Сучасні медико-соціальні аспекти антенатальної загибелі плода
У статті йдеться про чинники, що впливають на показники антенатальній загибелі плоду. Оцінено форму плаценти, прикріплення пуповини, тип кровопостачання. Виявлено набряк вартонових драглів, гемоциркуляторні розлади, тромби у міжворсинчастому просторі, інфаркти, інфільтрати...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Актуальні проблеми транспортної медицини |
|---|---|
| Datum: | 2012 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
2012
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/137536 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Сучасні медико-соціальні аспекти антенатальної загибелі плода / Л.Р. Нікогосян // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2012. — № 4 (30). — С. 113-117. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-137536 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Нікогосян, Л.Р. 2018-06-17T12:29:15Z 2018-06-17T12:29:15Z 2012 Сучасні медико-соціальні аспекти антенатальної загибелі плода / Л.Р. Нікогосян // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2012. — № 4 (30). — С. 113-117. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/137536 618.439C616.152.47 У статті йдеться про чинники, що впливають на показники антенатальній загибелі плоду. Оцінено форму плаценти, прикріплення пуповини, тип кровопостачання. Виявлено набряк вартонових драглів, гемоциркуляторні розлади, тромби у міжворсинчастому просторі, інфаркти, інфільтрати із лімфоцитів та плазматичних клітин, що розташовувались у базальній пластинці. Також досліджено, що спостерігались осередкові некрози з широкою зоною коагуляційного фібриноїдного некрозу й у децидуальній оболонці великі клітини були дистрофічно змінені та переважали дрібні веретеноподібні клітини. Висновки автора наголошують, що при антенатальній загибелі плоду порушення функціональної діяльності плаценти пов’язане з наявністю виражених гемодинамічних порушень та ін волютивно-дистрофічних процесів. В статье идет речь о факторах, которые влияют на показатели антенатальний гибели плода. Оценены форма плаценты, прикрепления пуповины, тип кровоснабжения. Обнаружены гемоциркуляторные нарушения, тромбы в межворсинчатом пространстве, инфаркты, инфильтраты из лимфоцитов и плазматических клеток, которые расположены в базальной пластине. Также выявлено, очаговые некрозы с широкой зоной коагуляционного фибриноидного некроза и в децидуальний оболочке большие клетки были дистрофично изменены и преобла+ дали мелкие веретенообразные клетки. В выводах автор отмечает, что при антенатальний гибели плода нарушения функциональной деятельности плаценты связаны, как правило, с наличием выраженных гемодинамических нарушений и инволютивно-дистрофических процессов. In the article speech goes about factors which influence on the indexes of antenatality death. The form of placenta, attachments of umbilical cord, type of motion of blood is appraised. Found out gemocirkulyarity violations, blood clots, heart attacks, infiltrate from lymphocytes and plasmatic cages in a basal plate. It is also exposed, hearth necrosis with the wide area of coagulation fibrinoid necrosis and in a shell large cages were dystrophic changed and shallow fusiform cages prevailed. In conclusions an author marks that at antenatality death of violation of functional activity of placenta, for example, with the presence of the expressed hemodynamic violations of involution and dystrophic processes. uk Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України Актуальні проблеми транспортної медицини Клинические аспекты медицины транспорта Сучасні медико-соціальні аспекти антенатальної загибелі плода Современные медико-социальные аспекты антенатальной гибели плода Modern medico-sociality aspects of death of antenatality Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Сучасні медико-соціальні аспекти антенатальної загибелі плода |
| spellingShingle |
Сучасні медико-соціальні аспекти антенатальної загибелі плода Нікогосян, Л.Р. Клинические аспекты медицины транспорта |
| title_short |
Сучасні медико-соціальні аспекти антенатальної загибелі плода |
| title_full |
Сучасні медико-соціальні аспекти антенатальної загибелі плода |
| title_fullStr |
Сучасні медико-соціальні аспекти антенатальної загибелі плода |
| title_full_unstemmed |
Сучасні медико-соціальні аспекти антенатальної загибелі плода |
| title_sort |
сучасні медико-соціальні аспекти антенатальної загибелі плода |
| author |
Нікогосян, Л.Р. |
| author_facet |
Нікогосян, Л.Р. |
| topic |
Клинические аспекты медицины транспорта |
| topic_facet |
Клинические аспекты медицины транспорта |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Актуальні проблеми транспортної медицини |
| publisher |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Современные медико-социальные аспекты антенатальной гибели плода Modern medico-sociality aspects of death of antenatality |
| description |
У статті йдеться про чинники, що впливають на показники антенатальній загибелі плоду. Оцінено форму плаценти, прикріплення пуповини, тип кровопостачання. Виявлено набряк вартонових драглів, гемоциркуляторні розлади, тромби у міжворсинчастому просторі, інфаркти, інфільтрати із лімфоцитів та плазматичних клітин, що розташовувались у базальній пластинці. Також досліджено, що спостерігались осередкові некрози з широкою зоною коагуляційного фібриноїдного некрозу й у децидуальній оболонці великі клітини були дистрофічно змінені та переважали дрібні веретеноподібні клітини. Висновки автора наголошують, що при антенатальній загибелі плоду порушення функціональної діяльності плаценти пов’язане з наявністю виражених гемодинамічних порушень та ін волютивно-дистрофічних процесів.
В статье идет речь о факторах, которые влияют на показатели антенатальний гибели плода. Оценены форма плаценты, прикрепления пуповины, тип кровоснабжения. Обнаружены гемоциркуляторные нарушения, тромбы в межворсинчатом пространстве, инфаркты, инфильтраты из лимфоцитов и плазматических клеток, которые
расположены в базальной пластине. Также выявлено, очаговые некрозы с широкой зоной коагуляционного фибриноидного некроза и в децидуальний оболочке большие клетки были дистрофично изменены и преобла+
дали мелкие веретенообразные клетки. В выводах автор отмечает, что при антенатальний гибели плода нарушения функциональной деятельности плаценты связаны, как правило, с наличием выраженных гемодинамических нарушений и инволютивно-дистрофических процессов.
In the article speech goes about factors which influence on the indexes of antenatality death. The form of placenta, attachments of umbilical cord, type of motion of blood is appraised. Found out gemocirkulyarity violations, blood clots, heart attacks, infiltrate from lymphocytes and plasmatic cages in a basal plate. It is also exposed, hearth necrosis with the wide area of coagulation fibrinoid necrosis and in a shell large cages were dystrophic changed and shallow fusiform cages prevailed. In conclusions an author marks that at antenatality death of violation of functional activity of placenta, for example, with the presence of the expressed hemodynamic violations of involution and dystrophic processes.
|
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/137536 |
| citation_txt |
Сучасні медико-соціальні аспекти антенатальної загибелі плода / Л.Р. Нікогосян // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2012. — № 4 (30). — С. 113-117. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT níkogosânlr sučasnímedikosocíalʹníaspektiantenatalʹnoízagibelíploda AT níkogosânlr sovremennyemedikosocialʹnyeaspektyantenatalʹnoigibeliploda AT níkogosânlr modernmedicosocialityaspectsofdeathofantenatality |
| first_indexed |
2025-11-25T21:04:08Z |
| last_indexed |
2025-11-25T21:04:08Z |
| _version_ |
1850545741342179328 |
| fulltext |
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (30), 2012
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (30), 2012 г.
113
На сьогоднішній день питання охоро+
ни здоров’я матері та дитини в Україні не
втрачають актуальності, як у зв’язку з вира+
женою тенденцією до зниження народжува+
ності, так погіршенням соціально+економі+
чної і екологічної ситуації, що відбивається
на показниках акушерської служби, наприк+
лад кількісні показники допомоги вагітним,
родові ускладнення, перинатальна
смертність [1, 2]. В цілому у нашої країни й
більшості країн Світу наголошується зни+
ження народжуваності, погіршення здоро+
в’я жінок фертильного віку, новонароджених
[3, 4].
Причини ситуації, що склалася різні,
особливо, що стосується перинатальної та
антенатальної загибелі плоду, частіше це
порушення організації та процесу надання
медичної допомоги вагітним жінкам [5]. За
доступною нам літературою та власним
досвідом, це неповноцінне обстеження ва+
гітних у жіночих консультаціях на протязі
всього терміну вагітності, несвоєчасна гос+
піталізація жінок груп з групи, так званого
«високого ризику», різноманітні порушення
ведення пологів, недостатня увага до ліку+
вання гіпоксії плоду, невчасна й неповна
діагностика й оцінка соматичних захворю+
вань, неприйняття заходів, щодо перери+
вання при існуванні протипоказань вагіт+
УДК: 618.439C616.152.47
СУЧАСНІ МЕДИКО<СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ АНТЕНАТАЛЬНОЇ
ЗАГИБЕЛІ ПЛОДА
Нікогосян Л.Р.
Одеський національний медичний університет, кафедра акушерства та
гінекології №1
У статті йдеться про чинники, що впливають на показники антенатальній заги+
белі плоду. Оцінено форму плаценти, прикріплення пуповини, тип кровопостачання.
Виявлено набряк вартонових драглів, гемоциркуляторні розлади, тромби у міжвор+
синчастому просторі, інфаркти, інфільтрати із лімфоцитів та плазматичних клітин, що
розташовувались у базальній пластинці. Також досліджено, що спостерігались осе+
редкові некрози з широкою зоною коагуляційного фібриноїдного некрозу й у дециду+
альній оболонці великі клітини були дистрофічно змінені та переважали дрібні вере+
теноподібні клітини. Висновки автора наголошують, що при антенатальній загибелі
плоду порушення функціональної діяльності плаценти пов’язане з наявністю вираже+
них гемодинамічних порушень та інволютивно+дистрофічних процесів.
Ключові слова: морфологія плаценти, гомоцистеїн, антенатальна загибель плода.
ності [6].
Різні дослідження показали, що пато+
логічні зміни, яки приводять до мертвона+
родження та смертності новонароджених у
60+80 % випадків виникають в антенаталь+
ном періоді, тому, в проблемі зниження
перинатальної і неонатальної патології ос+
новне значення належить антенатальной
охороні плоду [7, 8].
Метааналіз втрат плоду під час вагіт+
ності показує, що в більшості випадків ос+
новними причинами їх антенатальной заги+
белі є хронічна плацентарна недостатність
та інфекційні чинники, рідше – гостра фе+
топлацентарна недостатність [9]. Тому своє+
часне розпізнавання та повноцінне лікуван+
ня плацентарної дисфункції в умовах жіно+
чих консультацій і стаціонарів – основа
профілактики цього ускладнення вагітності.
Дане ускладнення вагітності – це не лише
репродуктивні втрати, в деяких випадках
воно може служити джерелом прямої заг+
рози для здоров’я і життю вагітної [10].
Вдосконалення тактики ведення вагітності
та пологів у даної категорії вагітних не мож+
ливо без ретельного аналізу кожного випад+
ку, необхідне вивчення тонких патогенетич+
них реакцій, що відбуваються в організмі
жінки й призводять до внутріутробної гіпоксії
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (30), 2012 г.
114
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (30), 2012
плоду. Лише обґрунтована науковими дос+
лідженнями організація медичної допомо+
ги вагітним є профілактикою перинатальної
захворюваності та смертності. Таким чином,
антенатальна загибель плода це вельми
актуальна клінічна проблема.
Тому виходячи з вищенаведеного,
метою нашої роботи було вивчення особ+
ливостей плацент жінок з антенатальною
загибеллю плоду та визначити вміст гомо+
цистеїну у крові вагітних з загрозою анте+
натальної загибелі плоду.
Матеріали та методи
За умовами дослідження обстежено
93 вагітних жінок, з яких 31 пацієнтка (кон+
трольна група) з фізіологічним перебігом
вагітності та інші 62 вагітні (основна група)
було розподілено на дві підгрупи з 31
жінкою з загрозою антенатальної загибелі
плоду з терміном 22+30 тижнів та 31 жінка з
терміном у 31+38 тижнів вагітності. За пра+
вилами біоетики та деонтології на кожну
обстежену оформляли загально прийняту
документацію і проводили загальне клінічне
обстеження, а також всі обстежені були
інформовані про мету майбутніх дослід+
жень, спосіб їх проведення й дали згоду на
них згоду.
Нами була застосована методика
кількісного визначення загального L+гомо+
цистеїна у крові або плазмі полягала у зас+
тосуванні тест+системи імуноферментного
аналізу. За нормами низький рівень гомо+
цистеїна дорівнював 5,6+8,4 мкмоль/л, се+
редній – 10,0+15,0 мкмоль/л, високий –
20,0+30,0 мкмоль\л.
Крім цього у подальшому нами досл+
іджено 62 плаценти, що отримано при ан+
тенатальній загибелі плоду. Вивчення пла+
центи здійснено за методикою А. П. Мило+
ванова та А. І. Брусиловського, де визнача+
ли цілісність тканини плаценти, стан мате+
ринської і плодової поверхні, масу, об’єм
плаценти, також обраховували плацентар+
но+плодовий коефіцієнт. Для дослідження
брали шматочки розміром 1,8х0,8 см з цен+
тральної, парацентральної і периферичної
частин. Матеріал оброблявся за загальноп+
рийнятою методикою. Зрізи товщиною 5+7
мкм забарвлювали гематоксиліном і еози+
ном. Для гістохімічного дослідження засто+
совували забарвлення: а) виявлення ДНК за
Фельгеном – реактивом Шиффа; б) глікоп+
ротеїни – за допомогою ШИК+реакції за А.
Л. Шабадашем; в) кислі ГАГ – за Стідменом.
Результати дослідження та їх
обговорення
Проведеним нами дослідженням
підтверджено, що при нормальному фізіо+
логічному перебігу вагітності вміст гомоци+
стеїна у крові знижується за триместрами
гестації та складає 8,4+5,7 мкмоль/л, що
узгоджується за доступними нам літератур+
ними даними. У групах вагітних з загрозою
розвитку антенатальної загибелі плоду кон+
центрація гомоцистеїну у процесі гестації
збільшувалась.
Встановлено, що при вихідних кон+
центраціях гомоцистеїну 18,2±0,3 мкмоль/
л загроза розвитку антенатальної загибелі
плоду реально існує з терміну 22+29 тижнів.
До терміну пологів у даній групі діагносто+
вано гіпегомоцистеїнемію високого рівня
29,1±0,83 мкмоль/л., що було більшим у 1,6
разів відносно вихідного рівня, та у 5,1 разів
по відношенню до норми.
Вихідний рівень гомоцистеїну у групі
з терміном вагітності 31+38 тижнів склав
14,1±0,7 мкмоль/л та був достовірно вищим
від показників норми у 1,7 разів. Між група+
ми вихідна концентрація гомоцистеїну у
крові вагітних була меншою у 1,3 рази та
розцінювалось нами як гіпергомоцистеїне+
мія середнього ступеню тяжкості. Таку ве+
личину концентрації гомоцистеїну у І+му
триместрі можна розцінювати, як предиктор
розвитку антенатальної загибелі плоду та у
кінці ІІІ+го триместру, перед пологами рівень
гомоцистеїну у крові вагітних зріс в 1,6 рази
по відношенню до вихідного рівня й у 3,9
рази – до вагітних контрольної групи і склав
22,4±0,82 мкмоль/л, що було розцінено як
гіпергомоцистеїнемія високого ступеня тяж+
кості.
Проведене макроскопічне досліджен+
ня плацент встановило, що у 36 (58,1%)
випадках плаценти були овальної форми, у
12 (19,4%) – кулястої, у 8 (12,9%) – непра+
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (30), 2012
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (30), 2012 г.
115
вильної та у 6 (9,7%) з додатковими частка+
ми. Центральне прикріплення пуповини
було виявлено у 42 (67,7%) спостережен+
нях, оболонкове – у 15 (24,2%), ексцентрич+
не – у 5 (8,1%). Пуповина містила три суди+
ни. Магістральний тип кровопостачання
виявлено у 47 (75,8%) плацентах, змішаний
– у 12 (19,4%), дифузний – у 3 (4,8%). На+
бряк вартонових драглів спостерігався у 59
(95,2%) випадках з крововиливами у них у
37 (59,7%). Плодові оболонки були на+
півпрозорі, гладкі, блискучі і у 26 (41,9%)
випадках мали зеленуватий колір. Плодова
поверхня плаценти була сіро+рожевого ко+
льору, гладкою, блискучою, у 49 (79,0%) ви+
падках – зеленуватого кольору, імбінована
меконієм. Материнська поверхня була сіро+
червоного кольору з переважно дрібними
котиледонами, згустками крові темно+чер+
воного кольору, з утворенням фасеток у 54
(87,1%) випадках. Згустки крові, інфаркти,
ретроплацентарні гематоми визначалися у
44 (71,0%) випадках. Ретроплацентарні ге+
матоми розташовувалися у плаценті на
материнській поверхні у вигляді згустків
крові темно+червоного кольору різного роз+
міру. На розрізі тканини плаценти були з
нерівномірним кровонаповненням, пухки та
у плодів чоловічої статі середня маса пла+
цент склала 412,3±24,7 г., об’єм –
409,7±24,6 куб. см, ППК – 0,13; жіночої –
407,9±24,5 г.; 403,5±24,2 куб.см; ППК+0,13,
відповідно.
При проведеному мікроскопічному
дослідженні плацент у 62 (100%) випадках
діагностовано гемоциркуляторні розлади,
які проявлялися гіперемією капілярів терм+
інальних ворсин, стазами та осередковими
дрібними крововиливами у децидуальну
пластинку. У ворсинчастому хоріоні відміча+
лись множинні дрібні осередки неспецифі+
чних дистрофічних змін термінальних вор+
син у вигляді ущільнення строми великих
ворсин, набряку ендотелію судин і його
проліферації. Аргірофільні волокна ворсин
хоріона втрачали чіткість меж, були розми+
тими. Міжворсинчастий простір, в якому
містилася кров, був розширеним, а вільний
від крові – значно звуженим.
З всіх обстежених у 48 (77,4%) випад+
ках у міжворсинчастому просторі визнача+
лись тромби. Термінальні ворсини і капіля+
ри у їх стромі характеризувались гіперпла+
зією з утворенням синцитіокапілярних мем+
бран, незначною кількістю функціонально
активних синцитіальних вузлів, збереженим
по периферії епітелієм, з поодинокими
клітинами цитотрофобласта. Строма се+
редніх і великих ворсин пухка, з поодино+
кими клітинами Кащенка–Гофбауєра, вели+
кими крововиливами та явищами фіброзу.
Також у 44 (71,0%) випадках у плацентах
виявлено інфаркти, в зоні яких міжворсин+
частий простір вміщував кров, яка оточува+
ла комплекси некротизованих ворсин. Епі+
теліальний покрив у таких ворсин був
відсутнім. Іноді у ділянках некрозу визнача+
лися солі кальцію.
У міжворсинчастому просторі і навко+
ло ворсин з дистрофічно зміненою стромою
відмічався збільшений вміст фібриноїду та
у великій кількості + солей кальцію в дист+
рофічно змінених ворсинах. Строма ворсин
у місцях нагромадження солей кальцію за+
барвлювалася у чорний колір.
При антенатальній загибелі плоду
відмічалися зміни як у хоріальній, так і у
базальній пластинах з крововиливами й
осередками петрифікації, огрубінням стро+
ми базальної пластини, зменшенням клітин+
них елементів. У хоріальній пластині вияв+
лялися нерівномірний набряк і фіброз стро+
ми. У 38 (61,3%) випадках в базальній пла+
стинці осередково розташовувались
інфільтрати із лімфоцитів і плазматичних
клітин. У децидуальній оболонці великі кліти+
ни були дистрофічно змінені, переважали
дрібні веретеноподібні клітини, які не місти+
ли глибчастих ШИК+позитивних речовин.
Строма була інфільтрована у великій
кількості клітинними елементами типу ма+
лих лімфоцитів. Спостерігались осередкові
некрози з широкою зоною коагуляційного
фібриноїдного некрозу, яка містила глибки
вапна, крововиливи, тромбози судин. Про+
гресувала дистрофія ворсин і синцитію з
вмістом солей кальцію. ШИК+позитивні ре+
човини дифузно рівномірно розподілялись
у стромі ворсин. При досліджені позапла+
центарних оболонок і пуповини виявлено в
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (30), 2012 г.
116
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (30), 2012
епітелії амніона ділянки вакуольної дист+
рофії. Волокна базальної мембрани потов+
щені, фібробласти поодинокі. Визначалося
нагромадження глибчастих ШИК+позитив+
них речовин. Траплялися дрібноосередкові
крововиливи в амніон. У вартонових драг+
лях пуповини ШИК+позитивні речовини роз+
ташовувались дифузно в стінках судин у
вигляді глибок. В амніоні плацент спостер+
ігались осередкові дистрофічні зміни епіте+
лію у вигляді вакуольної дистрофії з потов+
щенням базальної мембрани, гіалінозом і
набряком строми із зменшеним вмістом ГАГ.
Висновки
1. Маркером ймовірної антенатальної за+
гибелі плода є можливість розглядати
збільшення гомоцистеїну у крові вагіт+
ної в півтора та більше разів від норми.
2. Прогностичним тестом можливої анте+
натальної загибелі плода є гіперкоагу+
ляція, що супроводжує гипергомоцис+
теїнемію, тому вказаний факт потребує
негайної терапевтичної корекції.
3. З’ясовано, що при антенатальній заги+
белі плоду порушення функціональної
діяльності плацент частіше пов’язане з
наявністю виражених гемодинамічних
порушень та інволютивно+дистрофічних
процесів.
4. Перспективи подальших досліджень
полягають у вивчені взаємозв’язку
клінічної характеристики перебігу вагі+
тності, пологів, стану плода і функціо+
нального стану плацент та ретельному
вивченні патогенетичних механізмів ан+
тенатальної загибелі плоду.
Література
1. Запорожан В. М. Акушерська патологія:
Атл. / В. М. Запорожан, В. П. Міщенко //
О.: Одесский медицинский університет,
2005. – 291 с.
2. Демченко О.Б. Исход беременности и
родов у больных с нарушениями маточ+
но – плацентарно – плодового кровотока
/ О.Б. Демченко, О.В. Грищенко, М.А.
Катамадзе // // Зб. наук. праць. Асоціації
акушерів+гінекологів України. – К.: Інтер+
мед, 2007. – С. 517+521.
3. Ergaz Z. Intrauterine growth restriction
etiology and consequences: what do we
know about the human situation and
experimental animals models? / Z. Ergaz, M.
Argil, A. Ornoy // Reprod Toxicol. – 2005. –
V. 20 (3). – P. 301+322.
4. Савельева Г.М. Интранатальная охрана
здоровья плода. Дискуссионные и нере+
шенные вопросы // Вопросы гинеколо+
гии, акушерства и перинатологии. 2004.
– № 3. – С. 7+12.
5. Стрижаков А. Н. Фетоплацентарная недо+
статочность: патогенез, диагностика, ле+
чение / А. Н. Стрижаков, Т. Ф. Тимохина,
О. Р. Баев // Вопросы гинекологии, аку+
шерства и перинатологии. 2003. – №5. –
С. 53+63.
6. Стрижаков А. Н. Физиология и патологи+
я плода / А. Н. Стрижаков, А. Н. Давыдов,
И. В. Игнатко и др. // М.: Медицина, 2004.
– 200 с.
7. Шабалов Н.П. Неонатология: Учебное
пособие: Т. 1. М.: МЕДпресс+информ,
2006. – 608 с.
8. Запорожан В. М. Перинатологія: Підруч.
для студ. вищих мед. закл. освіти / В. М.
Запорожан, М. Л. Аряєв // О.: Одесский
медицинский університет, 2000. – 302 с.
9. Piazze J. Prognostic value of umbilical+middle
cerebral artery pulsatility index ratio in fetuses
with growth restriction / J. Piazze, F. Padula,
A. Cerehja et al. // Int J Gynaec Obstet. 2005.
– V. 91. – № 3. – P. 233+237.
10. Хмелева В.М. Гипергомоцистеинемия и
тромбоз / В.М. Хмелева // Тромбоз, ге+
мостаз и реология. – 2000. +№4. – С. 26+
29.
Резюме
СОВРЕМЕННЫЕ МЕДИКО+СОЦИАЛЬНЫЕ
АСПЕКТЫ АНТЕНАТАЛЬНОЙ ГИБЕЛИ
ПЛОДА
Никогосян Л.Р.
в статье идет речь о факторах, кото+
рые влияют на показатели антенатальний
гибели плода. Оценены форма плаценты,
прикрепления пуповины, тип кровоснабже+
ния. Обнаружены гемоциркуляторные нару+
шения, тромбы в межворсинчатом про+
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (30), 2012
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (30), 2012 г.
117
странстве, инфаркты, инфильтраты из лим+
фоцитов и плазматических клеток, которые
расположены в базальной пластине. Также
выявлено, очаговые некрозы с широкой зо+
ной коагуляционного фибриноидного некро+
за и в децидуальний оболочке большие клет+
ки были дистрофично изменены и преобла+
дали мелкие веретенообразные клетки. В
выводах автор отмечает, что при антенаталь+
ний гибели плода нарушения функциональ+
ной деятельности плаценты связаны, как
правило, с наличием выраженных гемодина+
мических нарушений и инволютивно+дист+
рофических процессов.
Ключевые слова: морфология плаценты, гоC
моцистеин, антенатальная гибель плода.
Summary
MODERN MEDICO+SOCIALITY ASPECTS OF
DEATH OF ANTENATALITY
Nikogosyan L.R.
In the article speech goes about factors
which influence on the indexes of antenatality
death. The form of placenta, attachments of
umbilical cord, type of motion of blood is
appraised. Found out gemocirkulyarity
violations, blood clots, heart attacks, infiltrate
from lymphocytes and plasmatic cages in a
basal plate. It is also exposed, hearth necrosis
with the wide area of coagulation fibrinoid
necrosis and in a shell large cages were
dystrophic changed and shallow fusiform
cages prevailed. In conclusions an author
marks that at antenatality death of violation of
functional activity of placenta, for example, with
the presence of the expressed hemodynamic
violations of involution and dystrophic
processes.
Keywords: morphology of placenta,
gomocistein, death of antenatality.
Впервые поступила в редакцию 25.06.2012 г.
Рекомендована к печати на заседании
редакционной коллегии после рецензирования
УДК 616.36C002; 621.37:615.849; 615.281
ВОЗМОЖНОСТИ КОМПЛЕКСНОГО ПРИМЕНЕНИЯ
ПРОТИВОВИРУСНОЙ ТЕРАПИИ И ЭЛЕКТРОМАГНИТНОГО
ИЗЛУЧЕНИЯ МИЛЛИМЕТРОВОГО ДИАПАЗОНА У БОЛЬНЫХ
ХРОНИЧЕСКИМ ВИРУСНЫМ ГЕПАТИТОМ С
Драгомирецкая Н.В., Белокриницкий В.С., Калиниченко Н.В.,
Калиниченко В.Н., Ижа А.Н., Заболотная И.Б.
ГУ «Украинский НИИ медицинской реабилитации и курортологии МЗ Украины», г.
Одесса
Изучено применение противовирусной терапии и электромагнитного излучения мил+
лиметрового диапазона у больных хроническим вирусным гепатитом С. Комплексное при+
менение стандартной ПВТ и процедур КВЧ+терапии способствует полной ликвидации асте+
но+вегетативного, болевого абдоминального и диспепсического синдромов, нормализации
функционального состояния печени, нивелированию воспалительных изменений в панкре+
атобилиарной системе, выраженной стимуляции интерфероногенеза, восстановлению рав+
новесия в системе ПОЛ и АОС. Считаем целесообразным использовать слабые интенсив+
ности ЭМИ для лечения больных ХВГС.
Ключевые слова: вирусный гепатит С, противовирусная терапия в комплексе с электроC
магнитным излучением миллиметрового диапазона.
На сегодняшний день проблема хро+
нической формы вирусного гепатита С яв+
ляется серьезной медико+социальной и эко+
номической проблемой во всем мире и ли+
дирует в структуре этиологических факторов
развития диффузных заболеваний печени.
|