Изменения в структуре овариальной ткани при ее насыщении 1,2-пропандиолом в средах различного состава

• Published in: Проблемы криобиологии и криомедицины
• Date: 2016
• Main Authors: Трутаева, И.А., Кирошка, В.В., Божкова, Ю.О., Бондаренко, Т.П.
• Format: Article
• Language: Russian
• Published: Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України 2016
• Subjects: Теоретическая и экспериментальная криобиология
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/137377
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Изменения в структуре овариальной ткани при ее насыщении 1,2-пропандиолом в средах различного состава / И.А. Трутаева, В.В. Кирошка, Ю.О. Божкова, Т.П. Бондаренко // Проблемы криобиологии и криомедицины. — 2016. — Т. 26, № 1. — С. 53–62. — Бібліогр.: 21 назв. — рос.

Одной из наиболее перспективных технологий сохранения фертильности у женщин при патологиях яичников различного генеза является трансплантация криоконсервированной овариальной ткани. Для широкого внедрения данной технологии в клиническую практику необходимо оптимизировать протоколы замораживания-оттаивания. Одним из этапов совершенствования процесса криоконсервирования является повышение осмотической толерантности клеток в структуре ткани при добавлении растворов криопротекторов. В данной работе был проведен сравнительный анализ динамики объемной и морфологической трансформации овариальной ткани при поэтапном насыщении 1,2-ПД (1,5–3 М) в средах различного состава. Установлено, что сохранение целостности структуры фолликулов в конечной концентрации 1,2-ПД (3 М) зависело от количественных соотношений электролитных и неэлектролитных компонентов исходной среды. Экспериментально доказано, что повышение осмолярности исходной среды за счет введения неэлектролитного компонента (сахарозы) приводило к уменьшению объема ооцитов и сохранению межклеточных контактов структурных компонентов фолликула. Однією з найбільш перспективних технологій збереження фертильності у жінок із патологіями яєчників різного генезу є трансплантація кріоконсервованої оваріальної тканини. Для широкого впровадження даної технології в клінічну практику необхідно оптимізувати протоколи заморожування-відтавання. Одним із етапів удосконалення процесу кріоконсервування є підвищення осмотичної толерантності клітин у структурі тканини під час додавання розчинів кріопротекторів. У даній роботі було проведено порівняльний аналіз динаміки об'ємної та морфологічної трансформації оваріальної тканини під час поетапного насичення 1,2-ПД (1,5–3 М) у середовищах різного складу. Встановлено, що збереження цілісності структури фолікулів у кінцевій концентрації 1,2-ПД (3 М) залежало від кількісних співвідношень електролітних і неелектролітних компонентів початкового середовища. Експериментально доведено, що підвищення осмолярності вихідного середовища за рахунок введення неелектролітного компонента (сахарози) призводило до зменшення об'єму ооцитів і збереження міжклітинних контактів структурних компонентів фолікула. One of the most promising technologies of preserving fertility in women with ovarian pathologies of various origins is the transplantation of cryopreserved ovarian tissue. Wide introduciton of this technology into a clinical practice requires the optimizing of freeze-thawing protocols. One of the stages of improving the cryopreservation process is the enhancing of osmotic tolerance of cells in the tissue when adding the cryoprotective solutions. In this research there was comparatively analyzed the dynamics of volumetric and morphological transformation of ovarian tissue at its gradual saturation with the 1,2-PD (1.5–3 M) in the media of different composition. The preservation of follicle structure integrity in the final concentration of 1,2-PD (3 M) was found to be dependent on quantitative ratios of electrolyte and non-electrolyte components of the initial medium. An increase in the initial medium osmolarity by introducing a non-electrolyte component (sucrose) resulted in a decrease in the volume of oocytes and maintaining of cell-to-cell contacts of the follicle structural components.