Особливості ремоделювання лівого шлуночку у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та метаболічним синдромом після черезшкірного коронарного втручання з приводу гострого коронарного синдрому без стійкої елевації сегменту ST на фоні кардіоцитопротекторної терапії

• Datum: 2016
• Hauptverfasser: Холопов, Л.С., Чумаченко, Н.В.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainian
• Veröffentlicht: Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України 2016
• Schriftenreihe: Актуальні проблеми транспортної медицини
• Schlagworte: Клинические аспекты медицины транспорта
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/139647
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Особливості ремоделювання лівого шлуночку у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та метаболічним синдромом після черезшкірного коронарного втручання з приводу гострого коронарного синдрому без стійкої елевації сегменту ST на фоні кардіоцитопротекторної терапії / Л.С. Холопов, Н.В. Чумаченко // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2016. — № 2 (44). — С. 73-85. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.

Мета дослідження: порівняти вплив довготривалої терапії триметазидіном та кверцетином у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) та метаболічним синдромом (МС) після черезшкірного коронарного втручання (ЧКВ) з приводу гострого коронарного синдрому без стійкої елевації сегменту ST (ГКС бeз ST) на перебіг ремоделювання лівого шлуночку (ЛШ) та стан його діастолічної функції. Матеріали та методи. 99 пацієнтів з МС (М: Ж = 69: 30) у віці 64,1 ± 12,4 років на 2 добу після ЧКВ з імплантацією DES з приводу ГКС бeз SТ були розподілені на 3 групи: І група (n = 31) — стандартна терапія, ІІ (n = 35) — стандартна терапія + триметазидін, 35 мг 2 рази на добу протягом 1 року, ІІІ (n = 33) — стандартна терапія + кверцетин, 40 мг 3 рази на добу протягом 1 року. Фракція викиду (ФВ) ЛШ при рандомізації > 40 % (достовірно не відрізнялася між групами). Через 12,9 ± 1,52 міс. після рандомізації проведена оцінка фізикальних, клініколабораторних даних та показників ехокардіоскопії пацієнтів. Результати. Отримано дані щодо покращення показників ФВ ЛШ (за методом сегментів) в ІІ групі (52,86 ± 4,14, %) та ІІІ (52,72 ± 3,06, %) порівняно з І групою (50,71 ± 4,72, %), (p < 0,05), та відповідно з даними при рандомізації (49,2 ± 5,2, %) для ІІ групи, (р = 0,039) та (49,9 ± 6,1, %) для ІІІ групи, (р = 0,042). Виявлено достовірно меншу кількість пацієнтів з ознаками концентричної гіпертрофії ЛШ (КГЛШ) в групі ІІІ (n = 3) порівняно з групою І (n = 12), (p < 0,05; χ2 = 5,48). Розрахована достовірно менша кількість хворих із наявністю “несприятливих форм” ремоделювання ЛШ (КГЛШ + ексцентрична гіпертрофія ЛШ) в групі ІІ (n = 8) порівняно з групою І (n = 19), (p < 0,05; χ2 = 4,22) та в групі ІІІ (n = 7) порівняно з групою І, (p < 0,05; χ2 = 4,54). В ІІ групі отримано достовірно більшу кількість пацієнтів з ознаками діастолічної дисфункції ЛШ І типу (n = 20) порівняно з І групою (n = 6), (p < 0,05; χ2 = 4,43). Висновки. Довгострокове додання до базисної терапії препарату кверцетину сприяє покращенню систолічної функції ЛШ за рахунок сегментарної скоротливості; зменшенню кількості пацієнтів з ознаками “несприятливих форм” геометрії ЛШ (концентричної та ексцентричної гіпертрофії ЛШ). Терапія препаратом триметазидіном протягом 1 року достовірно покращує ФВ ЛШ (методом сегментів) та діастолічну функцію ЛШ у пацієнтів з МС після ЧКВ з приводу ГКС без ST.