Влияние структуры горного массива и порядка отработки камерных запасов на разубоживание руды
Изложены результаты влияния изменяющейся структуры горного массива и порядка отработки камерных запасов на показатели разубоживания руды при этажных системах разработки с твердеющей закладкой. Рассмотрено влияние особенностей контакта рудной залежи с закладочным массивом в зависимости от порядка о...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Геотехнічна механіка |
|---|---|
| Дата: | 2014 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Russian |
| Опубліковано: |
Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України
2014
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/137407 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Влияние структуры горного массива и порядка отработки камерных запасов на разубоживание руды / А.М. Кузьменко, М.В. Петлёваный // Геотехнічна механіка: Міжвід. зб. наук. праць. — Дніпропетровск: ІГТМ НАНУ, 2014. — Вип. 118. — С. 37-45. — Бібліогр.: 8 назв. — рос. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-137407 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Кузьменко, А.М. Петлёваный, М.В. 2018-06-17T10:58:27Z 2018-06-17T10:58:27Z 2014 Влияние структуры горного массива и порядка отработки камерных запасов на разубоживание руды / А.М. Кузьменко, М.В. Петлёваный // Геотехнічна механіка: Міжвід. зб. наук. праць. — Дніпропетровск: ІГТМ НАНУ, 2014. — Вип. 118. — С. 37-45. — Бібліогр.: 8 назв. — рос. 1607-4556 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/137407 622.013.364.3 Изложены результаты влияния изменяющейся структуры горного массива и порядка отработки камерных запасов на показатели разубоживания руды при этажных системах разработки с твердеющей закладкой. Рассмотрено влияние особенностей контакта рудной залежи с закладочным массивом в зависимости от порядка отработки очистных камер. Установлено, что разубоживание руды породами лежачего бока очистных камер имеет менее выраженную интенсивность в сравнении с камерами висячего бока. Разубоживание камер первых очередей отработки лежачего бока в два раза меньше, чем камер висячего бока. Однако при увеличении длины камеры в 2 раза разубоживание породами лежачего бока возрастает более чем в 3 раза. Приведены зависимости величины разубоживания добытой руды от физико- механических характеристик горного массива, находящегося на контакте с очистной камерой. Викладено результати впливу мінливої структури гірського масиву і порядку відпрацювання камерних запасів на показники збіднення руди при поверхових системах розробки з твердіючим закладенням. Розглянуто вплив особливостей контакту рудного покладу з закладним масивом залежно від порядку відпрацювання очисних камер. Встановлено, що збіднення руди породами лежачого боку очисних камер має менш виражену інтенсивність в порівнянні з камерами висячого боку. Збіднення камер перших черг відпрацювання лежачого боку в два рази менше, ніж камер висячого боку. Однак при збільшенні довжини камери у 2 рази збіднення породами лежачого боку зростає більш ніж в 3 рази. Наведено залежності величини збіднення видобутої руди від фізико-механічних характеристик гірського масиву, що знаходиться на контакті з очисної камерою. The article presents results of how changed structure of the rocks and sequence of chamber reserves mining impact on rate of the ore dilution when a horizon is mined with consolidating stowing. Impact of the ore deposit specific contact with filling mass is considered depending on sequence of stoping chambers mining. It is stated that ore dilution by footwall rocks in the stoping chambers is less intensive if compare with chambers in the sidewall. Ore dilution in the footwall of the first-stage mining is twice less than in chambers of the sidewall. However, when chamber length increases by twice, dilution by the sidewall rocks increase by more than triple. Dependence of dilution value of extracted ore on physical and mechanical characteristics of the rock massif in area contacting with stoping chamber is presented. ru Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України Геотехнічна механіка Влияние структуры горного массива и порядка отработки камерных запасов на разубоживание руды Вплив стукрури гірничого масиву та порядку відпрацювання камерніх запасів на зубожіння руди Impact of rock massif structure and sequence of chamber reserves mining on the ore dilution Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Влияние структуры горного массива и порядка отработки камерных запасов на разубоживание руды |
| spellingShingle |
Влияние структуры горного массива и порядка отработки камерных запасов на разубоживание руды Кузьменко, А.М. Петлёваный, М.В. |
| title_short |
Влияние структуры горного массива и порядка отработки камерных запасов на разубоживание руды |
| title_full |
Влияние структуры горного массива и порядка отработки камерных запасов на разубоживание руды |
| title_fullStr |
Влияние структуры горного массива и порядка отработки камерных запасов на разубоживание руды |
| title_full_unstemmed |
Влияние структуры горного массива и порядка отработки камерных запасов на разубоживание руды |
| title_sort |
влияние структуры горного массива и порядка отработки камерных запасов на разубоживание руды |
| author |
Кузьменко, А.М. Петлёваный, М.В. |
| author_facet |
Кузьменко, А.М. Петлёваный, М.В. |
| publishDate |
2014 |
| language |
Russian |
| container_title |
Геотехнічна механіка |
| publisher |
Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Вплив стукрури гірничого масиву та порядку відпрацювання камерніх запасів на зубожіння руди Impact of rock massif structure and sequence of chamber reserves mining on the ore dilution |
| description |
Изложены результаты влияния изменяющейся структуры горного массива и
порядка отработки камерных запасов на показатели разубоживания руды при этажных системах разработки с твердеющей закладкой. Рассмотрено влияние особенностей контакта
рудной залежи с закладочным массивом в зависимости от порядка отработки очистных камер.
Установлено, что разубоживание руды породами лежачего бока очистных камер имеет менее
выраженную интенсивность в сравнении с камерами висячего бока. Разубоживание камер первых
очередей отработки лежачего бока в два раза меньше, чем камер висячего бока. Однако при увеличении длины камеры в 2 раза разубоживание породами лежачего бока возрастает более чем в
3 раза.
Приведены зависимости величины разубоживания добытой руды от физико-
механических характеристик горного массива, находящегося на контакте с очистной камерой.
Викладено результати впливу мінливої структури гірського масиву і порядку
відпрацювання камерних запасів на показники збіднення руди при поверхових системах розробки з твердіючим закладенням. Розглянуто вплив особливостей контакту рудного покладу
з закладним масивом залежно від порядку відпрацювання очисних камер.
Встановлено, що збіднення руди породами лежачого боку очисних камер має менш виражену інтенсивність в порівнянні з камерами висячого боку. Збіднення камер перших черг
відпрацювання лежачого боку в два рази менше, ніж камер висячого боку. Однак при збільшенні довжини камери у 2 рази збіднення породами лежачого боку зростає більш ніж в 3 рази.
Наведено залежності величини збіднення видобутої руди від фізико-механічних характеристик гірського масиву, що знаходиться на контакті з очисної камерою.
The article presents results of how changed structure of the rocks and sequence of
chamber reserves mining impact on rate of the ore dilution when a horizon is mined with consolidating
stowing. Impact of the ore deposit specific contact with filling mass is considered depending
on sequence of stoping chambers mining.
It is stated that ore dilution by footwall rocks in the stoping chambers is less intensive if compare
with chambers in the sidewall. Ore dilution in the footwall of the first-stage mining is twice
less than in chambers of the sidewall. However, when chamber length increases by twice, dilution
by the sidewall rocks increase by more than triple.
Dependence of dilution value of extracted ore on physical and mechanical characteristics of the
rock massif in area contacting with stoping chamber is presented.
|
| issn |
1607-4556 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/137407 |
| citation_txt |
Влияние структуры горного массива и порядка отработки камерных запасов на разубоживание руды / А.М. Кузьменко, М.В. Петлёваный // Геотехнічна механіка: Міжвід. зб. наук. праць. — Дніпропетровск: ІГТМ НАНУ, 2014. — Вип. 118. — С. 37-45. — Бібліогр.: 8 назв. — рос. |
| work_keys_str_mv |
AT kuzʹmenkoam vliâniestrukturygornogomassivaiporâdkaotrabotkikamernyhzapasovnarazuboživanierudy AT petlevanyimv vliâniestrukturygornogomassivaiporâdkaotrabotkikamernyhzapasovnarazuboživanierudy AT kuzʹmenkoam vplivstukrurigírničogomasivutaporâdkuvídpracûvannâkamerníhzapasívnazubožínnârudi AT petlevanyimv vplivstukrurigírničogomasivutaporâdkuvídpracûvannâkamerníhzapasívnazubožínnârudi AT kuzʹmenkoam impactofrockmassifstructureandsequenceofchamberreservesminingontheoredilution AT petlevanyimv impactofrockmassifstructureandsequenceofchamberreservesminingontheoredilution |
| first_indexed |
2025-11-27T05:48:28Z |
| last_indexed |
2025-11-27T05:48:28Z |
| _version_ |
1850800230916685824 |
| fulltext |
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2014. №118
37
622.013.364.3
Кузьменко А.М., д-р техн. наук, профессор,
Петлёваный М.В., канд. техн. наук, доцент
(Государственное ВУЗ «НГУ»)
ВЛИЯНИЕ СТРУКТУРЫ ГОРНОГО МАССИВА И ПОРЯДКА
ОТРАБОТКИ КАМЕРНЫХ ЗАПАСОВ НА РАЗУБОЖИВАНИЕ РУДЫ
КузьменкоО.М., д-р техн. наук, професор,
Петльований М.В., канд. техн. наук, доцент
(Державний ВНЗ «НГУ»)
ВПЛИВ СТУКРУРИ ГІРНИЧОГО МАСИВУ ТА ПОРЯДКУ
ВІДПРАЦЮВАННЯ КАМЕРНІХ ЗАПАСІВ НА ЗУБОЖІННЯ РУДИ
Kuzmenko A.M., D. Sc. (Tech.), Professor,
Petlyovany M.V., Ph. D. (Tech.), Associate Professor
(State H E I «NMU»)
IMPACT OF ROCK MASSIF STRUCTURE AND SEQUENCE
OF CHAMBER RESERVES MINING ON THE ORE DILUTION
Аннотация. Изложены результаты влияния изменяющейся структуры горного массива и
порядка отработки камерных запасов на показатели разубоживания руды при этажных сис-
темах разработки с твердеющей закладкой. Рассмотрено влияние особенностей контакта
рудной залежи с закладочным массивом в зависимости от порядка отработки очистных ка-
мер.
Установлено, что разубоживание руды породами лежачего бока очистных камер имеет менее
выраженную интенсивность в сравнении с камерами висячего бока. Разубоживание камер первых
очередей отработки лежачего бока в два раза меньше, чем камер висячего бока. Однако при уве-
личении длины камеры в 2 раза разубоживание породами лежачего бока возрастает более чем в
3 раза.
Приведены зависимости величины разубоживания добытой руды от физико-
механических характеристик горного массива, находящегося на контакте с очистной каме-
рой.
Ключевые слова. Разубоживание, крепость пород, площадь обнажения пород, породы
висячего и лежачего боков, прочность закладки.
Введение. Одним из показателей, характеризующих эффективность камер-
ных систем разработки с твердеющей закладкой, является разубоживание или
засорение добытой руды. При разработке крутопадающих рудных залежей со
слабыми породами лежачего и висячего бока, а также недостаточно прочный
закладочный массив обрушается под сейсмическим воздействием взрывных ра-
бот, что приводят к засорению отбитой руды. Величина засорения или разубо-
живания рудной массы зависит от прочности горного массива, который форми-
руется технологическими параметрами системы разработки. В производствен-
ных условиях этот показатель стремятся уменьшить, совершенствуя технологи-
ческие параметры и порядок отработки рудных запасов по площади рудной за-
лежи.
© А.В. Кузьменко, М.В. Петлеваный, 2014
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2014. №118
38
Камерные запасы руды находятся как в окружении массива рудной залежи,
так боковых пород и закладочного массива. В зависимости от порядка отработ-
ки камерных запасов по рудной площади на этажах формируется структурное
строение техногенного горного массива и величина разубоживания рудной
массы.
Рудные запасы очистных камер первой очереди разубоживаются породами
висячего или лежачего боков залежи. Последующие камеры отрабатываются в
окружении искусственного массива, что подтверждается высокими показателя-
ми разубоживания. Например, величина разубоживания рудной массы на руд-
никах Заполярный и Гайский ГОК соответственно составляет 17,4 % и 11 % [1,
2], а среднее разубоживание по рудникам Украины – 8,7 % [3]. Повышение ра-
зубоживания рудной массы твердеющей закладкой на 1 % влечет за собой сни-
жение извлечения на обогатительной фабрике на 1 % [4].
При системах разработки рудных залежей с твердеющей закладкой рудная
масса может, как загрязняться материалами наполнителя, так и быть инертной
или сопутствующим компонентом при металлургическом переделе [5]. Однако
для полного заполнения камер инертными материалами, или содержащих по-
лезные компоненты, требуются значительные объемы, которые связаны с их
добычей на отдельных месторождениях и транспортированием к закладочному
комплексу шахты. Суммарные затраты на закладочные работы значительно
возрастают, что делает добычу руд неэффективной. Для снижения затрат в ка-
честве заполнителя применяют дробленную породу от проведения горных вы-
работок, добавляя ее в состав закладочной смеси или отходы обогащения [6, 7].
В процессе заполнения камер закладочной смесью формируется многослойный
массив, который обладает разной прочностью и при обнажении и массовом
взрыве обрушается в очистную камеру.
Объектом исследования являются порядок отработки мощного рудного тела
Южно-Белозерского месторождения богатых железных руд, разрабатываемого
Запорожским железорудным комбинатом (ЗЖРК).
Падение рудной залежи “Главная” восточное. Угол падения рудо-породной
толщи от 60
о
до 80
о
с пластообразной формой залежи. Максимальная мощность
залежи 150 м в южном крыле шахтного поля, минимальная на северном – 10 м.
В лежачем боку залегают кварц-хлорит-серицитовые сланцы, прочностью 60–
90 МПа. На контакте руды со сланцами часто встречаются прослойки кварци-
тов мощностью до 10 м. Висячий бок северной части месторождения представ-
лен железистыми кварцитами, весьма крепкими, трещиноватыми и устойчивы-
ми, прочностью 120-160 МПа. В южной части висячего бока залегают породы,
аналогичные по своей структуре лежачему боку.
Отработка мощного рудного тела осуществляется камерной системой разра-
ботки с твердеющей закладкой преимущественно по схеме «камера-целик» от
центра шахтного поля к его флангам. Высота камеры (этажа) составляет 100-
200 м, ширина камер - 30 м.В зависимости от колебаний мощности 2-3 камеры
располагают вкрест простирания, а отработку запасов ведут от висячего бока к
лежачему и наоборот. При данной схеме выделяют камеры первой и второй
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2014. №118
39
очередей отработки, располагая ихпо рудной площади разнообразно. Основ-
ные схемы отработки очистных камер представлены на рис. 1 а-г.
а б
в г
Рисунок 1 - Схемы расположения очистных камер по площади рудной залежи: а и б – соот-
ветственно камеры I очереди отработки висячего и лежачего бока; в и г - соответственно ка-
меры II очереди отработки висячего и лежачего бока
Таким образом, исследование влияния очередности отработки камерных
рудных запасов и физико-механических характеристик техногенного горного
массива на величину разубоживания рудной массы является актуальной науч-
но-практической задачей для горной науки.
Результаты исследований. При разной очереди отработки очистных камер
руда разубоживается неравномерно по рудной площади, что обусловлено ха-
рактерным контактом с боковыми породами и закладочным массивом. С увели-
чением их устойчивости разубоживание снижается.
Качество добытой рудой массы из камер первой очереди висячего бока за-
висит от устойчивости боковых пород, их трещиноватости, обводнения, крепо-
сти и площади обнажения, а также от сейсмического воздействия массового
взрыва (Рис. 1, а). При этом камеры лежачего бока характеризуется незначи-
тельным разубоживанием, что связано с защитным эффектом закладки по вос-
станию рудной залежи (Рис. 1, б). Здесь основную нагрузку толщи налегающих
пород воспринимает на себя рудо-породный массив висячего бока. Концентра-
ция напряжений массива при этой схеме в несколько раз меньше, чем в камерах
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2014. №118
40
висячего бока. Величина разубоживания рудной массы зависит от размеров ка-
меры вкрест простирания, то есть ее длины. С ее увеличением возрастает кон-
центрация напряжений в породах лежачего бока, что провоцирует образование
трещин.
Оценить разубоживание руды в камерах второй очереди со стороны висяче-
го бока сложнее, так как кроме закладки в отбиваемую руду обрушаются также
боковые породы (Рис. 1, в). На рис. 1, г показан возможный вариант контакта
камерных запасов руды с закладочным массивом, боковыми породами и рудной
залежью.
Для полноты восприятия возможности разубоживания руды закладочным
материалом целесообразно рассмотреть отработку камер второй очереди лежа-
чего бока. Здесь процент попадания пород лежачего бока в отбиваемую руду
минимален, и только прочность закладочного массива является объективным
фактором разубоживания.
Анализ горнотехнической информации по отработке очистных камер в этаже
605-740 м ЗЖРК позволил установить ряд новых зависимостей изменения величи-
ны разубоживания от типа контакта с отрабатываемой камерой и ее очередностью.
В камерах первой очереди отработки в очистное пространство обрушаются сла-
боустойчивые кварц-хлорит-серицитовые сланцы, находящиеся на контакте с на-
клонным обнажением камеры. Здесь большое значение имеет крепость пород по
шкале проф. М.М. Протодьяконова и площадь наклонного обнажения этих пород.
При коэффициенте крепости пород f = 8 - 15 висячего бока разубоживание руды со-
ставляет 1,0-4,8%. В южном крыле рудной залежи крепость пород (сланцы) мень-
ше, чем в северном крыле (кварциты). Площадь обнажения пород висячего бока за-
висит от геологического контура рудной залежи и параметров камеры, которые для
данных условий составляют 750-2600 м
2
. Анализ приведенных фактических дан-
ных по каждой камере позволил установить зависимость разубоживания руды от
крепости вмещающих пород висячего бока (рис. 2) и площади обнажения пород ви-
сячего бока (рис. 3).
Рисунок 2 - Зависимость разубоживания руды камер первой очереди от крепости пород
висячего бока
0
1
2
3
4
5
7 9 11 13 15
Коеффициент крепости пород висячего бока, f
Р
аз
у
б
о
ж
и
в
ан
и
е,
%
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2014. №118
41
Рисунок 3 - Зависимость величины разубоживания руды от площади обнажения камер первой
очереди отработки висячего бока
При расположении камеры второй очереди отработки на контакте с породами
висячего бока и нахождении их в окружении закладочного массива разубоживание
зависит от прочности закладочного массива, которая в данных условиях разработки
составляет 6,7 - 8,0 МПа (Рис. 4). Из графика, приведенного на рис. 4 следует, что
существенного влияния прочности закладки камер на разубоживание не прослежи-
вается. Это подтверждается низкой достоверностью аппроксимации, которая со-
ставляет R= 0,2. Учет только крепости пород и площади их обнажения позволяет
дать объективную оценку показателя разубоживания при извлечении запасов из
камер вторых очередей отработки висячего бока.
Рисунок 4 - Зависимость разубоживания руды в камерах второй очереди отработки висячего бока
от прочности закладки
0
1
2
3
4
5
500 1000 1500 2000 2500 3000
Р
аз
у
б
о
ж
и
в
ан
и
е,
%
Площадь обнажения пород висячего бока, м2
0
1
2
3
4
5
6 6,5 7 7,5 8 8,5 9
Прочность закладочного массива, МПа
Р
аз
у
б
о
ж
и
в
ан
и
е,
%
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2014. №118
42
В камерах первой очереди отработки, находящихся на контакте с породами ле-
жачего бока, разубоживание руды составляет 0,5-1,8%. Породы представлены в ос-
новном сланцами, которые по длине рудной залежи имеют одинаковую крепость.
Коэффициент крепости по шкале проф. М.М. Протодьяконова составляет f=7-9.
Это свидетельствует о том, что на показатель разубоживания влияет размер камеры
и ее расположение длиной стороной вкрест простирания (рис. 5). При длине каме-
ры 35-40 м разубоживание составляет 0,5%, а при ее увеличении до 70 м разубожи-
вание породами лежачего бока возрастает более чем в 3 раза. Увеличение длины
камеры способствует увеличению концентрации растягивающих напряжений в по-
родах. Камеры первой и второй очередей отработки лежачего бока находятся под
защитным эффектом закладки, поэтому величина нормальных сжимающих напря-
жений, как правило, на порядок ниже.
Разубоживание руды породами лежачего бока очистных камер имеет менее вы-
раженную интенсивность в сравнении с камерами висячего бока. Это связано с тем,
что породы находятся под давлением «сверху» закладочного, рудного и породного
массива висячего бока. Породы же висячего бока зависают над очистным про-
странством камер. Разубоживание камер первых очередей отработки лежачего бока
в 2,0-2,6 раз меньшее, чем камер висячего бока.
Рисунок 5 - Зависимость разубоживания руды от длины камер первой очереди отработки
лежачего бока
Камеры второй очереди отработки рудных запасов, находящиеся на контакте с
породами лежачего бока и закладочным массивом имеют разубоживание 3,0-5,1%,
вследствие дополнения к рудной массе закладочных смесей. Прочность закладоч-
ного массива составляет 7,0-8,6 МПа (рис. 6). Убыток от попадания 1 % закладоч-
ного материала в руду эквивалентен снижению ее стоимости на 1,7-2 % [8].
0
0,5
1
1,5
2
2,5
20 30 40 50 60 70 80
Р
аз
у
б
о
ж
и
в
ан
и
е,
%
Длина очистной камеры, м
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2014. №118
43
Рисунок 6 - Зависимость разубоживания добыче руды от прочности закладки
для камер второй очереди отработки запасов лежачего бока
Разубоживание руды от крепости пород, площади их обнажения, длины камер и
прочности закладочного массива при разных стадиях ее отработки имеет экспонен-
циальную зависимость, которые приведены на графиках. Достоверность аппрок-
симации эмпирических уравнений находится на удовлетворительном для гор-
ного дела уровне в пределах 73-79 %. Прогнозирование разубоживания руды с
высокой достоверностью достичь практически невозможно из-за недостатка
информации о массиве горных пород (трещиноватость, устойчивость и кре-
пость пород, наличие геологических нарушений и т.д.).
Проведенное исследование разубоживания руды подтверждает актуальность
поиска научных путей его снижения, которые заключаются, прежде всего, в ис-
следовании геомеханических процессов вокруг очистных камер при разной
очередности разработки.
Выводы.
1. Величина разубоживания руды при этажно-камерной системе разработки
с твердеющей закладкой зависит от порядка отработки очистных камер, их
конфигурации, геометрических размеров, расположения в теле рудной залежи,
крепости вмещающих пород и площади их обнажения, а также от прочности за-
кладки.
2. Очистные камеры первых очередей отработки рудной залежи по лежачему
боку в 2,0-2,6 раз меньше подвержены разубоживанию, чем камеры висячего бока.
Прочность закладочного массива очистных камер первой очереди висячего бока не
оказывает существенного влияния на выемку руды из камер второй очереди.
0
1
2
3
4
5
6
7 7,4 7,8 8,2 8,6
Р
аз
у
б
о
ж
и
в
ан
и
е,
%
Прочность закладочного массива, МПа
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2014. №118
44
–––––––––––––––––––––––––––––––
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ
1. Определение эффективного соотношения показателей потерь и разубоживания для условий
Гайского подземного рудника / Ю.В. Волков, И.В. Соколов, А.А. Смирнов [и др.] // Горный инфор-
мационно-аналитический бюллетень. – 2009. – № 1.– С. 380 – 384.
2. Богуславский ,Э.И. Технология восходящей отработки месторождений на больших глубинах /
Э.И. Богуславский, Д.Ю. Минаев // Горный информационно-аналитический бюллетень. – 2005. – №2.
– С. 161 – 165.
3. Четверик, М.С. Перспективные направления добычи руд в глубоких карьерах и шахтах Крив-
басса / М.С. Четверик // Геотехническая механика : межвед. сб. науч. тр. / ИГТМ им. Н.С. Полякова
НАН Украины. – Днепропетровск, 2012. - Вып. 104. – С. 51 – 60.
4. Шестаков, В.А. Проектирование горных предприятий / В.А. Шестаков. – М.: МГГУ, 2003. –
795 с.
5. К вопросу подбора состава твердеющей закладки повышенной прочности / А.М. Кузьменко,
М.В. Петлеваный, Е.П. Чистяков [и др.] // Геотехническая механика : межвед. сб. науч. тр. / ИГТМ
им. Н.С. Полякова НАН Украины. – Днепропетровск, 2009. – Вып. 82.– С. 50 - 57.
6. Разработка и испытания составов смесей с использованием отвальных пород в твердеющей и
гидравлической закладке / В.Г. Близнюков, А.Н. Малый, Е.П. Чистяков, С.А. Кулиш [и др.] // Метал-
лургическая и горнорудная промышленность. – 2002. – №5. – С. 68 – 70.
7. Составы твердеющих закладочных смесей с уменьшенным содержанием молотого гранулиро-
ванного шлака и включением дробленных отвальных пород в инертный заполнитель / Е.П. Чистяков,
С.А. Кулиш, И.А. Карапа [и др.] // Збірник наукових праць за результатами роботи Міжнародної нау-
ково-технічної конференції (Кривий Ріг, 22 – 23 квітня 2011 р.). – Кривий Ріг: Видавничий дім, 2011.
– С. 39 – 40.
8. Kuzmenko, A. Application of fine-grained binding materials in technology of hardening backfill
constructio / A. Kuzmenko, M. Petlyovany, A. Heylo // Mining of mineral deposits, CRC Press Tay-
lor&Francis Group, London, UK, 2014. – p. 465 – 471.
–––––––––––––––––––––––––––––––
REFERENCES
1. Volkov, Yu., Sokolov, I., Smirnov, A. et.al (2009), “Determination of the effective relation of loose-
ness and ore dilution for Gayskiy mine conditions”, Gornyi informatsionno-analiticheskiy byulleten, no 1,
pp. 380 – 384.
2. Boguslavskii, E. and Minaev, D. (2005), “Technology of rise deposits development on deep depths”,
Gornyi informatsionno-analiticheskiy byulleten, no. 2, pp. 161 – 165.
3. Chetverik, M. (2012), “Perspective directions of ore mining in deep quarries and mines Krivbass”,
Geotekhnicheskaya Mekhanika [Geo-Technical Mechanics], no. 104, pp.51 – 60.
4. Shestakov, V. (2003), Proektirovanie gornykh predpriyatiy [Design of mining enterprises], MGGU
Moscow, Russia.
5. Kuzmenko, A., Petlyovany, M., Chustyakov, E. et.al (2009), “For the question of election composi-
tion of solid stowing with high strength”, Geotekhnicheskaya Mekhanika [Geo-Technical Mechanics], no.
82, pp. 50-57.
6. Bliznyuko, V.G., Malyi, A.N., Chistyakov, E.P., Kulish, S.A. et.al. (2002), “Development and test
operations of mixtures composition with the use of rock refuse in solid and hydraulic stowing”,
Metalurgicheskaya i ugornorudnaya promyshlennost, no. 5, pp. 68 – 70.
7. Chustyakov, E., Kulish, S., Karapa, I. et.al. (2011), “Compositions of solid stowing mixtures with de-
creased content of milled granulated slag and swell shattered refuse rock in inert aggregate”, Zbirnyk
naukovykh prats za rezultatamu roboty Mizhnarodnoi naukovo-tekhnichnoi konferentsii, Kryvyi Rig, 22 –
23
rd
April, 2011, Kryvyi Rig, pp. 39 – 40.
8. Kuzmenko, A., Petlyovany, M. and Heylo, A. (2014), “Application of fine-grained binding materials
in technology of hardening backfill construction”, Mining of mineral deposits, CRC Press Taylor&Francis
Group, London, pp. 465 – 467.
–––––––––––––––––––––––––––––––
Об авторах
Кузьменко Александр Михайлович, доктор технических наук, профессор кафедры подземной
разработки месторождений, Государственное высшее учебное заведение «Национальный горный
http://elibrary.ru/item.asp?id=12609380
http://elibrary.ru/item.asp?id=12609380
http://elibrary.ru/contents.asp?issueid=607196
http://elibrary.ru/contents.asp?issueid=607196
http://elibrary.ru/contents.asp?issueid=607196&selid=12609380
http://elibrary.ru/contents.asp?issueid=439717
http://elibrary.ru/contents.asp?issueid=439717&selid=9591683
http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=REF&P21DBN=REF&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TJ=&S21COLORTERMS=1&S21STR=Металлург.%20и%20горноруд.%20пром-сть
http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=REF&P21DBN=REF&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TJ=&S21COLORTERMS=1&S21STR=Металлург.%20и%20горноруд.%20пром-сть
ISSN 1607-4556 (Print), ISSN 2309-6004 (Online) Геотехнічна механіка. 2014. №118
45
университет (ГВУЗ «НГУ»), Днепропетровск, Украина, kuzmenkoa@nmu.org.ua.
Петлёваный Михаил Владимирович, кандидат технических наук, ассистент кафедры подземной
разработки месторождений, Государственное высшее учебное заведение «Национальный горный
университет (ГВУЗ «НГУ»), Днепропетровск, Украина, petlyovany@yandex.ru.
About the authors
Kuzmenko Alexander Mykhailovich, Doctor of Technical Sciences (D.Sc), Professor, department of
underground mining, State Higher Educational Institution «National Mining University» (SHEI «NMU»),
Dnepropetrovsk, Ukraine, kuzmenkoa@nmu.org.ua.
Petlyovany Mikhail Vladimirovich, Candidate of Technical Sciences (Ph.D), assistant at department of
underground mining, State Higher Educational Institution «National Mining University» (SHEI «NMU»),
Dnepropetrovsk, Ukraine, petlyovany@yandex.ru.
–––––––––––––––––––––––––––––––
Анотація. Викладено результати впливу мінливої структури гірського масиву і порядку
відпрацювання камерних запасів на показники збіднення руди при поверхових системах роз-
робки з твердіючим закладенням. Розглянуто вплив особливостей контакту рудного покладу
з закладним масивом залежно від порядку відпрацювання очисних камер.
Встановлено, що збіднення руди породами лежачого боку очисних камер має менш ви-
ражену інтенсивність в порівнянні з камерами висячого боку. Збіднення камер перших черг
відпрацювання лежачого боку в два рази менше, ніж камер висячого боку. Однак при збіль-
шенні довжини камери у 2 рази збіднення породами лежачого боку зростає більш ніж в 3 ра-
зи.
Наведено залежності величини збіднення видобутої руди від фізико-механічних характе-
ристик гірського масиву, що знаходиться на контакті з очисної камерою.
Ключові слова. Збіднення, міцність порід, площа відслонення порід, породи висячого і
лежачого боків, міцність закладення.
Abstract. The article presents results of how changed structure of the rocks and sequence of
chamber reserves mining impact on rate of the ore dilution when a horizon is mined with consoli-
dating stowing. Impact of the ore deposit specific contact with filling mass is considered depending
on sequence of stoping chambers mining.
It is stated that ore dilution by footwall rocks in the stoping chambers is less intensive if com-
pare with chambers in the sidewall. Ore dilution in the footwall of the first-stage mining is twice
less than in chambers of the sidewall. However, when chamber length increases by twice, dilution
by the sidewall rocks increase by more than triple.
Dependence of dilution value of extracted ore on physical and mechanical characteristics of the
rock massif in area contacting with stoping chamber is presented.
Keywords. Dilution, rock hardness, area of rock outcrop, footwall and sidewall rocks, filling
hardness.
Статья поступила в редакцию 08.10.2014
Рекомендовано к печати д-ром техн. наук М.С. Четвериком
mailto:petlyovany@yandex.ru
mailto:petlyovany@yandex.ru
Сб 118 ПВ.pdf
PutAuthorsHere
|