Зв’язок матриксних металопротеїназ-2 та -9 із регіонарним і віддаленим метастазуванням раку шлунка людини

• Дата: 2014
• Автори: Ганусевич, І.І., Гуменюк, Л.Д., Осинський, Д.С., Ковельська, А.В., Бубновська, Л.М., Мамонтова, Л.А., Осинський, С.П.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України 2014
• Назва видання: Онкологія
• Теми: Оригинальные исследования
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/137684
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Зв’язок матриксних металопротеїназ-2 та -9 із регіонарним і віддаленим метастазуванням раку шлунка людини / І.І. Ганусевич, Л.Д. Гуменюк, Д.С. Осинський, А.В. Ковельська, Л.М. Бубновська, Л.А. Мамонтова, С.П. Осинський // Онкологія. — 2014. — Т. 16, № 1. — С. 40-46. — Бібліогр.: 29 назв. — укр.

Обґрунтування: серед білків, які активуються за умов гіпоксії, важливу роль уметастазуванні пухлини відіграють матриксні металопротеїнази (ММП), зокрема ММП-2 та -9, які здійснюють деградацію позаклітинного матриксу. Мета: визначення взаємозв’язку між рівнем активності ММП у пухлинній тканині раку шлунка (РШ), клініко-патологічними показниками та деякими асоційованими згіпоксією характеристиками пухлини (співвідношення вмісту фосфомоноестери/неорганічний фосфат— PME/Pi, фосфомоноестери/фосфодіестери — PME/PDE, HIF-1α, CD34), наявністю пухлинних клітин у регіонарних лімфатичних вузлах (РЛВ) та тривалістю життя хворих. Методи:імуногістохімічний, зимографія, ЯМР-спектроскопія, статистичний аналіз. Результати: за задовільної оксигенації пухлини (РМЕ/Рі > 2,0) характерні низькі показники сумарної активності ММП, при зростанні рівня гіпоксії (1,0 < РМЕ/Рі < 2,0) ці показники підвищуються в середньому в 4,5 раза. Сумарна активність ММП-2 і -9 корелює з експресією HIF1α у РШ (r = 0,58; р < 0,05). Виявлено пряму позитивну кореляцію між активністю ММП-9, з одного боку. та метаболічним показником РМЕ/РDE (r = 0,44; р < 0,05) і щільністю мікросудин (r = 0,46, р < 0,05), зіншого. Вміст активної ММП-2 зворотно корелює із категорією М. Не виявлено залежності між концентраціями активних ММП у пухлині та категорією N, але для хворих із цитокератинпозитивними (СК⁺) РЛВ характерні достовірно вищі (в 1,5 раза) значення активності ММП-2 у пухлині порівняно з пацієнтами із цитокератиннегативними (СК⁻) РЛВ. Хворі на РШ, у яких концентрація активної ММП-2 в пухлині < 2 мкг/г, а ММП-9 — < 4,5 мкг/г, живуть достовірно довше та мають нижчий ризик несприятливого перебігу захворювання, ніж пацієнти з відповідно вищою концентрацією активних ММП у пухлині. Висновок: визначення активності ММП-2 та-9 у пухлині може бути використано для прогнозу раннього метастазування, зокрема в РЛВ, та в контролі перебігу захворювання у пацієнтів із РШ.