Вплив вазопресину на шлункову секрецію та стан слизової оболонки шлунка щура
У даній роботі вивчалися механізми антисекреторної дії аргінін:вазопресину (АВП) у шлунку наркотізірованних уретаном щурів. АВП дозозалежно пригнічував базальну і стимульовану гістаміном кислу шлункову секрецію (КЖС), дослідження якої проводили перфузійним методом. Попереднє введення індометацину не...
Saved in:
| Date: | 2011 |
|---|---|
| Main Authors: | , , , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
2011
|
| Series: | Актуальні проблеми транспортної медицини |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/138084 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Вплив вазопресину на шлункову секрецію та стан слизової оболонки шлунка щура / Л.Я. Штанова, В.Г. Іліка, Т.М. Говоруха, Т.В. Вовкун, М.Ю. Макарчук, С.П. Весельський // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2011. — № 4 (26). — С. 125-132. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-138084 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1380842025-02-09T09:57:55Z Вплив вазопресину на шлункову секрецію та стан слизової оболонки шлунка щура Влияние вазопрессина на желудочную секрецию и состояние слизистой оболочки желудка крысы Effect of vasopressin on gastric secretion and state of gastric mucosa in rat Штанова, Л.Я. Іліка, В.Г. Говоруха, Т.М. Вовкун, Т.В. Макарчук, М.Ю. Весельський, С.П. Экспериментальные исследования У даній роботі вивчалися механізми антисекреторної дії аргінін:вазопресину (АВП) у шлунку наркотізірованних уретаном щурів. АВП дозозалежно пригнічував базальну і стимульовану гістаміном кислу шлункову секрецію (КЖС), дослідження якої проводили перфузійним методом. Попереднє введення індометацину не впливало на гальмівну дію АВП щодо КЖС, як базальної, так і стимульованої гістаміном. Такі результати свідчать про те, що продукція простагландинів не має відношення до антисекреторної дії АВП в шлунку щура. Ймовірно, зменшення КЖС є наслідком можливого зниження кровотоку у слизовій шлунка під впливом АВП. Тривале та значне підвищення рівня вазопресину в крові викликало активацію процесів ліпопероксидації в слизовій оболонці шлунка щурів. В данной работе изучались механизмы антисекреторного действия аргинин:вазопрессина (АВП) в желудке наркотизированных уретаном крыс. АВП дозозависимо угнетал базальную и стимулированную гистамином кислую желудочную секрецию (КЖС), исследование которой проводили перфузионным методом. Предварительное введение индометацина не влияло на тормозящее действие АВП по КЖС, как базальной, так и стимулированной гистамином. Такие результаты свидетельствуют о том, что продукция простагландинов не имеет отношения к антисекреторному действию АВП в желудке крысы. Вероятно, уменьшение КЖС является следствием возможного снижения кровотока в слизистой желудка под влиянием АВП. Длительное и значительное повышение уровня вазопрессина в крови вызывало активацию процессов липопероксидации в слизистой оболочке желудка крыс. The present study investigated mechanisms of arginin:vasopressin (AVP) gastric antisecretory action in urethaneanaesthetized rats. Gastric acid secretion (GAS) was investigated by perfusion method. AVP by dose:dependent manner inhibited GAS both basal and stimulated by histamine. Pretreatment with indomethacin did not change AVP gastric antisecretory effects as basal, and in histamine stimulation case. These results suggest that prostaglandins production are not involved in gastric antisecretory effect of AVP. Рrobably, GAS decrease that we observed is a consequence of the possible reduction in gastric mucosa blood flow under the influence of vasopressin infusion. Long:lasting and significant increase of AVP blood levels induced activation of lipid peroxidation in rat gastric mucosa. 2011 Article Вплив вазопресину на шлункову секрецію та стан слизової оболонки шлунка щура / Л.Я. Штанова, В.Г. Іліка, Т.М. Говоруха, Т.В. Вовкун, М.Ю. Макарчук, С.П. Весельський // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2011. — № 4 (26). — С. 125-132. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. 1818-9385 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/138084 577.16.085+577.17.02+577.171.5+577.175.343+591.132+577.175.824 uk Актуальні проблеми транспортної медицини application/pdf Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Экспериментальные исследования Экспериментальные исследования |
| spellingShingle |
Экспериментальные исследования Экспериментальные исследования Штанова, Л.Я. Іліка, В.Г. Говоруха, Т.М. Вовкун, Т.В. Макарчук, М.Ю. Весельський, С.П. Вплив вазопресину на шлункову секрецію та стан слизової оболонки шлунка щура Актуальні проблеми транспортної медицини |
| description |
У даній роботі вивчалися механізми антисекреторної дії аргінін:вазопресину (АВП) у шлунку наркотізірованних уретаном щурів. АВП дозозалежно пригнічував базальну і стимульовану гістаміном кислу шлункову секрецію (КЖС), дослідження якої проводили перфузійним методом. Попереднє введення індометацину не впливало на гальмівну дію АВП щодо КЖС, як базальної, так і стимульованої гістаміном. Такі результати свідчать про те, що продукція простагландинів не має відношення до антисекреторної дії АВП в шлунку щура. Ймовірно, зменшення КЖС є наслідком можливого зниження кровотоку у слизовій шлунка під впливом АВП. Тривале та значне підвищення рівня вазопресину в крові викликало активацію процесів ліпопероксидації в слизовій оболонці шлунка щурів. |
| format |
Article |
| author |
Штанова, Л.Я. Іліка, В.Г. Говоруха, Т.М. Вовкун, Т.В. Макарчук, М.Ю. Весельський, С.П. |
| author_facet |
Штанова, Л.Я. Іліка, В.Г. Говоруха, Т.М. Вовкун, Т.В. Макарчук, М.Ю. Весельський, С.П. |
| author_sort |
Штанова, Л.Я. |
| title |
Вплив вазопресину на шлункову секрецію та стан слизової оболонки шлунка щура |
| title_short |
Вплив вазопресину на шлункову секрецію та стан слизової оболонки шлунка щура |
| title_full |
Вплив вазопресину на шлункову секрецію та стан слизової оболонки шлунка щура |
| title_fullStr |
Вплив вазопресину на шлункову секрецію та стан слизової оболонки шлунка щура |
| title_full_unstemmed |
Вплив вазопресину на шлункову секрецію та стан слизової оболонки шлунка щура |
| title_sort |
вплив вазопресину на шлункову секрецію та стан слизової оболонки шлунка щура |
| publisher |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Экспериментальные исследования |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/138084 |
| citation_txt |
Вплив вазопресину на шлункову секрецію та стан слизової оболонки шлунка щура / Л.Я. Штанова, В.Г. Іліка, Т.М. Говоруха, Т.В. Вовкун, М.Ю. Макарчук, С.П. Весельський // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2011. — № 4 (26). — С. 125-132. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
| series |
Актуальні проблеми транспортної медицини |
| work_keys_str_mv |
AT štanovalâ vplivvazopresinunašlunkovusekrecíûtastanslizovoíobolonkišlunkaŝura AT ílíkavg vplivvazopresinunašlunkovusekrecíûtastanslizovoíobolonkišlunkaŝura AT govoruhatm vplivvazopresinunašlunkovusekrecíûtastanslizovoíobolonkišlunkaŝura AT vovkuntv vplivvazopresinunašlunkovusekrecíûtastanslizovoíobolonkišlunkaŝura AT makarčukmû vplivvazopresinunašlunkovusekrecíûtastanslizovoíobolonkišlunkaŝura AT veselʹsʹkijsp vplivvazopresinunašlunkovusekrecíûtastanslizovoíobolonkišlunkaŝura AT štanovalâ vliânievazopressinanaželudočnuûsekreciûisostoânieslizistojoboločkiželudkakrysy AT ílíkavg vliânievazopressinanaželudočnuûsekreciûisostoânieslizistojoboločkiželudkakrysy AT govoruhatm vliânievazopressinanaželudočnuûsekreciûisostoânieslizistojoboločkiželudkakrysy AT vovkuntv vliânievazopressinanaželudočnuûsekreciûisostoânieslizistojoboločkiželudkakrysy AT makarčukmû vliânievazopressinanaželudočnuûsekreciûisostoânieslizistojoboločkiželudkakrysy AT veselʹsʹkijsp vliânievazopressinanaželudočnuûsekreciûisostoânieslizistojoboločkiželudkakrysy AT štanovalâ effectofvasopressinongastricsecretionandstateofgastricmucosainrat AT ílíkavg effectofvasopressinongastricsecretionandstateofgastricmucosainrat AT govoruhatm effectofvasopressinongastricsecretionandstateofgastricmucosainrat AT vovkuntv effectofvasopressinongastricsecretionandstateofgastricmucosainrat AT makarčukmû effectofvasopressinongastricsecretionandstateofgastricmucosainrat AT veselʹsʹkijsp effectofvasopressinongastricsecretionandstateofgastricmucosainrat |
| first_indexed |
2025-11-25T14:33:23Z |
| last_indexed |
2025-11-25T14:33:23Z |
| _version_ |
1849773221067358208 |
| fulltext |
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (26), 2011
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (26), 2011 г.
125
Вступ
До пептидів, що мають як цент:
ральну, так і периферичну регулюючу
дію, відносять і 8:аргінін:вазопресин
(АВП). При периферичному введенні він
не проникає через гематоенцефалічний
бар’єр. АВП є антидіуретичним гормо:
ном задньої долі гіпофізу і має вираже:
ну і стійку пресорну дію, внаслідок чого
і походить назва цього гормона. За нор:
мальних умов функціонування організму
АВП відіграє незначну роль у підтри:
манні кров’яного тиску. Для досягнення
судинорухових реакцій (вазоконстрикції)
і збільшення тиску в судинах необхідна
присутність значної кількості гормону в
крові [1]. Окрім його основних функцій
– регуляції осмотичного і кардіоваску:
лярного гомеостазу, АВП впливає на
перебіг інших фізіолого:біохімічних про:
цесів. До таких складних процесів нале:
жить і коригування функцій шлунка.
Рецептори до вазопресину вияв:
лені в усіх відділах гастроінтестинально:
го тракту, в тому числі й у шлунку [2]. Їх
фізіологічна роль в органах травної си:
стеми до цього часу залишається мало:
вивченою. В шлунку встановлена при:
сутність вазопресинових рецепторів
типу V1a, які локалізуються тут, окрім
гладком’язових клітин судинної стінки,
на нейронах міентеральних плетив [3].
Аналіз існуючих літературних даних по:
казує, що вазопресин у фізіологічних
умовах посилює скорочення гладеньких
м’язів травного тракту, внаслідок чого
прискорюється евакуація їжі зі шлунка
[4]. Також, даний пептид справляє
трофічні ефекти в тонкому і товстому ки:
шечнику [5, 6]. АВП зараховують до чет:
вірки гіпофізарних гормонів, які регулю:
ють споживання їжі [7]. При периферич:
ному введенні різним ссавцям АВП
зменшував кровотік у шлунку [8, 9], а у
ненаркотизованих собак даний гормон
гальмував кислу шлункову секрецію
(КШС) [10]. Співвідношення між інтен:
сивністю шлункового кровонаповнення і
КШС залежить від багатьох умов: яка
модель була використана для проведен:
УДК 577.16.085+577.17.02+577.171.5+577.175.343+591.132+577.175.824
ВПЛИВ ВАЗОПРЕСИНУ НА ШЛУНКОВУ СЕКРЕЦІЮ ТА СТАН
СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ШЛУНКА ЩУРА
Штанова Л.Я., Іліка В.Г., Говоруха Т.М., Вовкун Т.В., Макарчук М.Ю.,
Весельський С.П.
НДІ фізіології імені Петра Богача, ННЦ “Інститут біології” Київського
національного університету імені Тараса Шевченка 03022.
Вінницький національний медичний університет ім.М.І.Пирогова
Shtanova@ukr.net
У даній роботі вивчалися механізми антисекреторної дії аргінін:вазопресину
(АВП) у шлунку наркотізірованних уретаном щурів. АВП дозозалежно пригнічував
базальну і стимульовану гістаміном кислу шлункову секрецію (КЖС), дослідження якої
проводили перфузійним методом. Попереднє введення індометацину не впливало на
гальмівну дію АВП щодо КЖС, як базальної, так і стимульованої гістаміном. Такі ре:
зультати свідчать про те, що продукція простагландинів не має відношення до анти:
секреторної дії АВП в шлунку щура. Ймовірно, зменшення КЖС є наслідком можливо:
го зниження кровотоку у слизовій шлунка під впливом АВП. Тривале та значне підви:
щення рівня вазопресину в крові викликало активацію процесів ліпопероксидації в
слизовій оболонці шлунка щурів.
Ключові слова: шлунок, кисла шлункова секреція, аргінін&вазопресин,
простагландини, перекисне окиснення ліпідів
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (26), 2011 г.
126
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (26), 2011
ня досліджень, від наявності чи відсут:
ності наркозу і його виду, від дозування
препаратів тощо.
Відомо, що за різних умов рівень
АВП в крові може значно перевищувати
фізіологічну норму, зокрема, у різних
стресових ситуаціях, які супроводжують:
ся збудженням симпатоадреналової си:
стеми [11], чи в шокових станах, які про:
вокують збільшення кількості цього гор:
мону в крові від 20 до 200 разів, що не:
обхідно для забезпечення глибокої і три:
валої вазоконстрикції, яка допомагає
певний час підтримувати кровонапов:
нення органів [12].
На різних моделях виразки було
одержано свідчення агресивної ролі АВП
у відношенні до СОШ. Як у тварин, так і
у людей виявлено, що на тлі зростання
рівня АВП в крові та в тканині СОШ в
результаті гострого впливу певних уш:
коджуючих факторів спостерігається по:
силення явищ ульцерогенезу. В той же
час, у щурів і людей із низьким рівнем
утворення АВП в організмі відмічається
значно менша чутливість шлункової сли:
зової до дії ульцерогенних факторів [13,
14].
Отже, як показав аналіз даних літе:
ратури, за певних обставин рівень ва:
зопресину в організмі людини і тварин
може значно перевищувати фізіологічну
норму. Характеристики впливу АВП,
особливо при збільшенні його кількості
в кров’яному руслі, на шлунок і шлунко:
ву секрецію та шляхи, через які ці впли:
ви здійснюються, залишаються мало:
вивченими. Поодинокі роботи вказують
на взаємодію між АВП і циклооксигена:
зою:1 [15], у зв’язку з чим робиться
припущення, що простагландини (ПГ)
можуть бути посередниками ефектів
АВП.
Мета роботи
В умовах in vivo дослідити вплив
різних доз вазопресину на базальну та
стимульовану гістаміном кислу шлунко:
ву секрецію, в тому числі, в умовах при:
гніченого синтезу ендогенних простаг:
ландинів у слизовій оболонці шлунка та
вивчити стан ліпопероксидних процесів
у ній після тривалої в/в інфузії даного
нейропептиду.
Матеріали і методи
В роботі були використані препара:
ти: уретан, гістаміну дигідрохлорид, ва:
зопресин (фірма ”Sigma Chemical Co.,
St.Louis MO”), індометацин (”HAFSLUND
NYCOMED”, Австрія), десмопресин
(”Ameda Pharma”, Pvt. Ltd, Ahmedabad,
India). Дані препарати вводили внутріш:
ньоочеревинно (в/о) (уретан, індомета:
цин), внутрішньовенно (в/в) (через стег:
нову вену) у вигляді в/в ін’єкції (гістам:
іну дигідрохлорид і десмопресин), шля:
хом в/в інфузії (вазопресин). Усі розчи:
ни готували безпосередньо перед по:
чатком досліджень.
Кислу шлункову секрецію дослід:
жували за Гхошем і Шілдом [16]. Дослі:
ди проводилися в умовах гострого екс:
перименту на самках білих щурів. Експе:
рименти розпочинали вранці, в один і
той же час доби, після 24:годинного го:
лодування тварин. Щурів наркотизували
уретаном (1,1 г/кг), для покращення
надходження повітря в легені виконува:
ли трахеотомію, після неї – лапаротомію.
З черевної порожнини діставали шлунок,
знаходили дванадцятипалу кишку і, ниж:
че пілоричного сфінктера, підводили
лігатуру. Через стравохід, до шлунку
вводили катетер для подачі перфузійно:
го розчину, фіксували його на рівні роз:
різу трахеї за допомогою лігатури. На
дванадцятипалій кишці, ближче до шлун:
ка, робили розріз, через який в шлунок
уводили ще один катетер – відвідний.
Його фіксували перев’язкою трохи ниж:
че пілоричного сфінктера і вище надрізу
дванадцятипалої кишки. Перший кате:
тер приєднували до перистальтичного
насосу НП:1, за допомогою якого пер:
фузійний розчин подавався в шлунок із
постійною швидкістю (17 мл/10 хв). Дру:
гий катетер – відвідний приєднували до
колектора фракцій, який автоматично
збирав 10:хвилинні проби перфузату
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (26), 2011
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (26), 2011 г.
127
впродовж усього досліду (100 хв). Сти:
муляцію секреції розпочинали після
того, як КШС залишалася стабільною
упродовж, як мінімум, 1 год після почат:
ку процедури перфузії. В експерименті
досліджували базальну та стимульовану
гістаміном (3 мг/кг) КШС, як самостійно,
так і на тлі в/в інфузії вазопресину (1 нг/
кг/год, 2 нг/кг/год, 8 нг/кг/год). У випад:
ку вивчення стимульованої гістаміном
КШС, АВП починали інфузувати (через
стегнову вену) за 10 хв. до ін’єкції гіста:
міну (3 мг/кг). Секрецію кислоти шлун:
ковими залозами оцінювали за допомо:
гою титрування in vitro кожної 10:хвилин:
ної проби перфузату до рН=7,0. Шляхом
сумації дебітів усіх проб обчислювали
загальний дебіт кислоти, що виділилася
протягом усього досліду (мкмоль/100
хв.).
В окремій серії дослідів ми вивча:
ли дію тривалої в/в інфузії вазопресину
(80 нг/кг/год, протягом 4 год) на рівень
пероксидації ліпідів (ПОЛ) у слизовій
шлунка. Вміст у тканині шлункової сли:
зової малондіальдегіду (МДА) вимірюва:
ли (нмоль/ г тканини) за відомим тестом
із 2:тіобарбітуровою кислотою (ТБК)
[17]. Суть методу полягає в тому, що за
високої температури в кислому середо:
вищі малоновий діальдегід реагує з ТБК,
утворюючи забарвлений триметиновий
комплекс із максимумом поглинання
світла при довжині хвилі 532 нм.
Статистичний аналіз результатів
проводився за стандартними методами
варіаційної статистики з використанням
W:тесту Шапіро:Вілка та t:критерію
Стьюдента.
Результати досліджень та їх
обговорення
У першій частині експерименту
досліджували дію АВП на секрецію со:
ляної кислоти в умовах спокою. Щурів
випадково розділили на 7 експеримен:
тальних груп, по шість тварин у кожній:
норма – інфузували через стегнову вену
фізіологічний розчин; АВП1, АВП2 і АВП8
– інфузували АВП у дозах 1, 2 і 8 нг/кг/
год, відповідно; ІМ – за 30 хв. до почат:
ку вивчення базальної КШС щурам вво:
дили індометацин (5 мг/кг, в/о);
ІМ+АВП8 – за 30 хв. до початку інфузії
АВП (8 нг/кг/год) щурам уводили ІМ (5
мг/кг, в/о). Результати дослідів пред:
ставлені в табл. 1. Співставлення показ:
ників норми з такими усіх інших груп ви:
явило достовірне зменшення загальної
кількості соляної кислоти в групах АВП2
(р < 0,001) і АВП8 (р < 0,001). Порівнян:
ня даних результатів між собою засвід:
чило достовірність різниці між ними (р <
0,05), що вказує на дозозалежність галь:
мівного ефекту АВП на базальну КШС.
На відміну від АВП, ін’єкція десмопреси:
ну (2 мкг/кг, в/в), селективного агоніста
вазопресинового рецептора типу V2, не
викликала вірогідних змін базальної
КШС.
Введення індометацину (5 мг/кг, в/
о) за 30 хв. до початку інфузії АВП (8 нг/
кг/год) було необхідним для вивчення
можливої участі ПГ у гальмівному ефекті
вазопресину на базальну КШС. Пара:
лельно дослідили дію
ІМ на базальну КШС.
Згідно з одержаними
результатами, ІМ по:
силював базальну
КШС (р < 0,05). Якби
ПГ опосередковували
гальмівні ефекти АВП
на КШС у наших
щурів, то їх усунення
за допомогою ІМ
мало б викликати по:
Таблиця 1
Вплив вазопресину на дебіт соляної кислоти базальної шлункової секреції у
нормальних щурів та у щурів із пригніченим синтезом ендогенних
простагландинів
Група тварин Доза
Дебіт соляної кислоти
(мкмоль/100 хв)
Ефект (%)
Норма (фіз. р-н) – 30,7+1,7 –
АВП1 1 нг/кг/год 25,8+2,1 –
АВП2 2 нг/кг/год 18,0+1,7 *** 38 (зменш.)
АВП8 8 нг/кг/год 13,0+ 1,2 ***/+ 58 (зменш.)
Десмопресин 2 мкг/кг 28,0±1,0 –
ІМ 2 мкг/кг 35,3+0,7 * 13 (збільш.)
ІМ+АВП8 – 13,9+0,6*** 54 (зменш.)
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (26), 2011 г.
128
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (26), 2011
слаблення гальмівного ефекту АВП на
базальну КШС. Адже такої кількості ІМ,
яку ми використовували, було достатньо
для того, щоб викликати достовірне по:
силення спонтанної КШС. Проте, попе:
реднє введення ІМ нашим щурам не
змінило характеристик гальмівного
впливу АВП на базальну КШС.
Друга частина досліджень була
присвячена вивченню впливу АВП на
стимульовану гістаміном КШС. Кількість
експериментальних груп дорівнювала 8:
ми, оскільки, окрім групи нормального
контролю, додалася група позитивного
контролю, тварини якої одержували
лише в/в ін’єкцію гістаміну (3 мг/кг).
Щурам груп АВП1+гіст, АВП2+гіст і
АВП8+гіст вазопре:
син у відповідних до:
зах (1 нг/кг/год, 2 нг/
кг/год і 8 нг/кг/год)
інфузували на тлі сти:
муляції КШС гістамі:
ном. Результати даної
серії дослідів пред:
ставлені в табл. 2.
Гістамін стиму:
лював секрецію соля:
ної кислоти, у зв’язку
з чим вивільнення ос:
танньої в порожнину
шлунка, у порівнянні з тваринами групи
нормального контролю, зростало
більше, ніж у 2 рази. Співставлення да:
них, одержаних на різних групах щурів,
із позитивним контролем засвідчило, що
АВП в дозі 1 нг/кг/год не змінював по:
казників стимульованої гістаміном КШС,
але пригнічував стимульовану гістамі:
ном КШС в групах АВП2+гіст (р < 0,05)
і АВП8+гіст (р < 0,001). Між показника:
ми дебітів кислоти в двох останніх гру:
пах існувала достовірна різниця (р <
0,05), що вказує на дозозалежність галь:
мівного ефекту АВП не лише у відно:
шенні до базальної, але і до стимульо:
ваної гістаміном КШС. Десмопресин (2
мкг/кг, в/в ін’єкція) не викликав змін
дебіту КШС, сти:
мульованої гіста:
міном (3 мг/кг, в/в
ін’єкція). Попе:
реднє введення
щурам ІМ підси:
лювало стимульо:
вану гістаміном
КШС (р < 0,01),
проте не впливало
на гальмівні ефек:
ти АВП у відно:
шенні до даного
виду КШС (табл.
2). Ще одна серія
е к с п е р и м е н т і в
була присвячена
д о с л і д ж е н н ю
Таблиця 2
Вплив вазопресину на дебіт соляної кислоти шлункової секреції, стимульованої
гістаміном, у нормальних щурів та у щурів із пригніченим синтезом ендогенних
простагландинів
Група тварин Доза
Дебіт соляної кислоти
(мкмоль/100 хв)
Ефект (%)
Норма (фіз. р-н) – 30,7+1,7 –
Контроль (гістамін) 3 мг/кг 67,4±5,4 ^^^ 120 (збільш.)
АВП1 + гіст 1 нг/кг/год 63,9±3,6 –
АВП2 + гіст 2 нг/кг/год 50,1±2,4* 26 (зменш.)
АВП8 + гіст 8 нг/кг/год 42,5±2,4 ***/+ 37 (зменш.)
Десмопресин + гіст 2 мкг/кг 62,6±4,5 –
ІМ + гіст 5мг/кг 87,3+2,5 ** 29,5 (збільш.)
ІМ + АВП8 + гіст – 43,6+2,8 ** 35 (зменш.)
Результати представлені як М ± S.E.M.; тест Шапіро-Вілка; t-тест Стьюдента; ^^^ – р < 0,001
проти норми; * – р < 0,05; ** - р < 0,01; *** – р < 0,001 проти позитивного контролю; + – р < 0,05
проти АВП2; n = 6.
Рис. 1. Вплив 4-х годинної в/в інфузії аргінін-вазопресину (80 нг/кг/год) на
вміст малондіальдегіду в слизовій оболонці шлунка піддослідних щурів.
Результати представлені як М ± S.E.M.; тест Шапіро-Вілка; t-тест Стьюден-
та; **– р < 0,01 проти контролю (щурі, яким в/в інфузували фізіологічний
розчин).
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (26), 2011
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (26), 2011 г.
129
впливу 4:х годинної в/в інфузії АВП (80
нг/кг/год) на вміст МДА в СОШ піддос:
лідних щурів. Тваринам контрольної гру:
пи інфузували фізіологічний розчин (0,2
мл/год). Результати проведеної роботи
представлені на рис.1. В дослідній групі
щурів, порівняно з контрольною,
кількість МДА в тканині шлункової сли:
зової зросла на 27%, р < 0,01
Оскільки на жодних клітинах шлун:
ка, що мають відношення до секреції со:
ляної кислоти, як на тих, що безпосеред:
ньо її продукують (парієтальні), так і на
тих, що виділяють сполуки:регулятори
діяльності парієтальних клітин (D:кліти:
ни, соматостатин:продукуючі, G:клітини,
гастрин:продукуючі чи ECL:клітини,
гістамін:продукуючі), не показана при:
сутність вазопресинових рецепторів, то
слід вважати, що прямого ефекту на
КШС він справляти не може. Присутність
вазопресинових рецепторів типу V1б і V2
у межах травного тракту показана,
відповідно, в підшлунковій залозі і в
печінці [18, 19]. Як згадувалося више, в
шлунку виявлено лише рецептор типу
V1а, який локалізується на гладком’язо:
вих клітинах судинної стінки та на ней:
ронах міентеральних плетив [3]. Резуль:
тати проведених нами дослідів показа:
ли, що селективний агоніст V2 рецепто:
ра – десмопресин не чинив жодного
впливу ні на базальну, а ні на провоко:
вану гістаміном секрецію соляної кисло:
ти.
Пояснити гальмівну дію АВП на
КШС in vivo не просто, оскільки в даних
умовах присутні як гуморальні фактори
СОШ, так і впливи з боку нервової і кро:
воносної систем. Проте, в ізольованих
фрагментах шлункової слизової, так
само, як і в цілому організмі, АВП част:
ково послаблював базальну і стимульо:
вану гістаміном КШС, і цей ефект бло:
кувався специфічним антагоністом ва:
зопресинового рецептора типу V1а [20].
В ізольованих фрагментах СОШ до галь:
мівних ефектів АВП може бути причет:
ним лише фактор, який криється в ній
самій. З огляду на наукові факти, які
підтверджують, що АВП в різних ткани:
нах, через активацію V1а рецептора,
стимулює синтез ПГ [15], ми припусти:
ли, що останні можуть бути посередни:
ками гальмівних впливів АВП на КШС,
адже ПГ та їх аналоги гальмують КШС,
як базальну, так і стимульовану гістамі:
ном, в ізольованій СОШ фундального
відділу жаби [21] та в ізольованих парі:
єтальних клітинах собаки [22]. Отже,
наші результати не підтвердили дане
припущення: рівень КШС, як базальної,
так і стимульованої гістаміном, залишав:
ся без змін, незважаючи на попереднє
пригнічення підшкірно введеним індоме:
тацином ендогенного синтезу ПГ у
щурів, яким після цього інфузували АВП.
Оскільки АВП є потужним вазоконстрик:
тором, він змінює циркуляцію крові в
органах травлення взагалі і в шлунку
зокрема [23]. В роботах останніх років
показано, що АВП регулює не лише тиск
у судинах, але й об’єм крові [24]. Змен:
шення кровотоку як основну причину по:
слаблення КШС під впливом АВП визна:
вали ряд авторів [25, 26]. Вважають, що
саме вазоконстрикторні властивості
АВП сприяють підвищенню чутливості
СОШ до дії агресивних чинників [27, 28].
Сьогодні мало відомо, які саме процеси
в СОШ тягне за собою збільшення
кількості АВП, як у кров’яному руслі, так
і в ній самій. Загалом відомо, що змен:
шення кровонаповнення органа може
ставати причиною ішемічних явищ у ньо:
му, а останнє може сприяти перокси:
дації ліпідів, яка відіграє значну роль в
ушкодженні різних органів, у тому числі
й шлунка. Тому ми досліджували в нашій
роботі саме показники інтенсивності
ПОЛ і виявили значне зростання
кількотсі МДА в СОШ. Останнє свідчить
про інтенсифікацію у тканині шлункової
слизової вільнорадикальних процесів,
які вважають однією з головних причин
деструкції клітинної мембрани і руйну:
вання самої клітини [29]. Виявлене нами
на тлі тривалої інфузії АВП посилення
процесів ПОЛ у слизовій шлунка щура
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (26), 2011 г.
130
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (26), 2011
може бути однією з причин підвищеної
чутливості СОШ до дії ульцерогенних
факторів у подібних умовах.
Висновки
1. У фізіологічній дозі вазопресин не
впливає на базальну чи стимульова:
ну гістаміном КШС;
2. Зі збільшенням у крові кількості ва:
зопресину останній дозозалежно
пригнічує як базальну, так і стимуль:
овану гістаміном КШС;
3. Синтетичний аналог вазопресину –
десмопресин, який є агоністом ва:
зопресинового рецептора типу V2,
не впливає ні на базальну, а ні на
стимульовану гістаміном секрецію
соляної кислоти шлунком щура;
4. Простагландини, вірогідно, не є по:
середниками гальмівного впливу
АВП на жоден з досліджуваних нами
видів КШС;
5. Вірогідно, при підвищенні рівня АВП
в крові саме його вазоконстрикторні
ефекти відіграють важливу роль в
обмеженні КШС;
6. Тривале підвищення рівня АВП в
кров’яному руслі активує в СОШ
ліпопероксидні процеси.
Література
1. Abboud F.M. Role of vasopressin in
cardiovascular and blood pressure
regulation / F.M. Abboud, J.S. Floras,
P.E. Aylward, et al. // Blood Vessels. –
1990. – Vol. 27. – P. 106–115.
2. Monstein H.J. Vasopressin receptor
mRNA expression in the human
gastrointestinal tract / H.J. Monstein /
/ Eur. Surg. Res. – 2008. – Vol. 40, №
1. – P. 34:40.
3. Qin J. V1 receptor in ENS mediates the
excitatory effect of vasopressin on
circular muscle strips of gastric body
in vitro in rats / J. Qin, K. Liu, P.S.
Wang, C. Liu // Regul. Pept. – 2009. –
Vol. 157, № 1. – Р. 32:36.
4. Ohlsson B. The oxytocin/vasopressin
receptor antagonist atosiban delays
the gastric emptying of a semisolid
meal compared to saline in human /
B.Ohlsson, O. Bjorgell, O. Ekberg, G.
Darwiche // BMC Gastroenterol. –
2006. – № 6. – P. 11.
5. Chiu T. Vasopressin:mediated
mitogenic signaling in intestinal
epithelial cells / T. Chiu, S.S. Wu, C.
Santiskulvong // Am. J. Cell Physiol. –
2002 . – Vol. 282, №3. – P. C434:450.
6. Cristia E. Role of vasopressin in rat
distal colon function / E. Cristia, C.
Amat, R.J. Naftalin // J. Physiol. –
2007. – Vol. 578 (Pt 2). – P. 413:424.
7. Bray G.A. Afferent signals regulating
food intake / G.A. Bray // Proc. Nutr.
Soc. – 2000. – Vol. 59, №3. – P. 373:
384.
8. Semb B. Effect of vasopressin on
canine gastric mucosal circulation /
Semb B. K. Steen S, Solhaug JH. //
Scand. J. Gastroenterol. – 1982. – Vol.
17, № 7. – P. 843:848.
9. Hiltebrand L.B. Effects of vasopressin
on microcirculatory blood flow in the
gastrointestinal tract in anesthetized
pigs in septic shock / L.B. Hiltebrand,
V. Krejci, S.M. Jakob, J. Takala, G.H.
Sigurdsson GH. // Anesthesiology. –
2007. – Vol. 106, № 6. – P. 1156:1167.
10. Lenz H.J. Corticotropin:releasing
factor. Mechanisms to inhibit gastric
acid secretion in conscious dogs /
H.J., Lenz, S.E. Hester, M.R. Brown /
/ J. Clin. Invest. – 1985. – Vol. 75, №
3. – P. 889:895.
11. Russell J.C. The Physiology and
Clinical Applications of Vasopressin in
Critical Illness / J.C. Russell, P. J.
Glover // Critical Care and
Resuscitation. – 2002. – № 4. – P. 181:
191.
12. Wilson M.F. Release of vasoactive
hormones and circulatory changes in
shock / M.F. Wilson M., D.J. Brackett
// Circ. Shock. – 1983. – № 11. – P.
225–234.
13. Laszlo F. Aggressive role of
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (26), 2011
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (26), 2011 г.
131
vasopressin in development of
different gastric lesions in rats / F.
Laszlo, G. I. Karacsony, I. Pavo еt al. /
/ Eur. J. Pharmacol. – 1994. – Vol. 258.
– P. 15:22.
14. Pavo I. Vasopressin deficiency
decreases the frequency of
gastroduodenal ulceration in humans
/ I. Pavo, E. Morschl, Z. Szepes // J.
Physiol. Paris. – 2000. –Vol. 94, №1.
– P.63:66.
15. Nakatani Y. Immediate prostaglandin
E2 synthesis in rat 3Y1 fibroblasts
following vasopressin V1a receptor
stimulation / Y. Nakatani, Y. Chin, S.
Hara, I. Kudo // Biochem. Biophys.
Res. Commun. – 2007. – Vol. 354,
№3. – Р. 676:680.
16. Ghosh M.N. Continuous recording of
acid gastric secretion in the rat / M.N.
Ghosh, H.O. Shild // Br. J. Pharmacol.
Chemother. – 1958. – Vol. 13, №1. –
P. 54:61.
17. Стальная И.Д. Метод определения
малонового диальдегида с помощью
тиобарбитуровой кислоты / И.Д.
Стальная, Т.Г. Гаришвили // Совре:
менные методы в биохимии. – Мос:
ква: Наука, 1981. – С. 217:221.
18. Folny V. Pancreatic vasopressin V1b
receptors: characterization in In:R1:
G9 cells and localization in human
pancreas / V. Folny, D. Raufaste, L.
Lukovich // Am. J. Physiol. Endocrinol.
Metab. – 2003. – Vol. 285, №3. – Р.
E566:76.
19. Serriere V. Vasopressin receptor
distribution in the liver controls calcium
wave propagation and bile flow / V.
Serriere, B. Berthon, S. Boucherie //
The FASEB Journal.: 2001.: Vol. 15.:
P.1484 – 1486.
20. Сaltabiano S. In vitro inhibition of
gastric acid secretion by vasopressin
/ S. Сaltabiano, F.N. Brennan, L.B.
Kinter // Eur. J. Pharmacol. – 1987. –
Vol.139. – № 3. – P.281:286.
21. Takeuchi K. Prostaglandins stimulate
and inhibit acid secretion in amphibian
fundic mucosa / K. Takeuchi, K.
Svanes, J. Critchlow, D. Magee, W.
Silen // Proc. Soc. Exp. Biol. Med. –
1982. – Vol. 170. – P. 398:404.
22. Nylander O. Prostaglandin interaction
with histamine release and parietal cell
activity in isolated gastric glands / O.
Nylander, T. Berglindh, K. J. Obrink //
Am. J. Physiol. Gastrointest. Liver
Physiol. – 1986. – Vol. 250. – P. G607–
G616.
23. Mendez A. Gastric mucosal blood flow
regulation in response to different
stimuli / A. Mendez, M. Casadevall,
C.H. Wachter // Dig. Dis. Sci. – 1997.
– Vol. 42, № 9. – P. 1873:1879.
24. Aoyagi T. Vasopressin regulation of
blood pressure and volume: findings
from V1a receptor:deficient mice / T.
Aoyagi, T.A. Koshimizu, A. Tanoue //
Kidney Int. – 2009. – Vol.76, №10. –
P. 1035:1039.
25. Kauffman G.L. Blood flow and gastric
secretion / G.L. Kauffman // Fed Proc.
– 1982. – Vol. 41, № 6. – P. 2080:
2083.
26. Guth P.H. Pathogenesis of gastric
mucosal injury / P.H. Guth // Annu.
Rev. Med. – 1982. – Vol. 33. – P.183:
196.
27. Honda K. Role of endogenous
vasopressin in development of gastric
ulcer induced by restraint and water
immersion / Honda K., Fukuda S.,
Ishikawa S.T. et al. // Am. J. Physiol. –
1994 Vol. 266 (5 Pt 2). – P. R1448:
1453.
28. Aravich P.F. Activity:stress ulcers are
associated with increased gastric
mucosal vasopressin content / P.F.
Aravich, S.N. Downing, E.Z. Stanley /
/ Ann. N Y Acad. Sci. – 1993. – Vol 689.
– P. 461:464.
29. Reilly P.M. Pharmacologic approach to
tissue injury mediated by free radicals
and other reactive oxygen metabolites
/ P.M. Reilly, H.J. Schiller, G.B. Bulkley
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 4 (26), 2011 г.
132
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (26), 2011
// Am. J. Surg. – 1991. – Vol. 161. – P.
488:503.
Резюме
ВЛИЯНИЕ ВАЗОПРЕССИНА НА
ЖЕЛУДОЧНУЮ СЕКРЕЦИЮ И
СОСТОЯНИЕ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ
ЖЕЛУДКА КРЫСЫ
Штанова Л.Я., Илико В.Г.,
Говоруха Т.М., Вовкун Т.В.,
Макарчук М.Ю., Весельский С.П.
В данной работе изучались меха:
низмы антисекреторного действия арги:
нин:вазопрессина (АВП) в желудке нар:
котизированных уретаном крыс. АВП до:
зозависимо угнетал базальную и стиму:
лированную гистамином кислую желу:
дочную секрецию (КЖС), исследование
которой проводили перфузионным ме:
тодом. Предварительное введение ин:
дометацина не влияло на тормозящее
действие АВП по КЖС, как базальной,
так и стимулированной гистамином. Та:
кие результаты свидетельствуют о том,
что продукция простагландинов не име:
ет отношения к антисекреторному дей:
ствию АВП в желудке крысы. Вероятно,
уменьшение КЖС является следствием
возможного снижения кровотока в сли:
зистой желудка под влиянием АВП. Дли:
тельное и значительное повышение
уровня вазопрессина в крови вызывало
активацию процессов липопероксида:
ции в слизистой оболочке желудка крыс.
Ключевые слова: желудок, кислая желу&
дочная секреция, аргинин&вазопрессин, Впервые поступила в редакцию 28.10.2011 г.
Рекомендована к печати на заседании
редакционной коллегии после рецензирования
простагландины, перекисное окисление
липидов
Summary
EFFECT OF VASOPRESSIN ON GASTRIC
SECRETION AND STATE OF GASTRIC
MUCOSA IN RAT
Shtanova L.Ya., Ilika V.G.,
Govorukha T.N., Vovkun T.V.,
Veselsky S.P., Makarchuk M.U.
The present study investigated
mechanisms of arginin:vasopressin (AVP)
gastric antisecretory action in urethane:
anaesthetized rats. Gastric acid secretion
(GAS) was investigated by perfusion
method. AVP by dose:dependent manner
inhibited GAS both basal and stimulated by
histamine. Pretreatment with indomethacin
did not change AVP gastric antisecretory
effects as basal, and in histamine
stimulation case. These results suggest
that prostaglandins production are not
involved in gastric antisecretory effect of
AVP. Рrobably, GAS decrease that we
observed is a consequence of the possible
reduction in gastric mucosa blood flow
under the influence of vasopressin
infusion. Long:lasting and significant
increase of AVP blood levels induced
activation of lipid peroxidation in rat gastric
mucosa.
Key words: stomach, gastric acid
secretion, gastric blood flow, arginin&
vasopressin, prostaglandins, lipid
peroxidation
|