Проблеми трудової правосуб’єктності КТС за чинним трудовим законодавством України

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2009
Main Author:	Костюк, В.Л.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України 2009
Subjects:	Цивільне право та цивільний процес
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13984
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Проблеми трудової правосуб’єктності КТС за чинним трудовим законодавством України / В.Л. Костюк // Судова апеляція. — 2009. — № 2(15). — С. 76-81. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-13984
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-139842025-02-23T18:08:37Z Проблеми трудової правосуб’єктності КТС за чинним трудовим законодавством України Костюк, В.Л. Цивільне право та цивільний процес 2009 Article Проблеми трудової правосуб’єктності КТС за чинним трудовим законодавством України / В.Л. Костюк // Судова апеляція. — 2009. — № 2(15). — С. 76-81. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. XXXX-0026 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13984 uk application/pdf Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Цивільне право та цивільний процес Цивільне право та цивільний процес
spellingShingle	Цивільне право та цивільний процес Цивільне право та цивільний процес Костюк, В.Л. Проблеми трудової правосуб’єктності КТС за чинним трудовим законодавством України
format	Article
author	Костюк, В.Л.
author_facet	Костюк, В.Л.
author_sort	Костюк, В.Л.
title	Проблеми трудової правосуб’єктності КТС за чинним трудовим законодавством України
title_short	Проблеми трудової правосуб’єктності КТС за чинним трудовим законодавством України
title_full	Проблеми трудової правосуб’єктності КТС за чинним трудовим законодавством України
title_fullStr	Проблеми трудової правосуб’єктності КТС за чинним трудовим законодавством України
title_full_unstemmed	Проблеми трудової правосуб’єктності КТС за чинним трудовим законодавством України
title_sort	проблеми трудової правосуб’єктності ктс за чинним трудовим законодавством україни
publisher	Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Цивільне право та цивільний процес
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13984
citation_txt	Проблеми трудової правосуб’єктності КТС за чинним трудовим законодавством України / В.Л. Костюк // Судова апеляція. — 2009. — № 2(15). — С. 76-81. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.
work_keys_str_mv	AT kostûkvl problemitrudovoípravosubêktnostíktszačinnimtrudovimzakonodavstvomukraíni
first_indexed	2025-11-24T06:26:34Z
last_indexed	2025-11-24T06:26:34Z
_version_	1849651986811584512
fulltext	Із положень частини шостої ст. 130 ЦПК України випливає, що суд вчиняє процесуальні дії, визначені у вказаній частині статті у тому випадку, якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті. Таким чином, у разі визнання позову відповідачем, суд відповідно до ст. 174 ЦПК України повинен роз’яснити відповідачу наслідки цієї процесуальної дії і за наявності законних для того підстав ухвалює рішення про задоволення позо� ву. У суддів виникає запитання: чи у такому випадку необхідно досліджувати до� кази, чи обов’язковими є судові дебати? Системне тлумачення положень частини четвертої ст. 174 ЦПК України дає підстави дійти висновку, що при визнанні позову відповідачем, за умови, що во� но не суперечить, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд не по� винен досліджувати докази та з’ясовувати обставини справи. Що ж стосується необхідності проведення судових дебатів, то необхідно вихо� дити з такого. Судові дебати є частиною стадії судового розгляду, яка є наступ� ною після з’ясування обставин справи та дослідження доказів. У цій частині су� дового розгляду особи, які беруть участь у справі, висловлюють свою думку що� до оцінки доказів, характеру спірних правовідносин, викладають пропозицію суду стосовно вирішення спору та застосування норми закону. З огляду на положення частини четвертої ст. 174 ЦПК України та зміст судо� вих дебатів як однієї із частин стадії судового розгляду можна дійти висновку, що за умови визнання позову відповідачем, суд ухвалює рішення про задоволен� ня позову без проведення розгляду справи по суті та судових дебатів. У рішенні суд може обмежитись вказівкою на визнання позову відповідачем. У судовій практиці виникає низка проблемних питань стосовно підготовки справи до судового розгляду, які чітко не врегульовані в ЦПК України. Практика застосування положень глави 3 розділу ІІІ «Провадження у справі до судового розгляду» ЦПК України потребує додаткового теоретичного обґрун� тування та законодавчого вдосконалення, а також відповідного роз’яснення Пленуму Верховного Суду України. Проблеми трудової правосуб’єктності КТС за чинним трудовим законодавством України В. Л. Костюк, кандидат юридичних наук, доцент НаУКМА, головний науковий консультант Апарату Верховної Ради України Становлення України як демократичної, соціальної та правової держави зу� мовлює потребу у формуванні якісно нових підходів до реформування національної моделі права загалом та кожної галузі права зокрема. Зако� номірно, що цей процес має стосуватися трудового права як галузі права, норми якої покликані регулювати відносини, що випливають з реалізації учасниками трудових прав, соціально�трудових гарантій та виконання трудових обов'язків. Цивільне право та цивільний процес 76 № 2 (1 5 ), 2 0 0 9 Як свідчать досвід та практика, їх ефективність залежить від того, чи є до� статніми, ефективними та доступними правові механізми гарантування та захи� сту. Одним із органів, функціонування та діяльність якого спрямовані на гаран� тування та захист трудових прав працівника в індивідуальних трудових пра� вовідносинах, є комісія з трудових спорів (далі – КТС)1. Зробимо спробу дослідити проблемм правосуб'єктності КТС та окреслимо конструктивні пропозиції по їх вирішенню у контексті формування в Україні ефективної моделі трудової правосуб'єктності. У юридичній літературі проблеми правосуб'єктності КТС розглядалися у пра� цях таких вчених науковців, як Н. Болотіна, В. Венедиктов, В. Жернаков, І. Зуб, Д. Карпенко, Р. Кондратьєв, Л. Лазор, В. Лазор, І. Лаврінчук, А. Мацюк, О. Про� цевський, П. Пилипенко, В. Прокопенко, В. Ротань, Б. Стичинський, Н. Хуто� рян, Г. Чанишева, В. Щербина, А. Яресько та ін. Водночас сучасний стан рефор� мування трудових відносин на ринкових засадах, вказує на необхідність подаль� шого підсилення ефективності та гарантованості прав працівника як одного із ключових суб’єктів трудового права. Передусім необхідно зазначити, що правові основи правосуб'єктності КТС визначені на підставі положень глави XV (статті 221–230) Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України)2. З правового погляду виникнення правосуб'єктності у КТС як органу, уповно� важеного розглядати індивідуальні трудові спори, зумовлено двома основними умовами: по�перше, це легалізаційна умова, прийняття загальними зборами (конференцією трудового колективу) підприємства, установи організації (далі – роботодавця – юридичної особи) рішення про створення КТС та обрання її членів; по�друге, це організаційна умова, забезпечення організації діяльності КТС. Досліджуючи сутність та зміст першої умови, необхідно зазначити, що КТС обирається загальними зборами (конференцією) трудового колективу робото� давця – юридичної особи з кількістю працюючих не менше 15 осіб, які також визначають порядок обрання, чисельність, склад і строк повноважень комісії, одначе при цьому у складі КТС підприємства має бути не менше половини її складу (ст. 223 КЗпП України). Отже, можна констатувати, що легалізаційна умова набуття правосуб'єктності КТС означає прийняття трудовим колективом рішення про створення КТС як спеціального юрисдикційного органу по розгля� ду індивідуальних трудових спорів. Водночас за рішенням загальних зборів (конференції) трудового колективу підприємства, установи, організації можуть бути створені КТС у цехах та інших аналогічних підрозділах. З позицій сьогодення однією із ключових є проблема формування КТС ко� лективом працюючих у роботодавця – фізичної особи, що дало б змогу створити умови для ефективного захисту трудових прав працівників таких роботодавців. Ще однією із ключових є проблема участі у КТС працівників, які мають належ� ний рівень знань та досвід у розгляді трудових спорів. Важливо зазначити, що Костюк В. Л. Проблеми трудової правосуб’єктності КТС за чинним… 77 № 2 (1 5 ), 2 0 0 9 1 Ткаленко В. КТС – це «виборче народовладдя» // Право України. – 1996. – № 12. – С. 62; Яресь$ ко А. Доцільність функціонування комісій з трудових спорів // Право України. – 1998. – № 4. – С. 44; Яресько А. Поліпшення механізму розгляду індивідуальних трудових спорів // Право Украї� ни. – 2000. – № 10. – С. 67. 2 Кодекс законів про працю України. Закон від 10.12.1971 року №322�VIII (в ред. за станом на 11.05.2007 року) // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1971. – № 50. – Ст. 375. потреба у цьому є очевидною, оскільки лише за умови присутності в КТС працівників, які мають належну освіту та досвід, можна значно підвищити ефективність її діяльності. Відтак на законодавчому рівні є потреба встановити принаймі у диспозитивному порядку вимоги до членів КТС, надавши право за� лучати до роботи в КТС фахівців у сфері права, експертів з питань праці та інших спеціалістів, які можуть на професійній основі врегульовувати спори між працівником та роботодавцем. Другою умовою виникнення правосуб'єктності КТС є належна організація її діяльності. З правового погляду належна організація діяльності КТС передбачає: обрання КТС із свого складу голову, його заступників і секретаря комісії; ор� ганізаційно�технічне забезпечення КТС (надання обладнаного приміщення, дру� карської та іншої техніки, необхідної літератури, організація діловодства, облік та зберігання заяв працівників і справ, підготовка та видача копій рішень та інше) з боку роботодавця; отримання печатки. Дотримання організаційної умови дає змогу створити та забезпечити належні організаційно�правові передумови діяльності КТС, здійснення покладених на неї завдань, функцій та повноважень. Трудова правосуб’єктність КТС зумовлена змістом та характером її повнова� жень, які визначені законом (статті 224–226 КЗпП України). За формально� правовими ознаками КТС є обов'язковим первинним органом по розгляду тру� дових спорів, що виникають між працівником або роботодавцем – юридичною особою чи уповноваженим ним органом. Законодавче визначення КТС як обов’язкового первинного органу по розгляду трудових спорів викликає певні, об’єктивно зумовлені сумніви щодо конституційності такого положення. За змістом положень Основного Закону України3, по�перше, права і свободи люди� ни і громадянина захищаються судом, при цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, ор� ганів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частини перша, друга ст. 55), це означає, що Конституція України як закон, що має найвищу юридичну силу та є актом прямої дії (частини друга, третя ст. 8) гарантує кожній особі, у тому числі працівникові, безпосереднє звернення до суду як найбільш універсального та професійного юрисдикційного органу; по�друге, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (частина друга ст. 124), дають змогу будь�якому працівникові, незважаючи на наявність КТС, звертатись безпосередньо до суду за захистом трудових прав, і суд не має права відмовити особі з мотивів незвернення до КТС. На розвиток цих консти� туційно�правових положень Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» встановле� но, що з урахуванням конституційного положення про те, що правосуддя в Ук� раїні здійснюється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі пра� вовідносини, які виникають у державі, судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод громадян; суд не вправі відмовити особі у прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаче� ному законом досудовому порядку4. Це означає, що Основний Закон гарантує Цивільне право та цивільний процес 78 № 2 (1 5 ), 2 0 0 9 3 Конституція України: Науково�практичний коментар / В.Б. Авер’янов, О.В. Батанов, Ю.М. Грошевой та ін. – Х.: Право; К.: Ін Юре, 2003. – С. 608–611. 4 Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: Постанова Пленуму Вер� ховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 // Право України. – 1996. – № 12. – С. 91. працівникові свободу вибору правових механізмів захисту своїх трудових прав. Підтвердженням такого висновку слугують також окремі рішення Консти� туційного Суду України5. За змістом КЗпП України (ст. 224), трудовий спір підлягає розглядові у КТС, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що пред� ставляє його інтереси, не врегулював розбіжностей при безпосередніх перегово� рах з власником або уповноваженим ним органом. У контексті даного дослідження це означає, що працівник передусім має звернутись до роботодавця або уповноваженого ним органу безпосередньо або через профспілкову організацію, членом якої є, та у разі неможливості врегулю� вання спірних (конфліктних) питань звертатись до суду. З практичного погляду існують очевидні складності у реалізації такого підходу, оскільки, наприклад, якщо вже виник правовий конфлікт між працівником та роботодавцем, то робо� тодавець не завжди охоче йде на поступки працівникові, позаяк з економічного та правового поглядів є більш захищеним. До того ж не завжди працівник є чле� ном професійної спілки, що ускладнює юрисдикційну процедуру вирішення трудового спору. Здійснення трудової правосуб'єктності КТС як юрисдикційного органу тісно пов’язане із зверненням працівника за вирішенням (врегулюванням) трудових спорів. У КЗпП України (ст. 225) встановлено, що працівник може звернутися до КТС у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у спорах про виплату належної йому заробітної плати – без обмеження будь�яким строком, одначе у разі пропуску з поважних причин установленого строку КТС може його поновити. При цьому заява працівника, що надійшла до комісії, підлягає обов'язковій реєстрації. Відтак ініціатива щодо врегулювання трудового спору в КТС має належати виключно працівникові, який упродовж трьох місяців має самостійно або за допомогою свого представника чітко сформулювати свою правову позицію та звернутись до КТС. Працівник для забезпечення представництва та захисту своїх прав та інте� ресів може звернутись як до професійної спілки, членом якої він є, або ж до іншого представника чи адвоката, які можуть на професійному рівні належним чином обґрунтувати та представити вимоги працівника у заяві та у разі потреби у подальшому бути представником під час розгляду трудового спору в КТС. До того ж наявність представника дасть змогу зреалізувати належним чином права як працівника, так і роботодавця – юридичній особі (наприклад, обґрунтовува� ти вимоги, заявити мотивований відвід будь�якому члену комісії тощо). За своєю суттю трудова правосуб’єктність КТС – це передбачена нормами трудового права здатність КТС мати на здійснювати трудові повноваження по врегулюванню індивідуальних трудових спорів між працівником та робото� давцем. Зміст трудової правосуб'єктності КТС становить система повноважень КТС, пов’язана із розглядом та вирішенням трудового спору між працівником та ро� ботодавцем – юридичною особою. Слідуючи логіці КЗпП України, можна заува� жити, що КТС є компетентною розглядати будь�який трудовий спір, за винятком Костюк В. Л. Проблеми трудової правосуб’єктності КТС за чинним… 79 № 2 (1 5 ), 2 0 0 9 5 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частин другої, третьої статті 124 Конституції Ук� раїни (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) від 7 трав� ня 2002 року №8�рп/2002 // Вісник Конституційного Суду України. – 2002. – № 2. – Ст. 29. тих, які розглядаються у спеціальному порядку або віднесені у імперативному порядку до компетенції судів (статті 222, 224, 232). Такий широкий спектр по� вноважень дає змогу до певної міри КТС бути та залишатися дієвим юрис� дикційним органом. З правового погляду КТС має такі основні повноваження: зобов'язана розг� лянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви; залучити до справи обов’язково працівника, оскільки спори повинні розглядатися у присут� ності працівника, який подав заяву, представників роботодавця або уповнова� женого ним органу (розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою); залучити за бажанням працівника при розгляді спо� ру його представника, зокрема, представника профспілкового органу або за ви� бором іншу особу, в тому числі адвоката; відкласти розгляд заяви, у разі нез'яв� лення працівника або його представника на засідання комісії розгляд заяви відкладається до наступного засідання; зняти заяву з розгляду, при повторному нез'явленні працівника без поважних причин (однак це не позбавляє працівни� ка права подати заяву знову в межах тримісячного строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права); має право вик� ликати на засідання свідків, доручати спеціалістам проведення технічних, бух� галтерських та інших перевірок, вимагати від роботодавця або уповноваженого ним органу необхідні розрахунки та документи; забезпечити ведення протоколів засідань; прийняти належне рішення у якому зазначаються: повне найменуван� ня підприємства, установи, організації, прізвище, ім'я та по батькові працівни� ка, який звернувся до комісії, або його представника, дата звернення до комісії і дата розгляду спору, суть спору, прізвища членів комісії, власника або представ� ників уповноваженого ним органу, результати голосування і мотивоване рішен� ня комісії; прийняття рішень за наслідками розгляду трудових спорів; вручити копії рішення працівникові та роботодавцеві. Аналіз зазначених повноважень КТС дає підстави вважати, що комісія має належні повноваження для розгляду трудового спору по суті та прийняття вмо� тивованого рішення, яке базується на вмотивованих доводах кожної із сторін, а також вимогах закону. Слід зазначити, що реалізація трудової правосуб'єктності КТС провадиться через прийняття нею колегіальних рішень. Засідання комісії вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин обра� них до її складу членів. КТС приймає рішення більшістю голосів її членів, при� сутніх на засіданні. При цьому рішення КТС має обов’язкову юридичну силу і не потребує додаткового затвердження з боку будь�яких органів. Однією із важливих гарантій захисту трудових прав працівника в разі звер� нення до КТС є можливість оскарження її рішення до суду, гарантоване його ви� конання. По�перше, у разі незгоди з рішенням КТС працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії; пропуск зазначеного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви; визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті; в разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розгля� дається, і залишається в силі рішення КТС; рішення комісії підлягає виконанню роботодавцем або уповноваженим ним органом у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження. По� друге, у разі невиконання роботодавцем або уповноваженим ним органом рішення КТС у встановлений Цивільне право та цивільний процес 80 № 2 (1 5 ), 2 0 0 9 строк працівникові КТС видається посвідчення, що має силу виконавчого листа; у посвідченні вказуються найменування органу, який виніс рішення щодо тру� дового спору, дати прийняття і видачі та номер рішення, прізвище, ім'я, по бать� кові та адреса стягувача, найменування та адреса боржника, номери його ра� хунків у банках, рішення по суті спору, строк пред'явлення посвідчення до ви� конання; посвідчення засвідчується підписом голови або заступника голови КТС та печаткою КТС; посвідчення не видається, якщо працівник чи роботода� вець або уповноважений ним орган звернувся у встановлений строк із заявою про вирішення трудового спору до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду; на підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до районного, міського (міста обласного значення), район� ного у місті відділу державної виконавчої служби, державний виконавець вико� нує рішення КТС у примусовому порядку. Доречно зазначити, що КТС зберігає своє існування і за проектом Трудового кодексу України (статті 422–432) (далі – проект ТК)6. У ньому, зокрема, передбачається: працівник за бажанням може звернутися за захистом своїх прав також до КТС, яка утворюється в юридичних особах за місцем роботи працівника; КТС розглядається як орган, який може ут� ворюватися в юридичній особі для вирішення індивідуальних трудових спорів шляхом пошуку взаємоприйнятних рішень і примирення сторін таких спорів; питання про утворення КТС вирішується за погодженням між роботодавцем і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим пред� ставником) або вільно обраними працівниками представниками (представни� ком); КТС утворюються на паритетних засадах із представників від роботодавця і професійної спілки. Очевидно, що запропоновані у проекті ТК новели до утво� рення та діяльності КТС мають цілком конструктивний характер. Проте надан� ня при формуванні КТС переваг професійним спілкам, а не трудовому колекти� ву може негативно відбитися на рівні забезпечення ефективного захисту трудо� вих прав та інтересів працівників. До того ж проект ТК не розв’язує проблеми залучення до КТС фахівців у сфері права, що значно посилило б ефективність її рішень. Тим часом звернення до КТС є більш оперативним способом врегулю� вання трудового спору, ніж при зверненні до суду. У зв’язку з цим справедливим є акцентування уваги В.В. Лазор, що позасудове вирішення індивідуальних тру� дових спорів і конфліктів є важливою складовою правового механізму, спрямо� ваного на захист трудових прав і інтересів сторін трудових правовідносин за умов ринкової економіки7. З огляду на зазначене у КЗпП України та у проекті ТК доцільно більш чітко та системно визначити сутність та зміст трудової правосуб’єктності КТС через: а) встановлення чіткої процедури формування КТС за участю колективу працівників та роботодавця; б) встановлення вимог до членів КТС; в) визначен� ня чіткого переліку трудових повноважень КТС, зокрема, встановлення пе� реліку спорів, які можуть вирішуватися в КТС; г) умови припинення трудової правосуб’єктності КТС. Костюк В. Л. Проблеми трудової правосуб’єктності КТС за чинним… 81 № 2 (1 5 ), 2 0 0 9 6 Проект Трудового кодексу України ( від 04. 12. 2007 року за станом від 10.02.2008 року)� pttp://gska2.rada.gov.ua. 7 Лазор В.В. Проблеми правового регулювання трудових спорів і конфліктів за умов формуван� ня ринкових відносин в Україні: Автореф. дис... д�ра юрид. наук; Київ. нац. ун�т імені Тараса Шев� ченка. – К., 2005. – 40 с.

Проблеми трудової правосуб’єктності КТС за чинним трудовим законодавством України

Institution

Similar Items