Протекторний ефект кетогенної дієти та пентоксифілину у відношенні до викликаних хронічним стресом порушень з боку збудливості мозку та шлунково-кишкового тракту
Хронічний стрес, який викликали щодобовою імобілізацією та електробольовим подразненням у щурів протягом чотирьох тижнів супроводжувався зниженням середньоефективних доз каїнової кислоти та пеніциліну (ED50) відповідно на 41,2 та на 36,4% (P<0,05). Сумісне застосування кетогенної дієти та ПТФ (1...
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
2012
|
| Назва видання: | Актуальні проблеми транспортної медицини |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/139680 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Протекторний ефект кетогенної дієти та пентоксифілину у відношенні до викликаних хронічним стресом порушень з боку збудливості мозку та шлунково-кишкового тракту / Л.С. Годлевський, В.О. Полясний, І.С. Антонян // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2012. — № 2 (28). — С. 91-95. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-139680 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1396802025-02-09T09:32:29Z Протекторний ефект кетогенної дієти та пентоксифілину у відношенні до викликаних хронічним стресом порушень з боку збудливості мозку та шлунково-кишкового тракту Протекторный эффект кетогенной диеты и пентоксифиллина в отношениях вызванных хронический стресс нарушений возбудимость мозга и желудочно-кишечного тракта Protective effect of ketogenic diet and pentoxyphylline upon chronic stress – induced brain excitability and deterioration of gut function Годлевський, Л.С. Полясний, В.О. Антонян, І.С. Экспериментальные исследования Хронічний стрес, який викликали щодобовою імобілізацією та електробольовим подразненням у щурів протягом чотирьох тижнів супроводжувався зниженням середньоефективних доз каїнової кислоти та пеніциліну (ED50) відповідно на 41,2 та на 36,4% (P<0,05). Сумісне застосування кетогенної дієти та ПТФ (100,0 мг/кг в/очер) супроводжується підвищенням ЕД50 епілептогенів у порівняні до показника у інтактних щурів в 3,6 та в 9,4 разу відповідно. Виразність ефекту була вищою, ніж при окремому застосуванні КД та ПТФ. Посилений протекторний ефект КД та ПТФ спостерігався у відношенні до попередження стресвикликаних виразок дванадцятипалої кишки. Хронический стресс, вызванный ежесуточнй иммобилизацией и элек3роболевым раздражением у крыс, сопровождался снижением средне3эффективных доз каиновой кислоты и пенициллина (ED50) соответственно на 41,2 и на 36,4% (P <0,05). Совместное применение кетогенной диеты и ПТФ (100,0 мг / кг в/б) сопровождается повышением ED50 эпилептогенов по сравнению с показателем у интактных крыс в 3,6 и в 9,4 раза соответственно. Выраженность эффекта была выше, чем при раздельном применении КД и ПТФ. Усиленный протекторний эффект КД и ПТФ наблюдался в отношении предупреждения обусловленных стрессом язв двенадцатиперстной кишки. Chronic stress which was induced via immobilization and electric painful stimuli delivered during four weeks was followed by the decrease of effective dosages of kainic acid and penicillin (ED50) by 41,2 and 36,4% correspondently (P<0,05). Combined usage of ketogenic diet (KD) and pentoxyphyllin (PTPh) (100,0 mg/kg i.p.) was followed by the increase of (ED50 of epileptogens when compared with the proper indices in intact rats by 3,6 and 9,4 times correspondently. In case of combined usage of KD and PTPh was more pronounced than after separate effects of mentioned factors. Strong stressprotection was also seen with respect of stressinduced ulceration of duodenum. 2012 Article Протекторний ефект кетогенної дієти та пентоксифілину у відношенні до викликаних хронічним стресом порушень з боку збудливості мозку та шлунково-кишкового тракту / Л.С. Годлевський, В.О. Полясний, І.С. Антонян // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2012. — № 2 (28). — С. 91-95. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1818-9385 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/139680 616.853-009.24 uk Актуальні проблеми транспортної медицини application/pdf Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Экспериментальные исследования Экспериментальные исследования |
| spellingShingle |
Экспериментальные исследования Экспериментальные исследования Годлевський, Л.С. Полясний, В.О. Антонян, І.С. Протекторний ефект кетогенної дієти та пентоксифілину у відношенні до викликаних хронічним стресом порушень з боку збудливості мозку та шлунково-кишкового тракту Актуальні проблеми транспортної медицини |
| description |
Хронічний стрес, який викликали щодобовою імобілізацією та електробольовим подразненням у щурів протягом чотирьох тижнів супроводжувався зниженням середньоефективних доз каїнової кислоти та пеніциліну (ED50) відповідно на 41,2 та на 36,4% (P<0,05). Сумісне застосування кетогенної дієти та ПТФ (100,0 мг/кг в/очер) супроводжується підвищенням ЕД50 епілептогенів у порівняні до показника у інтактних щурів в 3,6 та в 9,4 разу відповідно. Виразність ефекту була вищою, ніж при окремому застосуванні КД та ПТФ. Посилений протекторний ефект КД та ПТФ спостерігався у відношенні до попередження стресвикликаних виразок дванадцятипалої кишки. |
| format |
Article |
| author |
Годлевський, Л.С. Полясний, В.О. Антонян, І.С. |
| author_facet |
Годлевський, Л.С. Полясний, В.О. Антонян, І.С. |
| author_sort |
Годлевський, Л.С. |
| title |
Протекторний ефект кетогенної дієти та пентоксифілину у відношенні до викликаних хронічним стресом порушень з боку збудливості мозку та шлунково-кишкового тракту |
| title_short |
Протекторний ефект кетогенної дієти та пентоксифілину у відношенні до викликаних хронічним стресом порушень з боку збудливості мозку та шлунково-кишкового тракту |
| title_full |
Протекторний ефект кетогенної дієти та пентоксифілину у відношенні до викликаних хронічним стресом порушень з боку збудливості мозку та шлунково-кишкового тракту |
| title_fullStr |
Протекторний ефект кетогенної дієти та пентоксифілину у відношенні до викликаних хронічним стресом порушень з боку збудливості мозку та шлунково-кишкового тракту |
| title_full_unstemmed |
Протекторний ефект кетогенної дієти та пентоксифілину у відношенні до викликаних хронічним стресом порушень з боку збудливості мозку та шлунково-кишкового тракту |
| title_sort |
протекторний ефект кетогенної дієти та пентоксифілину у відношенні до викликаних хронічним стресом порушень з боку збудливості мозку та шлунково-кишкового тракту |
| publisher |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Экспериментальные исследования |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/139680 |
| citation_txt |
Протекторний ефект кетогенної дієти та пентоксифілину у відношенні до викликаних хронічним стресом порушень з боку збудливості мозку та шлунково-кишкового тракту / Л.С. Годлевський, В.О. Полясний, І.С. Антонян // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2012. — № 2 (28). — С. 91-95. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Актуальні проблеми транспортної медицини |
| work_keys_str_mv |
AT godlevsʹkijls protektornijefektketogennoídíêtitapentoksifílinuuvídnošennídoviklikanihhroníčnimstresomporušenʹzbokuzbudlivostímozkutašlunkovokiškovogotraktu AT polâsnijvo protektornijefektketogennoídíêtitapentoksifílinuuvídnošennídoviklikanihhroníčnimstresomporušenʹzbokuzbudlivostímozkutašlunkovokiškovogotraktu AT antonânís protektornijefektketogennoídíêtitapentoksifílinuuvídnošennídoviklikanihhroníčnimstresomporušenʹzbokuzbudlivostímozkutašlunkovokiškovogotraktu AT godlevsʹkijls protektornyjéffektketogennojdietyipentoksifillinavotnošeniâhvyzvannyhhroničeskijstressnarušenijvozbudimostʹmozgaiželudočnokišečnogotrakta AT polâsnijvo protektornyjéffektketogennojdietyipentoksifillinavotnošeniâhvyzvannyhhroničeskijstressnarušenijvozbudimostʹmozgaiželudočnokišečnogotrakta AT antonânís protektornyjéffektketogennojdietyipentoksifillinavotnošeniâhvyzvannyhhroničeskijstressnarušenijvozbudimostʹmozgaiželudočnokišečnogotrakta AT godlevsʹkijls protectiveeffectofketogenicdietandpentoxyphyllineuponchronicstressinducedbrainexcitabilityanddeteriorationofgutfunction AT polâsnijvo protectiveeffectofketogenicdietandpentoxyphyllineuponchronicstressinducedbrainexcitabilityanddeteriorationofgutfunction AT antonânís protectiveeffectofketogenicdietandpentoxyphyllineuponchronicstressinducedbrainexcitabilityanddeteriorationofgutfunction |
| first_indexed |
2025-11-25T07:05:19Z |
| last_indexed |
2025-11-25T07:05:19Z |
| _version_ |
1849745060348821504 |
| fulltext |
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#2 (28), 2012
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 2 (28), 2012 г.
91
Экспериментальные исследования The Experimental Researchers
УДК: 616.853*009.24
ПРОТЕКТОРНИЙ ЕФЕКТ КЕТОГЕННОЇ ДІЄТИ ТА
ПЕНТОКСИФІЛИНУ У ВІДНОШЕННІ ДО ВИКЛИКАНИХ
ХРОНІЧНИМ СТРЕСОМ ПОРУШЕНЬ З БОКУ ЗБУДЛИВОСТІ
МОЗКУ ТА ШЛУНКОВО'КИШКОВОГО ТРАКТУ
Годлевський Л.С., Полясний В.О., Антонян І.С.
Хронічний стрес, який викликали щодобовою імобілізацією та електробольовим под3
разненням у щурів протягом чотирьох тижнів супроводжувався зниженням середньоефек3
тивних доз каїнової кислоти та пеніциліну (ED
50
) відповідно на 41,2 та на 36,4% (P<0,05).
Сумісне застосування кетогенної дієти та ПТФ (100,0 мг/кг в/очер) супроводжується підви3
щенням ЕД
50
епілептогенів у порівняні до показника у інтактних щурів в 3,6 та в 9,4 разу
відповідно. Виразність ефекту була вищою, ніж при окремому застосуванні КД та ПТФ. По3
силений протекторний ефект КД та ПТФ спостерігався у відношенні до попередження стрес3
викликаних виразок дванадцятипалої кишки.
Ключові слова: імобілізаційний електробольовий стрес, судомна готовність мозку, вираз*
ка дванадцятипалої кишки, кетогенна дієта, пентоксифілин.
риола на 19,5%, кортизола – на 24,1% и
снижение плацентарного лактогена и про3
гестерона – на 28,5% и 16,7%.
Ключевые слова: этилогия, плацентарная
дисфункция, пиелонефрит.
Summary
STUDY OF ETIOLOGIC FACTORS BY A
PLACENTA DISFUNCTIONS FOR WOMEN
WITH PYELONEPHRITIS
Golubenko M.Yu.
30 expectant mothers are inspected with
the physiology flow of gestational processes
(group A), 30 (group B31) 3 with a gestational
sharp pyelonephritis, 303 (group B32) 3 with a
chronic pyelonephritis in the stage of
remission, 30 (group B33) 3 with intensifying of
chronic pyelonephritis. A 100% group B33 had
a vegeto3vasculer dystonia, 68,9% 3 in B32 and
38,9% 3 in B31, alimertar obesity 3 at 42,2%,
26,7%, 21,1%, varicose illness 3 at 46,7%,
32,2%, 28,9%, disease of gastroenteric
highway 3 at 36,2%, 22,2%, 18,9% accordingly.
In tissue of placentas maintenance of calcium
Впервые поступила в редакцию 15.02.2012 г.
Рекомендована к печати на заседании
редакционной коллегии после рецензирования
in the group of B31 was on 13,1%, in the group
B32 3 on 22,2%, in the group B33 3 on to 30,3%
large, and iron and zinc less on 17,5%, 18,0%,
20,9% and 13,6%, 15,1%, 18,6% accordingly.
In the group B31 eNOS 4а/а certainly in 60,0%,
in B32 3 in 66,7%, in B33 3 in 76,7%
supervisions. In the group B31 frequency of
GSTM1 0/0 is 70,0%, in B32 373,3%, in B33 3
77,1% cases. Frequency of MTHFR C677T was
in the group B31 3 53,3%, in Б32 3 56,7%, in Б3
3 3 63,3%. Hypovitaminosis of folic acid is
diagnosed in 57,8% women of basic group,
vitamin of В12 3 in 74,4%, pathosiss of vagina
and cervix channel 3 in 82,2%. For women with
a pyelonephritis found out enhanceable
maintenance of estriol on 19,5%,
pregnenetrioldione – on 24,1% and loss of
height of placenta lactogen and progesteron –
on 28,5% and 16,7%.
Keywords: ethiology, placenta disfunction,
pyelonephritis.
Вступ
Хронічний стрес супроводжується зни3
женням центральних катехоламінергічних
механізмів регуляції у зв’язку з чим депре3
сивні стани можуть бути представлені в
якості моделі хронічного стресу [2]. З іншо3
го боку, стрес3 обумовлений дефіцит дофа3
мінової регуляції пов’язаний з високим ри3
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 2 (28), 2012 г.
92
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#2 (28), 2012
зиком виникнення виразкових дефектів два3
надцятипалої кишки (ДПК), в тoй час як по3
силення дофамінергічної регуляції знижує
вірогідність виникнення виразок [5]. Залу3
чення катехоламінергічної системи мозку до
розвитку стресорних змін може мати на3
слідком зміну збудливості нейрональних
структур мозку [1, 2]. За умов виникнення
патологічно посиленої збудливості ефектив3
ним є застосування кетогенної дієти (КД) [7].
Однак, до останнього часу не досліджува3
лись комплексні порушення центральних не3
рвових механізмів регуляції та виразкових
змін з боку ДПК, що виникають під час хро3
нічного стресу, а також характер впливу КД
на стрес3провоковані порушення.
Метою дослідження було визначення
характеру порушень збудливості мозку
щурів, а також особливостей розвитку ви3
разкового процесу ДПК за умов хронічного
стресу, особливості подібних порушень на тлі
застосування КД та пентоксифілину (ПТФ),
який є антиоксидантом та пригнічує вивіль3
нення прозапальних цитокинів [3].
Матеріал та методи дослідження
Досліди проведено на щурах лінії
Вістар масою 2503320 г, які знаходились за
стандартних умов утримання віварію ОНМе3
дУ. Досліди проводили згідно вимог GLP та
комісії біоетики ОНМедУ (протокол № 84 від
10 жовтня 2008 р.). Імобілізаційно3 електро3
больовий стрес (ІБС) – відтворювали шля3
хом щодобового чотиритижневого 103 хви3
линного утримування щурів в пластмасових
пеналах, яку поєднували з поодинокими уда3
рами електричним струмом напругою 50 В
та тривалістю 5 с, які на3
носили з інтервалом в 5 с
на сакральну зону. Щурів
забивали на наступну
добу з момента останнь3
ого впливу стресорного
чинника і визначали пло3
щу виразкових дефектів
за загальноприйнятою
методикою [6].
З метою здійснення
внутрішньошлуночкових
ін’єкцій щурам імпланту3
вали в лівий боковий шлу3
ночок канюлі у відповід3
ності до координат сте3
реотаксичного атласу (АР
= 0,8; L = 1,5; Н = 3,5) [4].
Канюлі фіксували до по3
верхні черепа за допомо3
гою швидкотвердіючої
пластмаси типу “Норак3
рил”, і тварин використо3
вували в експериментальних спостережен3
нях через 10314 діб з моменту оперативного
втручання. Визначали ефективні дози епі3
лептогенів (ED
16
, ED
50
, ED
84
, ED
100
), які попе3
реджали виникнення характерних клонічних
судом (КС) відповідно у 16, 50, 84 и 100 %
щурів, здійснювали за методом пробіт3ана3
лізу. Крім розрахунку вказаних доз, також ви3
раховували середньоквадратичне відхилен3
ня дози ED
50
. З цією метою натрієву сіль бен3
зилпеніциліну та каїнову кислоту («Sigma
Aldrich Rus», Москва) розчиняли ex temopre
виходячи із необхідності застосування різних
доз препаратів (від 0,02 до 4,0 мкг для каї3
нової кислоти та від 100,0 до 3,000 МО для
пеніциліну) в об’ємі 10 мкл 0,9% розчину
NaCL, який вводили на протязі 10315 с за
допомогою мікроінєктора “Hamilton” (“SGE”,
Австралія). Після мікроінєкції тварин спос3
тергіали в пластмасових камерах протягом
30 хв.
До складу кетогенної дієти входило
80% ліпідів, а також 3,3% вуглеводів та 16,7
% білків [7]. На вказаній дієті щурів утриму3
вали на протязі 4 тижнів починаючи з момен3
ту відтворення моделі хронічного стресу.
ПТФ(«Sigma Aldrich Rus», Москва) застосо3
вували за 30 хв до введення епілептогену в
дозі 100,0 мг/кг, в/очер, а також в дозі 25,0
мг/кг, в/очер щоденно протягом чотирьох3
тижневого утримання на кетогенній дієті.
Для статистичної обробки даних зас3
тосовували критерій z порівнянні двох про3
порцій за яким порівнювали число тварин в
групах з генералізованими судомними про3
явами та метод ANOVA + Newman3 Keuls тест
#*
*
#
#*@
0
0,2
0,4
0,6
0,8
1
1,2
1,4
1,6
1,8
2
I II III IV V
Рис. 1. Середньоефективна доза (ED50) каїнової кислоти, яка викликає клонічні судо-
ми за умов застосування кетогенної дієти та пентоксифілину
Позначки: по вісі абсцис - I- інтактні щури; II- стресовані щури; III- пентоксифілін
(ПТФ) (100,0 мг/кг, в/очер) IV- кетогенна дієта; V- кетогенна дієта+ ПТФ (100,0 мг/кг,
в/очер); По вісі ординат- досліджуваний показник (в мкг).
#-P<0,05- у порівнянні до групи інтактних щурів; *-P<0,05- у порівнянні до групи стре-
сованих щурів; @-P<0,05 у порівняння до групи стресованих щурів із застосуванням
кетогенної дієти (ANOVA+ Newman – Keuls).
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#2 (28), 2012
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 2 (28), 2012 г.
93
#*
#*
#*
#
0
500
1000
1500
2000
2500
3000
I II III IV V
Рис. 2. Середньоефективна доза (ED50) натрієвої солі бензілпеніциліну, яка викликає
клонічні судоми за умов застосування кетогенної дієти та пентоксифілину
Позначки: ті ж самі, що на Рис. 1.
#*
#
0
2
4
6
8
10
12
Контроль ПТФ (25,0 мг/кг) КД ПТФ (25,0 мг/кг)+КД
Рис. 3. Вплив пентоксифілін, КД- кетогенна дієта. По вісі ординат – мм 2.
#-P<0,05 у посамостійного та комбінованого застосування пентоксифіліну та кетоген-
ної дієти на виразність виразкового дефекту слизової оболонки дванадцятипалої ки-
шки.
Позначки: ПТФ- порівнянні до показника в групі контролю *-P<0,05 у порівнянні до по-
казника в групі щурів із застосуванням КД (ANOVA + Newman-Keuls тест)
для решти досліджуваних показників.
Результати дослідження та їх обгово'
рення
Середньоефективна доза (ED
50
) КК,
яка викликала клонічні судоми у половини
інтактних щурів склала 0,42 + 0,10 мкг. Дос3
ліджуваний показник у щурів, які перенесли
стрес зменшувався у порівняні до інтактних
щурів на 41,2% (P<0,05) (Рис. 1). Відтворен3
ня стресу на тлі одноразового застосування
пнетоксифілину (ПТФ) (100,0 мг/кг, в/очер)
не викликало змін дози КК, ефективної щодо
виникнення КС у половини експерименталь3
них тварин – показник склав 0,39+ 0,09 мкг
(P>0,05). В той же час, визначення показни3
ка ED
50
на тлі застосуван3
ня КД показало його
підвищення в 1,5 разу у
порівняні до інтактних
щурів та в 2,55 разу у по3
рівняні до показника,
який було визначено у
щурів за умов стресорної
реакції (P<0,05) (Рис. 1).
Застосування ПТФ (100,0
мг/кг, в/очер) на тлі КД
викликало підвищення
с ер е днь о ефе кт и в но ї
дози КК, яка викликала
КС у половини експери3
ментальних щурів до
1,51+ 0,27 мкг, що пере3
вищувало відповідні по3
казники в інших групах і,
зокрема, цей показник
був більшим, ніж в групі із
застосуванням однієї КД
в 2,4 разу (P<0,05) (Рис.
1).
Визначення серед3
ньоефективної дози пен3
іциліну, яка викликала
клонічні судоми у полови3
ни інтактних щурів (ED
50
)
показало, що її величина
склала 236,0 + 17,5 МО
(Рис. 2). На тлі впливу
стресорного чинника
досліджуваний показник
знижувався в 1,57 разу
(P<0,05). Стресорна ре3
акція на тлі застосування
ПТФ (100,0 мг/кг, в/очер)
супроводжувався підви3
щенням середньоефек3
тивної дози пеніциліну – в
1,65 разу у порівнянні до
інтактних щурів та в 2,6
разу у порівнянні до по3
казника у стресованих щурів за відсутності
лікування (P<0,05).
ED
50
на тлі застосування кетогенна
дієта з наступним стресом була вищою, ніж
у інтактних та стрсованих щурів відповідно в
6,4 та в 10,1 разу (P<0,05). Крім того цей
показник перевищував такий, який спостер3
ігався за умов застосування ПТФ у стресо3
ваних щурів в 3,9 разу (P<0,05). Середньое3
фективна доза пеніциліну, яка визначалася
у стресованих щурів на тлі застосування ке3
тогенної дієти та ПТФ (100,0 мг/кг, в/очер)
була вищою, ніж у інтактних щурів в 9,4 разу
та перевищувала таку, яка мала місце на тлі
застосування одного ПТФ та кетогенної дієти
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 2 (28), 2012 г.
94
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#2 (28), 2012
відповідно в 5,7 разу (P<0,05) та в 1,46 разу
(P>0,05) (Рис. 2).
Виразкові ураження ДПК визначались
у всіх щурів групи контролю (хронічний стре3
сорний вплив), а їх площа склала 8,5+ 0,3
мм2 (Рис. 3). В той же час, відтворення хро3
нічного стресу на тлі застосування ПТФ (25,0
мг/кг, в/очер) супроводжувалось виникнен3
ням виразок ДПК у 8 із 10 щурів, а їх площа
склала 7,1+ 0,3 мм2 (P>0,05). За умови ут3
римування щурів на КД та паралельного
відтворення хронічного стресу виразки вини3
кали у 5 із 11 щурів, а їх площа склала 2,7+
0,4 мм2 (P<0,05) (Рис. 3). Застосування ПТФ
(25,0 мг/кг, в/очер) на тлі утримування щурів
на КД та відтворенні стресу попереджало
виникнення виразкових змін слизової обо3
лонки ДПК (P<0,05) (Рис. 3).
Таким чином, результати дійсного дос3
лідження свідчать про те, що під впливом
хронічного стресорного чинника – імобіліза3
ційно – елеткробольового впливу у щурів
виникає виразкове ураження слизової обо3
лонки ДПК, що є характерним для стресор3
ної реакції, а також спостерігається патоло3
гічне посилення збудливості головного моз3
ку. Причому йдеться про підвищення чутли3
вості до впливу епілептогенів з різним меха3
нізмом дії 3 каїнової кислоти, яка є агоністом
рецепторів збуджуючих амінокислот та на3
трієвої солі бензілпеніциліну, який порушує
ГАМКергічне гальмування [2]. Таким чином,
формування підвищеної чутливості мозку до
впливу епілептогенів є неспецифічним і може
відображувати комплексність патогенетич3
них механізмів формування функціональних
стрес3 індукованих порушень з боку утворень
нервової системи. При цьому слід зазначи3
ти, що ефективність застосування ПТФ, який
гальмує активність системи прозапальних
цитокинів, свідчить про патогенетичну роль
цих факторів як у виникненні виразкових ура3
жень ДПК, так і у механізмах формування па3
тологічного посилення збудливості структур
головного мозку [1, 2, 5]. Причому, посиле3
на продукція інтерлейкину313бета а також
фактору некрозу пухлин3альфа є характер3
ною для розвитку стресу і здатна посилюва3
ти його прояви за рахунок збудження гіпо3
таламо3 гіпофізарно3 наднирникової вісі [1].
В свою чергу, для дії прозапальних цитокинів
характерним є посилення процесів перекис3
ного окиснення ліпідів, виснаження систем
антиоксидантного захисту [3].
Виразний стрес3 протекторний пози3
тивний вплив КД, встановлений в даній ро3
боті, може бути реалізованим за рахунок
збільшення тонусу ГАМКергічної гальмівної
системи, антиоксидантного потенціалу, в
тому числі як за рахунок продукції оксиду
азоту, так і шляхом пригнічення впливу збуд3
жуючих амінокислот [7].
Слід також підкреслити, що стрес –
протекторний ефект сумісного застосуван3
ня КД та ПТФ є більш виразним, ніж на тлі
окремого використання вказаних факторів.
Подібне посилення ефективності КД під
впливом ПТФ також може свідчити про те,
що за умов однієї КД ступінь зниження тону3
су системи прозапальних цитокинів не є
достатньо зниженою і під впливом ПТФ
відбувається додаткове пригнічення функц3
іональної активності прозапальних цито3
кинів.
Висновки
1. Застосування хронічного імобілізаційно3
го електробольового стресу супровод3
жується утворенням виразок дванадця3
типалої кишки та збільшенням судомної
готовності щурів до епілептогенних
впливів каїнової кислоти та натрієвої
солі бензилпеніциліну.
2. Утримання експериментальних щурів на
кетогенній дієті попереджає формуван3
ня стрес3 викликаних порушень з боку
слизової оболонки ДПК та збудливості
головного мозку.
3. Застосування пентоксифілину (25,0 мг/
кг, в/очер) та кетогенної дієти супровод3
жується виникненням потенційованого
стрес3 протекторного впливу.
Література
1. Моделирование и механизмы подавле3
ния экспериментального эпилептичес3
кого синдрома/ Л.С.Годлевский, Е.В.Ко3
болев, В.Ф.Мустяца, Г.А.Дроздова //
Одесса: КП ОГТ.3 2010.3 350 с.
2. Шандра А.А. Киндлинг и эпилептическая
активность/ А.А.Шандра, Л.С.Годлевс3
кий, А.И.Брусенцов // Одесса: Астро3
принт.31999.3 272 с.
3. Effects of pentoxifylline on TNF3±
production by peripheral blood
mononuclear cells in patients with
nonalcoholic steatohepatitis/ D.G.Duman,
F.Ozdemir, E.Birben, et al.// Digestive
Diseases and Sciences.3 2007.3 Vol.52,
N10.3 P.252032524.
4. Paxinos G, Watson C: The Rat Brain in
Stereotaxic Coordinates. Academic Press
Inc., Sydney, 1998.3 250 рр.
5. Ramakrishnan K., Salinas R.C. Peptic ulcer
disease/ K.Ramakrishnan, R.C. Salinas //
Am. Fam. Physician.3 2007.3 Vol. 76, N7.3
P. 100531012.
6. Szabo S. Structure3 activity relations
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#2 (28), 2012
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 2 (28), 2012 г.
95
УДК 577.128:612.12:615.9:546.81:636.028*055.26
ВПЛИВ МАКРОДИСПЕРСНОЇ ТА НАНОФОРМИ СВИНЦЮ НА
НАКОПИЧЕННЯ ЙОГО В ОРГАНІЗМІ
Лазаренко І.А.
Національний університет біоресурсів і природокористування України,
м. Київ; е*mail: ilazarenko2009@yandex.ru
Проведено дослідження накопичення макродисперсної та наноформи свинцю в ле3
генях, серці та мозку щурів. Виявлено, що наночастинки свинцю накопичуються в меншій
кількості в порівнянні зі свинцем у формі макроскопічних дисперсій.
Ключові слова: макродисперсна форма свинцю, наноформа свинцю, легені, серце,
мозок.
Впервые поступила в редакцию 07.09.2011 г.
Рекомендована к печати на заседании
редакционной коллегии после рецензирования
between alkyl nucleophilic chemicals
saucing duodenal ulcer and adrenocortical
necrosis/ S.Szabo, E.S.Reynolds,
S.H.Unger // J.Pharmcaol. Exp. Ther.,
1982.3 Vol. 223.3 P. 68376.
7. The ketogenic diet: from molecular
mechanisms to clinical effects/ J.Freeman,
P.Veggiotti, G.Lanzi, et al.// Epilepsy Res.3
2006.3 Vol.68.3 P.145–180.
Резюме
ПРОТЕКТОРНЫЙ ЭФФЕКТ КЕТОГЕННОЙ
ДИЕТЫ И ПЕНТОКСИФИЛЛИНА В
ОТНОШЕНИЯХ ВЫЗВАННЫХ
ХРОНИЧЕСКИЙ СТРЕСС НАРУШЕНИЙ
ВОЗБУДИМОСТЬ МОЗГА И
ЖЕЛУДОЧНО3КИШЕЧНОГО ТРАКТА
Годлевский Л.С., Полясный В.А., Антонян
И.С.
Хронический стресс, вызванный еже3
суточнй иммобилизацией и элек3роболевым
раздражением у крыс, сопровождался сни3
жением средне3эффективных доз каиновой
кислоты и пенициллина (ED
50
) соответствен3
но на 41,2 и на 36,4% (P <0,05). Совместное
применение кетогенной диеты и ПТФ (100,0
мг / кг в/б) сопровождается повышением
ED
50
эпилептогенов по сравнению с показа3
телем у интактных крыс в 3,6 и в 9,4 раза со3
ответственно. Выраженность эффекта была
выше, чем при раздельном применении КД
и ПТФ. Усиленный протекторний эффект КД
и ПТФ наблюдался в отношении предупреж3
дения обусловленных стрессом язв двенад3
цатиперстной кишки.
Ключевые слова: имобилизационный
электроболевой стресс, судорожная го*
товность мозга, язва двенадцатиперстной
кишки, кетогенная диета, пентоксифиллин.
Summary
PROTECTIVE EFFECT OF KETOGENIC DIET
AND PENTOXYPHYLLINE UPON CHRONIC
STRESS – INDUCED BRAIN EXCITABILITY
AND DETERIORATION OF GUT FUNCTION
Godlevsky L.S., Polyasny V.A.,
Antonyan I.S.
Chronic stress which was induced via
immobilization and electric painful stimuli
delivered during four weeks was followed by the
decrease of effective dosages of kainic acid and
penicillin (ED
50
) by 41,2 and 36,4%
correspondently (P<0,05). Combined usage of
ketogenic diet (KD) and pentoxyphyllin (PTPh)
(100,0 mg/kg i.p.) was followed by the increase
of (ED
50
of epileptogens when compared with
the proper indices in intact rats by 3,6 and 9,4
times correspondently. In case of combined
usage of KD and PTPh was more pronounced
than after separate effects of mentioned
factors. Strong stress3 protection was also seen
with respect of stress3 induced ulceration of
duodenum.
Key words: stress caused by immobilіsation
and painfull irritation, seizure susceptibility of
brain, duodenal ulcer, ketogenic diet,
pentoxyphyllin.
Вступ
Відомо, що антропогенна діяльність
супроводжується розсіюванням значної
кількості хімічних елементів залучених до
міграційного процесу. Найбільші забрудню3
вачі довкілля – солі важких металів, які ха3
рактеризуються широким спектром нега3
тивного впливу на організм тварин та лю3
дей і надходячи в організм, по3різному на3
копичуються в органах і тканинах [1].
Особливу небезпеку становлять спо3
|