Зв’язок рівнів сироваткового та пухлинного феритину з клініко-морфологічними характеристиками та молекулярним типом пухлин у хворих на рак молочної залози
Мета: дослідити концентрацію феритину (ФЕР) у сироватці крові (СФЕР) хворих на рак молочної залози (РМЗ), їїзв’язок з експресією ФЕР у пухлинних клітинах (ПК) залежно від клініко-патологічних особливостей, у тому числі від різних молекулярних підтипів, РМЗ. Об’єкт і методи: досліджено 151 хвору н...
Saved in:
| Published in: | Онкологія |
|---|---|
| Date: | 2014 |
| Main Authors: | , , , , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України
2014
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/137803 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Зв’язок рівнів сироваткового та пухлинного феритину з клініко-морфологічними характеристиками та молекулярним типом пухлин у хворих на рак молочної залози / С.В. Чехун, Н.Ю. Лук’янова, С.О. Собченко, Т.В. Задворний, Ю.В. Лозовська, Л.Г. Бучинська, Л.З. Поліщук // Онкологія. — 2014. — Т. 16, № 4. — С. 275-282. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-137803 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Чехун, С.В. Лук’янова, Н.Ю. Собченко, С.О. Задворний, Т.В. Лозовська, Ю.В. Бучинська, Л.Г. Поліщук, Л.З. 2018-06-17T16:34:14Z 2018-06-17T16:34:14Z 2014 Зв’язок рівнів сироваткового та пухлинного феритину з клініко-морфологічними характеристиками та молекулярним типом пухлин у хворих на рак молочної залози / С.В. Чехун, Н.Ю. Лук’янова, С.О. Собченко, Т.В. Задворний, Ю.В. Лозовська, Л.Г. Бучинська, Л.З. Поліщук // Онкологія. — 2014. — Т. 16, № 4. — С. 275-282. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/137803 Мета: дослідити концентрацію феритину (ФЕР) у сироватці крові (СФЕР) хворих на рак молочної залози (РМЗ), їїзв’язок з експресією ФЕР у пухлинних клітинах (ПК) залежно від клініко-патологічних особливостей, у тому числі від різних молекулярних підтипів, РМЗ. Об’єкт і методи: досліджено 151 хвору на РМЗ у І–ІІ стадії, віком від 28 до 89 років (середній вік — 60,5 ± 11,6 року) з використанням клінічних, імуноферментних, морфологічних і статистичних методів. Результати: встановлено значне підвищення рівня СФЕР і ФЕР у ПК хворих із базальним підтипом РМЗ порівняно з люмінальним А і Б підтипами пухлин. Доведено існування прямого кореляційного зв’язку міжрівнем СФЕР таекспресією ФЕР уПК хворих наРМЗ базального підтипу. Встановлено залежність показників ФЕР від віку хворих, гістологічної будови і ступеня диференціювання пухлини за відсутності залежності від стадії захворювання. Висновок: досліджені молекулярні підтипи РМЗ характеризуються значною гетерогенністю рівня сироваткого та пухлинного ФЕР; показники ФЕР можуть бути використані як додаткові маркери ступеня злоякісності та критерії прогнозу клінічного перебігу захворювання і чутливості РМЗ до медикаментозної терапії. Objective: to investigate the concentration of ferritin (FER) in blood serum (SFER) of patients with breast cancer (BC), its relation to the expression of FER in tumor cells (TC) depending on the clinical and pathological features, including the different molecular subtypes of BC. Subject and methods: it was studied 151 patients with BC stages I–II, aged 28 to 89 years (mean age 60,5 ± 11,6 years) using clinical, ELISA, morphological, statistical methods. Results: it was determined significant increase in SFER and FER in TC of patients with basal subtype of BC compared to luminal A and B subtypes of tumors. The existence of a direct correlation between the level of SFER and FER expression in TC of patients with BC cancer basal subtype was revealed. The dependence of FER indicis from the age of patients, histological structure and degree of tumor differentiation without depending on the stage of the disease was analyzed. Conclusion: the investigated molecular subtypes of BC are characterized by considerable heterogeneity of level of serum and tumor FER; FER indicis can be used as additional markers degree of malignancy and prognosis of clinical criteria of the disease and BC sensitivity to drug therapy. uk Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України Онкологія Оригинальные исследования Зв’язок рівнів сироваткового та пухлинного феритину з клініко-морфологічними характеристиками та молекулярним типом пухлин у хворих на рак молочної залози The relationship of serum and tumor ferritin levels with clinico-morphological characteristics and molecular subtype of tumors in patients with breast cancer Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Зв’язок рівнів сироваткового та пухлинного феритину з клініко-морфологічними характеристиками та молекулярним типом пухлин у хворих на рак молочної залози |
| spellingShingle |
Зв’язок рівнів сироваткового та пухлинного феритину з клініко-морфологічними характеристиками та молекулярним типом пухлин у хворих на рак молочної залози Чехун, С.В. Лук’янова, Н.Ю. Собченко, С.О. Задворний, Т.В. Лозовська, Ю.В. Бучинська, Л.Г. Поліщук, Л.З. Оригинальные исследования |
| title_short |
Зв’язок рівнів сироваткового та пухлинного феритину з клініко-морфологічними характеристиками та молекулярним типом пухлин у хворих на рак молочної залози |
| title_full |
Зв’язок рівнів сироваткового та пухлинного феритину з клініко-морфологічними характеристиками та молекулярним типом пухлин у хворих на рак молочної залози |
| title_fullStr |
Зв’язок рівнів сироваткового та пухлинного феритину з клініко-морфологічними характеристиками та молекулярним типом пухлин у хворих на рак молочної залози |
| title_full_unstemmed |
Зв’язок рівнів сироваткового та пухлинного феритину з клініко-морфологічними характеристиками та молекулярним типом пухлин у хворих на рак молочної залози |
| title_sort |
зв’язок рівнів сироваткового та пухлинного феритину з клініко-морфологічними характеристиками та молекулярним типом пухлин у хворих на рак молочної залози |
| author |
Чехун, С.В. Лук’янова, Н.Ю. Собченко, С.О. Задворний, Т.В. Лозовська, Ю.В. Бучинська, Л.Г. Поліщук, Л.З. |
| author_facet |
Чехун, С.В. Лук’янова, Н.Ю. Собченко, С.О. Задворний, Т.В. Лозовська, Ю.В. Бучинська, Л.Г. Поліщук, Л.З. |
| topic |
Оригинальные исследования |
| topic_facet |
Оригинальные исследования |
| publishDate |
2014 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Онкологія |
| publisher |
Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
The relationship of serum and tumor ferritin levels with clinico-morphological characteristics and molecular subtype of tumors in patients with breast cancer |
| description |
Мета: дослідити концентрацію феритину (ФЕР) у сироватці крові (СФЕР) хворих
на рак молочної залози (РМЗ), їїзв’язок з експресією ФЕР у пухлинних клітинах
(ПК) залежно від клініко-патологічних особливостей, у тому числі від різних
молекулярних підтипів, РМЗ. Об’єкт і методи: досліджено 151 хвору на РМЗ
у І–ІІ стадії, віком від 28 до 89 років (середній вік — 60,5 ± 11,6 року) з використанням
клінічних, імуноферментних, морфологічних і статистичних методів.
Результати: встановлено значне підвищення рівня СФЕР і ФЕР у ПК хворих із
базальним підтипом РМЗ порівняно з люмінальним А і Б підтипами пухлин. Доведено
існування прямого кореляційного зв’язку міжрівнем СФЕР таекспресією
ФЕР уПК хворих наРМЗ базального підтипу. Встановлено залежність показників
ФЕР від віку хворих, гістологічної будови і ступеня диференціювання пухлини
за відсутності залежності від стадії захворювання. Висновок: досліджені
молекулярні підтипи РМЗ характеризуються значною гетерогенністю рівня
сироваткого та пухлинного ФЕР; показники ФЕР можуть бути використані
як додаткові маркери ступеня злоякісності та критерії прогнозу клінічного перебігу
захворювання і чутливості РМЗ до медикаментозної терапії.
Objective: to investigate the concentration
of ferritin (FER) in blood serum (SFER) of patients
with breast cancer (BC), its relation to the expression
of FER in tumor cells (TC) depending on the clinical
and pathological features, including the different molecular
subtypes of BC. Subject and methods: it was
studied 151 patients with BC stages I–II, aged 28 to
89 years (mean age 60,5 ± 11,6 years) using clinical,
ELISA, morphological, statistical methods. Results:
it was determined significant increase in SFER
and FER in TC of patients with basal subtype of BC
compared to luminal A and B subtypes of tumors. The
existence of a direct correlation between the level of
SFER and FER expression in TC of patients with BC
cancer basal subtype was revealed. The dependence
of FER indicis from the age of patients, histological
structure and degree of tumor differentiation without
depending on the stage of the disease was analyzed.
Conclusion: the investigated molecular subtypes of
BC are characterized by considerable heterogeneity
of level of serum and tumor FER; FER indicis can
be used as additional markers degree of malignancy
and prognosis of clinical criteria of the disease and
BC sensitivity to drug therapy.
|
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/137803 |
| citation_txt |
Зв’язок рівнів сироваткового та пухлинного феритину з клініко-морфологічними характеристиками та молекулярним типом пухлин у хворих на рак молочної залози / С.В. Чехун, Н.Ю. Лук’янова, С.О. Собченко, Т.В. Задворний, Ю.В. Лозовська, Л.Г. Бучинська, Л.З. Поліщук // Онкологія. — 2014. — Т. 16, № 4. — С. 275-282. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT čehunsv zvâzokrívnívsirovatkovogotapuhlinnogoferitinuzklíníkomorfologíčnimiharakteristikamitamolekulârnimtipompuhlinuhvorihnarakmoločnoízalozi AT lukânovanû zvâzokrívnívsirovatkovogotapuhlinnogoferitinuzklíníkomorfologíčnimiharakteristikamitamolekulârnimtipompuhlinuhvorihnarakmoločnoízalozi AT sobčenkoso zvâzokrívnívsirovatkovogotapuhlinnogoferitinuzklíníkomorfologíčnimiharakteristikamitamolekulârnimtipompuhlinuhvorihnarakmoločnoízalozi AT zadvorniitv zvâzokrívnívsirovatkovogotapuhlinnogoferitinuzklíníkomorfologíčnimiharakteristikamitamolekulârnimtipompuhlinuhvorihnarakmoločnoízalozi AT lozovsʹkaûv zvâzokrívnívsirovatkovogotapuhlinnogoferitinuzklíníkomorfologíčnimiharakteristikamitamolekulârnimtipompuhlinuhvorihnarakmoločnoízalozi AT bučinsʹkalg zvâzokrívnívsirovatkovogotapuhlinnogoferitinuzklíníkomorfologíčnimiharakteristikamitamolekulârnimtipompuhlinuhvorihnarakmoločnoízalozi AT políŝuklz zvâzokrívnívsirovatkovogotapuhlinnogoferitinuzklíníkomorfologíčnimiharakteristikamitamolekulârnimtipompuhlinuhvorihnarakmoločnoízalozi AT čehunsv therelationshipofserumandtumorferritinlevelswithclinicomorphologicalcharacteristicsandmolecularsubtypeoftumorsinpatientswithbreastcancer AT lukânovanû therelationshipofserumandtumorferritinlevelswithclinicomorphologicalcharacteristicsandmolecularsubtypeoftumorsinpatientswithbreastcancer AT sobčenkoso therelationshipofserumandtumorferritinlevelswithclinicomorphologicalcharacteristicsandmolecularsubtypeoftumorsinpatientswithbreastcancer AT zadvorniitv therelationshipofserumandtumorferritinlevelswithclinicomorphologicalcharacteristicsandmolecularsubtypeoftumorsinpatientswithbreastcancer AT lozovsʹkaûv therelationshipofserumandtumorferritinlevelswithclinicomorphologicalcharacteristicsandmolecularsubtypeoftumorsinpatientswithbreastcancer AT bučinsʹkalg therelationshipofserumandtumorferritinlevelswithclinicomorphologicalcharacteristicsandmolecularsubtypeoftumorsinpatientswithbreastcancer AT políŝuklz therelationshipofserumandtumorferritinlevelswithclinicomorphologicalcharacteristicsandmolecularsubtypeoftumorsinpatientswithbreastcancer |
| first_indexed |
2025-11-24T18:45:28Z |
| last_indexed |
2025-11-24T18:45:28Z |
| _version_ |
1850486767307718656 |
| fulltext |
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
275ОНКОЛОГИЯ • Т. 16 • № 4 • 2014 275
Протягом останнього 10-річчя рак молочної за-
лози (РМЗ), який є найбільш розповсюдженою фор-
мою онкологічної патології у жінок в усьому світі,
привертає до себе пильну увагу у зв’язку з появою
все більшого обсягу інформації про патогенез та біо-
логічні особливості пухлин. Проте, як свідчать дані
літератури і клінічний досвід, індивідуальний про-
гноз захворювання не завжди може бути коректним
через варіабельність клінічних проявів РМЗ на різ-
них етапах його розвитку, яка зумовлена його інтер-
та інтрапухлинною гетерогенністю за гістологічним
типом (дуктальний, лобулярний та ін.) та типом рос-
ту (солідний, вугроподібний, папілярний, криброз-
ний) [1, 2]. За даними літератури, в індивідуальних
клінічних проявах РМЗ мають значення генетичні
та молекулярні фактори (ДНК, мікроРНК) [3–5],
які також можуть модулювати біологічні особли-
вості пухлинних клітин (ПК), їхні потенції до рос-
ту і метастазування та чутливість до цитостатиків.
Встановлено різні патогенетичні форми хворо-
би та молекулярні підтипи РМЗ, які відрізняються
за клінічним перебігом і темпами прогресування
пухлинного процесу [6, 7]. Наразі прогноз клініч-
ного перебігу РМЗ базується на підставі визначення
не тільки гістологічної форми РМЗ, але і його моле-
кулярного підтипу, зокрема люмінального А, люмі-
нального Б, базального, HER2/neu-позитивного [3].
Поряд з цим все більше накопичується даних, що
такі молекулярні підтипи характеризуються різною
відповіддю на терапію, неоднаковою схильністю РМЗ
до метастазування у регіонарні лімфатичні вузли, різ-
ним рекурентним ризиком РМЗ — навіть у ме жах од-
ного молекулярного підтипу [8, 9]. Тому актуальним
є визначення допоміжних факторів, за якими можна
було б судити детальніше про проліферативні чи ін-
вазійні властивості ПК, або особливості метаболізму
ПК різних молекулярних підтипів РМЗ.
На нашу думку, до факторів, які можуть мати
зв’язок з клінічними особливостями РМЗ, можна
віднести залізовмісні білки, задіяні у процесах про-
ліферації клітин і прогресуванні пухлин та пов’язані
з деякими біологічними характеристиками пухлин-
ного росту і прогнозом пухлинного процесу. Існу-
ють дані літератури про біологічне значення заліза
для розвитку судинного компонента пухлин, а де-
які дослідники вважають залізовмісні білки у ПК
молекулярними мішенями для цитостатиків [10–
12]. У цьому аспекті надзвичайний інтерес викли-
кають дослідження останніх років, в яких показана
роль порушень обміну ендогенного заліза та актив-
них форм кисню в реалізації цитотоксичних ефек-
тів багатьох протипухлинних препаратів, у тому чис-
ЗВ’ЯЗОК РІВНІВ
СИРОВАТКОВОГО
ТА ПУХЛИННОГО ФЕРИТИНУ
З КЛІНІКО-МОРФОЛОГІЧНИМИ
ХАРАКТЕРИСТИКАМИ
ТА МОЛЕКУЛЯРНИМ ТИПОМ
ПУХЛИН У ХВОРИХ НА РАК
МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ
Мета: дослідити концентрацію феритину (ФЕР) у сироватці крові (СФЕР) хво-
рих на рак молочної залози (РМЗ), її зв’язок з експресією ФЕР у пухлинних кліти-
нах (ПК) залежно від клініко-патологічних особливостей, у тому числі від різних
молекулярних підтипів, РМЗ. Об’єкт і методи: досліджено 151 хвору на РМЗ
у І–ІІ стадії, віком від 28 до 89 років (середній вік — 60,5 ± 11,6 року) з викорис-
танням клінічних, імуноферментних, морфологічних і статистичних методів.
Результати: встановлено значне підвищення рівня СФЕР і ФЕР у ПК хворих із
базальним підтипом РМЗ порівняно з люмінальним А і Б підтипами пухлин. До-
ведено існування прямого кореляційного зв’язку між рівнем СФЕР та експресією
ФЕР у ПК хворих на РМЗ базального підтипу. Встановлено залежність показ-
ників ФЕР від віку хворих, гістологічної будови і ступеня диференціювання пух-
лини за відсутності залежності від стадії захворювання. Висновок: дослідже-
ні молекулярні підтипи РМЗ характеризуються значною гетерогенністю рівня
сироваткого та пухлинного ФЕР; показники ФЕР можуть бути використані
як додаткові маркери ступеня злоякісності та критерії прогнозу клінічного пе-
ребігу захворювання і чутливості РМЗ до медикаментозної терапії.
С.В. Чехун1
Н.Ю. Лук’янова1
С.О. Собченко2
Т.В. Задворний1
Ю.В. Лозовська1
Л.Г. Бучинська1
Л.З. Поліщук1
1Інститут експериментальної
патології, онкології
і радіобіології
ім. Р.Є. Кавецького
НАН України
2Київський міський клінічний
онкологічний центр, Київ,
Україна
Ключові слова: рак молочної
залози, молекулярний підтип,
феритин.
ОНКОЛОГИЯ • Т. 16 • № 4 • 2014
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
276
лі паклітакселу, цисплатину, етопозиду та доксору-
біцину [12, 13].
Відомо, що негативні наслідки для організму в ці-
лому може мати як дефіцит заліза, так і його над-
лишок. У процесі злоякісної трансформації надли-
шок заліза у клітинах сприяє утворенню активних
форм кисню, які викликають пошкодження ДНК.
Естрогени при цьому можуть виступати додатко-
вим субстратом цих реакцій за рахунок приєднан-
ня гідроксильної групи та утворення катехолестро-
гену, який є одним із чинників гормонального кан-
церогенезу [14, 15].
За даними літератури, центральну роль у контро-
лі гомеостазу заліза в організмі, а також у функціо-
нальній активності клітин, регуляції їх проліфера-
ції, клітинного циклу відіграє феритин (ФЕР) [16,
17, 20, 21]. ФЕР — це макромолекулярний комп-
лекс, що складається з 24 субодиниць двох типів:
H (heavy) та L (light). Кожна тканина, залежно від
фізіологічних функцій, містить певну кількість H-
та L-субодиниць у ФЕР. Основною функцією ФЕР
є внутрішньоклітинне депонування заліза (4500 ато-
мів заліза на молекулу ФЕР) у розчинній нетоксич-
ній, але фізіологічно доступній для організму фор-
мі [22]. Крім того, Н-субодиниця ФЕР виконує
функцію пероксидази, тобто окислює залізо з утво-
ренням таких побічних продуктів, як активні фор-
ми кисню, Н2О2, що викликають украй небезпечні
наслідки для клітини.
З погляду значення комплексності змін в орга-
нізмі хворих на рак, важливою є інформація, що
концентрація ФЕР у сироватці крові (СФЕР) хво-
рих на РМЗ не тільки суттєво перевищує показники
норми, але й корелює з підвищенням експресії ФЕР
у пухлині та з наявністю віддалених метастазів, осо-
бливо при ураженні метастазами печінки [17]. По-
казано також, що концентрація СФЕР залежить від
гістологічного типу пухлин, наприклад, вона підви-
щена (більше ніж у 10 разів) у хворих на набряково-
інфільтративну форму РМЗ.
Концепцію стосовно такої важливої ролі залі-
зовмісних білків у пухлинному рості підтвердже-
но результатами наших попередніх досліджень.
Показано, що в клітинах РМЗ базального молеку-
лярного підтипу (MDA-MB-231 та MDA-MB-468)
відзначається високий рівень ФЕР, підвищення
рівня вільного заліза, активних форм кисню та су-
пероксиддисмутази (СОД), а також зниження екс-
пресії мікроРНК 200b. Дослідженнями, проведе-
ними нами на клінічному матеріалі, встановлено
зв’язок рівня СФЕР і ФЕР у пухлинах з чутливіс-
тю до неоад’ювантної терапії та виживаністю хво-
рих. Відзначені також кореляції між рівнем експре-
сії ФЕР і такими показниками злоякісності РМЗ,
як проліферація, рецепторний статус і тумороген-
ність [23, 24].
Таким чином, на сьогодні існують беззаперечні
докази значення ФЕР у прогресуванні РМЗ. З по-
гляду системного характеру цього захворювання, за-
лишаються остаточно не з’ясованими питання щодо
зв’язку змін рівня СФЕР і ФЕР у ПК хворих на РМЗ
залежно від молекулярного підтипу.
Мета роботи — дослідити концентрацію СФЕР
хворих на РМЗ, її зв’язок з експресією ФЕР у ПК за-
лежно від клініко-патологічних особливостей пухлин,
у тому числі від різних молекулярних підтипів РМЗ.
ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Дослідження ґрунтується на аналізі результатів
обстеження 151 хворої на РМЗ у І–ІІ стадії, які пе-
ребували на лікуванні у Київському міському клі-
нічному онкологічному центрі протягом 2013 року.
Усі пацієнтки дали поінформовану згоду на участь
у дослідженні та використання операційного ма-
теріалу з дослідницькою метою. Стадію пухлин-
ного процесу визначали згідно з Міжнародною
класифікацією пухлин (TNM, 2002, 6-е видання).
Гістологічний тип пухлин верифікували при мор-
фологічному дослідженні зразків операційного ма-
теріалу хворих за стандартною методикою (забарв-
лення гематоксиліном та еозином), використову-
ючи Міжнародну гістологічну класифікацію ВООЗ
(2002 р.). Неоад’ювантну поліхіміотерапію (ПХТ)
хворим не призначали. Усім пацієнткам проведено
ад’ювантну ПХТ відповідно до стандартів лікуван-
ня, прийнятих в Україні, за схемами FAC або AC
з інтервалом 21 день, кількість курсів ПХТ — від
4 до 6. Після операції хворим проводили промене-
ву терапію (ПТ) на післяопераційний рубець, пах-
вову, парастернальну та надключичну ділянки (апа-
рат «TERAGAM», разова вогнищева доза — 2 Гр, су-
марна вогнищева доза — 40 Гр).
Концентрацію (рівень) СФЕР визначали за до-
помогою методу твердофазного імуноферментно-
го аналізу (ELISA) із застосуванням відповідних
наборів тест-систем: Human Ferritin Elisa, Abcam
(UK) і Calbiotech (USA) й автоматичного біохіміч-
ного та імуноферментного аналізатора Chem Well
2990. Зразки сироватки крові для імуноферментно-
го аналізу отримували до початку лікування згідно
з рекомендаціями, зазначеними в інструкціях до на-
борів. Усі зразки сироватки не містили ознак гемо-
лізу, були центрифуговані при 1500 об./хв та збері-
галися за температури −20 °С. У нормі в сироватці
крові здорових людей рівень ФЕР коливається від
10 до 150 нг/мл.
Оцінку молекулярного підтипу РМЗ проводи-
ли у гістологічних зрізах (товщина 4 мікрони) па-
рафінових блоків операційного матеріалу, які під-
лягали імуногістохімічному (ІГХ) дослідженню екс-
пресії рецепторів естрогенів (ER), прогестерону
(PR), епідермального фактора росту типу 2 (Her2/
neu), використовуючи МкАТ antiER (клон 1D5),
antiPR (клон PgR636), antiHER/2neu (клон c-erbB-2)
(Dako Cytomation, Данія). Визначали кількість клі-
тин із позитивною експресією маркерів, оцінюю-
чи ступінь прояву ІГХ реакції: «+++» — сильний,
«++» — помірний, «+» — низький або «0» — відсут-
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
277ОНКОЛОГИЯ • Т. 16 • № 4 • 2014 277
ність експресії. На паралельних парафінових зрі-
зах проводили ІГХ дослідження ФЕР у ПК. Як пер-
винні антитіла використовували МкАТ, специфічні
до ФЕР (клон ab75972, АТ Abcam, США). Для оцін-
ки експресії ФЕР застосовували напівкількісний ме-
тод. Оцінку результатів проводили за допомогою
оптичної мікроскопії (×400) з використанням кла-
сичного методу H-Score [21, 29]. Кінцевий резуль-
тат обчислення виражали у балах за такою градацією:
до 50 балів — відсутність експресії, 51–100 балів —
низький рівень експресії, 101–200 балів — помір-
ний, 201–300 балів — високий. Для візуалізації ре-
зультатів усіх ІГХ реакцій використовували набір
реактивів EnVision system (Dako LSAB2 system, Да-
нія) відповідно до рекомендацій виробника, гісто-
логічні зрізи забарвлювали гематоксиліном Мейєра.
Статистичну обробку отриманих результатів про-
водили з використанням методів варіаційної статис-
тики із застосуванням програми Statistica 6.0. Для
оцінки достовірності відмінностей експресії дослі-
джених маркерів залежно від клініко-патологічних
характеристик РМЗ використовували коефіцієнт ко-
реляції Пірсона (r). Достовірними вважали розбіж-
ності при p ≤ 0,05.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
За клінічними даними, вік хворих коливався від
28 до 89 років (середнії вік 60,5 ± 11,6 року) (табл. 1).
Найбільша частка хворих (55,0%) була у віковому ін-
тервалі 51–70 років. Частка хворих віком до 30 ро-
ків становила 0,7%, 30–40 років — 1,3%, 41–50 ро-
ків — 20,5%, 71–89 років — 22,5%. У більшості па-
цієнток (80,8%) була менопауза.
Таблиця 1
Клінічні дані та характеристика пухлин хворих на РМЗ
Показник Кількість хворих
n %
Загальна кількість хворих 151 100
Вік хворих (років)
Середній 60,5 ± 11,6
Коливання віку 28–89
Менструальний цикл
Збережений 29 19,2
Менопауза 122 80,8
Стадія РМЗ за TNM (категорія Т)
І 47 31,1
ІІ
у тому числі Т2а
Т2b
104
81
23
68,9
53,6
15,3
Стадія РМЗ за ТNM (категорія N)
N0
N1
109
42
72,2
27,8
Гістологічний тип
Інфільтративний дуктальний рак 101 66,9
Інфільтративний лобулярний рак 50 33,1
Ступінь диференціювання
G1 (високий) 42 27,8
G2 (помірний) 78 51,7
G3 (низький) 31 20,5
Молекулярний підтип
Люмінальний А 81 53,6
Люмінальний Б 35 23,2
Базальний 35 23,2
РМЗ у І стадії діагностовано у 31,1%, у ІІ стадії —
у 68,9% хворих. Метастатичні ураження регіонарних
лімфатичних вузлів були у 42 (27,8%) пацієнток, від-
далені метастази при комплексному (рентгенологіч-
ному, ультразвуковому, лабораторному) обстеженні
хворих до хірургічного лікування не діагностовано.
Морфологічне дослідження операційного мате-
ріалу показало, що частіше діагностували інфіль-
тративний дуктальний (66,9%), ніж інфільтратив-
ний лобулярний (33,1%) РМЗ; при цьому у біль-
шості хворих (51,7%) визначено помірний ступінь
диференціювання пухлини.
При ІГХ дослідженні виділено три молекуляр-
ні підтипи РМЗ: люмінальний А (ER+, PR+, Hеr2/
neu−), частота якого була найвищою, — 81 (53, 6%);
люмінальний Б (ER+, PR+, Hеr2/neu+) — 35 (23,2%);
базальний підтип (ER−, PR−, Hеr2/neu−) — 35
(23,2%) випадків.
Аналіз рівня СФЕР показав його варіабельність.
Він виявився вищим за референтний рівень у 101
(67,0%) пацієнтки. Середній показник СФЕР стано-
вив 180,7 ± 28,9 нг/мл, що достовірно перевищува-
ло референтні значення (р < 0,05). Привертає увагу
те, що у 16 (15,8%) зі 101 хворої з підвищеним рів-
нем СФЕР визначено перевищення верхньої межі
норми майже вдвічі (284,2 нг/мл), а у деяких хво-
рих показник СФЕР досягав ще більших значень
(387,2 нг/мл). У 50 (33,1%) пацієнток рівень СФЕР
не перевищував референтні показники і становив
у середньому 135,4 ± 9,6 нг/мл.
Для вирішення питання стосовно залежності
рівня СФЕР від віку пацієнток проведено зістав-
ний аналіз індивідуальних показників. Як свід-
чать дані рис. 1, рівень СФЕР прогресивно підви-
щувався зі збільшенням віку хворих. Так, серед-
ній рівень СФЕР у хворих 28–50 років становив
153,7 ± 18,7 нг/мл, у пацієнток віком старше 50 ро-
ків він підвищувався, у хворих з тривалою ме-
нопаузою (11–39 років) — статистично суттє-
во (р < 0,05) з індивідуальними коливаннями від
131,0 до 194,2 нг/мл.
У зв’язку з виявленою варіабельністю СФЕР ста-
новить інтерес аналіз результатів ІГХ дослідження
експресії ФЕР у ПК. Виявилося, що у пухлинах 61
(40,4%) хворої експресія ФЕР була помірною та ви-
сокою (у межах відповідно 101–200 та 201–300 ба-
лів), тоді як у 90 (59,6%) пацієнток вона не пере-
вищувала 100 балів. Варіабельність даних стала
підставою для порівняння кількості хворих із ФЕР-
позитивними (ФЕР+) пухлинами залежно від віко-
вих періодів. З’ясувалося, що кількість ФЕР+ пух-
лин у хворих віком 28–50 років становила 10 (16,4%),
у віковому діапазоні 51–60 років збільшувалася до 13
(21,3%), а у хворих, старших 60 років, досягала 38
(62,3%) (р < 0,05). Тобто, кількість ФЕР+ пухлин
була більшою в 3,8 раза у хворих віком 61–89 років і
у 1,3 раза — у пацієнток віком 51–60 років, ніж у ві-
ковому інтервалі 28–50 років.
ОНКОЛОГИЯ • Т. 16 • № 4 • 2014
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
278
Результати аналізу середніх показників СФЕР
та кількості ФЕР+ пухлин залежно від стадії, гісто-
логічного типу та ступеня диференціювання РМЗ
відображено у табл. 2. Як свідчать дані, згадані по-
казники не мають достовірних відмінностей залеж-
но від стадії захворювання. Щодо залежності від гіс-
тологічного типу РМЗ, то помірну і високу експре-
сію ФЕР у пухлині достовірно частіше спостерігали
за наявності інфільтративного лобулярного раку по-
рівняно з інфільтративним дуктальним, хоча серед-
ні рівні експресії (H-Score, балів) у названих підгру-
пах практично не відрізнялися. Частота рівня СФЕР,
вища за референтні значення, не залежала від гіс-
тологічного типу РМЗ. Аналіз рівня СФЕР залежно
від ступеню диференціювання РМЗ показав, що се-
ред хворих із високо- і помірно диференційовани-
ми пухлинами частота випадків підвищеного рів-
ня СФЕР була достовірно нижчою, ніж у пацієнток
із низьким ступенем диференціювання. За показни-
ками експресії ФЕР у пухлинах із різним ступенем
диференціювання достовірних відмінностей не ви-
явлено (див. табл. 2).
Результати кореляційного аналізу одержаних да-
них подано в табл. 3, з якої видно, що не відзначе-
но кореляції між рівнем СФЕР та експресією ФЕР
у ПК зі стадією РМЗ, з наявністю дуктального раку,
а також зі ступенями диференціювання G2–G3 (від-
носно рівня СФЕР) та G3 (відносно експресії ФЕР
у ПК). Водночас встановлено позитивний зв’язок
підвищення показників ФЕР з віком (на рівні тен-
денції) і наявністю РМЗ лобулярного типу (р < 0,05);
негативний зв’язок зі ступенем диференціюван-
ня G1 (відносно рівня як СФЕР, так і ПФЕР) і G2
(відносно рівня ПФЕР). Достовірних кореляційних
зв’язків між показниками СФЕР і ФЕР у ПК однієї
й тієї самої хворої в нашому дослідженні не виявле-
но (r = 0,12; p > 0,05).
Враховуючи варіабельність клінічного перебігу
РМЗ, був доцільним аналіз рівня СФЕР і експре-
сії ФЕР у ПК РМЗ різних молекулярних підтипів.
Як видно з табл. 4, середній вік хворих на РМЗ лю-
мінального А підтипу становив 59,6 ± 8,7 року, лю-
мінального Б підтипу — 56,6 ± 5,4 року (р > 0,05).
Середній вік пацієнток із РМЗ базального підти-
пу був достовірно більшим (p < 0,05) і становив
67,2 ± 13,5 року. За розповсюдженістю процесу
при всіх трьох молекулярних підтипах РМЗ перева-
жала ІІ стадія. Найчастіше діагностовано дукталь-
ний рак помірного ступеня диференціювання (за ви-
нятком пухлин люмінального Б підтипу, серед яких
Таблиця 2
Рівні СФЕР та кількість ФЕР+ пухлин (ПФЕР) залежно від клініко-патологічних особливостей РМЗ
Показник
Кількість
хворих
Кількість хворих
із рівнем СФЕР
(нг/мл), вищим
за референтні
значення,
n (%)
Кількість хворих з ФЕР+ РМЗ, n (%)
ПФЕР,
середня кількість
балів, H-Scoren %
Низька експресія,
H-Score
50–100 балів
Помірна і висока
експресія, H-Score
101–300 балів
Стадія І
Стадія ІІ
47
104
100
100
32 (68,1)
69 (66,4)
р > 0,05
30 (63,8)
60 (57,7)
р > 0,05
17 (36,2)
44 (42,3)
p > 0,05
168,0 ± 15,7
161,7 ± 12,5
р > 0,05
Гістологічний тип
Інфільтративний дуктальний рак
Інфільтративний лобулярний рак
101
50
100
100
66 (65,4)
35 (70,0)
p > 0,05
72 (71,3)
18 (36,0)
p < 0,05
29 (28,7)
32 (64,0)
p < 0,05
189,0 ± 16,2
183,0 ± 14,9
p > 0,05
Ступінь диференціювання раку
G1 (високий)
G2 (помірний)
G3 (низький)
42
78
31
100
100
100
19 (45,2)
58 (74,3)
26 (83,9)
#р < 0,05
23 (54,8)
48 (61,5)
19 (71,3)
p > 0,05
19 (45,2)
30 (38,5)
12 (38,7)
p > 0,05
176,0 ± 12,3
184,0 ± 14,5
172,0 ± 15,3
p > 0,05
Примітка: #p < 0,05 при порівнянні хворих на РМЗ G3 та хворих на РМЗ G1 і G2.
153,7
164,5
170,5
140
145
150
155
160
165
170
175
28-50 51-60 61-89
ÑÔ
ÅÐ
, í
ã/
ì
ë
³ê, ðîê³â
*
а
16,4 21,3
62,3
0
10
20
30
40
50
60
70
28-50 51-60 61 ³ á³ëüøå
%
ï
îç
èò
èâ
íè
õ
ïó
õë
èí
³ê, ðîê³â
#
б
рис. 1. Зміни рівня СФЕР (а) та частоти ФЕР+ пухлин (б)
залежно від віку хворих на РМЗ.
Примітка: *p < 0, 05 при порівнянні хворих віком 61–
89 років із хворими вікового діапазону 28–50 років; #p <
0,05 при порівнянні хворих віком 61–89 років з іншими
віковими діапазонами
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
279ОНКОЛОГИЯ • Т. 16 • № 4 • 2014 279
дещо переважали високодиференційовані пухли-
ни). Таким чином, групи хворих на РМЗ із різними
молекулярними підтипами суттєво не відрізняли-
ся за клініко-морфологічними характеристиками.
Як видно з даних табл. 5, середні рівні СФЕР
у групах хворих із люмінальним А і Б молекулярни-
ми підтипами були практично однаковими (p > 0,1)
і мали лише тенденцію до підвищення порівняно
з референтними значеннями. На противагу цьому,
у групі пацієнток із базальним підтипом РМЗ серед-
ній рівень СФЕР достовірно перевищував показни-
ки норми та становив 234,9 ± 24,3 нг/мл (p < 0,05)
при коливаннях від 203,5 до 387,2 нг/мл. Слід від-
значити, що такий середній рівень СФЕР перевищу-
вав показники у хворих на РМЗ люмінальних підти-
пів у 1,5 раза. Крім того, у 15 (42,8%) із 35 пацієнток
із РМЗ базального підтипу рівень СФЕР перевищу-
вав референтні значення майже вдвічі (р < 0,01). По-
дібні зміни у бік підвищення відзначено і при аналі-
зі експресії ФЕР у пухлинах базального молекуляр-
ного підтипу (частота ФЕР+ пухлин — 85,7% проти
28,4% при люмінальному А і 45,7% — при люміналь-
ному Б підтипах РМЗ (р < 0,05)). Показники H-score
у базальному підтипі РМЗ були також достовірно ви-
щими, що вказує на значний рівень експресії ФЕР
у ПК. У результаті статистичної обробки встановле-
но прямий помірний кореляційний зв’язок між рів-
нем СФЕР та експресією ФЕР у ПК РМЗ базально-
го підтипу (r = 0,46; p < 0,05).
Статистичний аналіз дозволив встановити нео-
днакову залежність показників ФЕР від клініко-мор-
фологічних характеристик РМЗ різного молекуляр-
ного підтипу (табл. 6). Зокрема, у пацієнток як з лю-
мінальними, так і базальними підтипами РМЗ не
виявлено достовірних відмінностей у рівнях СФЕР та
експресії ФЕР у ПК залежно від віку та стадії захво-
рювання. У хворих на РМЗ люмінального А/Б підти-
пу встановлено лише тенденцію до підвищення рівня
СФЕР та експресії ФЕР у ПК при інфільтративному
лобулярному раку порівняно з пухлинами дукталь-
ної будови; у пацієнток з базальним РМЗ така різ-
ниця була достовірною (рис. 2). У хворих на РМЗ ба-
Таблиця 3
Кореляція рівня СФЕР і експресії ФЕР у ПК (ПФЕР) з клініко-патологічними характеристиками РМЗ
Пари кореляцій Коефіцієнт кореляції Пірсона, r p Оцінка кореляційного зв’язку
Рівень СФЕР
Хворі віком < 50 років 0,41 p > 0,05
Позитивна кореляція
Хворі віком > 50 років 0,47 p > 0,05
Експресія ПФЕР
Хворі віком < 50 років 0,35 p > 0,05
Хворі віком > 50 років 0,51 p > 0,05
Рівень СФЕР Стадія І 0,02 p < 0,05
Відсутність кореляції
Експресія ПФЕР Стадія І 0,031 p < 0,05
Рівень СФЕР Стадія ІІ 0,001 p > 0,05
Відсутність кореляції
Експресія ПФЕР Стадія ІІ 0,0017 p > 0,05
Рівень СФЕР
Дуктальний рак 0,16 p > 0,05 Відсутність кореляції
Лобулярний рак 0,34 p < 0,05 Позитивна кореляція
Експресія ПФЕР
Дуктальний рак 0,01 p < 0,05 Відсутність кореляції
Лобулярний рак 0,36 p < 0,05 Позитивна кореляція
Рівень СФЕР
Ступінь диференціювання G1 −0,25 p < 0,05 Від’ємний зв’язок
Ступінь диференціювання G2 0,03 p < 0,05 Відсутність кореляції
Ступінь диференціювання G3 0,13 p > 0,05 Відсутність кореляції
Експресія ПФЕР
Ступінь диференціювання G1 −0,27 p < 0,05 Від’ємний зв’язок
Ступінь диференціювання G2 −0,17 p > 0,05 Від’ємний зв’язок
Ступінь диференціювання G3 0,013 p < 0,05 Відсутність кореляції
Таблиця 4
Характеристика хворих на РМЗ різних молекулярних підтипів
Характеристика
Молекулярний підтип
Люмінальний А
n = 81 (100%)
Люмінальний Б
n = 35 (100%)
Базальний
n = 35 (100%)
n % n % n %
Середній вік, років 59,6 ± 8,7 56,6 ± 5,4 67,2 ± 13,5
Репродуктивний період, n = 29
Менопаузальний період, n = 122
15
66
18,5
81,5
10
25
28,6
71,4
4
31
11,4
88,6
Стадія
І, n = 47
ІІ, n =104
27
54
33,3
66,6
11
24
31,4
68,6
9
26
25,7
74,3
Метастази в регіонарних лімфатичних вузлах
N0, n = 109 55 67,9 24 68,6 30 85,7
N1, n = 42 26 32,1 11 31,4 5 14,3
Гістологічний тип
Інфільтративний дуктальний рак, n = 101
Інфільтративний лобулярний рак, n = 50
51
30
62,9
37,1
25
10
71,4
28,6
25
10
71,4
28,6
Ступінь диференціювання
G1 (високий), n = 42
G2 (помірний), n = 78
G3 (низький), n = 31
7
53
21
8,6
65,4
25,9
19
9
7
54,3
25,7
20,0
16
16
3
45,7
45,7
8,6
ОНКОЛОГИЯ • Т. 16 • № 4 • 2014
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
280
зального підтипу відзначено кореляційний зв’зок по-
казників ФЕР із гістологічним типом пухлини (для
СФЕР r = 0,28, для ФЕР у ПК r = 0,27). При РМЗ лю-
мінальних підтипів кореляція досліджених показни-
ків ФЕР зі ступенем диференціювання пухлини була
відсутня (рис. 3), у хворих на РМЗ базального підти-
пу така кореляція була виявлена (для інфільтратив-
ного дуктального раку r = −0,30, для інфільтратив-
ного лобулярного раку r = 0,37).
Таким чином, нами встановлено певну залеж-
ність рівня СФЕР та експресії ФЕР у ПК від кліні-
ко-морфологічних та молекулярних прогностичних
чинників (особливо при РМЗ базального підтипу),
що свідчить про порушення гомеостазу заліза в ор-
ганізмі хворих та вірогідну роль ФЕР у формуван-
ні молекулярного фенотипу ПК. Одержані дані під-
тверджують результати інших досліджень [15, 18,
19, 27] про порушення залізовмісних білків при пух-
линному рості. Це дає нам право підтримати думку,
що рак можна віднести до феротоксичних захворю-
вань [25, 26]. Встановлено зв’язок показників ФЕР
із віковим періодом хворих, що збігається з даними
літератури та є свідченням того, що гормональний
статус жінки тісно асоційований зі значними коли-
ваннями вмісту заліза в організмі [14]. Вагомим під-
твердженням цього є відомості, що порушення ме-
таболізму естрогенів у жінок на фоні надлишку за-
ліза призводить до стимуляції синтезу ФЕР у ПК
молочної залози [15, 26].
Відсутність залежності рівня СФЕР та експре-
сії ФЕР у ПК від стадії захворювання, можливо,
пов’язана з наявністю додаткових факторів регу-
Таблиця 5
Порівняльний аналіз рівня СФЕР і кількості ФЕР+ пухлин залежно від молекулярного підтипу РМЗ
Молекулярний підтип РМЗ Кількість хворих
(n = 151), %
Рівень СФЕР, нг/мл Кількість ФЕР+ пухлин
Коливання індивідуальних
показників
Середні
показники
Помірна і висока
експресія, n (%)
Середня кількість
балів, Н-Score
Люмінальний А
n = 81 (100%) 53,6 121,4–217,6 157,6 ± 22,1 23 (28,4) 168,0 ± 15,3
Люмінальний Б
n = 35 (100%) 23,2 125,3–204,2 157,6 ± 19,1 16 (45,7) 173,0 ± 14,6
Базальний
n = 35 (100%) 23,2 203,5–387,2 234,9 ± 24,3* 30 (85,7)* 216,0 ± 18,2*
Примітка: *різниця достовірна між люмінальними А/Б і базальним підтипом РМЗ.
0
50
100
150
200
250
300
350
Ëþì³íàëüíèé À Ëþì³íàëüíèé Á Áàçàëüíèé
²íô³ëüòðàòèâíèé äóêòàëüíèé ðàê ²íô³ëüòðàòèâíèé ëîáóëÿðíèé ðàê
*
*
íã
/ì
ë
а
*
*
0
50
100
150
200
250
300
350
Ëþì³íàëüíèé À Ëþì³íàëüíèé Á Áàçàëüíèé
²íô³ëüòðàòèâíèé äóêòàëüíèé ðàê ²íô³ëüòðàòèâíèé ëîáóëÿðíèé ðàê
Áà
ëè
H
-S
co
re
б
рис. 2. Розподіл рівня СФЕР (а) і експресії ФЕР у ПК (б)
залежно від гістологічної структури і молекулярного під-
типу РМЗ.
Примітка: *p < 0,05 при порівнянні люмінальних і базаль-
ного молекулярних підтипів РМЗ
0
50
100
150
200
250
300
Ëþì³íàëüíèé À Ëþì³íàëüíèé Á Áàçàëüíèé
Íèçüêèé Ñåðåäí³é Âèñîêèé
*
*
*
íã
/ì
ë
а
Íèçüêèé Ñåðåäí³é Âèñîêèé
0
50
100
150
200
250
300
350
Ëþì³íàëüíèé À Ëþì³íàëüíèé Á Áàçàëüíèé
Áà
ëè
H
-
Sc
or
e *
*
*
б
рис. 3. Розподіл рівня CФЕР (а) і експресії ФЕР у ПК (б)
залежно від ступеня диференціювання пухлин у хворих
різного молекулярного підтипу.
Примітка: *p < 0,05 при порівнянні показників хворих з ба-
зальним і люмінальними молекулярними підтипами РМЗ
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
281ОНКОЛОГИЯ • Т. 16 • № 4 • 2014 281
ляції цього білка та обміну заліза в організмі при
прогресуванні пухлинного процесу [28]. Отримані
дані щодо високого рівня СФЕР і значної експре-
сії ФЕР у ПК РМЗ низького ступеня диференцію-
вання є підтвердженням участі цього залізовмісно-
го білка у проліферації, рості та формуванні ступе-
ня злоякісності РМЗ, адже гірший клінічний перебіг
пов’язаний із низьким ступенем диференціювання
пухлин. Про це також свідчать результати наших
попередніх досліджень у системі in vitro щодо висо-
кого рівня ФЕР у клітинах ліній РМЗ людини, які
характеризуються агресивним мезенхімальним фе-
нотипом, та у хворих із низькодиференційованими
пухлинами [29–31].
Встановлена кореляційна залежність рівня
СФЕР і кількості ФЕР+ пухлин від молекулярного
підтипу РМЗ може свідчити про роль ФЕР не тіль-
ки у патогенезі РМЗ, а й у формуванні молекуляр-
ного профілю пухлин цього гістогенезу. Отримані
нами дані щодо підвищеного рівня СФЕР і збіль-
шення кількості ФЕР+ пухлин у хворих на РМЗ
базального підтипу і низького ступеня диференці-
ювання вказують, що такі показники можуть бути
використані для предикативної оцінки агресивності
РМЗ. Таким чином, зазначені факти ще раз підтвер-
джують результати попередніх власних досліджень
про значення експресії ФЕР для таких показників
РМЗ, як проліферація, рецепторний статус, тумо-
рогенність і про можливість використання експресії
ФЕР у ПК як маркера індивідуального прогнозу ви-
живаності хворих на РМЗ. Одержані результати по-
вторно доводять правильність тези, що залізовмісні
білки задіяні у складних біологічних процесах РМЗ і
можуть бути молекулярними мішенями для проти-
пухлинних препаратів, що потребує подальших екс-
периментальних та клінічних досліджень.
ВИСНОВКИ
1. У хворих на РМЗ відзначено індивідуальні ко-
ливання концентрації СФЕР та експресії ФЕР у ПК,
залежність цих показників від гістологічної будови
і ступеня диференціювання пухлини за відсутності
залежності від стадії пухлинного процесу.
2. Найбільші зміни показників обміну заліза спо-
стерігаються у хворих на базальний РМЗ, для якого
притаманний агресивний клінічний перебіг та низька
чутливість до протипухлинної цитостатичної терапії,
тобто виявлені зміни залізовмісних білків у сироватці
крові та у пухлинах свідчать про асоціацію показни-
ків метаболізму заліза зі ступенем злоякісності РМЗ.
3. Одержані результати свідчать про перспектив-
ність подальших досліджень ФЕР і застосування
його показників в онкологічній клінічній практи-
ці як додаткових критеріїв для оцінки агресивності
РМЗ різних молекулярних підтипів і прогнозу клі-
нічного перебігу захворювання.
4. Отримані дані можуть стати підґрунтям для роз-
робки нових діагностичних критеріїв та удосконален-
ня існуючих схем протипухлинного лікування з ура-
хуванням порушень обміну заліза у хворих на РМЗ.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Кулигина ЕШ. Эпидемиологические и молекулярные
аспекты рака молочной желеы. Практ онкол 2010; 11 (4): 203–16.
2. kristensen vN, vaske CJ, Ursini-Siegel J, et al. Integrated
molecular profiles of invasive breast tumors and ductal carcinoma
in situ (DCIS) reveal differential vascular and interleukin signaling
Proc Natl Acad Sci U S A 2011; 109 (8): 2802–7.
3. Sørlie T. Molecular portraits of breast cancer: tumour
subtypes as distinct disease entities. Eur J Cancer 2004; 40 (18):
2667–75.
4. Naume B, Zhao X, Synnestvedt M, et al. Presence of bone
marrow micrometastasis is associated with different recurrence
risk within molecular subtypes of breast cancer. Mol Oncol 2007;
1 (2): 160–71.
Таблиця 6
Рівень СФЕР та експресія ФЕР у ПК (ПФЕР)
залежно від клініко-патологічних характеристик РМЗ різних молекулярних підтипів
М
ол
ек
ул
яр
ни
й
пі
дт
ип
Р
М
З Стадія захворювання Гістологічний тип пухлини Ступінь диференціювання пухлини
І ІІ Дуктальний рак Лобулярний рак Низький Помірний Високий
СФЕР,
нг/мл
ПФЕР,
H-Score
СФЕР,
нг/мл
ПФЕР,
H-Score
СФЕР,
нг/мл
ПФЕР,
H-Score
СФЕР,
нг/мл
ПФЕР,
H-Score
СФЕР,
нг/мл
ПФЕР,
H-Score
СФЕР,
нг/мл
ПФЕР,
H-Score
СФЕР,
нг/мл
ПФЕР,
H-Score
Лю
мі
на
ль
ни
й
А
150,2 ±
19,3
168,7 ±
12,4
156,1 ±
19,7
161,2 ±
7,6
150,0 ±
19,6
156,8 ±
10,2
172,1 ±
18,4
162,1 ±
9,7
178,5 ±
9,7
176,6 ±
13,1
152,9 ±
19,3
162,4 ±
10,9
153,0 ±
17,2
165,7 ±
11,2
Лю
мі
на
ль
ни
й
Б
176,1±
36,2
161,8±
14,1
171,4±
22,9
159,7±
12,8
153,3±
18,0
152,6±
8,1
169,7±
20,5
160,2±
11,6
173,0±
18,2
167,2 ±
11,4
171,9 ±
22,6
161,3 ±
16,3
175,9 ±
16,3
154,2 ±
8,2
Ба
за
ль
ни
й
229,0±
22,9
222,5±
13,7
239,1±
26,2
226,7±
15,9
234,9±
13,2
226,3±
11,3
284±
16,3
280±
12,6
267±
10,7
280±
16,2
241,1±
27,9
237,6±
12,5
222,37±
6,2
215,4 ±
13,7
ОНКОЛОГИЯ • Т. 16 • № 4 • 2014
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
282
5. Myhre S, Lingjærde OC, Hennessy BT, et al. Influence of
DNA copy number and mRNA levels on the expression of breast
cancer related proteins. Mol Oncol 2013; 7 (3): 704–18.
6. Lips eH, Mulder L, de Ronde JJ, et al. Breast cancer
subtyping by immunohistochemistry and histological grade
outperforms breast cancer intrinsic subtypes in predicting
neoadjuvant chemotherapy response. Breast Cancer Res Treat
2013; 140: 63–71.
7. Boyle Dp, McCourt CM, Matchett kB, et al. Molecular and
clinicopathological markers of prognosis in breast cancer. Expert
Rev Mol Diagnostics 2013; 13: 481–98.
8. Langlands Fe, Horgan k, Dodwell DD, Smith L. Breast
cancer subtypes: response to radiotherapy and potential
radiosensitisation. Br J Radiol 2013; 86 (1023): 20120601.
9. Si C, Jin Y, wang H, Zou Q. Association between molecular
subtypes and lymph node status in invasive breast cancer. Int J Clin
Exp Pathol 2014; 157 (10): 6800–6.
10. Laakso M, Tanner M, Nilsson J, et al. Basoluminal
carcinoma: a new biologically and prognostically distinct entity
between basal and luminal breast cancer. Clin Cancer Res 2006;
12: 4185–91.
11. eckard J, Dai J, wu J, et al. Effects of cellular iron
deficiency on the formation of vascular endothelial growth factor
and angiogenesis. Cancer Cell Int 2010; 10: 28–33.
12. whitnall M, Howard J, ponka p, Richardson DR. A class
of iron chelators with a wide spectrum of potent antitumor activity
that overcome resistance to chemotherapeutics. Proc Natl Acad
Sci USA 2006; 103 (40): 14901–6.
13. Strasser-weippl k, Ludwig H. Ferritin as prognostic
mar ker in multiple myeloma patients undergoing autologous
transplantation. Leuk Lymphoma 2014; 55 (11): 2520–4.
14. Marques O, da Silva BM, porto g, Lopes C. Iron
homeostasis in breast cancer. Cancer Lett 2014; 347 (1): 1–14.
15. Moore AB, Shannon J, Chen C, et al. Dietary and stored
iron as predictors of breast cancer risk: a nested case-control study
in Shangai. Int J Cancer 2009; 125: 1110–7.
16. Cozzi A, Corsi B, Levi S, et al. Overexpression of wild type
and mutated human ferritin H-chain in HeLa cells: in vivo role
of ferritin ferroxidase activity. J Biol Chem 2000; 275: 25122–9.
17. Torti Sv, Torti FM. Іron and cancer: more ore to be mined.
Nat Rev Cancer 2013; 13: 342–55.
18. knovich MA, Storey JA, Lan g, et al. Ferritin for the cli-
nician. Blood Rev 2009; 23 (3): 95–104.
19. Arosio p, Ingrassia R, Cavadini p. Ferritins: a family of mo-
lecules for iron storage, antioxidation and more. Biochim Biophys
Acta 2009; 1790 (7): 589–99.
20. Saletta F, Rahmanto YS, Siafakas AR, Richardson DR.
Cellular iron depletion and the mechanisms involved in the iron-
dependent regulation of the growth arrest and DNA damage family
of genes. J Biol Chem 2011; 286: 35396–406.
21. Alkhateeb AA, Connor JR. Nuclear ferritin: A new role for
ferritin in cell biology. Biochim Biophys Acta 2010; 1800 (8): 793–7.
22. wang w, knovich MA, Coffman Lg, et al. Serum ferritin:
past, present and future. Biochim Biophys Acta 2010; 1800: 760–9.
23. Антіпова СВ, Шепиль ОВ, Лук’янова НЮ, Чехун ВФ.
Зв’язок рівня феритину в сироватці крові та пухлинній ткани-
ні з чутливістю до неоад’ювантної хіміотерапії у хворих на рак
молочної залози. Онкология 2013; 15 (3): 204–9.
24. Чехун ВФ, Шепіль ОВ, Лук’янова НЮ та ін. Cпосіб
прогнозування чутливості до неоад’ювантної терапії у хво-
рих на рак молочної залози. Патент № 84044 від 10.10.2013.
Опубл Бюл № 19/2013.
25. Chekhun vF, Lukyanova NY, Burlaka Ар, et al. Iron
metabolism disturbances in the MCF-7 human breast cancer cells
with acquired resistance to doxorubicin and cisplatin. Int J Oncol
2013; 43 (5): 1481–6.
26. Alkhateeb AA, Connor JR. The significance of ferritin in
cancer: anti-oxidation, inflammation and tumorigenesis. Biochem
Biophys Acta 2013; 1836 (2): 245–54.
27. Toyokuni S. Role of iron in carcinogenesis: Cancer as
a ferrotoxic disease. Cancer Sci 2009; 100: 9–16.
28. kukulj S, Jaganjac M, Boranic M, et al. Altered iron
meta bolism, inflammation, transferring receptors, and ferritin
expression in non-small-cell lung cancer. Med Oncol 2010; 27
(2): 268–77.
29. Шепіль OВ, Лук’янова НЮ, Чехун СВ та ін. Дослі-
дження експресії трансферину і феритину у пухлинних клі-
тинах хворих на рак молочної залози. Онкология 2014; 16
(2): 108–112.
30. Shpyleva SI, Tryndyak vp, kovalchuk O, et al. Role of
ferritin alterations in human breast cancer cells. Breast Cancer
Res Treat 2011; 126 (1): 63–71.
31. Chekhun Sv, Lukianova NYu, Shvets Yuv, et al. Significance
of ferritin expression in formation of malignant phenotype of
human breast cancer cells. Exp Oncol 2014; 36 (3): 179–183.
THE RELATIONSHIP OF SERUM
AND TUMOR FERRITIN LEVELS
WITH CLINICO-MORPHOLOGICAL
CHARACTERISTICS AND MOLECULAR
SUBTYPE OF TUMORS IN PATIENTS
WITH BREAST CANCER
S.V. Chekhun, N.Y. Lukyanova, S.O. Sobchenko,
T.V. Zadvorny, Y.V. Lozovska,
L.G. Buchinska, L.Z. Polishchuk
Summary. Objective: to investigate the concentration
of ferritin (FER) in blood serum (SFER) of patients
with breast cancer (BC), its relation to the expression
of FER in tumor cells (TC) depending on the clinical
and pathological features, including the different mo-
lecular subtypes of BC. Subject and methods: it was
studied 151 patients with BC stages I–II, aged 28 to
89 years (mean age 60,5 ± 11,6 years) using clini-
cal, ELISA, morphological, statistical methods. Re
sults: it was determined significant increase in SFER
and FER in TC of patients with basal subtype of BC
compared to luminal A and B subtypes of tumors. The
existence of a direct correlation between the level of
SFER and FER expression in TC of patients with BC
cancer basal subtype was revealed. The dependence
of FER indicis from the age of patients, histological
structure and degree of tumor differentiation without
depending on the stage of the disease was analyzed.
Conclusion: the investigated molecular subtypes of
BC are characterized by con siderable heterogeneity
of level of serum and tumor FER; FER indicis can
be used as additional markers degree of malignancy
and prognosis of clinical criteria of the disease and
BC sensitivity to drug therapy.
key words: breast cancer, molecular subtype,
ferritin.
Адреса для листування:
Чехун С.В.
03022, Київ, вул. Васильківська, 45
Інститут експериментальної патології, онкології
і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України
E-mail: chekhun@yahoo.com
Одержано: 05.12.2014
|