Ефективність різних режимів ад’ювантної хіміотерапії у хворих на рак підшлункової залози з низькою експресією hENT1 у пухлинних клітинах

• Published in: Онкологія
• Date: 2014
• Main Authors: Дронов, О.І., Земсков, С.В., Грабовий, О.М., Бакунець, П.П., Земскова, М.В.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України 2014
• Subjects: Оригинальные исследования
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/137625
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Ефективність різних режимів ад’ювантної хіміотерапії у хворих на рак підшлункової залози з низькою експресією hENT1 у пухлинних клітинах / О.І. Дронов, С.В. Земсков, О.М. Грабовий, П.П. Бакунець, М.В. Земскова // Онкологія. — 2014. — Т. 16, № 2. — С. 118-121. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Обґрунтування і мета: білок hENT1 — один із ключових ферментів метаболізму пухлинних клітин раку підшлункової залози (РПЗ) з варіабельною експресією: високою (≈ 40%) та низькою (≈ 60%). Висока експресія hENT1 є біомаркером ефективності застосування гемцитабіну (Г) у режимі монотерапії. Актуальним залишається питання підбору цитостатиків для підвищення ефективності лікування хворих на РПЗ із низькою експресією hENT1. Мета дослідження—оцінити ефективність комбінації тегафур + гемцитабін(ТГ) порівняно з монотерапією гемцитабіном (МГ) в ад’ювантному лікуванні радикально оперованих пацієнтів із РПЗ у ІІ–ІІІ стадії з низькою експресією hENT. Об’єкт і методи: проаналізовано безрецидивну та загальну виживаність (БРВ і ЗВ) 20 радикально оперованих хворих на РПЗ, яких розділено на 2 групи залежно від режиму ад’ювантного лікування: МГ або комбінаціяТГ. Застосовано: морфологічний, імуногістохімічний, статистичний методи дослідження. Результати: медіана БРВ у групах пацієнтів після МГ і ТГ становила відповідно 9 та 15 міс (р < 0,05). Медіана ЗВ у групі ТГ на час проведення дослідження не була досягнута, тоді як після лікування МГ становила 17 міс. Висновки: при застосуванні комбінації ТГ в ад’ювантному лікуванні хворих на РПЗ із низькою експресією hENT1 відмічено підвищення БРВ порівняно із застосуванням МГ. Для остаточного визначення ефекту комбінації ТГ в ад’ювантному лікуванні пацієнтів зРПЗ із низькою експресією hENT1 у пухлинних клітинах необхідні масштабніші дослідження. Background and aim: hENT1 plays a key role in cellular metabolism. High expression hENT1 (40% of patients with pancreatic cancer (PC)) correlates with tumor response to gemcitabine. About 60% of all cases of PC represent low expression of hENT1. Combination of fluorpyrimidines and gemcitabine is recommended for palliative treatment of PC. The aim of our study is to investigate the efficacy of tegafur + gemcitabine (TG) combination in adjuvant treatment of patients after curative resection of PC with low grade expression of hENT1 in comparison with gemcitabine monotherapy (GM). Object and methods: GM group consisted of 10 patients with low hENT1 expression; TG group consisted of 10 patients. Methods: clinical, morphological, immunohistochemical, statistical. Results: median of time to progression (TTP) in GM group and TG group were 9 and 15 months corresponding (р < 0.05,). Median overall survival (OS) in GM group was 17 months and median OS in TG group was not yet reached by the time of the analysis. Conclusion: clear trend in TTP increase inPC patients with low grade hENT1 expression treated with TG in adjuvant setting was seen. Large scale study is needed to prove our results and hypothesis.