 57,9 59,3 56,2 56,6
Щоб з’ясувати природу адсорбції
олігомерів, розрахували енергію взаємо-
дії адсорбату з металом і розчинником:
0 0 0 0
A/Me A/P P/MeG G G G∆ = ∆ − ∆ + ∆ , (5)
де 0
A/PG∆ – енергія взаємодії органічно-
го адсорбату з розчинником, яка при-
близно відповідає вільній енергії адсорб-
ції на межі розчин–повітря; 0
A/MeG∆ ;
0
P/MeG∆ – енергії взаємодії адсорбату і
розчинника з металом.
Необхідні для розрахунку значення
0
A/MeG∆ адсорбційні параметри олігоме-
рів на межі розчин–повітря отримали із
залежностей поверхневого натягу від
концентрації поліелектролітів (рис. 5).
Диференціюванням залежності σ–с,
одержали поверхневі надлишки та ізо-
терми адсорбції на межі розчин–повітря,
які описували рівнянням Ленгмюра. Ви-
явили (табл. 3), що значення констант
адсорбційної рівноваги полімерів збільшуються в ряду ПГК < ПГ < Zn2+–ПГ <
< Zn2+–ПГК. З урахуванням енергії взаємодії розчинника з поверхнею сталі, яка
становить –57,8 kJ/mol, і енергії 0
A/PG∆ (табл. 3), отримали значення енергії взає-
модії адсорбату з поверхнею електрода (табл. 2).
Таблиця 3. Параметри адсорбції на межі розчин–повітря
Параметр ПГ ПГК Zn2+–ПГ Zn2+–ПГК
Г∞ ⋅ 10-7, mol/m2 9,3 7,2 17,4 39,7
В·10–2, m3/mol 7,5 4,7 16,7 33,4
−∆GА/Р, kJ/mol 42,3 41,2 44,2 45,9
Отже, значення енергії взаємодії адсорбату з поверхнею електрода є прак-
тично таке ж, як для полімерів і їх цинкових комплексів (див. табл. 2), за винят-
ком системи Zn2+–ПГК, де ця взаємодія зменшується. Основний вклад у зміну
вільної енергії адсорбції вносила взаємодія полімерів з розчинником (табл. 3).
Таким чином, внаслідок утворення цинкових комплексів полімерів збільшувала-
Рис. 5. Залежність поверхневого натягу
від концентрації олігомерів
(позн. див. рис. 2).
Fig. 5. The dependence of surface tension
vs. concentration of the oligomers
(see marks Fig. 2)
51
ся константа адсорбційної рівноваги, що, можливо, пов’язано з ростом гідрофоб-
ності і виштовхуванням макромолекул розчинником на поверхню поділу фаз.
Встановили, що коефіцієнт розподілу для комплексу Zn2+–ПГ у системі во-
да–н-октанол виявився в 1,4 рази більшим, ніж для олігомера, а для комплексу
Zn2+–ПГК зростав в 1,6 рази порівняно з ПГК. Очевидно, внаслідок збільшення
гідрофільно-ліпофільного балансу посилюється адсорбція цинкових комплексів
полімерів на різних межах поділу фаз. Зростання гідрофільно-ліпофільного ба-
лансу полімерів обумовлено формуванням складних координаційних сполук з
іонами Zn2+.
ВИСНОВКИ
З використанням ІЧ-спектроскопії виявлено утворення комплексів цинку з
ПГ і ПГК, що призводить до зміни структури та гідрофільно-ліпофільного балан-
су полімерів. Зростання такого балансу цинкових комплексів з олігомерними лі-
гандами супроводжується посиленням їх адсорбції на різних межах поділу фаз.
Підвищена адсорбційна здатність комплексів на низьковуглецевій сталі сприяє до-
датковому зниженню швидкості корозії металу порівняно з базовими олігомерами.
РЕЗЮМЕ. Установлено, что в нейтральных средах ионы цинка образуют комплексы
с производными полигексаметиленгуанидина, что усиливает адсорбцию олигомеров на
различных границах раздела фаз. Повышение адсорбционной способности комплексов
связано с ростом гидрофобности макрочастиц и усилением их вытеснения растворителем
на границу раздела фаз, что дополнительно снижает скорость коррозии металла по срав-
нению с базовыми олигомерами.
SUMMARY. Zinc ions form complexes with the polyhexamethyleneguanidine derivatives
in neutral medium. This process is accompanied by increased adsorption of oligomers at
different of the interfaces. Increase the adsorption ability of the complexes is associated with the
hydrophobicity increase of macromolecules and increased their displacement solvent on the
interfaces. Increased absorption ability complexes on the mild steel leads to additional reduction
of the corrosion rate as compared with the base oligomers.
Роботу виконано за держбюджетною темою “Наноструктурні поліелект-
ролітні комплекси – нові ефективні деемульгатори, інгібітори солевідкладення і
корозії металів та стабілізатори емульсійного біопалива” № 0113U000016.
1. Адсорбция и ингибирующее действие полигуанидина на металлах / В. Б. Образцов,
А. В. Балиоз, В. А. Минин, Ф. И Данилов // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2001. –
Спец. вип. № 2. – С. 130–135.
2. Вплив полiгексаметиленгуанiдину на електрохiмiчну та корозійну поведінку заліза в
сірчанокислих електролітах / Ю. П. Вишневська, Т. Ю. Нижник, Д. А. Ткаленко,
I. М. Астрелiн // Доп. НАН України. – 2008. – № 8. – С. 121–125.
3. Вплив природи замісників на адсорбційні та інгібіторні властивості катіонактивних по-
ліелектролітів / В. Образцов, Н. Аміруллоєва, О. Судак, Ф. Данилов // Фіз.-хім. меха-
ніка матеріалів. – 2010. – Спец. вип. № 8. – С. 423–428.
4. Полиэлектролитные комплексы – новый подход к разработке ингибиторов коррозии
/ Ф. Данилов, В. Образцов, Н. Амируллоева и др. // Там же. – 2008. – Спец. вип. № 7.
– С. 501–506.
5. Комплексоутворення полігексаметиленгуанідину солянокислого з іонами кобальту
/ Т. Ю. Нижник, В. В. Нижник, І. М. Астрелін, Н. М. Толстопалова // Вопросы химии и
хим. технологи. – 2006. – № 5. – С. 142–148.
6. Синтез и свойства комплексов полигексаметиленгуанидина с ионами Cu2+, Zn2+, Ni2+
/ В. А. Добыш, Н. В. Коктыш, В. А. Тарасевич и др. // Журн. общей химии. – 2012. –
82, № 11. – С. 1772–1777.
7. Автоматизированная система для кулоностатических измерений / В. Б. Образцов,
А. Г. Капитонов, Ю. А. Парфенов, Ф. И. Данилов // Электрохимия. – 1991. – 27, № 10.
– С. 1378–1380.
Одержано 08.02.2013
|