Вегетативні стани в клініці гострих порушень мозкового кровообігу
В роботі представлено аналіз лікування 17 пацієнтів з хронічним вегетативним станом, котрий виник після перенесених пацієнтами гострих порушень мозкового кровообігу, які перебували на стаціонарному лікуванні в клініці нейрохірургії та неврології Військово-медичного клінічного центру Південного регіо...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Актуальні проблеми транспортної медицини |
|---|---|
| Datum: | 2016 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
2016
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/139836 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Вегетативні стани в клініці гострих порушень мозкового кровообігу / В.Й. Тещук, Н.В. Тещук // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2016. — № 4 (46). — С. 67-75. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-139836 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Тещук, В.Й. Тещук, Н.В. 2018-06-21T12:17:39Z 2018-06-21T12:17:39Z 2016 Вегетативні стани в клініці гострих порушень мозкового кровообігу / В.Й. Тещук, Н.В. Тещук // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2016. — № 4 (46). — С. 67-75. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1818-9385 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/139836 616.8-005 В роботі представлено аналіз лікування 17 пацієнтів з хронічним вегетативним станом, котрий виник після перенесених пацієнтами гострих порушень мозкового кровообігу, які перебували на стаціонарному лікуванні в клініці нейрохірургії та неврології Військово-медичного клінічного центру Південного регіону з 2000 р. до травня 2014р. Встановлено характерні патофізіологічні особливості формування хронічного вегетативного стану при гострих порушеннях мозкового кровообігу, залежність госпітальної летальності від віку померлих,та від терміну перебування на стаціонарному лікуванні. Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні механізмів розвитку хронічних вегетативних станів при гострих порушеннях мозкового кровообігу, у зіставленні патофізіологічних особливостей з клінічними проявами інсульту та можливістю попередження вітальних порушень. В работе представлен анализ госпитальной летальности пациентов с острыми нарушениями мозгового кровообращения, которые находились на стационарном лечении в клинике нейрохирургии и неврологии Военно-медицинского клинического центра Южного региона с 2000 г. до мая 2014 г. Установлено характерные патофизиологические особенности формирования хронического вегетативного состояния при острых нарушениях мозгового кровообращения, зависимость госпитальной летальности от возраста умерших, и от времени их пребывания на стационарном лечении. Перспективы дальнейших исследований заключаются в изучении механизмов развития хронических вегетативных состояний при острых нарушениях мозгового кровообращения, в сопоставлении патофизиологических особенностей с клиническими проявленими инсульта и возможностью предупреждения витальных нарушений. The paper presents an analysis of in-hospital mortality of patients with acute ischemic stroke who were hospitalized in the Clinic of Neurosurgery and Neurology of the Military Medical Clinical Centre South region from 2000 to May 2014 was established characteristic pathophysiological features of the formation of a chronic vegetative state with severe violations cerebral circulation, the dependence of hospital mortality from the age of the deceased, and the time of their stay in hospital treatment. Prospects for future research is to study the mechanisms of chronic vegetative states in acute cerebral circulatory disorders, compared with pathophysiological features of the clinical manifestations of stroke and the possibility of preventing violations vital. uk Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України Актуальні проблеми транспортної медицини Клинические аспекты медицины транспорта Вегетативні стани в клініці гострих порушень мозкового кровообігу Вегетативные состояния в клинике острых нарушений мозгового кровообращения Vegetative state in the clinic of acute cerebrovascular accident Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Вегетативні стани в клініці гострих порушень мозкового кровообігу |
| spellingShingle |
Вегетативні стани в клініці гострих порушень мозкового кровообігу Тещук, В.Й. Тещук, Н.В. Клинические аспекты медицины транспорта |
| title_short |
Вегетативні стани в клініці гострих порушень мозкового кровообігу |
| title_full |
Вегетативні стани в клініці гострих порушень мозкового кровообігу |
| title_fullStr |
Вегетативні стани в клініці гострих порушень мозкового кровообігу |
| title_full_unstemmed |
Вегетативні стани в клініці гострих порушень мозкового кровообігу |
| title_sort |
вегетативні стани в клініці гострих порушень мозкового кровообігу |
| author |
Тещук, В.Й. Тещук, Н.В. |
| author_facet |
Тещук, В.Й. Тещук, Н.В. |
| topic |
Клинические аспекты медицины транспорта |
| topic_facet |
Клинические аспекты медицины транспорта |
| publishDate |
2016 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Актуальні проблеми транспортної медицини |
| publisher |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Вегетативные состояния в клинике острых нарушений мозгового кровообращения Vegetative state in the clinic of acute cerebrovascular accident |
| description |
В роботі представлено аналіз лікування 17 пацієнтів з хронічним вегетативним станом, котрий виник після перенесених пацієнтами гострих порушень мозкового кровообігу, які перебували на стаціонарному лікуванні в клініці нейрохірургії та неврології Військово-медичного клінічного центру Південного регіону з 2000 р. до травня 2014р. Встановлено характерні патофізіологічні особливості формування хронічного вегетативного стану при гострих порушеннях мозкового кровообігу, залежність госпітальної летальності від віку померлих,та від терміну перебування на стаціонарному лікуванні. Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні механізмів розвитку хронічних вегетативних станів при гострих порушеннях мозкового кровообігу, у зіставленні патофізіологічних особливостей з клінічними проявами інсульту та можливістю попередження вітальних порушень.
В работе представлен анализ госпитальной летальности пациентов с острыми нарушениями мозгового кровообращения, которые находились на стационарном лечении в клинике нейрохирургии и неврологии Военно-медицинского клинического центра Южного региона с 2000 г. до мая 2014 г. Установлено характерные патофизиологические особенности формирования хронического вегетативного состояния при острых нарушениях мозгового кровообращения, зависимость госпитальной летальности от возраста умерших, и от времени их пребывания на стационарном лечении. Перспективы дальнейших исследований заключаются в изучении механизмов развития хронических вегетативных состояний при острых нарушениях мозгового кровообращения, в сопоставлении патофизиологических особенностей с клиническими проявленими инсульта и возможностью предупреждения витальных нарушений.
The paper presents an analysis of in-hospital mortality of patients with acute ischemic stroke who were hospitalized in the Clinic of Neurosurgery and Neurology of the Military Medical Clinical Centre South region from 2000 to May 2014 was established characteristic pathophysiological features of the formation of a chronic vegetative state with severe violations cerebral circulation, the dependence of hospital mortality from the age of the deceased, and the time of their stay in hospital treatment. Prospects for future research is to study the mechanisms of chronic vegetative states in acute cerebral circulatory disorders, compared with pathophysiological features of the clinical manifestations of stroke and the possibility of preventing violations vital.
|
| issn |
1818-9385 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/139836 |
| citation_txt |
Вегетативні стани в клініці гострих порушень мозкового кровообігу / В.Й. Тещук, Н.В. Тещук // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2016. — № 4 (46). — С. 67-75. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT teŝukvi vegetativnístanivklínícígostrihporušenʹmozkovogokrovoobígu AT teŝuknv vegetativnístanivklínícígostrihporušenʹmozkovogokrovoobígu AT teŝukvi vegetativnyesostoâniâvklinikeostryhnarušeniimozgovogokrovoobraŝeniâ AT teŝuknv vegetativnyesostoâniâvklinikeostryhnarušeniimozgovogokrovoobraŝeniâ AT teŝukvi vegetativestateintheclinicofacutecerebrovascularaccident AT teŝuknv vegetativestateintheclinicofacutecerebrovascularaccident |
| first_indexed |
2025-11-24T04:34:09Z |
| last_indexed |
2025-11-24T04:34:09Z |
| _version_ |
1850841561442549760 |
| fulltext |
��
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4 (46), 2016 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 4 (46), 2016
Summary
NEUROPHYSIOLOGICAL MECHANISMS
OF THERAPEUTIC ACTION OF THE
METHOD OF PROGRAMMABLE
(SURERVISED) SENSORY DEPRIVATION
Gоzhеnkо А.I. , Коrshnyak V.А.,
Nаsibullin B.А.
In the article there was analyzed the
role of sensory systems in human life; the
influence of sensory deprivation on the
human’s body has been showed and
examined. It was revealed that, during the
sensory deprivation the effect of
gravitational hydrostatic pressure of blood
is completely removed and the load on the
muscle-bone unit decreases, the balance
of sympathetic and parasympathetic
divisions of the autonomic nervous
system is taken place. Due to such
readjustment the production of
neurohormones is reduced and the
activity of the own therapeutic system,
which is fixed by psychotherapeutic
program is enhanced. The removal of
stress factor breaks the “vicious circle” of
the disease, that contributes to the
recovery of body’s physiological systems.
Keywords: sensory systems, sensory
derivation, the autonomic nervous
system and psychotherapeutic program.
Впервые поступила в редакцию 25.04.2016 г.
Рекомендована к печати на заседании
редакционной коллегии после рецензирования
Вступ
Щорічно гострі порушення мозко-
вого кровообігу (ГПМК) розвиваються в
0,2 % всього населення земної кулі, та
понад чим в 1 % осіб старше 65 років.
Приблизно в 1/3 випадків інсульт при-
зводить до летального закінчення.
ГПМК займають третє місце в структурі
смертності в розвинутих країнах після
ішемічної хвороби серця (ІХС) та раку.
УДК 616.8-005
ВЕГЕТАТИВНІ СТАНИ В КЛІНІЦІ ГОСТРИХ ПОРУШЕНЬ
МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ
Тещук В.Й., Тещук Н.В.
Військово-медичний клінічний центр Південного регіону, м. Одеса.
В роботі представлено аналіз лікування 17 пацієнтів з хронічним вегетативним
станом, котрий виник після перенесених пацієнтами гострих порушень мозкового
кровообігу, які перебували на стаціонарному лікуванні в клініці нейрохірургії та не-
врології Військово-медичного клінічного центру Південного регіону з 2000 р. до
травня 2014р. Встановлено характерні патофізіологічні особливості формування
хронічного вегетативного стану при гострих порушеннях мозкового кровообігу, за-
лежність госпітальної летальності від віку померлих,та від терміну перебування на
стаціонарному лікуванні. Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні
механізмів розвитку хронічних вегетативних станів при гострих порушеннях мозко-
вого кровообігу, у зіставленні патофізіологічних особливостей з клінічними проява-
ми інсульту та можливістю попередження вітальних порушень.
Ключові слова: гостре порушення мозкового кровообігу, хронічний вегетативний
стан, інсульт, госпітальна летальність.
Серед хворих, котрі вижили після інсуль-
ту, котрі складають 0,8 % всього насе-
лення, приблизно половина стійко втра-
чає працездатність, ось чому ГПМК є
основною причиною довготривалої
фізичної, когнітивної, емоціональної,
соціальної та трудової інвалідності [1]. “
Вік “ інсульту стрімко молодшає, і на сьо-
годнішній день біля 8 % випадків ГПМК
виявлено у осіб до 40 років [2]. Існуючі
��
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4 (46), 2016 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 4 (46), 2016
рекомендації, що базуються на основах
доказової медицини, не дозволяють
відповісти на широке коло клінічних за-
питань [3]. Тому кожна країна, кожна
клініка, кожне відділення повинні відпра-
цьовувати свої локальні стандарти та
протоколи ведення пацієнтів, котрі базу-
ються на положеннях рекомендацій, на
особливостях організації системи охо-
рони здоров’я (включаючи наявність та
вид страхової медицини), на особливо-
стях фінансування медичних закладів
МОУ, на власному досвіді ;виходять з
оснащення відділення, клініки ;особли-
востей госпіталізованих пацієнтів [4].
Показник смертності від судинних ура-
жень мозку є провідним у структурі за-
гальної смертності в усіх країнах, але в
країнах східної Європи значно вищий,
особливо в країнах СНД. Стандартизо-
ваний за віком і статтю показник смерт-
ності від судинних уражень мозку в Ук-
раїні перевищує такий у Франції у 5,8
разів і в 7,7 — серед населення до 65
років. Основною причиною є високі по-
казники смертності від інсульту та «інших
цереброваскулярних хвороб». Ле-
тальність від інсульту коливається від
63,5 (чоловіки, Швейцарія) до 273,4
(жінки, Росія) на 100 тис. населення. В
Україні показник значно вищий, ніж у
європейських країнах : серед чоловіків в
1,5, а в жінок — у 2 рази. Показник 30-
денної летальності становить біля 35 %,
а протягом року помирає кожен другий
хворий, при цьому з тих, хто вижив, 25-
30 % залишаються інвалідами, до трудо-
вої діяльності повертаються не більше
10-12 %, а 50 %- потребують сторон-
ньої допомоги [5]. Порівнювати ефек-
тивність стандартів, котрі використову-
ються в різноманітних клініках, по
звітності лікувальних закладів є достат-
ньо складним завданням.
Метою нашого дослідження була
порівняльна оцінка результатів лікування
хронічних вегетативних станів при гос-
трих порушеннях мозкового кровообігу,
котрі знаходились на стаціонарному ліку-
ванні у ВМКЦ ПР в період з 2000 року до
травня 2014 року включно.
Об’єкт і методи дослідження
Нами було проведено аналіз ре-
зультатів лікування хронічних вегетатив-
них станів при гострих порушеннях моз-
кового кровообігу, котрі знаходились на
стаціонарному лікуванні в неврологічно-
му відділенні з 2000 року до 2007 року,
та з 2007 року травня 2014 року в ангіо-
неврологічному відділенні клініки нейро-
хірургії та неврології Військово-медич-
ного клінічного центру (ВМКЦ) Півден-
ного регіону (ПР)у м. Одесі. Всього нами
було обстежено 17 пацієнтів (11 (64,7 %)
— чоловіків та 6 (35,3 %) — жінок) у віці
від 34 років до 69 років з ХВС на фоні
ГПМК. В той же час середній вік хворих
становив 55,6 ± 7,3 року. Число чоловіків
дещо переважало число жінок за раху-
нок специфіки відомчого лікувального
закладу. У пацієнтів з тяжким ушкоджен-
ням головного мозку, з постійною
відсутністю свідомості, але без ознак
смерті мозку (СМ) необхідна особлива
тактика. Деякі такі хворі перебували в
комі. Іноді в них відновлювався цикл сну
та бадьорості, але, хоча пацієнти періо-
дично самостійно відкривають очі, вони
не оцінюють оточуючі обставини та не
реагують на звернену до них мову. В
таких випадках говорять про вегетатив-
ний стан. Якщо вегетативний стан збе-
рігається понад один місяць, його виз-
начають, як хронічний. Такий стан
відрізняється від тривалої коми цілим
рядом ознак, однак тактика в обох ви-
падках приблизно однакова. У всіх
пацієнтів відмічалися масивні ураження
головного мозку (нейровізуалізація на
КТГМ та МРТГМ) любої етіології за дани-
ми анамнезу, як правило, це пацієнти
після перенесених гострих порушеннях
мозкового кровообігу (ГПМК). Ураження
головного мозку в двох півкулях
відмічені у всіх хворих. Всі пацієнти були
обстежені фахівцями ВМКЦ ПР, у всіх
була відмічена відсутність впливу психо-
тропних або токсичних речовин, а також
соматичних захворювань,котрі здатні
викликати пригнічення свідомості.
��
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4 (46), 2016 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 4 (46), 2016
Відмічалися періоди бадьорості та сну.
Відмічено у всіх дезорієнтацію в часі,
просторі, оточуючих обставинах та
власній особистості. Вербальний та
символічний контакт практично з усіма
пацієнтами не можливий, в кращому
випадку він був епізодичним. У всіх
пацієнтів, котрі спостерігалися у нас
відмічені реакції на больові подразнен-
ня, та синкінезії. У 9 (52,9 %) з 17
пацієнтів, котрі знаходились у нас під
спостереженням була встановлена тра-
хеостома. У всіх пацієнтів було само-
стійне дихання та серцево- судинна
діяльність (у 2 (11,8 %) відмічено
схильність до гіпотензії в середньому
100 і 60 мм рт. ст. ; у 9 (52,9 %) — нор-
мотензія 120 і 80 мм рт. ст.; у шістьох
(35,3 %) пацієнтів — незначна гіпертен-
зія до 150 і 100 мм рт.ст.). Частота сер-
цевих скорочень з тенденцією у всіх
пацієнтів до тахікардії 100 ± 12,3 уд. за
хв.. Всі пацієнти знаходились на стаціо-
нарному лікуванні у ВМКЦ ПР понад 30
діб. Хронічний вегетативний стан у на-
ших пацієнтів був наслідком супутньої
травми головного мозку у 4 (23,53 %)
пацієнтів ; порушень мозкового крово-
обігу у 5 (29,4 %) ; медикаментозної
інтоксикації у 6 (35,3 %) хворих та був
декомпенсованою стадією хронічного
дегенеративного захворювання голов-
ного мозку у 2 (11,8 %) обстежуваних.
Звичайно для обстеження даного кон-
тингенту пацієнтів необхідне детальне
неврологічне обстеження, виконане
кваліфікованим фахівцем-ангіоневроло-
гом,котрий в змозі, на відміну від інших,
встановити, чи збереглися у пацієнта
усвідомлення оточуючого світу та
здатність реагувати не тільки на просто-
му рефлекторному рівні. При прове-
денні КТГМ та МРТГМ встановлювалися
всі ураження головного мозку та його
причини. Якщо цих даних недостатньо,
застосовували ангіографію та інші мето-
ди. Щоб вдосконалитися у відсутності
покращення, необхідно тривале спосте-
реження — по крайній мірі на протязі
місяця з періодичним проведенням по-
вного неврологічного обстеження та
МРТ ГМ. Питання про хронічний вегета-
тивний стан (ХВС) розглядалося тільки
після того, як було усунуто медикамен-
тозні та токсичні впливи. Діагноз ХВС не
слід виставляти за гострого захворюван-
ня нервової системи або під час впливу
медикаментозних засобів, котрі при-
гнічують свідомість. При КТГМ та МРТ
ГМ у наших пацієнтів ми відмічали дест-
рукцію кори головного мозку в двох
півкулях, лімбічних структур та базаль-
них ядер за збереження стовбура го-
ловного мозку. При нетравматичній комі
не можливо передбачити можливість
ХВС. Однак є декілька ознак, котрі доз-
воляють вже на ранній стадії прогнозу-
вати неблагоприємне закінчення :
1. відсутність рухових реакцій при по-
ступленні, спостерігалася нами у 14
(82,35 %) пацієнтів ;
2. відсутність нормальних рухових ре-
акцій на протязі першої доби спос-
тереження у 13 (76,47 %) хворих;
3. неадекватні рухові реакції в перші
три доби, не дивлячись на пробуд-
ження вже на протязі першої доби
у 11 (64,7 %) пацієнтів;
4. збереження плаваючих рухів очей
до кінця першого тижня у 9 (52,94
%) хворих;
5. збереження коматозного стану до
кінця першого тижня у 9 (52,94 %)
хворих;
6. вегетативний стан до кінця першо-
го тижня у 9 (52,94 %) пацієнтів.
Слід відмітити, що при рівних умо-
вах шанси на відновлення при супутній
ЧМТ дещо вищі, ніж при гіпоксично-іше-
мічному ураженні. Відновлення при ХВС
спостерігається надзвичайно рідко.
Більшість пацієнтів помирає від супутніх
захворювань. Вищі психічні та соціальні
функції не відновлюються практично
ніколи.
Ведення пацієнтів з ХВС.
1. Штучне харчування необов’язкове,
оскільки наші пацієнти не відчувають
�
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4 (46), 2016 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 4 (46), 2016
ні голоду, ні насичення.
2. Рішення цього питання завжди було
узгоджене з родичами пацієнта.
3. Регулювання сечовипускання та де-
фекації необхідно для полегшення
догляду за пацієнтами. З метою нор-
малізації сечовипускання встанов-
лювали сечовипускний катетер, а
при необхідності епіцистостому у 3
(17,64 %) хворих. З метою нормал-
ізації дефекації проводилася очисна
клізма за допомогою мікроклізми “
Норголакс“ 1 раз на дві доби.
4. За ХВС необхідно обов’язково ліку-
вати інфекційні ускладнення, нирко-
ву недостатність, серцеву недо-
статність, тощо ; пацієнтів також не
слід переводити на штучну вентиля-
цію легень.
5. Рівень надання допомоги визна-
чається медичними можливостями
даного лікувального закладу, волею
пацієнта (якщо вона відома) та поба-
жаннями родичів пацієнта. За не-
значного сумніву в наявності ХВС
необхідна терапія для уточнення
діагнозу. Якщо родичі настоюють на
активному лікуванні, лікар зобов’я-
заний його проводити, доки не бу-
дуть вичерпані всі можливості.
6. Для узгодження плану лікування не-
обхідно залучати лише одного з ро-
дичів пацієнта, котрий постійно уз-
годжує ці питання з іншими членами
сім’ї.
a. Регулярні зустрічі родичів пацієнта
та персоналу сприяють відпрацю-
ванню узгодженого плану дій.
7. З метою медикаментозного лікуван-
ня, ми використовували :
8. Засоби,що знижують енергетичну
потребу головного мозку (ЕПГМ)-
(натрію оксибутират) ;
9. Мембраностабілізатори (кортикос-
тероїди).
10. Антиоксиданти (токоферол) ;
11. Прямі антигіпоксанти (цитохром С,
цитофлавін, актовегін);
12. Антиагреганти (еуфілін, нікотинова
кислота, компламін, кавінтон, вінпо-
цетін, трентал, пентоксифілін) ;
13. Засоби, що покращують метаболізм
(неотон, аміналон, глютамінова кис-
лота, пірацетам) ;
14. Вітаміни групи В, аскорбінова кисло-
та.
15. Магніто-лазерна терапія (МЛТ) за
багаторівневою методикою — курс
10 сеансів; не раніше чим через
тиждень після проведення реаніма-
ційних заходів. Можливе повторен-
ня курсів МЛТ.
Результати дослідження та їх
обговорення
ХВС -це неможливість здійснюва-
ти самостійну ментальну активність че-
рез відсутність функціональної роботи
кори головного мозку. Цей стан є ре-
зультатом масивних уражень, дис-
функції півкуль за збереження діяльності
стовбура та діенцефальної ділянки го-
ловного мозку. За цього рухові та веге-
тативні відрухи зберігаються, як і цикл
зміни бадьорості та сну.
ХВС супроводжується різноманіт-
ними порушеннями функціонування го-
ловного мозку. Найбільш частими його
причинами є глобальне кисневе голоду-
вання головного мозку(аноксия), яке
виникає при зупинці серця, наприклад,
а також супутні черепно-мозкові травми
(ЧМТ).
У тих випадках, коли людина зна-
ходиться у вегетативному стані не
більше двох місяців, є вірогідність того,
що він опритомніє. Половина усіх хворих
в дорослому віці набувають інтерактив-
ної свідомості впродовж півроку після
перенесення ГПМК, але нерідко при
відновленні свідомості має місце як по-
стійне, так і тимчасове порушення
функцій мозку, а також є вірогідність
розвитку інвалідності. Після шести
місяців знаходження у вегетативному
стані шанси на відновлення свідомості
прогресивно зменшуються. Шість(35,3
%) пацієнтів після кисневого голодуван-
ня мозку опритомніли, зупинка роботи
серця сталася у ВМКЦ ПР. Відновлення
�
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4 (46), 2016 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 4 (46), 2016
нормальної роботи після вегетативного
стану, викликаного ГПМК, у віці до 40
років відбувається набагато частіше, ніж
у віці понад 40 років. Проте, прогноз
після кисневого голодування мозку од-
наковий та не залежить від віку за наши-
ми спостереженнями.
Останнім часом широко вивчаєть-
ся можливість виведення пацієнтів з
вегетативного стану за допомогою ре-
зонансної магніто-квантової терапії
(РМКТ) за транскраніальною багаторів-
невою методикою [6, 7, 8 ]. Лікування
пацієнтів з ХВС на фоні ГПМК показало,
що в результаті декількох сеансів РМКТ
хворі стали реагувати на подразники,
що отримуються ззовні. Після десяти
сеансів пацієнти вже змогли розпізнава-
ти звертання до них, виконувати прості
команди, були доступними символічно-
му контакту. Складність цього виду ліку-
вання полягає в суворому індивідуально-
му підборі виду і методики виконання
процедур. Інтенсивний розвиток реані-
матології неухильно веде до появи де-
далі більшої кількості тих пацієнтів, що
вижили, але не можуть самостійно об-
слуговувати себе людей, так само як і
осіб, які не можуть бути визнані дієздат-
ними. Згідно світовим консолідованим
статистикам у 6 % пацієнтів, що підда-
ються операціям на серці та судинах, в
післяопераційному періоді розвивають-
ся так звані персистуючі вегетативні ста-
ни (апалічні синдроми). В нашому ліку-
вальному закладі в силу різних причин
ця патологія також зустрічається. Слід
зазначити, що персистуючий вегетатив-
ний стан (ПВС) може мати самий різний
генез — від черепно-мозкової травми і
згаданих післяопераційних ускладнень,
до порушень мозкового кровообігу і
важких нейро-дегенеративних захворю-
вань. ПВС — бич всіх престижних клінік.
У найбільш висококласних з них хворі з
даною патологією займають до 25-30 %
від загального ліжкового фонду
відділень реанімації. Сучасні можливості
корекції функцій організму,застосову-
вані в таких відділеннях, дозволяють
протягом багатьох років підтримувати
існування цих хворих, але, на жаль, не
можуть повернути їх суспільству. В ре-
зультаті стаціонари витрачають великі
кошти на організацію догляду за пацієн-
тами у вегетативному стані, на медич-
ний персонал лягає величезне психоло-
гічне і емоційне навантаження, оскільки
багато лікарів і медсестер розуміють
відому безперспективність своїх зусиль.
Зайве згадувати про моральний стан
родичів, які часто говорять лікарям про
«живого небіжчика в квартирі». В нашій
країні, як і в багатьох інших державах,
лікарі мають юридичне право припини-
ти реанімаційні та інші підтримуючі захо-
ди тільки у виняткових випадках, зокре-
ма при постановці діагнозу смерті моз-
ку (СМ). Зробити це за персистуючого
вегетативного стану — неприпустимо.
Чи можливо прогнозувати розвиток
ПВС та ХВС на початку проведення ре-
анімаційних заходів? У переважній
більшості випадків не можливо. Більш
того, починаючи рятувати пацієнта,
лікар не має права діяти у напівсили.
Зробивши так одного разу, він мимоволі
відпустить внутрішній механізм самокон-
тролю, який у реаніматологів,як ні в якій
іншій категорії лікарів, повинен бути
особливо розвинений, і згодом почне
апріорі вирішувати долі людей, беручи
на себе функції бога, а не лікаря. Де ж
вихід з даної ситуації? Як це не звучить
парадоксально – в подальшому розвит-
ку реаніматології та медицини взагалі, в
першу чергу в ангіоневрології. В світі
вже розпочато роботи по пересадці в
певні ділянки мозку груп клітин,отрима-
них із злоякісних пухлин, котрі пройшли
спеціальну обробку. Досягнуто перші
невеликі успіхи, підтверджені за допо-
могою позитронно-емісійної томографії
(ПЕТ). На черзі клінічні дослідження,
пов’язані зі стовбуровими клітинами,
досягненнями. Існують певні припущен-
ня, що вже в найближчому майбутньо-
му рішення проблеми ПВС та ХВС зру-
шиться з мертвої точки.
Зазвичай у наших пацієнтів були
збережені складні рефлекси, серед них
рухи очей, позіхання, мимовільні рухи у
��
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4 (46), 2016 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 4 (46), 2016
відповідь на больові подразники у всіх
17 хворих, але усвідомлення себе і на-
вколишнього втрачено. Діагноз ми
підтверджували на підставі клінічної кар-
тини і тривалості стану. На відміну від
коми за вегетативного стану спостеріга-
лося спонтанне відкривання очей у 14
(82,35 %) хворих, та чергування періодів
сну і бадьорості у 12 (70,58 %) пацієнтів,
але також відсутнє усвідомлення навко-
лишнього. За хронічного вегетативного
стану вегетативні структури головного
мозку залишаються функціонально ак-
тивними, але кора головного мозку
значною мірою ушкоджена. За адекват-
ного лікування та догляду, активності
гіпоталамусу і стовбура мозку достатньо
для виживання хворих. Від 30-ї доби до
60 –ї доби, за нашими спостереження-
ми, відновлювалися складні стовбурові
рефлекси у 17 пацієнтів, включаючи по-
зіхання — у 15 (88,23 %), жування — 13
(76,47 %) пацієнтів, ковтання — у 10
(58,82 %) хворих і, зрідка, гортанні зву-
ки- у 8 (47,06 %) хворих. Можуть збері-
гатися рефлекси пробудження та по-
смикування, так, гучні звуки і яскраві
спалахи світла можуть викликати відкри-
вання очей у 11 (64,7 %)хворих. Очі зво-
ложені, вироблення сльози збережене
–у 16 (94,11 %) пацієнтів. Спонтанні
блукаючі рухи очей — зазвичай повільні
з постійною швидкістю і без посіпувань,
спостерігалися нами у 6 (35,29 %)хво-
рих — нерідко помилково середній ме-
дичний персонал інтерпретував їх, як
усвідомлене стеження, що дезорієнту-
вало членів сім’ї. Кінцівки в наших
пацієнтів рухалися, але лише в рамках
примітивних цілеспрямованих рухових
реакцій в 9 (52,94 %) пацієнтів, наприк-
лад, схоплювання предмета, дотик до
руки медичного працівника. У 8 (47,06
%) хворих больові подразники провоку-
вали прийняття декортикаційних та де-
церебраційних поз або тільки псевдо-
цілеспрямовані або нецілеспрямовані
реакції. Характерно нетримання сечі і
калу у всіх 17 пацієнтів. Функції черепних
нервів та стрижневі відрухи зазвичай
збережені. Діагноз ставили на підставі
типової клінічної картини, симптомів і
ознак уражень ЦНС, клінічного перебігу
захворювання. Нейровізуалізація, ЕЕГ і
сомато-сенсорні викликані потенціали
зазвичай нічого не додають до діагнозу.
Так, починаючи з 2000 р. всі хворі,
які проходили стаціонарне лікування у
ВМКЦ ПР займали реанімаційне ліжко
більше одного місяця, що становило
більше від загального ліжко-дня
відділення реанімації. Цього часу було
досить, щоб надати спеціалізовану, ви-
сокотехнологічну і дуже дорогу спеціал-
ізовану медичну допомогу приблизно 15
реанімаційним хворим із середнім тер-
міном перебування на реанімаційному
ліжку до 3 діб. Ми переконані, що про-
блеми є в усіх стаціонарах України. Слід
зазначити, що займаючи дороге нейро-
реанімаційне ліжко, велика частина цих
хворих потребує особливого, специфіч-
ного і менш витратного лікування, що
включає догляд хворого та активну ней-
рореабілітацію. Зараз виникла гостра
потреба у появі установ, де буде засто-
совано поєднане використання методів
інтенсивної терапії і нейрореабілітації.
Доцільність створення таких уста-
нов з огляду полягає ось у чому:
1. Наявність специфічного континген-
ту хворих, котрі мають спільні особ-
ливості, та потребують особливих
методів лікування, профілактики,
догляду.
2. Менша вартість лікування нейроре-
абілітаційних хворих на відміну від
реанімаційних.
3. Створення протоколів нейрореабіл-
ітації, аналіз ефективності та відда-
лених результатів лікування.
Відновлення з вегетативного стану
через 3 місяці після нетравматичного
ушкодження мозку буває рідко. В кра-
щому випадку відновлення передбачає
середньо – важкий стан функціональної
недостатності. Зрідка поліпшення на-
стає в більш пізньому періоді, так, через
5 років у 4 (23,53 %) пацієнтів віднови-
лася здатність до спілкування та осмис-
лення, але повернення до рівня неза-
��
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4 (46), 2016 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 4 (46), 2016
лежності в повсякденному житті буває
ще рідше і ніхто з пацієнтів не віднов-
люється до нормального стану.
Більшість пацієнтів у вегетативному
стані помирають напротязі 6 місяців, в
зв’язку з інфекційними захворюваннями
легень, сечовивідних шляхів, поліорган-
ної недостатності або раптово гинуть з
невідомої причини. Для решти три-
валість життя становить 2-5 років, а
деякі живуть десятки років. Лікування
спрямоване на профілактику системних
порушень (наприклад, пневмонії,
інфекцій сечовивідних шляхів), забезпе-
чення гарного харчування, профілакти-
ку пролежнів і фізичні вправи для проф-
ілактики розвитку контрактур в кінцівках.
Пацієнти можуть і не сприймати біль,
але реагують на неї руховими рефлек-
торними рухами. Для вирішення питань
по догляду за пацієнтами даного гурту
слід задіяти соціальні служби, етичний
комітет лікувально- профілактичного
закладу, часто зустрічатися з членами
сім’ї. Збереження життя пацієнтові, що
перебуває в стійкому вегетативному
стані довше 6 місяців, особливо без
прогнозу в сенсі прийняття рішень з
приводу припинення лікування піднімає
соціальні та етичні проблеми. Однак
дефіцит знань про механізми форму-
вання післякоматозних синдромів при-
зводить до неоднозначності їх характе-
ристик. Особливо це стосується недо-
статньо досліджених несвідомих станів
(апалічний синдром, різні форми мутиз-
му, тощо). Тільки комплексне мульти-
дисциплінарне дослідження може дати
нові ефективні,патогенетично обгрунто-
вані підходи до лікування даного контин-
генту пацієнтів. За цього доцільно
відзначити, що в ангіоневрологічному
відділенні ВМКЦ ПР протягом тривало-
го часу (починаючи з 2007 р.) прово-
дяться мультидисциплінарні досліджен-
ня пато- і саногенезу таких станів. Було
доведено, що післякоматозні несвідомі
стани неоднорідні і динамічні. Вони яв-
ляють собою стани, які виникають, та
супроводжуються наростаючою пози-
тивною симптоматикою : від спонтанно-
го відкривання очей пацієнтом до появи
вербального та символічного контакту
між лікарем та пацієнтом з ХВС (пере-
важно у вигляді чіткого виконання
інструкцій).
Цікаво аналогічну проблему веден-
ня нейрореабілітаційних хворих та три-
валої ШВЛ розв’язано у Німеччині. На
відстані 40 кілометрів від Дрездена в м.
Крайше створено реабілітаційний центр
на 1200 ліжок. До центру надходять
хворі із ШВЛ, котра триває понад 20 діб.
З допомогою спеціальних методів ліку-
вання та догляду 70 % з них переходить
на самостійне дихання. 15 % хворих ги-
нуть в зв’язку з важкістю стану, що по-
в’язаний з основною патологією. Реш-
та 15 % пацієнтів після трьох місяців ліку-
вання в реабілітаційному центрі визна-
ються безперспективними, але їм про-
водиться відновне лікування. Ці пацієн-
ти направляються до спеціальних уста-
нов, котрі мають соціальну спрямо-
ваність, оснащені апаратами ШВЛ ; або
направляються до місця проживання (з
портативним апаратом ШВЛ) під спос-
тереження патронажної сестри. На
жаль, в Україні проблема адекватного
лікування хворих з ХВС на фоні ГПМК та
тривалої ШВЛ у пацієнтів,з грубими по-
рушеннями свідомості фактично не ви-
рішується. Це призводить до високої
смертності та до віднесення хворих, що
мають певні перспективи, до розряду
безнадійних.
Вочевидь, що порушена проблема
носить як медичний, морально-етичний
так і правовий характер. Власне, нена-
дання адекватної медичної допомоги,
можна прирівняти до пасивної евта-
назії, а відсутність умов гідного утриман-
ня таких хворих та тривалої ШВЛ вигля-
дає по меншій мірі антигуманно та
протизаконно.
Враховуючи демографічні процеси
в Україні : низький показник фертиль-
ності (1,5), смертність переважає над
народжуваністю, трудова міграція, по-
старіння нації ; кількість пацієнтів з гос-
трими порушеннями мозкового крово-
��
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4 (46), 2016 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 4 (46), 2016
обігу буде зростати, а відтак буде зрос-
тати кількість пацієнтів з ХВС. Ми вва-
жаємо, що необхідно створювати в Ук-
раїні відділення в існуючих лікувально-
профілактичних закладах та установи із
адекватною медичною допомогою пац-
ієнтам із важкими порушеннями свідо-
мості та тривалою ШВЛ, і навіть хоспіси
для пацієнтів з ХВС на фоні ГПМК, що й
вирішить морально-етичні аспекти цієї
проблеми. Ці заклади будуть економіч-
но доцільними й високо затребуваними,
а надання медичної допомоги в них
буде основою для наступних наукових
досліджень.
Висновки
Таким чином, надання спеціалізо-
ваної ангіоневрологічної допомоги хво-
рим на інсульти має проводитися в анг-
іоневрологічних відділеннях, пацієнти
мають доставлятися туди як найшвид-
ше, бажано в межах “ терапевтичного
вікна “. Для оптимізації надання допомо-
ги хворим з ГПМК в Україні необхідно
створити достатню мережу спеціалізо-
ваних інсультних відділень, оснащених
апаратами КТ або МРТ, що працюють в
цілодобовому режимі. Зокрема необхі-
дно організувати чергову службу у
відділенні комп’ютерної томографії
ВМКЦ ПР, щоб забезпечити проведен-
ня КТГМ всім пацієнтам з ГПМК, котрі
поступили на стаціонарне лікування У
ВМКЦ ПР на протязі двох годин. Необх-
ідно організувати цілодобові чергування
мультидисциплінарної бригади з обо-
в’язковою участю невролога, нейро-
хірурга, кардіолога, реабілітолога. Дозвіл
на транспортування пацієнта з ГПМК
має надавати кваліфікований ангіонев-
ролог, який потім буде займатися ліку-
ванням даного пацієнта, а не лікар-
організатор, або представник адмініст-
рації. Реалізація вказаних заходів при-
зведе до зростання госпіталізації хворих
на інсульти до спеціалізованого
відділення, зниження лікарняної леталь-
ності, зменшення кількості хворих з гли-
бокими неврологічними порушеннями,
збільшення числа пацієнтів з мінімаль-
ними наслідками ГПМК, скорочення
термінів перебування хворих в стаціо-
нарі. Враховуючи демографічні процеси
в Україні : низький показник фертиль-
ності (1,5), смертність переважає над
народжуваністю, трудова міграція, по-
старіння нації ; кількість пацієнтів з гос-
трими порушеннями мозкового крово-
обігу буде зростати, а відтак буде зрос-
тати кількість пацієнтів з ХВС. Ми вва-
жаємо, що необхідно створювати в Ук-
раїні відділення в існуючих лікувально-
профілактичних закладах та установи із
адекватною медичною допомогою пац-
ієнтам із важкими порушеннями свідо-
мості та тривалою ШВЛ, і навіть хоспіси
для пацієнтів з ХВС на фоні ГПМК, що й
вирішить морально-етичні аспекти цієї
проблеми. Ці заклади будуть економіч-
но доцільними й високо затребуваними,
а надання медичної допомоги в них
буде основою для наступних наукових
досліджень.
Література
1. Грэм Дж. Хэнки. Инсульт (ответы на Ваши
вопросы).- Будапешт.- 2005.- 381 с.
2. Матеріали www.ukrstat.gov.ua
3. Скворцова В.И. Снижение заболеваемо-
сти, смертности и инвалидности от ин-
сультов в Российской Федерации. М.:
Литерра.- 2008.- 192 с.
4. Тещук В.Й., Мурзін В.М., Медвідь Н.А.,
Тещук Н.В. Гістологічна картина уражень
головного мозку при гострих порушеннях
мозкового кровообігу за ішемічним ти-
пом //Актуальні проблеми транспортної
медицини.- 2011.- №3 (25).- С. 101-104.
5. Динаміка стану здоров’я народу України
та регіональні особливості (Аналітико-ста-
тистичний посібник).- К.: 2012.-С. 146-
151.
6. В. Й. Тещук, В. В. Тещук. Застосування
неотону в поєднанні з резонансною маг-
ніто-квантовою терапією в комплексному
лікуванні гострих порушень мозкового
кровообігу: механізм дії та ефективність/
/Вісник морської медицини.-№1(58).-
2013.-С.52-59.
7. Тещук В.Й., Тещук В.В. Комплексне ліку-
вання ішемічних інсультів у поєднанні з
серцево-судинною патологією // Вісник
морської медицини.- 2013.- № 4 (61).- С.
��
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4 (46), 2016 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 4 (46), 2016
53-58.
8. Шмакова И.П., Тещук В.В., Тещук В.И.
Эффективность применения магнитолазе-
ротерапии в комплексном лечении боль-
ных в остром периоде ишемического
инсульта // Вестник физиотерапии и ку-
рортологии.- 2011.- №4.-С. 87.
References
1. J. Graham. Hank. Stroke (Answers to your
question) .- Budapesht.- 2005.- 381 p.
2. Materials www.ukrstat.gov.ua
3. Skvortsova VI Reduced morbidity, mortality
and disability from stroke in the Russian
Federation. M .: Literra.- 2008.- 192 p.
4. Teschuk VI, Murzin VN, Bear NA, Teschuk NV
Histological picture of brain lesions in acute
disorders of cerebral circulation on ischemic
type // Actual problems of transport
medytsyny.- 2011.- №3 (25) .- P. 101-104.
5. Dynamics of the health of the people of
Ukraine and regional features (Analytical and
statistical manual) .- K .: 2012.-S. 146-151.
6. B. J. Teschuk, VV Teschuk. Application
neoton combined with quantum resonant
magnetic therapy in treatment of acute
cerebral circulation: mechanism of action and
effectiveness // Bulletin of Marine
medytsyny.-№1 (58) .- 2013.-S.52-59.
7. Teschuk VI, VV Teschuk Integrated treatment
of ischemic strokes combined with
cardiovascular pathology // Herald sea
medytsyny.- 2013.- number 4 (61) .- P. 53-
58.
8. Shmakov I.P., Teschuk V.V,. Teschuk V.I. The
effectiveness of magnetic-in complex
treatment of patients with acute ischemic
stroke // Bulletin of physiotherapy and
kurortologii.- 2011.- №4.-C. 87.
Резюме
ВЕГЕТАТИВНЫЕ СОСТОЯНИЯ В
КЛИНИКЕ ОСТРЫХ НАРУШЕНИЙ
МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ
Тещук В.И., Тещук Н.В.
В работе представлен анализ гос-
питальной летальности пациентов с ос-
трыми нарушениями мозгового крово-
обращения, которые находились на
стационарном лечении в клинике ней-
рохирургии и неврологии Военно-меди-
цинского клинического центра Южного
региона с 2000 г. до мая 2014 г. Уста-
новлено характерные патофизиологи-
ческие особенности формирования
хронического вегетативного состояния
при острых нарушениях мозгового кро-
вообращения, зависимость госпиталь-
ной летальности от возраста умерших,
и от времени их пребывания на стаци-
онарном лечении. Перспективы даль-
нейших исследований заключаются в
изучении механизмов развития хрони-
ческих вегетативных состояний при ос-
трых нарушениях мозгового кровообра-
щения, в сопоставлении патофизиоло-
гических особенностей с клиническими
проявленими инсульта и возможностью
предупреждения витальных нарушений.
Ключевые слова: острые нарушения
мозгового кровообращения, хроничес-
кое вегетативное состояние, инсульт,
госпитальная летальность.
Summary
VEGETATIVE STATE IN THE CLINIC OF
ACUTE CEREBROVASCULAR ACCIDENT
Teschuk V.I., Teschuk N.V.
The paper presents an analysis of
in-hospital mortality of patients with acute
ischemic stroke who were hospitalized in
the Clinic of Neurosurgery and Neurology
of the Military Medical Clinical Centre
South region from 2000 to May 2014 was
established characteristic
pathophysiological features of the
formation of a chronic vegetative state
with severe violations cerebral circulation,
the dependence of hospital mortality from
the age of the deceased, and the time of
their stay in hospital treatment. Prospects
for future research is to study the
mechanisms of chronic vegetative states
in acute cerebral circulatory disorders,
compared with pathophysiological
features of the clinical manifestations of
stroke and the possibility of preventing
violations vital.
Key words: acute cerebrovascular
accident, chronic vegetative state,
stroke, hospital mortality.
Впервые поступила в редакцию 26.11.2014 г.
Рекомендована к печати на заседании
редакционной коллегии после рецензирования
|