Постпрандіальна глікемія та апопротеїнемія у хворих на артеріальну гіпертензію з супутнім ожирінням

У хворих на артеріальну гіпертензію з наявністю абдомінального ожиріння вивчали вплив постпрандіальної глікемії у формуванні порушень ліпідотранспортної системи залежно від глюкометаболічного профілю. Зроблено висновок, що у хворих на артеріальну гіпертензію з абдомінальним ожирінням постпрандіаль...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2014
Автор:	Піонова, О.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України 2014
Назва видання:	Актуальні проблеми транспортної медицини
Теми:	Клинические аспекты медицины транспорта
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/138957
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Постпрандіальна глікемія та апопротеїнемія у хворих на артеріальну гіпертензію з супутнім ожирінням / О.М. Піонова // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2014. — № 2, т. 2 (36-II). — С. 75-80. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-138957
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1389572025-02-23T19:33:54Z Постпрандіальна глікемія та апопротеїнемія у хворих на артеріальну гіпертензію з супутнім ожирінням Постпрандиальная гликемия и апопротеинемия у пациентов с артериальной гипертензией и сопутстующим ожирением Postprandial glycemia and apoproteinemia in hypertensive patients with obesity Піонова, О.М. Клинические аспекты медицины транспорта У хворих на артеріальну гіпертензію з наявністю абдомінального ожиріння вивчали вплив постпрандіальної глікемії у формуванні порушень ліпідотранспортної системи залежно від глюкометаболічного профілю. Зроблено висновок, що у хворих на артеріальну гіпертензію з абдомінальним ожирінням постпрандіальна глікемія, порушена глікемія натщесерце і порушення толерантності до вуглеводів асоціюється з дисфункцією профілю ліпідотраспорної системи. У пациентов с артериальной гипертензией и наличием абдоминального ожирения изучали влияние постпрандиальной гликемии в формировании нарушений липидотранспортной системы в зависимости от глюкометаболического профиля. Сделан вывод, что у пациентов с артериальной гипертензией и абдоминальным ожирением постпрандиальная гликемия, нарушение гликемии натощак и нарушение толерантности к углеводам ассоциируется с дисфункцией профиля липидотранспорной системы. The aim of the study was to investigate the role of postprandial glycemia in the formation of apoproteins profile disorders in hypertensive patients with obesity. It is concluded that fasting and postprandial glycemia, and impaired fasting fasting, impaired glucose tolerance in overweight hypertensive patients is associated with apoproteins profile dysfunction. 2014 Article Постпрандіальна глікемія та апопротеїнемія у хворих на артеріальну гіпертензію з супутнім ожирінням / О.М. Піонова // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2014. — № 2, т. 2 (36-II). — С. 75-80. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 1818-9385 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/138957 616.12-008.331.1-056.52:616.153.45 uk Актуальні проблеми транспортної медицини application/pdf Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Клинические аспекты медицины транспорта Клинические аспекты медицины транспорта
spellingShingle	Клинические аспекты медицины транспорта Клинические аспекты медицины транспорта Піонова, О.М. Постпрандіальна глікемія та апопротеїнемія у хворих на артеріальну гіпертензію з супутнім ожирінням Актуальні проблеми транспортної медицини
description	У хворих на артеріальну гіпертензію з наявністю абдомінального ожиріння вивчали вплив постпрандіальної глікемії у формуванні порушень ліпідотранспортної системи залежно від глюкометаболічного профілю. Зроблено висновок, що у хворих на артеріальну гіпертензію з абдомінальним ожирінням постпрандіальна глікемія, порушена глікемія натщесерце і порушення толерантності до вуглеводів асоціюється з дисфункцією профілю ліпідотраспорної системи.
format	Article
author	Піонова, О.М.
author_facet	Піонова, О.М.
author_sort	Піонова, О.М.
title	Постпрандіальна глікемія та апопротеїнемія у хворих на артеріальну гіпертензію з супутнім ожирінням
title_short	Постпрандіальна глікемія та апопротеїнемія у хворих на артеріальну гіпертензію з супутнім ожирінням
title_full	Постпрандіальна глікемія та апопротеїнемія у хворих на артеріальну гіпертензію з супутнім ожирінням
title_fullStr	Постпрандіальна глікемія та апопротеїнемія у хворих на артеріальну гіпертензію з супутнім ожирінням
title_full_unstemmed	Постпрандіальна глікемія та апопротеїнемія у хворих на артеріальну гіпертензію з супутнім ожирінням
title_sort	постпрандіальна глікемія та апопротеїнемія у хворих на артеріальну гіпертензію з супутнім ожирінням
publisher	Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Клинические аспекты медицины транспорта
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/138957
citation_txt	Постпрандіальна глікемія та апопротеїнемія у хворих на артеріальну гіпертензію з супутнім ожирінням / О.М. Піонова // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2014. — № 2, т. 2 (36-II). — С. 75-80. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
series	Актуальні проблеми транспортної медицини
work_keys_str_mv	AT píonovaom postprandíalʹnaglíkemíâtaapoproteínemíâuhvorihnaarteríalʹnugípertenzíûzsuputnímožirínnâm AT píonovaom postprandialʹnaâglikemiâiapoproteinemiâupacientovsarterialʹnojgipertenziejisoputstuûŝimožireniem AT píonovaom postprandialglycemiaandapoproteinemiainhypertensivepatientswithobesity
first_indexed	2025-11-24T16:07:23Z
last_indexed	2025-11-24T16:07:23Z
_version_	1849688528799137792
fulltext	ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 2 v.2 (36�II), 2014 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 2 т.2 (36�II), 2014 г. 7 5 бельним ураженням периферичного ар� теріального русла є актуальною пробле� мою сучасної хірургії. Спираючись на позитивні результа� ти доклінічних експериментальних досл� іджень, що засвідчили активацію регене� раторно�відновних процесів та ангіогене� зу в ішемізованих тканинах, розроблено метод лікування хронічної ішемії нижніх кінцівок шляхом екзогенної стимуляції ангіогенеза за допомогою прогеніторних клітин фетальної печінки людини. Аналіз результатів клінічного дослі� дження свідчить про доцільність та клінічну ефективність застосування мето� ду «непрямої» реваскуляризації з вико� ристанням прогеніторних клітин феталь� ної печінки людини в комплексному ліку� ванні хворих на хронічну ішемію нижніх кінцівок. Ключові слова: хронічна ішемія, ангіо� генез, прогеніторні клітини, фетальна печінка. Summary STIMULATION OF ANGIOGENESIS PROGENITOR CELLS OF FETAL LIVER IN PATIENTS WITH CHRONIC LOWER LIMB ISCHEMIA Salyutin R.V. Non�reconstruction treatment of patients with lesions of the peripheral arterial bed is an actual problem of modern surgery. Building on the positive results of pre�clinical experimental study who witnessed the activation of regenerative� reduction processes and angiogenesis in ischemic tissues, developed a method of treatment of chronic lower limb ischemia by exogenous stimulation of angiogenesis by progenitor cells of fetal human liver. Analysis of the results of clinical research demonstrates the feasibility and clinical efficacy of the method of “indirect” revascularization with the use of progenitor cells of fetal human liver in the complex treatment of patients with chronic lower limb ischemia. Keywords: chronic ischemia, angiogenesis, progenitor cells, fetal liver. Впервые поступила в редакцию 29.11.2013 г. Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования УДК:616.12�008.331.1�056.52:616.153.45 ПОСТПРАНДІАЛЬНА ГЛІКЕМІЯ ТА АПОПРОТЕЇНЕМІЯ У ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ З СУПУТНІМ ОЖИРІННЯМ Піонова О.М. Харківський національний медичний університет У хворих на артеріальну гіпертензію з наявністю абдомінального ожиріння вивчали вплив постпрандіальної глікемії у формуванні порушень ліпідотранспор� тної системи залежно від глюкометаболічного профілю. Зроблено висновок, що у хворих на артеріальну гіпертензію з абдомінальним ожирінням постпрандіаль� на глікемія, порушена глікемія натщесерце і порушення толерантності до вугле� водів асоціюється з дисфункцією профілю ліпідотраспорної системи. Ключові слова: постпрандіальна глікемія, порушення глікемії натщесерце, порушення толерантності до глюкози, апопротеїни А�І і В, артеріальна гіпер� тензія, абдомінальне ожиріння. Проблема високої захворюваності, поширеності, інвалідизації та смертності від хвороб серцево�судинної системи в Україні є основною медико�соціальною проблемою. Матеріали більшості епіде� міологічних досліджень свідчать про те, що артеріальна гіпертензія (АГ) є про� відний фактор у розвитку нових випадків серцево�судинних захворювань (ССЗ), у тому числі ішемічної хвороби серця, АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 2 т.2 (36�II), 2014 г. 7 6 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 2 v.2 (36�II), 2014 інфаркту міокарду (ІМ), мозкового інсуль� ту та є незалежним предиктором смер� тності [1]. При АГ формується низка патологічних механізмів, які пов’язані з формуванням інсулінорезистентності (ІР), активацією прозапальних реакцій, пору� шеннями коагуляційоного каскаду, що призводить до протромботичного ста� ну, з пошкодженням та дисфункцією ен� дотелію судин, що призводить до про� гресування атеросклерозу та підвищен� ня кардіоваскулярного ризику [2]. Спільність ланок патогенетичного фор� мування АГ, ожиріння та цукрового діа� бету (ЦД) 2 типу надають можливість розглядати зміни метаболізму ліпідів та вуглеводів як компоненти кардіометабо� лічного континууму. Останнім часом збільшується кількість доказів, що пост� прандіальний стан важливий додатковий фактор ризику розвитку атеросклерозу і пізніх діабетичних ускладнень. Результати багаточисельних перспективних дослід� жень, свідчать про пошкоджуючи ефек� ти дисглікемії, а саме гіперглікемії й постпрандіальної гіперглікемії, що роз� виваються до виявлення ЦД [3, 4]. Дисглікемія є ключовим фактором ризику серцево�судинної і загальної смертності не тільки у хворих ЦД [4]. Згідно ре� зультатів The Rancho Bernardo Study [5] гіперглікемія у осіб молодше 65 років та АГ незалежні предиктори субклінічного атеросклерозу. Останні епідеміологічні і клінічні дослідження продемонстрували, що екзогенно�індуковані постпрандіальні гіперглікемія і ліпемія беруть участь в розвитку і прогресуванні атеросклерозу і підвищують ризик серцево�судинних ускладнень [6]. Так, наприклад, резуль� тати 18�річного дослідження у Фінляндії свідчать, що скоригований коефіцієнт серцево�судинного ризику у осіб відпо� відного віку без ЦД дорівнював 5,2, а у хворих з ЦД 2 и 1 типів – 4,9 [3]. Стра� тифікація факторів ризику та упровад� ження профілактичних заходів – основа превентивної кардіології, що призводить до позитивних змін у показниках захво� рюваності та смертності [7]. Мета дослідження: вивчення впливу постпрандіальної глікемії у фор� муванні порушень ліпідотранспортної системи залежно від глюкометаболічно� го профілю у хворих на АГ в поєднанні з ожирінням. Матеріали та методи дослідження Проведене дослідження 102 хво� рих на АГ з ожирінням. Контрольна гру� па складала 21 здорову особу. Вериф� ікацію діагнозу та ступінь АГ проводили згідно критеріям рекомендованим (ESH)/ (ESC), 2013 [8]. Абдомінальний тип ожиріння (АО) вважали згідно критеріїв IDF, 2007 [9]. Усім пацієнтам та особам контрольної групи проводилось визна� чення показників вуглеводного профілю натщесерце та після стандартизованого сніданку [10]. Вуглеводний обмін оціню� вали згідно критеріїв класифікацій пору� шень метаболізму глюкози ВООЗ (1999), яка модифікована IDF (2005) [11], ADA (2011) [12]. ІР вважали доведеною при значенні індексу НОМА – IR > 2,77 ум� .од. [13]. Підвищеним вважали рівень HbAlc, що перевищував 6,5 % [12]. Концентрацію глюкози у плазмі веноз� ної крові, загального холестерину (ЗХС), тригліцеридів (ТГ), холестерину ліпопро� теїнів високої щільності (ХС ЛПВЩ) на� тщесерце в плазмі венозної крові виз� начали загальноприйнятими методиками. Інсулін визначали за допомогою імуно� ферментного аналізу. Концентрацію Апо В та Апо А�І — імунотурбідиметричним методом. Статистичну обробку отрима� них результатів проведено з викорис� танням пакета статистичних програм Statistica 6,0. Результати наведені як (M ± у), де М — середнє значення показ� ника, у — стандартне відхилення. Для дослідження взаємозв’язків між показ� никами проведено кореляційний аналіз з розрахунком коефіцієнтів кореляції Спірмена (R). Результати та їх обговорення Згідно дизайну нашого досліджен� ня ЦД 2 типу виключали за допомогою перорального глюкозотолерантного те� сту (ПТТГ). Всіх обстежених хворих на ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 2 v.2 (36�II), 2014 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 2 т.2 (36�II), 2014 г. 7 7 АГ з супутнім ожирінням розподілили на три групи: 1�шу склали 73 хворих на АГ з нормоглікемією (рівень глікемії <5,6 ммоль/л), 2�гу – 22 хворих на АГ з по� рушенням глікемії натщесерце (ПГН) (рівень глікемії 5,6–6,9 ммоль/л), 3�тю – 7 хворих на АГ з порушенням толе� рантності до глюкози (ПТГ) (рівень глікемії натщесерце > 7,0 ммоль/л та після ПТТГ <11,0 ммоль/л). В групі хво� рих АГ з ПГН виявлено 19 (86,36 %) хворих з наявністю АО та в групі хворих АГ з ПТГ 6 (85,71 %) хворих з наявні� стю АО, що більше на 10 % и 9 % ніж в групі хворих АГ з нормоглікемією (p < 0,05), відповідно. При співставленні се� редніх значень АТ виявлено, що макси� мальне значення САТ спостерігається у хворих з ПТН поряд з відповідним віро� гідним збільшенням рівня глікемії, інсул� інемії, значення індексу НОМА, Апо В, співвідношення Апо В/Апо А�I та одно� часним зниженням рівня Апо А�I, (p < 0,05). Показники ДАТ вірогідно збільшу� ються відповідно до збільшення рівня глікемії, інсулінемії, індексу НОМА, Апо В, співвідношення Апо В/Апо А�I з од� ночасним зниженням рівня Апо А�I, (p < 0,05). Рівень Апо А�I зменшується відповідно до збільшення концентрації глюкози (p < 0,05). Рівень Апо В вірог� ідно збільшувався в групі з ПТГ при відсутності відмінно� стей у рівні Апо B у пацієнтів з нормог� лікемією та ПГН (p < 0,05). Таким чи� ном, хворі з ПТГ та ПГН за відсутності ЦД характеризують� ся більш виразною ІР та мають більш н е с п р и я т л и в и й профіль кардіоваску� лярного ризику, що співпадає з даними літератури [14]. По� рівняльний аналіз середніх значень антропометричних показників, рівня АТ, рівня показників ліпідотранспортної си� стеми, вуглеводного та ліпідного обмінів залежно від глюкометаболічних профілів наведені в таблиці 1. В результаті проведеного кореля� ційного аналізу в групі пацієнтів на АГ з нормоглікемією виявлено негативну віро� гідну залежність між ОТ та рівнем Апо А�I (R = �0,24, p < 0,04) та позитивну зі співвідношенням Апо В/Апо А�I (R = 0,25, p < 0,03), також виявлено пози� тивну залежність між рівнем інсулінемії та рівнем ХС ЛПДНЩ (R = 0,28, p < 0,02) та рівнем ТГ (R = 0,23, p < 0,04) і негативну з рівнем ХС ЛПВЩ (R = � 0,27, p < 0,02). В групі пацієнтів з ПГН постпрандіальна глікемія позитивно ко� релювала з рівнем Апо B (R = 0,46, p < 0,04) та виявлено позитивну за� лежність між рівнем інсулінемії та рівнем ХС ЛПДНЩ (R = 0,60, p < 0,004) та рівнем ТГ (R = 0,68, p < 0,001) і нега� тивну з рівнем ХС ЛПВЩ (R = �0,53, p < 0,01). У пацієнтів з ПТГ постпранді� альна глікемія пов’язана зі співвідношен� ням Апо В/Апо А�I (R = 0,88, p < 0,01) та рівнем ТГ (R = 0,94, p < 0,004). Що співпадає з даними літератури [15, 16]. Таблиця 1 Клініко-метаболічна характеристика хворих на АГ с супутнім АО залежно від глюкометаболічного профілю Показники Група 1 (n = 73) Група 2 (n = 22) Група 3 (n = 7) Чол., n ( %) Жін., n ( %) 29 (39,72) 44 (60,27) 13 (59,09) 9 (40,90) 3 (42,85) 4 (57,14) САТ, мм рт.ст. 179,20 ± 24,20 161,00 ± 22,41 191,42 ± 34,84* ** ДАТ, мм рт.ст. 98,49 ± 10,46 100,68 ± 11,98 115,71 ± 19,02* ## ІМТ, кг/м2 29,49 ± 6,39 31,93 ± 5,69 31,16 ± 5,78 ОТ, см Чол. Жін. 96,94 ± 15,56 95,77 ± 14,32 95,77 ± 14,32 103,09 ± 11,68 104,46 ± 11,16 101,11 ± 12,80 101,28 ± 18,09 105,66 ± 21,73 98,00 ± 17,51 Апопротеїн А-I, мг/дл 106,56 ± 22,96 101,08 ± 11,46 91,66 ± 9,70 Апопротеїн B, мг/дл 135,22 ± 27,74 134,74 ± 23,43 145,47 ± 15,71 Апо В/ Апо А-I, ум.од. 1,24 ± 0,43 1,35 ± 0,27 1,60 ± 0,29 Інсулін натщесерце, мкОД/мл 13,59 ± 6,53 24,52 ± 8,53* 32,60 ± 8,51* ** ## Глюкоза натщесерце, ммоль/л 4,76 ± 0,48 6,20 ± 0,39* 7,97 ± 0,79** # ## Індекс НОМА натщесерце, ум. од. 2,93 ± 1,60 6,83 ± 2,52* 11,72 ± 3,97** # ## Постпрандіальний рівень глюкози, ммоль/л 6,14 ± 0,92 5,90 ± 0,80 6,59 ± 2,15 Примітка. * — p < 0,05; # — p < 0,001, відмінності між 2-ю та 3-ю групами вірогідні; ** — p < 0,05; ## — p < 0,001, відмінності між 1-ю та 3-ю групами вірогідні. АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 2 т.2 (36�II), 2014 г. 7 8 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 2 v.2 (36�II), 2014 Висновки 1. У хворих на АГ з АО виявлена за� лежність варіабельності глюкомета� болічного профілю від антропомет� ричних показників, що проявляєть� ся порушенням глікемії натщесерце, порушенням толерантності до глю� кози, гіперінсулінемією та ІР при збільшенні відносної кількості пацієнтів з надмірною масою тіла та ожирінням. 2. У хворих на АГ з АО виявлена за� лежність дисапопротеїнемії від глю� кометаболічних показників: при підвищенні рівня глюкози зростає рівень апопротеїну В та зменшуєть� ся рівень апопротеїну А�I. 3. Виявлена позитивна залежність по� рушень ліпідотраспортної системи від рівня постпрандіальної глікемії: при підвищенні постпрандіального рівня глюкози зростав рівень атеро� генного апопротеїну В та співвідно� шення Апо В/Апо А�I. Перспективою подальших дослід� жень є дослідження у створенні лікарсь� ких засобів, що спроможні блокувати кінцеві продукти глікування, а також ви� користання визначення рівнів апопро� теїнів в якості критеріїв оцінки ймовір� ного ризику кардіоваскулярних усклад� нень у хворих артеріальну гіпертензію з ожирінням. Література 1. Регіональні особливості рівня здоров’я народу України. Аналітично�статистичний посібник – рекомендований для кардіо� логів, ревматологів, терапевтів, організа� торів охорони здоров’я та лікарів загаль� ної практики // За ред. Коваленка В.М., Корнацького В.М. – Київ. – 2011. – с.168. 2. Isomaa B. Cardiovascular morbidity and mortality associated with the metabolic syndrome / B. Isomaa, P. Almgren, T. Tuomi [et al.] // Diabetes Care. – 2001. – Vol. 24(4). – P. 683–689. 3. Juutilainen A. Similarity of the impact of type 1 and type 2 diabetes on cardiovascular mortality in middle�aged subjects / A. Juutilainen, S. Lehto, T. Rцnnemaa, K. Pyцrдlд, M. Laakso // Diabetes Care. – 2008. – Vol. 31. – P. 714– 719. 4. Selvin E. Meta�analysis: glycosylated hemoglobin and cardiovascular disease in diabetes mellitus / E. Selvin, S. Marinopoulos, G. Berkenblit [et al.] // Ann. Intern. Med. – 2004. – Vol.141. – P. 421– 431. 5. Kramer C. K. Blood Pressure and Fasting Plasma Glucose Rather Than Metabolic Syndrome Predict Coronary Artery Calcium Progression / C.K. Kramer, D. Von mЁuhlen, J.L. Gross [et al.] // Diabetes Care. — 2009. – Vol.32 (1). – P. 141�146. 6. Charpentier G. Should postprandial hyperglycaemia in prediabetec and type 2 diabetic patients be treated? / G. Charpentier, J.P. Riveline, D. Dardari [et al.] // Drugs. — 2006. – Vol.66(3). – P.273�286. 7. Кваша О.О. Внесок артеріальної гіпертензії в смертність населення «Новости меди� цины и фармации» / О.О. Кваша, О.В. Малацківська // Артериальная гипертен� зия. – (216) 2007 (тематический номер) http://www.mif�ua.com/archive/article_print/ 1263 8. Mancia G. The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) / G.Mancia, R.Fagard, K. Narkiewicz [et al.] // J. Hypertens. – 2013. – Vol. 31(7). – P. 1281 – 1357. 9. Alberti K.G. International Diabetes Federation: a consensus on Type 2 diabetes prevention / K.G. Alberti, P. Zimmet, J. Shaw // Diabet. Med. – 2007. Vol. 24(5). –P. 451�63. 10. Meier J.J. Excess glycaemic excursions after an oral glucose tolerance test compared with a mixed meal challenge and self�measured home glucose profiles: is the OGTT a valid predictor of postprandial hyperglycaemia and vice versa? / J.J. Meier, B. Baller, B. A. Menge [et al.] // Diabetes, Obesity and Metabolism. — 2009– Vol. 11. — Issue 3. – p. 213–222. 11. International Diabetes Federation. The IDF consensus worldwide definition of the metabolic syndrome [article online] 2005. Available from http://www.idf.org/webdata/ docs/metac_syndrome_def.pdf. 12. Standards of Medical Care in Diabetes— 2011 American Diabetes Association / Diabetes Care. – 2011. – Vol. 34. — Suppl 1. – S. 11–61. 13. Matthews D.R.. Homeostasis model assessment: insulin resistance and betacell ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 2 v.2 (36�II), 2014 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 2 т.2 (36�II), 2014 г. 7 9 function from fasting plasma glucose and insulin concentrations in man / D.R. Matthews, J.P.Hosker, A.S. Rudenski [et al.] // Diabetologia.— 1985.— № 28 (7). — Р. 412 — 419. 14. Festa A. Differences in insulin resistance in non�diabetic subjects with isolated impaired glucose tolerance (IGT) or isolated impaired fasting glucose (IFG) / A. Festa, R. Agostino, A.J.G. Hanley [et al.] // Diabetes. – 2004. – Vol.53. – P. 1549�1555. 15. Jakus V. Advanced glycation end�products and the progress of diabetic vascular complications / V. Jakus, N. Rietbrock // Physiol. Res. – 2004. – Vol.53. – P.131� 142. 16. Taskinen M.R. Diabetic dyslipidemia: from basic research to clinical practice / M.R. Taskinen // Diabetologia. – 2003. – Vol.46. – P. 733–49. References 1. Edited by V.M. Kovalenko, V.M. Kornatsky 2011, Regional patterns of health of the people of Ukraine. Analytical and Statistical Manual — recommended for cardiologists, rheumatologists, therapists, managers of public health and general practitioners, Kyiv, p.168. 2. Isomaa B., Almgren P., Tuomi T., et al. 2001, Сardiovascular morbidity and mortality associated with the metabolic syndrome, Diabetes Care, Vol. 24, № 4, pp. 683– 689. 3. Juutilainen A., Lehto S., R?nnemaa T., Py?r?l? K., Laakso M. 2008, Similarity of the impact of type 1 and type 2 diabetes on cardiovascular mortality in middle�aged subjects, Diabetes Care, Vol. 31, pp. 714– 719. 4. Selvin E., Marinopoulos S., Berkenblit G., et al. 2004, Meta�analysis: glycosylated hemoglobin and cardiovascular disease in diabetes mellitus, Ann. Intern. Med., Vol. 141, pp. 421–431. 5. Kramer C. K., von M?hlen D., Gross J.L., Laughlin G.A., Barrett�Connor E. 2009, Blood Pressure and Fasting Plasma Glucose Rather Than Metabolic Syndrome Predict Coronary Artery Calcium Progression, Diabetes Care, Vol. 32, № 1, pp. 141�146. 6. Charpentier G., Riveline J.P., Dardari D., et al. 2006, Should postprandial hyperglycaemia in prediabetec and type 2 diabetic patients be treated?, Drugs, Vol. 66, № 3, pp. 273�286. 7. Kvasha O.O., Malatskivska O.V. 2007, The contribution arterial hypertension in population mortality “News of medicine and pharmacy», № 216 (thematic issue), http:/ /www.mif�ua.com/archive/article_print/1263 8. Mancia G., Fagard R., Narkiewicz K., et al. 2013, The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC), J. Hypertens., Vol. 31, № 7, pp. 1281 – 1357. 9. Alberti K.G., Zimmet P., Shaw J. 2007, International Diabetes Federation: a consensus on Type 2 diabetes prevention, Diabet. Med., Vol. 24, № 5, pp. 451�63. 10. Meier J.J., Baller B., Menge B. A., et al. 2009, Excess glycaemic excursions after an oral glucose tolerance test compared with a mixed meal challenge and self�measured home glucose profiles: is the OGTT a valid predictor of postprandial hyperglycaemia and vice versa?, Diabetes, Obesity and Metabolism, Vol. 11, Issue 3, pp. 213–222. 11. International Diabetes Federation. The IDF consensus worldwide definition of the metabolic syndrome [article online] 2005. Available from http://www.idf.org/webdata/ docs/metac_syndrome_def.pdf. 12. 2011, Standards of Medical Care in Diabetes—2011 American Diabetes Association, Vol. 34, Suppl 1, pp. 11–61 13. Matthews D.R., Hosker J.P., Rudenski A.S., et al. 1985, Homeostasis model assessment: insulin resistance and betacell function from fasting plasma glucose and insulin concentrations in man, Diabetologia, Vol. 28, № 7, pp. 412 — 419. 14. Festa A., Agostino R., Hanley A.J.G., et al. 2004, Differences in insulin resistance in non� diabetic subjects with isolated impaired glucose tolerance (IGT) or isolated impaired fasting glucose (IFG), Diabetes, Vol. 53, pp. 1549�1555. 15. Jakus V., Rietbrock N. 2004, Advanced glycation end�products and the progress of diabetic vascular complications, Physiol. Res., Vol. 53, pp. 131�142. 16. Taskinen M.R. 2003, Diabetic dyslipidemia: from basic research to clinical practice, Diabetologia, Vol. 46, pp. 733–49. АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 2 т.2 (36�II), 2014 г. 8 0 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 2 v.2 (36�II), 2014 Резюме ПОСТПРАНДИАЛЬНАЯ ГЛИКЕМИЯ И АПОПРОТЕИНЕМИЯ У ПАЦИЕНТОВ С АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ И СОПУТСТУЮЩИМ ОЖИРЕНИЕМ Пионова Е.Н. Харьковский национальный медицинс� кий университет У пациентов с артериальной ги� пертензией и наличием абдоминально� го ожирения изучали влияние постпран� диальной гликемии в формировании нарушений липидотранспортной систе� мы в зависимости от глюкометаболичес� кого профиля. Сделан вывод, что у пациентов с артериальной гипертензи� ей и абдоминальным ожирением пост� прандиальная гликемия, нарушение гли� кемии натощак и нарушение толерант� ности к углеводам ассоциируется с дис� функцией профиля липидотранспорной системы. Ключевые слова: постпрандиальная гликемия, нарушение гликемии нато� щак, нарушение толерантности к угле� водам, апопротеины А�І и В, артери� альная гипертензия, абдоминальное ожирение. Summary POSTPRANDIAL GLYCEMIA AND APOPROTEINEMIA IN HYPERTENSIVE PATIENTS WITH OBESITY Pionova O. Kharkiv National Medical University The aim of the study was to investigate the role of postprandial glycemia in the formation of apoproteins profile disorders in hypertensive patients with obesity. It is concluded that fasting and postprandial glycemia, and impaired fasting fasting, impaired glucose tolerance in overweight hypertensive patients is associated with apoproteins profile dysfunction. Key words: postrandial glycemia, impaired fasting fasting, impaired glucose tolerance, apoproteins A�I and B, arterial hypertension, abdominal obesity. Впервые поступила в редакцию 24.04.2014 г. Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования УДК: 796 УРОВЕНЬ ЗДОРОВЬЯ И ТЕМПЫ СТАРЕНИЯ У ЖЕНЩИН, ЗАНИМАЮЩИХСЯ ФИТНЕСОМ Тодосюк С.В., Горша О.В. Украинский НИИ медицины транспорта, г. Одесса; В процессе исследования были установлены показатели должного биоло� гического возраста и биологического возраста по методу Войтенко В. П. у лиц, занимающихся фитнесом, а также определены группы риска, в соответствии с полученными данными. Показано, что 66,7 % всех испытуемых характеризуется замедленным темпом старения, либо примерным соответствием биологическо� го и календарного возраста, что является хорошим показателем уровня здоро� вья и отражает результаты их систематических занятий фитнесом. Ключевые слова: биологический возраст, фитнес. Введение Как показывают исследования, про� должительность жизни и уровень здоровья человека на 50 % зависят от его образа жизни, на 20 % от наслед� ственно обусловленных факторов, еще на 20 % от внешних экологических фак� торов и лишь на 10 % от медицины [1, 2]. Термин «биологический возраст» появился в 30�40�е годы ХХ века в тру� дах российских ученых В. Г. Штефко,

Постпрандіальна глікемія та апопротеїнемія у хворих на артеріальну гіпертензію з супутнім ожирінням

Репозитарії

Схожі ресурси