Висновок науково-правової експертизи щодо законності визнання приватного нотаріуса спеціальним суб’єктом злочинів у сфері службової діяльності, проведеної у відповідності із Законом України «Про наукову і науково-технічну експертизу» на запит приватного нотаріуса Ковальчука С.П.
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13990 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Висновок науково-правової експертизи щодо законності визнання приватного нотаріуса спеціальним суб’єктом злочинів у сфері службової діяльності, проведеної у відповідності із Законом України «Про наукову і науково-технічну експертизу» на запит приватного нотаріуса Ковальчука С.П. / М.І. Сірий // Судова апеляція. — 2009. — № 2(15). — С. 144-150. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-13990 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Сірий, М.І. 2010-12-07T17:24:57Z 2010-12-07T17:24:57Z 2009 Висновок науково-правової експертизи щодо законності визнання приватного нотаріуса спеціальним суб’єктом злочинів у сфері службової діяльності, проведеної у відповідності із Законом України «Про наукову і науково-технічну експертизу» на запит приватного нотаріуса Ковальчука С.П. / М.І. Сірий // Судова апеляція. — 2009. — № 2(15). — С. 144-150. — укp. XXXX-0026 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13990 uk Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України Судова практика Висновок науково-правової експертизи щодо законності визнання приватного нотаріуса спеціальним суб’єктом злочинів у сфері службової діяльності, проведеної у відповідності із Законом України «Про наукову і науково-технічну експертизу» на запит приватного нотаріуса Ковальчука С.П. Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Висновок науково-правової експертизи щодо законності визнання приватного нотаріуса спеціальним суб’єктом злочинів у сфері службової діяльності, проведеної у відповідності із Законом України «Про наукову і науково-технічну експертизу» на запит приватного нотаріуса Ковальчука С.П. |
| spellingShingle |
Висновок науково-правової експертизи щодо законності визнання приватного нотаріуса спеціальним суб’єктом злочинів у сфері службової діяльності, проведеної у відповідності із Законом України «Про наукову і науково-технічну експертизу» на запит приватного нотаріуса Ковальчука С.П. Сірий, М.І. Судова практика |
| title_short |
Висновок науково-правової експертизи щодо законності визнання приватного нотаріуса спеціальним суб’єктом злочинів у сфері службової діяльності, проведеної у відповідності із Законом України «Про наукову і науково-технічну експертизу» на запит приватного нотаріуса Ковальчука С.П. |
| title_full |
Висновок науково-правової експертизи щодо законності визнання приватного нотаріуса спеціальним суб’єктом злочинів у сфері службової діяльності, проведеної у відповідності із Законом України «Про наукову і науково-технічну експертизу» на запит приватного нотаріуса Ковальчука С.П. |
| title_fullStr |
Висновок науково-правової експертизи щодо законності визнання приватного нотаріуса спеціальним суб’єктом злочинів у сфері службової діяльності, проведеної у відповідності із Законом України «Про наукову і науково-технічну експертизу» на запит приватного нотаріуса Ковальчука С.П. |
| title_full_unstemmed |
Висновок науково-правової експертизи щодо законності визнання приватного нотаріуса спеціальним суб’єктом злочинів у сфері службової діяльності, проведеної у відповідності із Законом України «Про наукову і науково-технічну експертизу» на запит приватного нотаріуса Ковальчука С.П. |
| title_sort |
висновок науково-правової експертизи щодо законності визнання приватного нотаріуса спеціальним суб’єктом злочинів у сфері службової діяльності, проведеної у відповідності із законом україни «про наукову і науково-технічну експертизу» на запит приватного нотаріуса ковальчука с.п. |
| author |
Сірий, М.І. |
| author_facet |
Сірий, М.І. |
| topic |
Судова практика |
| topic_facet |
Судова практика |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України |
| format |
Article |
| issn |
XXXX-0026 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13990 |
| citation_txt |
Висновок науково-правової експертизи щодо законності визнання приватного нотаріуса спеціальним суб’єктом злочинів у сфері службової діяльності, проведеної у відповідності із Законом України «Про наукову і науково-технічну експертизу» на запит приватного нотаріуса Ковальчука С.П. / М.І. Сірий // Судова апеляція. — 2009. — № 2(15). — С. 144-150. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT síriimí visnovoknaukovopravovoíekspertiziŝodozakonnostíviznannâprivatnogonotaríusaspecíalʹnimsubêktomzločinívusferíslužbovoídíâlʹnostíprovedenoíuvídpovídnostíízzakonomukraínipronaukovuínaukovotehníčnuekspertizunazapitprivatnogonotaríusakovalʹčukasp |
| first_indexed |
2025-11-27T08:39:00Z |
| last_indexed |
2025-11-27T08:39:00Z |
| _version_ |
1850806321078599680 |
| fulltext |
Справи про позбавлення батьківських прав
1. Проблемним є застосування ст. 19 СК України щодо обов’язкової участі
конкретного органу опіки та піклування у справах цієї категорії: за місцем про�
живання дитини, за місцем проживання позивача чи за місцем проживання
відповідача.
2. Невизначеним залишається процесуальний статус дитини та особливості її
участі у розгляді справи для висловлення її думки при вирішенні спору про поз�
бавлення батьківських прав.
3. Проблемним на практиці є визначення процесуального статусу органу
опіки та піклування у справах про позбавлення батьківських прав. Ці органи бе�
руть участь у справі як треті осіби, які не заявляють самостійних вимог щодо
предмета спору, що не відповідає теорії цивільного процесуального права та по�
ложенням ЦПК України.
4. При розгляді справ про позбавлення батьківських прав неоднозначною є
судова практика щодо участі прокурора у справі та визначення його процесуаль�
ного статусу, порядку залучення його судом до участі у справі, а також щодо
змісту та форми висновку, який він має надати у справі у зв’язку із залученням
до справи.
Викладені окремі проблемні питання, які виникають при розгляді справ вка�
заних категорій, потребують більш детального роз’яснення Верховного Суду
України, а окремі положення СК України – більш чіткого законодавчого регу�
лювання.
Висновок
науковоEправової експертизи
щодо законності визнання приватного нотаріуса
спеціальним суб’єктом злочинів у сфері службової діяльності,
проведеної у відповідності із Законом України
«Про наукову і науковоEтехнічну експертизу»
на запит приватного нотаріуса Ковальчука С.П.
І. Зміст запиту
До Ради науково�правових експертиз при Інституті держави і права
ім. В.М. Корецького НАН України звернувся приватний нотаріус Коваль�
чук С.П. (лист від 1 листопада 2007 року) з проханням про проведення науково�
правової експертизи щодо законності визнання приватного нотаріуса спеціаль�
ним суб’єктом злочинів у сфері службової діяльності. Зокрема, запит сформуль�
овано так: У зв’язку з порушенням кримінальної справи проти приватного
нотаріуса Ковальчука С.П. за ст. 364, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України
прошу дати висновок науково�правової експертизи про те, чи може бути
суб’єктом даних злочинів приватний нотаріус.
II. Юридичні підстави проведення науковоEправової експертизи:
1) лист�запит від 1 листопада 2007 р.; 2) згода виконавця на проведення екс�
пертизи та її кошторис, що відповідно до ч. 2 ст.154 Цивільного кодексу України
Судова практика
144
№
2
(1
5
),
2
0
0
9
є укладанням цивільно�правової угоди про проведення експертного досліджен�
ня; 3) статут Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
(в частині повноважень на проведення науково�правової експертизи); 4) Закон
України від 10 лютого 1995 р. «Про наукову і науково�технічну експертизу» (із
змінами і доповненнями); 5) наказ Міністерства освіти і науки України від
12 січня 2004 р. № 12 «Про затвердження Порядку проведення державної акре�
дитації фізичних та юридичних осіб на право проведення наукової та науково�
технічної експертизи» (зареєстровано Міністерством юстиції України 26 січня
2004 р. № 110/8709); 6) постанова Кабінету Міністрів України від 28 липня
2003 р. №1180 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надава�
тись бюджетними науковими установами»
III. НормативноEправові акти (станом на 8 листопада 2007 р.) та докуменE
ти, використані в процесі проведення науковоEправової експертизи:
Конституція України; Кримінальний кодекс України (у редакції 2001 р., із
змінами і доповненнями); Кримінальний кодекс УРСР 1960 р.; Кримінально�
процесуальний кодекс України; закони України «Про державний захист
працівників суду та правоохоронних органів» від 4 лютого 1994 р.; «Про бороть�
бу з корупцією» від 5 жовтня 1995 р.; «Про державну службу» від 16 грудня
1993 р.; «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р.; «Про
службу в органах місцевого самоврядування» від 7 червня 2001 р.; «Про нота�
ріат» від 2 вересня 1993 р; Указ Президента України «Про врегулювання діяль�
ності нотаріату в Україні» №932 від 23 серпня 1998 р.; Положення про порядок
реєстрації приватної нотаріальної діяльності (затверджене наказом Міністерст�
ва юстиції України №10/5 від 04.03.1994 р.); Положення про порядок видачі
свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю (затверджене Наказом
Міністерства юстиції України №3/5 від 20.01.1994 р.); Положення про вимоги
до робочого місця приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриман�
ням (затверджене Наказом Міністерства юстиції України №36/5 від
12.06.1998 р.); постанови Пленуму Верховного Суду СРСР «Про судову практи�
ку у справах про зловживання владою або службовим становищем, перевищен�
ня влади або службових повноважень, недбалості та службового підроблення»
№4 від 30 березня 1990 р., «Про практику розгляду судами справ за скаргами на
рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого само�
врядування, юридичних, посадових і службових осіб у сфері управлінської
діяльності, які порушують права та свободи громадян» №13 від 3 грудня 1997 р.,
«Про судову практику у справах про хабарництво» № 5 від 26 квітня 2002 р.,
«Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повно�
важень» № 15 від 26 грудня 2003 р.
IV. Результати науковоEправового експертного дослідження
При підготовці даного науково�експертного висновку здійснено комплекс�
ний аналіз чинного законодавства України з урахуванням практики його засто�
сування, використано досвід роботи експерта в складі науково�методичних та
науково�консультативних рад при вищих судових установах та при Генеральній
прокуратурі України, досвід підготовки законопроектів у сфері кримінальної
юстиції. Висновок ґрунтується на визнаних у вітчизняній правовій науці та
підтверджених судовою практикою постулатах.
Сірий М. І. Висновок науково�правової експертизи щодо законності визнання…
145
№
2
(1
5
),
2
0
0
9
Запитання. Чи може приватний нотаріус бути суб’єктом злочинів, передбаче�
них ст.364, ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України?
Відповідь. Розділ XVII Кримінального кодексу України (у редакції 2001 ро�
ку, із змінами і доповненнями) об’єднав шість статей (364–368, 370), які у своїх
складах злочинів передбачають спеціального суб’єкта — службову особу.
Поняття службової особи у чіткій категоричній формі визначено законом у
ст.364 КК України, а саме, службовими особами є особи, які постійно чи тимча$
сово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи
тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми
власності посади, пов’язані з виконанням організаційно$розпорядчих чи
адміністративно$господарських обов’язків, або виконують такі обов’язки за
спеціальним повноваженням.
Таким чином, суб’єктом злочинів, передбачених статтями 364�368, 370 КК
України, може бути тільки особа, яка відповідає цим вимогам, тобто особа має
бути спеціальним суб’єктом в розумінні ст.364 КК України (а не в розумінні
будь�якого іншого нормативного акта).
Для юридично правильного застосування статтями 364–368, 370 КК України
потрібно враховувати таке.
Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно неE
безпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом
(ч. 1 ст. 2 КК України).
Злочинність діяння, а також його караність та інші кримінальноEправові
наслідки визначаються тільки цим Кодексом (ч. 3 ст. 3 КК України).
Застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією забоE
ронено (ч. 4 ст. 3 КК України).
Злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння
(дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину (ч. 1 ст. 11 КК України).
Спеціальним суб’єктом злочину є фізична осудна особа, що вчинила у віці, з
якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб’єктом якого
може бути лише певна особа (ч.2 ст.18 КК України).
Переліченими нормами закріплено фундаментальний принцип криміналь�
ного права nullum сгіmеn, nulla роеnа sinе lеgе, тобто немає злочину та покаран�
ня без прямої вказівки на те в законі. Ці норми конкретизують конституційне
положення про те, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинен�
ня не визнавались законом як правопорушення (ч. 2 ст. 58 Конституції Украї�
ни). На підставі цих положень органи державної влади та їх посадові особи зо�
бов’язані суворо додержуватись норм кримінального закону при притягненні
особи до кримінальної відповідальності і застосуванні до неї засобів примусу.
Органам державної влади та їх посадовим особам забороняється застосовувати
кримінальний закон за аналогією щодо діянь, які не передбачені нормами За�
гальної та Особливої частин КК України.
Дослідження правового становища приватного нотаріуса дає підстави ствер�
джувати, що приватний нотаріус – це особа з особливим правовим статусом, що
не має подібного аналогу в правовій системі України. Відповідно до ст.1 Закону
України «Про нотаріат» нотаріат в Україні – це система органів і посадових осіб,
на які покладено обов’язок посвідчувати права, а також факти, що мають юри�
Судова практика
146
№
2
(1
5
),
2
0
0
9
дичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені вказаним Законом,
з метою надання їм юридичної вірогідності. У ст. 3, 4, 5 Закону України «Про но�
таріат» конкретизовано права та обов’язки нотаріуса. Відповідно до цього стату�
су приватний нотаріус не є особою, яка постійно чи тимчасово здійснює
функції представника влади. Специфіка визначення правових основ ор�
ганізації та діяльності органів влади в Україні передбачає обов’язковість
закріплення статусу кожного органу влади у відповідному нормативному акті.
Так, статус конституційних органів влади визначено Конституцією та законами
України, статус окремих органів влади визначено на рівні закону, наприклад,
статус Державної судової адміністрації України, інші діють на підставі
відповідних положень, затверджених Указом Президента України. Законодав�
ство України, зокрема ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників
суду та правоохоронних органів», також не надала місця нотаріату в переліку
правоохоронних органів. Чітке законодавче закріплення статусу органу влади є
категорично обов’язковим з огляду на вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Таким чином, жоден нормативний акт не визначає в Україні ані нотаріат,
ані приватного нотаріуса як орган влади. Приватний нотаріус не є службовою
особою органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, правоE
охоронних чи судових органів. Законом на приватного нотаріуса не поклаE
дається владних повноважень, а також жодних владноEпредставницьких
функцій, в тому числі функцій представника влади. Приватний нотаріус не є
особою, професійна діяльність якої передбачає виконання на підприємстві, в ус�
танові чи організації організаційно�розпорядчих чи адміністративно�госпо�
дарських функцій постійно, тимчасово чи за разовим спеціальним повноважен�
ням. Так, обіймати на підприємстві, в установі чи організації посаду, пов’язану
з виконанням організаційно�розпорядчих обов’язків (функцій), означає мати
на даному підприємстві, в установі чи організації організаційно�розпорядчі по�
вноваження на здійснення керівництва іншими працівниками або в межах
всього підприємства (установи, організації), або на рівні визначеного статутом
чи положенням його структурного підрозділу. Так, обіймати на підприємстві, в
установі чи організації посаду, пов’язану з виконанням адміністративно�госпо�
дарських обов’язків (функцій), означає мати на даному підприємстві (установі,
організації) повноваження на здійснення управління чи розпорядження май�
ном (в тому числі немайновими правами), що використовується підприємством,
установою чи організацією в процесі своєї статутної господарської діяльності.
Такі поняття, як представник влади, як виконання організаційно�розпоряд�
чих чи адміністративно�господарських функцій (обов’язків), не є новими для
кримінального права України. Ці категорії містяться і в Кримінальному кодексі
УРСР 1960 року. Їх зміст досить повно розкрито юридичною наукою та підтвер�
джено тривалою практикою правозастосування (зокрема, Постанова Пленуму
Верховного Суду СРСР «Про судову практику у справах про зловживання вла�
дою або службовим становищем, перевищення влади або службових повнова�
жень, недбалості та службового підроблення» № 4 від 30 березня 1990 р.; Поста�
нова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ
за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів
місцевого самоврядування, юридичних, посадових і службових осіб у сфері уп�
Сірий М. І. Висновок науково�правової експертизи щодо законності визнання…
147
№
2
(1
5
),
2
0
0
9
равлінської діяльності, які порушують права та свободи громадян» № 13 від 3
грудня 1997 р.; Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову
практику у справах про хабарництво» № 5 від 26 квітня 2002 р.; Постанова Пле�
нуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про перевищен�
ня влади або службових повноважень» № 15 від 26 грудня 2003 р.).
Закон України «Про нотаріат» закріплює виключно індивідуальний характер
діяльності приватного нотаріуса. Даний закон не передбачає об’єднання приват�
них нотаріусів для здійснення нотаріальної діяльності у організації, підпри�
ємства, установи.
Приватний нотаріус не створює власного підприємства чи установи (органі�
зації). Приватний нотаріус вправі мати нотаріальну контору. Під нотаріальною
конторою слід розуміти приміщення, яке є робочим місцем нотаріуса (п. 5 Поло�
ження про вимоги до робочого місця приватного нотаріуса та здійснення контро�
лю за їх дотриманням (затверджене Наказом Міністерства юстиції України
№36/5 від 12.06.1998 р.)). Приватний нотаріус не працює на будь�якому під�
приємстві, в установі чи організації. Більше того, виконання іншої оплачуваної
роботи, не пов’язаної з нотаріальною діяльністю, окрім викладацької та науко�
вої у вільний від роботи час, є підставою для анулювання свідоцтва про право на
заняття нотаріальною діяльністю (пункт ж) ст. 12 Закону України «Про нота�
ріат»). Приватний нотаріус не виконує в межах жодного підприємства, устано�
ви, організації ані організаційно�розпорядчих, ані адміністративно�господарсь�
ких обов’язків (функцій).
Важливо підкреслити і ту обставину, що статус приватного нотаріуса не то�
тожний статусу, наприклад, завідувача державної нотаріальної контори (ст. 17
Закону України «Про нотаріат») чи завідувача державного нотаріального архіву
(ст. 23), що входять до нотаріату як системи органів і посадових осіб. Викорис�
тання в Законі України «Про нотаріат» терміна «посада», зокрема у ст.26, не мо�
же тлумачитися розширено. Зміст терміна «посада» нотаріуса повною мірою
розкрито в Законі України «Про нотаріат» при визначені змісту функції но�
таріуса, а саме: на нотаріуса «покладено обов’язок посвідчувати права, а також
факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передба�
чені вказаним Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності» (ст. 1). При
цьому нотаріус має право: витребувати від підприємств, установ і організацій
відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій; складати про�
екти угод і заяв, виготовляти копії документів та виписки з них, а також давати
роз’яснення з питань вчинення нотаріальних дій і консультації правового ха�
рактеру (ст. 4). І ці положення повною мірою вичерпують нинішній законодав�
чо визначений обсяг професійних повноважень приватного нотаріуса.
Враховуючи вищезазначене, є всі підстави для висновку про те, що ноE
таріальна діяльність, тобто діяльність з посвідчення прав та фактів, що мають
юридичне значення, з виконання нотаріальних дій з метою надання їм юриE
дичної вірогідності не підпадає під поняття здійснення функцій представника
влади та під поняття здійснення на підприємстві, в установі чи організації орE
ганізаційноEрозпорядчих чи адміністративноEгосподарських функцій
постійно, тимчасово чи за разовим спеціальним повноваженням. Відповідно
Судова практика
148
№
2
(1
5
),
2
0
0
9
приватний нотаріус за своїм правовим статусом не відповідає вимогам, що виE
черпно передбачені ст. 364 КК України для службової особи як спеціального
суб’єкта.
Висновок. Приватний нотаріус за своїм правовим статусом при вчиненні
нотаріальних дій не є службовою особою в розумінні ст. 364–367 КК України.
На підтвердження даного висновку можна навести цілу низку положень за�
конів, підзаконних актів та роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, в
яких визначено зміст та спрямованість законодавства України з цих питань.
Так, Закон України «Про боротьбу з корупцією» від 5 жовтня 1995 р., із змінами
і доповненнями, встановлює суб’єктів корупційних діянь та інших правопору�
шень, пов’язаних з корупцією. За корупційні діяння та інші правопорушення,
пов’язані з корупцією, несуть відповідальність особи, уповноважені на виконан�
ня функцій держави: державні службовці; народні депутати України, депутати
Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати сільських, селищних,
міських, районних, обласних рад; посадові особи органів місцевого самовряду�
вання.
Відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р.,
із змінами і доповненнями, встановлюється поняття державної служби в Украї�
ні. Це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та
їх апараті, щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержу�
ють заробітну плату за рахунок державних коштів.
Поняття посадової особи органів місцевого самоврядування закріплюється у
ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня
1997 р., із змінами і доповненнями, де зазначено, що це особа, яка працює в орга�
нах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у
здійсненні організаційно�розпорядчих та консультативно�дорадчих функцій і
отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Ці ж самі ознаки поса�
дової особи місцевого самоврядування закріплені у Законі України «Про служ�
бу в органах місцевого самоврядування» від 7 червня 2001 р., із змінами і допов�
неннями.
Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду су�
дами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з ко�
рупцією» встановлено, коло осіб, які можуть бути притягнені до відповідаль�
ності за вчинення корупційних правопорушень, що уповноважені на виконання
функцій держави, а саме: державні службовці; депутати всіх рівнів; сільські, се�
лищні, міські голови та голови районних і обласних рад; військовослужбовці
(крім тих, що проходять строкову службу); інші особи, які згідно з чинним зако�
нодавством притягаються до відповідальності за адміністративні правопорушен�
ня на підставі положень дисциплінарних статутів. Крім того, зазначена Постано�
ва конкретизує поняття спеціального суб’єкта, а саме: державні службовці, які є
посадовими особами; керівники міністерств і відомств, державних підприємств,
установ та організацій чи їх структурних підрозділів; особи, на яких покладено
обов’язок складати протоколи про вчинення корупційних правопорушень або
подавати ці протоколи до суду. Також до суб’єктів корупційних правопорушень
належать: судді; прокурори; слідчі; особи рядового й начальницького складу ор�
ганів внутрішніх справ; співробітники служби безпеки; посадові особи податко�
Сірий М. І. Висновок науково�правової експертизи щодо законності визнання…
149
№
2
(1
5
),
2
0
0
9
вої адміністрації та податкової міліції, митної служби; інших правоохоронних
органів; працівники апарату суду, прокуратури й інших зазначених органів,
уповноважені на виконання функцій держави.
Зазначені нормативні акти та практика їх застосування теж виключають
можливість розуміння статусу приватного нотаріуса в якості службової особи,
ознаки якої вичерпно передбачені в ст. 364 КК України як спеціального
суб’єкта.
Діяльність приватного нотаріуса має для забезпечення законності та утверд�
ження правопорядку в державі, безспірно, важливе значення. На майбутнє
можна погодитися з деякими пропозиціями щодо законодавчого закріплення
більш суворої, в тому числі кримінальної, відповідальності приватних но�
таріусів за допущені навмисні зловживання. Але з точки зору юридичної техні�
ки, встановити кримінальну відповідальність для приватних нотаріусів можли�
во лише шляхом прийняття окремих спеціальних норм кримінального закону,
які б повною мірою відображали специфіку та юридичну природу нотаріальної
діяльності та статусу приватних нотаріусів. В інший спосіб законодавчо встано�
вити підвищену кримінальну відповідальність приватних нотаріусів за на�
вмисні грубі порушення вимог професійної діяльності, з точки зору юридичної
техніки неможливо, тому що статус нотаріуса, і зокрема приватного нотаріуса, є
специфічним, не має подібного аналогу в правовій системі й не підпадає під
узагальнення зі статусами представників інших професій, що виконують
важливі загальносоціальні функції державного значення. На сьогодні це тільки
пропозиції.
Висновок. З огляду на те, що застосовувати кримінальний закон за анаE
логією щодо діянь, які не передбачені нормами Загальної та Особливої частин
КК України, забороняється, приватний нотаріус при вчиненні нотаріальних
дій не може вважатись суб’єктом злочинів у сфері службової діяльності, які пеE
редбачені розділом XVII Кримінального кодексу України (у редакції 2001 роE
ку, із змінами і доповненнями), зокрема ст. 364–367 КК України.
М. І. СІРИЙ
науково�правовий експерт,
старший науковий співробітник
Інституту держави і права ім. В.М. Корецького
НАН України, кандидат юридичних наук
Судова практика
150
№
2
(1
5
),
2
0
0
9
|