Термобаричне спікання кубічного нітриду бору в присутності нестійких нітридів на основі хрому та заліза
При тиску ~8 ГПа та температурі 1700-2300 °C 37 досліджено спікання кубічного нітриду бору з добавками нестійких нітридів заліза (~11,9 об.%) та хрому (~7,6 об. %) порівняно з добавкою стійкішого Si₃N₄ (5 об.%) та чистим сВN. Для трьох останніх випадків кінетика ущільнення відповідає топохімічному р...
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автори: | , , , , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України
2016
|
| Назва видання: | Породоразрушающий и металлообрабатывающий инструмент – техника и технология его изготовления и применения |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/139150 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Термобаричне спікання кубічного нітриду бору в присутності нестійких нітридів на основі хрому та заліза / І.А. Петруша, Ю.О. Мельнійчук, В.М. Бушля, Н.М. Білявина, О.С. Осіпов, Д.А. Стратійчук, Т.І. Смірнова, К.В. Сліпченко // Породоразрушающий и металлообрабатывающий инструмент – техника и технология его изготовления и применения: Сб. науч. тр. — К.: ІНМ ім. В.М. Бакуля НАН України, 2016. — Вип. 19. — С. 193-202. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | При тиску ~8 ГПа та температурі 1700-2300 °C 37 досліджено спікання кубічного нітриду бору з добавками нестійких нітридів заліза (~11,9 об.%) та хрому (~7,6 об. %) порівняно з добавкою стійкішого Si₃N₄ (5 об.%) та чистим сВN. Для трьох останніх випадків кінетика ущільнення відповідає топохімічному рівнянню Аврамі - Єрофєєва. За температурними залежностями констант швидкості спікання для сВN, сВN-Si₃N₄ та сВN-СгNx визначено енергію активації процесів, які становлять відповідно 120±15, 77±2 та 64±4 кДж/моль. Передбачається, що активування процесу зумовлюється частковою дисоціацією нітридних добавок. |
|---|