Вплив хронічного гепатиту на динаміку показників цитолізу і холестазу в ранній період після експериментальної політравми

• Дата: 2015
• Автори: Близнюк, Р.В., Угляр, Ю.В., Козак, Д.В.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України 2015
• Назва видання: Актуальні проблеми транспортної медицини
• Теми: Экспериментальные исследования
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/137487
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Вплив хронічного гепатиту на динаміку показників цитолізу і холестазу в ранній період після експериментальної політравми / Р.В. Близнюк, Ю.В. Угляр, Д.В. Козак // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2015. — № 4, т. 2 (42-II). — С. 142-148. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Робота присвячена вивченню особливостей процесів цитолізу і холестазу на тлі експериментальної політравми у ранній період травматичної хвороби (1-7 доба). В експериментах на нелінійних білих щурах моделювали хронічний гепатит за методикою Siegerset C. P. et al. (1980), після чого наносили політравму за методикою Секели Т. Я та Гудими А. А. (2008). Тварин, які залишилися живими, виводили з експерименту через 1, 3 і 7 діб. У сироватці крові визначали активність аланіні аспартатамінотрансфераз та лужної фосфатази. Усі експерименти із нанесення травм виконувалися в умовах тіопентало-натрієвого наркозу. У результаті експериментів встановлено, що під впливом політравми у сироватці крові істотно збільшувалася активність амінотрансфераз, яка поступово зростала з 1 до 7 діб, що є характерною рисою травматичної хвороби. На тлі супутнього хронічного гепатиту показник вже у контролі був істотно більшим. Так само більшим він виявився й в усі терміни посттравматичного періоду порівняно із тваринами без гепатиту. Отже, наявність хронічного гепатиту сприяє поглибленню ураження клітинних мембран, яке виникає на тлі політравми. Звертає на себе увагу той факт, що амплітуда підвищення активності ферментів цитолізу на тлі хронічного гепатиту була меншою й показник до 7 доби знижувався у порівнянні із 3 добою, що може бути розцінено як хибно позитивний результат і необхідно враховувати у клініці. У свою чергу активність лужної фосфатази в умовах політравми через 1 і 3 доби виявилася більшою, ніж у контролі, а через 7 діб поверталася до контрольного рівня. На тлі супутнього хронічного гепатиту показник був більшим у контрольній групі й в усі терміни посттравматичного періоду порівняно із тваринами без хронічного гепатиту. В динаміці активності лужної фосфатази сироватки крові в обох дослідних групах характерним було максимальне зростання через 1 добу з наступним зниженням до 7 доби. Отже, й за активністю лужної фосфатази відмічається аналогічна закономірність, що й амінотрансфераз. Висновок. В динаміці раннього періоду політравми (1-7 доби) на тлі супутнього хронічного гепатиту відмічається вищий рівень процесів цитолізу і холестазу, що проявляється суттєво більшою в сироватці крові активністю аланін- і аспартатамінотрансфераз, а також лужної фосфатази в усі терміни посттравматичного періоду порівняно із тваринами без гепатиту.