Динаміка агресивної поведінки протягом безсудомного періоду в умовах хронічного судомного синдрому як можливе віддзеркалення реактивності мозку
У статті описуються результати дослідження агресивно-оборонної поведінки (АОП) щурів протягом безсудомного періоду пікротоксіні пілокарпін-індукованого хронічного судомного синдрому. Показано хвилеподібний характер зміни АОП у кіндлінгових щурів в динаміці інтеріктальном періоду в переважним опиоид-...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Актуальні проблеми транспортної медицини |
|---|---|
| Datum: | 2015 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
2015
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/136663 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Динаміка агресивної поведінки протягом безсудомного періоду в умовах хронічного судомного синдрому як можливе віддзеркалення реактивності мозку / М.М. Топал // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2015. — № 3, т. 2 (41-ІІ). — С. 114-118. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-136663 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Топал, М.М. 2018-06-16T14:59:51Z 2018-06-16T14:59:51Z 2015 Динаміка агресивної поведінки протягом безсудомного періоду в умовах хронічного судомного синдрому як можливе віддзеркалення реактивності мозку / М.М. Топал // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2015. — № 3, т. 2 (41-ІІ). — С. 114-118. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1818-9385 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/136663 615.213.015.2+557.146.1 У статті описуються результати дослідження агресивно-оборонної поведінки (АОП) щурів протягом безсудомного періоду пікротоксіні пілокарпін-індукованого хронічного судомного синдрому. Показано хвилеподібний характер зміни АОП у кіндлінгових щурів в динаміці інтеріктальном періоду в переважним опиоид-залежним механізмом реалізації ефектів. Виразність АОП у щурів з пилокарпиновими судомами наростала протягом усього безсудомного періоду і була опосередкована збудливим механізмами мозку. Автори роблять висновок про активацію мигдалини протягом безсудомного періоду при хронічному судомному синдромі допомогою його опіаті глутаматергіческіх «входів». В статье описываются результаты исследования агрессивно-оборонительного поведения (АОП) крыс в течение бессудорожного периода пикротоксини пилокарпин-индуцированного хронического судорожного синдрома. Показано волнообразный характер изменения АОП у киндлинговых крыс в динамике интериктального периода в преимущественным опиоид-зависимым механизмом реализации эффектов. Выраженность АОП у крыс с пилокарпиновыми судорогами нарастали в течение всего бессудорожного периода и была опосредована возбуждающим механизмами мозга. Авторы делают вывод об активации миндалины в течение бессудорожного периода при хроническом судорожном синдроме посредством его опиати глутаматергических «входов». Article deals with the results of the aggressive-defensive behaviour (ADB) investigation in rats during the picrotoxinand pilocarpine-induced chronic convulsive syndrome. The wave-like character of ADB changes in kindled rats was shown throughout the interictal period with the prevalence of opiatergic mechanism. ADB expression in rats with pilocarpine-induced seizures increased throughout the whole interictal period and it was mediated by excitatory neurotransmission. Authors concluded about amygdala activation throughout the interictal period in conditions of chronic convulsive syndrome by means of its opiateand glutamatergic “inputs’. uk Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України Актуальні проблеми транспортної медицини Экспериментальные исследования Динаміка агресивної поведінки протягом безсудомного періоду в умовах хронічного судомного синдрому як можливе віддзеркалення реактивності мозку Динамика агрессивного поведения во время бессудорожного периода при хроническом судорожном синдроме как возможное отображение реактивности мозга Aggressive behaviour dynamic throughout the chronic convulsive syndrome interictal periodreflects brain reactivity Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Динаміка агресивної поведінки протягом безсудомного періоду в умовах хронічного судомного синдрому як можливе віддзеркалення реактивності мозку |
| spellingShingle |
Динаміка агресивної поведінки протягом безсудомного періоду в умовах хронічного судомного синдрому як можливе віддзеркалення реактивності мозку Топал, М.М. Экспериментальные исследования |
| title_short |
Динаміка агресивної поведінки протягом безсудомного періоду в умовах хронічного судомного синдрому як можливе віддзеркалення реактивності мозку |
| title_full |
Динаміка агресивної поведінки протягом безсудомного періоду в умовах хронічного судомного синдрому як можливе віддзеркалення реактивності мозку |
| title_fullStr |
Динаміка агресивної поведінки протягом безсудомного періоду в умовах хронічного судомного синдрому як можливе віддзеркалення реактивності мозку |
| title_full_unstemmed |
Динаміка агресивної поведінки протягом безсудомного періоду в умовах хронічного судомного синдрому як можливе віддзеркалення реактивності мозку |
| title_sort |
динаміка агресивної поведінки протягом безсудомного періоду в умовах хронічного судомного синдрому як можливе віддзеркалення реактивності мозку |
| author |
Топал, М.М. |
| author_facet |
Топал, М.М. |
| topic |
Экспериментальные исследования |
| topic_facet |
Экспериментальные исследования |
| publishDate |
2015 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Актуальні проблеми транспортної медицини |
| publisher |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Динамика агрессивного поведения во время бессудорожного периода при хроническом судорожном синдроме как возможное отображение реактивности мозга Aggressive behaviour dynamic throughout the chronic convulsive syndrome interictal periodreflects brain reactivity |
| description |
У статті описуються результати дослідження агресивно-оборонної поведінки (АОП) щурів протягом безсудомного періоду пікротоксіні пілокарпін-індукованого хронічного судомного синдрому. Показано хвилеподібний характер зміни АОП у кіндлінгових щурів в динаміці інтеріктальном періоду в переважним опиоид-залежним механізмом реалізації ефектів. Виразність АОП у щурів з пилокарпиновими судомами наростала протягом усього безсудомного періоду і була опосередкована збудливим механізмами мозку. Автори роблять висновок про активацію мигдалини протягом безсудомного періоду при хронічному судомному синдромі допомогою його опіаті глутаматергіческіх «входів».
В статье описываются результаты исследования агрессивно-оборонительного поведения (АОП) крыс в течение бессудорожного периода пикротоксини пилокарпин-индуцированного хронического судорожного синдрома. Показано волнообразный характер изменения АОП у киндлинговых крыс в динамике интериктального периода в преимущественным опиоид-зависимым механизмом реализации эффектов. Выраженность АОП у крыс с пилокарпиновыми судорогами нарастали в течение всего бессудорожного периода и была опосредована возбуждающим механизмами мозга. Авторы делают вывод об активации миндалины в течение бессудорожного периода при хроническом судорожном синдроме посредством его опиати глутаматергических «входов».
Article deals with the results of the aggressive-defensive behaviour (ADB) investigation in rats during the picrotoxinand pilocarpine-induced chronic convulsive syndrome. The wave-like character of ADB changes in kindled rats was shown throughout the interictal period with the prevalence of opiatergic mechanism. ADB expression in rats with pilocarpine-induced seizures increased throughout the whole interictal period and it was mediated by excitatory neurotransmission. Authors concluded about amygdala activation throughout the interictal period in conditions of chronic convulsive syndrome by means of its opiateand glutamatergic “inputs’.
|
| issn |
1818-9385 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/136663 |
| citation_txt |
Динаміка агресивної поведінки протягом безсудомного періоду в умовах хронічного судомного синдрому як можливе віддзеркалення реактивності мозку / М.М. Топал // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2015. — № 3, т. 2 (41-ІІ). — С. 114-118. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT topalmm dinamíkaagresivnoípovedínkiprotâgombezsudomnogoperíoduvumovahhroníčnogosudomnogosindromuâkmožlivevíddzerkalennâreaktivnostímozku AT topalmm dinamikaagressivnogopovedeniâvovremâbessudorožnogoperiodaprihroničeskomsudorožnomsindromekakvozmožnoeotobraženiereaktivnostimozga AT topalmm aggressivebehaviourdynamicthroughoutthechronicconvulsivesyndromeinterictalperiodreflectsbrainreactivity |
| first_indexed |
2025-11-25T22:23:08Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:23:08Z |
| _version_ |
1850563311049900032 |
| fulltext |
114
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3, т. 2 (41�ІI), 2015 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 3, v. 2 (41�ІI), 2015
Вступ
Розвиток хронічного судомного
синдрому супроводжується зміною реак�
тивності (збудливості) мозку, що загалом
детермінує не лише судомні прояви та
розвиток та поступову прогресію судо�
мних реакцій до судомного нападу, а та�
кож зміну чутливості мозку щодо впливу
конвульсантів, результатом чого є зміна
поведінки [1�3]. За умов хронічного су�
домного синдрому важливо з’ясувати
механізми розвитку надмірної судомної
активності, що є проявом активації епі�
лептичної системи мозку [4]. З іншого
боку, активація антиепілептичної систе�
ми мозку спричиняє розвиток окремих
поведінкових зрушень, маніфестація яких
часто є єдиним проявом судомного
синдрому [5, 6].
Показано, що збудливість мозку та,
відповідно, вираженість поведінкових
зрушень є різною протягом іктального
(судомного) та інтеріктального (безсу�
домного) періодів за умов хронічного
судомного синдрому [3, 4, 6]. Досліджен�
ня окремих типів поведінки при цьому
дозволяє з’ясувати функціональний стан
окремих утворень мозку, які відповідальні
за певний тип поведінки, та ймовірну
динаміку цієї поведінки протягом усього
безсудомного періоду.
Мета роботи — вивчення динамі�
ки агресивної поведінки щурів протягом
безсудомного періоду хронічного судо�
много синдрому, індукованого введенням
пікротоксину та пілокарпіну.
Матеріал та методи дослідження
Досліди були проведені за умов
хронічного експерименту на щурах сам�
цях лінії Вістар масою від 180 до 230 г.
Роботу з лабораторними тваринами про�
водили з дотриманням загальноприйня�
тих вимог по проведенню лабораторних
та інших дослідів з участю експеримен�
тальних тварин різних видів.
Виділяли наступні групи щурів. 1
група – контрольні тварини (n = 10), яким
в/очер уводили фізіологічний розчин на�
трію хлориду. 2 група – кіндлінгові щури
(n = 12), в яких кіндлінг відтворювали
щоденними із в/очер введеннями пікро�
токсину (ПКТ; “Sigma�Aldrich”, Німеччина;
з порошку готували 0,5 % розчин), роз�
чиненого у фізіологічному розчині NaCl,
дозою 0,9�1,1мг/кг. 3 група – щури з
ПКТ�індукованим кіндлінгом (n = 6), яким
в/очер вводили блокатор опіоїдних ре�
цепторів налоксон (“Dupont”, США) до�
УДК 615.213.015.2+557.146.1
ДИНАМІКА АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ПРОТЯГОМ
БЕЗСУДОМНОГО ПЕРІОДУ В УМОВАХ ХРОНІЧНОГО
СУДОМНОГО СИНДРОМУ ЯК МОЖЛИВЕ ВІДДЗЕРКАЛЕННЯ
РЕАКТИВНОСТІ МОЗКУ
Топал М.М.
Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова; vastyanov@mail.ru
У статті описуються результати дослідження агресивно�оборонної поведінки
(АОП) щурів протягом безсудомного періоду пікротоксін� і пілокарпін�індукованого
хронічного судомного синдрому. Показано хвилеподібний характер зміни АОП у
кіндлінгових щурів в динаміці інтеріктальном періоду в переважним опиоид�залеж�
ним механізмом реалізації ефектів. Виразність АОП у щурів з пилокарпиновими су�
домами наростала протягом усього безсудомного періоду і була опосередкована
збудливим механізмами мозку. Автори роблять висновок про активацію мигдалини
протягом безсудомного періоду при хронічному судомному синдромі допомогою його
опіат� і глутаматергіческіх «входів».
Ключові слова: хронічний судомний синдром, безсудомні періоди, реактивність
мозку, опіатні механізми, система збуджуючих амінокислот
115
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 3, v. 2 (41�ІI), 2015
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3, т. 2 (41�ІI), 2015 г.
зою 1,0 мг/кг. 4 група – щури з ПКТ�інду�
кованим кіндлінгом (n = 6), яким в/очер
вводили блокатор М�холінергічних ре�
цепторів атропін (“Sigma�Aldrich”, Німеч�
чина) дозою 1,0 мг/кг. 5 група – щури з
ПКТ�індукованим кіндлінгом (n = 6), яким
в/очер вводили блокатор бета
2
�адренер�
гічних рецепторів йохимбін (“Primaforce”,
США) дозою 1,0 мг/кг. 6 група – щури з
ПКТ�індукованим кіндлінгом (n = 6), яким
в/очер вводили блокатор D
2
�дофамінер�
гічних рецепторів галоперидол (“Gedeon
Richter”, Угорщина) дозою 1,0 мг/кг. 7
група – щури з ПКТ�індукованим
кіндлінгом (n = 6), яким в/очер вводили
блокатор збуджуючих амінокислот МК�
801 (“Sigma�Aldrich”, Німеччина) дозою
0,2 мг/кг. 8 група – щури (n = 12) із в/
очер введенням пілокарпіну гідрохлори�
ду (ПЛК; “Sigma�Aldrich”, Німеччина; з
порошку готували 20 % розчин), розчи�
неного у фізіологічному розчині NaCl,
дозою 280 мг/кг. 9 група – щури (n = 6)
із в/очер введенням ПЛК, яким в/очер
вводили налоксон дозою 1,0 мг/кг. 10
група – щури (n = 6) із в/очер введенням
ПЛК, яким в/очер вводили атропін дозою
1,0 мг/кг. 11 група – щури (n = 6) із в/
очер введенням ПЛК, яким в/очер вво�
дили йохимбін дозою 1,0 мг/кг. 12 група
– щури (n = 6) із в/очер введенням ПЛК,
яким в/очер вводили галоперидол дозою
1,0 мг/кг. 13 група – щури (n = 6) із в/
очер введенням ПЛК, яким в/очер вво�
дили МК�801 дозою 0,2 мг/кг.
Для зменшення летальності щурам
8�13�ї груп через 30�45 хв з моменту
введення пілокарпіну в/очер вводили діа�
зепам («Gedeon Richter», Угорщина) до�
зою 10 мг/кг.
За зміною поведінки щурів 2�7�ї
груп спостерігали протягом безсудомно�
го періоду, який становив т.з. період «по�
сткіндлінгу», а саме, протягом 14 діб
після останньої 24�ї ін’єкції ПКТ [7]. Тес�
тування поведінки проводили 3 рази:
безпосередньо по закінченні відтворен�
ня кіндлінгу – через добу після останнь�
ого введення ПКТ, в середині та на�
прикінці безсудомного періоду – відпов�
ідно, через 7 та 12 діб після останнього
введення ПКТ. Щурів 8�13�ї груп спосте�
рігали протягом інтеріктального періоду,
тривалість якого дорівнювала в середнь�
ому 100 ± 10 хв. та який розвивався після
стадії гострих ПЛК судом та епілептич�
ного статусу. В них виділяли період без�
посередньо після припинення гострих
судом – через 30 хв. після введення ПЛК,
в середині та наприкінці безсудомного
періоду – відповідно, через 60 та 100 хв.
після введення ПЛК.
Протягом безсудомного періоду в
щурів досліджували вираженість агре�
сивно�захисної поведінки (АЗП) згідно
методики, запропонованої [8]: 0 балів —
при спробі взяття в руку, а також при
захопленні рукою тварина не робить опо�
ру; 1 бал — при спробі взяття в руку щур
ухиляється, тікає, однак, при захопленні
рукою не пручається; 2 бали — при
спробі взяття в руку тварина тікає, при
захопленні пручається, намагається вир�
ватися; 3 бали — побачивши руки екс�
периментатора тварина приймає обо�
ронну позу — піднімається на задні лапи
і відбивається передніми; 4 бали — при
спробі взяття в руку щур приймає захис�
ну позу, при взятті в руку виривається і
кусається. Враховували середню ви�
разність агресивно�захисних реакцій, а
також число щурів з активно�захисними
реакціями.
Отримані результати обробляли
статистично з використанням парамет�
ричного критерію одноваріантної АНОВИ,
який у разі підтвердження вірогідності
супроводжувався пост�хок тестом Нью�
ман�Кулза. В якості мінімального крите�
рію вірогідності обирали p < 0,05.
Результати та їх обговорення
При спробі узяття в руку щурів кон�
трольної групи у 7 тварин не відзначало�
ся вираженого опору. У 3 тварин у
відповідь на спробу узяття в руку розви�
валися захисні реакції у вигляді відхилен�
ня від руки. Показник вираженості АЗП у
щурів контрольної групи склав 0,7 ± 0,1
балів. Кіндлінгові щури відразу після його
116
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3, т. 2 (41�ІI), 2015 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 3, v. 2 (41�ІI), 2015
формування поводилися агресивно, на�
магаючись вирватися та вкусити долоню
експериментатора. Середня вираженість
АЗП за таких умов дорівнювала 3,6 ± 0,4
бали, що суттєво (в 5,1 рази; p < 0,001)
перевищувало відповідні контрольні по�
казники. Величина досліджуваного по�
казника була значно менше в кіндлінго�
вих щурів, яким ввели налоксон (1,4 ± 0,2
бали; p < 0,01) та галоперидол (2,1 ± 0.3
бали; p < 0,05), та не змінювалася в
щурів інших дослідних груп (p > 0,05).
Середня вираженість АЗП в щурів
по закінченню ПЛК�індукованих судом
дорівнювала 0,22 ± 0,02 бали, що мало
суттєві розбіжності з таким показниками
в контрольних спостереженнях (p < 0,01).
За таких умов величина досліджуваного
показника була співставимою в усіх дос�
лідних групах.
Посередині безсудомного періоду
кіндлінгові щури демонстрували пере�
важно намагання утекти від долоні досл�
ідника, яка наближалася до них: показ�
ники АЗП дорівнювали в середньому 1,8
± 0,2 бали, що залишалося більше, ніж у
щурів в контролі (в 2,3 рази; p < 0,01),
проте, виявилося суттєво менше, ніж у
кіндлінгових щурів по закінченні форму�
вання ПКТ кіндлінга (в 2 рази; p < 0,05).
Величина досліджуваного показника за
таких умов була менше лише в разі вве�
дення галоперидолу та МК�801 (в обох
випадках p < 0,05) порівняно з відповід�
ними даними в кіндлінгових щурів без
введення препаратів.
Середня вираженість АЗП посере�
дині безсудомного інтервалу у щурів із
ПЛК�спричиненими судомами за умов
введення окремих блокаторів нейроме�
діаторних систем не розрізнялася суттє�
во з такою поведінкою щурів через 30 хв
після закінчення ПЛК�індукованих судом.
Наприкінці безсудомного періоду
всі кіндлінгові щури намагалися вкусити
долоню експериментатора та вирватися
при захопленні, тобто вираженість АЗП
дорівнювала 4 бали, що в 5 разів пере�
вищувало аналогічний показник в конт�
рольних спостереженнях (p < 0,001).
Середня вираженість АЗП була меншою
(на 31 %) лише в разі введення налоксо�
ну (p < 0,05), в решті груп цей показник
не змінювався (p > 0,05).
Через 100 хв. після введення ПЛК
щури при захопленні виривалися, нама�
галися втекти та стали відбиватися пе�
редніми лапами, середній показник АЗП
становив 3,2 ± 0,3 бали, що виявилося
більше, ніж у щурів в контролі (3,5 разів;
p < 0,001). Величина досліджуваного
показника була менше лише в разі вве�
дення МК�801 (1,9 ± 0,2 бали; p < 0,05),
а в решті груп цей показник не змінював�
ся.
Отже, у щурів в динаміці безсудом�
ного періоду за умов застосованих мо�
делей хронічного судомного синдрому
відбуваються виражені зміни АЗП, які
проявлялися зміною вираженості агре�
сивних та захисних реакцій у тварин.
Визначений характер АЗП у кіндлінгових
щурів в динаміці безсудомного періоду
спочатку виявив її значну вираженість.
Потом вираженість АЗП зменшувалася,
потім знову наростала. Аналогічні зміни
поведінки у щурів із ПЛК�провокованими
судомами мали прогресивну динаміку
протягом усього безсудомного періоду,
набуваючи максимальної вираженості в
його кінці, перед розвитком спонтанних
судомних проявів.
Аналізуючи отримані нейропа�
тохімічні дані, слід визначити, що АЗП у
кіндлінгових щурів на момент формуван�
ня кіндлінгу та в кінці посткіндлінгового
періоду детермінується переважно опіої�
дними механізмами, а посередині його
– системою збуджуючих амінокислот. Це
узгоджується з нашими даними про опі�
оїдні механізми позно�тонічної поведін�
ки кіндлінгових” щурів протягом інтерік�
тального періоду [9].
У щурів із ПКЛ�спричиненим хроні�
чним судомним синдромом лише на�
прикінці безсудомного періоду про�
відною в аспекті нормалізації АЗП вияви�
лася блокада NMDA�рецепторів введен�
117
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 3, v. 2 (41�ІI), 2015
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3, т. 2 (41�ІI), 2015 г.
ням МК�801.
Таким чином, наприкінці безсудом�
ного періоду, який передує розвиткові
спонтанних судом, агресивно�захисна
поведінка, яка детермінується активністю
мигдалика – утворенням мозку з вираже�
ними про судомними властивостями, —
характеризується активацією опіоїдної
системи у кіндлінгових щурів, а у щурів
із ПЛК�спричиненими судомами макси�
мальної активності набуває система
збуджуючих амінокислот. Інакше кажучи,
протягом безсудомного інтервалу при
хронічному судомному синдромі реак�
тивність мозку проявляється активацією
мигдалика шляхом його опіатергічних та
глутаматергічних «входів», що висвітлює
резерв компенсаторних механізмів, акти�
вація яких може спричинити протисудом�
ний вплив.
Висновки
1. Характер АЗП у кіндлінгових щурів
мав хвилеподібний характер (актива�
ція ’! пригнічення ’! активація АЗП) з
переважним опіоїд�залежним механ�
ізмом реалізації ефектів.
2. Вираженість АЗП у щурів із ПКЛ�
спричиненим хронічним судомним
синдромом наростала в динаміці
безсудомного періоду та була опосе�
редкована системою збуджуючих
амінокислот.
3. Протягом безсудомного інтервалу
при хронічному судомному синдромі
реактивність мозку проявляється ак�
тивацією мигдалика шляхом його оп�
іатергічних та глутаматергічних
«входів», що висвітлює резерв ком�
пенсаторних механізмів, активація
яких може спричинити протисудом�
ний вплив.
Литература
1. Дизрегуляционная патология нервной
системы ; под ред. Е. И. Гусева,
Г. Н. Крыжановского. – М. : ООО «Медицин�
ское информационное агентство, 2009.
— 512 с.
2. Зенков Л. Р. Клиническая эпилептология
(с элементами нейрофизиологии) / Л. Р.
Зенков. — М. : ООО Медицинское ин�
формационное агентство, 2002. — 415 с.
3. Шандра А. А. Киндлинг как модель фор�
мирования нарушений поведения / А. А.
Шандра, Л. С. Годлевский, А. М. Маза�
рати // Успехи физиол. наук. — 1990. —
Т. 21, № 4. — С. 50�68.
4. Shandra A. A. Epileptic and antiepileptic
systems interrelation as the systemic
indicator of the complexity of epileptic
activity manifestation / A. A. Shandra, L. S.
Godlevsky, R. S. Vastyanov // Pan�Brain
Abnormal Neural Network in Epilepsy / Ed.
by Feng Ru Tang/. – Singapore : Research
Signpost, 2009. – P. 99�120.
5. Антиэпилептичеcкая cиcтема /
Крыжанoвcкий Г. Н., Шандра А. А.,
Гoдлевcкий Л. С., Мазарати А. М. /
Уcпехи физиoл. наyк. — 1992. — Т. 23, №
3. — С. 53�77.
6. Шандра А. А. Киндлинг и эпилептическая
активность/ Шандра А. А., Годлевский Л.
С., Брусенцов А. И.. – Одесса : Астро�
принт, 1999. – 191 с.
7. Shandra A. A. Chemical Kindling:
Implications for Antiepileptic Drugs�
Sensitive and Resistant Epilеpsy Model /
Shandra A. A., Mazarati A. M., Godlevsky
L. S., Vastyanov R. S. // Epilepsia. — 1996.
— Vol. 37, N 3. — P. 269 — 274.
8. The effect of amygdala kindling on
spontaneous and cocaine�induced motor
activity and lidocaine seizures / Post R.M.,
Squillace K.M., Pert A., Sass W. //
Psychopharmacology (Berl). �1981. �
Vol.72, N 2. �P.189�196.
9. Карпов Л. М. Дослідження механізмів
реактивності мозку щурів протягом без�
судомного періоду пікротоксин� та піло�
карпін�індукованих судом / Л. М. Карпов,
М. М. Топал // Досягнення біології та
медицини. – 2014. – № 2 (24). – С. 18�
23.
References
1. Dysregulative pathology of nervous system
/ Ye. I. Gusev, G. N. Kryzhanovsky Eds./. —
М. : ООО «Medical Informative Agency,
2009. — 512 p.
2. Zenkov L.R. Clinical epileptology (with
elements of neurophysiology). — М. : ООО
«Medical Informative Agency, 2002. — 415
p.
3. Shandra А.A., Godlevsky L.S., Mazarati
A.M. 1990, “Kindling as model of behaviour
disturbances formation”, Adv. Physiol. Sci.,
Vol. 21, No 4, pp. 50�68 (In Russian).
118
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3, т. 2 (41�ІI), 2015 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 3, v. 2 (41�ІI), 2015
4. Shandra A.A., Godlevsky L.S., Vastyanov
R.S. Epileptic and antiepileptic systems
interrelation as the systemic indicator of the
complexity of epileptic activity manifestation
// Pan�Brain Abnormal Neural Network in
Epilepsy / Ed. by Feng Ru Tang/. –
Singapore : Research Signpost, 2009. – pp.
99�120.
5. Kryzhanovsky G.N, Shandra A.A.,
Godlevsky L.S., Mazarati A.M. 1992,
“Antiepileptic system”, Adv. Physiol. Sci.,
Vol. 23, No 3, pp. 53�77 (In Russian).
6. Shandra A.A., Godlevsky L.S., Brusentsov
A.I. Kindling and epileptic system. – Odessa
: Astroprint, 1999. – 191 p (In Russian).
7. Shandra A.A., Mazarati A.M., Godlevsky
L.S., Vastyanov R.S. 1996, “Chemical
Kindling: Implications for Antiepileptic
Drugs�Sensitive and Resistant Epilеpsy
Model”, Epilepsia, Vol. 37, No 3, pp. 269
— 274.
8. Post R.M., Squillace K.M., Pert A., Sass W.
1981, “The effect of amygdala kindling on
spontaneous and cocaine�induced motor
activity and lidocaine seizures”,
Psychopharmacology (Berl), Vol.72, No 2,
pp. 189�196.
9. Karpov L.M., Topal M.M. 2014, “Brain
reactivity investigation throughout the
interseizure period of picrotoxin� and
pilocarpine�induced convulsions”, Adv. Biol.
Med., No 2 (24), pp. 18�23.
Резюме
ДИНАМИКА АГРЕССИВНОГО
ПОВЕДЕНИЯ ВО ВРЕМЯ
БЕССУДОРОЖНОГО ПЕРИОДА ПРИ
ХРОНИЧЕСКОМ СУДОРОЖНОМ
СИНДРОМЕ КАК ВОЗМОЖНОЕ
ОТОБРАЖЕНИЕ РЕАКТИВНОСТИ МОЗГА
Топал М.М.
Одесский национальный университет
имени И.И. Мечникова
В статье описываются результаты
исследования агрессивно�оборонитель�
ного поведения (АОП) крыс в течение
бессудорожного периода пикротоксин� и
пилокарпин�индуцированного хроничес�
кого судорожного синдрома. Показано
волнообразный характер изменения АОП
у киндлинговых крыс в динамике инте�
риктального периода в преимуществен�
ным опиоид�зависимым механизмом
реализации эффектов. Выраженность
АОП у крыс с пилокарпиновыми судоро�
гами нарастали в течение всего бессу�
дорожного периода и была опосредова�
на возбуждающим механизмами мозга.
Авторы делают вывод об активации мин�
далины в течение бессудорожного пери�
ода при хроническом судорожном синд�
роме посредством его опиат� и глутама�
тергических «входов».
Ключевые слова: хронический судо�
рожный синдром, бессудорожный пе�
риод, реактивность мозга, опиатные
механизмы, система возбуждающих
аминокислот
Summary
AGGRESSIVE BEHAVIOUR DYNAMIC
THROUGHOUT THE CHRONIC
CONVULSIVE SYNDROME INTERICTAL
PERIODREFLECTS BRAIN REACTIVITY
Topal M.M.
Odessa I.I. Mechnikov National University
Article deals with the results of the
aggressive�defensive behaviour (ADB)
investigation in rats during the picrotoxin�
and pilocarpine�induced chronic convulsive
syndrome. The wave�like character of ADB
changes in kindled rats was shown
throughout the interictal period with the
prevalence of opiatergic mechanism. ADB
expression in rats with pilocarpine�induced
seizures increased throughout the whole
interictal period and it was mediated by
excitatory neurotransmission. Authors
concluded about amygdala activation
throughout the interictal period in
conditions of chronic convulsive syndrome
by means of its opiate� and glutamatergic
“inputs’.
Key words: chronic convulsive
syndrome, interictal period, brain
reactivity, opiate mechanisms, the system
of excitatory aminoacids
Впервые поступила в редакцию 20.05.2015 г.
Рекомендована к печати на заседании
редакционной коллегии после рецензирования
|