Особливості відновлення психофізіологічних функцій водіїв автотранспорту на етапах медикопсихологічної реабілітації
Аварійна подія завжди є наслідком утворення порочного кола у тріаді; транспортний засіб – дорога (умови дорожнього руху – якість покриття, метеофактори, інтенсивність руху тощо) - людина (учасник дорожнього руху). У подавляючій більшості випадків, як свідчать численні дослідження на різних видах тра...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Актуальні проблеми транспортної медицини |
|---|---|
| Datum: | 2016 |
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
2016
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/139847 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Особливості відновлення психофізіологічних функцій водіїв автотранспорту на етапах медикопсихологічної реабілітації / Л.М. Шафран, Ю.В. Чумаєва, О.П. Огуленко, С.Г. Сидоренко // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2016. — № 4 (46). — С. 34-43. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-139847 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Шафран, Л.М. Чумаєва, Ю.В. Огуленко, О.П. Сидоренко, С.Г. 2018-06-21T12:26:25Z 2018-06-21T12:26:25Z 2016 Особливості відновлення психофізіологічних функцій водіїв автотранспорту на етапах медикопсихологічної реабілітації / Л.М. Шафран, Ю.В. Чумаєва, О.П. Огуленко, С.Г. Сидоренко // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2016. — № 4 (46). — С. 34-43. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. 1818-9385 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/139847 616/12-057-073.97 Аварійна подія завжди є наслідком утворення порочного кола у тріаді; транспортний засіб – дорога (умови дорожнього руху – якість покриття, метеофактори, інтенсивність руху тощо) - людина (учасник дорожнього руху). У подавляючій більшості випадків, як свідчать численні дослідження на різних видах транспорту і в різних країнах світу, критичним залишається «людський чинник». Транспортні аварії більш ніж у 20% випадків за числом постраждалих відносяться до категорії великих, а за своїми наслідками, як правило, довгострокових. Тому проблема вивчення причин аварійності, підвищення ефективності медичної допомоги та реабілітації постраждалих є актуальною і першочерговою в психофізіології праці водіїв всіх видів транспорту. Проведені комплексні психофизиологічні дослідження серед 300 водіїв: 153 важких вантажних автозерновозів, 54 – легких вантажних автомобілів і 92 - пожежних автомашин. В дослідженнях були також задіяні 73 пожежних-рятувальників і 58 осіб - інші спеціалісти ДСНС і автопідприємств, які непов’язані з ризиком ДТП (контроль). Психофізіологічні дослідження проводилися за допомогою автоматизованої програми «МОРТЕСТ» (варіант «СПАС-10»). Крім того, визначали критичну частоту злиття миготінь (КЧЗМ) та рівень самопочуття, активності і настрою за тестом САН у виробничих умовах (щодо водіїв зерновозів) і в ході реабілітації особового складу пожежно-рятувальної служби України. Статистичну обробку даних здійснювали за допомогою стандартної програми Microsoft Excel та статистичного пакету R. Наростаюча фізіологічна втома водія за кермом негативно впливає на всі елементи психоемоційного стану в контексті готовності до несподіваних і очікуваних надзвичайних ситуацій, що просліджено по тестам КЧЗМ, САН (за основними і похідними маркерами). Щодо позитивного впливу медико-психологічної реабілітації (МПР), то, наприклад, рівень несприятливої компенсації за тестом Люшера зменшився майже на 62%, що свідчить про позитивний вплив МПР на процеси переробки травматичного досвіду. Реабілітаційні заходи забезпечують актуалізацію механізмів подолання негативних станів та зменшення емоційного стресу за рахунок комплексного вирішення проблеми МПР водіїв та постраждалих у надзвичайних ситуаціях одночасно з медичних і психологічних позицій. Аварийная событие всегда является следствием образования порочного круга в триаде; транспортное средство - дорога (условия дорожного движения - качество покрытия, метеофакторы, интенсивность движения и т.п.) - человек (участник дорожного движения). В подавляющем большинстве случаев, как свидетельствуют многочисленные исследования на различных видах транспорта и в разных странах мира, критическим остается «человеческий фактор». Транспортныеаварии болеечем в 20% случаев по числу пострадавших относятся к категории крупных, а по своим последствиям, как правило, долгосрочных. Поэтому проблема изучения причин аварийности, повышения эффективности медицинской помощи и ре абилитации пострадавших является актуальной и первоочередной в психофизиологии труда водителей всех видов транспорта. Проведены комплексные психофизиологични исследования среди 300 водителей: 153 тяжелых грузовых автозерновозив, 54 - легких грузовых автомобилей и 92 - пожарных автомашин. В исследованиях были также задействованы 73 пожарных-спасателей и 58 человек - другие специалисты ДСНС и автопредприятий, которые не связаны с риском ДТП (контроль). Психофизиологические исследования проводились с помощью автоматизированной программы «МОРТЕСТ» (вариант «СПАС-10»). Крометого, определяли критическую частоту слияния мельканий (КЧСМ) и уровень самочувствия, активности и настроения по тесту САН в производственных условиях (в отношении водителей зерновозов) и в ходереабилитации личного состава пожарно-спасательной службы Украины. Статистическую обработку данных осуществляли с помощью стандарт ной программы Microsoft Excel и статистического пакета R. Нарастающее физиологическое утомление водителя за рулем негативно влияет на все элементы психоэмоционального состояния в контексте готовности к неожиданным и ожидаемым чрезвычайным ситуациям, что прослежено по тестам КЧСМ и САН (по основным и производным маркерам). Относительно положительного влияния медико-психологической реабилитации (МПР), то, например, уровень неблагоприятной компенсации по тесту Люшера уменьшился почти на 62%, что свидетельствует о положительном влиянии МПР на процессы переработки травматического опыта. Реабилитационные мероприятия обеспечивают актуализацию механизмов преодоления негативных состояний и уменьшения эмоционального стресса за счет комплексного решения проблемы МПР водителей и пострадавших в чрезвычайных ситуациях одновременно с медицинских и психологических позиций. Emergency event is always a consequence of the formation of a circle vicious in the triad; vehicle - road (traffic conditions - quality coatings, meteorological factors, traffic, etc.) - people (road user). In most cases, as evidenced by numerous studies on different types of transport and in various countries of the world, remains critical “human factor”. Traffic accidents in more than 20% of cases affected by the number of classified as large, and in its effects, usually long. Therefore, the problem of studying the causes of accidents, improve the efficiency of medical care and rehabilitation is an urgent priority, and in the psychophysiology of labor of drivers of all types of transport. Psyihofiziologichni conducted comprehensive research among 300 drivers: 153 heavy cargo avtozernovoziv, 54 - light commercial vehicles and 92 - fire vehicles. The study also involved 73 firefighters and 58 - other professionals BFNC and transport companies that are not associated with the risk of road accidents (control). Psychophysiological studies were conducted using an automated program “MORTEST” (version of “SPAS-10”). In addition, to determine the critical flicker fusion frequency (CFFF) and health level, activity and mood on the test HAM in production conditions (for grain drivers) and during rehabilitation personnel Fire and Rescue Service of Ukraine. Statistical data processing was carried out using the standard of Microsoft Excel and the statistical package R. Increasing physiological fatigue of the driver behind the wheel of a negative impact on all elements of the mental and emotional state in the context of preparedness for the unexpected and anticipated emergencies that traced by tests CFFF and HAM (basic and derivatives markers). Regarding the positive effect of medical and psychological rehabilitation (MPR), then, for example, the level of compensation for the adverse test Luscher decreased by almost 62%, reflecting the positive impact of the MPR in the process of processing the traumatic experience. Rehabilitation activities provide updating mechanisms to overcome adverse conditions and reduce emotional stress due to the integrated solution MPR of drivers and victims of emergencies in conjunction with medical and psychological positions. uk Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України Актуальні проблеми транспортної медицини Вопросы психофизиологии Особливості відновлення психофізіологічних функцій водіїв автотранспорту на етапах медикопсихологічної реабілітації Особенности восстановления психофизиологических функций водителей автотранспорта на этапах медико-психологической реабилитации Features of psychophysiological functions recovery vehicle drivers on the stages of medical and psychological rehabilitation Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Особливості відновлення психофізіологічних функцій водіїв автотранспорту на етапах медикопсихологічної реабілітації |
| spellingShingle |
Особливості відновлення психофізіологічних функцій водіїв автотранспорту на етапах медикопсихологічної реабілітації Шафран, Л.М. Чумаєва, Ю.В. Огуленко, О.П. Сидоренко, С.Г. Вопросы психофизиологии |
| title_short |
Особливості відновлення психофізіологічних функцій водіїв автотранспорту на етапах медикопсихологічної реабілітації |
| title_full |
Особливості відновлення психофізіологічних функцій водіїв автотранспорту на етапах медикопсихологічної реабілітації |
| title_fullStr |
Особливості відновлення психофізіологічних функцій водіїв автотранспорту на етапах медикопсихологічної реабілітації |
| title_full_unstemmed |
Особливості відновлення психофізіологічних функцій водіїв автотранспорту на етапах медикопсихологічної реабілітації |
| title_sort |
особливості відновлення психофізіологічних функцій водіїв автотранспорту на етапах медикопсихологічної реабілітації |
| author |
Шафран, Л.М. Чумаєва, Ю.В. Огуленко, О.П. Сидоренко, С.Г. |
| author_facet |
Шафран, Л.М. Чумаєва, Ю.В. Огуленко, О.П. Сидоренко, С.Г. |
| topic |
Вопросы психофизиологии |
| topic_facet |
Вопросы психофизиологии |
| publishDate |
2016 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Актуальні проблеми транспортної медицини |
| publisher |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Особенности восстановления психофизиологических функций водителей автотранспорта на этапах медико-психологической реабилитации Features of psychophysiological functions recovery vehicle drivers on the stages of medical and psychological rehabilitation |
| description |
Аварійна подія завжди є наслідком утворення порочного кола у тріаді; транспортний засіб – дорога (умови дорожнього руху – якість покриття, метеофактори, інтенсивність руху тощо) - людина (учасник дорожнього руху). У подавляючій більшості випадків, як свідчать численні дослідження на різних видах транспорту і в різних країнах світу, критичним залишається «людський чинник». Транспортні аварії більш ніж у 20% випадків за числом постраждалих відносяться до категорії великих, а за своїми наслідками, як правило, довгострокових. Тому проблема вивчення причин аварійності, підвищення ефективності медичної допомоги та реабілітації постраждалих є актуальною і першочерговою в психофізіології праці водіїв всіх видів транспорту. Проведені комплексні психофизиологічні дослідження серед 300 водіїв: 153 важких вантажних автозерновозів, 54 – легких вантажних автомобілів і 92 - пожежних автомашин. В дослідженнях були також задіяні 73 пожежних-рятувальників і 58 осіб - інші спеціалісти ДСНС і автопідприємств, які непов’язані з ризиком ДТП (контроль). Психофізіологічні дослідження проводилися за допомогою автоматизованої програми «МОРТЕСТ» (варіант «СПАС-10»). Крім того, визначали критичну частоту злиття миготінь (КЧЗМ) та рівень самопочуття, активності і настрою за тестом САН у виробничих умовах (щодо водіїв зерновозів) і в ході реабілітації особового складу пожежно-рятувальної служби України. Статистичну обробку даних здійснювали за допомогою стандартної програми Microsoft Excel та статистичного пакету R. Наростаюча фізіологічна втома водія за кермом негативно впливає на всі елементи психоемоційного стану в контексті готовності до несподіваних і очікуваних надзвичайних ситуацій, що просліджено по тестам КЧЗМ, САН (за основними і похідними маркерами). Щодо позитивного впливу медико-психологічної реабілітації (МПР), то, наприклад, рівень несприятливої компенсації за тестом Люшера зменшився майже на 62%, що свідчить про позитивний вплив МПР на процеси переробки травматичного досвіду. Реабілітаційні заходи забезпечують актуалізацію механізмів подолання негативних станів та зменшення емоційного стресу за рахунок комплексного вирішення проблеми МПР водіїв та постраждалих у надзвичайних ситуаціях одночасно з медичних і психологічних позицій.
Аварийная событие всегда является следствием образования порочного круга в триаде; транспортное средство - дорога (условия дорожного движения - качество покрытия, метеофакторы, интенсивность движения и т.п.) - человек (участник дорожного движения). В подавляющем большинстве случаев, как свидетельствуют многочисленные исследования на различных видах транспорта и в разных странах мира, критическим остается «человеческий фактор». Транспортныеаварии болеечем в 20% случаев по числу пострадавших относятся к категории крупных, а по своим последствиям, как правило, долгосрочных. Поэтому проблема изучения причин аварийности, повышения эффективности медицинской помощи и ре абилитации пострадавших является актуальной и первоочередной в психофизиологии труда водителей всех видов транспорта. Проведены комплексные психофизиологични исследования среди 300 водителей: 153 тяжелых грузовых автозерновозив, 54 - легких грузовых автомобилей и 92 - пожарных автомашин. В исследованиях были также задействованы 73 пожарных-спасателей и 58 человек - другие специалисты ДСНС и автопредприятий, которые не связаны с риском ДТП (контроль). Психофизиологические исследования проводились с помощью автоматизированной программы «МОРТЕСТ» (вариант «СПАС-10»). Крометого, определяли критическую частоту слияния мельканий (КЧСМ) и уровень самочувствия, активности и настроения по тесту САН в производственных условиях (в отношении водителей зерновозов) и в ходереабилитации личного состава пожарно-спасательной службы Украины. Статистическую обработку данных осуществляли с помощью стандарт ной программы Microsoft Excel и статистического пакета R. Нарастающее физиологическое утомление водителя за рулем негативно влияет на все элементы психоэмоционального состояния в контексте готовности к неожиданным и ожидаемым чрезвычайным ситуациям, что прослежено по тестам КЧСМ и САН (по основным и производным маркерам). Относительно положительного влияния медико-психологической реабилитации (МПР), то, например, уровень неблагоприятной компенсации по тесту Люшера уменьшился почти на 62%, что свидетельствует о положительном влиянии МПР на процессы переработки травматического опыта. Реабилитационные мероприятия обеспечивают актуализацию механизмов преодоления негативных состояний и уменьшения эмоционального стресса за счет комплексного решения проблемы МПР водителей и пострадавших в чрезвычайных ситуациях одновременно с медицинских и психологических позиций.
Emergency event is always a consequence of the formation of a circle vicious in the triad; vehicle - road (traffic conditions - quality coatings, meteorological factors, traffic, etc.) - people (road user). In most cases, as evidenced by numerous studies on different types of transport and in various countries of the world, remains critical “human factor”. Traffic accidents in more than 20% of cases affected by the number of classified as large, and in its effects, usually long. Therefore, the problem of studying the causes of accidents, improve the efficiency of medical care and rehabilitation is an urgent priority, and in the psychophysiology of labor of drivers of all types of transport. Psyihofiziologichni conducted comprehensive research among 300 drivers: 153 heavy cargo avtozernovoziv, 54 - light commercial vehicles and 92 - fire vehicles. The study also involved 73 firefighters and 58 - other professionals BFNC and transport companies that are not associated with the risk of road accidents (control). Psychophysiological studies were conducted using an automated program “MORTEST” (version of “SPAS-10”). In addition, to determine the critical flicker fusion frequency (CFFF) and health level, activity and mood on the test HAM in production conditions (for grain drivers) and during rehabilitation personnel Fire and Rescue Service of Ukraine. Statistical data processing was carried out using the standard of Microsoft Excel and the statistical package R. Increasing physiological fatigue of the driver behind the wheel of a negative impact on all elements of the mental and emotional state in the context of preparedness for the unexpected and anticipated emergencies that traced by tests CFFF and HAM (basic and derivatives markers). Regarding the positive effect of medical and psychological rehabilitation (MPR), then, for example, the level of compensation for the adverse test Luscher decreased by almost 62%, reflecting the positive impact of the MPR in the process of processing the traumatic experience. Rehabilitation activities provide updating mechanisms to overcome adverse conditions and reduce emotional stress due to the integrated solution MPR of drivers and victims of emergencies in conjunction with medical and psychological positions.
|
| issn |
1818-9385 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/139847 |
| citation_txt |
Особливості відновлення психофізіологічних функцій водіїв автотранспорту на етапах медикопсихологічної реабілітації / Л.М. Шафран, Ю.В. Чумаєва, О.П. Огуленко, С.Г. Сидоренко // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2016. — № 4 (46). — С. 34-43. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT šafranlm osoblivostívídnovlennâpsihofízíologíčnihfunkcíivodíívavtotransportunaetapahmedikopsihologíčnoíreabílítacíí AT čumaêvaûv osoblivostívídnovlennâpsihofízíologíčnihfunkcíivodíívavtotransportunaetapahmedikopsihologíčnoíreabílítacíí AT ogulenkoop osoblivostívídnovlennâpsihofízíologíčnihfunkcíivodíívavtotransportunaetapahmedikopsihologíčnoíreabílítacíí AT sidorenkosg osoblivostívídnovlennâpsihofízíologíčnihfunkcíivodíívavtotransportunaetapahmedikopsihologíčnoíreabílítacíí AT šafranlm osobennostivosstanovleniâpsihofiziologičeskihfunkciivoditeleiavtotransportanaétapahmedikopsihologičeskoireabilitacii AT čumaêvaûv osobennostivosstanovleniâpsihofiziologičeskihfunkciivoditeleiavtotransportanaétapahmedikopsihologičeskoireabilitacii AT ogulenkoop osobennostivosstanovleniâpsihofiziologičeskihfunkciivoditeleiavtotransportanaétapahmedikopsihologičeskoireabilitacii AT sidorenkosg osobennostivosstanovleniâpsihofiziologičeskihfunkciivoditeleiavtotransportanaétapahmedikopsihologičeskoireabilitacii AT šafranlm featuresofpsychophysiologicalfunctionsrecoveryvehicledriversonthestagesofmedicalandpsychologicalrehabilitation AT čumaêvaûv featuresofpsychophysiologicalfunctionsrecoveryvehicledriversonthestagesofmedicalandpsychologicalrehabilitation AT ogulenkoop featuresofpsychophysiologicalfunctionsrecoveryvehicledriversonthestagesofmedicalandpsychologicalrehabilitation AT sidorenkosg featuresofpsychophysiologicalfunctionsrecoveryvehicledriversonthestagesofmedicalandpsychologicalrehabilitation |
| first_indexed |
2025-11-27T03:14:21Z |
| last_indexed |
2025-11-27T03:14:21Z |
| _version_ |
1850793939013992448 |
| fulltext |
��
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4 (46), 2016 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 4 (46), 2016
Актуальність теми
За даними статистики у 2015 році
в Україні зафіксовано більш, ніж 134
тис. ДТП, серед них понад 25 тис. із
постраждалими, майже 4 тис. людей
Вопросы психофизиологии The Psychophysiology Questions
УДК 616/12-057-073.97
ОСОБЛИВОСТІ ВІДНОВЛЕННЯ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ
ФУНКЦІЙ ВОДІЇВ АВТОТРАНСПОРТУ НА ЕТАПАХ МЕДИКО-
ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ
Шафран Л.М.1, Чумаєва Ю.В.1, Огуленко О.П.1, Сидоренко С.Г. 2
1ДП «Український НДІ медицини транспорту» МОЗ України, Одеса;
2Управління Держпродпотребслужби, Кіровоград
Аварійна подія завжди є наслідком утворення порочного кола у тріаді; транс-
портний засіб – дорога (умови дорожнього руху – якість покриття, метеофактори,
інтенсивність руху тощо) - людина (учасник дорожнього руху). У подавляючій
більшості випадків, як свідчать численні дослідження на різних видах транспорту і в
різних країнах світу, критичним залишається «людський чинник». Транспортні аварії
більш ніж у 20% випадків за числом постраждалих відносяться до категорії вели-
ких, а за своїми наслідками, як правило, довгострокових. Тому проблема вивчення
причин аварійності, підвищення ефективності медичної допомоги та реабілітації
постраждалих є актуальною і першочерговою в психофізіології праці водіїв всіх видів
транспорту. Проведені комплексні психофизиологічні дослідження серед 300 водіїв:
153 важких вантажних автозерновозів, 54 – легких вантажних автомобілів і 92 -
пожежних автомашин. В дослідженнях були також задіяні 73 пожежних-рятуваль-
ників і 58 осіб - інші спеціалісти ДСНС і автопідприємств, які не пов’язані з ризиком
ДТП (контроль). Психофізіологічні дослідження проводилися за допомогою автома-
тизованої програми «МОРТЕСТ» (варіант «СПАС-10»). Крім того, визначали критич-
ну частоту злиття миготінь (КЧЗМ) та рівень самопочуття, активності і настрою за
тестом САН у виробничих умовах (щодо водіїв зерновозів) і в ході реабілітації осо-
бового складу пожежно-рятувальної служби України. Статистичну обробку даних
здійснювали за допомогою стандартної програми Microsoft Excel та статистичного
пакету R. Наростаюча фізіологічна втома водія за кермом негативно впливає на всі
елементи психоемоційного стану в контексті готовності до несподіваних і очікува-
них надзвичайних ситуацій, що просліджено по тестам КЧЗМ, САН (за основними і
похідними маркерами). Щодо позитивного впливу медико-психологічної реабілітації
(МПР), то, наприклад, рівень несприятливої компенсації за тестом Люшера змен-
шився майже на 62%, що свідчить про позитивний вплив МПР на процеси пере-
робки травматичного досвіду. Реабілітаційні заходи забезпечують актуалізацію ме-
ханізмів подолання негативних станів та зменшення емоційного стресу за рахунок
комплексного вирішення проблеми МПР водіїв та постраждалих у надзвичайних
ситуаціях одночасно з медичних і психологічних позицій.
Ключові слова: водії автотранспорту, зерновозів, пожежних автомашин, стрес,
втома, надзвичайні ситуації, медико-психологічна реабілітація
загинуло та 31,5 тис. травмовано. Ситу-
ація залишається критичною і в 2016
році: за 10 місяців число ДТП переви-
щило 122 тис., загинуло 3124, травмо-
��
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4 (46), 2016 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 4 (46), 2016
вано 26,6 тис. осіб). За кількістю аварій
на транспорті Одеська область є сум-
ним лідером (понад 12 тис. випадків) та
посідає друге місце в Україні після м.
Києва. Статистичні підсумки свідчать,
що проблема медико-психологічної ре-
абілітації (МПР) постраждалих у ДТП є
вкрай актуальною, потребує поглибле-
ного комплексного вивчення, обгрунту-
вання і розробки лікувально-профілак-
тичних та реабілітаційних заходів.
Аварійна подія завжди є наслідком
утворення порочного кола у тріаді;
транспортний засіб – дорога (умови до-
рожнього руху – якість покриття, метео-
фактори, інтенсивність руху тощо) - лю-
дина (учасник дорожнього руху). У по-
давляючій більшості випадків, як
свідчать численні дослідження на різних
видах транспорту і в різних країнах світу,
критичним залишається «людський чин-
ник» [1-3]. Крім того, транспортні аварії
більш ніж у 20% випадків за числом по-
страждалих відносяться до категорії ве-
ликих [4], а за своїми наслідками – дов-
гострокових [5]. Причому, за кожним
випадком стоїть травматична подія, яка
охоплює певне коло людей з числа са-
мих постраждалих, членів родин, учас-
ників подій, свідків, працівників дорож-
ньо-транспортних служб, рятувальників
та медиків.
Слід зазначити, що перша медич-
на допомога у випадках ДТП є достат-
ньо регламентованою та скоординова-
ною між відповідними службами. Вона
має за мету збереження життя людини,
надання невідкладної медичної, психо-
логічної допомоги та транспортування
постраждалих у медичні заклади. По-
дальше лікування та відновлення відбу-
вається відповідно до типу травми, її
ступеню та важкості. Психологічний
компонент реабілітації не є регламенто-
ваним і нерідко залишається поза ува-
гою, якщо психічні реакції постраждало-
го не набувають ступеню гострої реакції
на стрес. Однак відомо, що посттравма-
тичний стресорний розлад (ПТСР) може
бути гострим, хронічним та відстроче-
ним на місяці або навіть роки після трав-
матичної події. Тому процес реабілітації,
крім невідкладного та госпітального,
передбачає санаторно-курортний і реа-
білітаційно-профілактичний етапи з еле-
ментами тренінгу та індивідуально оріє-
нтованого аутотренінгу [6].
На даному етапі розвитку системи
МПР учасників ДТП такий механізм пси-
хологічного супроводу передбачений і
значною мірою відпрацьований у тій чи
іншій формі для працівників рятувальних
служб України. Постановою Кабінету
Міністрів України від 12.08.2009 р. за
№ 859 «Про затвердження Порядку
визначення переліку санаторно-курорт-
них закладів, при яких створюють цент-
ри медико-психологічної реабілітації», а
також спільним Наказом МОЗ та МНС
України від 14 травня 2001 р. № 180/
115, зареєстрованим у Мінюсті України
15 серпня 2001 р. за № 702/5893, вве-
дено в дію «Положення про центри ме-
дично-психологічної реабілітації ряту-
вальників та осіб, що постраждали внас-
лідок надзвичайних ситуацій природно-
го та техногенного характеру» і визначе-
но організаційні засади щодо його реа-
лізації. Такий спеціалізований Центр
створений та функціонує з 2005 року в
місті Одесі на базі санаторію «Одесь-
кий». За час роботи Центру в співпраці
з Українським НДІ медицини транспор-
ту накопичено певний досвід системно-
го підходу до вирішення проблеми МПР
для контингентів, які працюють у екстре-
мальних умовах з високим ризиком ава-
рійних ситуацій, в тому числі транспор-
тних пригод [7, 8]. Однак, спеціалізова-
ної програми МПР для водіїв та інших
осіб, які постраждали у ДТП, на даний
час не існує, багато науково-теоретич-
них і прикладних питань залишаються
розробленими недостатньо, що і обу-
мовило мету нашого дослідження.
Мета дослідження
Вивчити професійно значущі пере-
думови виникнення аварійних ситуацій,
стан і особливості відновлення психо-
фізіологічних функцій водіїв та інших
��
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4 (46), 2016 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 4 (46), 2016
осіб, постраждалих у ДТП, в ході реабі-
літації і розробити шляхи формування та
вдосконалення системи МПР для відпо-
відних контингентів.
Матеріали та методи
Об’єкти дослідження: спеціалізо-
ване автотранспортне підприємство, м.
Кіровоград, галузевий Центр медико-
психологічної реабілітації, санаторій
«Одеський», м. Одеса. Обстежені кон-
тингенти: всього під наглядом було 430
осіб чоловічої статі, віком 37,5±1,5 років,
професійний стаж 10,4±0,9 років, в
тому числі 300 водіїв (153 – водії важ-
ких вантажних автозерновозів, 54 –
водії легких вантажних автомобілів; 92 –
водії пожежних автомобілів, основна
група) та дві групи порівняння (конт-
роль): 73 пожежні-рятувальники, 58 -
інші спеціалісти ДСНС і авто-
підприємств, які не пов’язані з ризиком
ДТП і не приймають участі у ліквідації їх
наслідків. Психофізіологічні дослідження
проводилися за допомогою автомати-
зованої програми «МОРТЕСТ» [9] (варі-
ант «СПАС-10») [10]. В даному дослід-
женні аналізувалися результати тестів на
оперативну пам’ять (ОП), диференційо-
вану сенсомоторну реакцію (РНП), реак-
цію на рухомий об’єкт (РРО), показники
уваги (проби Шульте, «Переплутані лінії»
(ПЛ)), актуальний емоційний стан (на
основі модифікованого попарного вось-
микольорового тесту Люшера). Крім
того, визначали критичну частоту злит-
тя миготінь (КЧЗМ) [11] та рівень само-
почуття, активності і настрою за тестом
САН [12]. Всі дослідження виконували-
ся з дотриманням вимог біоетики. Ста-
тистична обробка даних здійснювалася
за допомогою стандартної програми
Microsoft Excel та статистичного пакету
R [13].
Динамічні обстеження в Кіровог-
раді проводили в ході поточних медич-
них оглядів безпосередньо на
підприємстві, а в Одесі - двічі на почат-
ку та наприкінці 12-денної короткочас-
ної МПР. Весь перелік реабілітаційних
заходів Центру МПР підрозділяється на
медико-біологічні, психофізіологічні та
психологічні. У складі комплексної пси-
хологічної реабілітації застосовувалися
також психотерапія (раціональна (індив-
ідуальна і в групі), аутогенне тренуван-
ня, музикотерапія, бібліотерапія, повед-
інкова психотерапія) [14].
Результати досліджень
Ознайомлювальне інтерв’ювання
водіїв щодо суб’єктивної оцінки ними
особливостей професійної діяльності
показало, що серед готових співпрацю-
вати з дослідниками респондентів
(79,3%), 11,8% потрапляли в різного
ступеня виражені аварійні події. Основ-
ними передумовами таких екстремаль-
них ситуацій, поряд із зовнішніми при-
чинами, водії називають фізіологічну
втому, нервове напруження, нерегуляр-
ний і недостатній за часом відпочинок,
а також роботу у нічну зміну і низьку ос-
вітленість (80-100% опитаних). Суб-
’єктивна оцінка водіями свого функціо-
нального стану узгоджується з результа-
тами проведених раніше досліджень
[15-17], а також публікаціями інших ав-
торів [18-20], згідно з якими робота у
нічну зміну пов’язана зі зрушенням цир-
кадних ритмів, в тому числі атенційних
функцій, зокрема, зорової уваги, тим
більше, що підчас управління транспор-
тними засобами до 95% інформації ро-
бітники водійного фаху одержують зав-
дяки зоровому аналізатору. Робота у
нічну зміну проходить в умовах пониже-
ної освітленості та контрастності, осліп-
люючої дії фар зустрічних автомобілів.
Тому, не випадково, не зважаючи на
суттєво знижену інтенсивність руху,
майже третина всіх ДТП відбувається у
нічний час.
Для діагностики фізіологічної,
перш за все, зорової втоми у обстеже-
них водіїв було визначено інформатив-
ний патерн функціонального стану –
КЧЗМ. Він являється інтегральним інди-
катором сумарної оцінки ряду процесів
(електрофізіологічних, енергетичних,
біохімічних тощо), які забезпечують зо-
рове сприйняття в цілому, що робить
��
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4 (46), 2016 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 4 (46), 2016
його широко розповсюдженим, в тому
числі в гігієні та фізіології праці. Резуль-
тати представлені в табл.1. З представ-
лених в таблиці даних слідує, що
найбільш виражені ознаки зорового і
загального стомлення просліджуються у
водіїв, що виконують дальні рейси, тоді
як в інших групах, такі ознаки є лише у
вигляді тенденцій.
У водіїв пожежних автомашин після
закінчення зміни статистично достовір-
но знижувалася зорова увага на зелений
(з 44,61±0,63 до 42,84±0,45 Гц, p <
0,05) і червоний (з 39,55±0,42 до
38,15±0,65 Гц, p < 0,05) сигнали, тоді як
на біле світло реакція знизилася не сут-
тєво. В період санаторної реабілітації
першим і найбільш значно відновлюва-
лася реакція на зелений сигнал, тоді як
зорова реакція на червоний подразник
нормалізувалася лише наприкінці курсу.
Наростаюча фізіологічна втома во-
дія за кермом негативно впливає на всі
елементи психоемоційного стану в кон-
тексті готовності до несподіваних і очі-
куваних надзвичайних ситуацій. Одним з
найбільш інформативних експрес-ме-
тодів інтегральної оцінки ступеню акти-
вації (пригнічення в результаті втоми)
психофізіологічних функцій самим рес-
пондентом в психології праці є тест
САН. Навіть дещо фрагментарні дані в
цьому плані представляють неабиякий
інтерес, оскільки поява достовірних змін
є предиктором для
планування реабілі-
таційних заходів
методами трену-
вання, підвищення
рівню стресостій-
кості, застосування
управлінських дій
щодо раціоналізації
режимів праці і
відпочинку тощо.
Не менш інформа-
тивними є резуль-
тати цілеспрямова-
ного тестування
відповідних контин-
гентів водіїв для оц-
інки ефективності
впроваджених реа-
білітаційних заходів.
Ці положення ілюс-
труються даними,
наведеними в табл.
2.
Одержані дані
підтвердили інфор-
мативність тесту
САН і дали змогу
виявити протилеж-
но направлені тен-
денції у змінах
практично всіх дос-
ліджених показ-
9������ 1
�(��1��� %�!(B(�( �Gv� $ % ��&% �� *' ,#-� ' 3 B & -1��(, '��)$, K�
K'$*� 3),�2��(/, '�-$!+,�,, K�
����� ����������-1* ����� ����������-2 �����-3
�("-��!
9���-
���
2� ��0��� /���� ��0. 2� ��0��� /���� ��0. 2� ��0��� /���� ��0.
�����-
���
39,37 ±
1,19
39,62 ±
0,71
37,28 ±
1,41?
39,16 ±
1,05
38,16 ±
1,29
41,87 ±
0,59
40,08 ±
0,95
����-
���
41,74 ±
1,07
43,14 ±
0,85
38,96 ±
1,05?
41,62 ±
0,93
40,22 ±
1,03
43,04 ±
0,37
40,93 ±
1,12
���� 40,23 ±
1,22
42,57 ±
1,15
38,71 ±
0,95?
42,05 ±
1,27
39,28 ±
0,95 ?
42,48 ±
0,41
40,51 ±
0,89
!�������: */ �����: 1 – �������������� �� ���
��� ������������; 2- �� & ���� �� 0��&���
������������ (����� 12 !����); 3 - ��! �� �����&��� ������3�� (��0���� ���
8 !����); ?/ p <
0,05
9������ 2
�(��1��� *)(/ O�-� ! "�B� " ),�,$)$ % ��&% �%, -�'� % -�% � * 2�2�(/
1�Y(� -� ,�), 1 ���
� ��& �%, -�'� % -�% � ��& * 2�2�(/ 1�Y(�
��-�(� 2� ����� /����
�����
� /�����
���0��������
9����
���0�������
�
�
C���������� 6,07 ±
0,12
5,52 ±
0,11 0,016 5,88 ±
0,07
6,23 ±
0,08 0,246
# �������
5,93 ±
0,07
5,44 ±
0,13 0,006 5,73 ±
0,11
5,96 ±
0,11 0,863
"������ 6,14 ±
0,05
5,38 ±
0,09 0,037 5,82 ±
0,09
6,26 ±
0,07 0,144
1�����* 6,05 ±
0,09
5,61 ±
0,07 0,010 5,81 ±
0,09
6,15 ±
0,07 0,986
���������
)��
4,94 ±
0,08
4,62 ±
0,05 0,107 4,58 ±
0,08
5,31 ±
0,07 0,777
��������� 5,73 ±
0,12
5,26 ±
0,07 0,088 5,61 ±
0,14
5,81 ±
0,11 0,596
/�������
� ���.
5,66 ±
0,09
5,86 ±
0,04 0,037 5,47 ±
0,09
5,71 ±
0,08 0,515
%������ 5,80 ±
0,09
5,58 ±
0,05 0,024 5,61 ±
0,09
5,89 ±
0,08 0,557
:��������
�����
5,77 ±
0,04
5,51 ±
0,09 0,009 5,42 ±
0,09
5,71 ±
0,07 0,890
"����&�����
6,08 ±
0,09
6,34 ±
0,05 0,317 6,26 ±
0,07
5,85 ±
0,09 0,102
9��)�������
5,73 ±
0,05
5,47 ±
0,09 0,012 5,52 ±
0,09
5,67 ±
0,08 0,478
��
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4 (46), 2016 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 4 (46), 2016
ників функціонального стану обстеже-
них контингентів під впливом прогре-
сивно наростаючої втоми в ході напру-
женої виробничої діяльності, з одного
боку, і позитивного впливу санаторного
етапу медико-психологічної реабілітації,
з іншого. Цей тест може бути застосо-
ваний, як у експрес-діагностиці ступеню
фізіологічної втоми, так і аргументації
необхідності проведення реабілітацій-
них заходів.
Контрастність результатів дослід-
жень також підкреслює ефективність
застосованих реабілітаційних заходів і їх
комплексний характер. Саме системний
підхід забезпечив можливість створен-
ня комплексної системи МПР, яка доз-
воляє не тільки оцінювати психологічний
статус реабілітантів з точки зору функц-
іональних рівнів, ступенем професійно-
го стресового навантаження, психолог-
ічним і психофізіологічним станом, але й
впроваджувати індивідуально орієнтова-
ний підхід усі складові реабілітаційних
заходів.
Діагностичний етап на початку
МПР є необхідною умовою диференцій-
ованого підходу до реабілітаційних за-
ходів, а також визначає стан психофізіо-
логічних функцій та актуальні потреби
реабілітантів в індивідуально-орієнтова-
ному підході. За даними табл. 3
більшість відмінностей між досліджени-
ми показниками обумовлені професій-
ними особливостями контингентів, а
також умовами праці та інтенсивністю
навантаження. Для акцентування цього
положення в таблиці наведені тільки
статистично значущі відмінності.
Найбільш уразливими під впливом
професійного середовища є такі функції
уваги, як переключення та концентра-
ція, що відображається зниженням по-
казників часу виконання проб на увагу
відносно контролю. Зниження функцій
уваги є характерною ознакою комплек-
су постстресових станів з елементами
дисоціації, які є захисним механізмом від
надмірних психоемоційних переживань
і дозволяють відокремити ці переживан-
ня від стресових подій та витіснити бо-
лючі спогади про них. Тому потреба в
МПР цих контингентів набуває особли-
вої актуальності для відновлення їх пра-
цездатності та зниження вірогідності
випадків ДТП. За даними досліджень
МПР сприяє віднов-
ленню саме тих
психофізіологічних
функцій, які зазнали
найбільшого наван-
таження або були
задіяні в активації
к о м п е н с а т о р н и х
механізмів подо-
лання постстресо-
вих станів.
Протягом реа-
білітаційного періо-
ду для водіїв
найбільші зміни
відбуваються в пси-
хоемоційній сфері
та за показниками
уваги (табл. 4).
Рівень несприятли-
вої компенсації за
тестом Люшера
9������ 3
'�%�#��# *)(/ O�-� ! "�B�(/ * ��-�(��% � �,(�"��,�% ���� �
* B�,�$ '��3�!�,���&
��-�(�( � �,' !+ � ��&
2�2��-
'#,$%�!+�.
���������� ���’��
8,04 ± 0,32 7,17 ± 0,26* 6,49 ± 0,33***
;;�, ��������&��.,% 68,80± 4,42 46,19 ± 3,52*** 55,04 ± 4,41*
;;�, 8������
, % 51,43 ± 3,18 47,19 ± 2,92 41,38 ± 3,04*
'. /��������. ���� 17,30± 0,39 15 ,08 ± 0,95* 14,64 ± 0,77**
'. ��!��������� ��). 0,94 ± 0,02 0,81 ± 0,05 0,67 ± 0,05**
'. /������������
16,56 ± 0,65 12 ,95 ± 0,72** 12,35 ± 0,74***
'. /������� ����� 4,40± 0,27 5 ,68 ± 0,24** 5,52 ± 0,29*
'. 8����&����
4,65 ± 0,36 6 ,33 ± 0,39** 6,18 ± 0,39*
;"/. 9��
���
�����.,% 9,63 ± 1,28 13,87 ± 1,46* 12,16 ± 1,14
(��
��–/�����, � 41,09 ± 2,50 52,42 ± 3,03* 45,74 ± 3,15
(��
��–$��0��,� 129,94 ± 5,14 145,10± 4,48* 136,88 ± 4,10
/���������� �����, � 105,00± 4,96 119,60± 4,60* 117,31 ± 3,67
!�������: * ����!������
����� � p<0,05*; p<0,01 **; p<0,001***
��
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4 (46), 2016 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 4 (46), 2016
зменшується май-
же на 62%, що
свідчить про пози-
тивний вплив МПР
на процеси пере-
робки травматич-
ного досвіду. Реаб-
ілітаційні заходи на-
правлені на актуалі-
зацію механізмів
подолання негатив-
них станів та зменшення емоційного
стресу, що забезпечується за рахунок
комплексного підходу до вирішення
проблеми МПР водіїв та постраждалих у
надзвичайних ситуаціях.
Вдосконалення ефективності МПР
постраждалих в ДТП повинно базувати-
ся в тому числі і на використанні психо-
терапевтичних методів подолання пси-
хологічних наслідків травматичної події,
серед яких когнітивно-поведінкова пси-
хотерапія, метод десенсибілізації та пе-
реробки рухами очей (EMDR) та ін., що
мають своєю метою послаблення сим-
птомів ПТСР та переробку травматично-
го досвіду. Розробка методу EMDR від
самого початку супроводжувалась пер-
манентним дослідженням, аналізом
результатів, коригуючи ми заходами, що
дає підстави стверджувати, що це
найбільш досліджений психотерапев-
тичний метод у лікуванні ПТСР на те-
перішній час. За даними Ліпке, який
провів опитування 1200 терапевтів, що
пройшли структуровану освіту Інституту
EMDR, 30% з них повідомляють про
позитивні наслідки перш за все у сфері
посттравматичних розладів [21].
Відмічається також вплив терапії EMDR
на фізіологічні показники в сенсі норма-
лізації симпатико-адреналової рівноваги
[22, 23].
На сьогодні в Україні психотера-
певтична освіта в методі EMDR тільки
починає розвиватися за рахунок
співпраці з Інститутом EMDR Німеччини
на волонтерських засадах у зв’язку з го-
строю потребою у психологічній допо-
мозі та реабілітації як постраждалих, так
і учасників антитерористичної операції
на Сході. Створення Української спілки
EMDR-терапевтів, як члена професійно-
го товариства EMDR Europe Asociation і
EMDRIA-Deutschland, є важливою
подією в забезпеченні якісної психоте-
рапевтичної освіти як методичної осно-
ви та професійної підтримки спец-
іалістів. Така співпраця дозволяє роз-
повсюдити досвід використання методу
і для постраждалих в ДТП, особливо у
випадках монотравми, яка може викли-
кати гостру стресову реакцію та диза-
даптаційні зрушення внаслідок пережи-
тої аварійної ситуації. Але слід підкрес-
лити, що психосоматичні наслідки ДТП
тісно взаємопов’язані зі станом водія,
інших учасників дорожнього руху і пост-
раждалих до пригоди, а також на всіх
етапах надання першої, медичної допо-
моги та реабілітації. Така практика по-
винна базуватися також на державній
програмі МПР постраждалих в ДТП, яка
б передбачала обов’язкову профілакти-
ку, психологічну підтримку, та психоте-
рапевтичну допомогу не на окремих, а
всіх етапах сіх етапах психофізіологічно-
го супроводження водіїв у напруженій
виробничій діяльності та реабілітації
[24], в тому числі щодо системного
відновлення функцій.
Висновки
1. Людина за кермом автомобіля, не-
залежно від ступеня професійної
підготовки, виконання виробничих
чи аматорських функцій і мети по-
їздки, становляться учасниками до-
рожнього руху, знаходяться у більш-
менш вираженому стані психоемо-
9������ 4
�(��1��� *)(/ O�-� ! "�B�(/ * ��-�(��% % ��&% ���� -� *�'� � �
�
��-�(� � '��3�!�,���&
�)!#
'��3�!�,���& Δ%
/��������.������ �� ������
'?3���, 0����� 16.08±0.45 18,92 ± 0,73 17,66
��������� ����� �� ������
'?3���, 0����� 3,8 ± 0,43 2,50 ± 0,49 - 34,21
;����
�������������
���������� �� ������
'?3���, 0����
0,92 ± 0,21 0,35 ± 0,17 - 61,96
(��
��-$��0���, � 145,10 ± 4,48 133,06 ± 3,86 - 8,03
/���������� �����, � 119,60 ± 5,60 102,61 ± 3,80 - 14,21
�
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4 (46), 2016 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 4 (46), 2016
ційного напруження, яке є про-
відним джерелом фізіологічної вто-
ми і одним з провідних чинників ри-
зику ДТП. Особливо високим ризи-
ком в цьому плані характеризується
професійна діяльність водіїв важких
автозерновозів і пожежних автома-
шин.
2. Одержані внаслідок ДТП психосо-
матичні ушкодження, фізичні і
психічні травми для їх скорішого по-
вного загоєння і попередження
розвитку слідових проявів та стигм
потребують, поряд з повноцінною
медичною допомогою, проведення
системи заходів з медико-психоло-
гічної реабілітації.
3. Розроблені та впроваджені в Галузе-
вому центрі (Одеса) медико-психо-
логічні реабілітаційні заходи явля-
ються науково обгрунтованою осно-
вою проекту Методичних рекомен-
дацій, що враховує специфіку про-
фесійної діяльності водіїв важкого та
спеціального автотранспорту.
Література
1. Risky Driving, Mental Health, and Health-
Compromising Behaviors: Risk Clustering in
Late Adolescents and Adults / C.C. McDonald,
M.S. Sommers, J.D. Fargo // Inj Prev., 2014.
– Vol. 20. – No. 6. – P. 365–372.
2. Duke J. Age-related safety in professional
heavy vehicle drivers: a literature review / J.
Duke, M. Guest, M. Boggess // Accid. Anal.
Prev., 2010. – Vol. 42. – No. 2. – P. 364-371.
3. Systematic review of motor vehicle crash risk
in persons with sleep apnea /R.L. Ellen, S.C.
Marshall, M. Palayew et al. // J. Clin. Sleep.
Med., 2006. – Vol. 2. – No. 2. – P. 193-200.
4. Prespecified dose-response analysis for A
Very Early Rehabilitation Trial (AVERT) / J.
Bernhardt, L. Churilov, F. Ellery et al. //
Neurology, 2016. – Vol. 86. – Iss. 23. – P.
2138-2145.
5. Rudisill T.M. Medication use and the risk of
motor vehicle collisions among licensed
drivers: A systematic review / T.M. Rudisill, M.
Zhu, G.A. Kelley, C. Pilkerton, B.R. Rudisill //
Accid. Anal. Prev., 2016. – Vol. 96. – No. 3. –
P. 255-270.
6. Чумаева Ю.В. Медико-психологическая
реабилитация как система профилактики
и коррекции производственно обусловлен-
ных психосоматических нарушений пожар-
ных-спасателей / Ю.В. Чумаева, Э.М. Псяд-
ло, Л.М. Шафран // Актуальные проблемы
транспортной медицины, 2010. - № 1 (19).
- С. 70 – 80.
7. Chumaeva J. Creating a system of medical and
psychological rehabilitation of extreme
professions representatives (firemen-rescuers
as a model) / J. Chumaeva, V. Golikovа, J.
Nekhoroshkova, A. Ogulenko, L. Shafran // J.
of Education, Health and Sport, 2015. – Vol.
5. – No. 8. – P. 197-209.
8. Методические рекомендации «Система
медико-психологической реабилитации
пожарных-спасателей» - МР 100.13/
363.13.
9. Психофізіологічний професійний відбір
плавскладу водного транспорту. Методичні
вказівки (МВ 7.7.4.-093-02). – К.: МОЗ Ук-
раїни, 2002. – 27 с.
10. Проведення психофізіологічного профес-
ійного відбору кандидатів на навчання до
вищих навчальних закладів Міністерства
України з питань надзвичайних ситуацій та
у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи: МВ 3.3.8.-
129-2006. – [Чинний від 2006-11-07]. – К.:
Видання офіційне, 2006. – 36 с.
11. Псядло Е.М. Тест КЧСМ у вивченні психо-
фізіологічного стану операторів / Е.М.
Псядло, В.В. Голікова, Т.С. Нєзавітіна, Ю.В.
Чумаєва // Збірка тез доповідей IV науко-
во-практична конференції «Індивідуальні
психофізіологічні особливості людини та
професійна діяльність», Черкаси, 21 – 23
жовтня 2009. – Черкаси, 2009. - С. 64.
12. Корольчук М.С. Соціально-психологічне
забезпечення діяльності в звичайних та ек-
стремальних умовах: Навчальний посібник
/ М.С. Корольчук, В.М. Крайнюк. – К.: Ніка-
Центр, 2009. – С. 455-456.
13. Статистические методы в медико-биологи-
ческих исследованиях с использованием
Excel / С.Н. Лапач, А.В. Чубенко, П.Н. Ба-
бич.– К.: МОРИОН, 2000.– 320 с.
14. Чумаева Ю.В Психофизиологические аспек-
ты медико-психологической реабилитации
пожарных – спасателей / Ю.В. Чумаева,
Ю.В. Нехорошкова, Э. М. Псядло, А. А. Гри-
занова, О.А. Капустинская // Бюллетень Во-
сточно-Сибирского научного центра СО
РАМН. – 2009. – № 2. - С. 215 – 219.
15. Шафран Л.М. Значение особенностей
структуры профессионально важных ка-
честв в гигиене и психофизиологии труда
/ Л.М. Шафран, Э.М. Псядло, В.В. Голико-
�
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4 (46), 2016 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 4 (46), 2016
ва, Ю.В.Чумаева // Вестник гигиены и эпи-
демиологии, 2010. – Т.14. - № 1. - С. 51-
55.
16. Чумаева Ю.В. Методические подходы к ди-
агностике утомления при решении задач
психологической реабилитации / Ю.В. Чу-
маева, А.П. Огуленко, Л.М. Шафран // На-
уковий вісник Південноукраїнського націо-
нального університету ім. К.Д. Ушинсько-
го. 2013. № 9-10. С.220-230.
17. Шафран Л.М. Комплексная гигиеническая
оценка условий труда и трудового процес-
са пожарных-спасателей / Л.М. Шафран,
Ю.В. Нехорошкова // Гиг. и сан., 2015. - №
1. – С. 77-82.
18. Valdez Р. Rhythms of Mental Performance /
P. Valdez, T. Reilly, J. Waterhouse // 2008. –
Vol. 2. – Nо. 1. – Р. 7-16.
19. Brain Connectivity and Visual Attention / E.L.
Parks, D.J. Madden // Brain Connectivity,
2013. – Vol. 3. - Nо. 4. – Р. 317-338.
20. Job burnout is associated with dysfunctions
in brain mechanisms of voluntary and
involuntary attention / Sokka L1, Leinikka
M2, Korpela J2 et al. // Biol. Psychol., 2016.
– Vol. 117. – Iss. 1. – P. 56-66.
21. Lipke H. Manual for the teaching of Shapiro’s
EMDR in the treatment of combat-related PTSD
/ H. Lipke. - EMDR Institute. 1992. – 78 р.
22. Davidson P.R. Eye movement desensitization
and reprocessing (EMDR): A meta-analysis /
P.R. Davidson, К.С.Н. Parker // J. of Consulting
and Clinical Psychology, 2001. – Vol. 69. -
Nо. 2. – Р. 305-316.
23. Sack, M. Psychophysiological monitoring
during trauma therapy with EMDR / М. Sack.
– EMDR Institute first report, September 2004.
– 126 р.
24. Prevention of fatigue and insomnia in shift
workers—a review of non-pharmacological
measures / K. Richter, J. Acker, S. Adam, G.
Niklewski /The EPMA Journal, 2016. – Vol. 7.
– Iss. 16. - Р. 2-16.
References
1. Risky Driving, Mental Health, and Health-
Compromising Behaviors: Risk Clustering in
Late Adolescents and Adults / C.C. McDonald,
M.S. Sommers, J.D. Fargo // Inj Prev., 2014.
– Vol. 20. – No. 6. – P. 365–372.
2. Duke J. Age-related safety in professional
heavy vehicle drivers: a literature review / J.
Duke, M. Guest, M. Boggess // Accid. Anal.
Prev., 2010. – Vol. 42. – No. 2. – P. 364-371.
3. Systematic review of motor vehicle crash risk
in persons with sleep apnea /R.L. Ellen, S.C.
Marshall, M. Palayew et al. // J. Clin. Sleep.
Med., 2006. – Vol. 2. – No. 2. – P. 193-200.
4. Prespecified dose-response analysis for A
Very Early Rehabilitation Trial (AVERT) / J.
Bernhardt, L. Churilov, F. Ellery et al. //
Neurology, 2016. – Vol. 86. – Iss. 23. – P.
2138-2145.
5. Rudisill T.M. Medication use and the risk of
motor vehicle collisions among licensed
drivers: A systematic review / T.M. Rudisill, M.
Zhu, G.A. Kelley, C. Pilkerton, B.R. Rudisill //
Accid. Anal. Prev., 2016. – Vol. 96. – No. 3. –
P. 255-270.
6. Chumaeva Y. Medical and psychological
rehabilitation of the system of prevention and
correction of work-related psychosomatic
disorders fire rescue / J.V. Chumaeva, E.M.
Psyadlo, L.M. Shafran // Actual problems of
transport medicine, 2010. - № 1 (19). - P. 70
- 80.
7. Chumaeva J. Creating a system of medical and
psychological rehabilitation of extreme
professions representatives (firemen-rescuers
as a model) / J. Chumaeva, V. Golikovа, J.
Nekhoroshkova, A. Ogulenko, L. Shafran // J.
of Education, Health and Sport, 2015. – Vol.
5. – No. 8. – P. 197-209.
8. Guidelines “System of medical and psychological
rehabilitation of fire-rescuers” - MR 100.13 /
363.13.
9. Psychophysiological professional selection of
water transport personnel. Methodical
Recommendations (MB 7.7.4.-093-02). - K
.: Ministry of Public Health of Ukraine, 2002.
- 27 p.
10. Conducting Psychophysiological professional
selection of candidates of the High education
institution Mіnіstry of Emergent Sytuations of
Ukraine: CF 3.3.8.-129-2006. - K .: Official
Ed., 2006. - 36 p.
11. Psyadlo E.M. CFFF test in the study of
operators psychophysiological state / EM
Psyadlo, VV Golіkova, TS Nєzavіtіna, Y. // Mes
Chumaєva Zbіrka dopovіdey IV Scientific and
Practical Conference “Іndivіdual
Psychphysiological Features in Human
Professional Activity “, Cherkasy, October, 21
- 23, 2009. - Cherkasy, 2009. - P. 64.
12. Korolchuk M.S. Socio-psychological
maintenance of activity in normal and extreme
conditions: Textbook / M.S. Korolchk, V.M.
Kraynyuk. - K .: Nika-Centre, 2009. - P. 455-
456.
13. Lapach S.N. Statistical methods in biomedical
research using Excel / S.N. Lapach, A.V.
Chubenko, P.N. Babich.- K .: MORION, 2000.-
��
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4 (46), 2016 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 4 (46), 2016
320 p.
14. Chumaeva J.V. Psychophysiological aspects of
medical and psychological rehabilitation of
firefighters - rescuers / J.V. Chumaeva, J.V.
Nehoroshkova, E.M. Psyadlo, A.A. Grizanova,
O.A. Kapustinskaya // Bulletin of the East-
Siberian Scientific Center of the SB RAMS,
2009. - № 2. - P. 215 - 219.
15. Shafran L.M. The value of the particular
structure of professionally important qualities
in occupational health and psychophysiology
of work / L.M. Shafran, E.M. Psyadlo, V.V.
Golikova, J.V. Chumaeva // Bulletin of Hygiene
and Epidemiology, 2010 - Vol.14. - № 1. - P.
51-55.
16. Chumaeva J.V. Methodological approaches to
the diagnosis of fatigue in solving
psychological rehabilitation / J.V. Chumaeva,
A.P. Ogulenko, L.M. Shafran // Scientific News
Sausern-Ukrainian National University named
by K.D. Ushinsky, 2013. - № 9-10. – P. 220-
230.
17. Shafran L.M. Complex hygienic estimation of
working conditions and labor process of fire-
rescue / L.M. Shafran, J.V. Nehoroshkova //
Gig. and San., 2015. -. № 1. - P. 77-82.
18. Valdez Р. Rhythms of Mental Performance /
P. Valdez, T. Reilly, J. Waterhouse // 2008. –
Vol. 2. – Nо. 1. – Р. 7-16.
19. Brain Connectivity and Visual Attention / E.L.
Parks, D.J. Madden // Brain Connectivity,
2013. – Vol. 3. - Nо. 4. – Р. 317-338.
20. Job burnout is associated with dysfunctions
in brain mechanisms of voluntary and
involuntary attention / Sokka L1, Leinikka
M2, Korpela J2 et al. // Biol. Psychol., 2016.
– Vol. 117. – Iss. 1. – P. 56-66.
21. Lipke H. Manual for the teaching of Shapiro’s
EMDR in the treatment of combat-related PTSD
/ H. Lipke. - EMDR Institute. 1992. – 78 р.
22. Davidson P.R. Eye movement desensitization
and reprocessing (EMDR): A meta-analysis /
P.R. Davidson, К.С.Н. Parker // J. of Consulting
and Clinical Psychology, 2001. – Vol. 69. -
Nо. 2. – Р. 305-316.
23. Sack, M. Psychophysiological monitoring
during trauma therapy with EMDR / М. Sack.
– EMDR Institute first report, September 2004.
– 126 р.
24. Prevention of fatigue and insomnia in shift
workers—a review of non-pharmacological
measures / K. Richter, J. Acker, S. Adam, G.
Niklewski /The EPMA Journal, 2016. – Vol. 7.
– Iss. 16. - Р. 2-16.
Резюме
ОСОБЕННОСТИ ВОССТАНОВЛЕНИЯ
ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИХ ФУНКЦИЙ
ВОДИТЕЛЕЙ АВТОТРАНСПОРТА НА
ЭТАПАХ МЕДИКО-ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ
РЕАБИЛИТАЦИИ
Шафран Л.М., Чумаева Ю.В.,
Огуленко А.П., Сидоренко С.Г.
Аварийная событие всегда являет-
ся следствием образования порочного
круга в триаде; транспортное средство -
дорога (условия дорожного движения -
качество покрытия, метеофакторы, ин-
тенсивность движения и т.п.) - человек
(участник дорожного движения). В подав-
ляющем большинстве случаев, как свиде-
тельствуют многочисленные исследова-
ния на различных видах транспорта и в
разных странах мира, критическим оста-
ется «человеческий фактор». Транспорт-
ные аварии более чем в 20% случаев по
числу пострадавших относятся к катего-
рии крупных, а по своим последствиям,
как правило, долгосрочных. Поэтому
проблема изучения причин аварийности,
повышения эффективности медицинс-
кой помощи и реабилитации пострадав-
ших является актуальной и первоочеред-
ной в психофизиологии труда водителей
всех видов транспорта. Проведены ком-
плексные психофизиологични исследо-
вания среди 300 водителей: 153 тяжелых
грузовых автозерновозив, 54 - легких
грузовых автомобилей и 92 - пожарных
автомашин. В исследованиях были также
задействованы 73 пожарных-спасателей
и 58 человек - другие специалисты ДСНС
и автопредприятий, которые не связаны
с риском ДТП (контроль). Психофизиоло-
гические исследования проводились с
помощью автоматизированной програм-
мы «МОРТЕСТ» (вариант «СПАС-10»).
Кроме того, определяли критическую ча-
стоту слияния мельканий (КЧСМ) и уро-
вень самочувствия, активности и настро-
ения по тесту САН в производственных
условиях (в отношении водителей зерно-
возов) и в ходе реабилитации личного
состава пожарно-спасательной службы
Украины. Статистическую обработку дан-
ных осуществляли с помощью стандарт-
��
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4 (46), 2016 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 4 (46), 2016
ной программы Microsoft Excel и статис-
тического пакета R. Нарастающее физи-
ологическое утомление водителя за ру-
лем негативно влияет на все элементы
психоэмоционального состояния в кон-
тексте готовности к неожиданным и ожи-
даемым чрезвычайным ситуациям, что
прослежено по тестам КЧСМ и САН (по
основным и производным маркерам).
Относительно положительного влияния
медико-психологической реабилитации
(МПР), то, например, уровень неблагоп-
риятной компенсации по тесту Люшера
уменьшился почти на 62%, что свиде-
тельствует о положительном влиянии
МПР на процессы переработки травма-
тического опыта. Реабилитационные ме-
роприятия обеспечивают актуализацию
механизмов преодоления негативных
состояний и уменьшения эмоционально-
го стресса за счет комплексного решения
проблемы МПР водителей и пострадав-
ших в чрезвычайных ситуациях одновре-
менно с медицинских и психологических
позиций.
Ключевые слова: водители автотранс-
порта, зерновозов, пожарных автома-
шин, стресс, утомление, чрезвычайный
ситуации, медико-психологическая реа-
билитация
Summary
FEATURES OF PSYCHOPHYSIOLOGICAL
FUNCTIONS RECOVERY VEHICLE
DRIVERS ON THE STAGES OF MEDICAL
AND PSYCHOLOGICAL REHABILITATION
Shafran L.M., Chumayeva, Y.V.
Ogulenko O.P., Sidorenko S.G.
Emergency event is always a
consequence of the formation of a circle
vicious in the triad; vehicle - road (traffic
conditions - quality coatings, meteorological
factors, traffic, etc.) - people (road user). In
most cases, as evidenced by numerous
studies on different types of transport and
in various countries of the world, remains
critical “human factor”. Traffic accidents in
more than 20% of cases affected by the
number of classified as large, and in its
effects, usually long. Therefore, the
problem of studying the causes of
accidents, improve the efficiency of medical
care and rehabilitation is an urgent priority,
and in the psychophysiology of labor of
drivers of all types of transport.
Psyihofiziologichni conducted
comprehensive research among 300
drivers: 153 heavy cargo avtozernovoziv, 54
- light commercial vehicles and 92 - fire
vehicles. The study also involved 73 fire-
fighters and 58 - other professionals BFNC
and transport companies that are not
associated with the risk of road accidents
(control). Psychophysiological studies were
conducted using an automated program
“MORTEST” (version of “SPAS-10”). In
addition, to determine the critical flicker
fusion frequency (CFFF) and health level,
activity and mood on the test HAM in
production conditions (for grain drivers) and
during rehabilitation personnel Fire and
Rescue Service of Ukraine. Statistical data
processing was carried out using the
standard of Microsoft Excel and the
statistical package R. Increasing
physiological fatigue of the driver behind the
wheel of a negative impact on all elements
of the mental and emotional state in the
context of preparedness for the
unexpected and anticipated emergencies
that traced by tests CFFF and HAM (basic
and derivatives markers). Regarding the
positive effect of medical and psychological
rehabilitation (MPR), then, for example, the
level of compensation for the adverse test
Luscher decreased by almost 62%,
reflecting the positive impact of the MPR in
the process of processing the traumatic
experience. Rehabilitation activities provide
updating mechanisms to overcome adverse
conditions and reduce emotional stress due
to the integrated solution MPR of drivers
and victims of emergencies in conjunction
with medical and psychological positions.
Keywords: drivers of vehicles, grain,
fire trucks, stress, fatigue, emergency,
medical and psychological rehabilitation
Впервые поступила в редакцию 02.12.2016 г.
Рекомендована к печати на заседании
редакционной коллегии после рецензирования
|