Structure features and paramagnetic centres in oxide nanopowders

• Опубліковано в: : Functional Materials
• Дата: 2009
• Автори: Shevchuk, V.N., Popovych, D.I., Usatenko, Yu.N., Demchenko, P.Yu., Serkiz, R.Ya.
• Формат: Стаття
• Мова: Англійська
• Опубліковано: НТК «Інститут монокристалів» НАН України 2009
• Теми: Characterization and properties
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/138938
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Structure features and paramagnetic centres in oxide nanopowders // V.N. Shevchuk, D.I. Popovych, Yu.N. Usatenko, P.Yu. Demchenko, R.Ya. Serkiz // Functional Materials. — 2009. — Т. 16, № 4. — С. 448-455. — Бібліогр.: 42 назв. — англ.

Nanopowders ZnO, SiO₂, SiO₂/10 % V₂O₅ obtained by sol-gel technology were investigated by electron paramagnetic resonance (EPR) method at temperature of liquid nitrogen. The structures of the samples are analyzed by X-ray diffraction method. Surface morphology and chemical elementwise composition of powders were studied using scanning electron microscopy. For the nanocomposite SiO₂/10 % V₂O₅ structure of EPR spectrum is described as a result of unpaired electron and isotope nucleus ⁵¹V interaction. The prevailed EPR signal in ZnO is hypothetically associated with single-charge vacancy in oxygen sub-lattice. Нанопороmки ZnO, SiO₂, SiO₂/10 % V₂O₅, отримані за sol-gel- технологією досліджено методом електронного парамагнітного резонансу (ЕПР) при температурі рідкого азоту. Структуру зразків проаналізовано з використанням методу рентгенівської дифракції. Морфологію поверхні та хімічний елементний склад порошків вивчено скануючим електронним мікроскопом. Для нанокомпозиту SiO₂/10 % V₂O₅ структура ЕПР спектра приписується результату взаємодії неспареного електрона з ядром ізотопу ⁵¹V. Домінуючий сигнал ЕПР у ZnO попередньо пов'язується з однозарядною вакансією у кисневій підгратці. Нанопорошки ZnO, SiO₂, SiO₂/10% V₂O₅, полученные по sоl-gеl-технологии, исследованы методом электронного парамагнитного резонанса (ЭПР) при температуре жидкого азота. Структура образцов проанализирована с использованием методарентгеновской дифракции. Морфология поверхности и химический элементный состав порошков изучался сканирующим электронным микроскопом. Для нанокомпозита SiO₂/10 % V₂O₅ структура ЭПР спектра приписывается результату взаимодействия неспаренного электрона с ядром изотопа ⁵¹V. Доминирующий сигнал ЭПР в ZnO предварительно связывается с однозарядной вакансией в кислородной подрешетке.