Нормалізація структури циклу сон-неспання за умов експериментального атопічного дерматиту під впливом дельтарану
У щурів з експериментальним атопічним дерматитом вивчали зміни в структурі циклу сон-неспання, а також вплив на ці зміни проведеного лікування із застосуванням похідного дельта-сон індукуючого пептиду - препарату Дельтаран. Отримані дані, що свідчать про нормалізацію під впливом Дельтарана структури...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Актуальні проблеми транспортної медицини |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/139696 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Нормалізація структури циклу сон-неспання за умов експериментального атопічного дерматиту під впливом дельтарану / О.О. Шандра // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2012. — № 2 (28). — С. 113-116. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-139696 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Шандра, О.О. 2018-06-21T09:04:32Z 2018-06-21T09:04:32Z 2012 Нормалізація структури циклу сон-неспання за умов експериментального атопічного дерматиту під впливом дельтарану / О.О. Шандра // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2012. — № 2 (28). — С. 113-116. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1818-9385 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/139696 616.53-002.61 У щурів з експериментальним атопічним дерматитом вивчали зміни в структурі циклу сон-неспання, а також вплив на ці зміни проведеного лікування із застосуванням похідного дельта-сон індукуючого пептиду - препарату Дельтаран. Отримані дані, що свідчать про нормалізацію під впливом Дельтарана структури циклу сон-неспання, показують доцільність тестування ефектів даної речовини в умовах модельної патології. У крыс с экспериментальным атопическим дерматитом изучали изменения в структуре цикла сон-бодрствование, а также влияние на эти изменения проводимого лечения с применением производного дельта-сон индуцирующего пептида – препарата дельтаран. Полученные данные, свидетельствующие о нормализации под влиянием дельтарана структуры цикла сонбодрствование, показывают целесообразность тестирования эффектов данного вещества в условиях модельной патологии. Sleep-wakefulness cycle structure and its modulation under the performed treatment using delta-sleep inducing peptide derivative deltaran were studied in rats with experimental atopic dermatitis. The data obtained revealed sleep-wakefulness cycle structure normalization under deltaran influence show perspectives of this substance effects testing in conditions of model pathology. uk Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України Актуальні проблеми транспортної медицини Экспериментальные исследования Нормалізація структури циклу сон-неспання за умов експериментального атопічного дерматиту під впливом дельтарану Нормализация струкутры сон-бодрствование в условиях экспериментального атопического дерматита под влиянием дельтарана Deltaran normalizes sleep-wakefulness structure in conditions of experimental atopic dermatitis Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Нормалізація структури циклу сон-неспання за умов експериментального атопічного дерматиту під впливом дельтарану |
| spellingShingle |
Нормалізація структури циклу сон-неспання за умов експериментального атопічного дерматиту під впливом дельтарану Шандра, О.О. Экспериментальные исследования |
| title_short |
Нормалізація структури циклу сон-неспання за умов експериментального атопічного дерматиту під впливом дельтарану |
| title_full |
Нормалізація структури циклу сон-неспання за умов експериментального атопічного дерматиту під впливом дельтарану |
| title_fullStr |
Нормалізація структури циклу сон-неспання за умов експериментального атопічного дерматиту під впливом дельтарану |
| title_full_unstemmed |
Нормалізація структури циклу сон-неспання за умов експериментального атопічного дерматиту під впливом дельтарану |
| title_sort |
нормалізація структури циклу сон-неспання за умов експериментального атопічного дерматиту під впливом дельтарану |
| author |
Шандра, О.О. |
| author_facet |
Шандра, О.О. |
| topic |
Экспериментальные исследования |
| topic_facet |
Экспериментальные исследования |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Актуальні проблеми транспортної медицини |
| publisher |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Нормализация струкутры сон-бодрствование в условиях экспериментального атопического дерматита под влиянием дельтарана Deltaran normalizes sleep-wakefulness structure in conditions of experimental atopic dermatitis |
| description |
У щурів з експериментальним атопічним дерматитом вивчали зміни в структурі циклу сон-неспання, а також вплив на ці зміни проведеного лікування із застосуванням похідного дельта-сон індукуючого пептиду - препарату Дельтаран. Отримані дані, що свідчать про нормалізацію під впливом Дельтарана структури циклу сон-неспання, показують доцільність тестування ефектів даної речовини в умовах модельної патології.
У крыс с экспериментальным атопическим дерматитом изучали изменения в структуре цикла сон-бодрствование, а также влияние на эти изменения проводимого лечения с применением производного дельта-сон индуцирующего пептида – препарата дельтаран. Полученные данные, свидетельствующие о нормализации под влиянием дельтарана структуры цикла сонбодрствование, показывают целесообразность тестирования эффектов данного вещества в условиях модельной патологии.
Sleep-wakefulness cycle structure and its modulation under the performed treatment using delta-sleep inducing peptide derivative deltaran were studied in rats with experimental atopic dermatitis. The data obtained revealed sleep-wakefulness cycle structure normalization under deltaran influence show perspectives of this substance effects testing in conditions of model pathology.
|
| issn |
1818-9385 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/139696 |
| citation_txt |
Нормалізація структури циклу сон-неспання за умов експериментального атопічного дерматиту під впливом дельтарану / О.О. Шандра // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2012. — № 2 (28). — С. 113-116. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT šandraoo normalízacíâstrukturiciklusonnespannâzaumoveksperimentalʹnogoatopíčnogodermatitupídvplivomdelʹtaranu AT šandraoo normalizaciâstrukutrysonbodrstvovanievusloviâhéksperimentalʹnogoatopičeskogodermatitapodvliâniemdelʹtarana AT šandraoo deltarannormalizessleepwakefulnessstructureinconditionsofexperimentalatopicdermatitis |
| first_indexed |
2025-11-24T15:49:10Z |
| last_indexed |
2025-11-24T15:49:10Z |
| _version_ |
1850848873467084800 |
| fulltext |
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#2 (28), 2012
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 2 (28), 2012 г.
113
Впервые поступила в редакцию 28.03.2012 г.
Рекомендована к печати на заседании
редакционной коллегии после рецензирования
УДК 616.53*002.61
НОРМАЛІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ ЦИКЛУ СОН'НЕСПАННЯ ЗА УМОВ
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО АТОПІЧНОГО ДЕРМАТИТУ ПІД
ВПЛИВОМ ДЕЛЬТАРАНУ
Шандра О.О.
Одеський національний медичний університет
У щурів з експериментальним атопічним дерматитом вивчали зміни в структурі циклу
сон3неспання, а також вплив на ці зміни проведеного лікування із застосуванням похідно3
го дельта3сон індукуючого пептиду 3 препарату Дельтаран. Отримані дані, що свідчать про
нормалізацію під впливом Дельтарана структури циклу сон3неспання, показують
доцільність тестування ефектів даної речовини в умовах модельної патології.
Ключові слова: атопічний дерматит, цикл сон*неспання, повільно*хвильовий сон, пара*
доксальний сон, Дельтаран.
Актуальность теми
Атопічний дерматит (АД) посідає одне
із провідних місць серед алергічних захво3
рювань у дітей та дорослих [1, 2]. Захво3
рювання характеризується клінічним пол3
іморфізмом, стадійним перебігом та роз3
витком супутніх патологічних порушень в
багатьох системах організму. АД є не лише
місцевим захворюванням шкіри, але й та3
ким захворюванням, якому властиві значні
розлади, які спричиняють виражені персо3
нальні., соціальні та фінансові наслідки для
хворих та суспільства взагалі. АД є хроніч3
ним імунозалежним захворюванням шкіри,
яке характеризується генетичною схильні3
стю, наявністю ексудативних або ліхеноїд3
них висипань, підвищенням рівня сироват3
кового IgE, гіперчутливістю до специфічних
(алергенних) і неспецифічних подразників,
нов брюшной полости / И. И. Пикиреня.
– Минск : БелМАПО. 32005. 330 c.
9. Antidiabetogenic effect of pentoxifylline is
associated with systemic and target tissue
modulation of cytokines and nitric oxide
production / [Stosic3Grujicic S., Maksimovic
D., Badovinac V. et al.] // J. Autoimmun. –
2001. –Vol.16, N1. –P.47358.
Резюме
БЛОКАДА СИНТЕЗУ ОКСИДА АЗОТА
УГНЕТАЕТ ИЗБЫТОЧНОЕ
КОЛЛАГЕНООБРАЗОВАНИЕ ПРИ
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ СПАЕЧНОЙ
БОЛЕЗНИ
Вансович В.Е., Новиков Д.В.
Представлены результаты исследова3
ний, посвященные выяснению эффективно3
сти синтеза оксида азота на активность про3
теолитических ферментов при спаечной бо3
лезни у крыс. Показано, что в условиях бло3
кады синтеза оксида применением NG3нит3
ро3L3аргинина, пентоксифилина и липоевой
кислоты азота через 2 часа с момента вос3
произведения спаечной болезни восстанав3
ливается протеолитическая активность кро3
ви. Полученные результаты показывают па3
тогенетическое значения активации синтеза
оксида азота и системы протеолиза при спа3
ечной болезни, а также являются экспери3
ментальным обоснованием целесоообразно3
сти клинического тестирования противоспа3
ечной активности веществ, блокирующих
синтез оксида азота.
Ключевые слова: спаечная болезнь, проте*
олиз, оксид азота, пентоксифилин, лпиое*
вая кислота
Summary
NITRIC OXIDE SYNTHESIS SUPRESSES
EXCESSIVE COLLAGEN FORMATION IN
CONDITIONS OF EXPERIMENTAL
ADHESIONS
Vansovich V.Ye., Novikov D.V.
Experimental data are given devoted to
nitric oxide synthesis suppression influence on
proteolytic enzymes activity in conditions of
experimental adhesions in rats. NG3nitro3L3
arginine together with pentoxifylline and lipoic
acid normalized blood proteolytic activity 2 hrs
after experimental adhesions induction. The data
obtained showed pathogenetic importance of
both nitric oxide synthesis and proteolytic system
activation in case of adhesions. They might serve
as the experimental background for NO3
suppressing compounds antiadhesive activity.
Key words: adhesion, proteolysis, nitric oxide,
pentoxifylline, lipoic acid
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 2 (28), 2012 г.
114
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#2 (28), 2012
рецидивуючим перебігом, віковими особ3
ливостями клінічних проявів [234].
Відомими є порушення з боку нерво3
вої системи в механізмах розвитку та
клінічних проявах АД. Це підтверджується
тим, що при фармакотерапії захворюван3
ня лікарські сполуки впливають на реак3
тивність ЦНС, пригнічують збудливість го3
ловного мозку, спричиняють розвиток сон3
ливості та ін. [5, 6]. Мета роботи – досл3
ідження впливу похідного дельта3сон інду3
кую чого пептиду – препарату «Дельтаран»
3 на структуру циклу сон3неспання в щурів
із АД.
Матеріал та методи дослідження
Досліди були проведені за умов хро3
нічного експерименту на щурах3самцях лінії
Вістар. З тваринами працювали дотриму3
ючись загальноприйнятих вимог по прове3
денню лабораторних та інших дослідів за
участю тварин. Методи знеболення та поз3
бавлення життя тварин за дослідних умов
були такими, які узгоджуються з “Правила3
ми виконання робіт з використанням екс3
периментальних тварин”, затвердженими
наказом МОЗ України.
Для відтворення експериментально3
го АД (ЕАД) тварин сенсибілізували за ме3
тодом, викладеному в роботі Рабена А. С.
та співавт. [7]. В якості алергену викорис3
тали 0,25% розчин біхромату калію. Дозво3
ляючу дозу алергену наносили на 21 добу
від початку сенсибілізації. Оцінювали
тяжкість дерматиту, вимірювали величину
шкірної складки.
Виділяли три групи тварин – конт3
рольні щури (n = 7), щури із ЕАД без ліку3
вання (n = 15) та щури із ЕАД, яким з ліку3
вальною метою в/очер вводили дельтаран
дозою 0.1 мг/кг (n = 15).
Цикли сон3неспання досліджували в
один і той же світлий час доби (з 12.00 до
16.00 год) упродовж 43год. безперервного
періоду спостережень. Через 24 год з мо3
менту нанесення дозволяючої дози алер3
гену тварин розміщували в клітині з пост3
ійним рівнем освітлення і проводили реє3
страцію ЕЕГ, яку аналізували кожні 50 с. При
обробці інформації враховували такі пара3
метри циклу: загальний термін поведінко3
вого неспання, загальну тривалість сну,
абсолютний термін тривалості поверхнево3
го і глибокого повільнохвильового сну
(ПХС), а також парадоксального сну (ПС).
Дві стадії ПХС (поверхневий та глибокий
визначали у відповідності до методу [8, 9].
Реєстрацію ЕЕГ проводили на електроінце3
фалографі DX35000 PRACTIC (Харків, Украї3
на).
Отримані дані обчислювали статис3
тично із застосуванням параметричних
критеріїв. p < 0,05 обирали як критерій
вірогідності.
Результати та їх обговорення
Помірну гіперемію були відзначено в
ділянці аплікації алергену, починаючи з 5
доби досліду. У цей період товщина шкірної
складки збільшувалася в 1,8 разів порівня3
но з початковим значенням (p < 0,05). Ви3
сока вираженість місцевих запальних про3
явів відзначалася на 153у добу з моменту
початку нашкірних аплікацій алергену, коли
у тварин починали виникати ерозивно3ви3
разкові зміни, які впродовж подальших п’я3
ти аплікацій розвивалися у виражені
інфільтративно3виразкові форми. У цей
період товщина шкірної складки зростала
в 2 рази порівняно з початковим значенням
цього показника (p < 0,05).
Під впливом лікування із застосуван3
ням дельтарану на 53й добі досліду товщи3
на шкірної складки дорівнювала в середнь3
ому 6,6 ± 0,9 мм, що не розрізнялося сут3
тєво із відповідним показником у щурів з АД
без лікування. Починаючи з 15 діб досліду
величина шуканого показника дорівнювала
5,1 ± 0,4 мм, що не відрізнялось від таких
показників в контрольній групі щурів (p <
0,05).
У щурів з АД тривалість періоду не3
спання зростала на 33% порівняно з ана3
логічним показникам у інтактних тварин (p
< 0,05). Зростала також тривалість фази
поверхневого ПХС 3 в 1,85 разу порівняно
з такою при контрольних спостереженнях
(p < 0,05), на 19,5 % знижувалася три3
валість фази глибокого ПХС (p < 0,05). При
цьому тривалість фази ПС становила 7,0%,
що було в 1,84 разу менше порівняно з
відповідним показником у інтактних щурів
(p < 0,05).
Під впливом дельтарану відзначала3
ся нормалізація структури циклу сон3не3
спання, а саме: тривалість періоду неспан3
ня коротшала на 21% в порівнянні з відпо3
відним показником у щурів з АД без ліку3
вання (p < 0,05). Тривалість фази поверх3
невого ПХС зменшилася на 57% (p < 0,01),
а глибокої фази ПХС 3 зросла на 4% (p <
0,05). Відмічено збільшення (у 1,5 рази, p
< 0,05) тривалості фази ПС.
Таким чином, за умов розвитку ЕАД в
щурів відбувається зміна реактивності ней3
рональных структур мозку, що проявляєть3
ся в характерних порушеннях циклу сон3
неспання. Відмічене проявлялося переваж3
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#2 (28), 2012
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 2 (28), 2012 г.
115
ним подовженням періоду неспання, а та3
кож періоду поверхневого ПХС. Коротша3
ли також фази глибокого ПХС і ПС. Такий
характер змін структури сна може свідчити
про те, що формування проявів ЕАД супро3
воджується розвитком виражених змін з
боку головного мозку, які торкаються ме3
ханізмів регуляції циркадіанних ритмів.
Отримані результати свідчать також
про те, що зареєстровані порушення в
структурі циклу сон3неспання в тварин із
ЕАД можуть бути усунені під впливом зас3
тосування дельтарану, для якого показани3
ми є нейротропні, а також протистресорні,
антиішемічні, репаративні та мебраноста3
білізуючі ефекти [10312].
Отже, відновлення принаймні трива3
лості стадії ПС внаслідок проведеного ліку3
вання із застосуванням дельтарану щурам
із АД свідчить про усунення стрес3спричи3
неного патофізіологічного компоненту
формування АД в щурів.
Результати дослідів свідчать про
доцільність проведення подальших дослідів
стосовно вивчення захисних ефектів дель3
тарану за умов ЕАД.
Висновки
1. Повторні аплікації біхромату калію на
шкіру тварин супроводжуються розвит3
ком запальних алергічних змін в ділянці
аплікації тяжкістю в середньому в 435
балів. При цьому відбувається
збільшення товщини шкірної складки в
2 рази.
2. Формування АД супроводжується
змінами з боку циклу сон3неспання у
вигляді збільшення тривалості неспан3
ня, фази поверхневого повільнохвиль3
ового сну та скорочення тривалості
фаз глибокого повільнохвильового сну.
3. Зареєстровані порушення в структурі
циклу сон3неспання в тварин із ЕАД
можуть бути усунені під впливом зас3
тосування дельтарану.
4. Отримані дані свідчать про доцільність
проведення подальших дослідів сто3
совно вивчення захисних ефектів дель3
тарану за умов ЕАД.
Література
1. Bergstrom K. G. Truth or fiction: risk
factors for childhood atopic dermatitis /
K. G. Bergstrom // J. Drugs Dermatol. –
2012. – Vol. 11, N 1. – P. 126 3 128.
2. Rice3Induced Anaphylaxis: IgE3Mediated
Allergy against a 563kDa Glycoprotein /
[Trcka J., Schдd S. G., Scheurer S. et al.]
// Int. Arch Allergy Immunol. – 2011. –
Vol. 158, N 1. – P. 9 – 17.
3. Predictors of clinical success in a
multidisciplinary model of atopic
dermatitis treatment / [Chou J. S.,
Lebovidge J., Timmons K. et al.] // Allergy
Asthma Proc. – 2011. – Vol. 32, N 5. – P.
377 3 383.
4. Quality of life measures in Italian Children
with Atopic Dermatitis and their families /
[Monti F., Agostini F., Gobbi F. et al.] //
Ital. J. Pediatr. – 2011. – Vol. 37, N 1. –
P. 59361.
5. Никифоров А.С. Клиническая невроло3
гия / А.С. Никифоров, А.Н. Коновалов,
Е.И. Гусев. – [Учебник. В 3 томах]. 3 Т.II.
3 М. : Медицина, 2002. — 792 с.
6. Davies R. J. Antihistamines: topical is oral
administration / R. J. Davies, А. С.
Bagnal, R. N. McCabe // Clin. Exp.
Allergy. – 1996. – Vol. 3. – P. 11–17.
7. Рабен А. С. Экспериментальный аллер3
гический контактный дерматит / А. С.
Рабен, О. Г. Алексеева, Л. А. Дуева. –
М. : Медицина, 1970. – 190 с.
8. Лебедюк М.Н. Особенности цикла бод3
рствование – сон у крыс с моделируе3
мым контактным дерматитом / М. Н.
Лебедюк, А. А. Шандра // Інтегративна
Антропологія. – 2010. 3 №2 (16). – С.
58362.
9. Шандра А. А. Киндлинг и эпилептичес3
кая активность / А. А. Шандра, Л. С.
Годлевский, А. И. Брусенцов. – Одесса
: Астропринт, 1999. – 270 с.
10. Конорова И. Л. Дельтаран предотвра3
щает побочные эффекты эмоциональ3
ного стресса при ишемии мозга у
мало3резистентных животных / И. Л.
Конорова, И. В. Ганнушкина, Е. В. Коп3
лик, А. Л. Антелава // Бюлл. эксперим.
биол. мед. – 2006. – Т.141, №5. – С.
5643566.
11. Михалева И. И. Взаимодействия дель3
та3сон индуцирующего пептида и его
аналогов с клеточными мебранами:
структурно3функциональный анализ /
И. И. Михалева, Г. И. Рихирева, И. А.
Прудченко, И. Н. Голубев // Биоорг.
химия. – 2006. – Т.32, №2. – С. 1763182.
12. Kovalzon V. M. Delta sleep3inducing
peptide (DSIP): a still unresolved riddle /
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 2 (28), 2012 г.
116
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#2 (28), 2012
V. M. Kovalzon, T. V. Strekalova // J.
Neurochem. – 2006. – Vol.97, N2. – P.
3033309.
Резюме
НОРМАЛИЗАЦИЯ СТРУКУТРЫ СОН3
БОДРСТВОВАНИЕ В УСЛОВИЯХ
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО
АТОПИЧЕСКОГО ДЕРМАТИТА ПОД
ВЛИЯНИЕМ ДЕЛЬТАРАНА
Шандра А.А.
У крыс с экспериментальным атопи3
ческим дерматитом изучали изменения в
структуре цикла сон3бодрствование, а так3
же влияние на эти изменения проводимо3
го лечения с применением производного
дельта3сон индуцирующего пептида – пре3
парата дельтаран. Полученные данные,
свидетельствующие о нормализации под
влиянием дельтарана структуры цикла сон3
бодрствование, показывают целесообраз3
ность тестирования эффектов данного ве3
щества в условиях модельной патологии.
Ключевые слова: атопический дерматит,
Впервые поступила в редакцию 28.03.2012 г.
Рекомендована к печати на заседании
редакционной коллегии после рецензирования
цикл сон*бодрствование, медленно*волно*
вой сон, парадоксальный сон, дельтаран.
Summary
DELTARAN NORMALIZES SLEEP3
WAKEFULNESS STRUCTURE IN
CONDITIONS OF EXPERIMENTAL ATOPIC
DERMATITIS
Shandra A.A.
Sleep3wakefulness cycle structure and
its modulation under the performed treatment
using delta3sleep inducing peptide derivative
deltaran were studied in rats with experimental
atopic dermatitis. The data obtained revealed
sleep3wakefulness cycle structure
normalization under deltaran influence show
perspectives of this substance effects testing
in conditions of model pathology.
Key words: atopic dermatitis, sleep*
wakefulness cycle, slow*wave sleep,
paradoxical sleep, deltaran.
УДК: 616.12*008.331.1+543.272.55:576.311.347
ВЛИЯНИЕ СЕРОВОДОРОДА НА ФУНКЦИОНИРОВАНИЕ
МИТОХОНДРИЙ СЕРДЦА СПОНТАННО ГИПЕРТЕНЗИВНЫХ
КРЫС
Дорофеева Н.А., Сагач В.Ф.
Институт физиологии им. О.О. Богомольца НАН Украины
С целью изучения влияния сероводорода на эффективность дыхания и окислитель3
ного фосфориллирования митохондрий сердца, проведены экспериментальные иссле3
дования на 16 спонтанно гипертензивных крысах и 16 крысах контрольной группы. Выяв3
лено, что выраженность реакции митохондриального дыхания при действии сероводоро3
да у спонтанно гипертензивных крыс была ниже, чем в контрольной группе. Влияние
сероводорода при введении in vivo невелировало разницу между показателями митохон3
дриального дыхания у крыс со спонтанной гипертензией и контрольной группой.
Ключевые слова: сероводород, артериальная гипертензия, митохондрии.
В настоящее время ряд авторов счи3
тают, что причины возникновения артери3
альной гипертензии нужно искать на уров3
не функционирования мембран митохонд3
рий, а также действия газовых трансмит3
теров [2, 5].
Недавно к числу газовых трансмите3
ров был отнесен эндогенно синтезируемый
сероводород (H
2
S). Этот газ был признан
важной сигнальной молекулой в сердечно3
сосудистой системе. Показано, его суще3
ственное влияние на сосудистый тонус [3,
6]. Однако, роль сероводорода в развитии
гипертензии не изучена. Поэтому мы ис3
следовали влияние H
2
S на фунционирова3
ние митохондрий сердца в здоровом орга3
низме и при артериальной гипертензии.
Целью данной работы явилось изу3
|