Аналіз багато- компонентних систем на вміст іридію та паладію
Уперше досліджено взаємодію Ir(IV) з 5-гідроксиіміно-4-іміно-1,3-тіазолідин-2-оном та Pd(II) з 4-[N'-(4-іміно-2-оксо-тіазолідин-5-іліден)-гідразино]-бензенсульфокислотою. Встановлено оптимальні умови для утворення цих сполук, їхні метрологічні характеристики. На основі одержаних результатів роз...
Saved in:
| Published in: | Фізико-хімічна механіка матеріалів |
|---|---|
| Date: | 2014 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України
2014
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/136854 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Аналіз багато- компонентних систем на вміст іридію та паладію / Л.В. Лозинська, О.С. Тимошук, Т.Я. Врублевська // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2014. — Т. 50, № 6. — С. 89-94. — Бібліогр.: 18 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-136854 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Лозинська, Л.В. Тимошук, О.С. Врублевська, Т.Я. 2018-06-16T17:00:13Z 2018-06-16T17:00:13Z 2014 Аналіз багато- компонентних систем на вміст іридію та паладію / Л.В. Лозинська, О.С. Тимошук, Т.Я. Врублевська // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2014. — Т. 50, № 6. — С. 89-94. — Бібліогр.: 18 назв. — укp. 0430-6252 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/136854 Уперше досліджено взаємодію Ir(IV) з 5-гідроксиіміно-4-іміно-1,3-тіазолідин-2-оном та Pd(II) з 4-[N'-(4-іміно-2-оксо-тіазолідин-5-іліден)-гідразино]-бензенсульфокислотою. Встановлено оптимальні умови для утворення цих сполук, їхні метрологічні характеристики. На основі одержаних результатів розроблено нові методики визначення вмісту іридію та паладію, які апробовано під час аналізу інтерметалідів складу Tb₂Ir₃Al₉, Gd₂Ir₃Al₉, Yb₄₀Pd₄₀Ga₂₀, Yb₄₀Pd₃₈Sn₂₂ та резистора СП5-35Б (Sr ≤ 0,02). Впервые исследовано взаимодействие Ir(IV) с 5-гидроксиимино-4-имино1,3-тиазолидин-2-оном и Pd(II) с 4-[N'-(4-имино-2-оксо-тиазолидин-5-илиден)-гидразино]бензенсульфокислотой. Установлены оптимальные условия образования этих соединений, их метрологические характеристики. На основе полученных результатов разработаны новые методики определения содержания иридия и палладия, которые апробированы при анализе интерметаллидов состава Tb₂Ir₃Al₉, Gd₂Ir₃Al₉, Yb₄₀Pd₄₀Ga₂₀, Yb₄₀Pd₃₈Sn₂₂ и резистора СП5-35Б (Sr ≤ 0,02). The interaction of Ir(IV) with 5-hydroxyimino-4-imino-1,3-thiazolidin-2-one and Pd(II) with 4-[N'-(4-imino-2-oxo-thiazolidin-5-ylidene)-hydrazino]-benzenesulfonic acid has been investigated for the first time. The optimal conditions of these compounds formation, their metrological performance have been established. On the basis of the obtained results new methods of iridium and palladium determination have been elaborated, which were approved during the analysis of intermetallides Tb₂Ir₃Al₉, Gd₂Ir₃Al₉, Yb₄₀Pd₄₀Ga₂₀, Yb₄₀Pd₃₈Sn₂₂ and resistor SP5-35B (Sr ≤ 0,02). uk Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України Фізико-хімічна механіка матеріалів Аналіз багато- компонентних систем на вміст іридію та паладію Анализ многокомпонентных систем на содержание иридия и палладия Analysis of multicomponent systems for the presence of iridium and palladium Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Аналіз багато- компонентних систем на вміст іридію та паладію |
| spellingShingle |
Аналіз багато- компонентних систем на вміст іридію та паладію Лозинська, Л.В. Тимошук, О.С. Врублевська, Т.Я. |
| title_short |
Аналіз багато- компонентних систем на вміст іридію та паладію |
| title_full |
Аналіз багато- компонентних систем на вміст іридію та паладію |
| title_fullStr |
Аналіз багато- компонентних систем на вміст іридію та паладію |
| title_full_unstemmed |
Аналіз багато- компонентних систем на вміст іридію та паладію |
| title_sort |
аналіз багато- компонентних систем на вміст іридію та паладію |
| author |
Лозинська, Л.В. Тимошук, О.С. Врублевська, Т.Я. |
| author_facet |
Лозинська, Л.В. Тимошук, О.С. Врублевська, Т.Я. |
| publishDate |
2014 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Фізико-хімічна механіка матеріалів |
| publisher |
Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Анализ многокомпонентных систем на содержание иридия и палладия Analysis of multicomponent systems for the presence of iridium and palladium |
| description |
Уперше досліджено взаємодію Ir(IV) з 5-гідроксиіміно-4-іміно-1,3-тіазолідин-2-оном та Pd(II) з 4-[N'-(4-іміно-2-оксо-тіазолідин-5-іліден)-гідразино]-бензенсульфокислотою. Встановлено оптимальні умови для утворення цих сполук, їхні метрологічні характеристики. На основі одержаних результатів розроблено нові методики визначення вмісту іридію та паладію, які апробовано під час аналізу інтерметалідів складу Tb₂Ir₃Al₉, Gd₂Ir₃Al₉, Yb₄₀Pd₄₀Ga₂₀, Yb₄₀Pd₃₈Sn₂₂ та резистора СП5-35Б (Sr ≤ 0,02).
Впервые исследовано взаимодействие Ir(IV) с 5-гидроксиимино-4-имино1,3-тиазолидин-2-оном и Pd(II) с 4-[N'-(4-имино-2-оксо-тиазолидин-5-илиден)-гидразино]бензенсульфокислотой. Установлены оптимальные условия образования этих соединений, их метрологические характеристики. На основе полученных результатов разработаны новые методики определения содержания иридия и палладия, которые апробированы при анализе интерметаллидов состава Tb₂Ir₃Al₉, Gd₂Ir₃Al₉, Yb₄₀Pd₄₀Ga₂₀, Yb₄₀Pd₃₈Sn₂₂ и резистора СП5-35Б (Sr ≤ 0,02).
The interaction of Ir(IV) with 5-hydroxyimino-4-imino-1,3-thiazolidin-2-one and Pd(II) with 4-[N'-(4-imino-2-oxo-thiazolidin-5-ylidene)-hydrazino]-benzenesulfonic acid has been investigated for the first time. The optimal conditions of these compounds formation, their metrological performance have been established. On the basis of the obtained results new methods of iridium and palladium determination have been elaborated, which were approved during the analysis of intermetallides Tb₂Ir₃Al₉, Gd₂Ir₃Al₉, Yb₄₀Pd₄₀Ga₂₀, Yb₄₀Pd₃₈Sn₂₂ and resistor SP5-35B (Sr ≤ 0,02).
|
| issn |
0430-6252 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/136854 |
| citation_txt |
Аналіз багато- компонентних систем на вміст іридію та паладію / Л.В. Лозинська, О.С. Тимошук, Т.Я. Врублевська // Фізико-хімічна механіка матеріалів. — 2014. — Т. 50, № 6. — С. 89-94. — Бібліогр.: 18 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT lozinsʹkalv analízbagatokomponentnihsistemnavmístíridíûtapaladíû AT timošukos analízbagatokomponentnihsistemnavmístíridíûtapaladíû AT vrublevsʹkatâ analízbagatokomponentnihsistemnavmístíridíûtapaladíû AT lozinsʹkalv analizmnogokomponentnyhsistemnasoderžanieiridiâipalladiâ AT timošukos analizmnogokomponentnyhsistemnasoderžanieiridiâipalladiâ AT vrublevsʹkatâ analizmnogokomponentnyhsistemnasoderžanieiridiâipalladiâ AT lozinsʹkalv analysisofmulticomponentsystemsforthepresenceofiridiumandpalladium AT timošukos analysisofmulticomponentsystemsforthepresenceofiridiumandpalladium AT vrublevsʹkatâ analysisofmulticomponentsystemsforthepresenceofiridiumandpalladium |
| first_indexed |
2025-11-25T21:57:38Z |
| last_indexed |
2025-11-25T21:57:38Z |
| _version_ |
1850560563339329536 |
| fulltext |
89
Ô³çèêî-õ³ì³÷íà ìåõàí³êà ìàòåð³àë³â. – 2014. – ¹ 6. – Physicochemical Mechanics of Materials
АНАЛІЗ БАГАТОКОМПОНЕНТНИХ СИСТЕМ
НА ВМІСТ ІРИДІЮ ТА ПАЛАДІЮ
Л. В. ЛОЗИНСЬКА, О. С. ТИМОШУК, Т. Я. ВРУБЛЕВСЬКА
Львівський національний університет імені Івана Франка
Уперше досліджено взаємодію Ir(IV) з 5-гідроксиіміно-4-іміно-1,3-тіазолідин-2-оном
та Pd(II) з 4-[N'-(4-іміно-2-оксо-тіазолідин-5-іліден)-гідразино]-бензенсульфокисло-
тою. Встановлено оптимальні умови для утворення цих сполук, їхні метрологічні
характеристики. На основі одержаних результатів розроблено нові методики визна-
чення вмісту іридію та паладію, які апробовано під час аналізу інтерметалідів скла-
ду Tb2Ir3Al9, Gd2Ir3Al9, Yb40Pd40Ga20, Yb40Pd38Sn22 та резистора СП5-35Б (Sr ≤ 0,02).
Ключові слова: паладій (ІІ), іридій (IV), азолідони, спектрофотометрія, інтерме-
таліди, резистор.
Платинові метали відрізняються термотривкістю, пластичністю, корозійною
тривкістю, відбивальною та емісійною здатністю, також тепло- і електропровід-
ністю, та високими магнетними характеристиками [1, 2]. Цими унікальними фі-
зичними та хімічними властивостями володіють не тільки самі метали, але і їх
сполуки та матеріали на їхній основі: сплави, каталізатори, порошки, оксидні
плівки. Вони відіграють важливу роль у різних галузях: електроніці, електро- та
радіотехніці, машинобудуванні, хімії (каталіз), біології і медицині [1–3]. Під час
розробки нових матеріалів підвищується інтерес до досліджень сплавів та інтер-
металідів. Введенням у сплав іридію, паладію чи інших платинових металів вда-
ється не лише збільшити його механічну міцність (Ir–Hf–Nb), але і підвищити хі-
мічну стійкість (Pd–Cu–Ga) [4, 5]. Сплави на основі паладію та іридію є хороши-
ми каталізаторами (PdGa, Ni–Ir) і адсорбентами атомів гідрогену (Pd–Ag) [6–8].
Інтерметалічні сполуки іридію (Ti3Ir, ThIr2, ZrIr2, Nb3Ir, Th7Ir3, Rh17–xIrxS15 та ін.) і
паладію (YbPd2Sn та ін.) відомі як надпровідники [9–11]. Тому важливо дослі-
дити поведінку і вміст цих компонентів під час аналізу таких інтерметалідів.
Матеріали, апаратура та методика експерименту. Для створення вихідно-
го розчину Pd(II) розчинили металічний паладій (99,999%) у суміші концентрова-
них кислот HNO3 і HCl (1:3) класифікації “х.ч.”. Робочі розчини паладію (ІІ)
готували розбавленням вихідного 1,0 М HCl, а вихідний стандартний розчин Ir(IV)
([IrCl6]
2–) – спіканням точної наважки металічного іридію (99,99%) 0,01…0,05 g з
окиснювальною сумішшю 0,2 g NaNO3, 0,6 g NaOH та 0,1 g BaO2 класифікації
“ч.д.а.” із подальшим розчиненням отриманого плаву в 3 М HCl [1]. Домінуючу
форму існування Ir(IV) визначали спектрофотометрично, порівнянням електрон-
них спектрів поглинання отриманого розчину з описаними в літературі [12]. З ог-
ляду на можливі втрати іридію під час спікання виконували додаткову стандар-
тизацію йодометричним титруванням [1]. Для створення робочих розчинів розба-
вили відповідні аліквоти в 1 М хлоридній кислоті.
Розчин 5-гідроксиіміно-4-іміно-1,3-тіазолідин-2-ону готували розчиненням
точної наважки попередньо очищеного реактиву у 96% етанолі, а розчин 4-[N'-(4-
іміно-2-оксо-тіазолідин-5-іліден)-гідразино]-бензенсульфокислоти – розчинен-
ням точної наважки реагенту у дистиляті.
Контактна особа: Л. В. ЛОЗИНСЬКА, e-mail: L_lozynska@mail.ru
90
Розчини Na2B4O7, CH3COONa, NaCl і NaOH готували з наважки, а HCl,
CH3COOН – розведенням відповідних концентрованих кислот. Ці розчини вико-
ристовували для підтримання сталої іонної сили і створення необхідного рН. Всі
використовувані водні розчини готували на дистиляті.
Спектрофотометричні вимірювання здійснювали на спектрофотометрі 108
UV/ULAB у кварцових кюветах з товщиною поглинального шару 1,0 cm, а також
фотоколориметрі КФК-3 (l = 5,0 cm). Вимірювали рН на рН-метрі pH-150 М з ком-
бінованим скляним електродом (РУП “Гомельський завод вимірювальних прила-
дів”, Білорусія).
Результати та їх обговорення. Відомо про можливість використання по-
хідних роданіну, які належать до класу азолідонів, для спектрофотометричного
визначення шляхетних металів [13, 14]. Тому використали уперше синтезовані
нові органічні реагенти – 5-гідроксиіміно-4-іміно-1,3-тіазолідин-2-он (ГІТО) та
4-[N'-(4-іміно-2-оксо-тіазолідин-5-іліден)-гідразино]-бензенсульфокислоту (ІТГБК),
які теж є представниками класу азолідонів, для спектрофотометричного визна-
чення платиноїдів [15].
Спектрофотометричним методом встановили умови взаємодії іридію (IV) з
ГІТО та паладію (ІІ) з ІТГБК. Електронні спектри поглинання сполук паладію (ІІ)
та іридію (IV) з досліджуваними реагентами наведено на рисунку. Максимуми
світлопоглинання комплексів і реагентів збігаються через те, що у взаємодію
вступають молекулярні форми ГІТО та ІТГБК, а не іонні. Проте за наявності ме-
талу в розчині відбувається гіпсохромний ефект і утворюється широка смуга пог-
линання в обох випадках, що свідчить про комплексоутворення.
Спектри поглинання розчинів азолідонів та їхніх сполук з платиноїдами
(a: 1 – ІТГБК; 2 – Pd(II) + ІТГБК; СPd(II) = 2,010–5 M; СІТГБК = 4,010–5 M; pH 8,0;
b: 1 – ГІТО; 2 – Ir(IV) + ГІТО; CIr(IV) = 2,010–5 M; СГІТО = 4,010–5 M; pH 5,0):
l = 1,0 cm; CNaCl = 0,1 M; А – оптична густина.
Absorption spectra of solutions of azolidones and azolidones compounds with platinum metals
(a: 1 – ITHBA; 2 – Pd(II) + ITHBA; СPd(II) = 2.010–5 M; СITHBA = 4.010–5 M; pH 8.0;
b: 1 – HITO; 2 – Ir(IV) + HITO; CIr(IV) = 2.010–5 M; СHITO = 4.010–5 M; pH 5.0):
l = 1.0 cm; CNaCl = 0.1 M; А – optical density.
Сполуці Pd(ІІ) з ІТГБК властиве плече світлопоглинання у межах 420…450 nm,
тоді як сам реагент поглинає світло при 382 nm (див. рисунок, графік а). Розчин
ГІТО при рН 5,0 характеризується максимумом абсорбції при 264 nm, а сполука
Ir(IV)–ГІТО характеризується плечем у діапазоні 320…470 nm (див. рисунок, гра-
фік b). Взаємодія Ir(IV) з ГІТО за кімнатної температури відбувається повільно,
тому для її пришвидшення розчини нагрівали на киплячій водяній бані впродовж
60 min. Утворення комплексу Pd(II) з ІТГБК відбувається у широкому діапазоні
рН і миттєво за кімнатної температури, а максимальний вихід спостерігають у
91
діапазоні рН 7,6…8,3. Умови фотометричного визначення іридію (IV) з ГІТО і
паладію (ІІ) з ІТГБК та метрологічні характеристики (n – кількість паралельних
дослідів; P – довірча ймовірність) наведені в табл. 1.
Таблиця 1. Оптимальні умови та метрологічні характеристики
фотометричного визначення Pd(II) та Ir(IV) з азолідонами; n = 5; P = 0,95
Система pH
λ,
nm
Надлишок
реагенту
Межі ліній-
ності, g/ml
Нижня межа
визначення,
g/ml
Коефіцієнт
кореляції,
R
Pd(II)–
ІТГБК
8,0 438 5-кратний 0,2…2,2 0,2 0,9997
Ir(IV)–
ГІТО
5,0 350 1…1,5-кратний 1,3…11,5 1,5 0,9989
На основі розроблених методик визначали вміст паладію та іридію в інтер-
металідах і паладієвому резисторі. Досліджували селективність цих методик від-
носно металів, які також присутні у досліджуваних об’єктах і переходять у роз-
чин під час пробопідготовки (табл. 2).
Таблиця 2. Селективність спектрофотометричного визначення вмісту Ir(IV)
та Pd(II) з азолідонами у модельних розчинах за оптимальних умов
Іон Al(III) Ga(III) Yb(III) Sn(II) Fe(III) Cu(II) Rh(III) Pt(IV) Ir(IV) Ag(I)
СPd:CІон 1:40 1:50 1:15 1:40 1:15 1:50 1:15 1:15 1:2 1:40
Іон Al(III) Tb(III) Gd(III) Cd(II) Fe(III) Cu(II) Rh(III) Pt(IV) Pd(II) Zn(II)
CIr:CІон 1:10 1:100* 1:100* 1:75 0,2 0,12 0,15 0,08 0,1 100
* – вищі концентрації вказаних іонів не досліджували.
Визначенню іридію не заважають достатньо великі надлишки Tb(III), Gd(III),
Al(III), так само як і паладію – значні надлишки Al(III), Sn(II), Ga(III), Yb(III),
Fe(III), Ag(I), Cu(II), Rh(III) (табл. 2). Оскільки вміст компонентів, які присутні в
інтерметалідах і резисторі, не перевищує допустимі концентрації, то маскування
не виконували.
Методика визначення вмісту іридію. У мірну колбу ємністю 25,0 ml дода-
вали 0,25 ml 8,010–3 M розчину ГІТО, аліквоту розчину Ir(IV) у межах 1,3…
11,5 g/ml у кінцевому об’ємі, 1,25 ml 2,0 M розчину натрій хлориду і 2,0 ml
4,0 M розчину натрій ацетату. Встановлювали кислотність отриманого розчину
(до рН 5,0) на рН-метрі за допомогою CH3COONa та CH3COOH. Інтенсивність
світлопоглинання досліджуваного розчину відносно розчину порівняння вимірю-
вали після 60 min нагрівання на киплячій водяній бані при λ = 350 nm, l = 1,0 cm.
Концентрацію іридію (IV) знаходили за градуювальним графіком або способом
порівняння. Правильність спектрофотометричної методики перевіряли, аналізую-
чи інтерметаліди Tb2Ir3Al9, Gd2Ir3Al9 [16].
Інтерметаліди іридію, не зважаючи на хімічну інертність металічного іри-
дію, розчинні за нагрівання у суміші концентрованих HCl та HNO3 у співвідно-
шенні 10:1 [1]. Щоб одержати аналізований розчин, наважку сплаву масою 0,05…
0,1 g розчиняли у 10…20 ml суміші вказаних кислот та кип’ятили на піщаній бані
декілька годин. Залишок чорного кольору, який осідав на дні склянки, відфільт-
ровували, а розчин кількісно переносили у мірну колбу ємністю 200,0 ml. Зали-
шок додатково сплавляли з окиснювальною сумішшю (NaNO3 + NaOH у співвід-
92
ношенні 3:1) упродовж 2 h при 700C з подальшим розчиненням плаву під час
нагрівання у 3 M хлоридній кислоті. Одержаний розчин кількісно переносили до
попереднього і доводили до мітки дистильованою водою. Для аналізів відбирали
аліквотні частини розчинів інтерметалідів об’ємом 0,4…1,0 ml, в яких визначали
концентрацію іридію за градуювальним графіком або способом порівняння. Вміст
іридію в інтерметалідах додатково перевіряли вольтамперометричним методом
(табл. 3) (n – кількість паралельних дослідів; ω – масова частка; S – стандартне
відхилення; t – критерій Стьюдента; Sr – відносне стандартне відхилення). По-
хибка визначення не перевищує похибку фотометричного аналізу.
Таблиця 3. Результати визначення вмісту іридію у сплавах Tb2Ir3Al9
та Gd2Ir3Al9; n = 3; P = 0,95
Вольтамперометричний
метод
Спектрофотометричний
метод
Інтерметалід
calc
Ir ,
%
Ir /pr S t n , %
Sr
Ir /pr S t n , %
Sr
Tb2Ir3Al9 50,7 50,6±0,9 0,007 51,7±1,7 0,013
Gd2Ir3Al9 50,9 50,8±0,7 0,006 51,2±1,3 0,010
Методика визначення вмісту паладію. У мірну колбу ємністю 25,0 ml до-
давали 2,5 ml 1,010–3 M розчину ІТГБК, аліквоту розчину Pd(II) у межах 0,2…
2,2 g/ml у кінцевому об’ємі, 12,5 ml 0,1 M розчину натрій тетраборату. Встанов-
лювали кислотність отриманого розчину (до рН 8,0) на рН-метрі за допомогою
HCl і NaOH та вимірювали інтенсивність його світлопоглинання відносно розчи-
ну порівняння, який готували аналогічно лише без додавання паладію при
λ = 438 nm, l = 5,0 cm. Концентрацію паладію (IІ) знаходили за градуювальним
графіком або способом порівняння.
Розроблену методику апробували, визначаючи вміст паладію (ІІ) з ІТГБК у
відпрацьованому резисторі СП5-35Б (22,45 mg Ag та 28,92 mg Pd) та інтерметалі-
дах Yb40Pd40Ga20, Yb40Pd38Sn22 [17, 18].
Розчиняли резистор так: деталі резистора, які містили дорогоцінні метали,
помістили в термотривку хімічну склянку об’ємом 150 ml, після цього туди внес-
ли 20 ml суміші концентрованих хлоридної та нітратної кислот (3:1). Розчиняли
деталі у суміші кислот під час нагрівання на піщаній бані, накривши хімічну
склянку годинниковим склом. Одержаний розчин випарили до вологих солей та
перевели паладій (ІІ) у хлоридну форму, продовжуючи нагрівати на піщаній бані
в присутності 10 ml концентрованої хлоридної кислоти до припинення виділення
оксидів нітрогену. Після цього вміст склянки кількісно перенесли в мірну колбу
об’ємом 50,0 ml та довели до мітки дистильованою водою. Робочий розчин готу-
вали розбавленням вихідного розчину в 10 разів 1 M хлоридною кислотою. Для
аналізу відбирали аліквоти робочого розчину досліджуваного об’єкта об’ємом
0,5 ml, у яких визначали паладій (II) за градуювальним графіком або способом
порівняння. Одержані результати (табл. 4) добре узгоджуються з результатом ви-
значення вмісту паладію атомно-абсорбційним методом (λ = 246,5 nm, полум’я –
пропан–бутан–повітря).
Інтерметаліди паладію масою 0,1…0,2 g розчиняли в 10…20 ml суміші кон-
центрованих HCl та HNO3 (3:1). Отриману суміш кип’ятили у хімічній склянці на
піщаній бані впродовж 1…2 h. Сухий залишок розчиняли в 2,5 M розчині хло-
ридної кислоти і переносили у мірну колбу ємністю 100,0 ml. Робочі розчини от-
римували розбавленням вихідних розчинів у 10 разів 1 M HCl. Для визначення
вмісту паладію відбирали аліквоти робочих розчинів інтерметалідів об’ємом
93
0,5…1,0 ml. Концентрацію паладію знаходили за описаною вище методикою.
Отримані результати добре узгоджуються із результатами визначення вмісту па-
ладію вольтамперометричним методом в аміачному середовищі (табл. 5) [1].
Таблиця 4. Результати спектрофотометричного визначення вмісту паладію
з ІТГБК у резисторі СП5-35Б; n = 3; P = 0,95
Метод визначення Pd /C S t n , mg Sr
Спектрофотометричний 23,7±0,4 0,007
Атомно-абсорбційний 23,3±1,4 0,025
Таблиця 5. Результати визначення вмісту паладію
в інтерметалідах Yb40Pd40Ga20 та Yb40Pd38Sn22; n = 3; P = 0,95
Вольтамперометричний
метод
Спектрофотометричний
метод
Інтерметалід
calc
Pd ,
%
Pd /pr S t n
Sr
Pd /pr S t n , %
Sr
Yb40Pd40Ga20 33,9 34,3±0,6 0,007 34,6±1,4 0,016
Yb40Pd38Sn22 29,8 30,2±0,8 0,011 29,5±1,0 0,014
ВИСНОВКИ
Досліджено взаємодію нових реагентів класу азолідонів: 4-[N'-(4-іміно-2-ок-
со-тіазолідин-5-іліден)-гідразино]-бензенсульфокислоти з іонами Pd(II) та 5-гід-
роксиіміно-4-іміно-1,3-тіазолідин-2-ону з іонами Ir(IV), встановлено оптимальні
умови їх взаємодії. Розроблено спектрофотометричні методики визначення цих
платиноїдів та досліджено селективність розроблених методик. Методики успіш-
но апробовано під час аналізу резистора та інтерметалідів. Одержані результати
добре узгоджуються з арбітражними методиками: вольтамперометричною та
атомно-абсорбційною. Похибки визначення за розробленими методиками не пе-
ревищують похибки фотометричного визначення.
РЕЗЮМЕ. Впервые исследовано взаимодействие Ir(IV) с 5-гидроксиимино-4-имино-
1,3-тиазолидин-2-оном и Pd(II) с 4-[N'-(4-имино-2-оксо-тиазолидин-5-илиден)-гидразино]-
бензенсульфокислотой. Установлены оптимальные условия образования этих соедине-
ний, их метрологические характеристики. На основе полученных результатов разработа-
ны новые методики определения содержания иридия и палладия, которые апробированы
при анализе интерметаллидов состава Tb2Ir3Al9, Gd2Ir3Al9, Yb40Pd40Ga20, Yb40Pd38Sn22 и
резистора СП5-35Б (Sr ≤ 0,02).
SUMMARY. The interaction of Ir(IV) with 5-hydroxyimino-4-imino-1,3-thiazolidin-2-one
and Pd(II) with 4-[N'-(4-imino-2-oxo-thiazolidin-5-ylidene)-hydrazino]-benzenesulfonic acid
has been investigated for the first time. The optimal conditions of these compounds formation,
their metrological performance have been established. On the basis of the obtained results new
methods of iridium and palladium determination have been elaborated, which were approved
during the analysis of intermetallides Tb2Ir3Al9, Gd2Ir3Al9, Yb40Pd40Ga20, Yb40Pd38Sn22 and
resistor SP5-35B (Sr ≤ 0,02).
1. Аналитическая химия платиновых металлов / С. И. Гинзбург, Н. А. Езерская, И. В. Про-
кофьев и др. – М.: Наука, 1972. – 614 с.
2. Аналитическая химия металлов платиновой группы: Сб. статтей / Под ред. Ю. А. Зо-
лотов, Г. М. Варшал, В. М. Иванов. – М.: Едиториал УРСС, 2003. – 592 с.
3. Сулима В. С. Електрорадіоматеріали: Навч. пос. для вищих навч. закладів. – Харків:
УІПА, 2004. – 140 с.
94
4. Corrosion and biocompatibility testing of palladium alloy castings / M. Syverud, J. E. Dahl,
H. Hero, E. Morisbak // Dent. Mater. – 2001. – 17, № 1. – P. 7–13.
5. Sha J. B. and Yamabe-Mitarai Y. Ultra-high strength of Ir–Hf–Nb ternary alloys with an
fcc/L12 microstructure at 1950°C // Intermetallics. – 2013. – 32, № 1. – P. 145–150.
6. In situ surface characterization of the intermetallic compound PdGa – A highly selective
hydrogenation catalyst / K. Kovnir, M. Armbrüster, D. Teschner et al. // Surf. Sci. – 2009.
– 603, № 10–12. – P. 1784–1792.
7. Structural and catalytic properties of supported Ni–Ir alloy catalysts for H2 generation via
hydrous hydrazine decomposition / L. He, Ya. Huang, X. Ya. Liu et al. // Appl. Catal., B.
– 2014. – 147, № 5. – P. 779–788.
8. Chen Sh., Adams B. D., and Chen A. Synthesis and electrochemical study of nanoporous
Pd–Ag alloys for hydrogen sorption // Electrochim. Acta. – 2010. – 56, № 1. – P. 61–67.
9. Ливингстон С. Химия рутения, родия, палладия, осмия, иридия, платины / Пер. с англ.
П. А. Чельцова-Бебутова, под ред. Р. Н. Щелокова. – М.: Мир, 1978. – 366 с.
10. Suppression of electron correlations in the superconducting alloys of Rh17–xIrxS15 / H. R. Na-
ren, A. Tamizhavel, A. K. Nigam, S. Ramakrishan // Physica C: Superconductivity. – 2010.
– 470, № 17–18. – P. 682–684.
11. Magnetic fluctuations and superconductivity in YbPd2Sn / A. Amato, B. Roessli, P. Fischer
et al. // Physica B: Condensed Matter. – 2003. – 326, № 1–4. – P. 369–373.
12. Езерская Н. А., Кисилева И. Н. Кулонометрическое определение иридия во фторидно-
хлоридных растворах // Журн. аналит. химии. – 2001. – 56, № 9. – С. 967–970.
13. Гурьева Р. Ф., Саввин С. Б. Азороданины, азотиопропиороданины и их аналитическое
применение // Успехи химии. – 1998. – 67, № 3. – С. 236–251.
14. Гурьева Р. Ф., Саввин С. Б. Спектрофотометрические методы определения благород-
ных металлов // Журн. аналит. химии. – 2002. – 57, № 11. – С. 1158–1175.
15. Lozynska L. and Tymoshuk O. Spectrophotometric investigation of palladium (II) ions inter-
action with 5-hydroxyimino-4-imino-1,3-thiazolidin-2-one // Chemistry & Chemical Tech-
nology. Chemistry. – 2013. – 7, № 4. – P. 391–395.
16. Уточнення кристалічної структури тернарних алюмінідів R2Ir3Al9 (R = Gd, Tb) / Ю. Лу-
цишин, Я. Токайчук, П. Демченко, Р. Гладишевський // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. хім.
– 2010. – Вип. 51. – С. 52–59.
17. Giovannini M., Pasero R., and Saccone A. Phase relationships at 600C of the Yb–Pd–Sn
system from 25 to 100 at.% Yb // Intermetallics. – 2010. – 18, № 4. – P. 429–433.
18. Crystal structure and magnetic behaviour of ternary YbTGa2 compounds (T = Ni, Pd, Pt)
and quaternary solid solutions YbPd1–xAgxGa2 / P. Rogl, Yu. Grin, K. Hiebl, and C. Godart
// J. Alloys Compd. – 1996. – 239, № 2. – P. 127–130.
Одержано 16.12.2013
|