Дослідження лазерним методом просторового розподілу швидкості поверхневих акустичних хвиль у пластично деформованій сталі
Досліджено вплив пластичної деформації сталі Ст.3 на швидкість поверхневих акустичних хвиль Релея, виміряної методом лазерної реєстрації. Встановлено, що пластична деформація призводить до появи анізотропії акустичних властивостей, яку, згідно з оцінкою залишкових механічних напружень, в основному...
Saved in:
| Published in: | Фізико-хімічна механіка матеріалів |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України
2013
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/136826 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Дослідження лазерним методом просторового розподілу швидкості поверхневих акустичних хвиль у пластично деформованій сталі / В.В. Кошовий, О.М. Мокрий, М.І. Греділь, І.М. Романишин // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2013. — Т. 49, № 4. — С. 56-61. — Бібліогр.: 22 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-136826 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Кошовий, В.В. Мокрий, О.М. Греділь, М.І. Романишин, І.М. 2018-06-16T16:44:44Z 2018-06-16T16:44:44Z 2013 Дослідження лазерним методом просторового розподілу швидкості поверхневих акустичних хвиль у пластично деформованій сталі / В.В. Кошовий, О.М. Мокрий, М.І. Греділь, І.М. Романишин // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2013. — Т. 49, № 4. — С. 56-61. — Бібліогр.: 22 назв. — укp. 0430-6252 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/136826 539.4:669.778 Досліджено вплив пластичної деформації сталі Ст.3 на швидкість поверхневих акустичних хвиль Релея, виміряної методом лазерної реєстрації. Встановлено, що пластична деформація призводить до появи анізотропії акустичних властивостей, яку, згідно з оцінкою залишкових механічних напружень, в основному визначає текстура сталі. Исследовано влияние пластической деформации стали Ст.3 на скорость поверхностных акустических волн Рэлея, измеренной методом лазерной регистрации. Определено, что пластическая деформация приводит к появлению анизотропии акустических свойств, которые, согласно оценки остаточных механических напряжений, в основном определяются текстурой стали. The effect of steel Ст.3 plastic deformation on the surface acoustic Raleigh waves velocity measured by the laser registration method is studied. It is revealed that plastic deformation causes anisotropy of the steel acoustic properties, which, according to the evaluated residual stresses, are determine mainly by the steel texture. uk Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України Фізико-хімічна механіка матеріалів Дослідження лазерним методом просторового розподілу швидкості поверхневих акустичних хвиль у пластично деформованій сталі Исследование лазерным методом пространственного распределения скорости поверхностных акустических волн в пластически деформированной стали Investigation of space distribution of surface acoustic waves velocity in plastically deformed steel by the laser method Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Дослідження лазерним методом просторового розподілу швидкості поверхневих акустичних хвиль у пластично деформованій сталі |
| spellingShingle |
Дослідження лазерним методом просторового розподілу швидкості поверхневих акустичних хвиль у пластично деформованій сталі Кошовий, В.В. Мокрий, О.М. Греділь, М.І. Романишин, І.М. |
| title_short |
Дослідження лазерним методом просторового розподілу швидкості поверхневих акустичних хвиль у пластично деформованій сталі |
| title_full |
Дослідження лазерним методом просторового розподілу швидкості поверхневих акустичних хвиль у пластично деформованій сталі |
| title_fullStr |
Дослідження лазерним методом просторового розподілу швидкості поверхневих акустичних хвиль у пластично деформованій сталі |
| title_full_unstemmed |
Дослідження лазерним методом просторового розподілу швидкості поверхневих акустичних хвиль у пластично деформованій сталі |
| title_sort |
дослідження лазерним методом просторового розподілу швидкості поверхневих акустичних хвиль у пластично деформованій сталі |
| author |
Кошовий, В.В. Мокрий, О.М. Греділь, М.І. Романишин, І.М. |
| author_facet |
Кошовий, В.В. Мокрий, О.М. Греділь, М.І. Романишин, І.М. |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Фізико-хімічна механіка матеріалів |
| publisher |
Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Исследование лазерным методом пространственного распределения скорости поверхностных акустических волн в пластически деформированной стали Investigation of space distribution of surface acoustic waves velocity in plastically deformed steel by the laser method |
| description |
Досліджено вплив пластичної деформації сталі Ст.3 на швидкість поверхневих акустичних хвиль Релея, виміряної методом лазерної реєстрації. Встановлено, що пластична деформація призводить до появи анізотропії акустичних властивостей, яку,
згідно з оцінкою залишкових механічних напружень, в основному визначає текстура
сталі.
Исследовано влияние пластической деформации стали Ст.3 на скорость
поверхностных акустических волн Рэлея, измеренной методом лазерной регистрации.
Определено, что пластическая деформация приводит к появлению анизотропии акустических свойств, которые, согласно оценки остаточных механических напряжений, в основном определяются текстурой стали.
The effect of steel Ст.3 plastic deformation on the surface acoustic Raleigh
waves velocity measured by the laser registration method is studied. It is revealed that plastic
deformation causes anisotropy of the steel acoustic properties, which, according to the evaluated
residual stresses, are determine mainly by the steel texture.
|
| issn |
0430-6252 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/136826 |
| citation_txt |
Дослідження лазерним методом просторового розподілу швидкості поверхневих акустичних хвиль у пластично деформованій сталі / В.В. Кошовий, О.М. Мокрий, М.І. Греділь, І.М. Романишин // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2013. — Т. 49, № 4. — С. 56-61. — Бібліогр.: 22 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT košoviivv doslídžennâlazernimmetodomprostorovogorozpodílušvidkostípoverhnevihakustičnihhvilʹuplastičnodeformovaníistalí AT mokriiom doslídžennâlazernimmetodomprostorovogorozpodílušvidkostípoverhnevihakustičnihhvilʹuplastičnodeformovaníistalí AT gredílʹmí doslídžennâlazernimmetodomprostorovogorozpodílušvidkostípoverhnevihakustičnihhvilʹuplastičnodeformovaníistalí AT romanišiním doslídžennâlazernimmetodomprostorovogorozpodílušvidkostípoverhnevihakustičnihhvilʹuplastičnodeformovaníistalí AT košoviivv issledovanielazernymmetodomprostranstvennogoraspredeleniâskorostipoverhnostnyhakustičeskihvolnvplastičeskideformirovannoistali AT mokriiom issledovanielazernymmetodomprostranstvennogoraspredeleniâskorostipoverhnostnyhakustičeskihvolnvplastičeskideformirovannoistali AT gredílʹmí issledovanielazernymmetodomprostranstvennogoraspredeleniâskorostipoverhnostnyhakustičeskihvolnvplastičeskideformirovannoistali AT romanišiním issledovanielazernymmetodomprostranstvennogoraspredeleniâskorostipoverhnostnyhakustičeskihvolnvplastičeskideformirovannoistali AT košoviivv investigationofspacedistributionofsurfaceacousticwavesvelocityinplasticallydeformedsteelbythelasermethod AT mokriiom investigationofspacedistributionofsurfaceacousticwavesvelocityinplasticallydeformedsteelbythelasermethod AT gredílʹmí investigationofspacedistributionofsurfaceacousticwavesvelocityinplasticallydeformedsteelbythelasermethod AT romanišiním investigationofspacedistributionofsurfaceacousticwavesvelocityinplasticallydeformedsteelbythelasermethod |
| first_indexed |
2025-11-26T16:36:48Z |
| last_indexed |
2025-11-26T16:36:48Z |
| _version_ |
1850628328637071360 |
| fulltext |
56
Ô³çèêî-õ³ì³÷íà ìåõàí³êà ìàòåð³àë³â. – 2013. – ¹ 4. – Physicochemical Mechanics of Materials
УДК 539.4:669.778
ДОСЛІДЖЕННЯ ЛАЗЕРНИМ МЕТОДОМ ПРОСТОРОВОГО
РОЗПОДІЛУ ШВИДКОСТІ ПОВЕРХНЕВИХ АКУСТИЧНИХ ХВИЛЬ
У ПЛАСТИЧНО ДЕФОРМОВАНІЙ СТАЛІ
В. В. КОШОВИЙ, О. М. МОКРИЙ, М. І. ГРЕДІЛЬ, І. М. РОМАНИШИН
Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, Львів
Досліджено вплив пластичної деформації сталі Ст.3 на швидкість поверхневих акус-
тичних хвиль Релея, виміряної методом лазерної реєстрації. Встановлено, що плас-
тична деформація призводить до появи анізотропії акустичних властивостей, яку,
згідно з оцінкою залишкових механічних напружень, в основному визначає текстура
сталі.
Ключові слова: поверхневі акустичні хвилі, пластична деформація, швидкість по-
верхневих акустичних хвиль, внутрішні механічні напруження.
Акустичні властивості (АВ) металів залежать від різноманітних чинників:
фазового складу, дефектності структури, рівня механічних напружень тощо [1,
2]. Оскільки вимірювання АВ неруйнівні, то це відкриває перспективи розвитку
неруйнівної діагностики стану металу відповідальних конструкцій для моніто-
рингу їх тримкості впродовж тривалої експлуатації, особливо за умови вичерпан-
ня планового ресурсу. Останнім часом актуальне вимірювання АВ зразків із про-
сторово-неоднорідними властивостями. Їх можуть викликати процеси, які дослі-
джують акустичними методами, а саме: зварювання [3, 4], наклеп [5], вальцюван-
ня [6], гартування [1], пластична деформація [7], в тому числі біля вершини трі-
щини [8], тощо. Зазначимо також вимірювання механічних напружень, які пере-
важно теж є просторово-неоднорідні, на основі акустопружного ефекту [5, 9, 10].
Такі дослідження вимагають методик, які б давали можливість визначити АВ
локально. Один із можливих підходів поряд з томографічними методами, а також
дослідженням розсіювальних характеристик металів, полягає у вимірюванні АВ у
певній невеликій ділянці зразка [1, 11], перевагою якого є відносна простота реа-
лізації.
Для реалізації цього підходу ефективним є використання поверхневих акус-
тичних хвиль (ПАХ) Релея [1–3, 5, 11–13]. Порівняно із об’ємними, ПАХ мають
низку особливостей, які роблять їх зручнішими для визначення локальних АВ.
Першочергово – це можливість легко локалізувати зону вимірювань, яка визнача-
ється положенням збуджувального і приймального перетворювачів. Також слід
відзначити можливість локалізувати область вимірювань по товщині зразка,
оскільки глибину проникнення ПАХ задає їх частота.
Значно розширює можливості ПАХ застосування лазерної техніки для їх
збудження чи реєстрації [14]. Лазери не спотворюють акустичних полів, дають
змогу збільшити просторове розділення та працювати в області вищих частот,
хоча і дещо ускладнюють вимірювання. Зазначимо, що для дослідження металів
лазерною технікою використовують як суто безконтактні схеми, де ПАХ збуджу-
ють і реєструють за допомогою лазерного випромінювання [11, 14], так і схеми,
де лазерне збудження ПАХ поєднують із п’єзоелектричною реєстрацією [3, 15]
Контактна особа: О. М. МОКРИЙ, e-mail: ovmokryy@ipm.lviv.ua
57
чи, навпаки, п’єзоелектричне збудження ПАХ супроводжується лазерною реєс-
трацією [16].
Нижче, застосовуючи лазерну реєстрацію, дослідили вплив попереднього
пластичного деформування сталі на просторовий розподіл швидкості ПАХ.
Методика експериментальних досліджень. Використовуючи ПАХ, можна
визначати АВ у приповерхневому шарі зразка. Глибина проникнення хвилі в зра-
зок ~ 2Λ, де Λ – довжина ПАХ. Для частот у діапазоні від сотень kHz до десятків
MHz, застосовних в ультразвуковому контролі, товщина цього шару в сталях
може становити від десятих часток до десятків mm. По поверхні зразка область
дослідження задають положенням ділянок збудження та реєстрації ПАХ. Часто
використовують контактні призмові давачі, які можна встановити в різних місцях
на поверхні зразка, що дає змогу вибрати просторову область вимірювання [17].
Проте найбільше просторове розділення можна отримати лазерними методами
збудження та реєстрації ПАХ [11, 14], оскільки згадані області тут визначаються
розміром плями лазерного променя, яка може становити десятки µm. Використо-
вували схему вимірювань, у якій ПАХ збуджували контактним призмовим дава-
чем, а реєстрували безконтактним дефлекційним лазерним методом. Дефлекцій-
ний метод реєстрації ПАХ полягає у відхиленні лазерного променя, відбитого від
деформованої внаслідок проходження ПАХ поверхні зразка [14, 18]. Відбитий
промінь зміщується відносно фотоприймача, а отже, змінюється його потужність,
реєстрована фотоприймачем. Призмовий давач кріпили на досліджуваному зраз-
ку, а ділянка реєстрації ПАХ переміщувалась шляхом сканування лазерного про-
меня. Загальна схема вимірювань наведена на рис. 1. Збуджувальний акустичний
радіоімпульс із частотою заповнення 2,5 МHz і тривалістю кілька µs подавали на
призмовий давач, який збуджував ПАХ у досліджуваному зразку. Зразок кріпили
на двокоординатному мікрометричному столику, який давав змогу визначати пе-
реміщення з точністю 5⋅10–3 mm. ПАХ реєстрували з допомогою He–Ne лазера
(THORLABS HRR005) потужністю 0,5 mW. Сигнал (рис. 2), зареєстрований фо-
топриймачем S6468, підсилений і оцифрований, записувався в пам’ять комп’ютера.
Реєстрували сигнали для різних положень лазерного променя на зразку і кореля-
ційним методом знаходили час між ними [19]. Похибка визначення часового зсу-
ву між сигналами 2 ns. Швидкість ПАХ розраховували, виходячи із часового зсу-
ву між сигналами, зареєстрованими в різних ділянках зразка, та відстанню між ними.
Рис. 1. Fig. 1. Рис. 2. Fig. 2.
Рис. 1. Схема експерименту: I – давач ПАХ; II – лазерний промінь; III – зразок.
Fig. 1. The scheme of the experiment: I – surface acoustic wave transducer;
II – laser beam; III – specimen.
Рис. 2. Приклад сигналу, зареєстрованого фотоприймачем.
Fig. 2. Example of the signal detected by photodetector.
58
Досліджували призматичні зразки зі сталі Ст.3 довжиною 220 mm і попереч-
ним перерізом робочої частини 10×40 mm. Навантажували їх активним розтягом
із швидкістю 0,5 mm/min до руйнування. Діаграма навантаження наведена на
рис. 3. Після розриву поверхню зразків шліфували і полірували. Показано (рис. 4)
орієнтацію системи координат відносно розірваного зразка і відстань L, що від-
повідає середині ділянки між двома положеннями лазерного променя, в якій ви-
мірювали швидкість ПАХ. Перед вимірюваннями зразки витримували впродовж
чотирьох місяців для проходження релаксаційних процесів.
Рис. 3. Fig. 3. Рис. 4. Fig. 4.
Рис. 3. Діаграма навантаження сталі Ст.3.
Fig. 3. The stress–strain curve for steel Ст.3.
Рис. 4. Розірваний зразок.
Fig. 4. Broken specimen.
Результати та їх обговорення. Швидкість ПАХ вимірювали до і після де-
формації зразка. Відстань між ділянками реєстрації 10 mm. Досліджували швид-
кість ПАХ у двох напрямках поширення – паралельному (криві 1, швидкість V1) і
перпендикулярному (криві 2, швидкість V2) до прикладання напруження під час
розриву зразка (рис. 5). На графіках наведені зміни швидкості ПАХ відносно
максимального значення. У недеформованих зразках швидкість ПАХ у різних на-
прямках поширення однакова для всіх ділянок. Після розриву зразки набули про-
сторової неоднорідності за швидкістю ПАХ, а також швидкості стали різними
для хвиль, які поширюються в різних напрямках, однак на початку зразка (L =
= 20…30 mm) вони однакові у межах точності вимірювань і становлять 3040 m/s.
Рис. 5. Залежність швидкості ПАХ, які поширюються паралельно (1)
та перпендикулярно (2) до напряму розтягу, від відстані L: а – зразок № 1; b – зразок № 2.
Fig. 5. Surface acoustic waves velocity vs. distance, L, in the propagation direction parallel (1)
and perpendicular (2) to tension direction: а – specimen № 1; b – specimen № 2.
59
За малих значень L зразок не піддається пластичній деформації, тому швид-
кість ПАХ незмінна. З наближенням до ділянки розриву обидві швидкості знижу-
ються: значення V1 зменшилось на 0,1...0,2%, а V2 – на 0,6% від початкового.
Сповільнення ПАХ пояснюють появою дислокацій, мікропошкоджень та
мікронапружень [1, 5, 12, 20]. Водночас виявлена різниця у зміні швидкостей
ПАХ V1 і V2, які поширюються паралельно і перпендикулярно відносно напрямку
прикладеного напруження. Отже, деформований зразок стає анізотропним. Вка-
зують [9] дві загальні причини анізотропних властивостей – це текстура і внутрі-
шні механічні напруження (макронапруження) металу. Причому наголошують,
що питання розділення цих двох механізмів у загальному випадку на основі акус-
тичних вимірювань до кінця не вирішене.
Щоб проаналізувати вклади цих механізмів, оцінимо механічні напруження,
які необхідні для спричинення отриманих експериментально змін швидкості
ПАХ. Враховуючи, що розмір зразків по одній координаті (10 mm) суттєво мен-
ший за розміри по двох інших (40 та ∼110 mm), можна в деякому наближенні роз-
глядати поле напружень у них як двовимірне [5, 9]. Тоді одну компоненту тензо-
ра напружень приймають рівною нулю, а саме σ33 = 0. Для плоских напружень
під час оцінки вкладу механічних напружень можна використати підхід [9, 19], за
якого зміна швидкості ПАХ така:
1 2
1 11 2 22 2 22 1 11
1 2
β σ β σ ; β σ β σV V
V V
∆ ∆
= + = + , (1)
де V1 і V2 – швидкості ПАХ; σ11, σ22 – компоненти тензора залишкових механіч-
них напружень у системі координат, показаній на рис. 4; β1, β2 – коефіцієнти, які
визначають через константи пружності другого і третього порядків.
Акустопружний ефект на основі зміни швидкості ПАХ досліджували в праці
[5], де для сталі Ст.3 наведені такі коефіцієнти: β1 = –2,6 1/ТPа, β2 = 1 1/ТPа. Згід-
но з експериментальними даними (рис. 5), біля ділянки розриву маємо ∆V1/V1 =
= 0,001 і ∆V2/V2 = 0,006. Якщо припустити, що така зміна швидкості ПАХ спри-
чинена внутрішніми напруженнями, то за рівнянням (1) напруження становили
би σ11 = –1470 МРа, σ22 = –2880 МРа. Тобто вони є стискальні і суттєво переви-
щували б напруження, яке приклали до зразка під час пластичної деформації
(див. рис. 3). Тому можна зробити висновок, що залишкові внутрішні напружен-
ня є недостатні для створення таких суттєвих змін швидкостей ПАХ, які спосте-
рігали під час експерименту. З іншого боку, зразки підготували так, щоб зменши-
ти внутрішні залишкові напруження. Отже, домінувальний вклад в анізотропію
зразка вносить текстура металу, яка виникає під час його пластичного деформу-
вання. Зазначимо, що текстура зразка набута саме внаслідок пластичної деформа-
ції, оскільки до навантаження швидкість ПАХ для різних напрямків поширення
була однакова в межах точності вимірювань. Такий ж висновок зробили і в праці
[9], де вказано, що в багатьох випадках початкова анізотропія призводить до сут-
тєвішої зміни швидкості акустичних хвиль порівняно зі змінами, викликаними
механічними напруженнями. Врахування впливу текстури особливо актуально
під час визначення напружень методами акустопружності. Дослідили механічні
напруження в наклепаному шарі металу ультразвуковим, рентгенівським та руй-
нівним (методом Давиденкова – пошаровим травленням) методами [5]. Результа-
ти ультразвукових досліджень відрізнялися від отриманих двома іншими метода-
ми. Механічні напруження тут розраховували без урахування змін швидкості,
спричиненими пластичною деформацією. Зроблено висновок про можливо біль-
ший вклад пластичної деформації в зміну швидкості порівняно із вкладом меха-
нічних напружень. Наприклад, вплив текстури необхідно враховувати під час ви-
значення механічних напружень в ділянці зварного шва акустичними методами.
60
Запропонований [21, 22] можливий шлях вирішення цієї проблеми, який полягає
у виконанні металографічних досліджень для визначення характеристик текстури
металу та оцінці її впливу на АВ. Зазначимо, що текстура металу може виникну-
ти не тільки за дії пластичних деформацій, але і під впливом термічної обробки
[22]. Отже, врахування впливу текстури важливо для інтерпретації результатів
акустичних досліджень широкого кола явищ у металах.
ВИСНОВКИ
Виміряно просторовий розподіл швидкості поверхневих акустичних хвиль
Релея в сталі Ст.3 за їх лазерної реєстрації під час неоднорідної пластичної де-
формації. Виявлено, що швидкість поверхневих акустичних хвиль зменшується з
наближенням до області розриву зразка і залежить від напрямку поширення. На
основі оцінки залишкових напружень, згідно з акустопружним ефектом, встанов-
лено, що основний вклад у виникнення акустичної анізотропії пов’язаний із тек-
стурою сталі.
РЕЗЮМЕ. Исследовано влияние пластической деформации стали Ст.3 на скорость
поверхностных акустических волн Рэлея, измеренной методом лазерной регистрации.
Определено, что пластическая деформация приводит к появлению анизотропии акусти-
ческих свойств, которые, согласно оценки остаточных механических напряжений, в ос-
новном определяются текстурой стали.
SUMMARY. The effect of steel Ст.3 plastic deformation on the surface acoustic Raleigh
waves velocity measured by the laser registration method is studied. It is revealed that plastic
deformation causes anisotropy of the steel acoustic properties, which, according to the evaluated
residual stresses, are determine mainly by the steel texture.
1. Муравьев В. В., Зуєв Л. Б., Комаров К. Л. Скорость звука и структура стали и сплавов.
– Новосибірськ: Наука, 1996. – 184 с.
2. Обнаружение микродефектов в металлах на основе изучения акустических полей
/ Ю. В. Жилтухина, Д. В. Перов, А. Б. Рашкевич, В. С. Пермикин // Дефектоскопия.
– 2007. – № 10. – С. 26–40.
3. Быченок В. А. Лазерно-ультразвуковая диагностика остаточных напряжений в тонко-
стенных элементах изделий ракетно-космической техники // Изв. ВУЗов. Приборо-
строение. – 2011. – 54, № 7. – С. 45–50.
4. Characterisation of microstructure in 9% chromium ferritic steels using ultrasonic measure-
ment / A. Kumar, B. K. Choudhary, K. Laha et al. // Trans. Indian Inst. Met. – 2003. – 56,
№ 5. – P. 483–497.
5. Бобренко В. М., Вангели М. С., Куценко А. Н. Акустическая тензометрия (теория и
практика). – Кишинев: Штиинца, 1991. – 202 с.
6. Об ультразвуковом контроле неоднородности механических свойств гарячекатаной
стали / И. М. Полетика, Н. М. Егорова, О. А. Куликова, Л. Б. Зуев // Журн. техн. физи-
ки. – 2001. – 71, Вип. 3. – С. 37–40.
7. Характер локализации пластической деформации и разрушение высокохромистой
стали мартенситного класса / В. И. Данилов, Д. В. Орлова, Л. Б. Зуев, Г. В. Шляхова
// Изв. ВУЗов. Физика. – 2009. – 54, № 5. – С. 78–84.
8. Akhshik S., Ahmadi M. Ultrasonic Non-destructive evaluation of stress around the tip of a
crack // Asia-Pacific Conf. on NDT (Nov. 5–10, 2006). – Auckland: New Zealand, 2006.
– P. 1–8.
9. Никитина Н. Е. Акустоупругость. Опыт практического применения. – Н. Новгород:
ТАЛАМ, 2005. – 208 с.
10. Гузь А. Н., Махорт Ф. Г., Гуща О. И. Введение в акустоупругость. – К.: Наук. думка,
1977. – 162 с.
11. Rapid imaging of microstructure using spatially resolved acoustic spectroscopy / S. D. Shar-
ples, M. Clarc, W. Li, M. G. Somekh // 1st Int. Symp. on Laser Ultrasonics: Science, Tech-
61
nology and Applications (July 16–18, 2008). – Canada: Montreal. – http://www.ndt.net/
article/laser-ut2008/papers/Sharples%20LU2008.pdf
12. Лунев А. Г., Бочкарева А. В. О влиянии структурных превращений в деформируемых
материалах на скорость и затухание волн Рэлея // Изв. ТПУ. – 2008. – 312, № 2.
– С. 188–191.
13. Gerhart G. R. Rayleigh wave velocity for a stress-induced slightly anisotropic solid // J.
Acoust. Soc. Amer. – 1976. – 6, № 5. – P. 1085–1088.
14. Wagner J. W. Optical detection of ultrasound // Physical Acoustics: Ultrasonic Measurement
Methods. – 1990. – XIX. – P. 201–265.
15. Лазерный оптико-акустический метод локального измерения упругих модулей компо-
зиционных материалов, упрочненых частицами / А. А. Карабутов, Л. И. Кобелева,
Н. Б. Подымова, Т. А. Чернышева // Ел. ж-л “Техн. акустика”. – http://www.ejta.org.
– 2009. – 19. – С. 1–15.
16. Ruiz A. and Nagy P. B. Laser-ultrasonic surface wave dispersion measurements on surface-
treated metals // Ultrasonics. – 2004. – 42. – P. 665–669.
17. Морозов А. И., Проклов В. В., Станковский Б. А. Пьезоэлектрические преобразователи
для радиоэлектронных устройств. – М.: Радио и связь, 1981. – 184 с.
18. A detailed analysis of the optical beam deflection technique for usein atomic force micro-
scopy / A. J. Constant Putman, Bat-t G. De Grooth, Niek F. Van Hulst, J. Greve // J. Appl.
Phys. – 1992. – 72 (I). – P. 6–12.
19. Arattano M. and Marchi L. Measurements of debris flow velocity through cross-correlation
of instrumentation data // Natural Hazards and Earth System Sciences. – 2005. – 5. – P. 137–142.
20. Gerhart G. R. Rayleigh wave velocity for a stress-induced slightly anisotropic solid // J.
Acoust. Soc. Amer. – 1976. – 6, № 5. – P. 1085–1088.
21. Гончар А. В., Мишакин В. В. Оценка величины пластической деформации в структур-
но-неоднородных материалах с помощью ультразвуковых и металлографических ис-
следований // Металлургия и материаловедение. – 2012. – С. 221–227.
22. Курашкин К. В., Мишакин В. В. Некоторые пути реализации безнулевой акустической
тензометри // Вест. науч.-техн. развития. – 2010. – № 1. – С. 11–16.
Одержано 15.05.2013
|