Особливості експресії білків HER-2/neu та VEGF у граничних пухлинах яєчника
Мета: провести імуногістохімічний аналіз експресії HER-2/neu та VEGF у клітинах граничних пухлин яєчника (ГПЯ), порівняти одержані результати з експресією цих маркерів у клітинах раку яєчника (РЯ) та оцінити їх клінічне значення. Об’єкт: операційний матеріал хворих на ГПЯ та РЯ (32 і 56 пацієнті...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Онкологія |
|---|---|
| Дата: | 2014 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України
2014
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/137772 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Особливості експресії білків HER-2/neu та VEGF у граничних пухлинах яєчника / Е.С. Клименко, В.С. Свінціцький // Онкологія. — 2014. — Т. 16, № 3. — С. 191-198. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-137772 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Клименко, Е.С. Свінціцький, В.С. 2018-06-17T16:10:40Z 2018-06-17T16:10:40Z 2014 Особливості експресії білків HER-2/neu та VEGF у граничних пухлинах яєчника / Е.С. Клименко, В.С. Свінціцький // Онкологія. — 2014. — Т. 16, № 3. — С. 191-198. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/137772 Мета: провести імуногістохімічний аналіз експресії HER-2/neu та VEGF у клітинах граничних пухлин яєчника (ГПЯ), порівняти одержані результати з експресією цих маркерів у клітинах раку яєчника (РЯ) та оцінити їх клінічне значення. Об’єкт: операційний матеріал хворих на ГПЯ та РЯ (32 і 56 пацієнтів відповідно), яким до хірургічного лікування поліхіміотерапію не проводили. Методи дослідження: клінічні, морфологічні, імуногістохімічні, статистичні. Результати: встановлено гетерогенність фенотипу пухлинних клітин (ПК) у хворих на ГПЯ та РЯ за цитоморфологічними особливостями і експресією маркерів проліферації (HER-2/neu) та ангіогенезу (VEGF), які визначають індивідуальні біологічні особливості пухлинного процесу в яєчнику. У 3 (9,4%) пацієнтів із ГПЯ виявлено пухлинні імплантати без цитологічних ознак малігнізації по поверхні чіпця (сальника). Позитивна експресія HER-2/neu і VEGF частіше визначалася у хворих на РЯ, ніж у пацієнтів із ГПЯ. Загальна 3- і 5-річна виживаність хворих на ГПЯ становила 100% незалежно від фенотипу ПК, виживаність хворих на РЯ була нижчою за умови сильної позитивної експресії маркерів. Висновки: експресія HER-2/neu і VEGF у ПК є індивідуальним показником біологічної активності ГПЯ. Одержані результати стосовно гетерогенної експресії HER-2/neu та VEGF у ПК вказують на існування двох субтипів серозних ГПЯ з різними потенціями до проліферації та ангіогенезу. Aim: to conduct the immunohistochemical analysis of expression of HER-2/neu and VEGF in the cells of borderline ovary tumors (BOT), to compare the got results to expression of these markers in the cells of ovary cancer (OC) and to estimate they clinical value. Object: operating material of patients with BOT and OC (32 and 56 patients, accordingly), to which before surgical treatment polichemotherapy was not conducted. Methods: clinical, morphological, immunohistochemical, statistical. Results: the phenotype heterogeneity of tumor cells in patients with BOT and OC was carried out according to cytomorphological features and expression of proliferation markers (HER-2/neu) and angiogenesis (VEGF), which determine the individual biological features of tumor process in an ovary. In 3 (9.4%) of patients with BOT implants were diagnosed without the cytological signs of malignization on the omentum surfaces. Positive expression of HER-2/neu and VEGF was more frequent determined for patients with OC, than for patients with BOT. General 3- and 5-years survivability of patients with BOT was 100% regardless to phenotype of tumor cells, survivability of patients with OC was less on condition of strong positive expression of markers. Conclusions: expression of HER-2/neu and VEGF in tumor cells is the individual indexes of biological activity of BOT. The got results in relation to heterogeneous expression of HER-2/neu and VEGF in tumor cells specify on existence of two subtypes of serosal BOT with different potencies to proliferation and angiogenesis. uk Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України Онкологія Оригинальные исследования Особливості експресії білків HER-2/neu та VEGF у граничних пухлинах яєчника Features of expression of proteins HER2/neu and VEGF in borderline ovarian tumors Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Особливості експресії білків HER-2/neu та VEGF у граничних пухлинах яєчника |
| spellingShingle |
Особливості експресії білків HER-2/neu та VEGF у граничних пухлинах яєчника Клименко, Е.С. Свінціцький, В.С. Оригинальные исследования |
| title_short |
Особливості експресії білків HER-2/neu та VEGF у граничних пухлинах яєчника |
| title_full |
Особливості експресії білків HER-2/neu та VEGF у граничних пухлинах яєчника |
| title_fullStr |
Особливості експресії білків HER-2/neu та VEGF у граничних пухлинах яєчника |
| title_full_unstemmed |
Особливості експресії білків HER-2/neu та VEGF у граничних пухлинах яєчника |
| title_sort |
особливості експресії білків her-2/neu та vegf у граничних пухлинах яєчника |
| author |
Клименко, Е.С. Свінціцький, В.С. |
| author_facet |
Клименко, Е.С. Свінціцький, В.С. |
| topic |
Оригинальные исследования |
| topic_facet |
Оригинальные исследования |
| publishDate |
2014 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Онкологія |
| publisher |
Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Features of expression of proteins HER2/neu and VEGF in borderline ovarian tumors |
| description |
Мета: провести імуногістохімічний аналіз експресії HER-2/neu та VEGF
у клітинах граничних пухлин яєчника (ГПЯ), порівняти одержані результати
з експресією цих маркерів у клітинах раку яєчника (РЯ) та оцінити
їх клінічне значення. Об’єкт: операційний матеріал хворих на ГПЯ та
РЯ (32 і 56 пацієнтів відповідно), яким до хірургічного лікування поліхіміотерапію
не проводили. Методи дослідження: клінічні, морфологічні, імуногістохімічні,
статистичні. Результати: встановлено гетерогенність
фенотипу пухлинних клітин (ПК) у хворих на ГПЯ та РЯ за цитоморфологічними
особливостями і експресією маркерів проліферації (HER-2/neu)
та ангіогенезу (VEGF), які визначають індивідуальні біологічні особливості
пухлинного процесу в яєчнику. У 3 (9,4%) пацієнтів із ГПЯ виявлено пухлинні
імплантати без цитологічних ознак малігнізації по поверхні чіпця (сальника).
Позитивна експресія HER-2/neu і VEGF частіше визначалася у хворих
на РЯ, ніж у пацієнтів із ГПЯ. Загальна 3- і 5-річна виживаність хворих
на ГПЯ становила 100% незалежно від фенотипу ПК, виживаність
хворих на РЯ була нижчою за умови сильної позитивної експресії маркерів.
Висновки: експресія HER-2/neu і VEGF у ПК є індивідуальним показником
біологічної активності ГПЯ. Одержані результати стосовно гетерогенної
експресії HER-2/neu та VEGF у ПК вказують на існування двох субтипів
серозних ГПЯ з різними потенціями до проліферації та ангіогенезу.
Aim: to conduct the immunohistochemical
analysis of expression of HER-2/neu and VEGF
in the cells of borderline ovary tumors (BOT), to compare
the got results to expression of these markers in
the cells of ovary cancer (OC) and to estimate they
clinical value. Object: operating material of patients
with BOT and OC (32 and 56 patients, accordingly),
to which before surgical treatment polichemotherapy
was not conducted. Methods: clinical, morphological,
immunohistochemical, statistical. Results: the phenotype
heterogeneity of tumor cells in patients with BOT
and OC was carried out according to cytomorphological
features and expression of proliferation markers
(HER-2/neu) and angiogenesis (VEGF), which determine
the individual biological features of tumor process
in an ovary. In 3 (9.4%) of patients with BOT implants
were diagnosed without the cytological signs of malignization on the omentum surfaces. Positive expression
of HER-2/neu and VEGF was more frequent
determined for patients with OC, than for patients with
BOT. General 3- and 5-years survivability of patients
with BOT was 100% regardless to phenotype of tumor
cells, survivability of patients with OC was less on condition
of strong positive expression of markers. Conclusions:
expression of HER-2/neu and VEGF in tumor
cells is the individual indexes of biological activity
of BOT. The got results in relation to heterogeneous
expression of HER-2/neu and VEGF in tumor cells specify on existence of two subtypes of serosal BOT with
different potencies to proliferation and angiogenesis.
|
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/137772 |
| citation_txt |
Особливості експресії білків HER-2/neu та VEGF у граничних пухлинах яєчника / Е.С. Клименко, В.С. Свінціцький // Онкологія. — 2014. — Т. 16, № 3. — С. 191-198. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT klimenkoes osoblivostíekspresííbílkívher2neutavegfugraničnihpuhlinahâêčnika AT svíncícʹkiivs osoblivostíekspresííbílkívher2neutavegfugraničnihpuhlinahâêčnika AT klimenkoes featuresofexpressionofproteinsher2neuandvegfinborderlineovariantumors AT svíncícʹkiivs featuresofexpressionofproteinsher2neuandvegfinborderlineovariantumors |
| first_indexed |
2025-11-26T01:39:36Z |
| last_indexed |
2025-11-26T01:39:36Z |
| _version_ |
1850603379967918080 |
| fulltext |
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
191ОНКОЛОГИЯ • Т. 16 • № 3 • 2014 191
ВСТУП
Граничні пухлини яєчника (ГПЯ) вперше були
описані ще на початку минулого століття як напів-
злоякісні (semimalignant) пухлини, які мають спіль-
ний з раком яєчника (РЯ) епітеліальний генез та од-
накові клінічні симптоми. Для останніх притаманні
невиразність і неспецифічність — біль у черевній по-
рожнині, збільшення розмірів яєчника, диспептич-
ні та дизуричні явища, наявність кіст, а у 23% хво-
рих немає жодних скарг. У зв’язку з цим ГПЯ, як і
РЯ, часто не діагностують на ранніх стадіях [1–4].
Етіопатогенез ГПЯ остаточно не встановлено че-
рез відсутність великих рандомізованих досліджень,
хоча з виникненням цих пухлин пов’язують низку
факторів. До них віднесено вік першої вагітності та
перших пологів, особливості менструальної функ-
ції, гормональний статус, прийом контрацептивів,
паління, сімейний анамнез РЯ [1, 4].
Гістологічна структура ГПЯ варіабельна: виділя-
ють серозні, муцинозні чи інтестинальні варіанти,
які характерні також і для злоякісних епітеліальних
пухлин яєчника. Для ГПЯ притаманні певні цито-
логічні та морфологічні зміни, а саме: гіперплазія
епітелію, формування папілярних структур, атипія
ядер, підвищена мітотична активність. Такі ознаки
характерні й для малігнізованих тканин, що стало
підставою для розгляду ГПЯ як пухлин, які за рів-
нем цитоморфологічних змін займають проміжне
становище між доброякісними цистаденомами та
злоякісними пухлинами яєчника [5]. У класифікації
пухлин яєчника ВООЗ 1973 р. ГПЯ називають пухли-
нами граничної злоякісності із синонімом «карци-
нома низького злоякісного потенціалу» (carcinoma
of low malignant potential — LMP). У класифікації
ВООЗ 2003 р. [6] ці пухлини позначають терміном
«граничні пухлини», який є найбільш популярним
серед патологів і гінекологів.
Основною рисою, яка відрізняє ГПЯ від РЯ, є
відсутність стромальної інвазії, хоча в літературі іс-
нують вказівки на інвазію у строму чи у лімфатич-
ні судини пухлин із низьким злоякісним потенціа-
лом, а також на імплантацію пухлинних клітин (ПК)
по черевній порожнині [7–9]. Це вказує на таку над-
звичайно важливу біологічну характеристику клітин
ГПЯ, як інвазійність, яка в онкоморфології вважа-
ється ознакою злоякісного росту. Тому пошуки кри-
теріїв для диференційної діагностики між ГПЯ з/без
малігнізації та РЯ є актуальними і важливими з по-
гляду діагностики початкових форм раку.
Одним із маркерів, який уже тривалий час широ-
ко використовують у клінічній онкології, є СА125.
Підвищення його концентрації у сироватці крові є
ознакою злоякісного росту в яєчнику. Проте його
діагностичне значення не має специфічності, крім
випадків розповсюдженого РЯ, тому що підвищений
рівень СА125 виявляють при вагітності, перитонітах
та інших патологічних станах. В останні роки з ме-
тою диференційної діагностики у сироватці крові
визначають також концентрацію глікопротеїну НЕ4
(Human Еpididymis protein 4), який експресується
ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПРЕСІЇ БІЛКІВ
HER-2/neu ТА VEGF У ГРАНИЧНИХ
ПУХЛИНАХ ЯЄЧНИКА
Мета: провести імуногістохімічний аналіз експресії HER-2/neu та VEGF
у клітинах граничних пухлин яєчника (ГПЯ), порівняти одержані резуль-
тати з експресією цих маркерів у клітинах раку яєчника (РЯ) та оціни-
ти їх клінічне значення. Об’єкт: операційний матеріал хворих на ГПЯ та
РЯ (32 і 56 пацієнтів відповідно), яким до хірургічного лікування поліхіміо-
терапію не проводили. Методи дослідження: клінічні, морфологічні, іму-
ногістохімічні, статистичні. Результати: встановлено гетерогенність
фенотипу пухлинних клітин (ПК) у хворих на ГПЯ та РЯ за цитоморфо-
логічними особливостями і експресією маркерів проліферації (HER-2/neu)
та ангіогенезу (VEGF), які визначають індивідуальні біологічні особливості
пухлинного процесу в яєчнику. У 3 (9,4%) пацієнтів із ГПЯ виявлено пухлин-
ні імплантати без цитологічних ознак малігнізації по поверхні чіпця (саль-
ника). Позитивна експресія HER-2/neu і VEGF частіше визначалася у хво-
рих на РЯ, ніж у пацієнтів із ГПЯ. Загальна 3- і 5-річна виживаність хво-
рих на ГПЯ становила 100% незалежно від фенотипу ПК, виживаність
хворих на РЯ була нижчою за умови сильної позитивної експресії маркерів.
Висновки: експресія HER-2/neu і VEGF у ПК є індивідуальним показником
біологічної активності ГПЯ. Одержані результати стосовно гетероген-
ної експресії HER-2/neu та VEGF у ПК вказують на існування двох суб-
типів серозних ГПЯ з різними потенціями до проліферації та ангіогенезу.
Е.С. Клименко1
В.С. Свінціцький2
1ДУ «Луганський державний
медичний університет»,
Луганськ
2Національний інститут раку,
Київ, Україна
Ключові слова: граничні пухлини
яєчника, серозний рак яєчника,
HER-2/neu, VEGF.
ОНКОЛОГИЯ • Т. 16 • № 3 • 2014
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
192
серозними та ендометріоїдними карциномами яєч-
ника [10]. Але більш детальні дослідження пока-
зали, що його експресія наявна не тільки у жінок
із патологією яєчника, але і у здорових осіб, причо-
му цей показник залежить від фази менструально-
го циклу [11].
Найбільш інформативним методом для встанов-
лення доброякісного чи злоякісного процесу в яєч-
нику є гістологічне дослідження операційного ма-
теріалу. Як зазначено вище, ГПЯ займають проміж-
не місце між доброякісними кістами і РЯ із різними
морфологічними характеристиками, але за наявнос-
ті у граничних пухлинах папілярних структур зі зна-
чною проліферацією епітелію диференційна морфо-
логічна діагностика між доброякісним і злоякісним
процесом досить складна. Тому актуальним є пи-
тання комплексу ознак, які можуть вказувати на ма-
лігнізацію клітин чи злоякісний характер процесу,
адже від морфологічного діагнозу залежить хірургіч-
на тактика: видалення тільки яєчника з пухлиною чи
операція більшого обсягу — видалення матки з при-
датками і резекція чіпця (сальника).
Диференційний підхід до лікування пацієнтів
із ГПЯ та початковими формами РЯ зумовлений
нині світовою тенденцією до проведення органо-
зберігаючого лікування при початкових стадіях раку.
Схема терапії ґрунтується не тільки на клініко-мор-
фологічних особливостях пухлинного процесу, але й
на його молекулярно-біологічному профілі, за до-
помогою якого визначають молекулярно-генетич-
ні порушення, з якими пов’язана агресивність пух-
линного росту. Визначення молекулярно-біологіч-
ного профілю та його порівняння з морфологічними
особливостями пухлин є основою для оцінки інди-
відуальних біологічних характеристик пухлинного
процесу, встановлення молекулярних підтипів раку,
які відрізняються за прогнозом [12]. Для їх детекції
застосовують імуногістохімічний (ІГХ) метод дослі-
дження пухлин, при якому визначають не тільки на-
явність біомолекулярного маркера, але і його локалі-
зацію у певних клітинах або зонах утворення [13, 14].
До відмітних особливостей пухлин різного ге-
незу, у тому числі й РЯ, належать проліферація ПК
та ангіогенез. Проліферація ПК є однією з важли-
вих характеристик утворення, з якою пов’язані його
злоякісність, особливості клінічного перебігу, три-
валість безрецидивного періоду, 3- та 5-річну вижи-
ваність хворих. У процесах проліферації задіяно сі-
мейство рецепторів епідермального фактора росту,
одним з представників якого є HER-2/neu (Нuman
Еpidermal growth factor Receptor 2, ErbB2) — мемб-
ранний білок із тирозинкіназною активністю, який
кодується геном ERBB2 і частіше експресується
у злоякісних пухлинах, ніж у доброякісних. В одно-
му з останніх оглядів [15] наголошено, що цей про-
теїн задіяний у ErbB-сигнальних шляхах і впливає
не тільки на проліферацію, але й на дедиференціа-
цію, адгезію, міграцію, інвазію клітин, а також на
ангіогенез. Можливо, через такий широкий спектр
біологічної дії для нього характерна значна варіа-
бельність експресії, навіть у пухлинах спільного ге-
незу [16, 17]. За даними літератури, у багатьох пух-
линах експресія HER-2/neu асоціюється зі ступенем
їх диференціювання [18], а у хворих на карциному
уротелію визнана незалежним предиктивним марке-
ром рецидиву [18, 19]. Гіперекспресія цього протеї-
ну у хворих на рак молочної залози пов’язана з екс-
пресією естрогенів і свідчить про гірший прогноз,
ніж за відсутності експресії маркера у пухлинах [20].
Дослідження біомолекулярного маркера проліфера-
ції HER-2/neu у ГПЯ нечисленні та не розкривають
повною мірою його значення як маркера для оцін-
ки біо логічної агресивності ГПЯ та їх прогнозу, що
диктує необхідність проведення подальших морфо-
логічних та ІГХ досліджень у цьому напрямі.
Як свідчать результати експериментальних до-
сліджень in vitro та in vivo, проліферація ПК, зокре-
ма клітин раку молочної залози лінії MCF-7, пере-
буває під частковим аутокринним контролем факто-
ра росту ендотелію судин VEGF (Vascular Endothelial
Growth Factor) [21]. VEGF — це мультифункціональ-
ний цитокін і сильний мітоген для ендотеліальних
клітин, який характеризується широким спектром
дії як при фізіологічних станах (заживлення поверх-
ні яєчника при овуляції, заживлення ран на шкірі та
внутрішніх органах), так і за патологічних умов, зо-
крема при рості злоякісних пухлин. Враховуючи, що
ангіогенез є невід’ємною ланкою бластомогенезу,
а судини — обов’язковим компонентом гістологіч-
ної структури новоутворень [22], ріст пухлин постій-
но супроводжується компенсаторно-адаптаційними
реакціями, спрямованими на оптимізацію крово-
постачання тканин шляхом утворення нових судин.
Тому ангіогенезу належить роль біомаркера васкуля-
ризації пухлин яєчника, а набуття пухлиною ангіо-
генного фенотипу є ключовою подією, пов’язаною
з ростом і метастазуванням пухлин [20, 23].
У хворих на РЯ експресія VEGF має особливе
значення, оскільки для нього притаманна ще одна
біологічна риса — підвищення проникності судин,
тому разом з іншими цитокінами VEGF може сприя-
ти розвитку асциту. Продемонстровано також підви-
щену експресію VEGF під впливом гормонів не тіль-
ки в гормонозалежних тканинах (яєчник), але й
в гормононезалежних [24]. У пацієнтів із РЯ високий
ступінь ангіогенезу та висока експресія VEGF у ПК
є маркерами несприятливого прогнозу [25]. Висока
концентрація VEGF у сироватці крові, як і сильна
експресія у ПК, є показником його активності, що
вказує на формування нових судин і в свою чергу
спричиняє більшу проліферацію клітин і швидкий
ріст пухлини. Тому VEGF розглядають як маркер
для проведення таргетної анти-VEGF-терапії [26–
28]. Найбільшу діагностичну цінність VEGF набу-
ває при його дослідженні у комбінації з іншими ци-
токінами або ростовими факторами.
Отже, підбиваючи підсумок, необхідно ще раз
підкреслити, що морфологічна діагностика епітелі-
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
193ОНКОЛОГИЯ • Т. 16 • № 3 • 2014 193
альних пухлин яєчника є традиційно однією з най-
більш складних, тому що через значний гістогене-
тичний поліморфізм і варіабельність цитоморфо-
логічних структур новоутворень яєчника не завжди
можна чітко виділити проміжні варіанти між ГПЯ
з низьким потенціалом проліферації та злоякісності,
з одного боку, та істинними злоякісними процеса-
ми, з іншого. За умови відсутності макроскопічних
ознак малігнізації певного новоутворення яєчника
основне завдання точної верифікації неопластично-
го процесу в яєчнику полягає у визначенні проліфе-
ративного потенціалу пухлини та біологічних ознак
злоякісності, що стало можливим із впровадженням
у морфологічну діагностику молекулярно-біологіч-
них методів дослідження пухлин.
Мета дослідження — провести ІГХ аналіз експре-
сії HER-2/neu та VEGF у ПК ГПЯ, порівняти одер-
жані результати з експресією цих маркерів у кліти-
нах РЯ та оцінити їх клінічне значення.
ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Проведено ретроспективний аналіз клінічних
даних, морфологічне та ІГХ дослідження опера-
ційного матеріалу 32 хворих на ГПЯ та 56 пацієнтів
із РЯ у ІІ–ІІІ стадії (група порівняння). Хворі пе-
ребували на стаціонарному лікуванні у Лугансько-
му обласному онкологічному диспансері протягом
2008–2013 рр. і дали згоду на використання клініч-
них даних і операційного матеріалу з дослідниць-
кою метою.
Комплексне обстеження, крім клінічного огля-
ду, обов’язково включало сонографію органів мало-
го таза з використанням піхвового та абдомінально-
го датчиків, кольорове допплерівське картування,
дослідження у динаміці концентрації пухлинного
маркера СА 125 у сироватці крові, а за необхіднос-
ті — додаткові методи дослідження (рентгенографія
органів грудної клітки, комп’ютерна томографія).
Стадію пухлинного процесу в яєчнику визна-
чали за клінічною класифікацією FІGO. Усім хво-
рим проведено хірургічне лікування згідно зі Стан-
дартами діагностики і лікування онкологічних хво-
рих, затвердженими наказами МОЗ України від
27.07.1998 р. № 140 і від 17.09.2007 р. № 554.
Хірургічне лікування при ГПЯ складалося з кіль-
кох етапів. Після розтину черевної порожнини шля-
хом серединної лапаротомії проводили ретельний
огляд її органів і тканин. Далі виконували проце-
дуру хірургічного стадіювання. Якщо не виявле-
но розповсюдження пухлинного процесу на парі-
єнтальній і вісцеральній очеревині та були відсутні
ПК у змивах черевної порожнини (що встановлюва-
ли шляхом проведення термінового цитологічного
дослідження змивів), вважали, що стадія захворю-
вання відповідає градації Т1аN0M0, при ураженні
обох яєчників — Т1bN0M0, при ураженні одного чи
обох яєчників і наявності асциту — стадії Т1сN0M0.
За умови ураження одного яєчника проводили од-
нобічне видалення придатків матки на боці уражен-
ня та біопсію контралатерального яєчника, резек-
цію чіпця з терміновим інтраопераційним морфо-
логічним дослідженням.
Операційний матеріал фіксували у 10% розчи-
ні нейтрального формаліну, піддавали подальшо-
му класичному проведенню і морфологічному до-
слідженню парафінових гістологічних зрізів, забарв-
лених гематоксиліном та еозином. На паралельних
зрізах (4–5 мікронів) проводили ІГХ реакцію з вико-
ристанням МкАТ проти c-erbB-2/HER-2/neu (Clone
SP3, Thermo Fisher Scientific, США) та проти VEGF
(RB-9031-P0, Thermo Fisher Scientific, США). Гісто-
логічні зрізи додатково забарвлювати гематоксилі-
ном Майєра. Для візуалізації результатів ІГХ реак-
ції використовували набір реактивів EnVision system
(Dako LSAB2 system, Данія) відповідно до рекомен-
дацій виробника. Для оцінки ІГХ експресії VEGF і
HER-2/neu застосовували напівкількісний аналіз
(у балах). Експресія VEGF: відсутність забарвлен-
ня — 0 балів; незначне забарвлення 1–25% ПК —
1 бал (VEGF+); помірне забарвлення 26–50% ПК —
2 бали (VEGF++); значне забарвлення > 50% ПК —
3 бали (VEGF+++). Позитивною експресію VEGF
вважали кількість ПК > 25% з помірним і значним
забарвленням, тобто з VEGF++ і VEGF+++. Оцінка
експресії HER-2/neu: відсутність продукту ІГХ реак-
ції — 0 балів; незначна експресія маркера не по всій
мембрані клітин менше ніж у 10% клітин — 1 бал
(HER-2/neu+); помірна експресія маркера по всій
мембрані клітин більше ніж у 10% клітин — 2 бали
(HER-2/neu++); сильна експресія маркера по всій
мембрані клітин більше ніж у 10% клітин — 3 бали
(HER-2/neu+++) [29]. Як позитивний контроль за-
стосовували МкАТ проти панцитокератинів, як не-
гативний — фізіологічний розчин, який наноси-
ли на гістологічні зрізи замість МкАТ. Гістологічні
препарати аналізували з використанням мікроскопа
«PrimoStar» (Zeiss, Німеччина) при збільшенні 200–
400. Статистичний аналіз одержаних даних включав
використання непараметричних і параметричних
статистик, зокрема і t-критерій Стьюдента. Коре-
ляцію міжгрупових даних аналізували за допомо-
гою критерію χ2 і коефіцієнта кореляції Пірсона (r).
Виживаність хворих оцінювали за Капланом — Ме-
йєром, для парних порівнянь використовували log-
rank критерій. Статистично достовірними вважали
значення р < 0,05. Обробку результатів досліджен-
ня проводили з використанням пакета програми
STATISTICA 6.0.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Аналіз клінічних даних показав (табл. 1), що се-
редній вік 32 хворих на ГПЯ І (Іа–Іс) стадії становив
42,9 ± 3,1 року при індивідуальних коливаннях від
30 до 66 років. Кількість пацієнток репродуктивно-
го віку (від 30 до 45 років) сягала 24 (75,0%). Порів-
няно з хворими на ГПЯ, у 56 пацієнтів із РЯ (ІІ–ІІІ
стадія) середній вік був достовірно вищим і становив
59,4 ± 2,7 року (р < 0,05) при індивідуальному діапа-
ОНКОЛОГИЯ • Т. 16 • № 3 • 2014
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
194
зоні від 41 до 72 років, а кількість хворих репродук-
тивного віку була достовірно меншою —12 (21,4%)
осіб (р < 0,05).
Морфологічний аналіз видалених пухлин яєчни-
ка засвідчив, що у 32 хворих пухлини мали гістоло-
гічну будову граничних серозних папілярних цист-
аденом, у 51 (91,1%) — серозного РЯ з наявністю
папілярних і залозистих структур, у 5 (8,9%) — му-
цинозного РЯ. Серед пацієнток із ГПЯ переважа-
ли хворі з ураженням одного яєчника (Іа стадія —
50,0%) і високим ступенем диференціювання пух-
лин (18 (56,2%) осіб).
Таблиця 1
Клініко-патологічна характеристика хворих на ГПЯ та РЯ
Характеристика Кількість
хворих, n (%)
ГПЯ, n = 32 (100%)
Вік
Середній
Діапазон коливань віку
Кількість хворих репродуктивного віку
42,9 ± 3,1 року
30–66 років
24 (75,0)
Стадія за FIGO
Т1аN0M0
Т1bN0M0
Т1cN0M0
16 (50,0)
10 (31,3)
6 (18,7)
Гістологічна структура
Серозна гранична цистаденома 32 (100)
Ступінь диференціювання
G1
G2
18 (56,2)
14 (43,8)
РЯ, n = 56 (100%)
Вік
Середній
Діапазони коливань віку
Кількість хворих репродуктивного віку
59,4 ± 2,7 року
41–72 роки
12 (21,4)
Стадія за FIGO
ІІ
ІІІ
39 (69,4)
17 (30,6)
Гістологічна структура
Серозний рак
Муцинозний рак
51 (91,1)
5 (8,9)
Ступінь диференціювання
G1
G2
35 (62,5)
21 (37,5)
Хоча у цій роботі проводили дослідження ГПЯ і
РЯ, детальну клінічну та морфологічну характерис-
тику РЯ в ІІ–ІІІ стадії ми не наводимо, оскільки її
досить ґрунтовно представлено у багатьох моногра-
фіях з онкогінекології та підручниках з онкології.
Макроскопічний аналіз операційного матеріалу
показав, що ГПЯ мали різний вигляд залежно від їх
локалізації — на поверхні яєчника чи в його товщі.
Пухлини на поверхні яєчника мали вигляд папіл різ-
ного об’єму, які іноді зливалися або випиналися, їх
кількість варіювала. Інтраоваріальні пухлини часті-
ше виглядали як кісти різного розміру — одно- чи
багатокамерні — з наявністю папілярних структур
у різній кількості та неодноманітної будови або без
них. Вміст кістозних новоутворень також був різ-
ним — у вигляді жовтуватої рідини (іноді з гемора-
гічним відтінком) у серозних кістах або желеподібної
маси у муцинозних кістах. Розміри пухлин теж ко-
ливалися в діапазоні від 5–10 до 20 см. У 17 (53,1%)
хворих на ГПЯ в яєчниках відзначали також доброя-
кісні кісти — серозні, муцинозні, кісти жовтого тіла.
Тобто за макроскопічними ознаками можна було
оцінити лише розміри новоутворень в яєчнику та ха-
рактер їх вмісту, але не було можливості встановити
характер патологічного процесу за умови відсутнос-
ті метастатичного ураження очеревини. Тому осо-
бливе значення надавали подальшому морфологіч-
ному дослідженню новоутворень яєчника з акцен-
том на цитологічних особливостях клітин у папілах.
У кістозних новоутвореннях без папілярних струк-
тур епітелій був сплощеним, лише іноді з ознаками
незначної гіперплазії в окремих ділянках. ПК ГПЯ
та серозного РЯ мали папілярну структуру зі зна-
чною варіабельністю за розмірами папіл. При мі-
кроскопічному дослідженні встановлено, що ГПЯ
і РЯ відзначалися G1–G2 ступенем гістологічного
диференціювання з переважанням G1 (див. табл. 1).
Найбільші труднощі у морфологічному дослі-
дженні виникали при характеристиці епітеліального
компонента папілярних структур пухлин. При зло-
якісних процесах в яєчнику епітелій мав більші роз-
міри, характеризувався значною атипією за формою
та розмірами, а також мав ознаки не тільки гіперпла-
зії, але й проліферації у вигляді залозистих, трабеку-
лярних, мікропапілярних структур порівняно з ГПЯ.
Відомо, що характерними ознаками розповсю-
джених форм РЯ є пухлинні імплантати по поверхні
чіпця та очеревині, а також псамомні тільця. Поді-
бні структури ми виявили у 3 (9,3%) хворих на ГПЯ,
проте за цитологічною характеристикою імпланта-
ти не мали ознак малігнізації. Натомість у пацієн-
тів із РЯ в ІІ–ІІІ стадії діагностували пухлинні імп-
лантати з вираженими ознаками атипії та полімор-
фізму ПК по черевній порожнині, у малому тазу та
по поверхні чіпця.
Найважливішою ознакою для диференційної ді-
агностики між ГПЯ та початковими формами РЯ є
наявність інвазії ПК у строму яєчника. За даними лі-
тератури [8], інвазія може мати деструктивний або
недеструктивний характер. У нашому дослідженні
всі ГПЯ не мали значної деструкції строми, але від-
значено мікроінвазію кластерів ПК у строму. Відсут-
ність описаних ознак стало підставою для віднесен-
ня досліджених ГПЯ до пухлин із низьким інвазій-
ним потенціалом, натомість у хворих на РЯ в ІІ стадії
виявлено значну деструкцію строми.
ІГХ аналіз експресії досліджених маркерів HER-2/
neu та VEGF виявив суттєву гетерогенність ГПЯ і РЯ
за ступенем експресії маркерів. Відзначено індивіду-
альні коливання кількості HER-2/neu-позитивних
клітин від 0 до 58%, VEGF-позитивних клітин —
від 0 до 73%. Кількість HER-2/neu-позитивних
клітин у хворих на ГПЯ у середньому становила
16,1 ± 2,3%, у пацієнток із РЯ вона була достовірно
більшою — 46,4 ± 3,6% (р < 0,05). Кількість VEGF-
позитивних клітин у хворих на ГПЯ у середньому
сягала 33,1 ± 3,3%, в осіб із РЯ вона була також до-
стовірно більшою — 61,5 ± 2,9% (р < 0,05) (рис. 1).
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
195ОНКОЛОГИЯ • Т. 16 • № 3 • 2014 195
0
10
20
30
40
50
60
70
ÃÏß Ðß
HER-2/neu
VEGF
Ï
Ê,
%
рис. 1. Кількість ПК (%), які експресують HER-2/neu i
VEGF, у хворих на серозні ГПЯ в І стадії та серозний РЯ
в ІІ–ІІІ стадії
Користуючись критеріями оцінки експресії мар-
керів у клітинах ГПЯ і РЯ, усі досліджені пухли-
ни ми поділили на імунопозитивні та імунонега-
тивні (табл. 2). Виявилося, що кількість хворих на
HER-2/neu-позитивні ГПЯ становила 18,8%, що
в 1,9 раза менше, ніж кількість пацієнтів із HER-2/
neu-позитивним РЯ (35,7%; р < 0,05). Подібну тен-
денцію відзначено і щодо експресії VEGF: кіль-
кість VEGF-позитивних ГПЯ становила 25,0% про-
ти 48,2% імунопозитивних РЯ, що також менше
в 1,9 раза (р < 0,05). Статистична обробка одержа-
них результатів виявила позитивну кореляцію між
показниками експресії HER-2/neu та VEGF у гра-
ничних і злоякісних пухлинах яєчника: у ГПЯ ко-
реляція була незначною (r = 0,27), в РЯ вона підви-
щувалася до помірної (r = 0,37).
Таблиця 2
Розподіл хворих на ГПЯ і РЯ
за експресією HER-2/neu i VEGF у ПК
Біомолекулярний маркер
та особливості експресії
у клітинах пухлин
Хворі на ГПЯ,
n (%)
Хворі на РЯ,
n (%)
HER-2/neu-позитивна експресія
HER-2/neu++; HER-2/neu+++ 6 (18,8) 20 (35,7)*
HER-2/neu-негативна експресія
0–HER-2/neu+ 26 (81,2) 36 (64,3)
Усього 32 (100,0) 56 (100,0)
VEGF-позитивна експресія
VEGF++; VEGF+++ 8 (25,0) 27 (48,2)**
VEGF-негативна експресія
0–VEGF+ 24 (75) 29 (51,8)
Усього 32 (100,0) 56 (100,0)
*р < 0,05 між експресією HER-2/neu у ГПЯ та РЯ; **р < 0,05 між екс-
пресією VEGF у ГПЯ та РЯ.
Одним з етапів роботи стало порівняння експресії
VEGF і HER-2/neu у клітинах ГПЯ в Іа стадії та клітинах
доброякісних кіст контралатерального яєчника в одних і
тих самих хворих. Такі зіставлення показали, що у гісто-
логічних препаратах доброякісних кіст експресія обох біл-
ків була відсутня або наявна у незначній кількості клітин
(до 10% HER-2/neu- і VEGF-позитивних клітин). Нато-
мість у кістах з папілами, гіперплазією та проліферацією
епітелію в ГПЯ експресія HER-2/neu і VEGF була визна-
чена у більшій кількості клітин — у 40 і 45% відповідно.
На цьому прикладі чітко простежується асоціація
морфологічних змін у ГПЯ з експресією біомолеку-
лярних маркерів проліферації та ангіогенезу, тобто
маркерів, задіяних у пухлинному рості. Ці дані збіга-
ються з результатами інших досліджень, в яких по-
казано, що для HER-2/neu характерна диференційна
експресія залежно від гістологічної структури пух-
лин яєчника: у ГПЯ вона становить 22,2%, але у зло-
якісних пухлинах підвищується у 2 рази (46,4%) [30].
Крім того, навіть у межах РЯ однієї гістологічної
структури розрізняють пухлини з різним ступенем
експресії цього маркера (від 1+ до 3+). Експресію
HER-2/neu відзначали у 52,5% РЯ, при цьому її сту-
пінь був різним: 39,2% карцином були слабо пози-
тивними (1+), 13,3% — помірно позитивними (2+)
та 47,5% — сильно позитивними (3+). Підвище-
на експресія НER-2/neu корелювала зі зниженням
виживаності хворих, а сильна експресія була неза-
лежним прогностичним маркером у хворих на РЯ
у ІІІ стадії [31]. Експресія VEGF+++ у ПК також
є свідченням високої агресивності серозного РЯ і
предиктором розвитку рецидиву та метастазуван-
ня по черевній порожнині [32–34]. Отже, значна
експресія HER-2/neu і VEGF у ПК хворих на РЯ є
предиктивним показником несприятливого про-
гнозу серозного РЯ.
Враховуючи це, важливим, на наш погляд, є по-
рівняння виживаності хворих на ГПЯ і РЯ залежно
від фенотипу ПК, при цьому з урахуванням кількості
імунонегативних та імунопозитивних ПК із сильною
експресією маркерів (HER-2/neu+++ VEGF+++).
У цьому дослідженні кількість ГПЯ з таким фено-
типом становила 50% (7 із 14 пухлин з позитивною
експресією HER-2/neu і VEGF). У хворих на РЯ
кількість пухлин із фенотипом HER-2/neu+++
VEGF+++ була достовірно більшою і становила
68,1% (32 з 47 імунопозитивних пухлин) (р < 0,05).
Слід наголосити на незалежності кількості клітин
із фенотипом HER-2/neu+++ VEGF+++ від віку
хворих на ГПЯ та РЯ, а також стадії РЯ.
Статистична обробка виживаності хворих за Ка-
планом — Мейєром встановила, що цей показник
залежав від характеру патологічного процесу в яєч-
нику: загальна 3- і 5-річна виживаність хворих на РЯ
була нижчою, особливо за умови високої експре-
сії маркерів (p < 0,05) (рис. 2). Виживаність хво-
рих на ГПЯ (3- і 5-річна) становила 100% і не за-
лежала від кількості імунопозитивних клітин. Та-
ким чином, відсутність експресії VEGF та HER-2/
neu у ПК РЯ можна вважати сприятливим факто-
ром прогнозу при РЯ і, навпаки, висока експресія
цих маркерів є предиктивною ознакою несприят-
ливого прогнозу РЯ.
Слід вказати, що у хворих на ГПЯ високою ви-
живаність може бути навіть за умови інтраперитоне-
альних «відсівів» ПК, що було виявлено нами тіль-
ки при мікроскопічному дослідженні зразків чіпця
у 3 (9,4%) пацієнтів. Причини розповсюдженості ПК
по мезотелію чи чіпцю у хворих на ГПЯ залишаються
ОНКОЛОГИЯ • Т. 16 • № 3 • 2014
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
196
невідомими, незважаючи на намагання розробити
класифікацію таких імплантатів (десмопластичний
субтип, мікропапілярні структури, стромальна інва-
зія) та визначити їх роль як потенційних критеріїв
розвитку рецидивів [36]. Несприятливим прогнос-
тичним фактором у пацієнтів із ГПЯ може бути ін-
вазія строми яєчника пухлинними мікропапілами.
Але, за даними літератури, цей фактор також не ві-
діграє суттєву роль в усіх випадках ГПЯ. Так, у лі-
тературі описано високу виживаність 137 хворих
на ГПЯ, незважаючи на те, що у 18 з них була інва-
зія пухлинних мікропапіл, у 20 — мікроінвазія окре-
мих ПК у строму яєчника [37].
Поряд із цим залишається невирішеним питан-
ня, чому сильна експресія досліджених маркерів
у хворих на РЯ пов’язана з несприятливим прогно-
зом, а у пацієнтів із ГПЯ такої залежності не виявле-
но попри те, що HER-2/neu як представник родини
епідермального фактора росту відіграє домінантну
роль у стимуляції пухлинного росту. Поясненням,
можливо, може слугувати теза, що механізми про-
гресування ГПЯ і РЯ характеризуються як загальни-
ми рисами, так і низкою індивідуальних молекуляр-
них особливостей та сигнальних шляхів, зміни яких
або стримують, або підвищують злоякісний потенці-
ал новоутворення, що й може спричиняти рецидиви.
Якщо брати до уваги індивідуальні біологічні осо-
бливості, то згідно з одержаними результатами ви-
живаності хворих на ГПЯ ми можемо зазначити, що
цей показник залежить як від структурних власти-
востей пухлин з урахуванням ступеня атипії ПК та
характеру інвазії, так і від біомолекулярних показни-
ків, у тому числі й від експресії НЕR-2/neu і VEGF.
Останні можна вважати індивідуальними показни-
ками біологічної активності ГПЯ, а їхня негативна
функція стосовно потенції ГПЯ до подальшого біо-
логічного прогресування (імплантація ПК в органи
малого таза, черевну порожнину і чепець), очевидно,
залежить від скооперованої дії низки інших біомоле-
кулярних маркерів пухлинного процесу. На користь
цього свідчать положення мультимодальної моле-
кулярної моделі прогресування раку (МultiМodаl
Мolecula Network — MMMN): у пухлинному про-
гресуванні може мати значення комплексність змін,
а дизрегуляція більше як одного молекулярного фак-
тора або мішені може викликати каскад молекуляр-
них змін, що у свою чергу сприятиме створенню ін-
шої молекулярної основи, від якої буде залежати ге-
нетична та епігенетична гетерогенність раку [35].
Тому як предиктивні фактори клінічного прогно-
зу ГПЯ необхідно залучати інші молекулярні мар-
кери, які будуть характеризувати як первинну пух-
лину, так і особливості її мікрооточення та гормо-
нальний профіль організму. Для з’ясування всіх цих
питань потрібні подальші порівняльні дослідження
молекулярних змін у ГПЯ та розповсюджених фор-
мах РЯ для визначення різних варіантів біологічно-
го і клінічного прогресування, пов’язаних із комп-
лексом молекулярно-генетичних змін (мутації, амп-
ліфікація, гетероплоїдія, гіперекспресія рецепторів,
лігандзалежна і ліганднезалежна активація рецепто-
рів, модуляція впливу факторів організму).
Таким чином, проведене дослідження засвідчи-
ло гетерогенність цитоморфологічних змін у видале-
них пухлинах яєчника і варіабельність експресії біо-
молекулярних маркерів HER-2/neu і VEGF у хворих
на серозні ГПЯ. Різний ступінь експресії цих мар-
керів вказує на можливість поділу ГПЯ на 2 групи
(імунонегативні та імунопозитивні пухлини за екс-
пресією HER-2/neu і VEGF у ПК).
0
10
20
30
40
50
60
70
80
90
100
0 12 24 36 48 60
Êó
ì
óë
ÿò
èâ
íà
â
èæ
èâ
àí
³ñ
òü
, %
×àñ, ì³ñ
Ðß VEGF- HER-2/neu-Ðß VEGF+ HER-2/neu+
ÃÏß VEGF+ HER-2/neu+, ÃÏß VEGF- HER-2/neu-
рис. 2. Аналіз кривих виживаності за Капланом — Мейє-
ром, log rank test, p < 0,05
ВИСНОВКИ
1. Позитивну експресію HER-2/neu встановлено
у 18,8% серозних ГПЯ і 35,7% серозних РЯ, VEGF —
у 25% ГПЯ і 48,2% РЯ.
2. Між експресією HER-2/neu та VEGF виявле-
но помірну кореляцію у хворих на РЯ (r = 0,37), не-
значну — у пацієнтів із ГПЯ (r = 0,27).
3. У хворих на ГПЯ і РЯ кількість ПК з феноти-
пом HER-2/neu+++ VEGF+++ становила відпо-
відно 50 і 68,1% (р < 0,05).
4. Експресія HER-2/neu і VEGF у ПК є індиві-
дуальним показником біологічної активності ГПЯ.
5. Одержані результати стосовно гетерогенної
експресії HER-2/neu та VEGF у ПК вказують на іс-
нування двох субтипів серозних ГПЯ з різною по-
тенцією до проліферації та ангіогенезу.
СПИСОК ВИКОРАСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Cormio G, Loizzi V, Falagario M, et al. Borderline epithelial
tumors of the ovary (http:dx.doi.org/10.5772/54828).
2. Новикова ЕГ, батталова ГЮ. Пограничные опухоли
яичников. М.: ООО «Медицинское информационное агент-
ство», 2007. 152 с.
3. Picke lH, Tamussino K. History of gynecological patho-
logy. XIV. Hermann Joannes Pfannenstiel. Int J Gynecol Pathol
2003; 22: 310–314.
4. Hart wR. Borderline epithelial tumors of the ovary. Mo-
dern Pathol 2005; 18: 33–50.
5. Deavers MT, Gershenson DM, Tortolero-Luna G, et al. Mi-
cropapillary and cribriform patterns in ovarian serous tumors of
low malignant potential: a study of 99 advanced stage cases. Am J
Surg Pathol 2002; 26:1129–41.
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
197ОНКОЛОГИЯ • Т. 16 • № 3 • 2014 197
6. Tavassoli FA, Devilee P (eds). World Health Organization
Classification of Tumours.Pathology and Genetics. Tumours of
the Breast and Female Genital Organs. IARC Press: Lyon, 2003.
7. McKenney JK, Balzer BL, Longacre TA. Ovarian serous tu-
mors of low malignant potential with stromal microinvasion: a cli ni-
copathologic study of 36 cases. Mod Pathol 2004; 17: 205A–206A.
8. McKenney JK, Balzer BL, Longacre TA. Patterns of stro-
mal invasion in ovarian serous tumors of low malignant potential
(borderline tumors): a reevaluation of the concept of stromal mi-
croinvasion. Am J Surg Pathol 2006; 30(10): 1209–21.
9. Sangoi AR, McKenney JK, Dadras SS, Longacre TA. Lym-
phatic vascular invasion in ovarian serous tumors of low malignant
potential with stromal microinvasion: a case control study. Am J
Surg Pathol 2008; 32 (2): 261–8.
10. Drapkin R, von Horsten HH, Lin Y, et al. Human epidi-
dymis protein 4 (HE4) is a secreted glycoprotein that is overex-
pressed by serous and endometrioid ovarian carcinomas. Cancer
Res 2005; 65: 2162–9.
11. Anastasi E, Granato T, Marchei GG, et al. Ovarian tumor
marker HE4 is differently expressed during the phases of the menstru-
al cycle in healthy young women. Tumour Biol 2010; 31(5): 411–5.
12. Семиглазов ВФ. Новые подходы к лечению рака
молочной железы. Вопр Онкол 2013; 59 (3): 288–91.
13. Rein BJD, Gupta S, Dada R, et al. Potential Markers for
Detection and Monitoring of Ovarian Cancer. J Oncol 2011; Ar-
ticle ID 475983, doi:10.1155/2011/475983.
14. Cramer Dw, Bast RC Jr, Berg CD, et al. Ovarian Cancer
Biomarker Performance in Prostate, Lung, Colorectal, and Ova-
rian Cancer Screening Trial Specimens. Cancer Prev Res (Phila)
2011; 4(3): 365–74.
15. Hiss D. Optimising molecular — targeted therapies in ova-
rian cancer: the renewed surge of interest in ovarian cancer biomar-
kers and cell signaling pathways. J Oncol 2012; article ID 737981,
23 pages, doi 10.1155/ 2012/737981.
16. Dragomir LP, Mărgăritescu C, Florescu A, et al. The im-
munoexpression of EGFR and Her2/neu in oral squamous carci-
noma. Rom J Morphol Embryol 2012; 53(3): 597–601.
17. Marinaş MC, Mogoş G, Ciurea R, Mogoş DG. EGFR,
HER2/neu and Ki67 immunoexpression in serous ovarian tumors.
Rom J Morphol Embryol 2012; 53 (3): 563–7.
18. Enache M, Simionescu CE, Stepan A. EGFR and Her2/
neu immunoexpression in papillary urothelial bladder carcinomas.
Rom J Morphol Embryol 2013; 54 (1): 137–41.
19. Sasaki Y, Sasaki T, Kawai T, et al. HER2 protein overex-
pression and gene amplification in upper urinary tract urothelial
carcinoma — analysis of 171 patients. Int J Clin Exp Pathol 2014;
7 (2): 699–708.
20. Badowska-Kozakiewicz AM, Sobo lM, Patera J,
Kozłowski w. Immunohistochemical evaluation of human epi-
dermal growth factor receptor 2 and estrogen and progesterone
receptors in invasive breast cancer in women. Arch Med Sci 2013;
9 (3): 466–71.
21. Guo P, Fang Q, Tao HQ, et al. Over expression of vascu-
lar endothelial growth factor by MCF-7 breast cancer cells pro-
motes estrogen-independent tumor growth in vivo. Cancer Res
2003; 63 (15): 46–91.
22. Carmeliet P. VEGF as a key mediator of angiogenesis in
cancer. Oncology 2005; 69(Suppl 3): 4–10.
23. Ławicki S, Będkowska GE, Gacuta-Szumarska E, Szmit-
kowski M. The plasma concentration of VEGF, HE4 and CA125 as
a new biomarkers panel indifferent stages and sub-types of epithe-
lial ovarian tumors. J Ovarian Res 2013; 6: 45–48.
24. Hyder SM, Nawaz Z, Chiappetta C, Stancel GM. Identi-
fication of functional estrogen response elements in the gene co-
ding for the potent angiogenic factor vascular endothelial growth
factor. Cancer Res 2000; 60: 3183–6.
25. Duncan TJ, Al-Attar A, Rolland P, et al. Vascular endothe-
lial growth factor expression in ovarian cancer: A model for targe-
ted use of novel therapies? Clin Cancer Res 2008; 14 (10): 3030–5.
26. Lichtenberger BM, Tan PK, Niederleithner H, et al.
Autocrine VEGF signaling synergizes with EGFR in tumor
cells to promote epithelial cancer development. Cell 2010; 140:
268–79.
27. Hata K, watanabe Y, Nakai H, et al. Expression of the vas-
cular endothelial growth factor (VEGF) gene in epithelial ovari-
an cancer: an approach to anti-VEGF therapy. Anticancer Res
2011; 31 (2): 31–7.
28. winiarski BK, wolanska KI, Rai S, et al. Epithelial ovari-
an cancer-induced angiogenic phenotype of human omental mi-
crovascular endothelial cells may occur independently of VEGF
signaling. Transl Oncol 2013; 6 (6): 3–14.
29. Ménard S, Casalini P, Campiglio M, et al. Role of HER2/
neuintumor progression and therapy. Cell Mol Life Sci 2005; 61
(23): 2965–78.
30. Hadisubroto YS, Suwiyoga K. HER2/Neu Expression was
different between benign, border line and malignant epithelial ova-
rian tumors. Indones J Obstet Gynecol 2014; 2 (1): 46–9.
31. Høgdall EVS, Christensen L, Kjaer SK, et al. Distribu-
tion of HER-2 overexpression in ovarian carcinoma tissue and
its prognostic value in patients with ovarian carcinoma. Cancer
2003; 98 (1): 66–73.
32. Nishida N, Yano H, Komai K, et al. Vascular endotheli-
al growth factor C and vascular endothelial growth factor recep-
tor 2 are related closely to the prognosis of patients with ovarian
carcinoma. Cancer 2004; 101(6): 1364–74.
33. van der Zee AG, de Vries EG, et al. Multiple VEGF family
members are simultaneously expressed in ovarian cancer: a pro-
posed model for bevacizumab resistance. Curr Pharm Des 2012;
18 (25): 3784–92.
34. Nakayama K, Kanzaki A, Takebayashi Y, et al. Different fea-
tures of angiogenesis between ovarian and breast carcinoma. Can-
cer letters 2001; 170 (2): 161–7.
35. Thiagalingam S. A cascade of modules of a network defines
cancer progression. Cancer Res 2006; 66 (15): 7379–85.
36. Morice P, Uzan C, Fauvet R, et al. Borderline ovarian tu-
mour: pathological diagnostic dilemma and risk factors for in-
vasive or lethal recurrence. Lancet Oncol 2012; 13 (3): e103–15.
37. Prat J, deNictolis M. Serous border line tumors of the ova-
ry: along-term follow-up study of 137 cases, including 18 with a mi-
cropapillary pattern and 20 with microinvasion. Am J Surg Pathol
2002; 26: 1111–28.
FEATURES OF EXPRESSION OF PROTEINS
HER2/neu AND VEGF IN BORDERLINE
OVARIAN TUMORS
E.S. Klimenko, V.S. Svintsisky
Summary. Aim: to conduct the immunohistochemi-
cal analysis of expression of HER-2/neu and VEGF
in the cells of borderline ovary tumors (BOT), to com-
pare the got results to expression of these markers in
the cells of ovary cancer (OC) and to estimate they
clinical va lue. Object: operating material of patients
with BOT and OC (32 and 56 patients, accordingly),
to which before surgical treatment polichemotherapy
was not conducted. Methods: clinical, morphological,
immunohistochemical, statistical. Results: the pheno-
type heterogeneity of tumor cells in patients with BOT
and OC was carried out according to cytomorpholo-
gical features and expression of proliferation markers
(HER-2/neu) and angiogenesis (VEGF), which deter-
mine the individual biolo gical features of tumor pro-
cess in an ovary. In 3 (9.4%) of patients with BOT im-
plants were diagnosed without the cytological signs of
ОНКОЛОГИЯ • Т. 16 • № 3 • 2014
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
198
malignization on the omentum surfaces. Positive ex-
pression of HER-2/neu and VEGF was more frequent
determined for patients with OC, than for patients with
BOT. General 3- and 5-years survi vability of patients
with BOT was 100% regardless to phenotype of tumor
cells, survivability of patients with OC was less on con-
dition of strong positive expression of markers. Con-
clusions: expression of HER-2/neu and VEGF in tu-
mor cells is the individual indexes of biological activi-
ty of BOT. The got results in relation to heterogeneous
expression of HER-2/neu and VEGF in tumor cells
speci fy on existence of two subtypes of serosal BOT with
different potencies to proliferation and angiogenesis.
Key words: borderline ovary tumors, serous cancer
of ovary, HER-2/neu, VEGF.
Адреса для листування:
Свінціцький В.С.
03022, Київ, вул. Ломоносова, 33/43
Національний інститут раку
E-mail: SVS1@voliacable.com
Одержано: 01.08.2014
|