Умови праці та захворюваність працівників локомотивних бригад (огляд літератури)
В огляді літератури розглянуті питання впливу шкідливих виробничих факторів на працівників локомотивних бригад. Шкідливі умови праці призводять до виникнення різноманітних загально-соматичних та виробничо-обумовлених патологій у машиністів та їх помічників. Серед шкідливих виробничих факторів основн...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Актуальні проблеми транспортної медицини |
|---|---|
| Datum: | 2015 |
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
2015
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/136727 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Умови праці та захворюваність працівників локомотивних бригад (огляд літератури) / О.Ю. Алексійчук, Н.Ю. Ткачишина, В.С. Ткачишин, О.М. Арустамян // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2015. — № 4, т. 1 (42-I). — С. 17-32. — Бібліогр.: 50 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-136727 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Алексійчук, О.Ю. Ткачишина, Н.Ю. Ткачишин, В.С. Арустамян, О.М. 2018-06-16T15:28:30Z 2018-06-16T15:28:30Z 2015 Умови праці та захворюваність працівників локомотивних бригад (огляд літератури) / О.Ю. Алексійчук, Н.Ю. Ткачишина, В.С. Ткачишин, О.М. Арустамян // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2015. — № 4, т. 1 (42-I). — С. 17-32. — Бібліогр.: 50 назв. — укр. 1818-9385 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/136727 331.4:314.4:629.4.014.22-051 В огляді літератури розглянуті питання впливу шкідливих виробничих факторів на працівників локомотивних бригад. Шкідливі умови праці призводять до виникнення різноманітних загально-соматичних та виробничо-обумовлених патологій у машиністів та їх помічників. Серед шкідливих виробничих факторів основними є: шум та вібрація, нервове перенавантаження, стреси, чергування денних і нічних змін, неправильне харчування, запиленість робочих місць, вимушена робоча поза, гіподинамія, дія інфрачервоного випромінювання. За даними літератури у структурі захворюваності працівників локомотивних бригад перше місце займають хвороби органів дихання (46,5 %), друге – хвороби опорно-рухового апарату (38,9 %), третє – хвороби системи органів травлення (31,9 %), четверте – хвороби органів чуття (29,7 %), п’яте – дисметаболічні порушення (26,5 %), шосте – невротичні розлади та захворювання периферичної нервової системи (19,1 %). Виникнення і тяжкість захворювань прямо пропорційно залежить від професійного стажу. Захворюваність робітників локомотивних бригад потребує подальшого вивчення і вирішення питань покращення їхніх умов праці. В обзоре литературы рассмотрены вопросы влияния вредных производственных факторов на работников локомотивных бригад. Вредные условия труда приводят к возникновению различных обще-соматических и производственно-обусловленных патологий у машинистов и их помощников. Среди вредных производственных факторов основными являются: шум и вибрация, нервное перенапряжение, стрессы, чередование дневных и ночных смен, неправильное питание, запыленность рабочих мест, вынужденная рабочая поза, гиподинамия, влияние инфракрасного излучения. По данным литературы в структуре заболеваемости работников локомотивных бригад первое место занимают болезни органов дыхания (46,5 %), второе – болезни опорно-двигательного аппарата (38,9 %), третье – болезни органов пищеварения (31,9 %), четвертое – болезни органов чувств (29,7 %), пятое – дисметаболические нарушения (26,5 %), шестое – невротические расстройства и заболевания периферической нервной системы (19,1 %). Возникновение и тяжесть заболеваний прямопропорционально зависит от профессионального стажа. Заболеваемость работников локомотивных бригад требует дальнейшего изучения и решения вопросов улучшения их условий труда. In the literature review discussed issues of influence of harmful factors on locomotive crew’s workers. Hazardous working conditions give rise to a variety of general-somatic and occupational pathologies in m achinists and their assistants. Among the major occupational hazards are: noise and vibration, nervous stress, alternation of day and night shifts, unhealthy diet, dust, forced working posture, hypodynamia and the effect of infrared radiation. According to the literature in the structure of morbidity of locomotive crew’s workers first place is occupied by respiratory diseases (46,5 %), second – diseases of the musculoskeletal system (38,9 %), third – diseases of the digestive system (31,9 %), the fourth – diseases of the sense organs (29,7 %), the fifth – dysmetabolic disorders (26,5 %), the sixth – neurotic disorders and diseases of the peripheral nervous system (19,1 %). The appearance and severity of disease is directly proportional to depends on professional experience. Locomotive crew’s workers morbidity requires further study and resolve issues to improve their working conditions. uk Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України Актуальні проблеми транспортної медицини Обзорные статьи Умови праці та захворюваність працівників локомотивних бригад (огляд літератури) Условия труда и заболеваемость работников локомотивных бригад (обзор литературы) Working conditions and morbidity of locomotive crews workers (literature review) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Умови праці та захворюваність працівників локомотивних бригад (огляд літератури) |
| spellingShingle |
Умови праці та захворюваність працівників локомотивних бригад (огляд літератури) Алексійчук, О.Ю. Ткачишина, Н.Ю. Ткачишин, В.С. Арустамян, О.М. Обзорные статьи |
| title_short |
Умови праці та захворюваність працівників локомотивних бригад (огляд літератури) |
| title_full |
Умови праці та захворюваність працівників локомотивних бригад (огляд літератури) |
| title_fullStr |
Умови праці та захворюваність працівників локомотивних бригад (огляд літератури) |
| title_full_unstemmed |
Умови праці та захворюваність працівників локомотивних бригад (огляд літератури) |
| title_sort |
умови праці та захворюваність працівників локомотивних бригад (огляд літератури) |
| author |
Алексійчук, О.Ю. Ткачишина, Н.Ю. Ткачишин, В.С. Арустамян, О.М. |
| author_facet |
Алексійчук, О.Ю. Ткачишина, Н.Ю. Ткачишин, В.С. Арустамян, О.М. |
| topic |
Обзорные статьи |
| topic_facet |
Обзорные статьи |
| publishDate |
2015 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Актуальні проблеми транспортної медицини |
| publisher |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Условия труда и заболеваемость работников локомотивных бригад (обзор литературы) Working conditions and morbidity of locomotive crews workers (literature review) |
| description |
В огляді літератури розглянуті питання впливу шкідливих виробничих факторів на працівників локомотивних бригад. Шкідливі умови праці призводять до виникнення різноманітних загально-соматичних та виробничо-обумовлених патологій у машиністів та їх помічників. Серед шкідливих виробничих факторів основними є: шум та вібрація, нервове перенавантаження, стреси, чергування денних і нічних змін, неправильне харчування, запиленість робочих місць, вимушена робоча поза, гіподинамія, дія інфрачервоного випромінювання. За даними літератури у структурі захворюваності працівників локомотивних бригад перше місце займають хвороби органів дихання (46,5 %), друге – хвороби опорно-рухового апарату (38,9 %), третє – хвороби системи органів травлення (31,9 %), четверте – хвороби органів чуття (29,7 %), п’яте – дисметаболічні порушення (26,5 %), шосте – невротичні розлади та захворювання периферичної нервової системи (19,1 %). Виникнення і тяжкість захворювань прямо пропорційно залежить від професійного стажу. Захворюваність робітників локомотивних бригад потребує подальшого вивчення і вирішення питань покращення їхніх умов праці.
В обзоре литературы рассмотрены вопросы влияния вредных производственных факторов на работников локомотивных бригад. Вредные условия труда приводят к возникновению различных обще-соматических и производственно-обусловленных патологий у машинистов и их помощников. Среди вредных производственных факторов основными являются: шум и вибрация, нервное перенапряжение, стрессы, чередование дневных и ночных смен, неправильное питание, запыленность рабочих мест, вынужденная рабочая поза, гиподинамия, влияние инфракрасного излучения. По данным литературы в структуре заболеваемости работников локомотивных бригад первое место занимают болезни органов дыхания (46,5 %), второе – болезни опорно-двигательного аппарата (38,9 %), третье – болезни органов пищеварения (31,9 %), четвертое – болезни органов чувств (29,7 %), пятое – дисметаболические нарушения (26,5 %), шестое – невротические расстройства и заболевания периферической нервной системы (19,1 %). Возникновение и тяжесть заболеваний прямопропорционально зависит от профессионального стажа. Заболеваемость работников локомотивных бригад требует дальнейшего изучения и решения вопросов улучшения их условий труда.
In the literature review discussed issues of influence of harmful factors on locomotive crew’s workers. Hazardous working conditions give rise to a variety of general-somatic and occupational pathologies in m achinists and their assistants. Among the major occupational hazards are: noise and vibration, nervous stress, alternation of day and night shifts, unhealthy diet, dust, forced working posture, hypodynamia and the effect of infrared radiation. According to the literature in the structure of morbidity of locomotive crew’s workers first place is occupied by respiratory diseases (46,5 %), second – diseases of the musculoskeletal system (38,9 %), third – diseases of the digestive system (31,9 %), the fourth – diseases of the sense organs (29,7 %), the fifth – dysmetabolic disorders (26,5 %), the sixth – neurotic disorders and diseases of the peripheral nervous system (19,1 %). The appearance and severity of disease is directly proportional to depends on professional experience. Locomotive crew’s workers morbidity requires further study and resolve issues to improve their working conditions.
|
| issn |
1818-9385 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/136727 |
| citation_txt |
Умови праці та захворюваність працівників локомотивних бригад (огляд літератури) / О.Ю. Алексійчук, Н.Ю. Ткачишина, В.С. Ткачишин, О.М. Арустамян // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2015. — № 4, т. 1 (42-I). — С. 17-32. — Бібліогр.: 50 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT aleksíičukoû umovipracítazahvorûvanístʹpracívnikívlokomotivnihbrigadoglâdlíteraturi AT tkačišinanû umovipracítazahvorûvanístʹpracívnikívlokomotivnihbrigadoglâdlíteraturi AT tkačišinvs umovipracítazahvorûvanístʹpracívnikívlokomotivnihbrigadoglâdlíteraturi AT arustamânom umovipracítazahvorûvanístʹpracívnikívlokomotivnihbrigadoglâdlíteraturi AT aleksíičukoû usloviâtrudaizabolevaemostʹrabotnikovlokomotivnyhbrigadobzorliteratury AT tkačišinanû usloviâtrudaizabolevaemostʹrabotnikovlokomotivnyhbrigadobzorliteratury AT tkačišinvs usloviâtrudaizabolevaemostʹrabotnikovlokomotivnyhbrigadobzorliteratury AT arustamânom usloviâtrudaizabolevaemostʹrabotnikovlokomotivnyhbrigadobzorliteratury AT aleksíičukoû workingconditionsandmorbidityoflocomotivecrewsworkersliteraturereview AT tkačišinanû workingconditionsandmorbidityoflocomotivecrewsworkersliteraturereview AT tkačišinvs workingconditionsandmorbidityoflocomotivecrewsworkersliteraturereview AT arustamânom workingconditionsandmorbidityoflocomotivecrewsworkersliteraturereview |
| first_indexed |
2025-11-24T02:33:44Z |
| last_indexed |
2025-11-24T02:33:44Z |
| _version_ |
1850840099355361280 |
| fulltext |
17
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4, т.1 (42�I), 2015 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 4, v. 1 (42�І), 2015
Значення залізничного транспорту
в Україні, на долю якого припадає більш
ніж 80 % вантажних та більш ніж 64 %
пасажирських перевезень, величезне. На
підприємствах залізничного транспорту
працює 511,7 тис. працівників, в тому
числі на залізничних коліях – 384 тис.,
промислових підприємствах – 33 тис.,
метрополітенах – 11 тис. [1].
Серед залізничників існує така ка�
тегорія працівників, як машиністи і по�
мічники машиністів, у яких зустрічають�
ся певні загально�соматичні та про�
фесійні захворювання, які виникають під
дією несприятливих виробничих факторів
[2, 3].
На сьогоднішній день робота прац�
івників локомотивних бригад (ПЛБ) є
однією з найвідповідальніших серед ба�
гатьох професій. Це пов’язано з тим, що
працівники даної категорії забезпечують
УДК 331.4:314.4:629.4.014.22#051
УМОВИ ПРАЦІ ТА ЗАХВОРЮВАНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ
ЛОКОМОТИВНИХ БРИГАД
(ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
Алексійчук О.Ю.1, Ткачишина Н.Ю.2, Ткачишин В.С.1, Арустамян О.М.1
1 Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, Київ;
tkachishin@mail.ru
2 ДЗ «Дорожня клінічна лікарня №2 ст. Київ» ДТГО ПЗЗ»
В огляді літератури розглянуті питання впливу шкідливих виробничих факторів
на працівників локомотивних бригад. Шкідливі умови праці призводять до виникнен�
ня різноманітних загально�соматичних та виробничо�обумовлених патологій у ма�
шиністів та їх помічників. Серед шкідливих виробничих факторів основними є: шум
та вібрація, нервове перенавантаження, стреси, чергування денних і нічних змін,
неправильне харчування, запиленість робочих місць, вимушена робоча поза, гіподи�
намія, дія інфрачервоного випромінювання. За даними літератури у структурі захво�
рюваності працівників локомотивних бригад перше місце займають хвороби органів
дихання (46,5 %), друге – хвороби опорно�рухового апарату (38,9 %), третє – хворо�
би системи органів травлення (31,9 %), четверте – хвороби органів чуття (29,7 %),
п’яте – дисметаболічні порушення (26,5 %), шосте – невротичні розлади та захворю�
вання периферичної нервової системи (19,1 %). Виникнення і тяжкість захворювань
прямо пропорційно залежить від професійного стажу. Захворюваність робітників ло�
комотивних бригад потребує подальшого вивчення і вирішення питань покращення
їхніх умов праці.
Ключові слова: працівники локомотивних бригад, шкідливі виробничі фактори, за#
гально#соматична та професійна захворюваність.
безпеку руху залізничного транспорту, а
саме несуть відповідальність за життя
великих контингентів осіб при паса�
жирських перевезеннях та забезпечують
своєю працею чистоту довкілля при пе�
ревезенні різноманітних вантажів. В про�
цесі своєї діяльності ПЛБ зазнають по�
стійної дії шкідливих чинників, до яких
відносяться: позмінна праця (чергування
денних і нічних змін практично з 12�го�
динною тривалістю), невпорядкований
режим праці з хаотичним чергуванням
уранішніх, денних, пізніх вечірніх і нічних
змін; висока нервово�емоційна напруга,
обумовлена особистою відповідальністю
за безпеку руху і готовністю до швидких
координованих дій в екстремальних си�
туаціях; робота в несприятливих кліма�
тичних і погодних умовах тощо [1, 4, 5].
Відмічається, що в структурі шкідливих
чинників виробничої діяльності ПЛБ пе�
18
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4, т.1 (42�I), 2015 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 4, v. 1 (42�І), 2015
реважає напружена робота без перерви
для відпочинку. У процесі роботи має
місце значне психоемоційне напруження,
пов’язане з керуванням локомотивом, з
гострими стресовими ситуаціями, що
виникають постійно під час руху. Робота
машиніста – це операторська діяльність
в умовах великого навантаження сенсор�
них систем та центральної нервової сис�
теми (ЦНС), зокрема надходження і пе�
реробка інформації, миттєве прийняття
рішення і його виконання. Все це прохо�
дить в умовах дефіциту часу і монотон�
ної праці. В кінці робочої зміни розви�
вається втома, що проявляється зміна�
ми зі сторони ЦНС, периферичної нерво�
вої системи, органів зору і слуху. Для
професії машиніста локомотива харак�
терна гіподинамія, вимушена робоча
поза. Із шкідливих виробничих факторів
велике значення мають також вібрація та
шум. На тепловозах має місце загазо�
ваність, на електровозах – слабкі елект�
ромагнітні поля. Особливу увагу приділя�
ють несприятливим умовам виробничо�
го мікроклімату в кабіні машиністів в різні
пори року [6].
Процес управління рухомим об�
’єктом характеризується необхідністю
постійного уточнення й корегування
власних дій. У трудовій діяльності маши�
ніста значне місце займають одночасне
спостереження за станом залізничної
колії, контактної мережі, світлофорів,
положенням стрілок, сигналами�попе�
редженнями, роботою вимірювача швид�
кості, станом локомотивної сигналізації,
постійне спостереження ситуації у дзер�
калі заднього виду. Періодично виникає
необхідність реагувати на звукові сигна�
ли, виконувати регламент переговорів,
здійснювати розрахунок швидкості, вит�
римувати розклад руху. У машиніста ло�
комотива постійно виникає дефіцит
інформації про навколишнє середовище
та часу на прийняття рішення, через що
він знаходиться в стані постійного нерво�
во�емоційного напруження. Іншим об�
’єктом керування в діяльності машиніста
є технічні системи локомотива, інформа�
ція про роботу яких сприймається маши�
ністом за допомогою зору (показання
приладів) і слуху (шум працюючої маши�
ни) [2, 7].
Діяльність машиніста здійснюється
в умовах постійного замкнутого просто�
ру кабіни електровоза. В таких умовах він
зазнає дії шуму, вібрації, неіонізуючого
випромінювання, електромагнітного
поля, несприятливих метеорологічних
умов. Також кабіна може запилюватися.
Основними джерелами шуму є ге�
нератор, тягові двигуни, вентилятори,
вітродуви, ходові частини. В кабіні елек�
тровоза під час руху із швидкістю 20�100
км/год при закритих вікнах рівень екві�
валентного звукового тиску складає 47�
72 дБА, під час стоянки із працюючим
двигуном – 52�63 дБА, при одночасній
розмові машиніста із диспетчером – 61�
78 дБА, у машинному відділенні під час
руху – до 78 дБА [8]. Рівні шуму в кабі�
нах сучасних локомотивів в октавних
смугах на середньо�геометричних часто�
тах 63�4000 Гц перевищують допустимі
на 10�15 дБ, періодичні перевищення
гранично допустимих рівнів на 16�26 дБ
[13].
Основним джерелом інфразвуку в
діапазоні частот 4�16 Гц є взаємодія по�
току вітру з локомотивом, що рухається
[8].
У кабіни тепловозів поступають
відпрацьовані (вихлопні) гази, що містять
комплекс органічних і неорганічних ток�
сичних речовин. Через нещільність кон�
струкцій вони потрапляють в повітря
кабін рухомого складу. Рівень токсичних
речовин в кабіні тепловоза зазвичай не
перевищує гранично допустимі концент�
рації (ГДК), проте в тунелях може пере�
вищити в 2�15 разів. При обстеженні
локомотивів в рейсах особлива увага
надається збереженню оптимального
мікроклімату в кабінах локомотивів в
різну пору року. Встановлено, що в зи�
мову пору року на робочих місцях ма�
шиністів і їх помічників мають місце зни�
жені показники температури і відносної
19
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4, т.1 (42�I), 2015 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 4, v. 1 (42�І), 2015
вологості повітря на 4�7 °С і 5�15 % відпо�
відно. У літню пору року температура
повітря вище допустимої на 2�3 °С, а при
високій зовнішній температурі (28�34 °С)
величина температурного градієнта “го�
лова�ноги” складає 8�12 °С. Параметри
штучного освітлення у другій половині
доби не відповідають санітарно�
гігієнічним вимогам [9].
Машиніст повинен прогнозувати
свої дії, планувати зупинку потягу у точ�
но визначеному місці. Потрібно також
оцінювати відстані до місця зупинки та
точно визначати час і місце передбаче�
ного графіком початку гальмування для
зміни швидкості руху поїзда тощо [10].
В газовому середовищі машиністів
тепловозів при перевезенні вантажів най�
більшу небезпеку для здоров’я склада�
ють: пил мінеральних добрив та буді�
вельних матеріалів, випаровування
рідких вантажів (бензол та інші арома�
тичні вуглеводні тощо) [11, 12].
За даними багатьох авторів, на�
ступний негативний фактор виробничо�
го середовища, що впливає на ПЛБ, – це
вібрація, яка є одним із несприятливих
виробничих факторів. Джерелами
вібрації на локомотивах є рухові установ�
ки та інші механізми. Частота та амплі�
туда вібрації визначаються багатьма фак�
торами: типом локомотивів, їхніми кон�
структивними особливостями, режимом
руху та ін. Найбільша вібрація спостері�
гається по осі Y і досягає 131 дБ, але
даний показник залежить виключно від
типу локомотива. У даному випадку ПЛБ
зазнають впливу загальної вібрації, що
передається через нижні кінцівки і пле�
човий пояс [12]. Як свідчать результати
досліджень, частота коливань змінюєть�
ся від 1,3 до 4 Гц. Рівень вібрації в кабіні
машиніста – у 2�14 раз по вертикальній
складовій і у 1,1�10 разів – по горизон�
тальній перевищують допустимі норми
[14, 15]. Вертикальне і горизонтальне
покачування кузова стають джерелом
низькочастотної і високочастотної
вібрації. Низькочастотні компоненти
відповідають власним покачуванням ку�
зова, високочастотні обумовлені прове�
денням вібрації коліс через ресорну си�
стему і систему опору кузова на ходову
частину, а також впливу вібрації силових
установок [8].
Важливе місце займає вплив тепло�
вого випромінювання на ПЛБ. Потоки
теплових випромінювань створюються в
основному інфрачервоними променями з
довжиною хвилі від 770 нм до 1 мм. Теп�
ловий ефект впливу опромінення на лю�
дину залежить від довжини хвилі, інтен�
сивності випромінювання, площі, що оп�
ромінюється, ділянки, тривалості опром�
інення, кута падіння променів, розташу�
вання ділянки, що опромінюється, щодо
життєво важливих органів людини, а та�
кож від властивостей одягу. Найбільшу
проникаючу здатність мають червоні про�
мені видимого спектру і короткі інфра�
червоні промені, які глибоко проникають
у тканини і мало поглинаються поверх�
нею шкіри. Тривалий вплив коротких
інфрачервоних променів викликає ката�
ракту очей. Інфрачервоне опромінюван�
ня при роботі в машинному відділенні
тепловозів під час їхнього огляду та ре�
монту досягає 7,5�9,6 кДж/ (м2·год), що
значно вище оптимального [3, 14].
Машиніст локомотива постійно зна�
ходиться в стані підвищеної нервово�
емоційної напруги у зв’язку з високою
відповідальністю за результати роботи та
життя людей, матеріальні цінності, дот�
римання вимог безпеки руху, забезпе�
чення графіка руху, що детермінується
можливістю виникнення ситуацій, які по�
требують максимально швидких коригу�
ючих дій в умовах дефіциту часу та
інформації. Кожна дія машиніста надзви�
чайно відповідальна, тому що будь�яка
груба помилка в діяльності може мати
найважчі наслідки. Праця машиніста, по�
в’язана з тривалим виконанням однотип�
них простих операцій у заданому темпі,
що супроводжується постійною концен�
трацією уваги в умовах малого обсягу
професійно значимої інформації, що, як
правило, викликає розвиток стану «мо�
нотонії». Монотонність роботи сама по
20
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4, т.1 (42�I), 2015 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 4, v. 1 (42�І), 2015
собі є гальмівним чинником, що викли�
кає сонливість [16]. У тривалих рейсах,
крім зорових монотонних подразників, на
машиніста додатково впливають пост�
ійний шум і вібрація, котрі сприяють
швидкому розвитку стомлення та нега�
тивних змін загального функціонального
стану організму, а також знижують слу�
хову чутливість та гостроту зору, тобто
викликають погіршення ясного бачення
[16]. Також додатково діють чинники упо�
вільнення рухових реакцій та гіподинамія
(сидяча поза, малий обсяг професійно
необхідних рухів), а також неоптималь�
ний тепловий режим кабіни машиніста.
Причиною виникнення цього стану є не
тільки монотонна праця (пов’язана з ав�
томатизацією деяких систем керування),
але і цілий ряд інших факторів. До них
відносяться: необхідність підтримки по�
стійної готовності до активної діяльності,
десинхроноз, необхідність тривалого
збереження вимушеної пози, обмеження
рухової активності, шум, вібрація, особ�
ливі умови освітлення та несприятливий
мікроклімат кабіни.
Дослідження Селюкової Т.В. та
співавт. дозволили встановити, що за
інтелектуальним навантаженням про�
фесія машиніста електровоза паса�
жирських перевезень (залежно від типу
локомотива) відноситься до класу II�ІIІ.
Машиніст протягом кожної години в се�
редньому сприймає 300 сигнальних под�
разників. Їх розподіляють на зовнішні та
сигнали з пульта керування [7, 17].
Серед негативних емоцій, зумовле�
них роботою ПЛБ, особливе значення
мають емоції, пов’язані з небезпекою
аварій, можливих наїздів на людей і тва�
рин. Саме вони є гострими стресогенни�
ми факторами, які в поєднанні з розпов�
сюдженим палінням серед ПЛБ і дисме�
таболічними розладами викликають па�
тологічні зміни в ССС [18].
Всі вищеперераховані психофізіо�
логічні фактори виробничого середови�
ща відповідно негативно позначаються
на емоційному стані, діяльності аналіза�
торів, біоритмах ПЛБ, що проявляється
у порушенні тривалості і фаз сну і, як
наслідок, знаходять своє відображення у
порушенні нормального перебігу фізіоло�
гічних процесів у машиністів та їх по�
мічників [4, 5].
Відсутність дієтичного харчування
для диспансерних хворих із патологією
шлунково�кишкового тракту також нега�
тивно впливає на поширеність серед
ПЛБ хвороб системи травлення в ціло�
му, а також веде до загострення хроніч�
них захворювань цього профілю [19].
Все вище згадане в тому або іншо�
му ступені характерне для більшості доріг
країн СНД і для загальної оцінки поло�
ження справ. Наявні санітарні порушен�
ня не тільки погіршують загальний стан
здоров’я працівників і сприяють виник�
ненню і прогресуванню ряду захворю�
вань, зокрема бронхо�легеневих, серце�
во�судинних, неврологічних, онкологічних
та ін., але і є причиною професійних зах�
ворювань. Це підтверджується даними
про професійну захворюваність серед
залізничників. Необхідно проводити по�
глиблений аналіз чинників зростання зах�
ворюваності ПЛБ і середньої тривалості
випадку як по окремих нозологіях, так і
по підприємствах залізниці в цілому [12].
Відсоток невідповідності діючим
санітарно�гігієнічним вимогам робочих
місць по всіх підприємствах залізнично�
го транспорту коливається від 6 % до 65
%. Так, відповідно до результатів лабо�
раторних досліджень, зареєстровано
близько 13 % проб повітря з перевищен�
ням ГДК хімічних речовин, близько 23 %
проб з перевищенням ГДК пилу та аеро�
золю. Освітленість відхилялась від
гігієнічних нормативів у понад 57 % ви�
падків, параметри мікроклімату – у
більше 43 % випадків. Питома вага
об’єктів, що не відповідають гігієнічним
нормативам за рівнями шуму, становить
62 %, за рівнями вібрації – 37 % [1].
Умови праці спричинюють розвиток
певних груп хвороб. Зокрема, серед ма�
шиністів локомотивів поширена тріада
таких хвороб як неврози, нейроциркуля�
21
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4, т.1 (42�I), 2015 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 4, v. 1 (42�І), 2015
торна дистонія (НЦД) і гіпертонічна хво�
роба (ГХ). Ця тріада етіологічно пов’яза�
на з психоемоційними перевантаження�
ми. При цьому частота виникнення не�
врозів та гіпертонічної хвороби зростає
з віком, а частота розвитку НЦД у ПЛБ
спочатку різко зростає, а потім знижуєть�
ся і до 50 років сходить майже до нуля
(НЦД або проходить, або трансфор�
мується в ГХ) [5, 6].
У ПЛБ зустрічаються певні загаль�
но�соматичні патології та професійні зах�
ворювання, які виникають під дією не�
сприятливих виробничих факторів. Як
зазначають Панкова В.Б. та співавт.,
перші ознаки зниження професійної пра�
цездатності ПЛБ спостерігаються після
45 років при стажі роботи більше 21 року.
Стаж, при якому ризик розвитку проф�
захворювань є найвищим, складає при
дії вібрації 10 років, виробничого шуму –
14 років. Зниження слухової чутливості
відмічено у машиністів у віці 35 років при
стажі 12 років. Акомодаційна здатність
ока зберігається на високому рівні у ма�
шиністів до 40 років при стажі до 15
років. Далі відбувається значне знижен�
ня цього показника у 93 % машиністів.
Істотне погіршення функціонального ста�
ну ССС спостерігається у віці 47 років,
при стажі роботи 26 років. Початок роз�
витку хронічних захворювань у ПЛБ дос�
лідники відзначили вже у віці 16�19 років,
в основному хвороби органів дихання. У
віковому інтервалі 20�24 роки питома
вага сформованих хронічних захворю�
вань збільшилася в 6,9 раз і склала 10,4
%. У віковому інтервалі 35�54 роки
відзначали незначне зростання хронічних
захворювань і зниження їх у віці 55�59 і
60 і більше років [20].
Дослідження Українського науково�
дослідного інституту транспорту відно�
сять ці захворювання до професійно�обу�
мовлених, оскільки на їх формування
істотно впливає стаж роботи. У всіх про�
фесійних груп віком 50�55 років, або при
стажі роботи 15 років незалежно від віку
формується основна хронічна патологія,
що приводить до стійкої втрати працез�
датності [21, 22, 23].
Наявні санітарні порушення є при�
чиною виникнення професійних захворю�
вань. Це підтверджується як даними про�
ведених досліджень, так і відомостями
про професійну захворюваність серед
робітників залізниці. Тож особливої ува�
ги вимагає професійна захворюваність,
оскільки вона безпосередньо пов’язана
з умовами праці залізничників [4, 5].
Основними професійними захво�
рюваннями у робітників залізниці в ціло�
му є: пилові захворювання легень у
кількості 46,5 %, захворювання опорно�
рухового апарату – 38,9 %, вібраційна
хвороба – 15,2 %, нейросенсорна при�
глухуватість – 13,1 %, захворювання пе�
риферійної нервової системи – 11,9 %,
органів чуття – 8,7 %, професійні інток�
сикації – 5,1 % і професійні алергози –
3,3 % [7, 16]. Загально�соматична зах�
ворюваність у свою чергу проявляється
обмінними порушеннями, надмірною ва�
гою, хворобами органів травлення, сер�
цево�судинної системи, нервово�емоцій�
ними розладами, які призводять до ви�
никнення психосоматичних захворювань
і ряду інших патологічних станів [4].
Щодо захворюваності на ГРВІ – у
групі працівників локомотивних бригад за
результатами досліджень практично
немає сезонних коливань, що обумовле�
не зниженням резистентності організму
у даної групи робітників [24].
Не останнє місце в патології, що
зустрічається у залізничників, займають
захворювання опорно�рухового апарату.
У структурі хронічної патології працівників
залізниці протягом 3�х років спостере�
жень встановлена виражена тенденція
щодо збільшення частоти шийно�грудно�
го остеохондрозу з 45,2 ‰ до 159,8 ‰
(p < 0,01), що можна розцінювати як
початкові ознаки професійного захворю�
вання опорно�рухового апарату у ПЛБ. З
цією метою проводилося вивчення ди�
наміки захворюваності, поширення і
структури хвороб кістково�м’язової сис�
теми у працівників Саратовського
22
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4, т.1 (42�I), 2015 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 4, v. 1 (42�І), 2015
відділення Приволзької залізниці за об�
ліковими матеріалами в амбулаторно�
поліклінічних і стаціонарних підрозділах
Дорожньої клінічної лікарні за період з
1998 по 2008 рр. (10 років). Проведені
дослідження показали, що за останні 10
років відзначається неухильне зростання
захворюваності залізничників по класу
хвороб кістково�м’язової системи і спо�
лучної тканини [21].
В структурі загальної захворюва�
ності залізничників в 2005�2008 рр. хво�
роби кістково�м’язової системи займа�
ють III�IV рангові місця, поступаючись
місцем хворобам органів дихання і хво�
робам ССС. Проведений аналіз госпіта�
лізованих залізничників працездатного
віку (18�65 років) з різними формами
патології кістково�м’язової системи вка�
зує на щорічне збільшення числа госпіта�
лізованих пацієнтів в 1,8 рази. Питома
вага госпіталізації з приводу захворю�
вань кістково�м’язової системи склала
15,7 % від усіх класів хвороб. У віковій
структурі пацієнти молодого віку (до 45
років) склали 37,6 %, середнього віку
(45�59 років) – 62,4 %. Серед представ�
ників залізничних професій із захворю�
ваннями кістково�м’язової системи пере�
важну більшість займали дегенеративні
ураження суглобів і хребта – 88,2 % (1761
випадок), головним чином, остеоартроз
колінних і кульшових суглобів і спонди�
лоартроз (62,2 %). При цьому дегенера�
тивні ураження відзначалися у 56,7 %
госпіталізованих залізничників [25].
Не можна залишити без уваги
вплив несприятливих виробничих фак�
торів на орган зору ПЛБ. Обстеження
машиністів і їх помічників показало, що у
51,6 % має місце порушення функції зо�
рового аналізатора [26].
Показник загальної захворюваності
органу зору за період з 2004 до 2008
року склав в середньому 141,1 ± 21,1 на
1000 чоловік, маючи чітку тенденцію до
збільшення показників з 148,1 ‰ у 2004
році до 166,9 ‰ 2008 році. У 2007 році
звертає на себе увагу високий показник
захворюваності з патології рефракції у
контингентна, що досліджувався (117,3 ±
17,3 ‰), патології кольорового зору
(10,0 ± 1,3 ‰), патології кришталика (4,0
± 0,8 ‰) [26]. Проведений авторами
аналіз структури загальної захворюва�
ності органу зору показує, що аномалії
рефракції вийшли на перше місце і у
2004 році склали 85,5 %, а до 2008 року
їх доля незначно знизилася до 80,0 %.
При цьому вони займають провідну по�
зицію. Незначно виражена тенденція
збільшення частоти патології криштали�
ка у динаміці за 5 років ймовірно пояс�
нюється збільшенням серед пацієнтів
осіб старшої вікової групи [26, 27, 28, 29,
30, 31, 32, 33, 34, 35].
Класичними професійними захво�
рюваннями у машиністів локомотивів є
нейросенсорна приглухуватість і вібрац�
ійна хвороба (ВХ). Ризик розвитку ВХ у
ПЛБ настає при стажі роботи не менше
10 років. Нейросенсорна приглухуватість
найбільш часто діагностується у ма�
шиністів електровозів, компресорних ус�
тановок, ковалів, слюсарів�ремонтників,
найчастіше у віці старше 40 років при
стажі роботи в умовах інтенсивного ви�
робничого шуму більш ніж 14 років. Най�
більший ризик розвитку нейросенсорної
приглухуватості мають ПЛБ зі стажем
роботи більш ніж 14 років [13, 23].
В структурі професійної захворюва�
ності у ПЛБ нейросенсорна приглуху�
ватість складає більше ніж 60 % станом
за 2000�2003 рік [13]. Обстеження ма�
шиністів і їх помічників показало, що по�
чаткові зміни слуху спостерігаються у
48,1 % працівників, помірна ступінь при�
глухуватості – 3 %, значна – 0,5 %. У
виникненні нейросенсорної приглухува�
тості важливе значення має тривалість
роботи в умовах впливу шуму. При стажі
роботи 6�10 років туговухість діагнос�
тується у 3 % випадків, 11�15 років – 22
%; 16�20 років – 37 %; 21 і більше – 38
%. Встановлено, що у робітників, які по�
чали працювати в 31�40 років зміни слу�
ху спостерігаються частіше, ніж у тих, хто
почав працювати у 19�30 років [36].
Частота розвитку ВХ не має будь�
23
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4, т.1 (42�I), 2015 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 4, v. 1 (42�І), 2015
якого взаємозв’язку з важкістю класів
умов праці та іноді навіть істотніша се�
ред тих, що працюють в умовах праці 3.1
і 3.2 класів, ніж в 3.3 і 3.4 класів. За да�
ними досліджень ряду країн співдруж�
ності незалежних держав серед праців�
ників залізниці за 97�1998 рік ВХ стоїть
на другому місці і складає 15,6 % ви�
падків. Ризик розвитку ВХ у машиністів
локомотивів зростає при стажі більше 10
років [24].
Інтенсивний шум впливає на весь
організм, викликаючи порушення в усіх
органах і системах (нервова, ендокрин�
на, серцево�судинна, травна) [37]. На
думку Ю.Л. Шульгатої [38], у пацієнтів із
нейросенсорною приглухуватістю прева�
лює високий рівень ситуаційної тривож�
ності і середній рівень власної тривож�
ності, що свідчить про порушення психі�
чної адаптації [10]. На думку Чканнікова�
А.Н. [39], дія шуму на організм першо�
чергово проявляється порушенням діяль�
ності судинної системи у вигляді НЦД,
ГХ. Як постійний, так і непостійний шум
викликають зрушення у пульсовому тис�
ку, що дає привід розглядати шум як
потенційний фактор виникнення ГХ. По�
рушення діяльності ССС і органа слуху
розвиваються паралельно і знаходяться
в прямій залежності від стажу роботи в
умовах шуму [39].
Високу захворюваність на НЦД та
ГХ у ПЛБ більшість авторів схильні пояс�
нювати умовами праці [40]. З відкритих
джерел відомо, що відмінності ризику
серцево�судинних захворювань у
пацієнтів із ГХ визначаються не лише
рівнем АТ, а й наявністю та силою впли�
ву чинників ризику, що відображене в
рекомендаціях ВООЗ та Українського
товариства кардіологів з питань проф�
ілактики та лікування ГХ [41]. У статті Г.І.
Кочуєва [42] зазначено, що загалом дія
чинників ризику поширюється на 82,3 %
працівників провідних професій на Укр�
залізниці; 31,9 % осіб зазнають впливу
двох чинників ризику; а 10,9 % – трьох.
Серед головних з них: паління тютюну –
58 %, надмірна маса тіла – у 47,1 % осіб,
малоактивний спосіб життя – у 53 %.
Крім того, слід брати до уваги і вплив
численних професійних чинників, не виз�
начених стандартами ВООЗ. З огляду на
це, більшість ПЛБ, які хворіють на ГХ,
перебувають під впливом щонайменше 2
чи 3 чинників ризику, а отже, належать
до групи середньої тяжкості і потребують
ретельного профілактичного спостере�
ження та застосування антигіпертензив�
них засобів.
Є дані, що у 2000 році в Україні хво�
роби ССС як причина непрацездатності
на Південній залізниці становили 21,7 %,
на Львівській – 14,4 %. У проведених
дослідженнях на Південно�Західній залі�
зниці АГ у 48 % випадків стала підставою
для відсторонення від роботи, у 19,2 %
– на Придніпровській, та в 19,5 % – на
Південній залізниці. По Укрзалізниці цей
показник у 2000 році становив 31,4 %
випадків [40].
У 1992�2001 роках хвороби ССС,
включаючи АГ і ІХС, на Придніпровській
залізниці за рівнем первинної інвалід�
ності перевищували інші нозологічні гру�
пи. Обстеження працівників, проведені
на Південній залізниці, свідчать, що у 20
% осіб існує підвищений ризик раптової
смерті, у 10�12 % присутні безсимптомні
клінічні форми серцево�судинної пато�
логії, які можуть призвести до гострих
ускладнень і летальних наслідків на зал�
ізничному транспорті. Захворюваність
ПЛБ на НЦД, АГ, ІХС значно перевищує
популяційні показники. Багато авторів
вважають, що на розвиток даних захво�
рювань ПЛБ впливають шкідливі умови
праці [40].
Слід особливо наголосити, що
втрата професійної придатності через АГ
серед ПЛБ досягає 46 %. Для оцінюван�
ня впливу чинників професійного ризику
захворювання на АГ у залізничників важ�
ливого значення набуває зіставлення й
аналіз захворюваності з урахуванням
специфіки умов праці різних виробничо�
професійних груп [43, 44].
Деякі автори зазначають, що у ПЛБ
24
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4, т.1 (42�I), 2015 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 4, v. 1 (42�І), 2015
мають місце обмінні порушення, які ви�
никають внаслідок неправильного харчу�
вання, стресових ситуацій і дії інших не�
сприятливих виробничих чинників, котрі
є факторами ризику розвитку метаболі�
чного синдрому�Х [45, 46].
Найбільш поширеними факторами
ризику у ПЛБ з АГ є дисліпідемія (65 %)
і абдомінальне ожиріння (62 %). Поши�
реність тютюнопаління серед ПЛБ була
47 %. Це може бути пов’язано з тим, що
улюбленим способом зняття стресової
ситуації для більшості ПЛБ стає саме
активне тютюнопаління [40, 45].
Клінічні спостереження [45]
свідчать, що майже у половини ПЛБ зі
стажем більше 5 років є нервово�вегета�
тивні розлади у вигляді вологих долонь,
невеликого дрібного тремора і збільше�
ною розміром I — II ступеня щитоподіб�
ною залозою. Все це більше відноситься
до стану вегетативних розладів, ніж до
ендокринної патології, оскільки в процесі
спостереження ці особи не ставали хво�
рими на тиреотоксикоз [47].
Невротичні розлади у ПЛБ характе�
ризуються переважанням тимчасових,
нестабільних, фрагментарних реакцій з
критичним ставленням до них та можли�
вістю швидкої та повної корекції під впли�
вом ситуації, яка сприятливо змінилась.
Серед них зустрічаються астеновегета�
тивні реакції (40 %), тривожно�фобічні
(31 %), обсесивно�фобічні (16 %), іпохон�
дричні (8 %), істеричні (5 %). Ці прояви є
реакціями доклінічного рівня. До пато�
генних факторів, провокуючих ці розла�
ди, слід віднести професійні шкідливі
умови, виражене психоемоційне напру�
ження та суб’єктивне ставлення до ньо�
го, побутові психо�травмуючі обставини,
преморбідно скомпрометовані. Невро�
тичні реакції у ПЛБ є клінічно своєрідни�
ми. Так, астенічні прояви у 97,3 % ви�
падків поєднуються з вегетативними, а
саме: поколюванням у ділянці серця
(93,7 %), дифузним головним болем
стискаючого характеру (84,3 %), коли�
ванням артеріального тиску переважно
пресорного варіанту (56,2 %). Тривожно�
фобічні реакції проявляються епізодич�
ним відчуттям задухи (85,7 %), форсова�
ним диханням (83,7 %), стертими карді�
офобіями (77,5 %), тривогою субклінічно�
го рівня (93,9 %). При іпохондричних
реакціях обстежені особи виявляють у
себе неіснуючі ознаки передінфарктного
стану (46,2 %), передінсультного стану
(30,7 %), ВХ (23,1 %). Структура іпо�
хондрії включає емоційну та інтелекту�
альну переоцінку стану свого здоров’я.
Обсесивно�фобічні реакції представлені
нав’язливими сумнівами, пов’язаними зі
службовою діяльністю (100 %), внутріш�
ньою напругою (84,0 %) та захисними
нескладними ритуалами (32,0 %). Істе�
ричні реакції проявляються дисгармоній�
ним емоційним (87,5 %) і вегетативним
(75,0 %) реагуванням з переважно пси�
хо�соматичним варіантом «відповіді» на
емоційні подразники [47].
Патологія шлунково�кишкового
тракту дуже часто зустрічається у ПЛБ
[4]. Серед працівників залізничного
транспорту захворюваність органів трав�
лення має значну поширеність. Ця пато�
логія займає 3�є рангове місце після зах�
ворювань органів дихання, кістково�м’я�
зової системи і сполучної тканини. Це
наслідок неповноцінного і нерегулярно�
го харчування. Справді непросто пост�
ійно харчуватися в один і той же час як�
існими та збалансованими продуктами в
кабіні машиніста під час поїздки, яка
відбувається у будь�який час доби. Тому
машиністи хворіють на гастрит і вираз�
кову хворобу, жирову дистрофію печінки
і дискінезію жовчовивідних шляхів, реак�
тивний панкреатит частіше, ніж робітни�
ки�залізничники інших професій. Часто у
їхній крові можна знайти надлишок холе�
стерину та ліпідів низької щільності, що
призводить до розвитку атеросклерозу.
Дослідження деяких авторів свідчать про
те, що загострення і ускладнення вище�
перерахованих захворювань мають місце
частіше серед ПЛБ при порівнянні їх з
контрольною групою слюсарів. Окрім
цього, перебіг захворювань в групі ПЛБ
значно гірший, частіше відмічаються за�
25
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4, т.1 (42�I), 2015 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 4, v. 1 (42�І), 2015
гострення та ускладнення основного зах�
ворювання [19].
Серед хронічних захворювань
органів травного тракту у машиністів і їх
помічників превалюють хронічні гастро�
дуоденіти 38 %, виразкова хвороба 23,1
% [16]. Все вказане викликає стани, по�
в’язані з порушенням добової ритміки
(розлади сну, низька працездатність
вночі тощо), режиму і характеру харчу�
вання, що у свою чергу призводить до
обмінних порушень, надмірної ваги, зах�
ворювань органів травлення, нервово�
емоційної напруги, що викликають пси�
хосоматичні захворювання. Відмічено,
що вже у віці 20�29 років загальна зах�
ворюваність органів травлення у ПЛБ
більш ніж в 2 рази вища, ніж у міського
населення. Вікова тенденція до підви�
щення захворюваності також характерна
для цієї професійної групи, тобто у віці
50�59 років захворюваність у осіб цієї
професії вища, ніж у віці 20�29 років,
майже в 2 рази. Нерегулярне, надмірне
харчування і м’язова гіподинамія, при�
зводять до того, що серед ПЛБ ожирін�
ня першого і другого ступеня складають
від 17 % до 21 % [48].
У структурі загальної захворюва�
ності 18,5 % складали гастрити, вираз�
кова хвороба шлунку і дванадцятипалої
кишки. Виявлені порушення фактичного
харчування ПЛБ (жирова орієнтація хар�
чового раціону) призводять до того, що
48,8 % обстежуваних мали надмірну масу
тіла. Таким чином, в рішенні проблем
оптимізації праці і поліпшенні здоров’я
ПЛБ, одним з важливих завдань є орган�
ізація здорового раціонального харчуван�
ня. Відмічено, що розробка і впровад�
ження в практику заходів по наближен�
ню харчування окремих груп населення
до фізіолого�гігієнічного і раціонального
оптимуму в конкретних професійно�ви�
робничих умовах, є одним з основних
завдань в області гігієни харчування
органів санітарного нагляду на залізнич�
ному транспорті. Особливо це актуально
для ПЛБ. За даними Жиляєва М.Г. та
співавт., число випадків захворюваності
серед цієї категорії займає третє місце
після диспетчерів і слюсарів�ремонт�
ників. Дослідження, виконані на ряді
доріг, показали, що енергетична цінність
харчових раціонів ПЛБ значно перевищує
рекомендовані величини. При цьому за�
гальна кількість жирів перевищує реко�
мендовані норми на 50 % [48].
Хронічні гепатити серед ПЛБ зуст�
річаються не частіше ніж у всього насе�
лення України в цілому. 80 % і більше
хронічних гепатитів етіологічно пов’язані
з вірусами гепатитів В і С. Серед них 60�
64 % припадають на долю хронічного
вірусного гепатиту С, 4�5 % вірусних хро�
нічних гепатитів можуть залишатися не�
розшифрованими, частину, що залиши�
лася, відповідно, належить вірусному ге�
патиту В [49].
Значна розповсюдженість перера�
хованих вище патологічних процесів при�
зводить до значних втрат щодо непра�
цездатності серед ПЛБ. Дослідження
російських фахівців виявили особливості
динаміки показників тимчасової непра�
цездатності осіб залежно від спеціаль�
ності. Наростання рівня захворюваності
з тимчасовою непрацездатністю у ПЛБ
відбувається в кілька разів швидше, ніж
в осіб інших професій, досягає максиму�
му в 30�39 років, внаслідок чого у віковій
групі від 40 років рівень захворюваності
практично вже сформований. Основни�
ми причинами професійної непридат�
ності ПЛБ є захворювання ССС, психічні
та неврологічні розлади, хвороби органу
зору та ураження слухового апарату.
Зростання захворюваності з тимчасовою
втратою працездатності машиністів локо�
мотивів вказують на значний вплив ви�
робничих умов, особливо високу роль
нервово�емоційного напруження, пору�
шення режиму праці й відпочинку у фор�
муванні рівня тимчасової непрацездат�
ності [50].
Література
1. Гігієнічна оцінка умов праці та відпочин�
ку робітників локомотивних депо Півден�
ної залізниці та аналіз захворюваності з
тимчасовою втратою працездатності
26
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4, т.1 (42�I), 2015 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 4, v. 1 (42�І), 2015
[Електронний ресурс] / Т.П.Піддубна,
Л.С.Бороденко // Державна санітарно�
епідеміологічна служба на залізничному
транспорті України: віртуальна науково�
практична конф еренція «Проблеми
гігієни та епідеміології на залізничному
транспорті», присвячена 10�річчю надан�
ня статусу державної санітарно�епідем�
іологічній службі залізничного транспор�
ту України 2004 – 2005 pр. – 2005. –
Режим доступу до ресурсу: http://
www.dorses.lviv.ua/CONFER/2004�virtual/
_articles/PZ %20� %20loc %20brig.html.
2. Капцов В.А. Оценка профессионального
риска у работников транспорта / В.А.
Капцов, В.Б. Панкова, М.Ф. Вильк // Ги�
гиена и санитария. – М., 2011. – № 1. –
С.54�57
3. До питання оцінки умов праці і профес�
ійної захворюваності машиністів тепло�
воза залізничного цеху потужного мета�
лургійного підприємства / С.А. Риженко,
А.Ю. Лисий, К.П. Вайнер [та ін.] // Дов�
кілля та здоров’я. – 2011. – № 1. – С. 65�
68
4. Загально�соматична та професійна пато�
логія серед працівників локомотивних
бригад / В.С. Ткачишин, О.М. Арустамян,
Н.Ю. Ткачишина, О.С. Каневський // Ме�
дицина транспорту України. – 2011. –
№ 1 (37). – С. 99�107.
5. Актуальные проблемы заболеваемости
на железнодорожном транспорте / С.В.
Балабан, В.П. Боднарь, Б.В. Панов [та ін.]
// Актуальные проблемы транспортной
медицини. – 2014 – № 1 (35). – С. 105�
110.
6. Берёзов В.М. К вопросу экспертизы ме�
дицинской профпригодности у железно�
дорожников / В.М. Берёзов, А.А. Попов,
О.С. Грицкевич // Актуальные вопросы
железнодорожной медицины. – 2003. –
№ 6. – С. 38�39.
7. Єна О.А. Порівняльна характеристика
праці машиністів локомотивів та водіїв
вантажного транспорту / О.А. Єна // Ак�
туальные проблемы транспортной меди�
цины. – 2011. – № 1 (23). – С. 104�112.
8. Комплексная оценка условий труда в
кабинах машинистов подвижного соста�
ва производства ХК «Лугансктепловоз» /
Н.А. Касьянов, Н.А. Пительгузов, В.А.
Маслов, В.П. Гундарь // Вісник СНУ ім. �
В. Даля. – Луганськ: Видавництво СНУ ім.
В. Даля, 2010. – С. 5�10.
9. Комплексная оценка условий труда в
кабинах машинистов подвижного соста�
ва производства ХК «Лугансктепловоз» /
Н.А. Касьянов, Н.А. Пительгузов, В.А.
Маслов, В.П. Гундарь // Вісник СНУ
ім. В. Даля. – Луганськ: Видавництво СНУ
ім. В. Даля, 2010. – С. 5�10.
10. Маслюк В.В. Психофізіологічні критерії
збереження професійного здоров’я ма�
шиністів локомотивів [Електронний ре�
сурс] / В.В. Маслюк, М.Ю. Антомонов. –
Київ, 2013. – Режим доступу до ресурсу:
http://lib.exdat.com/docs/9061/index�
7860�1.html.
11. Панкова В.Б. Оценка профессиональных
аллергических заболеваний респиратор�
ного тракта / В. Б. Панкова // Гигиена и
санитария. – М., 2011. – № 1. – С.51�54
12. Панкова В.Б. Заболевания лимфоглоточ�
ного кольца у работников «пылевых»
производств / В.Б. Панкова, Е.Л. Сине�
ва, И.Н. Федина // Вестник оторинола�
рингологии. – 2013. – № 3. – С.35�38.
13. Панкова В.Б. Профессиональная тугоу�
хость у работников железнодорожного
транспорта / В.Б. Панкова // Вестник
оториноларингологии. – М., 2009. – № 6.
– С.14�18.
14. Гигиеническая оценка условий труда
профессиональной заболеваемости ма�
шинистов тепловозов железнодорожно�
го цеха / Л.А. Ткач, С.А. Рыженко,
А.Е. Лысый [та ін.] // Актуальные пробле�
мы транспортной медицины. – 2010,
№ 2 (20). – С. 25�31.
15. Особенности условий труда членов ло�
комотивных бригад и их влияние на про�
фессиональное здоровье / М.И. Заха�
ренко, В.В. Липовой, С.П. Палийчук [та
ін.] // Гігієна та практика на рубежі
століть: матеріали ХІV з’їзду гігієністів
України, 19�21 травня 2004 р. – Дніпро�
петровськ, 2004. – С. 67�69.
16. Лисобей В.А. Взаимодействие санитар�
но�эпидемиологической и лечебно�про�
филактической служб – основа внедре�
ния обязательной государственной бюд�
жетно�страховой медицины на транс�
порте / В. А. Лисобей // Актуальные про�
блемы транспортной медицины. – 2007.
– № 2 (8). – С. 30�39.
17. Селюкова Т.В. Психологічні особливості
машиністів локомотивів, схильних до
аварійних ситуацій / Т.В. Селюкова, І.В.
Ламаш // Проблеми екстремальної та
кризової психології. – 2009. – № 6. – С.
155�164.
27
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4, т.1 (42�I), 2015 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 4, v. 1 (42�І), 2015
18. Профилактика сердечно�сосудистых за�
болеваний (серия библиотека врача�спе�
циалиста) / Р.Г. Оганов, С.А. Шальнова,
А.М. Калинина. – М.: «ГЭОТАР — Медиа»,
2009. – 211 с.
19. Кривуля С.Д. Проблемы гигиены питания
на железнодорожном транспорте / С.Д.
Кривуля // Социально�гигиенические
вопросы организации питания на желез�
нодорожном транспорте: Сб. тр. ВНИ�
ИЖГ. – М., 1988. – С. 93�97.
20. Панкова В.Б. Медико�социальные аспек�
ты снижения риска развития професси�
ональных заболеваний и производствен�
ного травматизма на железнодорожном
транспорте / В.Б. Панкова, В.К. Иванов,
В.С. Кутовой // Гигиена и санитария. –
2001. – № 6. – С. 33�37.
21. Молодцова Е.В. Медико�социальное
значение болезней костно�мышечной
системы и соединительной ткани в со�
стоянии здоровья работников железно�
дорожного транспорта / Е.В. Молодцо�
ва, Г.Н. Шеметова // Социальные про�
блемы медицины и экологии человека:
Мат. Всеросс. научно�практ. конф. – Са�
ратов, 2009. – С. 180�182.
22. Пономаренко А.Н. Факторы формирова�
ния хронических заболеваний у железно�
дорожников / А.Н. Пономаренко, В.А.
Лисобей // Актуальные проблемы транс�
портной медицины. – 2010. – № 2 (20). –
С. 10�15.
23. Панкова В.Б. Гигиеническое обоснова�
ние риска развития профессиональной
тугоухости у работников локомотивных
бригад / В.Б. Панкова, В.А. Капцов, Ю.Н.
Каськов // Бюллетень ВСНЦ СО РАМН. –
2006. – № 3 (49). – С. 38�41.
24. Актуальные проблемы профессиональ�
ной заболеваемости на железнодорож�
ном транспорте / В.Б. Панкова, В.С. Ку�
товий, Ю.М. Артеменков [и др.] // Гиги�
ена и санитария. – 1998. – № 1. – С. 32�
34.
25. Круглов В.Н. Постуральные дисфункции
у работников локомотивних бригад с
поясничным радикулярным и псевдора�
дикулярным синдромами, остеопатичес�
кая коррекция / В.Н. Круглов, Д.Е. Мо�
хов, А.В. Круглов // Мануальная терапія.
– 2012. – № 4. – С.39�59.
26. Хлюстова Л.В. Условия труда и состоя�
ние органа зрения работников различ�
ных профессиональных групп / Л.В. Хлю�
стова, А.В. Петраевский, Н.В. Широкова
// Сибирское медицинское обозрение. –
2012. – №6. – С.55�58.
27. Леонова Е.С. Особенности диагностики
и лечения позднеприобретенной миопии
у лиц зрительно напряженного труда на
железнодорожном транспорте / Е.С.
Леонова // Казанский медицинский жур�
нал. – 2011. – № 3. – С. 327�330.
28. Современные тенденции офтальмологи�
ческой заболеваемости и состояния зри�
тельного здоровья работников железно�
дорожного транспорта, обеспечивающих
безопасность движения поездов / И.Н.
Бянкина, И.Е. Панова, Е.С. Леонова, О.А.
Павленко // Пермский медицинский жур�
нал. – 2009. – №6. – С. 127�132.
29. Леонова Е.С. Значение квалификации
врача в принятии решения ВЭК при бо�
лезнях органа зрения : Информ. письмо
/ Е.С. Леонова. – М., 2006. – 4 с.
30. Леонова Е.С. Алгоритм клинико�диагно�
стических и лечебных мероприятий для
работников, обеспечивающих движение
поездов на железнодорожном транспор�
те, с діагнозом катаракта / Е.С. Леоно�
ва, И.Н. Бянкина // Проблемы стандар�
тизации в здравоохранении. – 2010. – №
7. – С. 57�62.
31. Камаев И.А. Организация лечебно–вос�
становительных мероприятий для желез�
нодорожников с установленным диагно�
зом первичной открытоугольной глауко�
мы / И.А. Камаев, Е.С. Леонова, О.А. Го�
рынина // Клиническая офтальмология.
– 2010. – № 3. – С. 93�95.
32. Азаров А.В. Проблемы профилактики
зрительной астенопии у машинистов
локомотивов на железнодорожном
транспорте / А.В. Азаров, Е.С. Леонова /
/ Здравоохранение Российской Федера�
ции. – 2011. – № 1. – С.48�52.
33. Значение экономической эффективнос�
ти в решении проблем дисквалификации
работников железнодорожного транс�
порта I категории с діагнозом глаукома /
И.А. Камаев, Е.С. Леонова, Е.А. Карау�
ловская, О.А. Горынина // Медицинский
альманах. – 2010. – № 4. – С. 32�35.
34. Результаты углубленного клинико�физи�
ологического обследования органа зре�
ния машинистов локомотивов / Е.С. Ле�
онова, И.Н. Бянкина, Е.В. Щёкотов, Е.А.
Карауловская // Медицина труда и про�
мышленная екология. – 2011. – № 1. –
С. 38�42.
35. Азаров А.В. Особенности офтальмологи�
28
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4, т.1 (42�I), 2015 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 4, v. 1 (42�І), 2015
ческой помощи работникам железнодо�
рожного транспорта / А.В. Азаров, Е.С.
Леонова // Казанский медицинский жур�
нал. – 2010. – № 6. – С. 840�843.
36. Панкова В.Б. Экспертиза состояния здо�
ровья работников локомотивных бригад
с профессиональной сенсоневральной
тугоухостью в динамике / В.Б. Панкова,
Т.В. Булацкая, Е.П. Меркулова // Вестник
оториноларингологии. – 2013. – № 4. –
С. 31�34.
37. Дроздова Т.В. Патология слухового ана�
лизатора как профессиональный риск
железнодорожников / Т.В. Дроздова //
Мат. 53�й конф. молодых ученых. – Став�
рополь, 2006. – С. 79�82.
38. Шульгатая Ю.Л. Объективные методы
оценки реагирования адаптационных
систем у больных сенсоро�невральной
тугоухостью с различными типами тем�
перамента / Ю.Л. Шульгатая // Вестник
оториноларингологии. – 2004. – № 3. –
С. 119�122.
39. Чканников А.Н. Патологическое экрани�
рование как способ защиты организма /
А.Н. Чканников // Вестник оториноларин�
гологии – 2000. – № 6. – С. 50�51.
40. Аналіз стану здоров’я осіб, працюючих
на посадах, пов’язаних з безпекою руху
на залізничному транспорті, та заходи
щодо поліпшення медичних аспектів
професійного добору на Укрзалізниці /
С.А. Диба, В.М. Остапчук, О.М. Туболь�
цев, Г.І. Кочуєв // Медицина залізнично�
го транспорту України. – 2002. – №1. –
С. 18�20.
41. Рекомендації Українського товариства
кардіологів з профілактики та лікування
артеріальної гіпертензії / Є.П. Свіщенко,
А.Е. Багрій, І.М. Горбась [та ін.]. – К.,
2011. – 51 с.
42. Кочуєв Г.І. Можливості медико�соціаль�
ного анкетування для аналізу стану здо�
ров’я осіб, робота яких пов’язана з без�
пекою руху на залізничному транспорті
України / Г.І. Кочуєв // Медицина заліз�
ничного транспорту України. – 2002. – №
1. – С. 21�27.
43. Тубольцев О.М. Епідеміологія і медико�
соціальна значущість артеріальної гіпер�
тензії у робітників залізничного транс�
порту / О.М. Тубольцев, О.М. Люлько,
О.В. Кривоший / Науково�дослідний
інститут гігієни праці і профзахворювань.
– 2003. – № 3. – С. 81�86.
44. Cardiovascular Health Study / Parveen K.
Garg, Mary L. Biggs, Mercedes Carnethon,
Joachim H. Ix [et al.] // Hypertension. –
2014. – Vol. 63. – P.41�49.
45. Показники доплерографії судин головно�
го мозку та шиї у працівників локомотив�
них бригад залежно від стажу роботи /
Н.Ю. Ткачишина, О.М. Арустамян, В.С.
Ткачишин, Т.О. Шинкарук // Медицина
транспорту України. – 2012. – № 4. – С.
19�24.
46. Slimko, M. L. The role of diets, food, and
nutrients in the prevention and control of
hypertension and prehypertension / M. L.
Slimko, G. A. Mensah // Cardiol. Clin. –
2010. – Vol. 28. – P. 665–674.
47. Казаков В. Є. Невротичні розлади у
членів локомотивних бригад (клініка,
діагностика, профілактика та терапія) :
автореф. дис. на здобуття наук. ступеня
канд. мед. наук : спец. 14.01.16 «Психі�
атрія» / В.Є. Казаков – Харків, 2006. – 20
с.
48. Жиляев Н.С. Гигиенические проблемы
организации питания работающих на
железнодорожном транспорте / Н. С.
Жиляев, А. В. Истомин // Медицина тру�
да. Гигиена и эпидемиология на желез�
нодорожном транспорте: Сб. тр. ДЗМПС
РФ и ВНИИЖГ. – М., 2001. – С. 35�40.
49. Дуда А.К. Вирусные гепатиты: взгляд на
реалии сегодняшнего дня. Вирусный
гепатит С – особенности клинического
течения и диагностики. Часть ІІІ А. / А.К.
Дуда, Н.В. Окружнов // Семейная меди�
цина. – 2012. – №6. – С. 98�103.
50. Влияние характера профессиональной
деятельности на распространенность
факторов риска сердечно�сосудистых
заболеваний у работников железнодо�
рожного цеха / Т.С. Алексеева, М.Ю.
Огарков, А.Е. Скрипченко, М.Ю. Янкин /
/ Фундаментальные исследования. –
2013. – № 5, Часть 2. – С. 236�239.
References
1. Hihiienichna otsinka umov pratsi ta
vidpochynku robitnykiv lokomotyvnykh
depo Pivdennoi zaliznytsi ta analiz
zakhvoriuvanosti z tymchasovoiu vtratoiu
pratsezdatnosti [Elektronnyi resurs] /
T.P.Piddubna, L.S.Borodenko // Derzhavna
sanitarno�epidemiolohichna sluzhba na
zaliznychnomu transporti Ukrainy: virtualna
naukovo�praktychna konferentsiia
«Problemy hihiieny ta epidemiolohii na
zaliznychnomu transporti», prysviachena
10�richchiu nadannia statusu derzhavnoi
29
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4, т.1 (42�I), 2015 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 4, v. 1 (42�І), 2015
sanitarno�epidem iolohichnii sluzhbi
zaliznychnoho transportu Ukrainy 2004 –
2005 pr. – 2005. – Rezhym dostupu do
resursu: http://www.dorses.lviv.ua/
CONFER/2004�virtual/_articles/PZ%20�
%20loc%20brig.html.
2. Kaptsov V.A. Otsenka professyonalnoho
ryska u rabotnykov transporta / V.A.
Kaptsov, V.B. Pankova, M.F. Vylk // Hyhyena
y sanytaryia. – M., 2011. – # 1. – S.54�57.
3. Do pytannia otsinky umov pratsi i profesiinoi
zakhvoriuvanosti mashynistiv teplovoza
zaliznychnoho tsekhu potuzhnoho
metalurhiinoho pidpryiem stva / S.A.
Ryzhenko, A.Yu. Lysyi, K.P. Vainer [ta in.] //
Dovkillia ta zdorovia. – 2011. – # 1. – S. 65�
68.
4. Zahalno�som atychna ta profesiina
patolohiia sered pratsivnykiv lokomotyvnykh
bryhad / V.S. Tkachyshyn, O.M. Arustamian,
N.Yu. Tkachyshyna, O.S. Kanevskyi //
Medytsyna transportu Ukrainy. – 2011. – #
1 (37). – S. 99�107.
5. Aktualnye problemy zabolevaemosti na
zheleznodorozhnom transporte / S.V.
Balaban, V.P. Bodnar, B.V. Panov [ta іn.] //
Aktualnye problemy transportnoy meditsini.
– 2014 – № 1 (35). – S. 105�110.
6. Berezov V.M. K voprosu ekspertizy
m editsinskoy profprigodnosti u
zheleznodorozhnikov / V.M. Berezov, A.A.
Popov, O.S. Gritskevich // Aktualnye
voprosy zheleznodorozhnoy meditsiny. –
2003. – № 6. – S. 38�39.
7. Yena O.A. Porіvnyalna kharakteristika pratsі
mashinіstіv lokomotivіv ta vodіїv
vantazhnogo transportu / O.A. Yena //
Aktualnye problemy transportnoy meditsiny.
– 2011. – № 1 (23). – S. 104�112.
8. Kom pleksnaia otsenka uslovyi truda v
kabynakh mashynystov podvyzhnoho
sostava proyzvodstva KhK
«Luhanskteplovoz» / N.A. Kasianov, N.A.
Pytelhuzov, V.A. Maslov, V.P. Hundar //
Visnyk SNU im. V. Dalia. – Luhansk:
Vydavnytstvo SNU im. V. Dalia, 2010. – S.
5�10.
9. Kom pleksnaia otsenka uslovyi truda v
kabynakh mashynystov podvyzhnoho
sostava proyzvodstva KhK
«Luhanskteplovoz» / N.A. Kasianov, N.A.
Pytelhuzov, V.A. Maslov, V.P. Hundar //
Visnyk SNU im. V. Dalia. – Luhansk:
Vydavnytstvo SNU im. V. Dalia, 2010. – S.
5�10.
10. Masliuk V.V. Psykhofiziolohichni kryterii
zberezhennia profesiinoho zdorovia
m ashynistiv lokom otyviv [Elektronnyi
resurs] / V.V. Masliuk, M.Yu. Antomonov. –
Kiev, 2013. – Rezhym dostupu do resursu:
http://lib.exdat.com/docs/9061/index�
7860�1.html.
11. Pankova V.B. Otsenka professionalnykh
allergicheskikh zabolevaniy respiratornogo
trakta / V. B. Pankova // Gigiena i sanitariya.
– M., 2011. – № 1. – S.51�54.
12. Pankova V.B. Zabolevaniya
lim foglotochnogo koltsa u rabotnikov
«pylevykh» proizvodstv / V.B. Pankova, Ye.L.
Sineva, I.N. Fedina // Vestnik
otorinolaringologii. – 2013. – № 3. – S.35�
38.
13. Pankova V.B. Professyonalnaia tuhoukhost
u rabotnykov zheleznodorozhnoho
transporta / V.B. Pankova // Vestnyk
otorynolarynholohyy. – M., 2009. – # 6. –
S.14�18.
14. Gigienicheskaya otsenka usloviy truda
professionalnoy zabolevaemosti
m ashinistov teplovozov
zheleznodorozhnogo tsekha / L.A. Tkach,
S.A. Ryzhenko, A.Ye. Lysyy [ta іn.] //
Aktualnye problemy transportnoy meditsiny.
– 2010, № 2 (20). – S. 25�31.
15. Osobennosti usloviy truda chlenov
lokomotivnykh brigad i ikh vliyanie na
professionalnoe zdorove / M.I. Zakharenko,
V.V. L ipovoy, S.P. Paliychuk [ta іn.] //
Hihiiena ta praktyka na rubezhi stolit:
materialy KhIV zizdu hihiienistiv Ukrainy, 19�
21 travnia 2004 r. – Dnipropetrovsk, 2004.
– S. 67�69.
16. Lisobey V.A. Vzaimodeystvie sanitarno�
epidem iologicheskoy i lechebno�
profilakticheskoy sluzhb – osnova
vnedreniya obyazatelnoy gosudarstvennoy
byudzhetno�strakhovoy m editsiny na
transporte / V. A. Lisobey // Aktualnye
problemy transportnoy meditsiny. – 2007.
– № 2 (8). – S. 30�39.
17. Seliukova T.V. Psykholohichni osoblyvosti
mashynistiv lokomotyviv, skhylnykh do
avariinykh sytuatsii / T.V. Seliukova, I.V.
Lam ash // Problem y ekstremalnoi ta
kryzovoi psykholohii. – 2009. – # 6. – S.
155�164.
18. Profilaktika serdechno�sosudistykh
zabolevaniy (seriya biblioteka vracha�
spetsialista) / R.G. Oganov, S.A. Shalnova,
A.M. Kalinina. – M.: «GEOTAR � Media»,
2009. – 211 s.
19. Krivulya S.D. Problemy gigieny pitaniya na
30
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4, т.1 (42�I), 2015 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 4, v. 1 (42�І), 2015
zheleznodorozhnom transporte / S.D.
Krivulya // Sotsialno�gigienicheskie voprosy
organizatsii pitaniya na zheleznodorozhnom
transporte: Sb. tr. VNIIZhG. – M., 1988. –
S. 93�97.
20. Pankova V.B. Mediko�sotsialnye aspekty
snizheniya riska razvitiya professionalnykh
zabolevaniy i proizvodstvennogo
travm atizma na zheleznodorozhnom
transporte / V.B. Pankova, V.K. Ivanov, V.S.
Kutovoy // Gigiena i sanitariya. – 2001. – №
6. – S. 33�37.
21. M olodtsova Ye.V. Mediko�sotsialnoe
znachenie bolezney kostno�myshechnoy
sistemy i soedinitelnoy tkani v sostoyanii
zdorovya rabotnikov zheleznodorozhnogo
transporta / Ye.V. M olodtsova, G.N.
Shemetova // Sotsia lnye problem y
m editsiny i ekologii cheloveka: M at.
Vseross. nauchno�prakt. konf. – Saratov,
2009. – S. 180�182.
22. Ponomarenko A.N. Faktory formirovaniya
khronicheskikh zabolevaniy u
zheleznodorozhnikov / A.N. Ponomarenko,
V.A. Lisobey // Aktualnye problem y
transportnoy meditsiny. – 2010. – № 2 (20).
– S. 10�15.
23. Pankova V.B. Gigienicheskoe obosnovanie
riska razvitiya professionalnoy tugoukhosti
u rabotnikov lokomotivnykh brigad / V.B.
Pankova, V.A. Kaptsov, Yu.N. Kaskov //
Byulleten VSNTs SO RAMN. – 2006. – № 3
(49). – S. 38�41.
24. Aktualnye problem y professionalnoy
zabolevaemosti na zheleznodorozhnom
transporte / V.B. Pankova, V.S. Kutoviy,
Yu.M . Artemenkov [i dr.] // Gigiena i
sanitariya. – 1998. – № 1. – S. 32�34.
25. Kruglov V.N. Posturalnye disfunktsii u
rabotnikov lokom otivnikh brigad s
poyasnichnym radikulyarnym i
psevdoradikulyarnym sindromami,
osteopaticheskaya korrektsiya / V.N.
Kruglov, D.Ye. Mokhov, A.V. Kruglov //
Manualnaya terapіya. – 2012. – № 4. –
S.39�59.
26. Khlyustova L.V. Usloviya truda i sostoyanie
organa zreniya rabotnikov razlichnykh
professionalnykh grupp / L.V. Khlyustova,
A.V. Petraevskiy, N.V. Shirokova // Sibirskoe
meditsinskoe obozrenie. – 2012. – №6. –
S.55�58.
27. Leonova Ye.S. Osobennosti diagnostiki i
lecheniya pozdnepriobretennoy miopii u lits
zritelno napryazhennogo truda na
zheleznodorozhnom transporte / Ye.S.
Leonova // Kazanskiy meditsinskiy zhurnal.
– 2011. – № 3. – S. 327�330.
28. Sovremennye tendentsii
ofta lm ologicheskoy zabolevaemosti i
sostoyaniya zritelnogo zdorovya rabotnikov
zheleznodorozhnogo transporta,
obespechivayushchikh bezopasnost
dvizheniya poezdov / I.N. Byankina, I.Ye.
Panova, Ye.S. Leonova, O.A. Pavlenko //
Permskiy meditsinskiy zhurnal. – 2009. –
№6. – S. 127�132.
29. Leonova E.S. Znachenye kvalyfykatsyy
vracha v pryniatyy reshenyia VЭK pry
bolezniakh orhana zrenyia : Ynform. pysmo
/ E.S. Leonova. – M., 2006. – 4 s.
30. Leonova Ye.S. Algoritm kliniko�
diagnosticheskikh i lechebnykh
meropriyatiy dlya rabotnikov,
obespechivayushchikh dvizhenie poezdov
na zheleznodorozhnom transporte, s
dіagnozom katarakta / Ye.S. Leonova, I.N.
Byankina // Problemy standartizatsii v
zdravookhranenii. – 2010. – № 7. – S. 57�
62.
31. Kamaev I.A. Organizatsiya lechebno–
vosstanovitelnykh meropriyatiy dlya
zheleznodorozhnikov s ustanovlennym
diagnozom pervichnoy otkrytougolnoy
glaukomy / I.A. Kamaev, Ye.S. Leonova, O.A.
Gorynina // Klinicheskaya oftalmologiya. –
2010. – № 3. – S. 93�95.
32. Azarov A.V. Problemy profilaktiki zritelnoy
astenopii u mashinistov lokomotivov na
zheleznodorozhnom transporte / A.V.
Azarov, Ye.S. Leonova // Zdravookhranenie
Rossiyskoy Federatsii. – 2011. – № 1. –
S.48�52.
33. Znachenie ekonomicheskoy effektivnosti v
reshenii problem diskvalifikatsii rabotnikov
zheleznodorozhnogo transporta I kategorii
s dіagnozom glaukoma / I.A. Kamaev, Ye.S.
Leonova, Ye.A. Karaulovskaya, O.A. Gorynina
// Meditsinskiy almanakh. – 2010. – № 4.
– S. 32�35.
34. Rezultaty uglublennogo kliniko�
fiziologicheskogo obsledovaniya organa
zreniya mashinistov lokomotivov / Ye.S.
Leonova, I.N. Byankina, Ye.V. Shchekotov,
Ye.A. Karaulovskaya // Meditsina truda i
promyshlennaya ekologiya. – 2011. – № 1.
– S. 38�42.
35. Azarov A.V. Osobennosti
oftalmologicheskoy pomoshchi rabotnikam
zheleznodorozhnogo transporta / A.V.
Azarov, Ye.S. Leonova // Kazanskiy
meditsinskiy zhurnal. – 2010. – № 6. – S.
31
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4, т.1 (42�I), 2015 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 4, v. 1 (42�І), 2015
840�843.
36. Pankova V.B. Ekspertiza sostoyaniya
zdorovya rabotnikov lokomotivnykh brigad
s professionalnoy sensonevralnoy
tugoukhostyu v dinamike / V.B. Pankova, T.V.
Bulatskaya, Ye.P. Merkulova // Vestnik
otorinolaringologii. – 2013. – № 4. – S. 31�
34.
37. Drozdova T.V. Patologiya slukhovogo
analizatora kak professionalnyy risk
zheleznodorozhnikov / T.V. Drozdova // Mat.
53�y konf. m olodykh uchenykh. –
Stavropol, 2006. – S. 79�82.
38. Shulgataya Yu.L. Obektivnye m etody
otsenki reagirovaniya adaptatsionnykh
sistem u bolnykh sensoro�nevralnoy
tugoukhostyu s razlichnymi tipam i
temperamenta / Yu.L. Shulgataya // Vestnik
otorinolaringologii. – 2004. – № 3. – S. 119�
122.
39. Chkannikov A.N. Patologicheskoe
ekranirovanie kak sposob zashchity
organizma / A.N. Chkannikov // Vestnik
otorinolaringologii – 2000. – № 6. – S. 50�
51.
40. Analiz stanu zdorovia osib, pratsiuiuchykh na
posadakh, poviazanykh z bezpekoiu rukhu
na zaliznychnomu transporti, ta zakhody
shchodo polipshennia m edychnykh
aspektiv profesiinoho doboru na
Ukrzaliznytsi / S.A. Dyba, V.M. Ostapchuk,
O.M. Tuboltsev, H.I. Kochuiev // Medytsyna
zaliznychnoho transportu Ukrainy. – 2002.
– #1. – S. 18�20.
41. Rekomendatsii Ukrainskoho tovarystva
kardiolohiv z profilaktyky ta likuvannia
arterialnoi hipertenzii / Ye.P. Svishchenko,
A.E. Bahrii, I.M. Horbas [ta in.]. – K., 2011.
– 51 s.
42. Kochuiev H.I. Mozhlyvosti medyko�
sotsialnoho anketuvannia dlia analizu stanu
zdorovia osib, robota yakykh poviazana z
bezpekoiu rukhu na zaliznychnom u
transporti Ukrainy / H.I. Kochuiev //
M edytsyna zaliznychnoho transportu
Ukrainy. – 2002. – # 1. – S. 21�27.
43. Tuboltsev O.M. Epidemiolohiia i medyko�
sotsia lna znachushchist arterialnoi
hipertenzii u robitnykiv zaliznychnoho
transportu / O.M. Tuboltsev, O.M. Liulko, O.V.
Kryvoshyi / Naukovo�doslidnyi instytut
hihiieny pratsi i profzakhvoriuvan. – 2003.
– # 3. – S. 81�86.
44. Cardiovascular Health Study / Parveen K.
Garg, Mary L. Biggs, Mercedes Carnethon,
Joachim H. Ix [et al.] // Hypertension. –
2014. – Vol. 63. – P.41�49.
45. Pokaznyky doplerohrafii sudyn holovnoho
mozku ta shyi u pratsivnykiv lokomotyvnykh
bryhad zalezhno vid stazhu roboty / N.Yu.
Tkachyshyna, O.M. Arustam ian, V.S.
Tkachyshyn, T.O. Shynkaruk // Medytsyna
transportu Ukrainy. – 2012. – # 4. – S. 19�
24.
46. Slimko, M. L. The role of diets, food, and
nutrients in the prevention and control of
hypertension and prehypertension / M. L.
Slimko, G. A. Mensah // Cardiol. Clin. –
2010. – Vol. 28. – P. 665–674.
47. Kazakov V. Ye. Nevrotychni rozlady u chleniv
lokomotyvnykh bryhad (klinika, diahnostyka,
profilaktyka ta terapiia) : avtoref. dys. na
zdobuttia nauk. stupenia kand. med. nauk
: spets. 14.01.16 «Psykhiatriia» / V.Ye.
Kazakov – Kharkiv, 2006. – 20 s.
48. Zhilyaev N.S. Gigienicheskie problemy
organizatsii pitaniya rabotayushchikh na
zheleznodorozhnom transporte / N. S.
Zhilyaev, A. V. Istomin // Meditsina truda.
Gigiena i epidem iologiya na
zheleznodorozhnom transporte: Sb. tr.
DZMPS RF i VNIIZhG. – M., 2001. – S. 35�
40.
49. Duda A.K. Virusnye gepatity: vzglyad na
reali i segodnyashnego dnya. V irusnyy
gepatit S – osobennosti klinicheskogo
techeniya i diagnostiki. Chast ІІІ A. / A.K.
Duda, N.V. Okruzhnov // Semeynaya
meditsina. – 2012. – №6. – S. 98�103.
50. Vliyanie kharaktera professionalnoy
deyatelnosti na rasprostranennost faktorov
riska serdechno�sosudistykh zabolevaniy u
rabotnikov zheleznodorozhnogo tsekha /
T.S. Alekseeva, M .Yu. Ogarkov, A.Ye.
Skripchenko, M.Yu. Yankin //
Fundamentalnye issledovaniya. – 2013. – №
5, Chast 2. – S. 236�239.
Резюме
УСЛОВИЯ ТРУДА И ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ
РАБОТНИКОВ ЛОКОМОТИВНЫХ
БРИГАД
(ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ)
Алексейчук А.Ю., Ткачишина Н.Ю.,
Ткачишин В.С., Арустамян О.М.
Национальный медицинский универси#
тет имени А.А. Богомольца, Киев
В обзоре литературы рассмотрены
вопросы влияния вредных производ�
ственных факторов на работников локо�
32
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4, т.1 (42�I), 2015 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 4, v. 1 (42�І), 2015
мотивных бригад. Вредные условия тру�
да приводят к возникновению различных
обще�соматических и производственно�
обусловленных патологий у машинистов
и их помощников. Среди вредных про�
изводственных факторов основными яв�
ляются: шум и вибрация, нервное пере�
напряжение, стрессы, чередование
дневных и ночных смен, неправильное
питание, запыленность рабочих мест,
вынужденная рабочая поза, гиподина�
мия, влияние инфракрасного излучения.
По данным литературы в структуре за�
болеваемости работников локомотивных
бригад первое место занимают болезни
органов дыхания (46,5 %), второе – бо�
лезни опорно�двигательного аппарата
(38,9 %), третье – болезни органов пи�
щеварения (31,9 %), четвертое – болез�
ни органов чувств (29,7 %), пятое – дис�
метаболические нарушения (26,5 %),
шестое – невротические расстройства и
заболевания периферической нервной
системы (19,1 %). Возникновение и тя�
жесть заболеваний прямопропорцио�
нально зависит от профессионального
стажа. Заболеваемость работников локо�
мотивных бригад требует дальнейшего
изучения и решения вопросов улучшения
их условий труда.
Ключевые слова: работники локомо#
тивных бригад, вредные производ#
ственные факторы, обще#соматическая
и профессиональная заболеваемость.
Summary
WORKING CONDITIONS AND MORBIDITY
OF LOCOMOTIVE CREWS WORKERS
(LITERATURE REVIEW)
Aleksiichuk A., Tkachyshyna N.,
Tkachyshyn V., Arustamyan O.
National Medical University named after
O. Bogomolets, Kiev
In the literature review discussed
issues of influence of harmful factors on
locomotive crew’s workers. Hazardous
working conditions give rise to a variety of
general�somatic and occupational
pathologies in machinists and their
assistants. Among the major occupational
hazards are: noise and vibration, nervous
stress, alternation of day and night shifts,
unhealthy diet, dust, forced working
posture, hypodynamia and the effect of
infrared radiation. According to the literature
in the structure of morbidity of locomotive
crew’s workers first place is occupied by
respiratory diseases (46,5 %), second –
diseases of the musculoskeletal system
(38,9 %), third – diseases of the digestive
system (31,9 %), the fourth – diseases of
the sense organs (29,7 %), the fifth –
dysmetabolic disorders (26,5 %), the sixth
– neurotic disorders and diseases of the
peripheral nervous system (19,1 %). The
appearance and severity of disease is
directly proportional to depends on
professional experience. Locomotive crew’s
workers morbidity requires further study
and resolve issues to improve their working
conditions.
Keywords: locomotive crews, harmful
production factors, general#somatic and
occupational pathology.
Впервые поступила в редакцию 11.08.2015 г.
Рекомендована к печати на заседании
редакционной коллегии после рецензирования
|