Особливості перебігу процесів психофізіологічної адаптації та формування психофізіологічних функцій організму учнів сучасної школи
В ході проведених досліджень встановлені особливості перебігу процесів психофізіологічної адаптації і, отже, процесів формування психофізіологічних функцій учнів 14–17 років в умовах навчання в старших класах сучасної школи. На підставі вивчення провідних показників функціонального стану вищої нерво...
Saved in:
| Published in: | Актуальні проблеми транспортної медицини |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/138823 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Особливості перебігу процесів психофізіологічної адаптації та формування психофізіологічних функцій організму учнів сучасної школи / І.В. Сергета, О.П. Мостова // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2013. — № 2 (32). — С. 84-93. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-138823 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Сергета, І.В. Мостова, О.П. 2018-06-19T15:41:00Z 2018-06-19T15:41:00Z 2013 Особливості перебігу процесів психофізіологічної адаптації та формування психофізіологічних функцій організму учнів сучасної школи / І.В. Сергета, О.П. Мостова // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2013. — № 2 (32). — С. 84-93. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/138823 613.86 : 159.9 : 371.212 В ході проведених досліджень встановлені особливості перебігу процесів психофізіологічної адаптації і, отже, процесів формування психофізіологічних функцій учнів 14–17 років в умовах навчання в старших класах сучасної школи. На підставі вивчення провідних показників функціонального стану вищої нервової діяльності, зорової сенсорної системи та сомато6сенсорного аналізатора виявлений достатньо стабільний характер адаптаційних перетворень психофізіологічного змісту впродовж часу перебування в старших класах сучасної школи. Визначений цілий ряд статевозумовлених тенденцій щодо динамічних змін досліджуваних показників протягом часу спостережень, насамперед, з боку показників врівноваженості нервових процесів, а також характеристик функціонального стану зорової сенсорної системи (критична частота злиття світлових миготінь) та сомато-сенсорного аналізатора (координація рухів). Найкращі показники щодо ступеня вираження серед дівчат реєструвались переважно у віці 17 (більшість показників функціональних можливостей вищої нервової діяльності) та 15 років (врівноваженість нервових процесів і координаційні здібності), натомість найгірші (майже за всіма досліджуваними функціями) – у віці 14 років. Разом з тим серед юнаків найкращі показники спостерігались переважно у віці 17 (більшість показників функціональних можливостей вищої нервової діяльності) та 14 років (критична частота злиття світлових миготінь і координаційні здібності), водночас, найгірші – у віці 16 та, що дуже цікаво, 17 років, тобто заключний період перебування у школі відзначався надзвичайно суперечливим пере бігом процесів психофізіологічної адаптації і, отже, формування такого психофізіологічного потенціалу особистості, що забезпечував високий ступінь функціональної готовності до успішного навчання в загальноосвітньому закладі. uk Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України Актуальні проблеми транспортної медицини Вопросы психофизиологии Особливості перебігу процесів психофізіологічної адаптації та формування психофізіологічних функцій організму учнів сучасної школи Особенности течения процессов психофизиологической адаптации и формирования психофизиологических функций организма учащихся современной школы Features of current processes of psychophysiological adaptation and psychophysiological functions pupils of modern school Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Особливості перебігу процесів психофізіологічної адаптації та формування психофізіологічних функцій організму учнів сучасної школи |
| spellingShingle |
Особливості перебігу процесів психофізіологічної адаптації та формування психофізіологічних функцій організму учнів сучасної школи Сергета, І.В. Мостова, О.П. Вопросы психофизиологии |
| title_short |
Особливості перебігу процесів психофізіологічної адаптації та формування психофізіологічних функцій організму учнів сучасної школи |
| title_full |
Особливості перебігу процесів психофізіологічної адаптації та формування психофізіологічних функцій організму учнів сучасної школи |
| title_fullStr |
Особливості перебігу процесів психофізіологічної адаптації та формування психофізіологічних функцій організму учнів сучасної школи |
| title_full_unstemmed |
Особливості перебігу процесів психофізіологічної адаптації та формування психофізіологічних функцій організму учнів сучасної школи |
| title_sort |
особливості перебігу процесів психофізіологічної адаптації та формування психофізіологічних функцій організму учнів сучасної школи |
| author |
Сергета, І.В. Мостова, О.П. |
| author_facet |
Сергета, І.В. Мостова, О.П. |
| topic |
Вопросы психофизиологии |
| topic_facet |
Вопросы психофизиологии |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Актуальні проблеми транспортної медицини |
| publisher |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Особенности течения процессов психофизиологической адаптации и формирования психофизиологических функций организма учащихся современной школы Features of current processes of psychophysiological adaptation and psychophysiological functions pupils of modern school |
| description |
В ході проведених досліджень встановлені особливості перебігу процесів психофізіологічної адаптації і, отже, процесів формування психофізіологічних функцій учнів 14–17 років в умовах навчання в старших класах сучасної школи. На підставі вивчення провідних показників функціонального стану вищої нервової діяльності, зорової сенсорної системи та сомато6сенсорного аналізатора виявлений достатньо стабільний характер адаптаційних перетворень психофізіологічного змісту впродовж часу перебування в старших класах сучасної школи. Визначений цілий ряд статевозумовлених тенденцій щодо динамічних змін досліджуваних показників протягом часу спостережень, насамперед, з боку показників врівноваженості нервових процесів, а також характеристик функціонального стану зорової сенсорної системи (критична частота злиття світлових миготінь) та сомато-сенсорного аналізатора (координація рухів). Найкращі показники щодо ступеня вираження серед дівчат реєструвались переважно у віці 17 (більшість показників функціональних можливостей вищої нервової діяльності)
та 15 років (врівноваженість нервових процесів і координаційні здібності), натомість найгірші (майже за всіма досліджуваними функціями) – у віці 14 років. Разом з тим серед юнаків найкращі показники спостерігались переважно у віці 17 (більшість показників функціональних можливостей вищої нервової діяльності) та 14 років (критична частота злиття світлових миготінь і координаційні здібності), водночас, найгірші – у віці 16 та, що дуже цікаво, 17 років, тобто заключний період перебування у школі відзначався надзвичайно суперечливим пере
бігом процесів психофізіологічної адаптації і, отже, формування такого психофізіологічного потенціалу особистості, що забезпечував високий ступінь функціональної готовності до успішного навчання в загальноосвітньому закладі.
|
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/138823 |
| citation_txt |
Особливості перебігу процесів психофізіологічної адаптації та формування психофізіологічних функцій організму учнів сучасної школи / І.В. Сергета, О.П. Мостова // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2013. — № 2 (32). — С. 84-93. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT sergetaív osoblivostíperebíguprocesívpsihofízíologíčnoíadaptacíítaformuvannâpsihofízíologíčnihfunkcíiorganízmuučnívsučasnoíškoli AT mostovaop osoblivostíperebíguprocesívpsihofízíologíčnoíadaptacíítaformuvannâpsihofízíologíčnihfunkcíiorganízmuučnívsučasnoíškoli AT sergetaív osobennostitečeniâprocessovpsihofiziologičeskoiadaptaciiiformirovaniâpsihofiziologičeskihfunkciiorganizmaučaŝihsâsovremennoiškoly AT mostovaop osobennostitečeniâprocessovpsihofiziologičeskoiadaptaciiiformirovaniâpsihofiziologičeskihfunkciiorganizmaučaŝihsâsovremennoiškoly AT sergetaív featuresofcurrentprocessesofpsychophysiologicaladaptationandpsychophysiologicalfunctionspupilsofmodernschool AT mostovaop featuresofcurrentprocessesofpsychophysiologicaladaptationandpsychophysiologicalfunctionspupilsofmodernschool |
| first_indexed |
2025-11-27T04:29:18Z |
| last_indexed |
2025-11-27T04:29:18Z |
| _version_ |
1850800270745796608 |
| fulltext |
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (32), 2013 г.
84
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (32), 2013
Резюме
РЕГУЛЯЦІЯ РОБОТИ СЕРЦЯ ПІД ЧАС
СЛУХОМОТОРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ОПЕРАТОРІВ МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ З
РІЗНИМ РІВНЕМ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ
РУХЛИВОСТІ НЕРВОВИХ ПРОЦЕСІВ
Макаренко М.В., Лизогуб В.С.,
Юхименко Л.І., Хоменко С.М.
У операторів мобільного зв’язку з
різним рівнем функціональної рухливості
нервових процесів (ФРНП) проведено
аналіз регуляції серцевого ритму під час
слухомоторної діяльності по диференці6
юванню слухової інформації. Встановлені
вірогідно вищі значення загальної потуж6
ності спектру і потужності спектру на ви6
сокій, низькій і дуже низькій частотах у
групі з низьким у порівнянні з оператора6
ми, що мали високий і середній рівні
ФРНП. Обговорюється можливість участі
ФРНП не тільки в забезпеченні слухомо6
торної діяльності, а і в активації вегета6
тивних механізмів регуляції серцевого
ритму.
Ключові слова: слухомоторна
діяльність, регуляція роботи серця,
функціональна рухливість нервових
процесів.
Summary
THE REGULATION OF THE HEART WORK
DURING AUDIO6MOTOR ACTIVITY OF
MOBILE COMMUNICATION OPERATORS
WITH THE DIFFERENT LEVEL OF
NERVOUS PROCESS FUNCTIONAL
MOBILITY
Makarenko N.V., Lizogub V.S.,
Yukhimenko L.I., Khomenko S.N.
The regulation of heart rhythm during
audio6motor activity while differentiating
auditory information was analyzed among
mobile communication operators with
different level of functional activity of
nervous processes (FANP). Reliably higher
indexes of general spectral power and
spectral power at high, low and very low
frequencies were determined in the group
with low level of FANP compared with the
operators with high and low level of
typological peculiarities of nervous system.
The possibility of FANP part in not only
providing audio6motor response but
activating vegetative mechanisms of heart
activity regulation was discussed.
Keywords: auricular'motoric activity,
regulation of the heart, functional mobility
of nervous processes.
Впервые поступила в редакцию 15.03.2013 г.
Рекомендована к печати на заседании
редакционной коллегии после рецензирования
УДК 613.86 : 159.9 : 371.212
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ПРОЦЕСІВ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОЇ
АДАПТАЦІЇ ТА ФОРМУВАННЯ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ
ОРГАНІЗМУ УЧНІВ СУЧАСНОЇ ШКОЛИ
Сергета І.В., Мостова О.П.
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова
e'mail: serheta@ukr.net
В ході проведених досліджень встановлені особливості перебігу процесів психо6
фізіологічної адаптації і, отже, процесів формування психофізіологічних функцій учнів
14–17 років в умовах навчання в старших класах сучасної школи. На підставі вивчення
провідних показників функціонального стану вищої нервової діяльності, зорової сен6
сорної системи та сомато6сенсорного аналізатора виявлений достатньо стабільний
характер адаптаційних перетворень психофізіологічного змісту впродовж часу пере6
бування в старших класах сучасної школи. Визначений цілий ряд статево6зумовлених
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (32), 2013
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (32), 2013 г.
85
Вступ
Період навчання в сучасній загально6
освітній школі відповідно до своєї трива6
лості, ступеня напруження та глибини адап6
таційних перетворень, які відбуваються,
особливо впродовж такого сенситивного
періоду в житті людини, як підлітковий вік,
незаперечно, слід вважати одним із най6
важливіших з позицій адекватного станов6
лення особистості, формування її соціаль6
ного статусу та професійної спрямованості
[1, 2, 3, 4]. Саме в цей час відбувається
розвиток вибірковості у сфері домагань та
способах їх реалізації, цілеспрямованості
сприйняття і пізнавальної активності, фор6
мування творчих здібностей, становлення
стійкої довільної уваги та логічної пам’яті,
і, водночас, у сфері інтелектуальної діяль6
ності посилюються індивідуальні розбіж6
ності, пов’язані з розвитком самостійності
мислення, пошукової активності, творчого
підходу до розвитку соціально6 і навчаль6
но6значущих задач [5, 6, 7, 8]. Зрештою,
саме в цей період реєструються найбільш
значущих, виходячи з адаптаційної точки
зору, зрушення реєструються з боку про6
відних психофізіологічних корелят функці6
онального стану організму і особливостей
особистості учнів, процесів розвитку соц6
іально6, навчально6 і професійно6важливих
психофізіологічних функцій та властивос6
тей [9, 10, 11, 12, 13].
Метою дослідження було встанови6
ти особливостей перебігу процесів психо6
фізіологічної адаптації і, отже, процесів
формування психофізіологічних функцій
учнів 14–17 років в умовах навчання в стар6
ших класах сучасної школи.
Об’єкти, контингенти та методи
дослідження
Дослідження проводились на базі
середніх загальноосвітніх шкіл м. Вінниці,
під час яких визначались показники роз6
витку провідних психофізіологічних функцій
організму 256 учнів (128 дівчат і 128
юнаків), що перебували у віці 14617 років.
Оцінка функціональних особливостей
вищої нервової діяльності студентів перед6
бачала визначення величин латентних пе6
ріодів простої і диференційованої зорово6
моторної реакції, показників рухомості і
врівноваженості нервових процесів на
підставі використання методики хронореф6
лексометрії. Функціональні особливостей
зорової сенсорної системи і соматосен6
сорного аналізатора досліджувались на
підставі оцінки величин критичної частоти
злиття світлових миготінь та координації
рухів за допомогою методик “Світлотест” і
тремометрії [14, 15, 16].
тенденцій щодо динамічних змін досліджуваних показників протягом часу спостере6
жень, насамперед, з боку показників врівноваженості нервових процесів, а також
характеристик функціонального стану зорової сенсорної системи (критична частота
злиття світлових миготінь) та сомато6сенсорного аналізатора (координація рухів).
Найкращі показники щодо ступеня вираження серед дівчат реєструвались переважно
у віці 17 (більшість показників функціональних можливостей вищої нервової діяльності)
та 15 років (врівноваженість нервових процесів і координаційні здібності), натомість
найгірші (майже за всіма досліджуваними функціями) – у віці 14 років. Разом з тим
серед юнаків найкращі показники спостерігались переважно у віці 17 (більшість по6
казників функціональних можливостей вищої нервової діяльності) та 14 років (критич6
на частота злиття світлових миготінь і координаційні здібності), водночас, найгірші –
у віці 16 та, що дуже цікаво, 17 років, тобто заключний період перебування у школі
відзначався надзвичайно суперечливим перебігом процесів психофізіологічної адап6
тації і, отже, формування такого психофізіологічного потенціалу особистості, що за6
безпечував високий ступінь функціональної готовності до успішного навчання в за6
гальноосвітньому закладі.
Ключові слова: сучасна школа, учні, психофізіологічні функції, психофізіологічна
адаптація.
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (32), 2013 г.
86
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (32), 2013
Статистичний аналіз отриманих ре6
зультатів передбачав використання проце6
дур описової статистики і кореляційного
аналізу із застосуванням стандартного
пакету прикладних програм багатовимір6
ного статистичного аналізу “Statistica 6.0
for Windows” (належить Центру нових
інформаційних технологій Вінницького на6
ціонального університету імені М.І. Пиро6
гова, ліцензійний № AXX910A374605FA).
Результати та їх обговорення
Здійснення оцінки рівня розвитку ок6
ремих психофізіологічних функцій організ6
му дівчат і юнаків передбачала визначення
провідних показників функціонального ста6
ну вищої нервової діяльності (ВНД), зоро6
вої сенсорної системи та сомато6сенсор6
ного аналізатора.
Так, результати щодо оцінки особли6
востей зрушень в динаміці навчання у стар6
ших класах сучасної школи з боку такої
психофізіологічної кореляти функціональ6
ного стану організму, як швидкість простої
зорово6моторної реакції (ЗМР), яка відоб6
ражує особливості регуляції зорово6рухо6
вої координації та здійснення різноманіт6
них за своєю суттю сенсомоторних актів і
рухових прийомів, визначали той факт, що
серед 146річних дівчат величини латентно6
го періоду простої ЗМР становили 223,87
± 4,62 мс, серед 146річних юнаків – 230,43
± 4,68 мс, серед 156річних дівчат і юнаків –
відповідно 219,42 ± 4,05 мс (2,0 %; р(t)
14–15
> 0,05) та 231,14 ± 3,96 мс (0,3 %; р(t)
14–15
> 0,05), серед 166річних дівчат і юнаків –
відповідно 218,50 ± 4,80 мс (2,4 %; р(t)
15–16
> 0,05) та 228,42 ± 4,17 мс (0,9 %; р(t)
15–16
> 0,05), серед 176річних дівчат і юнаків –
відповідно 220,32 ± 4,07 мс (1,6 %; р(t)
16–17
> 0,05; р(t)
14–17
> 0,05) та 223,32 ± 4,08 мс
(3,1 %; р(t)
16–17
> 0,05; р(t)
14–17
> 0,05) (табл.
1).
Необхідно підкреслити, що найкращі
з адаптаційної точки зору і, отже, найменші
величини латентного періоду простої ЗМР
серед дівчат спостерігались у віці 16 років
під час навчання в 10 класі, серед юнаків –
у віці 17 років під час навчання у випускно6
му 11 класі. Натомість найгірші з адаптац6
ійно6значущої точки зору показники і, отже,
найбільші за рівнем вираження величини
латентного періоду простої ЗМР реєстру6
вались серед 146річних учениць 8 класу та
серед 156річних учнів 9 класу. Найсуттєвіші
темпи змін досліджуваних показників, що
відзначались негативним змістом, у дівчат
спостерігались на межі 166176річного віку,
у юнаків – на межі 146156річного віку, ра6
зом з тим, найбільш виражені темпи змін
показників, що відзначались позитивним
змістом, у дівчат реєструвались на межі 146
156річного віку, у юнаків – на межі 156166
річного віку. Cтатево6обумовлені розбіж6
ності спостерігались лише між дівчатами і
юнаками, що перебували у віці 15 років, на6
вчаючись в 9 класі, (р(t)
д–ю
< 0,05), віково6
обумовлених статистично6значущих змін
досліджуваних показників не реєструва6
лось.
Разом з тим тенденції, котрі характе6
ризували особливості змін з боку такої
важливої характеристики ВНД, як
швидкість диференційованої ЗМР, що виз6
начають ступінь ефективності здійснення
руховий дій, пов’язаних з розпізнаванням
як позитивних, негативних, так і індиферен6
тних за своїм змістом сигналів, які пода6
ються під час виконання певних видів діяль6
ності, характеризувались поступовим, про6
те неухильним, зменшенням значень ла6
тентного періоду ЗМР в умовах вибору, як
у дівчат, так і у юнаків. Зокрема, серед 146
річних дівчат величини латентного періоду
диференційованої ЗМР становили 257,60
± 3,86 мс, серед 146річних юнаків – 255,02
± 4,22 мс, серед 156річних дівчат і юнаків –
відповідно 255,07 ± 3,44 мс (1,0 %; р(t)
14–15
> 0,05) та 251,21 ± 4,25 мс (1,5 %; р(t)
14–15
> 0,05), серед 166річних дівчат і юнаків –
відповідно 247,53 ± 4,17 мс (4,0 %; р(t)
15–16
> 0,05) та 245,84 ± 4,60 мс (2,9 %; р(t)
15–16
> 0,05), серед 176річних дівчат і юнаків –
відповідно 243,90 ± 4,27 мс (5,4 %; р(t)
16–17
> 0,05; р(t)
14–17
< 0,05) та 240,47 ± 4,22 мс
(5,8 %; р(t)
16–17
> 0,05; р(t)
14–17
< 0,05).
Слід підкреслити, що найкращі з
адаптаційної точки зору і, отже, найменші
величини латентного періоду ЗМР в умо6
вах вибору і серед дівчат, і серед юнаків
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (32), 2013
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (32), 2013 г.
87
спостерігались у віці 17 років під час на6
вчання у випускному 11 класі. Натомість,
найгірші з адаптаційно6значущої точки зору
показники і, отже, найбільші величини ла6
тентного періоду диференційованої ЗМР
реєструвались серед 146річних учениць і
146річних учнів 8 класу. Змін досліджуваних
показників, що відзначались негативним
змістом, під час проведених досліджень не
спостерігалось, найбільш виражені темпи
змін показників, що відзначались позитив6
ним змістом, і у дівчат, і у юнаків реєстру6
вались на межі 156166річного віку. Cтатево6
обумовлених розбіжностей не спостеріга6
лось (р(t)
д–ю
< 0,05), віково6обумовлені ста6
тистично6значущі відмінності реєструва6
лись серед дівчат у віці 14 і 17 років (р(t)
146
17
< 0,05) та серед юнаків у віці 14 і 17 років
(р(t)
14617
< 0,05).
Дані щодо оцінки особливостей рухо6
мості нервових процесів, яка відзначає
рівень розвитку провідних психофізіологі6
Таблиця 1
Віково-статеві особливості формування показників провідних характеристик
вищої нервової діяльності учнів у динаміці навчання в старших класах
середньої школи
Групи учнів
Дівчата Юнаки Показники
Час
досліджень
n M ± m n M ± m
р(t)д–ю
14 років 32 223,87 ± 4,62 32 230,43 ± 4,68 > 0,05
15 років 32 219,42 ± 4,05 32 231,14 ± 3,96 < 0,05
16 років 32 218,50 ± 4,80 32 228,42 ± 4,17 > 0,05
17 років 32 220,32 ± 4,07 32 223,32 ± 4,08 > 0,05
р(t)14-15 > 0,05 > 0,05
р(t)15-16 > 0,05 > 0,05
р(t)16-17 > 0,05 > 0,05
Латентний
період
простої
зорово-
моторної
реакції, мс
р(t)14-17 > 0,05 > 0,05
14 років 32 257,60 ± 3,86 32 255,02 ± 4,22 > 0,05
15 років 32 255,07 ± 3,44 32 251,21 ± 4,25 > 0,05
16 років 32 247,53 ± 4,17 32 245,84 ± 4,60 > 0,05
17 років 32 243,90 ± 4,27 32 240,47 ± 4,22 > 0,05
р(t)14-15 > 0,05 > 0,05
р(t)15-16 > 0,05 > 0,05
р(t)16-17 > 0,05 > 0,05
Латентний
період
диференцій
ованої
зорово-
моторної
реакції, мс
р(t)14-17 < 0,05 < 0,05
14 років 32 1,93 ± 0,26 32 1,87 ± 0,28 > 0,05
15 років 32 1,84 ± 0,22 32 1,93 ± 0,24 > 0,05
16 років 32 1,78 ± 0,20 32 1,68 ± 0,23 > 0,05
17 років 32 1,62 ± 0,21 32 1,59 ± 0,22 > 0,05
р(t)14-15 > 0,05 > 0,05
р(t)15-16 > 0,05 > 0,05
р(t)16-17 > 0,05 > 0,05
Рухомість
нервових
процесів,
кількість
зривів
диферен-
ціювання
р(t)14-17 > 0,05 > 0,05
14 років 32 37,62 ± 1,44 32 33,93 ± 2,21 > 0,05
15 років 32 35,12 ± 2,13 32 33,31 ± 2,32 > 0,05
16 років 32 36,18 ± 1,80 32 34,75 ± 1,90 > 0,05
17 років 32 35,68 ± 2,31 32 35,37 ± 2,17 > 0,05
р(t)14-15 > 0,05 > 0,05
р(t)15-16 > 0,05 > 0,05
р(t)16-17 > 0,05 > 0,05
Врівноваже
ність
нервових
процесів,
помилка у
мс
р(t)14-17 > 0,05 > 0,05
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (32), 2013 г.
88
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (32), 2013
чних корелят швидкості виникнення та
зміни процесів збудження і гальмування,
особливостей іррадіації та концентрації
швидкісних характеристик ВНД, законо6
мірностей становлення та зміни робочого
динамічного стереотипу, котрий знахо6
диться в основі виконання будь6якої діяль6
ності, визначали той факт, що серед 146
річних дівчат значення досліджуваних по6
казників складали 1,93 ± 0,26, серед 146
річних юнаків – 1,87 ± 0,28, серед 156річних
дівчат і юнаків – відповідно 1,84 ± 0,22 (4,7
%; р(t)
14–15
> 0,05) та 1,93 ± 0,24 (3,2 %;
р(t)
14–15
> 0,05), серед 166річних дівчат і
юнаків – відповідно 1,78 ± 0,20 (7,8 %; р(t)
15–
16
> 0,05) та 1,68 ± 0,23 (11,2 %; р(t)
15–16
>
0,05), серед 176річних дівчат і юнаків –
відповідно 1,62 ± 0,21 (16,1 %; р(t)
16–17
>
0,05; р(t)
14–17
> 0,05) та 1,59 ± 0,22 (15,0 %;
р(t)
16–17
> 0,05; р(t)
14–17
> 0,05).
Потрібно підкреслити, що найкращі з
адаптаційної точки зору і, отже, найменші
за рівнем вираження значення кількості
зривів диференціювання, і серед дівчат, і
серед юнаків спостерігались у віці 17 років
під час навчання у випускному 11 класі.
Водночас, найгірші з адаптаційно6значущої
точки зору показники і, отже, найбільші
величини числа зривів диференційованих
реакцій реєструвались серед 146річних
учениць 8 класу та серед 166річних учнів 9
класу. Найсуттєвіші темпи змін досліджу6
ваних показників, що відзначались нега6
тивним змістом, спостерігались лише се6
ред дівчат на межі 146156річного віку, на6
томість, найбільш виражені темпи змін
показників, що відзначались позитивним
змістом, серед дівчат реєструвались на
межі 166176річного віку, серед юнаків – на
межі 156166річного віку. Слід відзначити і
той факт, що як статево6обумовлених (р(t)
д–
ю
> 0,05), так і віково6обумовлених статис6
тично6значущих змін досліджуваних показ6
ників не спостерігалось.
Зміни, з боку показників врівноваже6
ності нервових процесів, що відображува6
ли особливості співвідношення основних
нервових процесів, які знаходяться в ос6
новні формування позитивних та негатив6
них умовних рефлексів, на основі яких
формуються та розвиваються такі навчаль6
но6значущі риси, як стійкість і концентра6
ція уваги, схильність до адекватного вико6
нання стереотипних дій у нав’язаному
ритмі тощо, відзначались достатньо не6
значним діапазоном зрушень Так, серед
146річних дівчат величини помилки під час
визначення реакції на об’єкт, що рухаєть6
ся, становили 37,62 ± 1,44 мс, серед 146
річних юнаків – 33,93 ± 2,21 мс, серед 156
річних дівчат і юнаків – відповідно 35,12 ±
2,13 мс (6,7 %; р(t)
14–15
> 0,05) та 33,31 ±
2,32 мс (1,9 %; р(t)
14–15
> 0,05), серед 166
річних дівчат і юнаків – відповідно 36,18 ±
1,80 мс (3,9 %; р(t)
15–16
> 0,05) та 34,75 ±
1,90 мс (2,4 %; р(t)
15–16
> 0,05), серед 176
річних дівчат і юнаків – відповідно 35,68 ±
2,31 мс (5,2 %; р(t)
16–17
> 0,05; р(t)
14–17
>
0,05) та 35,37 ± 2,17мс (4,2 %; р(t)
16–17
>
0,05; р(t)
14–17
> 0,05).
Необхідно підкреслити, що найкращі
з адаптаційної точки зору і, отже, найменші
значення помилки в ході виконання тесто6
вого завдання і серед дівчат, і серед юнаків
спостерігались у віці 15 років під час на6
вчання в 9 класі. Разом з тим найгірші з
адаптаційно6значущої точки зору показни6
ки і, отже, найбільші за рівнем вираження
значення помилки в ході визначення реакції
на об’єкт, що рухається, реєструвались
серед 146річних учениць 8 класу та серед
176річних учнів 11 класу. Найсуттєвіші тем6
пи змін досліджуваних показників, що
відзначались негативним змістом, і у дівчат,
і у юнаків спостерігались на межі 156166
річного віку, водночас, найбільш виражені
темпи змін показників, що відзначались по6
зитивним змістом, в обох статевих групах
реєструвались на межі 146156річного віку.
Як статево6обумовлених (р(t)
д–ю
> 0,05), так
і віково6обумовлених статистично6значу6
щих змін досліджуваних показників не спо6
стерігалось.
Розглядаючи особливості процесів
формування та розвитку такої характерис6
тики функціонального стану зорової сен6
сорної системи, як критична частота злит6
тя світлових миготінь (КЧСМ), що визначає
особливості зорового сприймання
найбільш типових візуальних подразнень,
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (32), 2013
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (32), 2013 г.
89
які формують узагальнене уявлення люди6
ни про реальні ситуації, котрі виникають під
час виконання і звичних, і цілком незвич6
них завдань у ході виконання учнями по6
всякденних навчальних обов’язків, слід
було, передусім, звернути увагу на на6
явність певного погіршання в динаміці дос6
ліджуваного вікового періоду показників у
дівчат та стабільний їх характер у юнаків.
Загалом серед 146річних дівчат величини
КЧСМ становили 37,76 ± 1,03 Гц, серед 146
річних юнаків – 35,81 ± 1,30 Гц, серед 156
річних дівчат і юнаків – відповідно 37,18 ±
1,19 Гц (1,6 %; р(t)
14–15
> 0,05) та 34,81 ±
1,06 Гц (2,8 %; р(t)
14–15
> 0,05), серед 166
річних дівчат і юнаків – відповідно 34,90 ±
1,08 Гц (7,6 %; р(t)
15–16
> 0,05) та 35,16 ±
0,83 Гц (1,9 %; р(t)
15–16
> 0,05), серед 176
річних дівчат і юнаків – відповідно 34,99 ±
1,08 Гц (7,4 %; р(t)
16–17
> 0,05; р(t)
14–17
> 0,05)
та 34,25 ± 0,96 Гц (4,4 %; р(t)
16–17
> 0,05;
р(t)
14–17
> 0,05) (табл. 2).
Слід підкреслити, що найкращі з
адаптаційної точки зору і, отже, найбільші
величини КЧСМ і серед дівчат, і серед
юнаків спостерігались у віці 14 років під час
навчання в 8 класі. Водночас, найгірші з
адаптаційно6значущої точки зору показни6
ки і, отже, найменші величини КЧСМ реє6
струвались серед 166річних учениць 10
класу та серед 176річних учнів випускного
11 класу. Найсуттєвіші темпи змін дослід6
жуваних показників, що відзначались нега6
тивним змістом, у дівчат спостерігались на
межі 156166річного віку, у юнаків – на межі
146156річного віку, натомість, найбільш
виражені темпи змін показників, що відзна6
чались позитивним змістом, у дівчат реє6
струвались на межі 166176річного віку, се6
ред юнаків – на межі 156166річного віку.
Слід відзначити і той факт, що як статево6
обумовлених (р(t)
д–ю
> 0,05), так і віково6
обумовлених статистично6значущих змін
досліджуваних показників не спостеріга6
лось.
Одним із найважливіших критеріїв
гігієнічної оцінки функціональних можливо6
стей сомато6сенсорного аналізатору
організму людини є показники координації
рухів, що дозволяють отримати інформа6
цію як про стан рухових можливостей та
процеси формування рухових навичок
індивідууму, так і про особливості взаємо6
відносин функціональних систем організму
під час регуляції різноманітних нейродина6
мічних процесів, що перебувають в основі
здійснення певних рухових актів (табл. 3).
Так, в ході оцінки числа дотиків щупом до
стінок лабіринту під час проведення тремо6
метрії слід було відзначити, що серед 146
річних дівчат їх кількість становила 8,47 ±
0,50, серед 146річних юнаків – 8,28 ± 0,61,
серед 156річних дівчат і юнаків – відповід6
но 7,68 ± 0,48 (9,4 %; р(t)
14–15
> 0,05) та 8,48
± 0,66 (2,4 %; р(t)
14–15
> 0,05), серед 166
річних дівчат і юнаків – відповідно 8,37 ±
0,51 (1,2 %; р(t)
15–16
> 0,05) та 9,64 ± 0,69
(14,2 %; р(t)
15–16
> 0,05), серед 176річних
дівчат і юнаків –
відповідно 8,14 ±
0,55 (3,9 %; р(t)
16–17
>
0,05; р(t)
14–17
> 0,05)
та 9,39 ± 0,72 (12,5
%; р(t)
16–17
> 0,05;
р(t)
14–17
> 0,05).
П о т р і б н о
підкреслити, що най6
кращі з адаптаційної
точки зору і, отже,
найменші величини
числа дотиків серед
дівчат спостеріга6
лись у віці 15 років під
час навчання в 9
Таблиця 2
Віково-статеві особливості формування показників зорової сенсорної
системи учнів у динаміці навчання в старших класах середньої школи
Групи учнів
Дівчата Юнаки
Показ-
ники
Час
досліджень
n M ± m n M ± m
р(t)д–ю
14 років 32 37,76 ±
1,03
32 35,81 ±
1,30
> 0,05
15 років 32 37,18 ±
1,19
32 34,81 ±
1,06
> 0,05
16 років 32 34,90 ±
1,08
32 35,16 ±
0,83
> 0,05
17 років
32 34,99 ±
1,08
32 34,25 ±
0,96
> 0,05
р(t)14-15 > 0,05 > 0,05
р(t)15-16 > 0,05 > 0,05
р(t)16-17 > 0,05 > 0,05
КЧСМ
узагаль-
нений
показник,
Гц
р(t)14-17 > 0,05 > 0,05
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (32), 2013 г.
90
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (32), 2013
класі, серед юнаків – у віці 14 років під час
навчання в 8 класі. Натомість, найгірші з
адаптаційно6значущої точки зору показни6
ки і, отже, найбільші величини кількості
дотиків реєструвались серед 146річних
учениць 8 класу та серед 166річних учнів 10
класу. Найсуттєвіші темпи змін досліджу6
ваних показників, що відзначались нега6
тивним змістом, і у дівчат, і у юнаків спос6
терігались на межі 156166річного віку, ра6
зом з тим, найбільш виражені темпи змін
показників, що відзначались позитивним
змістом, у дівчат реєструвались на межі 146
156річного віку, серед юнаків – на межі 166
176річного віку. Як статево6обумовлених
(р(t)
д–ю
> 0,05), так і віково6обумовлених
статистично6значущих змін досліджуваних
показників не спостерігалось.
Дані щодо оцінки часу виконання те6
стового завдання засвідчували той факт,
що серед 146річних дівчат їх величини ста6
новили 18,16 ± 0,52 с, серед 146річних
юнаків – 18,09 ± 0,59 с, серед 156річних
дівчат і юнаків – відповідно 18,63 ± 0,44 с
(2,5 %; р(t)
14–15
> 0,05) та 18,15 ± 0,39 с (0,3
%; р(t)
14–15
> 0,05), серед 166річних дівчат і
юнаків – відповідно 17,99 ± 0,51 с (1,0 %;
р(t)
15–16
> 0,05) та 18,97 ± 0,64 с (4,8 %;
р(t)
15–16
> 0,05), серед 176річних дівчат і
юнаків – відповідно 18,29 ± 0,46 с (0,7 %;
р(t)
16–17
> 0,05; р(t)
14–17
> 0,05) та 17,98 ±
0,51 с (0,7 %; р(t)
16–17
> 0,05; р(t)
14–17
> 0,05).
Необхідно підкреслити, що найкра6
щий з адаптаційної точки зору і, отже, най6
менший часу виконання тестового завдан6
ня серед дівчат спостерігався у віці 16 років
під час навчання в 10 класі, серед юнаків –
у віці 17 років під час навчання в 11 класі.
Водночас найгірші з адаптаційно6значущої
точки зору показники і, отже, найбільший
час виконання тремометрії реєструвався
серед 156річних учениць 9 класу та серед
166річних учнів 10 класу. Найсуттєвіші тем6
пи змін досліджуваних показників, що
відзначались нега6
тивним змістом, у
дівчат спостеріга6
лись на межі 146156
річного віку, у юнаків
– на межі 156166
річного віку, на6
томість, найбільш ви6
ражені темпи змін
показників, що
відзначались пози6
тивним змістом, у
дівчат реєструвались
на межі 156166річно6
го віку, серед юнаків
– на межі 166176
річного віку. Слід
відзначити і той факт,
що як статево6обу6
мовлених (р(t)
д–ю
>
0,05), так і віково6
обумовлених статис6
тично6значущих змін
досліджуваних по6
казників не спостері6
галось.
Зрештою, ве6
личини інтегрального
Таблиця 3
Віково-статеві особливості формування показників сомато-сенсорного
аналізатора учнів у динаміці навчання в старших класах середньої школи
Групи учнів
Дівчата Юнаки Показ-
ники
Час
досліджень
n M ± m n M ± m
р(t)д–ю
14 років 32 8,47 ± 0,50 32 8,28 ± 0,61 > 0,05
15 років 32 7,68 ± 0,48 32 8,48 ± 0,66 > 0,05
16 років 32 8,37 ± 0,51 32 9,64 ± 0,69 > 0,05
17 років 32 8,14 ± 0,55 32 9,39 ± 0,72 > 0,05
р(t)14-15 > 0,05 > 0,05
р(t)15-16 > 0,05 > 0,05
р(t)16-17 > 0,05 > 0,05
Число
дотиків
під час
прове-
дення
тремо-
метрії
р(t)14-17 > 0,05 > 0,05
14 років
32 18,16 ±
0,52
32 18,09 ±
0,59 > 0,05
15 років
32 18,63 ±
0,44
32 18,15 ±
0,39
> 0,05
16 років
32 17,99 ±
0,51
32 18,97 ±
0,64
> 0,05
17 років 32 18,29 ±
0,46
32 17,98 ±
0,51
> 0,05
р(t)14-15 > 0,05 > 0,05
р(t)15-16 > 0,05 > 0,05
р(t)16-17 > 0,05 > 0,05
Час
виконання
тестового
завдання,
с
р(t)14-17 > 0,05 > 0,05
14 років 32 0,48 ± 0,03 32 0,47 ± 0,03 > 0,05
15 років 32 0,41 ± 0,02 32 0,46 ± 0,03 > 0,05
16 років 32 0,46 ± 0,02 32 0,53 ± 0,04 > 0,05
17 років 32 0,46 ± 0,03 32 0,53 ± 0,04 > 0,05
р(t)14-15 > 0,05 > 0,05
р(t)15-16 > 0,05 > 0,05
р(t)16-17 > 0,05 = 1
Інтеграль
ний
показник
кординації
рухів,
ум. од
р(t)14-17 > 0,05 > 0,05
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (32), 2013
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (32), 2013 г.
91
показника координації рухів в ході прове6
дення термометрії серед 146річних дівчат
становили 0,48 ± 0,03 ум. од., серед 146
річних юнаків – 0,47 ± 0,03 ум. од., серед
156річних дівчат і юнаків – відповідно 0,41
± 0,02 ум. од. (6,7 %; р(t)
14–15
> 0,05) та 0,46
± 0,03 ум. од. (1,9 %; р(t)
14–15
> 0,05), серед
166річних дівчат і юнаків – відповідно 0,46
± 0,02 ум. од. (3,9 %; р(t)
15–16
> 0,05) та 0,53
± 0,04 ум. од. (2,4 %; р(t)
15–16
> 0,05), серед
176річних дівчат і юнаків – відповідно 0,46
± 0,03 ум. од. (5,2 %; р(t)
16–17
= 1; р(t)
14–17
>
0,05) та 0,53 ± 0,04 ум. од. (4,2 %; р(t)
16–17
= 1; р(t)
14–17
> 0,05).
Слід підкреслити, що найкращі з
адаптаційної точки зору і, отже, найменші
величини інтегрального показника і серед
дівчат, і серед юнаків спостерігались у віці
15 років під час навчання в 9 класі. Разом
з тим найгірші з адаптаційно6значущої точ6
ки зору показники і, отже, найбільші вели6
чини помилки реєструвались серед 146
річних учениць 8 класу та серед 166річних
і 176річних учнів 10 і 11 класів. Найсуттєвіші
темпи змін досліджуваних показників, що
відзначались негативним змістом, і у дівчат,
і у юнаків спостерігались на межі 156166
річного віку, натомість, найбільш виражені
темпи змін показників, що відзначались
позитивним змістом, в обох досліджуваних
групах реєструвались на межі 146156річно6
го віку. Як статево6обумовлених (р(t)
д–ю
>
0,05), так і віково6обумовлених статистич6
но6значущих змін досліджуваних показ6
ників не спостерігалось.
Висновки
1. Характеризуючи особливості перебігу
процесів психофізіологічної адаптації
організму досліджуваних дівчат і
юнаків слід відзначити їх достатньо
стабільний характер впродовж часу пе6
ребування в старших класах сучасної
школи – рівень зрушень з боку крите6
ріальних характеристик їх розвитку в
більшості випадків не перевищував 5–
10 %.
2. Звертає на себе увагу цілий ряд ста6
тево6зумовлених тенденцій щодо ди6
намічних змін досліджуваних показ6
ників протягом часу спостережень,
причому стосувалось це, передусім,
показників врівноваженості нервових
процесів (значення помилки в ході
визначення реакції на об’єкт, що ру6
хається, показники КЧСМ у дівчат
зменшувались, у юнаків, навпаки, зро6
стали), а також характеристик функц6
іонального стану зорової сенсорної
системи (показники КЧСМ у дівчат
поступово погіршувались, у юнаків, на6
проти, покращувались) та сомато6сен6
сорного аналізатора (реєструвалась
протилежна за змістом картина – по6
казники координації рухів у дівчат мали
тенденцію до покращання, у юнаків,
навпаки, до погіршання).
3. Необхідно відзначити, що серед дівчат
найкращі показники щодо ступеня ви6
раження реєструвались переважно у
віці 17 (більшість показників функціо6
нальних можливостей ВНД) та 15 років
(врівноваженість нервових процесів і
координаційні здібності), натомість
найгірші (майже за всіма досліджува6
ними функціями) – у віці 14 років. Ра6
зом з тим серед юнаків найкращі по6
казники спостерігались переважно у
віці 17 (більшість показників функціо6
нальних можливостей ВНД) та 14 років
(КЧСМ і координаційні здібності), вод6
ночас, найгірші – у віці 16 та, що дуже
цікаво, 17 років, тобто заключний пер6
іод перебування у школі відзначався
надзвичайно суперечливим перебігом
процесів психофізіологічної адаптації і,
отже, формування такого психофізіо6
логічного потенціалу особистості, що
забезпечував високий ступінь функці6
ональної готовності до успішного на6
вчання в загальноосвітньому закладі.
Література
1. Научно6методические основы изуче6
ния адаптации детей и подростков к
условиям жизнедеятельности / Под
ред. В. Р. Кучмы, Л. М. Сухаревой. —
М.: Издатель НЦЗД РАМН, 2006. —
238с.
2. Коренєв М.М. Здоров’я дітей шкільно6
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (32), 2013 г.
92
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (32), 2013
го віку: проблеми і шляхи вирішення /
М. М. Коренєв, Г. М. Даниленко //
Журнал АМН України. Ї 2007. Ї № 3. Ї
С. 526Ї532.
3. Полька Н.С. Актуальні проблеми пси6
хогігієни дітей і підлітків: шляхи та пер6
спективи їх вирішення (огляд літерату6
ри і власних досліджень) / Н. С. Полька,
І. В. Сергета. — Журнал Національної
Академії медичних наук України. Ї 2012.
Ї т. 18, №2. Ї С. 223Ї236.
4. Сердюк А.М. Психогигиена детей и
подростков, страдающих хронически6
ми соматическими заболеваниями / А.
М. Сердюк, Н. С. Полька, І. В. Сергета.
— Вінниця: Нова книга, 2012. Ї 336 с.
5. Здоровье, развитие, личность / Под
ред. Г.Н.Сердюковской, Д.Н.Крылова,
У.Клянпетер. – М.: Медицина, 1990. –
336 с.
6. Куликов Л. В. Психогигиена личности.
Вопросы психологической устойчиво6
сти и психопрофилактики. Ї СПб.: Пи6
тер, 2004. Ї 464 с.
7. Кучма В.Р., Чубаровский В.В. Пробле6
ма психогигиены и психопрофилакти6
ки у детей и подростков на современ6
ном этапе // Актуальные вопросы пси6
хогигиены и охраны психического здо6
ровья детей и подростков. Ї М. : Изда6
тель НЦЗД РАМН, 2007. Ї С. 11Ї27.
8. Child and adolescent mental health
policies and plans. Ї World Health
Organization, Geneva, 2005. Ї 125 р.
9. Сергета І. В. Організація вільного часу
та здоров’я школярів / І. В. Сергета, В.
Г. Бардов. — Вінниця: РВВ ВАТ “Віноб6
лдрукарня”, 1997. — 292 с
10. Совершенствование медицинского
обслуживания подростков старшего
возраста и оптимизация условий обу6
чения / А. А. Баранов, В. Р. Кучма, Л.
М. Сухарева [и др.]. — М., 2005. — 108
с.
11. Кучма В. Р. Новые подходы к интегра6
ции профилактических и оздорови6
тельных технологий в образователь6
ном процессе / В. Р. Кучма, П. И. Храм6
цов, Е. Н. Сотникова // Гигиена и са6
нитария. Ї 2006. Ї № 3. Ї С. 61Ї64.
12. Сunningham C. J., De La Rosa G. M. The
interactive effects of proactive personality
and work6family interference on well6
being // J. Occup. Health Psychol. Ї 2008.
Ї Vol. 13, № 3. Ї P. 271Ї282.
13. Сухарева Л. М., Надеждин Д. С., Храм6
цов П. И. Психогигиеническая оценка
современных образовательных техно6
логий // Гигиена детей и подростков:
история и современность (проблемы
и пути решения). Ї М. : Издатель НЦЗД
РАМН, 2009. Ї С. 439Ї441.
14. Макаренко Н. В. Психофизиологичес6
кие функции человека и операторский
труд / Н. В. Макаренко. — К.: Наукова
думка, 1991. — 216 с.
15. Основы профессионального психофи6
зиологического отбора / Н. В. Мака6
ренко, Б. А. Пухов, Н. В. Кольченко [и
др.]. — Киев: Наук. думка, 1987. — 244
с.
16. Приложение к методическим матери6
алам экспертной системы индивиду6
ального сопровождения “Лонгитюд”:
описание дополнений расширенной
версии “Лонгитюд+” / С. А. Мирошни6
ков, О. Ю. Кравец, М. П. Филиппова,
Р. В. Чернов. — СПб, 2006. — 120 с.
Резюме
ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ ПРОЦЕССОВ
ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКОЙ
АДАПТАЦИИ И ФОРМИРОВАНИЯ
ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИХ ФУНКЦИЙ
ОРГАНИЗМА УЧАЩИХСЯ СОВРЕМЕННОЙ
ШКОЛЫ
Сергета И.В., Мостовая О.П.
В ходе проведенных исследований
установлены особенности течения процес6
сов психофизиологической адаптации и,
таким образом, процессов формирования
психофизиологических функций учащихся
14617 лет в условиях обучения в старших
классах современной школы. На основа6
нии изучения ведущих показателей функ6
ционального состояния высшей нервной
деятельности, зрительной сенсорной сис6
темы и сомато6сенсорного анализатора
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (32), 2013
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (32), 2013 г.
93
выявлен достаточно стабильный характер
адаптационных преобразований психофи6
зиологического содержания на протяже6
нии периода пребывания в старших клас6
сах современной школы. Определен це6
лый ряд обусловленных половыми разли6
чиями тенденций динамических измене6
ний исследуемых показателей на протяже6
нии времени наблюдений, прежде всего,
со стороны показателей уравновешенно6
сти нервных процессов, а также характе6
ристик функционального состояния зри6
тельной сенсорной системы (критическая
частота слияния световых мельканий) и
сомато6сенсорного анализатора (коорди6
нация движений). Наилучшие показатели
в зависимости от степени выраженности
среди девушек регистрировались преиму6
щественно в возрасте 17 (большинство
показателей функциональных возможнос6
тей высшей нервной деятельности) и 15
лет (уравновешенность нервных процес6
сов и координационные способности),
наихудшие (почти по всем исследуемым
функциями) – в возрасте 14 лет. В тоже
время среди юношей наилучшие показа6
тели наблюдались преимущественно в
возрасте 17 (большинство показателей
функциональных возможностей высшей
нервной деятельности) и 14 лет (критичес6
кая частота слияния световых мельканий
и координационные способности), наихуд6
шие – в возрасте 16 и, что интересно, 17
лет, таким образом, заключительный пери6
од пребывания в школе отличался чрезвы6
чайно противоречивым ходом процессов
психофизиологической адаптации и, сле6
довательно, процессов формирования
психофизиологического потенциала лич6
ности, обеспечивающего высокую степень
функциональной готовности к успешному
обучению в общеобразовательном учреж6
дении.
Ключевые слова: современная школа,
учащиеся, психофизиологические функ'
ции, психофизиологическая адаптация.
Summary
FEATURES OF CURRENT PROCESSES OF
PSYCHOPHYSIOLOGICAL ADAPTATION AND
PSYCHOPHYSIOLOGICAL FUNCTIONS
PUPILS OF MODERN SCHOOL
Serheta I.V., Mostova O.P.
During the research the peculiarities of
processes of psychophysiological adaptation
and the processes forming of physiological
functions pupils 14617 years of modern
school. On the basis of leading indicators of
the functional state of the higher nervous
activity, visual sensory system and somato6
sensory analyzer detected sufficiently stable
nature of adaptive changes psychophysiolog6
ical content for time spent in modern school.
Specified a range of gender6related trends in
the dynamic changes studied parameters
during the time of observation, especially from
the performance balance of nervous process6
es, as well as characteristics of the functional
state of visual sensory system (critical fusion
frequency light blinking) and somato6senso6
ry analyzer (motor coordination). Best on the
degree of expression among the registered
girls mostly aged 17 years (most of the fea6
tures of higher nervous activity) and 15 years
(performance balance of nervous processes
and coordination abilities), while the worst
(almost all observable features) — at age 14.
However, among boys the best performance
was observed mainly in the age of 17 years
(most of the features of higher nervous activ6
ity) and 14 years (critical fusion frequency light
blinking and coordination abilities), while the
worst — at age 16 and, very interestingly, 17
years – the final period of the school was
celebrated hugely controversial course psy6
chophysiological adaptation processes and
processes forming such psychophysiological
potential of the individual, which ensures a
high degree of functional readiness for suc6
cessful learning in schools.
Keywords: modern school, pupils,
psychophysiological functions,
psychophysiological adaptation.
Впервые поступила в редакцию 23.04.2013 г.
Рекомендована к печати на заседании
редакционной коллегии после рецензирования
|