Торакоскопическая симпатэктомия при лечении облитерирующих заболеваний артерий верхних конечностей

• Опубліковано в: : Актуальні проблеми транспортної медицини
• Дата: 2014
• Автори: Ерошкин, А.А., Миминошвили, О.И., Михайличенко, В.Ю.
• Формат: Стаття
• Мова: Російська
• Опубліковано: Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України 2014
• Теми: Клинические аспекты медицины транспорта
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/138293
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Торакоскопическая симпатэктомия при лечении облитерирующих заболеваний артерий верхних конечностей / А.А. Ерошкин, О.И. Миминошвили, В.Ю. Михайличенко // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2014. — № 2, т. 1 (36-I). — С. 146-151. — Бібліогр.: 12 назв. — рос.

В работе проанализирован результат лечения 142 пациентов с облитерирующих заболеваний артерий верхних конечностей, из них болезнь/синдром Рейно был
 у 67 пациентов (47,2 %), облитерирующий тромбангиит – 11 (7,7 %), позиционный
 синдром – 2 (1,4 %) и посттромботические или постэмболические хронические окклюзии – 62 (43,7 %). Средний возраст пациентов был 42,8 ± 7,3 лет, мужчин было
 98 (69 %), женщин – 44 (31 %). Большинство пациентов было трудоспособного возраста, длительность заболевания была в среднем 1,5 ± 0,7 года. Всем больным была
 выполнена торакоскопическая симпатэктомия на уровне Th2-3. Ближайшие и отдаленные результаты оперативного вмешательства оценивали, по базальному кровотоку определяемого лазерной доплрофлоуметрией, транскутанной оксигемометрии
 и доплеро-, реовазографии для оценки состояния сосудистого русла. Из прооперированных пациентов 37 пациентов (26,1 %) имели хороший результат, удовлетворительный 73 (51,4 %) и неудовлетворительный – 32 (22,5 %). В результате анализа
 полученных данных, мы видим, что торакоскопическая симпатэкомия является эффективным методом лечения хронических облитерирующих заболеваний артерий
 верхних конечностей у самой тяжелой категории больных, которым не возможно технически выполнить реваскуляризующую операцию, как правило по причины закрытия периферического сосудистого сегмента. Сохранение конечности, а также улучшение качество жизни у пациентов после ТСЭ, подчеркивают актуальность данного
 оперативного вмешательства. У роботі проаналізований результат
 лікування 142 пацієнтів з облітеруючими
 захворюваннями артерій верхніх кінцівок,
 з них хвороба/синдром Рейно був в 67
 пацієнтів (47,2 %), облітеруючий тромбангііт – 11 (7,7 %), позиційний синдром
 – 2 (1,4 %) і посттромботині або постемболічні хронічні оклюзії – 62 (43,7 %). Середній вік пацієнтів був 42,8 ± 7,3 років,
 чоловіків було 98 (69 %), жінок – 44 (31 %).
 Більшість пацієнтів була працездатного
 віку, тривалість захворювання була в середньому 1,5 ± 0,7 року. Усім хворим була
 виконана торакоскопічна сімпатектомія на
 рівні Th2-3. Найближчі й віддалені результати оперативного втручання оцінювали,
 по базальному кровотоку обумовленого
 лазерної доплрофлоуметрією, транскутанною оксігемометрією й доплеро-, реовазографією для оцінки стану судинного русла. Із прооперованих пацієнтів 37 пацієнтів
 (26,1 %) мали гарний результат, задовільний 73 (51,4 %) і незадовільний – 32 (22,5%). У результаті аналізу отриманих даних,
 ми бачимо, що торакоскопічні сімпатекомія є ефективним методом лікування хронічних облітеруючих захворювань артерій
 верхніх кінцівок у найважчої категорії хворих, яким не можливо технічно виконати
 реваскулярізующу операцію, як правило
 по причини закриття периферичного судинного сегмента. Збереження кінцівки, а
 також поліпшення якість життя в пацієнтів
 після торакоскопічної сімпатектомії,
 підкреслюють актуальність даного оперативного втручання. Study purpose is to investigate the effectiveness of thoracal sympathectomy implementation in “unshuntable” patients with
 obliterating diseases of upper extremity vessels.
 Materials and Methods. In the study
 basement was put a combined analysis of
 Central Hospital of Home Affairs of Ukraine
 and SI “Institute of Urgent and Recovery
 Surgery n.a. V.K. Gusak of NAMS of Ukraine”
 of 142 thoracoscopic sympathectomies on
 the occasion of obliterating diseases of arteries in upper extremities; they included:
 Raynaud’s disease/syndrome in 67 of patients (47,2 %); thromboangiitis obliterans in
 11 (7,7 %); positional syndrome in 2 (1,4 %),
 and post-thrombotic or post-embolic chronic occlusions in 62 (43,7 %). The median age
 of the patients was 42,8 ± 7,3 years; there
 were 98 (69 %) men, and 44 (31 %) women.
 The majority of patients was of working age;
 the average disease duration was 1,5 ± 0,7
 years. Sixty seven (47,2 %) patients had acral necrosis of fingers of affected extremity;
 pain syndrome of extremity was noticed in
 132 of patients that numbered 93 %. Among
 the patients with Raynaud’s syndrome, the cause of CREST syndrome was in 4 (6 %) of
 them; scleroderma as it is in 14 (20,9 %);
 Raynaud’s disease had 27 (40,3 %); pneumatic hammer disease was noticed in 8 (11,9
 %) of them; SCV had 12 (17,9 %) of patients;
 chronic intoxication of different etiology was
 in 2 (3 %) of them.
 Results and Discussion. As the result
 of the executed operative intervention the
 absolute pain syndrome liquidation was
 achieved in 136 of patients (95,8 %); the
 weakening was observed in 4 (2,8 %) and
 without the changes remained 2 (5,4 %)
 patients. Though 2 patients suffered from
 critical ischemia that lead to the amputation
 of upper extremity at the level of low third
 shoulder following the developed gangrene.
 As a result a thoracoscopic sympathectomy
 significantly increased the indices of micro-irculation, oxygen tension in tissues.
 The number of right-sided thoracoscopic sympathectomies (TS) was 94 (66,2
 %); left-sided was 23 (16,2 %) and bilateral
 was 25 (17,6 %). The average surgery time
 lasted 32,5 ± 12,4 min. A good result
 achieved 37 (26,1 %) of the operated patients; satisfactory had 73 (51,4 %) and unsatisfactory numbered 32 (22,5 %).
 Conclusions. After analyzing of the
 achieved data we see that thoracoscopic
 sympathectomy is an effective treatment
 method of chronic obliterating diseases of
 upper extremity arteries in the severe patient
 category; for which ones it is impossible to
 carry out a revascularizing surgery as a rule
 because of peripheral vessel segment closing. The extremity preserving as well as improvement of life quality in patients after the
 TS underlines an actuality of this operative
 intervention.