Сочетанное применение аналогов естественного простагландина Е1, ингибиторов протеолиза и антиоксидантов для медикаментозной коррекции эспериментального реперфузионного синдрома

Развитие реперфузионного синдрома сопровождается усилением протеолитической активности, угнетением активности ингибиторов протеиназ, повышением уровня основных провоспалительных цитокинов сыворотки крови, максимально выраженными через 12 часов после реперфузии. Сочетанное применение ан...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Актуальні проблеми транспортної медицини
Datum:2013
Hauptverfasser: Федосов, М.И., Мальченко, О.А., Кубышкин, А.В., Бабанин, А.А., Пылаева, Н.Ю.
Format: Artikel
Sprache:Russian
Veröffentlicht: Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України 2013
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/139727
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Сочетанное применение аналогов естественного простагландина Е1, ингибиторов протеолиза и антиоксидантов для медикаментозной коррекции эспериментального реперфузионного синдрома / М.И. Федосов, О.А. Мальченко, А.В. Кубышкин, А.А. Бабанин, Н.Ю. Пылаева // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2013. — № 2, т. 2 (32-II). — С. 84-90. — Бібліогр.: 15 назв. — рос.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Beschreibung
Zusammenfassung:Развитие реперфузионного синдрома сопровождается усилением протеолитической активности, угнетением активности ингибиторов протеиназ, повышением уровня основных провоспалительных цитокинов сыворотки крови, максимально выраженными через 12 часов после реперфузии. Сочетанное применение аналогов естественного простагландина Е1, ингибиторов протеолиза и антиоксидантов для медикаментозной коррекции экспериментального реперфузионного синдрома сопровождается более выраженным суммарным нижением протеолитической активности, увеличением активности ингибиторов протеиназ, снижением концентрации основных провоспалительных цитокинов сыворотки крови в сравнении с эффектами от применения только ингибиторов протеолиза и антиоксидантов. Розвиток реперфузійного синдрому супроводжується підсиленням протеолiтичної активності, пригніченням активності інгібіторів протеїназ, підвищенням рівня основних прозапальних цитокінів сироватки крові, що є максимально вираженим через 12 годин після реперфузії. Поєднане застосування аналогів природнього простагландину Е1, інгібіторів протеолізу та антиоксидантів для медикаментозної корекції експериментального реперфузійного синдрому супроводжується більш вираженим сумарним зниженням протеолітичної активності, підвищенням активності інгібіторів протеїназ, зниженням концентрації основних прозапальних цитокінів у сироватці крові в порівнянні з ефектами від застосування тільки інгібіторів протеолізу та антиоксидантів. Development of reperfusion syndrome is accompanied by increased proteolytic activity, inhibition of the activity of protease inhibitors, the rise of the major proinflammatory cytokines serum with the maximum expression at 12 hours after reperfusion. Combined use of natural analogues of prostagl andin E1, proteolysis inhibitors and antioxidants for medical correction of experimental reperfusion syndrome is accompanied by a more pronounced decrease in the total proteolytic activity, an increase in activity of proteinase inhibitors, reduced concentrations of key pro-inflammatory cytokines in the serum compared with the effects of the use of only proteolysis inhibitors and antioxidants.