Первинна профілактика виробничо-обумовленої патології, спричиненої природним ультрафіолетовим випромінюванням
Результати дослідження дозволили розробити заходи первинної профілактики, спрямовані на попередження виробничо-зумовленої патології, спричиненої природним УФВ серед робітників, які працюють на відкритому повітрі. Компонентами якої є: «захист часом», «захист екрануванням», нормування впливу та дозиме...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Актуальні проблеми транспортної медицини |
|---|---|
| Datum: | 2013 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
2013
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/138110 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Первинна профілактика виробничо-обумовленої патології, спричиненої природним ультрафіолетовим випромінюванням / А.О. Салюков, Д.В. Варивончик // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2013. — № 1 (31). — С. 16-22. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-138110 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Салюков, А.О. Варивончик, Д.В. 2018-06-18T08:15:53Z 2018-06-18T08:15:53Z 2013 Первинна профілактика виробничо-обумовленої патології, спричиненої природним ультрафіолетовим випромінюванням / А.О. Салюков, Д.В. Варивончик // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2013. — № 1 (31). — С. 16-22. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/138110 (613.6:616-084):613.165 Результати дослідження дозволили розробити заходи первинної профілактики, спрямовані на попередження виробничо-зумовленої патології, спричиненої природним УФВ серед робітників, які працюють на відкритому повітрі. Компонентами якої є: «захист часом», «захист екрануванням», нормування впливу та дозиметричний контроль. Вищезазначені заходи дозволять знизити рівні експозиції працівників природ; ним УФВ та попередити виникнення, прогресування онкологічної й офтальмологічної патології, зумовленої УФВ. Результаты исследования позволили разработать мероприятия первичной профилактики, направленные предупреждение производственно-обусловленной патологии, вызванной естественным ультрафиолетовым излучением (УФИ) среди трудящихся, работающих на открытом воздухе. Компонентами, которой есть: «защита временем», «защита экра; нированием», нормирование воздействия и дозиметрический контроль. Вышеупомянутые мероприятия позволят снизить уровни экспозиции работников естественным УФВ и предупредить возникновение и прогрессирование онколоической и офтальмологической патологии, обусловленной УФВ. The results of studies will make it possible to develop of primary prevention, directed to prophylaxis work;related pathology, caused by natural ultraviolet radiation (UV) among employees, working outdoor. The components will be: “defense by the time”, defense by a “protective shield”, rating the exposure and dosimeter control. The above;mentioned measures will make it possible to decrease the levels of exposure to natural UV for workers and to prevent occurrence and progress of cancer and ophthalmological pathology, caused by UV. uk Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України Актуальні проблеми транспортної медицини Гигиена, эпидемиология, экология Первинна профілактика виробничо-обумовленої патології, спричиненої природним ультрафіолетовим випромінюванням Первичная профилактика производственно-обусловленной патологии, обусловленной естественным ультрафиолетовым излучением Primary prevention of work-related pathology, caused by natural ultraviolet radiation Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Первинна профілактика виробничо-обумовленої патології, спричиненої природним ультрафіолетовим випромінюванням |
| spellingShingle |
Первинна профілактика виробничо-обумовленої патології, спричиненої природним ультрафіолетовим випромінюванням Салюков, А.О. Варивончик, Д.В. Гигиена, эпидемиология, экология |
| title_short |
Первинна профілактика виробничо-обумовленої патології, спричиненої природним ультрафіолетовим випромінюванням |
| title_full |
Первинна профілактика виробничо-обумовленої патології, спричиненої природним ультрафіолетовим випромінюванням |
| title_fullStr |
Первинна профілактика виробничо-обумовленої патології, спричиненої природним ультрафіолетовим випромінюванням |
| title_full_unstemmed |
Первинна профілактика виробничо-обумовленої патології, спричиненої природним ультрафіолетовим випромінюванням |
| title_sort |
первинна профілактика виробничо-обумовленої патології, спричиненої природним ультрафіолетовим випромінюванням |
| author |
Салюков, А.О. Варивончик, Д.В. |
| author_facet |
Салюков, А.О. Варивончик, Д.В. |
| topic |
Гигиена, эпидемиология, экология |
| topic_facet |
Гигиена, эпидемиология, экология |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Актуальні проблеми транспортної медицини |
| publisher |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Первичная профилактика производственно-обусловленной патологии, обусловленной естественным ультрафиолетовым излучением Primary prevention of work-related pathology, caused by natural ultraviolet radiation |
| description |
Результати дослідження дозволили розробити заходи первинної профілактики, спрямовані на попередження виробничо-зумовленої патології, спричиненої природним УФВ серед робітників, які працюють на відкритому повітрі. Компонентами якої є: «захист часом», «захист екрануванням», нормування впливу та дозиметричний контроль. Вищезазначені заходи дозволять знизити рівні експозиції працівників природ; ним УФВ та попередити виникнення, прогресування онкологічної й офтальмологічної патології, зумовленої УФВ.
Результаты исследования позволили разработать мероприятия первичной профилактики, направленные предупреждение производственно-обусловленной патологии, вызванной естественным ультрафиолетовым излучением (УФИ) среди трудящихся, работающих на открытом воздухе. Компонентами, которой есть: «защита временем», «защита экра; нированием», нормирование воздействия и дозиметрический контроль. Вышеупомянутые мероприятия позволят снизить уровни экспозиции работников естественным УФВ и предупредить возникновение и прогрессирование онколоической и офтальмологической патологии, обусловленной УФВ.
The results of studies will make it possible to develop of primary prevention,
directed to prophylaxis work;related pathology, caused by natural ultraviolet radiation (UV) among employees, working outdoor. The components will be: “defense by the time”, defense by a “protective shield”, rating the exposure and dosimeter control. The above;mentioned measures will make it possible to decrease the levels of exposure to natural UV for workers and to prevent occurrence and progress of cancer and ophthalmological pathology, caused by UV.
|
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/138110 |
| citation_txt |
Первинна профілактика виробничо-обумовленої патології, спричиненої природним ультрафіолетовим випромінюванням / А.О. Салюков, Д.В. Варивончик // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2013. — № 1 (31). — С. 16-22. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT salûkovao pervinnaprofílaktikavirobničoobumovlenoípatologííspričinenoíprirodnimulʹtrafíoletovimvipromínûvannâm AT varivončikdv pervinnaprofílaktikavirobničoobumovlenoípatologííspričinenoíprirodnimulʹtrafíoletovimvipromínûvannâm AT salûkovao pervičnaâprofilaktikaproizvodstvennoobuslovlennoipatologiiobuslovlennoiestestvennymulʹtrafioletovymizlučeniem AT varivončikdv pervičnaâprofilaktikaproizvodstvennoobuslovlennoipatologiiobuslovlennoiestestvennymulʹtrafioletovymizlučeniem AT salûkovao primarypreventionofworkrelatedpathologycausedbynaturalultravioletradiation AT varivončikdv primarypreventionofworkrelatedpathologycausedbynaturalultravioletradiation |
| first_indexed |
2025-11-26T15:25:44Z |
| last_indexed |
2025-11-26T15:25:44Z |
| _version_ |
1850628361906290688 |
| fulltext |
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 1 (31), 2013 г.
16
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (31), 2013
Гигиена, эпидемиология,
экология
Hygiene, Epidemiology,
Ecology
Результати раніш проведених нами
досліджень [3] показали, що на гео;
графічній території України існує реаль;
на небезпека надлишкового експонуван;
ня робітників, які працюють на відкрито;
му повітрі, природним ультрафіолетовим
випромінюванням (УФВ). Було встанов;
лено, що ризик виникнення у працівників
злоякісних новоутворень шкіри (рак/ме;
ланома) відкритих ділянок тіла, губи,
органа зору та його придатків, а також
дистрофічної офтальмологічної патології
(птерігій, пінгвекула, дистрофія рогівки,
катаракта, макулодистрофія) є дозо;за;
лежними і визначаються надлишковою
експозицією робітників природним УФВ
на робочому місці та у побуті.
УФВ може становити небезпеку на
робочому місці. За даними системи кан;
церогенного моніторингу «CAREX»
(CARcinogen EXposure) в країнах ЄС екс;
понування УФВ на робочому місці займає
І місце в структурі впливу канцерогенних
агентів (21,7 % працюючих). Більш 50,0 %
випадків експонування УФВ відбувається
у сільському, лісовому господарстві, мис;
ливстві, рибальстві (32,31 %), у будів;
ництві (23,41 %), в переробній промисло;
вості (9,7 %), на транспорті (8,1 %) тощо
[3].
Вважається, що ризики надлишко;
вої сонячної інсоляції спостерігаються
серед працівників, що працюють під
відкритим небом у літні місяці, протягом
10.00–16.00 годин, навіть у похмуру по;
году. А також у зимні місяці, коли лежить
сніг, який збільшує рівень інсоляції розс;
іяним УФВ. До таких працівників відно;
сять – рятувальників, будівельників, пра;
цівників сільського господарства, озеле;
нювачів, садівників, працівників морсько;
го й річного транспорту, моряків тощо [8].
Раніш проведеними Л.А. Гвозденко,
В.І. Назаренко (2004, 2008) та співав.
дослідженнями встановлено, що в Україні
денне сумарне біологічне навантаження
людини УФВ (за рахунок UVB) становить:
червень – серпень – 15–23 МЕД, жовтень
– 5–7 МЕД [1, 2].
Така ситуація потребує розробки
цільоспрямованих заходів профілактики
патології, яка обумовлена природним
УФВ, відповідно до Програми ВООЗ
«INTERSUN» й рекомендацій інших досл;
ідників [4–8].
Вищеназване визначило акту;
УДК: (613.6:616�084):613.165
ПЕРВИННА ПРОФІЛАКТИКА ВИРОБНИЧО"ОБУМОВЛЕНОЇ
ПАТОЛОГІЇ, СПРИЧИНЕНОЇ ПРИРОДНИМ УЛЬТРАФІОЛЕТОВИМ
ВИПРОМІНЮВАННЯМ
Салюков А.О., Варивончик Д.В.
ДУ «Інститут медицини праці НАМН України», м. Київ
Результати дослідження дозволили розробити заходи первинної профілактики,
спрямовані на попередження виробничо;зумовленої патології, спричиненої природ;
ним УФВ серед робітників, які працюють на відкритому повітрі. Компонентами якої є:
«захист часом», «захист екрануванням», нормування впливу та дозиметричний конт;
роль. Вищезазначені заходи дозволять знизити рівні експозиції працівників природ;
ним УФВ та попередити виникнення, прогресування онкологічної й офтальмологічної
патології, зумовленої УФВ.
Ключові слова: природне ультрафіолетове випромінювання, захворювання, праців�
ники, первинна профілактика.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (31), 2013
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 1 (31), 2013 г.
17
альність даного дослідження, метою яко;
го було – розробити заходи первинної
профілактики виробничо;обумовленої
патології, спричиненої природним УФВ.
Матеріали та методи дослідження
Випроводилась систематизація
раніш отриманих нами даних та розроб;
лялись відповідні заходи первинної проф;
ілактики, відповідно до рекомендацій
Програми ВООЗ «INTERSUN» та Міжна;
родної комісії з неіонізуючих випроміню;
вань Міжнародної асоціації з радіаційно;
го захисту (INIRC / IRPA) [4–8].
Результати дослідження та їх
обговорення
Первинна профілактика. Заходи
первинної профілактики спрямовані на:
(1) зниження небезпеки надлишкової ек;
спозиції робітників природним УФВ та (2)
нормування впливу, дозиметричний кон;
троль та моніторинг УФВ.
Зниження небезпеки надлишкової
експозиції робітників природним УФВ
(UVA, UVB) є одним із основних напрямків
попередження патології, яку викликає
природне УФВ. Це можливо завдяки
двом способам захисту: (1) «часом», (2)
«екрануванням».
«Захист часом». Проведені дослід;
ження показали, що особливістю природ;
ного УФВ є те, що впродовж року та доби
воно є не постійний. Однак, виявлені на;
шими дослідженнями характеристики
добової, річної та територіальної динам;
іки природного УФВ дозволяють визначи;
ти часові зони «найбільшого ризику» над;
лишкової експозиції УФВ працівниками
(переважно за рахунок UVB). І обмежен;
ня проведення робіт у цих часових зонах
ризику лежить в основі наукового обґрун;
тування режиму праці у таких працівників.
Досвідом такого часового обмежен;
ням проведення робіт є – «сієста», яка
традиційно використовується з часів
Римської Імперії у деяких країнах, спекот;
ним кліматом (Іспанія, Греція, Китай, Тай;
вань, Індія, Філіппіни, країни Африки та
Латинської Америки). Змістом сієсти є
регламентоване введення перерви
(відпочинку) у проміжок місцевого часу з
12 до 15 години доби.
Об’єктивними передумовами доц;
ільності сієсти є не тільки збільшення
інтенсивності природного УФВ, а також і
інфрачервоного випромінювання, значне
підвищення температури атмосферного
повітря, що викликає зниження працез;
датності та збільшує ризик виникнення
гострої патології серцево;судинної сис;
теми.
Введення сезонної сієсти є доціль;
ним для працівників, які впродовж всьо;
го дня працюють на відкритому повітрі
(сільське господарство, будівництво
тощо).
Відповідно до ст. 57 Кодексу Законів
про працю України введення сезонної
сієсти може бути регламентовано «Пра;
вилами внутрішнього розпорядку». Од;
нак, відповідно до ст. 66 Кодексу, пере;
рва для відпочинку та харчування не може
перевищувати більш 2 год. і повинна на;
даватись через 4 годи після початку робіт.
Враховуючи вищезазначені законо;
давчі норми, доцільно використовувати
комбінований підхід для зниження впли;
ву природного УФВ на працівників – вве;
дення перерви на 2 год. та переведення
працівників для виконання робіт у при;
міщеннях чи в умовах максимального їх
екранування від даного випромінювання.
Проведення «робіт у тіні» забезпе;
чується шляхом їх проведення у при;
міщеннях, чи на відкритому повітрі під
інженерно;технічними засобами захисту
робітників від сонячної інсоляції (природ;
ного УФВ) – тентів, навісів, шатер,
маркізів, парасоль тощо, які повинні бути
вироблені із щільних тканини чи іншого
матеріалу, який максимально поглинати
УФВ та має мінімальний коефіцієнт аль;
бедо.
При виконанні працівниками робіт,
які проводяться лише на відкритому
повітрі, коли неможливо забезпечити їх
достатніми обсягами робіт у приміщенні
чи під тінню (роботах з особливими умо;
вами і характером праці), доцільним є
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 1 (31), 2013 г.
18
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (31), 2013
використання ст. 60 Кодексу щодо под;
ілу робочого часу на частини, при умові
дотриманням загальної тривалості робо;
ти, яка б не перевищувала встановленої
тривалості робочого дня (8 год.).
При неможливості використання в
повному обсязі «захисту часом», реаліза;
ція первинної профілактики повинна ґрун;
туватись на додатковому використанні
способу «захист екрануванням».
«Захист екрануванням». Даний вид
захисту передбачає забезпечення та ви;
користання робітниками засобів індивіду;
ального захисту від УФВ – капелюха,
одягу, рукавичок, окулярів, кремів /
лосьйонів тощо.
УФ�захисний робочій одяг повинен
відповідати наступним критеріям:
1) бути пошитим із тканини, яка макси;
мально затримує УФВ та має
мінімальний рівень альбедо, є при;
ємними для шкіри (наприклад, з
щільного і міцного бавовни, темних
кольорів – сірий, синій, темно;зеле;
ний тощо);
2) модель одягу повинна закривати
максимально всі частини тіла – шию,
руки, ноги (комбінезон);
3) одяг не повинен спричиняти пору;
шення терморегуляції, підвищувати
температуру шкіри закритих частин
тіла, погіршувати випарювання поту;
4) він повинен бути ергономічним для
виконуваних робіт (має бути вільним,
зручним, не сковувати рухів в плечо;
вому поясі тощо);
5) не сприяти виникненню виробничих
травм (на одязі не повинно бути ви;
датних частин у вигляді накладних ки;
шень, хлястиків, поясів тощо).
Звичайний (побутовий) одяг блокує
УФВ, однак, як правило, лише невелику
його частину. Для позначення ступеня
захисту, яку забезпечує одяг, використо;
вується індекс UPF (ultraviolet protection
factor – фактор захисту від ультрафіоле;
ту), що показує, яку частину випроміню;
вання затримує тканина. Приблизно він
відповідає індексу SPF (sun;protection
factor – фактор захисту від сонця), який
використовують при виробництві сонце;
захисних кремів. Чим вище індекс, тим
краще захист: так, при UPF = 30 ум.од.,
одяг в тридцять разів знижує еритемну
схильність шкіри до ультрафіолетової
радіації. Рекомендований рівень UPF для
робочого одягу – 30–50.
Більш за все UPF у тканин, які ма;
ють: у своєму складі бавовну та поліес;
тер; високу густину плетіння; малий сту;
пень розтягування; темний колір; малу
здатність до всмоктування води (поту);
додаткову обробку фільтрами від УФВ; не
вичерпали термін свого використання (не
мають зношення та втрату кольору).
Найбільш оптимальним є створення ро;
бочого одягу, який поєднує різні типи
тканин, за їх властивостями. Також одним
із шляхів підвищення УФ;захисних влас;
тивостей робочого одягу є його прання
спеціальним порошком – «Sun Guard»
(активний інгредієнт – Tinosorb ® FD)
(Europe’s CibaLabs), який підвищує UPF
звичайного одягу з 10–15 до 30 одиниць,
не змінюючи при цьому його фактуру і
колір.
Сонцезахисні капелюхи повинні ви;
роблятись також із тканини, яка має ви;
сокий рівень UPF. При цьому, капелюхи
повинні мати широкі поля (8–10 см) чи /
та захисні щитки, які затіняють обличчя,
шию, вуха., а також – вентиляційні клапа;
ни, які забезпечують теплообмін шкіри
голови та попереджають її перегрівання
(рис. 1). При використанні робітником
захисної каски, необхідно її доукомплек;
тувати захисними сонцезахисними штор;
ками (рис. 2).
Для захисту органа зору від природ;
ного УФВ робітники повинні забезпечува;
тись та використовувати сонцезахисні
окуляри – темні, великого діаметру з бо;
ковими захисними щитками, із рівнем
екранування лінз EPF (eye protection
factor – фактор захисту очей) – 9–11 (рис.
3).
Одним із основних видів захисту від
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (31), 2013
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 1 (31), 2013 г.
19
природного УФВ є використання сонце�
захисного крему/лосьйонів. Робітникам,
які працюють на відкритому повітрі реко;
мендовано використовувати водостійкі
засоби захисту шкіри (креми, лосьйони,
помаду для губ) із SPF (Sun Protective
Factor –фактор захисту від сонця) – 30 та
більше, із широким спектром захисту
(UVA+UVB). Які використовується регу;
лярно та у достатній кількості на відкриті
ділянки шкіри. При цьому, працівники
повинні дотримуватись правил застосо;
вувати сонцезахисний засобів, а саме –
наносити їх: (1)
рівномірно на
чисту шкіру відкри;
тих ділянок шкіри
(обличчя, губи, шию,
вуха, руки, стопи,
спину) у достатній
кількості (із розра;
хунку 30–35 мл на
одне нанесення, 120
мл на робочу зміну);
(2) за 20 хвилин до
виходу на сонце та
кожні наступні 2 го;
дини, а також після
сильного потіння та
змивання водою; (3)
використовувати за;
соби, які захищають
від UVA та від UVB
(найбільш опти;
мальні на основі ок;
сиду цинку чи тита;
ну).
Н о р м у в а н н я
впливу, дозимет�
ричний контроль та
моніторинг УФВ. У
1985 році Міжнарод;
ною комісією з неіо;
нізуючих випромі;
нювань Міжнародної
асоціації з радіацій;
ного захисту (INIRC /
IRPA) опубліковано
Керівні принципи
щодо обмеження ек;
спозицій УФВ, у які було внесено поправ;
ки в 1989. Ці керівні принци було пере;
глянуто ICNIRP у 1994 році, на основі
ретельного аналізу наукових даних. На
своїй щорічній зустрічі в 1996 році ICNIRP
прийшов до висновку, що останні наукові
дані не дають жодних підстав визначити
граничні значення канцерогенних рівнів
УФВ, які є безпечними для людини. Тим
не менш, було визначено умовно без�
печні граничні рівні впливу УФВ впродовж
8;годинної робочої зміни на незахищене
око та шкіру: 180–315 нм (UVB+UVC) –
1 – широкопола шляпа; 2 – ківш-капелюх, 3 – капелюх легіонера
Рис. 1. Різні типи сонцезахисних капелюхів для працівників, які пра
цюють на відкритому повітрі
1 2
3
Рис. 2. Сонцезахисні шторки та козирки для захисної каски, для
робітників, що працюють на відкритому повітрі
Рис. 3. Типи сонцезахисних окулярів, рекомендовані для робітників,
які працюють на відкритому повітрі
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 1 (31), 2013 г.
20
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (31), 2013
30,0 Дж/м2 за зміну/день; 315–400 нм
(UVA) – 104 Дж/м2 за зміну/день [5, 7].
Однак, добові та сезонні зміни
інтенсивності природного УФВ є добре
прогнозованими. Варіаційною складо;
вою, яка може незначно відхиляти про;
гноз інтенсивності УФВ, є хмарність неба,
яка може незначно знижувати макси;
мально;очікувану інтенсивність УФВ до
10 %. Природні варіації інтенсивності
УФВ в поєднанні з особливостями пове;
дінки людини не дозволяє точно кількісно
оцінити індивідуальний впливу цього вип;
ромінювання на людину. Тому, застосу;
вання ліміту доз є непрактичним. Тим не
менш, важливим є те, щоб дія природно;
го УФВ не перевищувала б ці ліміти, шля;
хом максимального використання комп;
лексу заходів профілактики.
При цьому, варіативність інтенсив;
ності природного УФВ частково може
бути врахована завдяки визначення та
прогнозування УФ;індексу на конкретній
території, чи шляхом використанні індив;
ідуальної дозиметрії. Однак, в теперішній
час Держгідрометслужба МНС України не
проводить визначення та прогнозування
інтенсивності УФ;індексу, що не дає мож;
ливість використання цієї інформації у
плануванні заходів колективної профілак;
тики серед працівників, які постійно пра;
цюють на відкритому повітрі. В Україні на
ринку засобів індивідуального захисту
також відсутні індивідуальні дозиметри
УФВ. Сучасні індивідуальні дозиметри
повинні враховувати фототип шкіри пра;
цівника та використання ним засобів
індивідуального захисту від УФВ.
Внаслідок вищезазначеного можна
рекомендувати використання групової
дозиметрії, за допомогою радіометрів;
дозиметрів енергетичної освітленості
УФВ (UVA+UVB; 280–400 нм), таких як:
«Тензор;52» (Україна) (10,0–1,0Ч107 Дж/
м2); «Р;365» («Техконт», Росія) (0,001–
100,0 Дж/см2); «Фиолент» («Конверсия»,
Росія) (0,01–10,0 кДж/м2); «EW;97503;00»
(Cole;Parmet, USA) (0,001–100,0 Дж/см2)
тощо. За допомогою яких можна визна;
чити часову межу безпечного перебуван;
ня працівників під впливом сонячної інсо;
ляції.
Так, враховуючи рекомендований не
канцерогенний диференційований ліміт
експозиції УФВ для шкіри та очей, нами
розраховано фактичні дози експозиції
для робітників, що працюють на відкри;
тому повітрі, з урахуванням спектромет;
ричної динаміки сонячного випроміню;
вання впродовж доби. Отримані дані доз;
воляють зробити висновок, що без вико;
ристання засобів захисту диференційова;
ний ліміт експозиції (рекомендований
ICNIRP) перевищено для УФВ у діапазоні
280–300 нм – в 124,6 рази, а в цілому у
діапазоні UVB – у 5,5 разів.
Нами розраховано, що при введені
обмеження на виконання робіт на відкри;
тому повітрі у період часу з 11.00 (12.00)
до 15.00 (16.00) вдається знизити експо;
зицію працівників природним УФВ (UVB)
до фізіолого;профілактичного рівня (до
3,0 МЕД) (табл. 1).
Таким чином, нормування рівнів ек;
спозиції природним УВФ для робітників,
які впродовж робочого дня працюють на
відкритому повітрі за діючим на те;
перішній час гігієнічним нормативом СН
№ 4557;88 «Санитарные нормы ультра;
фиолетового излучения в производствен;
ных помещениях» – недоцільно, внаслі;
док: (1) неможливості врахування на його
Таблиця 1
Зміна добової дози природного УФВ при введені регламентації припинення робіт на відкритому повітрі
UVB UVA Регламентація при-
пинення виконання
робіт на відкритому
повітрі
Добова доза
[Дж/(м2нм) на
добу]
Кратність
зниження до-
бової дози
МЕД
Кратність
зниження
МЕД
Добова доза
[Дж/(м2нм) на
добу]
Кратність
зниження
добової дози
Відсутня 3739,8 – 18,7 – 5316,3 –
з 12.00 до 13.00 3020,6 1,2 15,1 1,2 4560,6 1,2
з 12.00 до 15.00 1222,6 3,1 6,1 3,1 2623,2 2,0
з 11.00 до 15.00 575,3 6,5 2,9 6,4 1967,4 2,7
з 11.00 до 16.00 359,6 10,4 1,8 10,4 1530,2 3,5
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (31), 2013
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 1 (31), 2013 г.
21
основі добової та сезонної змінності
інтенсивності природного УФВ; (2) відсут;
ності нормування дози УФВ (еритемної та
канцерогенної).
Виходячи із вищеназваного, доціль;
ним є введення в Україні нового гігієнічно;
го нормативу «Санітарні норми інтенсив;
ності та дози природного та штучного
ультрафіолетового випромінювання», які
повинні бути засновані на найновіших на;
укових даних ICNIRP щодо ліміту безпеч;
них еритемних та канцерогенних гранич;
них рівнів впливу УФВ на око та шкіру.
Висновки
Результати проведено дослідження
дозволили розробити заходи первинної
профілактики, спрямовані на поперед;
ження виробничо;зумовленої патології,
спричиненої природним УФВ серед роб;
ітників, які працюють на відкритому
повітрі. Компонентами якої є:
; зниження небезпеки надлишкової
експозиції робітників природним
УФВ, шляхом використання способів
«захист часом» (оптимізовані режими
праці) та «захист екрануванням» (ви;
користання ЗІЗ із фактором захисту
від УФВ – робочий одяг, головний
убір, окуляри, захисний крем);
; нормування впливу (за умовно без;
печним граничним рівнем для UVA,
UVB), дозиметричний контроль (гру;
пова дозиметрія UVA, UVB) та моніто;
ринг рівня природного УФВ (за УФ;
індексом, добовою дозою УФВ);
Вищезазначене дозволяє знизити
рівні експозиції працівників природним
УФВ та попередити виникнення та про;
гресування онкологічної та офтальмоло;
гічної патології, зумовленої УФВ.
Література
1. Індивідуальні особливості реакцій
організму людини на дію ультрафіо;
летового випромінювання / Л.А. Гвоз;
денко, В.І. Назаренко, І.М. Чередни;
ченко, О.О. Посільський // Укр. журн.
пробл. мед. праці України. – 2008. –
№ 1. – C. 3–8.
2. К вопросу определения биодозы сол;
нечного ультрафиолета / В.І. Наза;
ренко, Л.А. Гвозденко, І.М. Чередни;
ченко [ін.] // Мед. труда и пром. экол.
– №10. – 2004. – С. 31–35.
3. Салюков А. О. Оцінка виробничої кан;
церогенної небезпеки, спричиненої
природним ультрафіолетовим випро;
мінюванням / А. О. Салюков, Д. В. Ва;
ривончик // Укр. журн. пробл. мед.
праці України. – 2012. – №. 1. – С. 8–
20.
4. Environmental Health Criteria 160 –
Ultraviolet radiation / WHO. –
Geneva,WHO, 1994. – 353 p. –
Available at: http://www.inchem.org/
documents/ehc/ehc/ehc160.htm.
5. Guidelines on UV radiation exposure
limits / ICNIRP // Health physics. 1996.
– Vol. 71, N 6. – P. 978.
6. INTERSUN: The Global UV Project A
Guide and Compendium. To reduce the
burden of disease resulting from
exposure to UV radiation while enjoying
the sun safely / REHUPHE, WHO. –
Geneva, WHO, 2003. – 19 p.
7. Occupational Exposure to Ultraviolet
Radiation : Radiation Protection
Standard / Australian Radiation
Protection and Nuclear Safety Agency.
– 2006. – № 12. – 41 р.
8. UV radiation / CDC USA; NIOSH. –
2011. – Available at: http://
www.cdc.gov/niosh/topics/uvradiation.
Резюме
ПЕРВИЧНАЯ ПРОФИЛАКТИКА
ПРОИЗВОДСТВЕННО;
ОБУСЛОВЛЕННОЙ ПАТОЛОГИИ,
ОБУСЛОВЛЕННОЙ ЕСТЕСТВЕННЫМ
УЛЬТРАФИОЛЕТОВЫМ ИЗЛУЧЕНИЕМ
Салюков А.А., Варивончик Д.В.
Результаты исследования позволи;
ли разработать мероприятия первичной
профилактики, направленные предуп;
реждение производственно;обусловлен;
ной патологии, вызванной естественным
ультрафиолетовым излучением (УФИ)
среди трудящихся, работающих на от;
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 1 (31), 2013 г.
22
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (31), 2013
крытом воздухе. Компонентами, которой
есть: «защита временем», «защита экра;
нированием», нормирование воздей;
ствия и дозиметрический контроль. Вы;
шеупомянутые мероприятия позволят
снизить уровни экспозиции работников
естественным УФВ и предупредить воз;
никновение и прогрессирование онколо;
гической и офтальмологической патоло;
гии, обусловленной УФВ.
Ключевые слова: естественное ультра�
фиолетовое излучение, заболевания,
работники, первичная профилактика.
Summary
PRIMARY PREVENTION OF WORK;
RELATED PATHOLOGY, CAUSED BY
NATURAL ULTRAVIOLET RADIATION
Salyukov A.О., Varivonchik D.V.
The results of studies will make it
possible to develop of primary prevention,
directed to prophylaxis work;related
pathology, caused by natural ultraviolet
radiation (UV) among employees, working
outdoor. The components will be: “defense
by the time”, defense by a “protective
shield”, rating the exposure and dosimeter
control. The above;mentioned measures will
make it possible to decrease the levels of
exposure to natural UV for workers and to
prevent occurrence and progress of cancer
and ophthalmological pathology, caused by
UV.
Key words: natural ultraviolet radiation,
diseases, workers, primary prevention.
Впервые поступила в редакцию 07.02.2013 г.
Рекомендована к печати на заседании
редакционной коллегии после рецензирования
Согласно мнению известного учено;
го в области ППД P.C. Singer галоуксус;
ные кислоты (ГУК) являются вторым, пос;
ле ТГМ, главным классом ППД при хло;
рировании питьевой воды [1]. Во многих
водах они найдены в концентрациях, рав;
ных или больших, чем концентрации ТГМ.
Исследования влияния на здоровье по;
зволяют предположить, что некоторые
разновидности ГУК более вредны, чем
разновидности ТГМ. В этой работе под;
веден итог исследований автора относи;
тельно формирования, распространения,
стабильности и контроля ГУК в хлориро;
ванной питьевой воде.
Как показано в работе [2], ППД
могут образовываться во время дезин;
фекции морской воды, подаваемой в
системы обратного осмоса (RO). Были
проанализированы образцы воды из
опытной установки на станции опресне;
ния морской воды на наличие ТГМ, ГУК,
ГАН и БФ. Наблюдалось снижение на 55
% хлороформа или бромохлорацетонит;
рила (БХАН). Эксперименты по хлориро;
ванию морской воды в различных точках
УДК 628.162:613.34.:502.65+546.132
ГАЛОГЕНСОДЕРЖАЩИЕ СОЕДИНЕНИЯ (ГСС) КАК ПРОДУКТЫ
ХЛОРИРОВАНИЯ ВОДЫ. СООБЩЕНИЕ ПЕРВОЕ. ОБЩЕЕ
СОСТОЯНИЕ ПРОБЛЕМЫ (ЧАСТЬ 2)
Мокиенко А.В., Петренко Н.Ф.
Украинский НИИ медицины транспорта, г. Одесса
Представлен анализ данных литературы и некоторых результатов собственных
исследований проблемы галогенсодержащих соединений (ГСС) как побочных продук;
тов хлорирования воды.
Ключевые слова: вода, очистка, хлор, галогенсодержащие соединения
|