Сучасне медико-біологічне уявлення про стрес: біологія, медицина та психологія (огляд літератури та власні дослідження)

В статті наведені сучасні літературні дані і матеріали власних досліджень щодо механізмів розвитку адаптивних і патологічних процесів, викликаних впливом стресогенних факторів, у тому числі і професійно обумовлених. В статье приведены современные литературные данные и материалы собственных исследова...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Актуальні проблеми транспортної медицини
Date:	2012
Main Author:	Нехорошкова, Ю.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України 2012
Subjects:	Психофизиология на транспорте
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/139400
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Сучасне медико-біологічне уявлення про стрес: біологія, медицина та психологія (огляд літератури та власні дослідження) / Ю.В. Нехорошкова // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2012. — № 1 (27). — С. 83-95. — Бібліогр.: 94 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-139400
record_format	dspace
spelling	Нехорошкова, Ю.В. 2018-06-20T07:26:39Z 2018-06-20T07:26:39Z 2012 Сучасне медико-біологічне уявлення про стрес: біологія, медицина та психологія (огляд літератури та власні дослідження) / Ю.В. Нехорошкова // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2012. — № 1 (27). — С. 83-95. — Бібліогр.: 94 назв. — укр. 1818-9385 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/139400 612.176:[57+616+159] (048.8) В статті наведені сучасні літературні дані і матеріали власних досліджень щодо механізмів розвитку адаптивних і патологічних процесів, викликаних впливом стресогенних факторів, у тому числі і професійно обумовлених. В статье приведены современные литературные данные и материалы собственных исследований о механизмах развития адаптивных и патологических процессов, вызванных воздействием стрессогенных факторов, в том числе и профессионально обусловленных. The article presents the current literature data and original research on the mechanisms of adaptive and pathological processes caused by exposure to stressors, including professionally-related. uk Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України Актуальні проблеми транспортної медицини Психофизиология на транспорте Сучасне медико-біологічне уявлення про стрес: біологія, медицина та психологія (огляд літератури та власні дослідження) Современное медико-биологическое представление о стрессе: биология, медицина и психология (обзор литературы и собственные исследования) Modern medical and biological concept of stress: biology, medicine and psychology (review and our own researches) Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Сучасне медико-біологічне уявлення про стрес: біологія, медицина та психологія (огляд літератури та власні дослідження)
spellingShingle	Сучасне медико-біологічне уявлення про стрес: біологія, медицина та психологія (огляд літератури та власні дослідження) Нехорошкова, Ю.В. Психофизиология на транспорте
title_short	Сучасне медико-біологічне уявлення про стрес: біологія, медицина та психологія (огляд літератури та власні дослідження)
title_full	Сучасне медико-біологічне уявлення про стрес: біологія, медицина та психологія (огляд літератури та власні дослідження)
title_fullStr	Сучасне медико-біологічне уявлення про стрес: біологія, медицина та психологія (огляд літератури та власні дослідження)
title_full_unstemmed	Сучасне медико-біологічне уявлення про стрес: біологія, медицина та психологія (огляд літератури та власні дослідження)
title_sort	сучасне медико-біологічне уявлення про стрес: біологія, медицина та психологія (огляд літератури та власні дослідження)
author	Нехорошкова, Ю.В.
author_facet	Нехорошкова, Ю.В.
topic	Психофизиология на транспорте
topic_facet	Психофизиология на транспорте
publishDate	2012
language	Ukrainian
container_title	Актуальні проблеми транспортної медицини
publisher	Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
format	Article
title_alt	Современное медико-биологическое представление о стрессе: биология, медицина и психология (обзор литературы и собственные исследования) Modern medical and biological concept of stress: biology, medicine and psychology (review and our own researches)
description	В статті наведені сучасні літературні дані і матеріали власних досліджень щодо механізмів розвитку адаптивних і патологічних процесів, викликаних впливом стресогенних факторів, у тому числі і професійно обумовлених. В статье приведены современные литературные данные и материалы собственных исследований о механизмах развития адаптивных и патологических процессов, вызванных воздействием стрессогенных факторов, в том числе и профессионально обусловленных. The article presents the current literature data and original research on the mechanisms of adaptive and pathological processes caused by exposure to stressors, including professionally-related.
issn	1818-9385
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/139400
citation_txt	Сучасне медико-біологічне уявлення про стрес: біологія, медицина та психологія (огляд літератури та власні дослідження) / Ю.В. Нехорошкова // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2012. — № 1 (27). — С. 83-95. — Бібліогр.: 94 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT nehoroškovaûv sučasnemedikobíologíčneuâvlennâprostresbíologíâmedicinatapsihologíâoglâdlíteraturitavlasnídoslídžennâ AT nehoroškovaûv sovremennoemedikobiologičeskoepredstavlenieostressebiologiâmedicinaipsihologiâobzorliteraturyisobstvennyeissledovaniâ AT nehoroškovaûv modernmedicalandbiologicalconceptofstressbiologymedicineandpsychologyreviewandourownresearches
first_indexed	2025-11-25T01:39:09Z
last_indexed	2025-11-25T01:39:09Z
_version_	1850503934345478144
fulltext	ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#1 (27), 2012 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 1 (27), 2012 г. 83 діючий семінар5тренінг і навчальні по5 сібники для перманетної підготовки опе5 раторів5судноводіїв. Ключові слова: морські лоцмани, проA фесійний стрес, втома, стресостійкість Summary PSYCHOLOGICAL AND PHYSIOLOGICAL CHARACTERISTICS OF OCCUPATIONAL STRESS IN MARITIME PILOTS IN UKRAINIAN PORTS Nezavitina T.S. Complex of hygienic, ergonomic and physiological studies of the conditions, regime, the character of work, levels of psychoemotional stress and physiological fatigue was studied in port pilots. Qualitative and quantitative differences between the parameters studied in pilots and other navigators are revealed. It is shown that stress resistance is the most important essencial quality of pilot, availability and development of which ensures their reliability, occupational efficiency and health promotion. Complex of psycho5hygienic measures, which include a permanent training seminar and training manuals for this category of navigators5operators are prepared. Key words: marine pilots; occupational stress, fatigue; stress resistance Впервые поступила в редакцию 22.03.2012 г. Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования За даними ВООЗ, в країнах Євро5 пейського регіону професійний стрес зазнають 28% працюючих, що є основ5 ною причиною відсутності працівника на робочому місті і становить 50560% усіх втрат робочого часу [1]. Зменшення по5 ширеності хвороб, що виникають під впливом стресу є однією з приорітетних цілей глобального плану ВООЗ на 2006 – 2025 рр [2]. В даний час не викликає сум5 ніву важлива роль стресу, у тому числі виробничого, у формуванні здоров’я на5 селення [3]. Ця проблема особливо акту5 альна для осіб, які працюють в умовах психо5емоційного, хімічного, температур5 ного та інших видів стресу [4]. Повною мірою це відноситься до співробітників МНС, які беруть участь у ліквідації аварій, пожеж та інших надзвичайних ситуацій [5]. Встановлено, що провідні класи хво5 роб у осіб небезпечних професій МНС переважно обумовлені наслідками стресів і безпосереднім впливом вироб5 ничих факторів [6]. Ризик порушення здо5 ров’я цього контингенту від впливу не5 сприятливих факторів трудової діяльності досить високий [7]. Однак, якщо гострим наслідкам пожежі приділяється значна увага, як в плані надання лікувальних і реабілітаційних заходів, так і з вивчення клініки гострих отруєнь токсичними про5 дуктами горіння (ТПГ), то позиції, пов’я5 УДК 612.176:[57+616+159] (048.8) СУЧАСНЕ МЕДИКО5БІОЛОГІЧНЕ УЯВЛЕННЯ ПРО СТРЕС: БІОЛОГІЯ, МЕДИЦИНА ТА ПСИХОЛОГІЯ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ТА ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ) Нехорошкова Ю.В. Український НДІ медицини транспорту, Одеса В статті наведені сучасні літературні дані і матеріали власних досліджень щодо механізмів розвитку адаптивних і патологічних процесів, викликаних впливом стресо5 генних факторів, у тому числі і професійно обумовлених. Ключеві слова: психоAемоційний стрес, професійний стрес, механізми стресу АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 1 (27), 2012 г. 84 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#1 (27), 2012 зані з хронічними інтоксикаціями, повтор5 ним впливом на організм ТПГ на тлі ви5 сокого нервово5емоційного напруження, майже не висвітлені в наукових дослід5 женнях [8]. Тому вивчення специфічних для даного контингенту механізмів хрон5 ічного стресу та розробка профілактичних і лікувальних заходів вкрай необхідні в даний час, враховуючи виражену тенден5 цію до зростання смертності, захворюва5 ності та інвалідності серед пожежних [9]. Стрес, як неспецифічну адаптивну реакцію організму, вперше описав і ввів в науку Г. Сельє в 1936 році [10]. В даний час існує досить великий обсяг теоретич5 них та експериментальних даних, присвя5 чених вивченню механізмів стресу. Це фундаментальні роботи Ф. З. Меерсона [11, 12], К.В. Судакова [13], П.Д. Горизон5 това [14]. Активний розвиток таких відносно нових наук, як нейрохімія, ней5 робіологія, нейрофізіологія, значно по5 глибили сучасні наукові дослідження ме5 ханізмів стресу та стимулювали розвиток досліджень молекулярно5генетичних ме5 ханізмів захисних реакцій організму [15, 16]. Уточнено уявлення про “неспе5 цифічність” механізмів стресу, особливо в частині їх нервової ланки [17]. Показа5 но, що біохімічні та фармакологічні про5 цеси, які виникають в результаті дії різних стресових агентів, однотипні, як для од5 ноклітинних мікробів, так и для окремих клітин людини [18]. Однак, незважаючи на неспе5 цифічність реакцій організму на стресо5 генний вплив, у сучасній літературі при5 діляється велика увага індивідуально5ти5 пологічним особливостям реакцій орган5 ізму в умовах стресу, як особистісним, психологічним [19], так і фізіологічним та біохімічним, що відбуваються на різних рівнях функціонування організму 5 орган5 ному, тканинному, клітинному, молеку5 лярному [20, 21]. При цьому, враховуючи сучасний рівень розвитку наукових техно5 логій, механізми стресу зараз вивчають5 ся на більш глибоких рівнях структурно5 функціональної організації організму 5 клітинному, молекулярному, що дозволяє розкривати найбільш інтимні процеси, викликані стресогенними факторами [22]. В даний час активно вивчаються психологічні аспекти стресу, що особли5 во актуально для спеціалістів стресових професій – психологія діяльності в екст5 ремальних ситуаціях, психологічний за5 хист, психологічна допомога та реабіліта5 ція під час та після надзвичайних ситуацій (НС) [23, 24]. Досліджено етапи психоло5 гічної адаптації до екстремальних умов професійної діяльності, виявлено зв’язок функціонального стану та працездатності з динамікою психічного стану на різних етапах адаптації [25]. Розкривається зна5 чення особистісних характеристик люди5 ни в забезпеченні психологічної стійкості при НС [26]. Приділяється увага дослід5 женню індивідуальних якостей організму в умовах НС, що зв’язано з різною фун5 кціональною активністю організму у відповідь на однотипну стресову дію [19]. Показано, що екстремальна діяльність пред’являє підвищені вимоги до тих психологічних якостей особис5 тості, що забезпечують поведінку, яка долає стрес (копінг5поведінку) та ефек5 тивність діяльності в екстремальних си5 туаціях [27]. Наявність вітальної загрози в екстремальній ситуації може призводи5 ти до розвитку особливого виду стресу 5 стресу смертельно небезпечних ситуацій, який характеризується швидкою динамі5 кою зі значною втратою функціональних резервів організму і тривалим слідом у віддаленому періоді, що діагностуються за допомогою фізіологічних і психофізіо5 логічних тестів [28]. Триває науковий по5 шук нових сучасних підходів досліджен5 ня діяльності спеціалістів небезпечних професій [29]. Вивченню психологічних аспектів професійної діяльності пожеж5 них5рятувальників присвячені роботи [5, 30]. Розробляються сучасні концепції психофізіологічного відбору працівників МНС [31]. Встановлено, що такі психо5 фізіологічні показники, як сенсомоторна реакція (СМР), реакція на об’єкт, що ру5 хається (РОР), обсяг уваги (ОУ) та пси5 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#1 (27), 2012 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 1 (27), 2012 г. 85 хо5емоційна стійкість (ПЕС) у пожежних5 рятувальників, які прибувають на медико5 психологічну реабілітацію, суттєво зни5 жені у порівнянні з особами, які не прий5 мають участі у ліквідації пожеж [32]. СМР, РОР, ОУ та ПЕС складали у пожежних 80,8; 74,0; 76,5 та 81,4 % від показників контрольної групи. Але після проходжен5 ня реабілітаційних заходів на протязі 10 днів показники СМР, РОР, ОУ та ПЄС підвищилися та складали 89,7; 85,7; 90,1 та 102% від контрольних значень [33]. Однак зі збільшенням стажу роботи, підтримка її необхідної якості досягаєть5 ся шляхом мобілізації додаткових функц5 іональних резервів, що може призводить до раннього виснаження адаптаційних систем організму та появі патологічних стресових станів, особливо при постійно5 му впливі стресогенних факторів. Саме тому необхідні більш глибокі та комплексні дослідження цих процесів в ході професійної діяльності, що є важ5 ливим для встановлення взаємозв’язків та корелятів між вегетативними реакція5 ми, психофізіологічними функціями та іншими показниками функціонального стану організму пожежників5рятуваль5 ників, для розробки чутливих та інформа5 тивних критеріїв і біомаркерів переходу функціональних зрушень психофізіолог5 ічної адаптації в професійно зумовлені патологічні процеси. Широке застосуван5 ня чутливих та інформативних показників буде сприяти ранньому виявленню пато5 логічних змін в організмі рятівника5по5 жежного, дозволить знизити професійно зумовлену захворюваність даного кон5 тингенту працюючих. Останнє, як видно з наведених літературних даних, є на су5 часному етапі однією з приорітетних за5 дач медицини праці. Відомо, що в складній системі реа5 лізації психофізіологічних співвідношень, ефективне функціонування яких є однією із передумов оптимального фізіологічно5 го забезпечення професійної діяльності, власне психічна і соціально5психологічна сфери беруть участь разом з інтегратив5 ними церебральними системами і пери5 феричними вегетативно5гуморальними механізмами [34]. Системою екстреного реагування при НС є симпато5адренало5 ва система (САС), регуляторні ефекти якої забезпечують мобілізацію організму в умовах стресу [35]. Проведені дослід5 ження показали високу секреторну ак5 тивність САС у пожежних5рятувальників, рівні екскреції КА у них складали 9,4±2,0; 30,6±4,3; 139,6±14,5 та 97,4±7,6 нг/мин, відповідно для адреналіну (А), норадре5 наліну (НА), дофаміну (ДА) та ДОФА [36, 37]. Але після проходження медико5пси5 хологічної реабілітації в санаторно5курор5 тних умовах ці показники знижувалися до 7,6±1,4; 13,2±1,3; 114,1±10,2 та 47,1±5,1 нг/мин для А, НА, ДА та ДОФА [36, 37]. Пожежні5рятівники – це специфіч5 ний професійний контингент, для якого характерна постійна активація симпато5 адреналового реагування у відповідь на дію стресорних факторів пожежі. Дослід5 ження патогенезу тих чи інших порушень в діяльності САС на різних рівнях (синте5 зу, депонування, метаболізму та ін.) у пожежних5рятувальників – це мало розк5 рите направлення в сучасній науковій літературі, подальший розвиток якого дасть можливість запропонувати нові підходи до виявлення та усунення про5 фесійно обумовлених стрес5індукованих патологічних процесів. Однак, САС знаходиться в тісному взаємозв’язку з іншими гормональними системами організму, тому стрес 5 це генералізована реакція організму [38, 39]. САС входить разом з гіпоталамо5 гіпофізарно5наднирниковою системою (ГГНС) в комплекс систем, об’єднаних у поняття «стрес5системи», який допома5 гає координувати гомеостаз в звичайних умовах і грає ключову роль в активації і координації всіх змін в організмі, що ста5 новлять адаптивну реакцію на стресори [40]. Важливу роль гормонів ГГНС в організмі, у тому числі при стресі, пока5 зано в роботах відомого патофізіолога5 ендокринолога О.Г. Рєзнікова [41, 42]. Дослідження обміну стероїдних гормонів в нормі та при патології вказує на важли5 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 1 (27), 2012 г. 86 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#1 (27), 2012 ву роль міжсистемних взаємовідносин в патогенезі, діагностиці та лікуванні ендок5 ринних захворювань [43]. Встановлено високу активність ГГНС у пожежних, що проявлялася підвищеним вмістом корти5 золу у сироватці крові – 170,7%, у по5 рівнянні з показниками контрольної гру5 пи [37]. Однак, в гормональній регуляції адаптаційних процесів в організмі реак5 ція щитоподібної та підшлункової залоз, статевих залоз та інших ендокринних органів настільки ж необхідна, як і реак5 ція САС і ГГНС [44]. Проведене дослід5 ження стану регуляторних систем у по5 жежних5рятувальників показало підви5 щення ріней інсуліну, гормону росту, ФСГ на 15,1; 23,1; 65 % та зниження рівнів тестостерону та кальцитоніну на 17,4 і 39,3 % в порівнянні з показниками водіїв пожежних автомобілів [45]. Встановлено статистично достовірну різницю між вмістом гормонів щитоподібної залози (ЩЗ) в сироватці крові у пожежних5ряту5 вальників та особами, які не піддаються дії шкідливих та небезпечних факторів пожежі [46]. Враховуючи сучасну концепцію Г.Н. Крижановського щодо виникнення дізре5 гуляціоної патології [47], дослідження стану регуляторних систем, виявлення взаємозв’язків їх діяльності та ознак дізрегуляції відносно новий, малодослід5 жений та актуальний напрямок для осіб стресових професій. Проведення дослі5 джень у цьому напрямку допоможе глиб5 ше зрозуміти патогенез дізрегуляційних процесів та їх трансформацію в профес5 ійно обумовлені дізрегуляційні захворю5 вання, які виникають не в наслідок пер5 винного ураження органа, а в результаті первинних порушень в апараті його ре5 гуляції. В даний час сформульовано нові визначення стресу, розширено уявлення про його механізми і медіатори, що вклю5 чають, поряд з гормонами, нейротранс5 мітерами і тканинними факторами, також генетичний компонент з експресією відповідних генів, синтезом необхідних білкових молекул тощо [17]. Встановле5 но, що через добу після одноразового стрессорного стимулу у щурів у фрон5 тальній корі знижувалася експресія моз5 кового нейротрофічного фактора (BDNF), а в гіпокампі і мигдалині підвищувалася експресія гена антиапоптозного білка Bcl5 xl, що очевидно, є частиною захисного механізму, спрямованого на подолання пошкоджуючих ефектів стресу на мозок [48]. Активно вивчається роль нейроме5 діаторів і нейромодуляторів в регуляції стресорної відповіді організму [49]. Про5 водиться вивчення ролі норадренергічних і дофамінергічних структур головного мозку в реалізації відповіді на стрес [40, 49]. Важливу роль у регуляції стрес5ре5 акції грає дофамінова система комплек5 су «субстанція нігра 5 стріатум», ак5 тивність якої негативно корелює зі ступе5 нем активації НА5системи гіпоталамуса при стресі [49]. Показано, що стрес5інду5 кована гіперактивація дофамінових ре5 цепторів D1 погіршує пам’ять і здатність до навчання [50]. Виявлено, що гіпофі5 зарний активуючий аденілатциклазу ней5 ропептид (широко поширений в нервовій системі плейотропний нейропептид) мо5 делює відповідь ГГНС на стрес за раху5 нок регуляції експресії генів, відповідаль5 них за активацію цієї системи [52]. Дове5 дено роль імідазольних рецепторів ЦНС в модуляції стресорної відповіді через центральний контроль монамінергічної і гіпоталамо5гіпофізарно5надниркової сис5 тем [53]. Активно вивчається роль ендо5 генних каннабіоїдів в реалізації психоло5 гічних та фізіологічних реакцій на стрес [54]. Встановлено, що ендоканнабіоїдна система активує певні сигнальні шляхи у відповідь на патогенні впливи і, ймовір5 но, є інтегральним учасником нейрональ5 ної відповіді на стрес [55]. Проведені дослідження показали, що ендоканнабі5 оїдна нейротрансмісія модулює вира5 женість нейроендокринних стрес5ре5 акцій, лімітуючи активність ГГНС [56]. Вивчається діяльність імунної систе5 ми в умовах стресу [57] та механізми розвитку стрес індукованих дисфункцій ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#1 (27), 2012 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 1 (27), 2012 г. 87 імунної системи [58]. Експериментально виявлено індивідуальні особливості ре5 акції імунітету на стресорні впливи [59], які виражалися більш тривалою імунною відповіддю у нестійких до стресу щурів, посиленням процесів деструкції клітин лімфоїдного ряду на тлі макрофагальної реакції в лімфоїдних утвореннях тонкої кишки [60]. Показано, що стрес5індуковане збільшення секреції кортикостерону у щурів індукує апоптоз клітин Лейдіга, які є основним джерелом тестостерону, тим самим знижуючи його синтез. При цьому глюкокортикоїдні рецептори, за допомо5 гою яких відбувається індукція апоптозу, транслокуються з цитоплазми в ядро [61]. Досліджено вплив хронічного імоб5 ілізаційного, пренатального та індукова5 ного ішемією головного мозку стресу на реакцію катехоламінвмісних структур тімусу самців5щурів. Встановлено, що хронічний стрес, незалежно від його при5 роди, знижує інтенсивність флуоресценції КА у всіх досліджених зонах тімусу, однак, поруч із цим, кожен вид стресу має інди5 відуальні характеристики стану катехола5 мінвмісних структур залози [62]. Досліджуються зміни тканинного метаболізму під впливом різних стрес5 факторів [20, 63, 64] та їх роль в генезі психосоматичних захворювань і перед5 часного старіння організму за рахунок активації перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) [65]. Встановлено новий механізм участі тиреоїдних гормонів в стрес5ліміту5 ючої системі організму 5 виявлені анти5 оксидантні ефекти цих гормонів як при гострому, так і при хронічному стресі [66]. Виявлено, що іммобілізаційний стрес спричиняє зміни морфологічного стану ЩЗ досліджених тварин, які можна розг5 лядати як первинну активацію секреції залози з подальшим її виснаженням [67, 68]. Показано зміни ліпідного обміну в корі головного мозку [69] та в еритроци5 тах [70] під впливом стресу. Встановле5 но, що частий вплив стресогенних фак5 торів змінює морфологію головного моз5 ку, зменшуючи об’єм сірої речовини в передній поясній звивині, гіпокампі, па5 рагіпокампальній звивині [71]. Встановлено взаємозв’язки між ак5 тивністю нейромедіаторних систем го5 ловного мозку, гормональним статусом організму та активністю процесів нерво5 вої діяльності і поведінкової адаптації [72]. Активно вивчається роль окремих структур головного мозку в реалізації емоційних реакцій в умовах стресу [22, 73]. При цьому встановлено, що АТФ відіграє роль основного джерела енергії і сигнальної молекули, що забезпечує адекватне протікання біохімічних і фізіо5 логічних процесів, а також міжклітинну взаємодію в ЦНС при дії негативних емо5 ціогенних факторів [74]. В експеримен5 тальних дослідженнях виявлено різна інтенсивність вільно5радикальних про5 цесів в емоціогенних структурах головно5 го мозку (гіпоталамусі, сенсо5моторній корі і мигдалині) у щурів з різною стійкістю до емоційного стресу [20, 75]. Відзначається у різних за поведінковою активністю мишей різні рівні кортикосте5 рону в плазмі крові, а також різній вміст ІЛ56 та фактора некрозу пухлини в се5 лезінці та гіпокампі [76]. Доведено моделюючу дію стресу на когнітивні й емоційні процеси через мо5 ноамінергічні нейротрансмітерні системи [16, 77]. Обговорюються питання моду5 ляції спогадів людини і тварин, впливаю5 чи на ключові медіатори, зокрема на збуджуючі амінокислоти і нейротрофіч5 ний фактор мозку [16]. Досліджується вплив стимуляції окремих структур моз5 ку на поведінку тварин [78]. Показана роль хронічного стресу у розвитку залеж5 ностей, досліджена участь в цих проце5 сах ГГНС, центральної норадренергічної системи та таких нейромедиаторів, як допамін, глутамат та ГАМК [79]. Проведені дослідження показали, що стрес індуковане збільшення рівня А, як системного, так і локального приво5 дить до активації кератиноцитів beta525 AR, знижує рухомість клітин шкіри та тим самим порушує епітелізацію опікових ран АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 1 (27), 2012 г. 88 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#1 (27), 2012 [80] та формування грануляційної ткани5 ни, безпосередньо впливаючи на ак5 тивність фібробластів через активацію І15 , І25і І35адренорецепторів [81]. Ці проце5 си призводять до погіршення загоєння ран [82]. В даний час не викликає сумніву той факт, що еустрес 5 це необхідна присто5 сувальна реакція організму, яка, як пока5 зують сучасні дослідження, грає роль в процесі еволюції живих істот [83]. Однак при сильних і тривалих стресорних впли5 вах, у тому числі і професійно обумовле5 них, розвивається дистрес, що є факто5 ром ризику багатьох захворювань органів і тканин, які опиняються при стресі в умо5 вах енергодепріваціі [84] (Рис. 1). В даний час особливий інтерес представляє виявлення нових достовір5 них і неінвазивних маркерних показників стресу [85, 86]. Найбільш поширеними біологічними субстратами для визначен5 ня маркерів стресу є слина і сеча, у зв’яз5 ку з легкістю і неінвазивністю методів їх отримання [87, 88]. Не залишає сумнівів взаємозв’язок фізіологічних та біохіміч5 них параметрів організму з психологічни5 ми і поведінковими реакціями на стрес з [22, 89]. Виявлено взаємозв’язок між типом вегетативного тонусу організму та швидкістю слиновиділення, водневим показником, рівнем імуноглобуліну G, кальцію, характеру мікрокрісталізації нестімульованої ро5 тової рідини [90]. Проведені дослід5 ження показали, що зміни електролітно5 го балансу, вмісту кортизолу та актив5 ності ¬5амілази сли5 ни позитивно коре5 люють з рівнем мо5 білізації психофізіо5 логічних функцій при психо5емоційному стресі у пожежних. Використання цих показників в якості біомаркерів стресу в змішаній слині дозволяє істотно доповни5 ти уявлення про характер психофізіолог5 ічного реагування на напружену ситуацію і (або) рівень хронічного стресу [91]. Активно вивчаються механізми ре5 акцій, що відбуваються в організмі під впливом стресогенних факторів, різних як за своєю природою, так і за інтенсивні5 стю впливу [92]. Досліджується стресорні реакції в різних професійних групах [93, 94], що дозволяє зрозуміти особливості формування стрес зумовленої патології цих контингентів, які залежать від впливу специфічних шкідливих факторів вироб5 ничої діяльності. Таким чином, для дослідження ме5 ханізмів стресу на сучасному етапі необ5 хідна взаємодія спеціалістів різних на5 прямків 5 біохімії, фізіології, генетики та молекулярної біології. Це буде сприяти зрозумінню тонких та інтимних процесів, що відбуваються під впливом стресоген5 них факторів, у тому числі і виробниче обумовлених. В результаті проведеного аналітич5 ного огляду літератури можна стверджу5 вати, що дослідження механізмів стресу, незважаючи на майже сторічний досвід вивчення цієї проблеми, залишається вельми актуальним, враховуючи зростан5 Рис. 1. Реакції організму у відповідь на дію стресорів. ПОРУШЕННЯ ГОМЕОСТАЗУ СТРЕСОР АКТИВАЦІЯ ВИЩИХ РЕГУЛЯТОРНИХ ЦЕНТРІВ АКТИВАЦІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ, ЯКА Є СПЕЦИФІЧНО ВІДПОВІДПОВІДАЛЬНОЮ ЗА АДАПТАЦІЮ ДО ДІЇ ВІДПОВІДНОГО СТРЕСОРУ АДАПТАЦІЯ (ВІДНОВЛЕННЯ ГОМЕОСТАЗУ) ПОШКОДЖУЮЧІ ЭФЕКТИ СТРЕС- РЕАКЦІЇ АКТИВАЦІЯ СТРЕС-СИСТЕМИ ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#1 (27), 2012 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 1 (27), 2012 г. 89 ня стрес5обумовленої патології, у тому числі професійної. Вивчення діяльності регуляторних систем в умовах стресу, виявлення корелятів між психологічними, поведінковими реакціями на стрес та біо5 хімічними, фізіологічними показниками організму дозволить глибше зрозуміти механізми стресу та науково обґрунтува5 ти сучасні методи діагностики, профілак5 тики та корекції професійних стрес обу5 мовлених захворювань. Висновки 1. Аналіз літератури показав, що про5 блема стресу, у тому числі і профес5 ійного, 5 це актуальна проблема су5 часної медицини, яка активно роз5 робляється та знаходиться у центрі уваги вітчизняних та іноземних досл5 іджень. Ця проблема набуває більшо5 го значення для гігієни та фізіології праці, профілактичної токсикології у зв’язку зі збільшенням в даний час частки патології зумовленої дією шкідливих факторів на організм пра5 цюючих в умовах виробниче обумов5 леного психо5емоційного та інших видів стресу. 2. Однією із першочергових задач, що стоїть перед дослідниками в області медицини праці, психофізіології та загальної патофізіології є пошук інформативних біомаркерів стресу для оцінки адаптаційних зрушень в організмі, профілактики та корекції порушень, які виникають під впливом стресорних факторів. Наукове об5 ґрунтування застосування цих об5 ’єктивних фізіологічних показників, що характеризують наявність стресо5 вого або передстресового стану при моніторингу стану здоров’я праців5 ників екстремальних професій, є важ5 ливим завданням для діагностики па5 тологічних процесів на ранніх етапах розвитку. 3. Розробка і практичне впровадження способів підвищення стійкості орган5 ізму, його адаптаційних здібностей за допомогою використання фізіологіч5 них, психологічних та фармакологіч5 них підходів особливо актуально для осіб стресових професій, ризик пору5 шення здоров’я у яких під впливом несприятливих факторів трудової діяльності, як показав проведений аналіз літератури, досить високий. Література 1. Кундієв Ю.І. Порівняльна характерис5 тика стану професійної захворюва5 ності в Україні і світі / Ю.І. Кундієв, А.М. Нагорна, Л.О. Добровольський // Ук5 раїнський журнал з медицини праці. – 2009. 5 № 2(18). – С. 3 – 11. 2. Здоровье работающих: Проект гло5 бального плана действий. – Женева: ВОЗ, 2006. – ЕВ 120/28. – 28 с. 3. Кундиев Ю.И Роль стресса в форми5 ровании здоровья населения: струк5 турный анализ / Ю.И. Кундиев, В.В. Кальниш, А.М. Нагорная // Журнал АМН України. – 2002. 5 № 2. – С. 335 – 345. 4. Губский Ю.И. Химические катастрофы и экология / Ю.И. Губский, В.Б. Дол5 го5Сабуров, В.В. Храпак. – К.: Здоро5 в’я, 1993. – 224 с. 5. Психология экстремальных ситуаций для спасателей и пожарных / [Гурен5 кова Т.Н., Елисеева И.Н., Кузнецова Т.Ю. и др.], под ред. Ю.С. Шойгу. – М.: Смысл, 2007. – 319 с. 6. Алексанин С.С. Совершенствование системы медицинских обследований спасателей и пожарных МЧС России / С.С. Алексанин, О.М. Астафьев, М.В. Санников // Медицина катастроф. 5 2010. 5 № 3. 5 С. 8 5 11. 7. Санников М.В. Эпидемиологический анализ результатов углубленных ме5 дицинских осмотров профессиональ5 ных спасателей МЧС России / Санни5 ков М.В. Алексанин С.С. // Медико5 биологические и социально5психоло5 гические проблемы безопасности в чрезвычайных ситуациях. – 2009. 5 № 4. – С. 5 – 9. 8. Шафран Л.М. Токсикология горения: АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 1 (27), 2012 г. 90 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#1 (27), 2012 основные задачи и перспективы раз5 вития / Л.М. Шафран // Актуальные проблемы транспортной медицины. 5 2006. 5 № 4 (6). – С. 23 – 32. 9. Токсичність продуктів горіння – основ5 на причина загибелі людей унаслідок пожеж / І.О. Харченко, Р.В. Климась, Т.М. Скоробагатько [та ін.] // Актуаль5 ные проблемы транспортной медици5 ны, 2006. 5 № 4 (6). – С. 41 – 45. 10. Селье Г. Очерки об адаптационном синдроме / Г. Селье. – М.: Медицина, 1960. – 254 с. 11. Меерсон Ф.З. Патогенез и предуп5 реждение стрессорных и ишемичес5 ких повреждений сердца. – Москва, «Медицина», 1984 г. – 272 с. 12. Меерсон Ф.З. Адаптация к стрессор5 ным ситуациям и физическим загруз5 кам / Ф.З. Меерсон, М.Г. Пшеннико5 ва. – М.: Медицина, 1988 г. – 256 с. 13. Судаков К. В. Системные механизмы эмоционального стресса / К.В. Суда5 ков. — М.: Медицина, 1981. — 232 с. 14. Горизонтов П. Д., Белоусова О. И., Федотова М. И. Стресс и система крови. – М.: Медицина, 1983. – 240 с. 15. The neurobiology of the stress5resistant brain / M. Fleshner, S.F. Maier, D.M. Lyons [and al.] // Stress. – 2011. 5 V. 14. 5 № 5. – Р. 498 5 502. 16. Stress modulation of cognitive and affective processes / S. Campeau, I. Liberzon, D. Morilak [and al.] // Stress. – 2011. 5 V. 14. 5 № 5. – Р. 503 5 519. 17. Дыгало Н.Н. Концепция “биологичес5 кого стресса” (к 1005летию со дня рождения Ганса Селье) / Н.Н. Дыгало // Успехи физиологических наук. – 2007. 5 № 4. – С. 100 – 102. 18. Титов В.Н. Стресс, белки5шапероны, нарушение биологической функции эндоэкологии и биологических реак5 ций экскреции, воспаления и артери5 ального давления (лекция) / В.Н. Ти5 тов, В.В. Крылин // Клиническая лабо5 раторная диагностика. – 2010. 5 № 5. – С. 20 – 36. 19. Ильин Е.П. Психология индивидуаль5 ных различий / Ильин Е.П. – СПб.: Питер, 2004. – 701 с. 20. Перцов С.С. Интенсивность окисли5 тельных и антиоксидантных процес5 сов в головном мозге крыс с разны5 ми параметрами поведения при ост5 рой стрессорной нагрузке / C.C. Пер5 цов, Е.В. Коплик, Л.С. Калиниченко // Бюллетень экспериментальной био5 логии и медицины. – 2011. 5 № 7. – С. 4 – 7. 21. Действие интерлейкина 5 1бета и ин5 терлейкина – 4 на альбуминовые по5 казатели крови крыс с разной пове5 денческой активностью / С.С. Перцов, Е.В. Коплик, Н.В. Смолина [и др.] // Российский физиологический журнал. – 2011. 5 № 3. 5 С.2765282. 22. Stress risk factors and stress5related pathology: neuroplasticity, epigenetics and endophenotypes / J.J. Radley, M. Kabbaj, L. Jacobson [and al.] // Stress. – 2011. 5 V. 14. 5 № 5. – Р. 481 5 497. 23. Психология деятельности в экстре5 мальных условиях: учеб. пособие / В.Н. Непопалов, В.Ф. Сопов, А.В. Ро5 дионов [и др.], под ред. А.Н. Блеера. – М.: Академия, 2008. – 253 с. 24. Психологическая защита в чрезвы5 чайных ситуациях : учеб. пособие / Л. А. Михайлов, Т. В. Маликова, О. В. Шатрова [и др.]; под ред. Л.А. Михай5 лова. – СПб.: Питер, 2009. – 251 с. 25. Алехин А.Н. Этапы психической адап5 тации человека к экстремальным ус5 ловиям профессиональной деятель5 ности / А.Н. Алехин // Медико5биоло5 гические и социально5психологичес5 кие проблемы безопасности в чрез5 вычайных ситуациях. – 2009. 5 № 3. 5 С. 76 – 81. 26. Шевченко Т.И. Жизнестойкость специ5 алистов опасных профессий в концеп5 ции смысловой регуляции деятельно5 сти / Т.И. Шевченко, Н.В. Макарова / / Медико5биологические и социаль5 но5психологические проблемы безо5 пасности в чрезвычайных ситуациях. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#1 (27), 2012 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 1 (27), 2012 г. 91 – 2009. 5 № 1. 5 С. 71 – 75. 27. Ашанина Е.Н. Психологические осо5 бенности копинг5поведения специа5 листов экстремальных профессий / Е.Н. Ашанина, А.В. Бухвостов // Ме5 дико5биологические и социально5 психологические проблемы безопас5 ности в чрезвычайных ситуациях. – 2011. 5 № 3. 5 С. 83 – 87. 28. Ушаков И.Б. Стресс смертельно опас5 ных ситуаций – особый вид стресса / И.Б. Ушаков, Ю.А. Бубеев // Медико5 биологические и социально5психоло5 гические проблемы безопасности в чрезвычайных ситуациях. 5 2011. 5 № 4. – С. 5 – 8. 29. Мухин В.В. Особенности организации проведения психофизиологической экспертизы работников, требующих профессионального отбора / В.В. Мухин, В.И. Чернюк, В.В. Нечипорен5 ко // Здоров’я працюючих. 5 Донецьк: ФЛП Дмитренко, 2010. – С. 231 5 235. 30. Бекренев В.Д. Психическая напряжен5 ность и особенности ее проявления у спасателей МЧС России : автореф. дис. на соискание науч. звания канд. психол. наук : спец. 19.00.01 «Общая психология, психология личности, ис5 тория психологии» / В.Д. Бекренев. – М., 2008. – 29 с. 31. «Проведення психофізіологічного про5 фесійного відбору кандидатів на на5 вчання до вищих навчальних закладів Міністерства України з питань надзви5 чайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильсь5 кої катастрофи» Методичні вказівки. 5 Псядло Е.М., Шафран Л.М., Стрюк М.І., Пономаренко А.М. та інш.5.МВ 3.3.8.5129 – 2006. 5 Видання офіційне. 5 Київ, 2006. – 36 с. 32. Влияние психофизиологической реа5 билитации в санаторно5курортных условиях на состояние пожарных5спа5 сателей / Ю.В. Нехорошкова, Н.И. Стрюк, А.Г. Пузанова [и др.] // Гігієна населених місць. – 2006. – Вип. 48. – С. 524 – 529. 33. Псядло Э.М. Психофизиологические основы профессионального отбора пожарных5спасателей / Э.М. Псядло, А.Г. Пузанова, Ю.В. Нехорошкова // Збірка тез науково5практичної конфе5 ренції «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України». – Київ, 2006. – С. 198 – 199. 34. Корольчук М.С. Психофізіологія діяль5 ності / Корольчук М.С. – К.: Ельга, 2004. – 400 с. 35. Васильев В.Н. Симпатико5адренало5 вая активность при различных функ5 циональных состояниях человека / В.Н. Васильев, В.С. Чугунов. – М.: Ме5 дицина. – 1985. – 270 с. 36. Pathogenetic mechanisms of dysregulational neuropathies in firefighters /J.V. Nechoroshkova, O.A. Kapustinskaya, A.G. Puzanova [et el.] / / Proceedings 27th International Symposium “Industrial Toxicology ‘07”. – Bratislava, Slovak Republic, 2007. – P. 357 5 360. 37. Изучение деятельности стресс5реа5 лизующих систем у пожарных5спаса5 телей / Ю.В. Нехорошкова, О.А. Капу5 стинская, Ю.В. Чумаева [и др.] // Тези доповідей VIII міжнародної науково5 практичної конференції „Актуальні проблеми токсикології. Безпека жит5 тєдіяльності людини”, Київ, 2007. – С. 66 – 67. 38. Sympathoadrenal system in stress. Interaction with the hypothalamic5 pituitary5adrenocortical system / Kvetnanskэ R., Pacбk K., Fukuhara K. [at el.] // Annals N Y Academy of Sciences. – 1995. – V. 771. – P. 131 5 158. 39. Roatta S. Detecting activation of the sympatho5adrenal axis from haemodynamic recordings, in conscious rabbits exposed to acute stress / Roatta S., Mohammed M., Passatore M. // Acta Physiologica (Oxf). – 2011. – V. 201(3). – P. 323 – 337. 40. Дизрегуляционная патология / Кры5 жановский Г.Н., Пшенникова М.Г., Кан5 дор В.И. [и др.], под ред. Г.Н. Крыжа5 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 1 (27), 2012 г. 92 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#1 (27), 2012 новского. – М: Медицина, 2002. – 632 с 41. Резников А.Г. Гормоны и жизнь / А.Г. Резников. – К.: Наукова думка, 1971. – 132 с. 42. Перинатальный стресс и нейро5эн5 докринная патология / [А.Г. Резников, В.П. Пишак, Н.Д. Носенко и др.]. – К.: Наукова думка, 2004. – 355 с. 43. Тронько Н.Д. Обмен стероидных гор5 монов при эндокринной патологии / Н.Д. Тронько. – К.: Здоровье, 1982. – 95 с. 44. Панин Л.Е. Биохимические механиз5 мы стресса / Л.Е. Панин – Новоси5 бирск: Наука, 1983. – 233 с. 45. Нехорошкова Ю.В. Вплив небезпеч5 них чинників пожежі на гормональний статус працівників МНС // Ю.В. Нехо5 рошкова, Н.А. Самохіна, Ю.В. Чумае5 ва // Збірка тез доповідей науково5 практичної конференції «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України», Київ, 2008. – С. 127 – 128. 46. Нехорошкова Ю.В. Роль регуляторных систем в психофизиологической эф5 фективности трудовой деятельности пожарных5спасателей / Ю.В. Нехо5 рошкова, Л.М. Шафран // Актуальные проблемы транспортной медицины. – 2008 . 5 № 3 (13). – С. 27 – 33. 47. Дизрегуляционная патология / Кры5 жановский Г.Н., Пшенникова М.Г., Кан5 дор В.И. [и др.], под ред. Г.Н. Крыжа5 новского. – М: Медицина, 2002. – 632 с. 48. Поведение в тесте вынужденного пла5 вания и экспрессия в мозге крыс ге5 нов нейротрофического фактора (BDNF) и антиапоптозного белка Bcl5 xl / Г. Т. Шишкина, Н.Н. Дыгало, Т.С. Калинина [и др.] // Журнал высшей нервной деятельности им.И.П.Павло5 ва, 2011.5N 3.5С.3325339. 49. Effect of stress on hippocampal nociceptin expression in rat P. Nativio, E. Pascale, A. Maffei [and al.] // Stress. Режим доступу до журналу: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/ 22074385 50. Катехоламины, оксид азота и устой5 чивость к стрессорным повреждени5 ям: влияние адаптации к гипоксии / Манухина Е.Б., Малышев И.Ю., Пшен5 никова М.Г. [и др.] // Рос. Физиологи5 ческий журнал им. И.М. Сеченова. – 2002. – Т. 88. 5 № 4. – С. 485 – 495. 51. Dopamine D1 receptors are responsible for stress5induced emotional memory deficit in mice / Y. Wang, J. Wu, B. Zhu [and al.] // Stress. – 2011. 5 Режим доступу до журналу: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/ 21875304 52. PACAP centrally mediates emotional stress5induced corticosterone responses in mice / N. Tsukiyama, Y. Saida, M. Kakuda [and al.] // Stress. – 2011. 5 V. 14. 5 № 4. – Р. 368 5 375. 53. Smith K.L. Modulation of stress by imidazoline binding sites: implications for psychiatric disorders / K. L. Smith, D.S. Jessop, D.P. Finn // Stress. – 2009/ 5 V. 12. 5 № 2. – Р. 97 5 114. 54. Tasker J.G. Mechanisms of rapid glucocorticoid feedback inhibition of the hypothalamic5pituitary5adrenal axis / J. G. Tasker, J.P. Herman // Stress. – 2011. 5 V. 14. 5 № 4. – Р. 398 5 406. 55. Gorzalka B.B. Integration of endocannabinoid signaling into the neural network regulating stress5induced activation of the hypothalamic5pituitary5 adrenal axis / В.В. Gorzalka, M.N. Hill / / Current Topics in Behavioral Neurosciences. – 2009. 5 № 1. – Р. 289 – 306. 56. Riebe C.J. Endocannabinoids and stress / C.J. Riebe, C.T. Wotjak // Stress. – 2011. 5 V. 14. 5 № 4. – Р. 384 5 397. 57. Stress conditioning in mice: alterations in immunity and tumor growth / N. Benaroya5Milshtein, N. Hollander, A. Apter [and al.] // Stress. – 2011. 5 V. 14. 5 № 3. – Р. 301 5 311. 58. Корнева Е.А. Взаимодействие не5 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#1 (27), 2012 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 1 (27), 2012 г. 93 рвной и иммунной систем при стрес5 се / Е.А. Корнева, Ю.В. Гаврилов // Медицинский академический журнал. 5 2009. 5 № 1. 5 С. 11 5 27. 59. Цитокины крови у крыс с разной по5 веденческой активностью при эмоци5 ональной стрессорной нагрузке и вве5 дении интерлейкина51бета / А.С. Симбирцев, С.С. Перцов, Е.В. Коплик [и др.] // Бюллетень эксперименталь5 ной биологии и медицины. – 2009. 5 № 9. – С. 161 – 165. 60. Иванова Е.А. Индивидуальные осо5 бенности реакции лимфоидных обра5 зований тощей кишки у крыс при стрессорном воздействии / Е.А. Ива5 нова // Морфология. – 2011. 5 № 2. – С. 45 – 48. 61. Stress induces glucocorticoid5mediated apoptosis of rat Leydig cells in vivo / Y. Chen, Q. Wang, F.F. Wang [and al.] // Stress. – 2011. 5 Режим доступу до журналу: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/ 21790368 62. Ткачук О.В. Особливості реагування катехоламінвмісних структур тимуса на різні види стресу / О.В. Ткачук, В.Ф. Мислицький, М.М. Сащук // Клінічна та експериментальна патологія. – 2008. – Т. VII. 5 № 3. – С. 1 – 7. 63. Симоненков А.П. Современная кон5 цепция стресса и адаптации с учетом новых данных о генезе тканевой ги5 поксии / А.П. Симоненков, В.Д. Федо5 ров // Вестник Российской АМН. – 2008. 5 №5. – С. 7 – 15. 64. Chronic stress, metabolism, and metabolic syndrome / К.L. Tamashiro, R.R. Sakai, C.A. Shively [and al.] // Stress. – 2011. 5 V. 14. 5 № 5. – Р. 468 5 474. 65. Симоненков А.П. Современная теория старения с учетом новых данных о роли серотонина в организме челове5 ка и животных / А.П. Симоненков // Профилактическая медицина. 5 2010. 5 N 4. 5 С. 48 5 53. 66. Городецкая И.В. Зависимость измене5 ний перекисного окисления липидов и антиоксидантной активности в мио5 карде при остром и хроническом стрессе от тиреоидного статуса орга5 низма / И.В. Городецкая, Н.А. Коре5 невская // Патологическая физиоло5 гия и экспериментальная терапия. – 2010. 5 № 41. – С. 38 – 42. 67. Морфологічні зміни тиреоїдного епіте5 лію на фоні дії стресу / А.А. Ходо5 ровська, Т.О. Штефанець, Ю.Ю. Малик [та ін.] // Клінічна та експерименталь5 на патологія. – 2009. – Т. VIII. 5 № 3 (29). – С. 113 – 114. 68. Морфометричні індекси функціональ5 ної активності щитоподібної залози при стресс5реакції / Т.М. Бойчук, А.А. Ходоровська, К.М. Чала [та ін.] // Бу5 ковинський медичний вісник. – 2011. – Т. 15. 5 № 2 (58). – С. 89 – 91. 69. Цыгвинцев А.А. Влияние стресс5ус5 тойчивости на изменение фосфоли5 пидного состава префронтальной коры головного мезга крыс при им5 мобилизационном стрессе / А.А. Цыг5 винцев, И.Г. Брындина // Российский физиологический журнал им. И.М. Се5 ченова. – 2009. – Т. 95. 5 № 8. – С. 830 – 836. 70. Цыгвинцев А.А. Липидный состав мембран эритроцитов крыс с различ5 ной стресс5устойчивостью при дли5 тельной иммобилизации / А.А. Цыг5 винцев, И.Г. Брындина // Патологи5 ческая физиология и эксперимен5 тальная терапия. – 2011. 5 № 1. – С. 38 – 40. 71. Effects of stressful life events on human brain structure: a longitudinal voxel5 based morphometry study / S.A. Papagni, S. Benetti, S. Arulanantham [and al.] // Stress. – 2011. 5 V. 14. 5 № 2. – Р. 227 5 232. 72. Сашков В.А. Взаимосвязь уровня ней5 роактивных стероидов в мозге, пове5 дения и тревожности у самцов крыс с разным гормональным статусом / В.А. Сашков // Нейрохимия. 5 2009. 5 № 2. АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 1 (27), 2012 г. 94 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#1 (27), 2012 5 С. 117 5 126. 73. Судаков К.В. Участие поясной коры в формировании оборонительного по5 ведения крыс / К.В. Судаков, А.Ф. Мещеряков // Бюллетень экспери5 ментальной биологии и медицины. – 2010. 5 № 6. – С. 604 – 607. 74. Содержание АТФ в поясном пучке го5 ловного мозга крыс при стимуляции вентромедиального гипоталамуса / К.В. Судаков, А.В. Гурин, С.С. Перцов [и др.] // Бюллетень эксперименталь5 ной биологии и медицины. 5 2011. 5 N 10.5 С.364 5 367. 75. Перцов С.С. Модулирующее влияние интерлейкина54 на свободноради5 кальные процессы в головном мозге крыс при эмоциональном стрессе / С.С. Перцов, Е.В. Коплик, Л.С. Кали5 ниченко // Бюллетень эксперимен5 тальной биологии и медицины. – 2011. 5 № 4. – С. 376 – 379. 76. Individual differences in chronically defeated male mice: behavioral, endocrine, immune, and neurotrophic changes as markers of vulnerability to the effects of stress. / Е. Gуmez5Lбzaro, А. Arregi, G. Beitia [and al.] // Stress. – 2011. 5 V. 14. 5 № 5. – Р. 537 5 548. 77. Effects of Stress, Corticosterone, and Epinephrine Administration on Learning in Place and Response Tasks / R. N. Sadowski, G. R.. Jackson , L. A. Wieczorek [et. al.] // Behavioural Brain Researsh. – 2009. – V. 205. 5 № 1. – Р. 19 – 25. 78. Дистанционное управление целенап5 равленным поведением свободно пе5 редвигающихся крыс посредством телестимуляции подкрепляющих структур мозга / М.И. Зайченко, К.Ю. Саркисова, М.Р. Новикова [и др.] // Журнал высшей нервной деятельнос5 ти им.И.П.Павлова. 5 2010. 5 № 2. 5 С. 236 5 246. 79. Sinha R. Chronic Stress, Drug Use, and Vulnerability to Addiction [Електронний ресурс] / R. Sinha // Ann N Y Acad Sci. 5 2008. – V. 1141. – P. 105–130. Режим доступу до журн.: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/ P M C 2 7 3 2 0 0 4 / p d f / n i h m s 5 123829.pdf?tool=pmcentrez 80. Stress5mediated increases in systemic and local epinephrine impair skin wound healing: potential new indication for beta blockers / R.K. Sivamani, C.E. Pullar, C.G. Manabat5Hidalgo [et. al.] // PLoS Medecine. – 2009. – V. 6. – № 1. – Режим доступу до журн.: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/ PMC2621262/ 81. Stress5induced epinephrine levels compromise murine dermal fibroblast activity through І5adrenoceptors / B. Romana5Souza, M. Otranto, T.F. Almeida [and al.] // Experimental Dermatology. – 2011. 5 № 5. Р. 413 5 419. 82. Rotational stress5induced increase in epinephrine levels delays cutaneous wound healing in mice / B. Romana5 Souza, M. Otranto, А.М. Vieira [and al.] // Brain, Behavior and Immunity. – 2010. 5 № 3. – Р. 4275437. 83. Судаков К.В. Потребностно5результа5 тивная теория эволюции: роль систе5 моквантов поведения / К.В. Судаков, А.Г. Зусмановский // Вестник Уральс5 кой медицинской академической на5 уки. – 2009. 5 № 1. – 92 – 107. 84. Охременко О.Р. Основні положення психології діяльності в особливих умо5 вах / О.Р. Охременко // Пожежна без5 пека: теорія і практика. – 2008. 5 № 1. – С. 84 – 89. 85. Interleukin518 expression in pig salivary glands and salivary content changes during acute immobilization stress / Y. Muneta, Y. Minagawa, T. Nakane [and al.] // Stress. – 2011. 5 V. 14. 5 № 5. – Р. 549 5 556. 86. Neuropattern: A new translational tool to detect and treat stress pathology. I. Strategical consideration / D. Hellhammer, T. Hero, F. Gerhards // Stress. – 2011. Режим доступу до жур5 налу: ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#1 (27), 2012 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 1 (27), 2012 г. 95 http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/ 22128913 87. Interleukin518 expression in pig salivary glands and salivary content changes during acute immobilization stress / Y. Muneta, Y. Minagawa, T. Nakane [and al.] // Stress. – 2011. 5 V. 14. 5 № 5. – Р. 549 5 556. 88. Hunter A.L. Altered stress responses in children exposed to early adversity: a systematic review of salivary cortisol studies / Hunter AL, Minnis H, Wilson P // Stress. – 2011. 5 V. 14. 5 № 6. – Р. 614 5 626. 89. Behavioral and physiological correlates of stress related to examination performance in college chemistry students / M. Bardi, T. Koone, S. Mewaldt [and al.] // Stress. – 2011. 5 V. 14. 5 № 5. – Р. 557 5 566. 90. Модная Ю.Н. Взаимосвязь физико5 химических показателей нестимули5 рованной ротовой жидкости и состо5 яния вегетативного тонуса организма у практически здоровых молодых лю5 дей / Ю. Н. Модная // Клінічна та ек5 спериментальна патологія. – 2010. – Т. IX. 5 № 3 (33). – С. 63 – 65. 91. Биомаркеры слюны в условиях психо5 эмоционального стресса / Шафран Л.М., Нехорошкова Ю.В., Голикова, В.В. [и др.] // Матеріали наукової кон5 ференції “Бюлютень VII читань ім. В.В. Підвисоцького”. – Одеса, 2008. – С. 1215123. 92. Фролова Г.О. Оцінка зміни поведінко5 вих характеристик білих щурів в умо5 вах тесту «діряве поле» під дією емо5 ційного стресу різного ґенезу / Г.О. Фролова // Досягнення біології та ме5 дицини. – 2009. 5 № 1 (13). – С. 36 – 39. 93. Self5perceived stress reactivity is an indicator of psychosocial impairment at the workplace [Електронний ресурс] / H. Limm, P. Angerer, M. Heinmueller [and. al.]// BMC Public Health. 5 2010. 5 № 10. Режим доступу до журн.: http://www.biomedcentral.com/14715 2458/10/252 94. Ларенцова Л.И. Изучение професси5 онального стресса у врачей5стомато5 логов / Л.И. Ларенцова, Е.С. Кипари5 сова // Стоматолог5практик. – 2011. 5 № 2. – С. 68 – 70. Резюме СОВРЕМЕННОЕ МЕДИКО5 БИОЛОГИЧЕСКОЕ ПРЕДСТАВЛЕНИЕ О СТРЕССЕ: БИОЛОГИЯ, МЕДИЦИНА И ПСИХОЛОГИЯ (ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ И СОБСТВЕННЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ) Нехорошкова Ю.В. В статье приведены современные литературные данные и материалы соб5 ственных исследований о механизмах развития адаптивных и патологических процессов, вызванных воздействием стрессогенных факторов, в том числе и профессионально обусловленных. Ключевые слова: психоAэмоциональный стресс, профессиональный стресс, меA ханизмы стресса Summary MODERN MEDICAL AND BIOLOGICAL CONCEPT OF STRESS: BIOLOGY, MEDICINE AND PSYCHOLOGY (REVIEW AND OUR OWN RESEARCHES) Nehoroshkova Yu.V. The article presents the current literature data and original research on the mechanisms of adaptive and pathological processes caused by exposure to stressors, including professionally5related. Keywords: psychoAemotional stress, occupational stress, the mechanisms of stress Впервые поступила в редакцию 16.03.2012 г. Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования

Сучасне медико-біологічне уявлення про стрес: біологія, медицина та психологія (огляд літератури та власні дослідження)

Institution

Similar Items