Особливості ефективності розвитку професійно важливих психофізіологічних якостей корабельних спеціалістів МВС ЗС України
На основі попереднього дослідження було виділено дві групи корабельних спеціалістів, які мають істотно різну динаміку розвитку професійно важливих когнітивних якостей. За експертними оцінками ефективності професійної діяльності корабельних спеціалістів виділені групи осіб достовірно відрізн...
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
2012
|
| Schriftenreihe: | Актуальні проблеми транспортної медицини |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/136448 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Особливості ефективності розвитку професійно важливих психофізіологічних якостей корабельних спеціалістів МВС ЗС України / А.В. Швець, Д.Б. Апашанський, І.А. Лук’янчук // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2012. — № 4 (30). — С. 61-72. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-136448 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1364482025-02-09T20:15:50Z Особливості ефективності розвитку професійно важливих психофізіологічних якостей корабельних спеціалістів МВС ЗС України Особенности эффективности развития профессионально важных психофизиологических качеств корабельных специалистов ВМС ВС Украины Efficiency features of professionally important psychophysiological qualities development among naval specialists of Ukrainian AF Швець, А.В. Апашанський, Д.Б. Лук’янчук, І.А. Психофизиология на транспорте На основі попереднього дослідження було виділено дві групи корабельних спеціалістів, які мають істотно різну динаміку розвитку професійно важливих когнітивних якостей. За експертними оцінками ефективності професійної діяльності корабельних спеціалістів виділені групи осіб достовірно відрізняються за характеристиками відповідальності, надійності виконання службових обов’язків та здатності до навчання.Встановлено наявність однорідності зв’язку окремих показників варіабельності серцевого ритму, що характеризується більшою силою у осіб з «гіршою» динамікою розвитку когнітивних якостей та зростанням частки осіб з високим рівнем функціонального напруження в останній день після тренувань. Розроблені розв’язувальні правила, які дозволяють диференціювати осіб з достовірно різною ефективністю психофізіологічного тренажу та підібрати індивідуальний тренувальний режим для кожної людини. В предыдущем исследовании было выделено две группы корабельных специалистов, которые имели достоверно разную динамику развития профессионально важных когнитивных качеств. По экспертным оценкам эффективности профессиональной деятельности корабельных специалистов эти группы лиц достоверно отличаются по характеристикам ответственности, надежности выполнения служебных обязанностей и способности к обучению. Установлено наличие однородности связи отдельных показателей вариабельности сердечного ритма, которые характеризуется большей силой у лиц с «худшей» динамикой развития когнитивных качеств и ростом доли лиц с высоким уровнем функционального напряжения в последний день после тренировок. Разработаны разрешающие правила, которые позволяют дифференцировать лиц с достоверно разной эффективностью психофизиологического тренажа и подобрать индивидуальный тренировочный режим для каждого человека. In the previous research it has been allocated two groups of naval specialists which had essentially different dynamics of development professionally important cognitive qualities. By expert estimations of efficiency of professional work of naval specialists these groups authentically differ under characteristics of responsibility, reliability of performance of official duties and ability to training. Presence of separate indicators correlation uniformity in cardio rhythm variability was characterized by more supremacy for persons with “the worst” dynamics of cognitive qualities development and partial growth of persons that had high level of functional pressure at last day after trainings has been established. Solving rules which allow to differentiate persons with authentically different efficiency of psychophysiological training have been developed and to choose an individual training mode for each person 2012 Article Особливості ефективності розвитку професійно важливих психофізіологічних якостей корабельних спеціалістів МВС ЗС України / А.В. Швець, Д.Б. Апашанський, І.А. Лук’янчук // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2012. — № 4 (30). — С. 61-72. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/136448 612.825.8:613.685 uk Актуальні проблеми транспортної медицини application/pdf Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Психофизиология на транспорте Психофизиология на транспорте |
| spellingShingle |
Психофизиология на транспорте Психофизиология на транспорте Швець, А.В. Апашанський, Д.Б. Лук’янчук, І.А. Особливості ефективності розвитку професійно важливих психофізіологічних якостей корабельних спеціалістів МВС ЗС України Актуальні проблеми транспортної медицини |
| description |
На основі попереднього дослідження було виділено дві групи корабельних спеціалістів, які мають істотно різну динаміку розвитку професійно важливих когнітивних якостей. За експертними оцінками ефективності професійної діяльності корабельних спеціалістів виділені групи осіб достовірно відрізняються за характеристиками відповідальності, надійності виконання службових обов’язків та здатності до навчання.Встановлено наявність однорідності зв’язку окремих показників варіабельності серцевого ритму, що характеризується більшою силою у осіб з «гіршою» динамікою розвитку когнітивних якостей та зростанням частки осіб з високим рівнем функціонального напруження в останній день після тренувань. Розроблені розв’язувальні правила, які дозволяють диференціювати осіб з достовірно різною ефективністю психофізіологічного тренажу та підібрати індивідуальний тренувальний режим для кожної людини. |
| format |
Article |
| author |
Швець, А.В. Апашанський, Д.Б. Лук’янчук, І.А. |
| author_facet |
Швець, А.В. Апашанський, Д.Б. Лук’янчук, І.А. |
| author_sort |
Швець, А.В. |
| title |
Особливості ефективності розвитку професійно важливих психофізіологічних якостей корабельних спеціалістів МВС ЗС України |
| title_short |
Особливості ефективності розвитку професійно важливих психофізіологічних якостей корабельних спеціалістів МВС ЗС України |
| title_full |
Особливості ефективності розвитку професійно важливих психофізіологічних якостей корабельних спеціалістів МВС ЗС України |
| title_fullStr |
Особливості ефективності розвитку професійно важливих психофізіологічних якостей корабельних спеціалістів МВС ЗС України |
| title_full_unstemmed |
Особливості ефективності розвитку професійно важливих психофізіологічних якостей корабельних спеціалістів МВС ЗС України |
| title_sort |
особливості ефективності розвитку професійно важливих психофізіологічних якостей корабельних спеціалістів мвс зс україни |
| publisher |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Психофизиология на транспорте |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/136448 |
| citation_txt |
Особливості ефективності розвитку професійно важливих психофізіологічних якостей корабельних спеціалістів МВС ЗС України / А.В. Швець, Д.Б. Апашанський, І.А. Лук’янчук // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2012. — № 4 (30). — С. 61-72. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| series |
Актуальні проблеми транспортної медицини |
| work_keys_str_mv |
AT švecʹav osoblivostíefektivnostírozvitkuprofesíinovažlivihpsihofízíologíčnihâkosteikorabelʹnihspecíalístívmvszsukraíni AT apašansʹkiidb osoblivostíefektivnostírozvitkuprofesíinovažlivihpsihofízíologíčnihâkosteikorabelʹnihspecíalístívmvszsukraíni AT lukânčukía osoblivostíefektivnostírozvitkuprofesíinovažlivihpsihofízíologíčnihâkosteikorabelʹnihspecíalístívmvszsukraíni AT švecʹav osobennostiéffektivnostirazvitiâprofessionalʹnovažnyhpsihofiziologičeskihkačestvkorabelʹnyhspecialistovvmsvsukrainy AT apašansʹkiidb osobennostiéffektivnostirazvitiâprofessionalʹnovažnyhpsihofiziologičeskihkačestvkorabelʹnyhspecialistovvmsvsukrainy AT lukânčukía osobennostiéffektivnostirazvitiâprofessionalʹnovažnyhpsihofiziologičeskihkačestvkorabelʹnyhspecialistovvmsvsukrainy AT švecʹav efficiencyfeaturesofprofessionallyimportantpsychophysiologicalqualitiesdevelopmentamongnavalspecialistsofukrainianaf AT apašansʹkiidb efficiencyfeaturesofprofessionallyimportantpsychophysiologicalqualitiesdevelopmentamongnavalspecialistsofukrainianaf AT lukânčukía efficiencyfeaturesofprofessionallyimportantpsychophysiologicalqualitiesdevelopmentamongnavalspecialistsofukrainianaf |
| first_indexed |
2025-11-30T10:10:44Z |
| last_indexed |
2025-11-30T10:10:44Z |
| _version_ |
1850209676907511808 |
| fulltext |
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (30), 2012
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (30), 2012 г.
61
Психофизиология на транспорте The Psychophysiology on Transport
Вступ
У наш час проблемами психофізіоло+
гічного забезпечення професійної діяль+
ності армії й флоту займаються у багать+
ох країнах світу. Наприклад, у США вирі+
шенням цих проблем займаються 12 уні+
верситетів та біля 20 науково+дослідних
установ [8, 13]. Значиму роль в цих досл+
ідженнях мають роботи, що пов’язані з
забезпеченням надійності професійної
діяльності корабельних спеціалістів.
Перш за все це обумовлено особли+
востями їх служби, відмітними рисами якої
є наступні специфічні умови: вимотуюча
хитавиця; високий ризик виникнення ек+
стремальних і аварійних ситуацій; не+
обхідність прийняття нестандартних
рішень в умовах дефіциту часу; підтримки
оперативної готовності до екстрених дій в
умовах перешкод і монотонії [2, 5, 7, 11,
15, 16]. Обстеження помилкових дій опе+
УДК 612.825.8:613.685
ОСОБЛИВОСТІ ЕФЕКТИВНОСТІ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНО
ВАЖЛИВИХ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ ЯКОСТЕЙ КОРАБЕЛЬНИХ
СПЕЦІАЛІСТІВ ВМС ЗС УКРАЇНИ
Швець А.В.1, Апашанський Д.Б.2, Лук’янчук І.А.1
НауковоCдослідний інститут проблем військової медицини ЗС України, м.
Ірпінь1
Командування ВійськовоCМорських Сил ЗС України, м. Севастополь2
На основі попереднього дослідження було виділено дві групи корабельних спец+
іалістів, які мають істотно різну динаміку розвитку професійно важливих когнітивних
якостей. За експертними оцінками ефективності професійної діяльності корабельних
спеціалістів виділені групи осіб достовірно відрізняються за характеристиками відпо+
відальності, надійності виконання службових обов’язків та здатності до навчання.
Встановлено наявність однорідності зв’язку окремих показників варіабельності сер+
цевого ритму, що характеризується більшою силою у осіб з «гіршою» динамікою роз+
витку когнітивних якостей та зростанням частки осіб з високим рівнем функціональ+
ного напруження в останній день після тренувань. Розроблені розв’язувальні прави+
ла, які дозволяють диференціювати осіб з достовірно різною ефективністю психофізіо+
логічного тренажу та підібрати індивідуальний тренувальний режим для кожної люди+
ни.
Ключові слова: реакція на рухомий об’єкт, якість динамічного запам’ятовування,
концентрація уваги, короткочасна пам’ять, психофізіологічний тренаж.
раторів показало, що серед них кількість
осіб з низьким прогнозом надійності про+
фесійної діяльності склала 45%. Тому для
комплектування ВМС стабільною і компе+
тентною робочою силою сьогодні вже не+
достатньо при проведенні професійних
оглядів обмежуватися загально клінічними
методами дослідження. Так, у свій час
лабораторіями ВМС США відпрацьовано
цілу низку заходів, де за допомогою пси+
хофізіологічних тестів визначалися рівень
стресостійкості, психомоторні, когнітивні
та особистісні характеристики плавскладу,
що сьогодні одержало подальший розви+
ток для цілей психофізіологічного супро+
воду професійної діяльності моряків різних
країн, у тому числі і в Україні [1, 4, 8, 9, 10].
Особливого значення набуває не
тільки оцінка професійно важливих якос+
тей (ПВЯ) корабельних спеціалістів, але й
розроблення дієвих заходів їх підтримки
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (30), 2012 г.
62
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (30), 2012
на відповідному рівні.
Однак численні спроби, які вжива+
ються для розробки методів та способів
розвитку ПВЯ не дозволили до кінця вир+
ішити наступні завдання: розробити ком+
плексну систему відбору операторів; ав+
томатизувати процедуру обстеження та
тренування на базі сучасних ПЕОМ; ство+
рити математичний алгоритм визначення
рівня професійної успішності й надійності
операторів.
Широкому розвитку цих положень
перешкоджає ряд труднощів. Це, з одно+
го боку, скептичне відношення деяких на+
укових і практичних працівників до їх не+
обхідності взагалі [1], а з іншого – звужен+
ня ролі психофізіологічного підходу, праг+
нення вирішити складні питання індивіду+
альних розходжень недостатньо обґрунто+
ваними методами .
Слід зазначити, що при оцінці ефек+
тивності тренування вченими встановле+
но існування нелінійного характеру зв’яз+
ку між умовами та критеріями успішності
виконання завдань під час тренувань. Так,
запропонована Vincent S.B. [3] шкала
відносного часу, що враховує різницю
індивідуальної швидкості навчання та ба+
зується на відповідному розтягненні та
стисненні вісі часу при одночасному відоб+
раженні даних, які отримані в різних умо+
вах тренування є нелінійною. Можна вид+
ілити наступні фази: початок засвоєння
стратегії; швидке покращення показників;
плато; перехід до нової стратегії. Це
свідчить не тільки про еволюцію окремої
стратегії, але і про їх трансформацію,
взаємозамінення. Зазначена особливість
може бути пояснена формуванням нової
системи, яка пов’язана з втратою стабіль+
ності та виникненням дисипативної струк+
тури, яка зберігається тільки завдяки об+
міну енергії, матерії та інформації з
зовнішнім середовищем.
Відомо, що одним із засобів підви+
щення стабільності діяльності, а відповід+
но інваріантності, підвищення її незалеж+
ності від впливу шкідливих чинників є дос+
конале володіння різноманітними страте+
гіями її виконання. Під час тренування
спостерігаються окремі рівні удосконален+
ня опанування визначеною стратегією
виконання діяльності та трансформаційні
фази переходу від одної стратегії до іншої,
більш досконалішої. В ході роботи реаль+
ної системи умови праці можуть змінитись
таким чином, що для збереження над+
ійності та ефективності в заданих межах
виявиться доцільним повернутись до
менш досконалих, але більш надійним
стратегіям діяльності. Цей факт дозволяє
використовувати тренування окремих еле+
ментів психофізіологічних характеристик
для підвищення загальної надійності діяль+
ності людини.
Спроби до автоматизації тренуван+
ня окремих психофізіологічних ПВЯ зви+
чайно існують. Так, на теперішній час роз+
роблена комп’ютерна програма, яка доз+
воляє здійснювати контроль та неспеци+
фічне тренування таких ключових ПВЯ, як
якість концентрації уваги і обсяг коротко+
часної пам’яті (КУКП), точність реакції на
рухомий об’єкт (РРО) та якість динамічно+
го запам’ятовування (ЯДЗ). Ця програма
має можливість автоматичного визначен+
ня рівня інформаційного навантаження для
конкретної людини та створювати індиві+
дуально підібрані умови надмірного наван+
таження.
Контроль за ефективністю тренувань
здійснюється на підставі поліпшення по+
казників самої тренувальної діяльності та
підтверджується покращенням ефектив+
ності діяльності в реальних умовах. Поряд
з цим, використовуються і об’єктивні
фізіологічні параметри (електрокардіог+
рафічні, електроенцефалографічні, клініко+
лабораторні показники), зміна яких
свідчить про зниження фізіологічної ціни
діяльності, і тим самим підтверджується
ефективність тренувального процесу. З
цією метою російськими вченими розроб+
лена «Біоенергоінформаційна системна
діагностика людини», що розглядається як
тестування, яке синтезує та визначає
взаємозв’язок психофізіологічних харак+
теристик особистості на основі викорис+
тання сучасних інформаційних технологій.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (30), 2012
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (30), 2012 г.
63
Свідченням результативності тренувань є
і поліпшення значень показників, отрима+
них за суб’єктивними опитуваннями фун+
кціонального стану.
Однак, питання, пов’язані з визна+
ченням ефективності застосування психо+
фізіологічного тренування в умовах над+
мірного, індивідуально підібраного інфор+
маційного навантаження (темпоральної та
мнестичної складової когнітивних якостей
людини) практично не досліджені.
Тому метою роботи стало виявлен+
ня особливостей розвитку професійно
важливих психофізіологічних якостей ко+
рабельних спеціалістів при застосуванні
різних компонентів та сили інформаційно+
го навантаження з урахуванням функціо+
нального стану організму за показниками
варіабельності серцевого ритму.
Матеріали та методи дослідження
Дослідження проводилось на базі
Академії військово+морських сил ім. П.С. +
Нахімова. Було проведено апробацію про+
грами психофізіологічного тренажу на 30
корабельних спеціалістів (контрактників
чоловічої статті) віком від 22 до 24 років.
Організація досліджень передбачала їх
чітку етапність та послідовність проведен+
ня. На першому етапі дослідження
здійснювалась оцінка початкового рівня
розвитку таких професійно важливих пси+
хофізіологічних якостей військових льот+
чиків як пам’ять та увага за допомогою
наступних методик: «Коректурна проба з
літерами» (таблиця Анфiмова), яка дозво+
ляє визначати продуктивність уваги,
швидкість переробки інформації, час об+
робки 1 знаку, концентрацію та стійкість
концентрації уваги, точність виконання
роботи; «структурно+логічна пам’ять», що
дозволяє виявити індивідуальні особли+
вості запам’ятовування та збереження
числового матеріалу; «Встановлення зако+
номірностей», яка призначена для вста+
новлення особливостей мислення та опе+
ративної пам’яті [6].
На другому етапі проводилися п’я+
тикратні психофізіологічні тренування ре+
акції на рухомий об’єкт, якостей динаміч+
ної пам’яті, короткочасної пам’яті та кон+
центрації уваги за допомогою розробле+
ної комп’ютерної програми, яка детально
описана у роботі [14]. В дослідженні вра+
ховувалися наступні компоненти інформа+
ційного чинника : «темпоральний» компо+
нент – точність РРО в режимі надмірного
навантаження, точність РРО в режимі оп+
тимального навантаження; «мнестичний»
компонент – правильність відповіді при
КУКП в режимі зворотного зв’язку, опти+
мальне значення КУКП в режимі зворот+
ного зв’язку, правильність відповіді при
КУКП в оптимальному режимі навантажен+
ня, правильність відповіді КУКП в режим
надмірного навантаження; комплекс «тем+
порального та мнестичного» компонентів
– правильність відповіді при ЯДЗ в режимі
надмірного навантаження, експозиція пе+
рероблюваного сигналу при ЯДЗ в режимі
над навантаження, оптимальне значення
експозиції сигналу при ЯДЗ в режимі зво+
ротного зв’язку, експозиція перероблюва+
ного сигналу при ЯДЗ в оптимальному ре+
жимі навантаження.
Третій етап дослідження був то+
тожнім першому та проводився для виз+
начення ефективності запропонованої
програми психофізіологічних тренувань.
Вивчення стану вегетативної нерво+
вої системи здійснювалось в перший та
останній дні до та після комп’ютерного
психофізіологічного тренування згідно з
«Міжнародним стандартом» аналізу варі+
абельності ритму серця (Heart Rate
Variability, 1996) [17] по другому стандар+
тному відведенні протягом 2+х хвилин за
допомогою апаратно+програмного комп+
лексу «EasyHRV». В дослідженні врахову+
валися індекс напруженості (ІН); парамет+
ри спектрального аналізу:; VLF% – спект+
ральна щільність в наднизькочастотному
діапазоні 0,015+0,04 Гц – відносний рівень
активності симпатичної ланки регуляції;
LF% – спектральна щільність потужності в
низькочастотному діапазоні 0,04+0,15 Гц –
відносний рівень активності вазомоторно+
го центру; HF% – спектральна щільність
потужності у високочастотному діапазоні
0,15+0,4 Гц – відносний рівень активності
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (30), 2012 г.
64
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (30), 2012
парасимпатичної ланки регуляції (дихальні
хвилі) та індекс вагосимпатичної взаємодії
(LF/HF), показників активності регулятор+
них систем (ПАРС).
Для оцінки ефективності професійної
діяльності було створено спеціальну анке+
ту, яку заповнили безпосередні команди+
ри досліджуваних осіб за 9+ма п’ятибаль+
ними шкалами через місяць після прове+
дення психофізіологічного тренажу.
Аналіз отриманих результатів прово+
дився методами варіаційної статистики,
кореляційного, кластерного, дискримінан+
тного та дисперсійного аналізів з допомо+
гою пакету програм STATISTICA 8.0.
Результати дослідження та їх
обговорення
Для виділення більш однорідних
підгруп осіб за показниками помилкових
реакцій при тренуванні КУКП, ЯДЗ та РРО
в режимі зі «зворотнім зв’язком» було
проведено їх кластерний аналіз. В резуль+
таті кластеризації виділено дві однорідні
групи осіб. Група 1 – 70% та група 2 – 30%
осіб. Для дослідження закономірностей
динаміки розвитку досліджуваних ПВЯ
було використано одно+ та двофакторний
дисперсійний аналіз. Першим фактором
був фактор тренажу, а другим – фактор
групи.
В попередній роботі [12] це дало
змогу встановити наявність чіткої позитив+
ної динаміки розвитку якості концентрації
уваги та обсягу короткочасної пам’яті у
корабельних спеціалістів. Для характери+
стик реакції на рухомий об’єкт та здатність
до динамічного запам’ятовування пози+
тивний ефект відмічено лише за швидкіс+
ними параметрами (оптимальний рівень
навантаження при тренуванні якості дина+
мічного запам’ятовування), а для реакції
на рухомий об’єкт лише для її точності.
Виділені дві групи осіб за своїми характе+
ристиками мали різні стратегії щодо роз+
витку когнітивних якостей. Та група осіб
(30%), яка має нестабільну динаміку по+
казників, характеризувалась лише досто+
вірністю позитивного розвитку КУКП.
Внаслідок застосування програми психо+
фізіологічного тренажу встановлено дос+
товірні позитивні зрушення когнітивних
якостей за показниками структурно+логі+
чної пам’яті, мислення та продуктивності
уваги у корабельних спеціалістів з кращою
динамікою їх розвитку (група 1). Для осіб
з гіршою динамікою розвитку професійно
важливих когнітивних якостей (група 2) до+
стовірно покращується лише рівень струк+
турно+логічної пам’яті.
Експертні оцінки ефективності про+
фесійної діяльності досліджуваних осіб
підтвердили таку диференціацію осіб
(табл. 1).
Так, за оцінками командирів для
Таблиця 1
Експертна оцінка успішності професійної діяльності різних груп корабельних спеціалістів
Показники, бали І група, М±m ІІ група, М±m
Рівень відповідальності 2,87±0,26* 2,00±0,24
Розумові здібності 3,07±0,15 2,78±0,15
Здатність працювати в колективі 2,87±0,13 2,67±0,33
Здатність до навчання 3,27±0,15* 2,56±0,29
Рівень надійності виконання професійних
обов’язків
3,33±0,13** 3,00±0,00
Рішучість 2,80±0,17 2,78±0,15
Стабільність в стресових ситуаціях 3,13±0,24 2,67±0,24
Здатність до прийняття рішень 3,07±0,15 2,78±0,28
Рівень професійних знань 3,20±0,11 3,00±0,00
Середній бал 3,07±0,10* 2,69±0,11
Примітка. *, ** достовірність різниці середніх значень за критерієм Стьюдента відповідно на рівнях –
р<0,05, р<0,01.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (30), 2012
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (30), 2012 г.
65
представників 1 групи осіб характерно на+
явність достовірно більш високого серед+
нього балу ефективності професійної
діяльності у порівнянні з другою переваж+
но за рахунок таких зовнішніх характери+
стик, як рівень відповідальності, надійності
виконання службових обов’язків та здат+
ності до навчання. Інші характеристики ко+
рабельних спеціалістів, а саме: розумові
здібності, рішучість стабільність в стресо+
вих ситуаціях рівень професійних знань,
здатність до прийняття рішень не мають
істотної різниці.
Для детальної характеристики ефек+
тивності розвитку психофізіологічних яко+
стей було проведено аналіз зв’язку між
показниками відносної ефективності тре+
нувань, яка розраховувалась за формулою
відносного зсуву величин:
max
minmax
i
ii
i A
AA
Е
, де А
і
мінімальне та
максимальне значення конкретного дос+
ліджуваного показника. Така процедура
пов’язана з тим, що в деяких випадках
мінімальне значення може приймати нуль+
ове значення. При нормуванні до макси+
мального значення отримується показник
Е
і
, який коливається у межах від 0 до 1 і
суттєво залежить від початкового рівня
розвитку певної психофізіологічної харак+
теристики. Для прямо направленої шкали
високе значення цього показника може
свідчити про низькі рівневі характеристи+
ки психофізіологічних функцій. Наприклад,
якщо точність РРО зросла на 40% (з 10 до
50%), то Е
і
=0,8, якщо точність РРО зрос+
тає в більш високому діапазоні з 40 до
80%, на однакове абсолютне значення, то
– Е
і
=0,5. Таким чином, отриманий показ+
ник є величиною характеристики віднос+
ної ефективності за виключенням нульо+
вого значення, яке свідчить про відсутність
розвитку психофізіологічної якості.
Оскільки направленість шкал може
бути різною, то для одно направлених
шкал коефіцієнт кореляції буде мати до+
датне значення, в іншому випадку
від’ємне.
Було розраховано коефіцієнти
відносної ефективності тренування окре+
мо для бланкових та апаратних методик.
Отримані достовірні (р<0,05) кореляційні
зв’язки цих показників наведено на рис.1.
Перш за все слід відмітити наявність
більшої кількості достовірних зв’язків та
іншу їх структуру між досліджуваними по+
казниками у першій групі осіб у порівнянні
з другою.
Так, якість встановлення законо+
мірностей позитивно корелює з п’ятьма
характеристиками, а саме: точністю роз+
витку РРО в режимі над навантаження,
правильністю відповідей при тренуванні
ЯДЗ в режимі над навантаження; правиль+
ністю відповідей при тренуванні КУКП в
режимі зворотного зв’язку; наростанням
оптимального значення КУКП в режимі
зворотного зв’язку; правильністю відповіді
при тренуванні КУКП в оптимальному ре+
жимі навантаження.
Достовірність ефективності розвит+
ку когнітивних характеристик уваги та па+
м’яті цієї групи додатково підтверджуєть+
ся наявністю кореляційних зв’язків між
значеннями відносної ефективності показ+
ників коректурної проби та тренуванням
характеристик якості динамічного запам+
’ятовування. Так, зменшення часу вико+
нання коректурної проби та помилок пря+
мо корелюють з зменшенням експозиції
перероблюваного сигналу при тренуван+
ня ЯДЗ в режимі наднавантаження.
Швидкість переробки інформації зростає,
а витрачений час на 1 знак зменшується
при тренуванні ЯДЗ, що підтверджується
зменшенням експозиція сигналу, отрима+
ної в режимі зі зворотним зв’язком.
Стійкість концентрації уваги прямо зале+
жить від тренування РРО, оскільки віднос+
на ефективність точності РРО в режимі
наднавантаження достовірно пов’язана з
відносною ефективністю розвитку
стійкості концентрації уваги. Таким чином,
апаратні методи тренування особливо в
режимах зворотного зв’язку та інформа+
ційному навантаженні вище оптимально+
го рівня позитивно позначились на роз+
витку когнітивних функцій людини.
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (30), 2012 г.
66
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (30), 2012
Інша картина спостерігається у
представників ІІ групи. Тут продуктивність
роботи прямо залежить від тренування
якості динамічного запам’ятовування в
режимі зі зворотним зв’язком (відносна
ефективність тренажу за показником екс+
позиції сигналу при ЯДЗ знизилась).
Рівень якості встановлення закономірно+
стей пов’язаний з тренуванням ЯДЗ в
оптимальному режимі навантаження. Час
виконання коректурної проби та час, що
витрачається на переробку 1 знаку зале+
жать від тренування ЯДЗ та РРО в опти+
мальному режимі навантаження. Цікавим
фактом є те, що тренування РРО та КУКП
в режимі інформаційного навантаження,
яке вище за індивідуальний оптимум має
обернений зв’язок з показником концен+
трації уваги та його
стійкістю. Такий фено+
мен можна пояснити
тим, що тренування в
режимі високого
інформаційного наван+
таження у представ+
ників ІІ групи має тен+
денцію до зниження
відсотку вірних відпов+
ідей, що віддзерка+
люється в зворотному
зв’язку відносної ефек+
тивності розвитку та+
ких характеристик ува+
ги, як її концентрація та
стійкість. Функціональ+
ний стан корабельних
спеціалістів вивчався
на основі аналізу по+
казників вегетативної
регуляції серцевого
ритму.
У перший день до
психофізіологічних
тренувань у 38,10% ко+
рабельних спеціалістів
першої та 33,33% осіб
другої груп виявлено
переважання парасим+
патичної нервової сис+
теми (ІН<50), а у
11,11% осіб другої групи – симпатичної
нервової системи (ІН>200). Після трену+
вань у 42,86% військовослужбовців першої
та 44,44% осіб другої груп діагностовано
переважання парасимпатичної нервової
системи, а у 9,52% осіб першої та 11,11%
осіб другої групи – симпатичної нервової
системи (табл.2).
На п’ятий день до психофізіологічних
тренувань у 52,38% респондентів першої
та 88,89% осіб другої груп виявлено пе+
реважання парасимпатичної нервової си+
стеми. Після тренувань у першій групі
відсоток респондентів з переважанням
парасимпатичної системи зростає до
66,67%, а у другій групі зменшується до
77,78%.
Показник VLF% може характеризува+
Рис 1. Зв'язок відносної ефективності розвитку психофізіологічних якостей
між характеристиками, які отримані за бланковими та апаратними мето-
дами: 1 – продуктивність переробки інформації; 2 – якість встановлення
закономірностей; 3 – час виконання коректурної проби; 5 – швидкість пе-
реробки інформації; 6 – час витрачений на 1 знак; 7 – стійкість концентра-
ції уваги; 8 – концентрація уваги; 9 – точність РРО в режимі надмірного
навантаження; 10 – правильність відповіді при ЯДЗ в режимі надмірного
навантаження; 11 – правильність відповіді при КУКП в режимі зворотного
зв’язку; 12 – оптимальне значення КУКП в режимі зворотного зв’язку; 13 –
правильність відповіді при КУКП в оптимальному режимі навантаження;
14 – правильність відповіді КУКП в режим надмірного навантаження; 15 –
експозиція перероблюваного сигналу при ЯДЗ в режимі над навантажен-
ня; 16 – оптимальне значення експозиції сигналу при ЯДЗ в режимі зворо-
тного зв’язку; 17 – експозиція перероблюваного сигналу при ЯДЗ в опти-
мальному режимі навантаження; 18 – точність РРО в режимі оптимально-
го навантаження. Над лініями вказані значення коефіцієнтів кореляції з
достовірністю р не більше 0,05.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (30), 2012
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (30), 2012 г.
67
ти постнавантажувальний енергодефіцит
(VLF%< 15) або гіперадаптацію (VLF%>30).
На думку багатьох зарубіжних авторів,
спектральна складова серцевого ритму,
характеризує активність симпатичного
відділу вегетативної нервової системи. У
перший день до психофізіологічних трену+
вань низькі значення показника VLF%
(менше 15) виявлено у 23,81% військовос+
лужбовців першої та 22,22% осіб другої
груп, що вказує на наявність у обстежува+
них енергодефіцитного стану. Високі зна+
чення показника VLF% (більше 30) мали
52,38% респондентів першої та 33,33%
осіб другої груп, що говорить про на+
явність у них гіперадаптивної реакції. Після
психофізіологічних тренувань у 23,81%
респондентів першої та 33,33% осіб дру+
гої груп діагностовано енергодефіцитний
стан, відсоток осіб з гіперадаптивною ре+
акцією як у першій, так і у другій групах
зменшується.
На п’ятий день до психофізіологічних
тренувань у 19,05% військовослужбовців
першої та 22,22% осіб другої груп вияв+
лено схильність до енергодефіциту. Після
тренувань відсоток осіб з енергодефіци+
том у першій групі збільшується до
28,57%. Реакцію гіперадаптації мали
44,44% респондентів другої групи як до,
так і після тренувань. У першій групи після
тренувань відсоток осіб з реакцією гіпера+
даптації вдвічі зменшується.
Показник LF% характеризує роботу
вазомоторного центру, стан симпатично+
го відділу нервової системи, а саме, регу+
ляції судинного тонусу. У перший день до
психофізіологічного
тренування у 38,10%
першої та 55,56% ко+
рабельних спец+
іалістів другої групи
діагностовано підви+
щену активність ва+
зоморотного центру
(табл. 2), а після пси+
хофізіологічних тре+
нувань значення
змінюються –
57,14% і 66,67%
відповідно. На п’ятий
день після психо+
фізіологічних трену+
вань збільшується
відсоток осіб з підви+
щеною активністю
вазоморотного цент+
ру.
Показник HF%
характеризує ак+
тивність симпатич+
ного відділу вегета+
тивної нервової сис+
теми, як одного із
компонентів вегета+
тивного балансу. У
перший день до пси+
хофізіологічних тре+
нувань низькі зна+
Таблиця 2
Структура показників варіабельності серцевого ритму різних груп корабель-
них спеціалістів у перший та останній дні психофізіологічних тренувань, %
Перший день Останній день
Показник
Період
досліджен-
ня
Значення
показника 1 група
(n=21)
2 група
(n=9)
1 група
(n=21)
2 група
(n=9)
<50 38,10 33,33 52,38 88,89
50-200 57,14 55,56 42,86 11,11 до тренувань
>200 0 11,11 4,76 0
<50 42,86 44,44 66,67 77,78
50-200 47,62 44,44 33,33 22,22
ІН
після
тренувань
>200 9,52 11,11 0 0
<15 23,81 22,22 19,05 22,22
15-30 23,81 44,44 42,86 33,33 до тренувань
>30 52,38 33,33 38,10 44,44
<15 23,81 33,33 28,57 33,33
15-30 33,33 44,44 52,38 22,22
VLF%
після
тренувань
>30 42,86 22,22 19,05 44,44
<15 0 0 0 11,11
15-40 61,91 44,44 57,14 55,56 до тренувань
>40 38,10 55,56 42,86 33,33
<15 0 0 0 0
15-40 42,86 33,33 52,38 33,33
LF%
після
тренувань
>40 57,14 66,67 47,62 66,67
<15 4,76* 11,11 19,05 11,11
15-25 23,81 44,44 19,05 44,44* до тренувань
>25 71,43 44,44 61,91 44,44
<15 33,33 22,22 14,29 22,22
15-25 19,05 22,22 28,57 0
HF%
після
тренувань
>25 47,62 55,56 57,14 77,78
<1 57,14*# 11,11 57,17 44,44
1-2 19,05 44,44 14,29 22,22 до тренувань
2> 23,81 44,44 28,57 33,33
<1 28,57 11,11 38,10 22,22
1-2 28,57 55,56 9,52# 44,44
LF/HF
після
тренувань
2> 42,86 33,33 52,38 33,33
0-2 47,62 44,44 22,22 28,57
3-4 47,62 44,44 77,78 61,91* до тренувань
5-6 4,76 11,11 0 9,52**
0-2 33,33 33,33 22,22 28,57
3-4 47,62 44,44 66,67 28,57
ПАРС
після
тренувань
5-6 19,05 22,22 11,11 42,86
Примітка: *, **- внутрішньогрупова достовірність різниці значень показників до та після прове-
дення автоматизованого комп’ютерного тренажу у військовослужбовців за критерієм Стьюден-
та відповідає рівню р0,05 та р0,01. # - міжгрупова достовірність різниці значень показників у
військовослужбовців відповідає рівню р0,05.
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (30), 2012 г.
68
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (30), 2012
чення (менше 15) показника HF% виявле+
но у 4,76% першої та 11,11% військовос+
лужбовців другої груп, що вказує на те, що
вегетативний баланс зміщується в бік пе+
реважання симпатичного відділу. Високі
значення показника HF% (більше 25) мали
71,43% першої та 44,44% респондентів
другої груп, що говорить про те, що їх ве+
гетативний баланс зміщений в бік перева+
жання парасимпатичного відділу. У пер+
ший день після психофізіологічних трену+
вань зростає відсоток осіб, у яких вегета+
тивний баланс зміщується в бік перева+
жання симпатичного відділу. На п’ятий
день після психофізіологічних тренувань у
військовослужбовців другої групи майже
вдвічі збільшується відсоток осіб з пере+
важанням парасимпатичного відділу.
Показник LF/HF характеризує баланс
симпатичних і парасимпатичних впливів на
ритм серця, а також відносну активність
підкоркового симпатичного нервового
центру. У перший день до психофізіолог+
ічних тренувань у 57,14% представників
першої групи корабельних спеціалістів
діагностовано достовірне (рd”0,05) пере+
важання впливу парасимпатичної нерво+
вої системи у порівнянні з другою. Веге+
тативний баланс у представників групи 1
після тренувань в останній день стає більш
диференційованим (різко зменшується
частка осіб з показником LF/HF в діапазоні
1+2) у порівнянні з іншою групою.
Специфіка регуляції серцевої актив+
ності ЦНС забезпечує можливість отри+
мання прогностичної інформації не тільки
про діяльність серця, а і про зміни стану
всього організму в цілому тому. Це пов’я+
зано з тим, що нервова та гуморальна
регуляції кровообігу змінюються раніше,
ніж виявляються енергетичні, метаболічні
та гемодинамічні порушення. Ступінь ко+
ливань значень ПАРС у нормі не переви+
щує 2 умовних балів. Якщо коливання ста+
новлять 3"4 бали, то це свідчить про по+
мірне функціональне напруження.
Як на перший, так і на п’ятий день
після психофізіологічних тренувань є певні
особи з вираженим функціональним на+
пруженням. Проте на п’ятий день після
психофізіологічних тренувань достовірно
(рd”0,01) збільшується відсоток осіб 2 гру+
пи з вираженим функціональним напру+
женням.
Наступним важливим етапом дослі+
дження став пошук взаємозв’язку показ+
ників варіабельності серцевого ритму ко+
рабельних спеціалістів в перший та ос+
танній день до та після виконання психо+
фізіологічних тренувань. Це було проведе+
но з допомогою кластерного аналізу, де
критерієм кластерізації обрано коефіцієнт
кореляції (рис. 2). З рисунку видно, що для
усіх корабельних спеціалістів характерним
є достовірний зв’язок однотипних частот+
них параметрів ВСР до та після здійснен+
ня програми тренажу в перший день. Вик+
люченням є лише зв’язок ПАРС з HF%
(р<0,05). В останній день тренувань спо+
стерігається подібна картина зв’язків, але
з більш рівномірно вираженою силою. Це
може свідчити про стан активної мобілі+
зації вегетативних регуляторних систем.
Подібні залежності спостерігаються і у
представників І групи осіб. Для корабель+
них спеціалістів ІІ групи характерним є
виділення двох кластерів. Перший пов’я+
зує показники ПАРС, HF%, VLF%, а другий
LF%, LF/HF та індекс напруження.
Кластерна структура зв’язків збері+
гається і в останній день тренування, од+
нак стає достовірно вираженою. Це може
свідчити про стан напруження вегетатив+
них регуляторних процесів в організмі
представників цієї групи в наслідок пере+
робки інформації надмірно високої склад+
ності.
Проведений аналіз дозволив встано+
вити наявність мобілізації вегетативних
регуляторних систем, виразність яких для
кожної групи є різною. Для представників
І групи вона майже не змінюється, а для
іншої групи майже у два рази посилюєть+
ся, що може свідчити про надмірне інфор+
маційне навантаження в наслідок п’яти+
денного тренування. Така картина систем+
ного реагування організму досліджуваних
осіб свідчить про існування індивідуально+
го оптимального режиму психофізіологіч+
ного тренажу, що пов’язано з зі значимим
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (30), 2012
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (30), 2012 г.
69
V LF% -1p/ t
HF% -1p/t
HF % -1d/ t
ПАРС -п /т -1
ПАРС -д/т-1
LF/HF -1p/ t
LF% -1p/ t
LF /HF-1d/ t
LF% -1d/t
V LF% -1d/t
ИН -п /т-1
ИН -д/т -1
0,0
0,1
0,2
0,3
0,4
0,5
0,6
0,7
0,8
0,9
1,0
1
-
R
HF %-5p/ t
HF% -5d/t
ПАРС -п /т-5
ПАРС-д/т-5
V LF% -5p/ t
VLF %-5d/ t
LF %-5p/ t
LF/H F-5p/t
LF/ HF -5d/ t
LF% -5d/ t
ИН -п /т -5
ИН -д/т -5
0,0
0,2
0,4
0,6
0,8
1,0
1
-R
А Б
V LF% -1p /t
LF % -1 p/t
LF /HF -1р /t
LF /H F -1d/t
LF % -1d/t
HF% -1d/ t
ПАРС -п / т-1
ПАРС -д/т-1
H F% -1p/ t
VLF % -1d/t
ИН -п /т -1
ИН -д/т -1
0, 0
0, 1
0, 2
0, 3
0, 4
0, 5
0, 6
0, 7
0, 8
0, 9
1, 0
1-R
HF % -5p/t
HF % -5d/t
ПАРС -п /т -5
ПАР С -д/т -5
V LF% -5p/ t
V LF% -5d/ t
LF% -5p/ t
LF/ HF-5p /t
LF/HF-5d /t
LF% -5d /t
ИН -п / т-5
ИН -д/т-5
0,0
0,1
0,2
0,3
0,4
0,5
0,6
0,7
0,8
0,9
1,0
1-R
В Г
VLF % -1 d/t
HF % -1 p/t
HF % -1d/t
V LF %-1p /t
ПАРС -п /т-1
ПАРС -д /т -1
LF/ HF-1p/ t
LF % -1p/t
LF /H F -1d/t
LF% -1d/ t
ИН -п /т-1
ИН -д /т -1
0, 0
0, 1
0, 2
0, 3
0, 4
0, 5
0, 6
0, 7
0, 8
0, 9
1, 0
1-R
ПАРС -п /т -5
H F% -5p/ t
HF % -5d/ t
ПАРС -д /т-5
V LF% -5p/t
V LF% -5d/ t
LF% -5p/ t
LF/HF -5p/ t
LF % -5d/ t
LF /H F-5d/ t
ИН -п /т-5
ИН -д/ т-5
0,0
0,2
0,4
0,6
0,8
1,0
1
-
R
Д Ж
Рис. 2. Аналіз взаємозв’язку показників варіабельності серцевого ритму корабельних спеці-
алістів: А – перший день тренажу, Б – останній день тренажу , В – в перший день тренажу І
група, Г - останній день тренажу І група, Д – в перший день тренажу ІІ група, Ж - останній
день тренажу ІІ група. 1 – продуктивність переробки інформації; 2 – пам’ять; 3 – час вико-
нання коректурної проби; 4 – швидкість переробки інформації; 5 – час витрачений на 1 знак;
6 – точність РРО в режимі надмірного навантаження; 7 – правильність відповіді при ЯДЗ в
режимі надмірного навантаження; 8 – правильність відповіді при КУКП в режимі зворотного
зв’язку; 9 – оптимальне значення КУКП в режимі зворотного зв’язку; 10 – правильність від-
повіді при КУКП в оптимальному режимі навантаження; 11 – правильність відповіді КУКП в
режим надмірного навантаження; 12 – експозиція перероблюваного сигналу при ЯДЗ в ре-
жимі над навантаження; 13 – оптимальне значення експозиції сигналу при ЯДЗ в режимі
зворотного зв’язку; 14 – експозиція перероблюваного сигналу при ЯДЗ в оптимальному ре-
жимі навантаження; 15 – точність РРО в режимі оптимального навантаження; 16 – прави-
льність відповіді при ЯДЗ в режимі оптимального навантаження.
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (30), 2012 г.
70
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (30), 2012
виснаженням резервних регуляторних
механізмів у представників групи 2 в умо+
вах надмірного інформаційного наванта+
ження.
Для диференціації виділених груп
осіб було застосовано дискримінантний
аналіз за методом виключення, що дозво+
лив розробити розв’язувальні правила для
встановлення приналежності особи то тієї
чи іншої групи на рівні рd”0,01. Розв’язу+
вальні правила мають наступний вигляд:
де РРО
оптим
– максимальна швидкість
руху маркера при дослідженні реакції на
рухомий об’єкт в режимі зі зворотним
зв’язком, КУКП
пр.
– відсоток пропущених
відповідей при дослідженні концентрації
уваги та обсягу короткочасної пам’яті в
режимі зі зворотнім зв’язком, ЯДЗ
4
–
відсоток вірних відповідей при тестуван+
ня якості динамічного запам’ятовування в
режимі надмірного інформаційного наван+
таження. При Y
1
d” Y
2
досліджувану особу
слід віднести до 2 групи. Для такого кон+
тингенту осіб після попереднього тесту+
вання слід знизити інформаційне наванта+
ження у комп’ютерній програмі, шляхом
зсуву фізіологічного оптимуму з 2 рівня
складності на 4. На нашу думку, такий захід
дозволить уникнути інформаційного пере+
навантаження під час тренувань та мож+
ливо знизить (оптимізує) енергетичні вит+
рати організму людини.
Таким чином, ефективність запропо+
нованої програми психофізіологічного
тренажу в цілому позитивно позначилась
на рівні розвитку когнітивних якостей, але
має ряд особливостей. Для І групи осіб,
яким притаманна достовірна краща дина+
міка розвитку професійно важливих якос+
тей, характерним є достовірна ефек+
тивність тренувань в режимі як оптималь+
ного, так і високого інформаційного наван+
таження, а для ІІ групи осіб розвиток ког+
нітивних функцій пов’язаний з показника+
ми, отриманими при тренуванні у звичай+
ному та оптимальному режимі. Тренуван+
ня когнітивних якостей («мнестичного»
компоненту) як в звичайному режимі, так
і в режимі високого інформаційного наван+
таження достовірно (р<0,05) впливає на
якість встановлення закономірностей І
групи осіб. Тренування когнітивних якос+
тей («темпорального» компоненту та його
комплексу з «мнестичним») в різних режи+
мах достовірно (р<0,05) покращує показ+
ники уваги цієї групи. В ІІ групі переважа+
ють достовірні зв’язки між показниками
розвитку уваги та відносною ефективністю
тренування «темпорального» компонента
та його сполучення з «мнестичним» при
звичайному та оптимальному режимі пси+
хофізіологічного тренажу.
Аналіз внутрішньо системних взає+
мозв’язків отриманих психофізіологічних
показників та експертних оцінок ефектив+
ності професійної діяльності корабельних
спеціалістів після апробації запропонова+
ної програми психофізіологічного тренажу
корабельних спеціалістів дав можливість
підтвердити припущення про існування
індивідуального режиму тренувань в умо+
вах інформаційного наднавантаження, що
дозволяє оптимізувати процедуру трену+
вань шляхом збереження енергетичних
витрат з боку центральної та вегетативної
нервової системи.
Висновки
1. Виділено дві групи корабельних спец+
іалістів, які мають істотно різну дина+
міку розвитку професійно важливих
когнітивних якостей та кореспондують
з експертними оцінками ефективності
професійної діяльності в реальних
умовах за показниками відповідаль+
ності, надійності виконання службових
обов’язків та здатності до навчання.
2. Встановлено наявність однорідності
зв’язку окремих показників варіабель+
ності серцевого ритму у представників
обох груп корабельних спеціалістів,
що характеризується більшою силою
зв’язку досліджуваних характеристик
та зростанням частки осіб з високим
рівнем функціонального напруження в
останній день після тренувань у людей
з «гіршою» динамікою розвитку когн+
;50,003,055,033,62
;18,010,083,037,131
4
4
ЯДЗКУКПРРОY
ЯДЗКУКПРРОY
проптим
проптим
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (30), 2012
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (30), 2012 г.
71
ітивних якостей.
3. Розроблені розв’язувальні правила,
які дозволяють не тільки диференцію+
вати осіб з достовірно різною ефек+
тивністю психофізіологічного тренажу
реакції на рухомий об’єкт, якостей
уваги, обсягу короткочасної та дина+
мічної пам’яті, алей підібрати індивіду+
альний тренувальний режим для кож+
ної людини, що дозволить в певних
випадках адекватно використовувати
функціональні резерви організму у
корабельних спеціалістів з «гіршими»
характеристиками динаміки тренуван+
ня когнітивних якостей.
Література
1. Бодров В. А. Основные направления
в разработке системы психофизиоло+
гического отбора корабельных специ+
алистов //Воен.мед. журн.” 1968. +
№7.+ С. 59+62.
2. Варус B. I. фізіолого+гігієнічне обґрун+
тування превентивної реабілітації як
напрямку в медичному забезпеченні
професійної надійності i здоров’я опе+
раторів. Автореф. дис. д+ра мед.наук.+
К., 1995. + 47 с.
3. Вегетативные расстройства / Под
ред. A. M. Вейна. + М.: МИА, 2003. +
750 с.
4. Лобенко А. А. Основные вопросы
организации психофизиологического
профотбора плавсостава / А. А. Ло+
бенко, Э. М. Псядло, Т. В. Демидова /
/ Вісник морської медицини, 1999. +
№2.+ С. 3+7.
5. Макаренко Н. В. Психофизиологичес+
кие функции человека и операторский
труд. + К.: Наукова думка, 1991.+ 216
с.
6. Макаренко Н. В. Теоретические осно+
вы и методики профессионального
психофизиологического отбора воен+
ных специалистов. К., 1996. – 336 с..
7. Навакатикян А. О., Кальниш В. В. Ав+
томатизация диагностики состояний
профессионально важных человека+
оператора с помощью ЭВМ // Гигие+
на труда, 1990.+ № 5.+ С. 24+27.
8. Наэм Дж. Психология и психиатрия в
США.” М., 1984. + 300 с.
9. Нейжмакова Н. А., Шафран Л. М.
Индивидуально+типологические осо+
бенности функционирования симпа+
тоадреналовой системы как прогнос+
тический показатель функционально+
го состояния организма в условиях
усложненной среды // Физиол. чело+
века, 1985. + Е. 11. + № 6. + С. 903+910.
10. Нетудыхатка О. Ю. Физиолого+гигие+
ническое обоснование системы ме+
роприятий оптимизации труда плав+
состава транспортного флота: Авто+
реф. дисс... д+ра мед. наук. + М., 1989.
+ 48 с.
11. Палатник Г. Е. Психофизиологические
особенности судовых операторов и их
роль в надежности и успешности де+
ятельности // Современное состоя+
ние, перспективы развития морской
медицины и гигиены водного транс+
порта: Матер. Всесоюз конф. + Моск+
ва+Одесса, 1983. + С. 195+197.
12. Результати оцінки ефективності роз+
робленої програми психофізіологічних
тренувань корабельних спеціалістів
(повідомлення перше) / А.В. Швець,
Г.В. Іванцова, А.М. Галушка [та ін.] //
Проблеми військової охорони здоро+
в’я: Збірник наукових праць Українсь+
кої військово+медичної академії. – К.–
2012. – Вип. 33. – С. 293 – 303.
13. Шафран Л.М. Теория и практика про+
фессионального психофизиологичес+
кого отбора моряков / Леонид Шаф+
ран, Эдуард Псядло. – Одесса, «Фе+
никс», 2008. – 292 с.
14. Швець А. В. Основи програми психо+
фізіологічного тренажу операторів,
діяльність яких пов’язана з підвище+
ною небезпекою / А. Швець, І. Філа+
това / Під заг. ред.. В. І. Варуса. – До+
нецьк: ООО «Укрдрук», 2010. – 183 с.
15. Muto T, Sakurai Y, Nakamura K. et al.
Health Examination of the Fitness of
Professional Drivers in Japan’s
Transportation Industry // J. of UOEH.
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (30), 2012 г.
72
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (30), 2012
The 19th UOEH and the 3+th IIES Int.
Symp. Periodic Health Examination for
Workers, 1999. + P. 141+146.
16. Ohashi N. Psychological Aspects of Work
Load on Board // Springer+Verlag, Berlin
Heidelberg, N.Y+Tokyo, 1984.+ P. 175+
183.
17. Task Force of the European, of
Cardiology and the North American
Society of Pacing and Electrophysiology.
Heart Rate Variability. Standards of
Measurements, Physiological
Interpretation, and Clinical Use //
Circulation.+ 1996. + Vol.93. – P. 1043+
1065.
Резюме
ОСОБЕННОСТИ ЭФФЕКТИВНОСТИ
РАЗВИТИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНО
ВАЖНЫХ ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИХ
КАЧЕСТВ КОРАБЕЛЬНЫХ
СПЕЦИАЛИСТОВ ВМС ВС УКРАИНЫ
Швец А.В., Апашанский Д.Б.,
Лукьянчук И.А.
В предыдущем исследовании было
выделено две группы корабельных специ+
алистов, которые имели достоверно раз+
ную динамику развития профессиональ+
но важных когнитивных качеств. По экс+
пертным оценкам эффективности про+
фессиональной деятельности корабель+
ных специалистов эти группы лиц досто+
верно отличаются по характеристикам
ответственности, надежности выполнения
служебных обязанностей и способности к
обучению. Установлено наличие однород+
ности связи отдельных показателей вари+
абельности сердечного ритма, которые
характеризуется большей силой у лиц с
«худшей» динамикой развития когнитив+
ных качеств и ростом доли лиц с высоким
уровнем функционального напряжения в
последний день после тренировок. Разра+
ботаны разрешающие правила, которые
позволяют дифференцировать лиц с дос+
товерно разной эффективностью психо+
физиологического тренажа и подобрать
индивидуальный тренировочный режим
для каждого человека.
Ключевые слова: реакция на движущийC
ся объект, качество динамического заC
поминания, концентрация внимания,
кратковременная память, психофизиоC
логический тренаж.
Summary
EFFICIENCY FEATURES OF
PROFESSIONALLY IMPORTANT
PSYCHOPHYSIOLOGICAL QUALITIES
DEVELOPMENT AMONG NAVAL
SPECIALISTS OF UKRAINIAN AF
Shvets A.V., Apashansky D.B.,
Lukjanchuk I.A.
In the previous research it has been
allocated two groups of naval specialists
which had essentially different dynamics of
development professionally important
cognitive qualities. By expert estimations of
efficiency of professional work of naval
specialists these groups authentically differ
under characteristics of responsibility,
reliability of performance of official duties and
ability to training. Presence of separate
indicators correlation uniformity in cardio
rhythm variability was characterized by more
supremacy for persons with “the worst”
dynamics of cognitive qualities development
and partial growth of persons that had high
level of functional pressure at last day after
trainings has been established. Solving rules
which allow to differentiate persons with
authentically different efficiency of
psychophysiological training have been
developed and to choose an individual
training mode for each person.
Keywords: reaction on moving object,
quality of dynamic memorizing,
concentration of attention, shortCterm
memory, psychophysiological training.
Впервые поступила в редакцию 07.11.2012 г.
Рекомендована к печати на заседании
редакционной коллегии после рецензирования
|