Статеві відмінності метаболічних змін в міокарді при розвитку некротичного процесу на тлі мелатоніну

• Published in: Актуальні проблеми транспортної медицини
• Date: 2014
• Main Authors: Хара, М.Р., Шкумбатюк, О.В.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України 2014
• Subjects: Экспериментальные исследования
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/138831
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Статеві відмінності метаболічних змін в міокарді при розвитку некротичного процесу на тлі мелатоніну / М.Р. Хара, О.В. Шкумбатюк // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2014. — № 2, т. 2 (36-II). — С. 47-52. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

У дослідах на статевозрілих самцях і самках щурів вивчали кардіопротекторну
 ефективність мелатоніну. Некроз міокарда викликали введенням кардіотоксичної дози
 адреналіну (1 мг/кг). З метою кардіопротекції за 1 год. до початку основного експерименту та щоденно вводили 5 мг/кг мелатоніну. Через 1 та 24 год, 3 та 7 днів від
 початку експерименту в міокарді шлуночків щурів визначали вміст дієнових кон’югатів (ДК), малонового диальдегіду (МДА), активність супероксиддисмутази (СОД),
 каталази, глутатіонпероксидази (ГП), глутатіонредуктази (ГР), вміст SH-груп. Було
 встановлено, що розвиток некротичного процесу в міокарді закономірно супроводжувався накопиченням ДК та МДА. Інтенсивність таких змін була максимальною на 1
 та 24 год експерименту з подальшою тенденцією до зменшення. До 7 доби експерименту відновлення початкових показників не відбувалося. За таких умов активність
 ферментів антиоксидантного захисту зменшувалася. Більшою мірою це стосувалося
 активності СОД та каталази. Застосування мелатоніну сприяло менш інтенсивному
 накопиченню ДК та МДА, збереженню достатньої ефективності ферментів антиоксидантної системи. Чутливішими до коригувального ефекту мелатоніну виявилися самки щурів. В опытах на половозрелых самцах
 и самках крыс изучали кардиопротекторную эффективность мелатонина. Некроз
 миокарда вызывали введением кардио-токсической дозы адреналина (1 мг/кг).
 С целью кардиопротекции за 1 час до
 начала основного эксперимента и ежедневно вводили 5 мг/кг мелатонина. Через 1 и 24 часа, 3 и 7 дней после начала
 эксперимента в миокарде желудочков
 крыс определяли содержание диеновых
 конъюгатов (ДК), малонового диальдегида (МДА), активность супероксиддисмутазы (СОД), каталазы, глутатионпероксидазы (ГП), глутатионредуктазы (ГР), содержание SH-групп. Было установлено,
 что развитие некротического процесса в
 миокарде закономерно сопровождалось
 накоплением ДК и МДА. Интенсивность
 таких изменений была максимальной на
 1 и 24 часа эксперимента с последующей тенденцией к уменьшению. До 7
 суток эксперимента восстановления исходных показателей не происходило.
 Активность ферментов антиоксидантной
 защиты при этом уменьшалась. В большей степени это касалось активности
 СОД и каталазы. Применение мелатонина способствовало менее интенсивном
 накоплению ДК и МДА, сохранению достаточной эффективности ферментов
 антиоксидантной системы. Более чувствительными к кардиопротекторному
 влиянию мелатонина были самки крыс. In experiment on the matured male
 and female rats were studied a
 cardioprotective effect of melatonine.
 Myocardial necrosis was caused by
 injections of a cardiotoxic dose of
 adrenaline (1mg/kg). 1 hr before adrenalin
 injection and every day after this we
 injected 5 mg/kg of melatonine for research
 of its cardioprotective effect. We observed
 that in 1 hr and 24 hrs, 3 and 7 days from
 the beginning of the experiment in the
 ventricular myocardium of rats an increase
 in the activity of diene conjugates (DC),
 malonic dialdehyde (MDA), activity of the
 superoxide dismutase (SOD), catalase,
 glutathione peroxidase (GP), glutathione
 reductase (GR), and also the concentration
 of SH-groups. We concluded, that the
 development of the necrotic process in the
 myocardium brings an increase in the
 amount of DC and MDA. Intensiveness of
 those changes was on the peak of 1 hr and 
 24 hrs of the experiment. Until day 7 of
 the experiment we didn’t see any
 indicators of the DC, MDA, SOD, catalase,
 GP, GR and SH-groups going back to the
 initial value. In those circumstances, the
 activity of the antioxidative protective
 enzymes was decreasing. Precisely, we
 observed this phenomenon with regards
 to the SOD activity and catalase. The use
 of melatonine influences a less intensive
 accumulation of the DC and MDA; and
 also melatonine happened to be potent
 enough to support the activity of the
 antioxidative enzymes. With regards to the
 gender, female rats happened to be more
 sensetive to the adjustment effect of the
 melatonine.