Токсичні властивості 7-гідроксикумарину

Встановлено, що ЛД₅₀ 7-ГОК для щурів самців і самок, мишей самців при пероральному надходженні в організм більше 10000 мг/кг. ЛД₅₀ для щурів самців і самок при дермальному надходженню в організм більше 2000 мг/кг. Коефіцієнт видової і статевої чутливості близько 1,0. 7-ГОК слабко подразнює слизові...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2014
Hauptverfasser:	Зінов’єва, М.Л., Жмінько, П.Г., Решавська, О.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України 2014
Schriftenreihe:	Актуальні проблеми транспортної медицини
Schlagworte:	Экспериментальные исследования
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/139928
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Токсичні властивості 7-гідроксикумарину / М.Л. Зінов’єва, П.Г. Жмінько, О.В. Решавська // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2014. — № 4, т. 2 (38-II). — С. 117-123. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-139928
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1399282025-02-09T17:44:29Z Токсичні властивості 7-гідроксикумарину Токсические свойства 7-гидроксикумарина Тoxic properties of 7-hydroxicoumarin Зінов’єва, М.Л. Жмінько, П.Г. Решавська, О.В. Экспериментальные исследования Встановлено, що ЛД₅₀ 7-ГОК для щурів самців і самок, мишей самців при пероральному надходженні в організм більше 10000 мг/кг. ЛД₅₀ для щурів самців і самок при дермальному надходженню в організм більше 2000 мг/кг. Коефіцієнт видової і статевої чутливості близько 1,0. 7-ГОК слабко подразнює слизові оболонки ока кролів. Подразнюючої дії на шкіру кролів і сенсибілізуючої дії на організм мурчаків не виявлено. Зміни клітинного імунітету не встановлено – коефіціент вираженості імуносупресивної дії КІ = 1,18. Установлено, что ЛД₅₀ 7-ГОК для крыс самцов и самок, мышей самцов при пероральном поступлении в организм более 10000 мг/кг. ЛД₅₀ для крыс самцов и самок при дермальном поступлении в организм более 2000 мг/кг. Коэффициент видовой и половой чувствительности около 1,0. 7-ГОК слабо раздражает слизистые оболочки глаз кроликов. Раздражающего действия на кожу кроликов и сенсибилизирующего действия на организм морских свинок не выявлено. Изменений клеточного иммунитета не установлено – коэффциент выражености иммуносупрессивного действия КІ = 1,18. Oral LD50 of 7-HOC is more then 10000 mg/kg for rat males and females, mice males. Dermal LD50 is more then 2000 mg/ kg for rat males and females. Coefficient of interspecies and intersexual variability is about 1,0. 7-HOC weakly irritates eye mucosa of rabbit. Irritating effect on skin of rabbits, sensibilizing activity on guinea pig is not found. A changes of cell-mediated immunity are not detected – immunosuppressive activity coefficient КІ = 1,18. 2014 Article Токсичні властивості 7-гідроксикумарину / М.Л. Зінов’єва, П.Г. Жмінько, О.В. Решавська // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2014. — № 4, т. 2 (38-II). — С. 117-123. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 1818-9385 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/139928 615.9 uk Актуальні проблеми транспортної медицини application/pdf Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Экспериментальные исследования Экспериментальные исследования
spellingShingle	Экспериментальные исследования Экспериментальные исследования Зінов’єва, М.Л. Жмінько, П.Г. Решавська, О.В. Токсичні властивості 7-гідроксикумарину Актуальні проблеми транспортної медицини
description	Встановлено, що ЛД₅₀ 7-ГОК для щурів самців і самок, мишей самців при пероральному надходженні в організм більше 10000 мг/кг. ЛД₅₀ для щурів самців і самок при дермальному надходженню в організм більше 2000 мг/кг. Коефіцієнт видової і статевої чутливості близько 1,0. 7-ГОК слабко подразнює слизові оболонки ока кролів. Подразнюючої дії на шкіру кролів і сенсибілізуючої дії на організм мурчаків не виявлено. Зміни клітинного імунітету не встановлено – коефіціент вираженості імуносупресивної дії КІ = 1,18.
format	Article
author	Зінов’єва, М.Л. Жмінько, П.Г. Решавська, О.В.
author_facet	Зінов’єва, М.Л. Жмінько, П.Г. Решавська, О.В.
author_sort	Зінов’єва, М.Л.
title	Токсичні властивості 7-гідроксикумарину
title_short	Токсичні властивості 7-гідроксикумарину
title_full	Токсичні властивості 7-гідроксикумарину
title_fullStr	Токсичні властивості 7-гідроксикумарину
title_full_unstemmed	Токсичні властивості 7-гідроксикумарину
title_sort	токсичні властивості 7-гідроксикумарину
publisher	Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Экспериментальные исследования
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/139928
citation_txt	Токсичні властивості 7-гідроксикумарину / М.Л. Зінов’єва, П.Г. Жмінько, О.В. Решавська // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2014. — № 4, т. 2 (38-II). — С. 117-123. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
series	Актуальні проблеми транспортної медицини
work_keys_str_mv	AT zínovêvaml toksičnívlastivostí7gídroksikumarinu AT žmínʹkopg toksičnívlastivostí7gídroksikumarinu AT rešavsʹkaov toksičnívlastivostí7gídroksikumarinu AT zínovêvaml toksičeskiesvojstva7gidroksikumarina AT žmínʹkopg toksičeskiesvojstva7gidroksikumarina AT rešavsʹkaov toksičeskiesvojstva7gidroksikumarina AT zínovêvaml toxicpropertiesof7hydroxicoumarin AT žmínʹkopg toxicpropertiesof7hydroxicoumarin AT rešavsʹkaov toxicpropertiesof7hydroxicoumarin
first_indexed	2025-11-28T22:04:17Z
last_indexed	2025-11-28T22:04:17Z
_version_	1850073379925655552
fulltext	117 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4, т. 2 (38�II), 2014 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 4 v.2 (38�II), 2014 УДК: 615.9 ТОКСИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ 7 ГІДРОКСИКУМАРИНУ Зінов’єва М.Л., Жмінько П.Г., Решавська О.В. ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової і хімічної безпеки ім. Л.І.Медведя МОЗ України», м. Київ; zinoma@medved.kiev.ua Встановлено, що ЛД 50 7�ГОК для щурів самців і самок, мишей самців при перо� ральному надходженні в організм більше 10000 мг/кг. ЛД 50 для щурів самців і самок при дермальному надходженню в організм більше 2000 мг/кг. Коефіцієнт видової і статевої чутливості близько 1,0. 7�ГОК слабко подразнює слизові оболонки ока кролів. Подразнюючої дії на шкіру кролів і сенсибілізуючої дії на організм мурчаків не вияв� лено. Зміни клітинного імунітету не встановлено – коефіціент вираженості імуносуп� ресивної дії К І = 1,18. Ключові слова: 7&гідроксикумарин, гостра токсичність, подразнююча дія, алер& генна дія, імуномодулююча дія. 7�гідроксикумарин (7�ГОК, умбеліфе� рон) широко розповсюджений у природі – переважно у рослинах родини зонтичних Umbelliferae, а також рутових і складноцв� ітих [1]. У рослинному організмі 7�ГОК є ключовим продуктом біосинтезу різних типів природних кумаринів (фурокума� ринів, дігідропіранокумаринів та ін.). Отже, в організм людини 7�ГОК може надходити з рослинною їжею (морква, петрушка, се� лера, коріандр кориця, цикорій, зелений чай, чорниця та ін.), а також при спожи� ванні рослинних і деяких інших продуктів харчування, в яких знаходиться кумарин як харчова добавка (карамелі, безалкогольні і алкогольні напої, жувальна гумка та ін), оскільки 7�ГОК є основним метаболітом кумарину [2 – 4]. Характерною особливістю молекули 7�ГОК є здатність до флуоресценції в роз� чинах при дії світла ультрафіолетового діа� пазону з максимальною емісією при дов� жині хвилі 371 нм [5], що зумовлює яск� раво�блакитне світіння розчину. Завдяки своїй флуоресцентній активності 7�ГОК використовується як компонент деяких рідинних світлофільтрів, флуоресцентний індикатор, кислотно�основний індикатор при рН 6,5�8,0. 7�ГОК також входить до складу косметичних продуктів в якості уль� трафіолетового фільтра. Наразі розгля� дається можливість застосування цієї спо� луки в якості харчового барвника для на� поїв, що надає їм своєрідний декоратив� ний ефект. Об’єднаний комітет експертів по хар� човим добавкам, утворений при Продо� вольчій і сільськогосподарській організації ООН і Всесвітній організації охорони здо� ров’я (Joint FAO/WHO Expert Committee on Food Additives) велику увагу приділяє дос� лідженню безпечності харчових добавок. Принципи щодо оцінки безпечності харчо� вих добавок широко відображені в нау� ковій літературі [6, 7], і одною з вимог є обов’язкова оцінка їх токсичних властиво� стей. Про біологічну активність 7�ГОК у багатьох наукових роботах згадується в контексті досліджень кумарину, зокрема його фармакологічної активності, однак токсичні властивості вивчені недостатньо. У зв’язку з цим, для впровадження 7�ГОК у практику народного господарства важ� ливим є визначення гострої токсичності при різних шляхах надходження в організм, подразнюючої і алергенної дії, прогнозування можливих імунотоксичних властивостей та оцінка його безпечності для людини. Мета роботи Визначити гостру токсичність, под� разнюючу, алергенну та імуномоделюючу дію харчового барвника 7�гідроксикумари� ну. Матеріали та методи досліджень У роботі використано синтетичний 7� ГОК 99,0 % виробництва фірми Sigma� Aldrich (США). Експерименти проведені на здорових статевозрілих щурах Wistar сам� цях і самках (масою тіла 170�185 г), ми� шах альбіносах самцях (масою тіла 22�24 г), мишах С57BL (масою тіла 22�26 г), кро� АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4, т. 2 (38�II), 2014 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 4 v.2 (38�II), 2014 118 лях породи Шиншила (масою тіла 1,50� 2,00 кг), мурчаках (масою тіла 325�365 г). Піддослідні і контрольні тварини пройшли карантин у віварію ДП “Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Мед� ведя Міністерства охорони здоров’я Украї� ни”. Тварин утримували в клітках, відпові� дно вимогам для кожного виду – щури, миші та морські свинки – по 5 тварин однієї статі в клітці, кролики – в індивіду� альних клітках. Приміщення для утриман� ня тварин були обладнані примусовою вентиляцією (12 об’ємів на годину), тем� пература у приміщенні складала 20 ± 25 0С, відносна вологість повітря – від 40 до 60 %. Раціон тварин відповідав виду тва� рин і складався із концентрованого грану� льованого комбікорму і овочів. Тварини от� римували знезаражену фільтровану воду ad libitum. Дослідження проведені згідно з принципами біоетики та вимог гуманного ставлення до тварин (Закон України № 3447�IV «Про захист тварин від жорстоко� го поводження», 2006; Європейська кон� венція про захист хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей, Страсбург, 18 березня 1986 р.). Гостру пероральну токсичність 7�ГОК досліджували на щурах і мишах у дозі 10000 мг/кг. Внутрішньошлункове введен� ня здійснювали за допомогою атравматич� ного металевого зонду, враховували дані про кількість рідини, що може бути введе� ною до організму тварин залежно від виду та маси тіла [8]. В якості розчинника та контрольної речовини застосовували дис� тильовану воду. Через 3 години після пе� рорального введення речовини тварини отримували вільний доступ до корму, по� треба у воді не обмежувалася. Кожного дня проводили спостереження за твари� нами, реєстрували клінічні ознаки інтокси� кації, масу тіла тварин досліджували через 7 і 14 діб експерименту. В кінці досліджень (14 діб) проводили макроскопічне обсте� ження внутрішніх органів і гістологічні дос� лідження шлунку і кишечника тварин на предмет подразнюючої дії речовини на слизові оболонки [9]. Коефіцієнт варіабельності чутливості тварин до дії дослідженої речовини залеж� но від статі визначали за співвідношенням ЛД 50 менш чутливої статі тварин до ЛД 50 для більш чутливої статі тварин. Коефіцієнт варіабельності чутливості тварин до дії 7� ГОК залежно від виду розраховували за співвідношенням ЛД 50 менш чутливого виду тварин до ЛД 50 для більш чутливого виду [10]. Вивчення шкірно�резорбтивної дії 7� ГОК проводили відповідно до Методичних вказівок [11]. Досліди проведено на білих щурах самцях та самках, яким досліджу� вану речовину в дозі 2000 мг/кг наносили одноразово (експозиція 24 години) на ділянку шкіри розміром 2 х 2 см, з якої ретельно зістригали шерсть за добу до експозиції. Критерієм ефекту був термін розвитку і ступінь вираженості клінічної картини інтоксикації, наявність або відсутність летальних випадків, маса тіла та макроскопічні зміни внутрішніх органів. Дослідження подразнюючої дії 7�ГОК на шкіру проводили на кролях, відповідно до вимог Методичних вказівок [12]. Кро� лям самцям на звільнені від шерсті ділян� ки шкіри розміром 4 х 6 см одноразово на� носили 7�ГОК у кількості 0,5 г, змочений дистильованою водою. Час експозиції – 4 години. Критерії подразнюючого ефекту – візуальні зміни шкіри: наявність еритеми, набряку, струпів, тріщин, виразок та інших ознак ушкодження. Реакцію шкіри оціню� вали через 4 і 24 години та щодня упро� довж 14 діб після нанесення речовини. Досліди щодо вивчення подразнюю� чої дії 7�ГОК на слизову оболонку ока про� водили у відповідності до вимог Методич� них вказівок [12]. Експерименти проводи� ли на кролях самцях, яким одноразово в кон’юнктивальний мішок лівого ока вноси� ли речовину в нативному вигляді в кількості 50 мг. Праве око слугувало в якості конт� ролю. Реакцію слизової оболонки очей оц� інювали через 15 хв., 1, 24 години після внесення речовини та в подальшому – щодня протягом 14 діб. Дію речовини на слизову оболонку очей визначали візуаль� но за подразненням кон’юнктиви, наявні� стю сльозотечі, гіперемії, виділень з ока, ерозій, ушкодження райдужної та рогової оболонок. Дослідження сенсибілізуючих влас� тивостей 7�ГОК проводили на молодих статевозрілих мурчаках білої масті масою тіла 324�356 мг/кг за методом Клігмана� 119 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4, т. 2 (38�II), 2014 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 4 v.2 (38�II), 2014 Магнусона [13]. Попередньо проводили визначення індукуючої і тестуючої концен� трацій на 4 мурчаках. Формували 2 групи по 10 тварин. Для сенсибілізації організ� му мурчакам на чистих ділянках шкіри з обох боків від хребетного стовпа робили 3 парні ін’єкції (по 0,05 мл кожна): І – ад’ювант Фрейнда розведений у 0,9 % розчині NaCl у рівних об’ємах; ІІ – розчин 7�ГОК у диметилсульфок� сиді (ДМСО) в індукуючій концентрації; ІІІ – розчин 7�ГОК у ДМСО в індуку� ючій концентрації в суміші 1:1 з ад’юван� том Фрейнда, розведеного у 0,9 % роз� чині NaCl. Контрольні тварини оброблялися подібно, але без досліджуваної речовини: І – ад’ювант Фрейнда розведений у 0,9 % розчині NaCl у рівних об’ємах; ІІ – ДМСО у нативному вигляді; ІІІ – ДМСО у суміші 1:1 з ад’ювантом Фрейнда, розведеного у 0,9 % розчині NaCl. На 8 добу досліду проводили епіку� танну сенсибілізацію піддослідних тварин аплікацією 0,2 мл 7�ГОК у індукуючій кон� центрації під окклюзивну пов’язку на 48 годин, контрольним мурчакам під пов’яз� ку наносили 0,2 мл ДМСО. Тестування проводили на 20 день експерименту. Піддослідним і контрольним тваринам на інтактні ділянки шкіри наносили 7�ГОК у вигляді розчину тестуючої концентрації в ДМСО на шкіру правої плечової зони і роз� чинник на ліву плечову зону під оклюзив� ну пов’язку на 24 години. Після зняття ок� люзивної пов’язки через 24 та 48 годин візуально оцінювали реакцію шкіри за шка� лою Клігмана�Магнусона [13]. Відомо, що ксенобіотики можуть прямо, або опосередковано, впливати на різні ланки імунної системи. Оцінку стану клітинного імунітету при впливі 7�ГОК про� водили на мишах самцях лінії С57BL за реакцією гіперчутливості сповільненого типу (РГСТ) за умов сенсибілізації еритро� цитами барана [14]. Еритроцити барана 3� кратно відмивали фізіологічним розчином шляхом центрифугування при 3,0 g про� тягом 10 хв. Відмитий щільний осад ерит� роцитів використовували для приготуван� ня суспензії. Імунізацію 10 тварин піддос� лідної групи проводили одноразово внут� рішньоочеревинним введенням суспензії еритроцитів барана – 106 клітин у 0,5 мл 0,9 % розчину NaCl, контрольній групі тва� рин вводили 0,5 мл ізотонічного розчину NaCl. Через 30 хвилин піддослідним тва� ринам перорально вводили 7�ГОК у дозі 500 мг/кг у вигляді 5 %�ної суспензії в ізо� тонічному розчині NaCl, контрольним – відповідну кількість 0,9 % розчину NaCl. Тестування контрольних і піддослід� них тварин проводили через 5 днів після імунізації ін’єкцією в подушечку стопи лівої задньої лапи 0,05 мл суспензії еритроцитів барана, що містила 108 клітин. В праву лапу, що слугувала контролем, аналогіч� ним чином вводили 0,9 % розчин NaCl. Через 24 години після тестуючої ін’єкції оцінювали місцеву запальну реакцію за розміром набряку. Тварин піддавали евта� назії шляхом цервікальної дислокації, відсікали обидві стопи на рівні п’яткового суглоба, визначали індекс імунорегулятор� ної реакції (ІР) за формулою для піддосл� ідної (ІР Д ) та контрольної (ІР К ) груп: К КД В ВВ ІР 100)·(   де В Д – маса піддослідної (лівої) лапи, В К – маса контрольної (правої) лапи. Визначали коефіціент вираженості імуносупресивної дії речовини за форму� лою: К І = ІР Д / ІР К . Імуносупресивний ефект вважали наявним, якщо К І < 0,5. Отримані в експерименті дані оброб� лені з використанням стандартного паке� ту програмного забезпечення Microsoft® office Excell 2003, відповідно до статистич� них методів для медико�біологічних досл� ідженнях [15]. Результати та їх обговорення Дослідження гострої пероральної токсичності 7�ГОК проведено на щурах Wistar (5 cамців і 5 самок) та білих мишах (10 самців) у дозі 10000 мг/кг. Після вве� дення 7�ГОК у дозі 10000 мг/кг у щурів та мишей спостерігались подібні клінічні сим� птоми інтоксикації у вигляді малорухо� мості, пригнічення, важкого дихання, се� розних виділень з носа, забруднення се� чею урогенітальної зони. Упродовж 1�5 доби загинули: 1 самець і 1 самка щурів та 3 самці мишей. Летальність тварин ста� новила: 20 % для щурів самців та самок, 30 % для мишей самців. При розтині за� АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4, т. 2 (38�II), 2014 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 4 v.2 (38�II), 2014 120 гиблих тварин виявлено повнокров’я внутрішніх органів, здуття кишечника. Стан тварин, що вижили, нормалізувався на 3� 6 добу. В подальшому поведінка, зовнішній вигляд, споживання корму і води піддосл� ідними тваринами не відрізнялись від кон� тролю. Як видно з таблиці, на 7 і 14 добу після введення 7�ГОК виявлено вірогідне зниження маси тіла щурів самців на 8,9 % і 9,3 %, відповідно, самок – на 12,1 % і 12,2 %, відповідно. У порівнянні з контрольни� ми тваринами, приріст маси тіла щурів був вірогідно нижчим у самців на 48,3 %, у са� мок – на 74,3 %. У мишей самців статис� тично вірогідних змін маси тіла та її при� росту не спостерігалось. При візуальному обстеженні щурів і мишей у кінці експерименту (через 14 діб) було зазначено, що зовнішній вигляд піддослідних тварин та стан їх внутрішніх органів при розтині не відрізнялися від контролю. Усі тварини були нормальної вгодованості, шерсть мала охайний виг� ляд, шкіра – чиста, еластична без лущен� ня, слизові оболонки очей і носа –без под� разнень та виділень, урогенітальна зона – чиста. При вилученні з черепної коробки головного мозку розширення і наповнен� ня кров’ю судин оболонок, крововиливів та будь�яких інших відхилень не спостеріга� лося. При розтині грудної порожнини ле� гені повітромісткі, рожеві, еластичні. Сто� роннього вмісту в грудній порожнині не ви� явлено, тимус і серце без змін. Стравохід і трахея з щитоподібною залозою без особливостей. При розтині черевної порожнини сто� роннього вмісту в ній не виявлено, спайки відсутні, оточина прозора, без ущільнень і крововиливів. Поверхня печінки, нирок, селезінки – гладенька, блискуча. На розрізі тканина печінки та селезінки однорідна за кольором та консистенцією. Нирки та над� ниркові залози звичайні за розміром та формою, на розрізі мають чітку межу моз� кової і коркової речовини, без кровови� ливів. У більшості щурів і мишей стінка шлунку була спазмована, серозна оболон� ка світло�рожевого кольору з чітким судин� ним рисунком та вираженою складчасті� стю. Підшлункова залоза мала характер� ний колір, однорідну консистенцію, без не� крозів. Сім’яники, яєчники та матка без відхилень. За результатами гістологічних досл� іджень різних відділів шлунку щурів та ми� шей при гострій пероральній дії 7�ГОК в дозі 10000 мг/кг встановлено, що, на відміну від контролю, у піддослідних тва� рин спостерігалися ознаки гострого ката� рального гастриту (серозно�слизової фор� ми) на початковій стадії розвитку. Гістоло� гічно (рис.) це виражалося в гіперсекреції та активній десквамації поверхневих епі� теліоцитів, дистрофічних змінах покривно� го і залозистого епітелію, збільшенні ди� фузної лімфоїдної інфільтрації власної сли� зової оболонки, помітному розширенні та повнокров’ї судин. Таким чином, величина ЛД 50 7�ГОК для щурів самців і самок та мишей самців становить більше 10000 мг/кг. Коефіцієнт видової і статевої чутливості близько 1,0. Отже, видової та ста� тевої чутливості до дії речовини не спо� стерігається. Дослідження резорбтивно�токсич� ної дії 7�ГОК прове� дено на щурах Wistar (по 5 самців і 5 самок в группі). При нане� сенні на шкіру піддослідних тварин 7�ГОК у дозі 2000 мг/ кг у вигляді 50 % водної суспензії оз� нак подразнення на Таблиця Динаміка маси тіла щурів і мишей при гострій пероральній дії 7-ГОК (x ± S) Термін досліджень, доба Доза, мг/кг Стать тварин 0 7 14 Приріст маси тіла, г Щури самці 177,00 ± 2,15 (n = 5) 199,00 ± 2,15 (n = 5) 222,00 ± 3,22 (n = 5) 45,00 ± 2,15 0 самки 181,00 ± 2,15 (n = 5) 199,00 ± 3,22 (n = 5) 215,00 ± 3,22 (n = 5) 34,00 ± 2,15 самці 178,00 ± 1,07 (n = 5) 181,25 ± 5,60* (n = 4) 201,25 ± 7,00* (n = 4) 23,25 ± 8,40* 1000 самки 180,00 ± 2,15 (n = 5) 175,00 ± 8,40* (n = 4) 188,75 ± 9,80* (n = 4) 8,75 ± 8,40* Миші 0 самці 24,50 ± 0,43 (n = 10) 25,65 ± 0,54 (n = 10) 27,10 ± 0,54 (n = 10) 2,60 ± 0,22 1000 самці 24,50 ± 0,32 (n = 10) 24,50 ± 0,91 (n = 7) 25,86 ± 1,06 (n = 7) 1,36 ± 0,60 Примітки. 1. n – кількість тварин в групі, що вижили; 2. * – статистично вірогідні зміни, р < 0,05 121 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4, т. 2 (38�II), 2014 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 4 v.2 (38�II), 2014 місці аплікації не виявлено. Досліджувана речовина не викликала клінічних симптомів інтоксикації і загибелі тварин. При розтині по закінченню 14�денного терміну спосте� реження внутрішні органи щурів обох ста� тей – мозок, серце, легені, печінка, селе� зінка, нирки, надниркові залози, тимус, шлунок, кишечник, гонади – були без ви� димої патології. У щурів самців і самок ста� тистично вірогідних змін маси тіла і її при� росту, відносно тварин контрольної групи, не спостерігалось. Таким чином, величина ЛД 50 7�ГОК при нанесенні на шкіру щурів самців і са� мок більше 2000 мг/кг. Дослідження подразнюючої дії 7�ГОК на шкіру та слизові оболонки ока прове� дено на кролях самцях породи Шиншила (в групі по 3 тварини). При аплікації на шкіру кролів 7�ГОК у кількості 0,5 г, змоче� ного дистильованою водою, подразнення шкіри не виявлено впродовж 14�добового періоду спостереження. Шкіра була елас� тичною, звичайного кольору, рівномірно заростала шерстю. Отримані дані свідчать про те, що 7�ГОК у нативному вигляді не чинить подразнюючої дії на шкіру. Після внесення 7�ГОК в кон’юнкти� вальний мішок ока кролів (50 мг) у всіх тва� рин в перші години спостерігались слаб� ка сльозотеча, впродовж 1�2 діб – гіпере� мія кон’юнктиви (судини ін’єковані – 1 бал). На третю добу стан слизових оболо� нок ока кролів нормалізувався і залишав� ся таким до закінчення 14�добового пері� оду спостереження. Результати дослід� жень свідчать, що 7�ГОК у нативному виг� ляді чинить слабку подразнюючу дію на слизові оболонки ока кролів. Дослідження сенсибілізуючих влас� тивостей 7�ГОК проведено на 24 мурчаках самцях (4 – для визначення сенсибілізую� чої та тестуючої концентрацій, 10 – піддос� лідних, 10 – контрольних) за методом Клігмана і Магнусона. Зважаючи на слаб� ку розчинність 7�ГОК, в якості розчинника використовували ДМСО, кінцева концент� рація якого складала 0,5 %. Для визначен� ня сенсибілізуючої та тестуючої концент� рацій (за подразнюючим ефектом) 4 мур� чакам на шкіру наносили 7�ГОК в концен� траціях 20 %, 10 % та 5 % упродовж 5 діб. Оскільки подразнюючої дії при нанесенні вказаних розчинів на шкіру не виявлено, то для сенсибілізуючої і, подальшої, тес� туючої експозицій використовували 20 % розчин 7�ГОК у ДМСО. У сенсибілізу� ючій стадії дослід� жень встановлено, що внутрішньошкірні ін’єкції 7�ГОК у ДМСО викликали місцеву реакцію у вигляді інфільтрату. Після нанесення 7� ГОК на оброблену ділянку шкіри спини піддослідних тварин місцевої реакції шкіри не спостеріга� лось. Після тестуючої експозиції через 24 та 48 годин у піддос� лідних і контрольних тварин змін шкіри не виявлено. Одержані результати свідчать про те, що в умовах даного досліду 7�ГОК не чинить сенсибілі� зуючої дії на організм мурчаків. Рис. Шлунок щура самця через 14 діб після гострого впливу 7-ГОК у дозі 10000 мг/кг. Гематоксилін-еозин. Х 400. Примітка: стрілками зазначено розширення і повнокров’я судин дна залоз шлунку у власній пластині слизової оболонки (1); інфільтрація лімфоїдними елементами власної пластини слизової передшлунку (2); розширення і повнокров’я судин власної пластини слизової та сполучної тканини підслизової основи дна шлунку (3-4). АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4, т. 2 (38�II), 2014 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 4 v.2 (38�II), 2014 122 Оцінка стану клітинного імунітету за РГСТ при імунізації еритроцитами барана проведена в досліді на двох групах мишей самців лінії С57BL (10 контрольних і 10 піддослідних), після перорального введен� ня піддослідним тваринам 7�ГОК у дозі 500 мг/кг. Встановлено, що середня величина індексу імунорегуляторної реакції для гру� пи контрольних тварин складає 29,66 ± 2,02, для піддослідних тварин – 35,00 ± 2,80, вірогідних змін цього показника відносно контрольних тварин не виявлено. Коефіціент вираженості імуносупресивно� го впливу К І = 35,00/29,66 = 1,18, що свідчить про відсутність змін імунної відповіді у піддослідних тварин. Отримані дані свідчать про те, що 7� ГОК за показником РГСТ не впливає на клітинну імунну відповідь у мишей та не чинить імунодепресивної дії на організм. Висновок Згідно ГОСТ 12.1.007�76 [16], харчо� вий барвник 7�ГОК за параметрами гос� трої пероральної та дермальної токсич� ності відноситься до 4 класу небезпеч� ності, видова і статева чутливість невира� жені, не подразнює шкіру, слабко подраз� нює слизову оболонку очей, не проявляє сенсибілізуючої та імунотоксичної дії. Література 1. Berenbaum M. Coumarins and caterpillars: a case for coevolution. / M. Berenbaum // Evolution.– 1983.– № 37(1).– Р. 163�179. 2. Regulation (EC) No 1334/2008 of the European Parliament and of the Council of 16 December 2008 on flavourings and certain food ingredients with flavouring properties for use in and on foods and amending Council Regulation (EEC) No 1601/91, Regulations (EC) No 2232/96 and (EC) No 110/2008 and Directive 2000/13/ EC.– Official Journal of the European Union.– 31.12. 2008.– L. 354.– Р. 34�50. 3. Comparative metabolism and kinetics of coumarin in mice and rats / S.L. Born, A. M. Api, R. A. Ford, [et al.] // Food Chem. Toxicol.� 2003.– №41.– P. 247–258. 4. Evans J. G. Two�year toxicity study on coumarin in the baboon / J. G.Evans, I. F. Gaunt, B. G. Lake // Food Cosmet. Toxicol.– 1979.– № 17.– Р. 187�193. 5. Guilbault G. G Practical fluorescence / edited by George G. Guilbault. – New York. Usa.– 1990.– 249 p. 6. Принципы оценки безопасности пищевых добавок и контаминантов в продуктах питания. – М.: «Медицина», 1991 г. – 158 с. 7. Булдаков А.С. Пищевые добавки. Спра� вочник. – Санкт�Петербург: издательство “Ut”, 1996. – 240 с. 8. Токсикометрия химических веществ, заг� рязняющих окружающую среду [под общ. ред. А.А. Каспарова и И. В. Саноцкого]. – Центр международных проектов ГКНТ. – М.: Внешторгиздат, 1968. – 428 с. 9. Коржевский Д. Э. Основы гистологичес� кой техники. / Д. Э. Коржевский, А. В. Гиляров. – М.: СпецЛит, 2010. – 96 с. 10. Методические рекомендации по оценке новых пестицидов.� К.: ВНИИГИНТОКС, 1988.– 209 с. 11. Методические рекомендации по изуче� нию кожно�резорбтивного действия хи� мических соединений при их гигиеничес� ком регламентировании в воде / Красов� ский Г.Н., Штабский Б.М., Гжегоцкий М.Р. и др. // Гигиеническая оценка вредных веществ в воде. Опыт сотрудничества стран�членов СЭВ.– М., 1987.– С.49�54. 12. Методические указания к постановке ис� следования по изучению раздражающих свойств и обоснованию предельно допу� стимых концентраций избирательно дей� ствующих раздражающих веществ в воз� духе рабочей зоны. М.� 1980.� 24 с. 13. Magnusson B. The indentification of contact allergens by animal assay. The guinea pig maximization test / B. Magnusson and A.M. Kligman // J.Invest. Dermatol.– 1969.– 52.– P. 268�276. 14. Descotes G. Immunotoxicology / Descotes G. and Mazue G. // Adv. in Vet. Sci. Compar. Med.– 1987.– v.31.– P. 95�119. 15. Лапач С. Н. Статистические методы в медико�биологических исследованиях с использованием Excel. / С. Н. Лапач, А. В. Чубенко, П. Н. Бабич.– К.: МОРИОН, 2001.– 320 с. 16. Система стандартов безопасности труда. Вредные вещества. Классификация и об� щие требования безопасности. ГОСТ 12.1.007�76.– Государственный Комитет СССР по стандартам. �– М., 1976. – 6 с. References 1. Berenbaum M.1983, “Coumarins and caterpillars: a case for coevolution”, Evolution, 37(1), pp. 163�179. 2. Regulation (EC) No 1334/2008 of the European Parliament and of the Council of 16 December 2008 on flavourings and certain food ingredients with flavouring properties for use in and on foods and amending Council Regulation (EEC) No 1601/91, Regulations (EC) No 2232/96 and 123 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4, т. 2 (38�II), 2014 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 4 v.2 (38�II), 2014 Впервые поступила в редакцию 15.11.2014 г. Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования (EC) No 110/2008 and Directive 2000/13/ EC.– 2008, Official Journal of the European Union, L. 354, pp. 34�50. 3. Born S.L., Api A. M., Ford R. A. [et al.] 2003, “Comparative metabolism and kinetics of coumarin in mice and rats “, Food Chem. Toxicol., №41, pp. 247–258. 4. Evans J. G., Gaunt I. F., Lake B. G. 1979, “Two�year toxicity study on coumarin in the baboon”, Food Cosmet. Toxicol, № 17, pp. 187�193. 5. Practical fluorescence / edited by George G. Guilbault, 1990., New York, 249 p. 6. Principles for the Safety Assessment of Food Additives and Contaminants in Food. – 1991, Мoscow, «Medicina», 158 p. [in Russian]. 7. Buldakov A.S. 1996, “Food Additives. Handbook”, St. Petersburg: Publishing “Ut”, 240 p. [in Russian]. 8. Toxicometry of environment polluting chemicals [Edited by A.A. Kasparov and I.V. Sanotskiy], 1968, Centre for International Projects of State Committee on Science and Technology, Moscow: Vneshtorgizdat, 428 p. [in Russian]. 9. Korzhevsky D. E. Gilyarov A.V. 2010, Principles of histological techniques, Moscow: SpetsLit, 96 p. [in Russian]. 10. Guidelines for the evaluation of new pesticides, 1988, Kyiv.: VNIIGINTOKS, 209 p. [in Russian]. 11. Krasovsky G.N., Shtabsky B.M., Gzhegotsky M.R. et al., 1987, “Guidelines for the study of skin�resorptive activity of chemical compounds for their hygienic regulation in water”, in book Hygienic assessment of harmful substances in the water. Cooperation experience of Comecon member countries, Moscow, pp.49�54 [in Russian]. 12. Methodological guidelines for formulation irritant properties studies, and justification of selectively irritating substances maximum permissible concentrations in the working area, 1980, Moscow, 24 p. [in Russian]. 13. Magnusson B. The indentification of contact allergens by animal assay. The guinea pig maximization test / B. Magnusson and A.M. Kligman // J.Invest. Dermatol.– 1969.– 52.– P. 268�276. 14. Descotes G. and Mazue G. 1987, “Immunotoxicology”, Adv. in Vet. Sci. Compar. Med.– v.31.– pp. 95�119. 15. Lapach S.N. Chubenko A.V., Babich P.N. Excel using statistical methods for biomedical research, 2001, Kyiv.: MORION, 320 p. [in Russian] 16. Occupational safety standards system. Harmful substances. Classification and general safety requirements. GOST 12.1.007�76, USSR State Committee on Standards, M., 1976. – 6 p. Резюме ТОКСИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА 7� ГИДРОКСИКУМАРИНА Зиновьева М.Л., Жминько П.Г., Решавская А.В. Установлено, что ЛД 50 7�ГОК для крыс самцов и самок, мышей самцов при пероральном поступлении в организм бо� лее 10000 мг/кг. ЛД 50 для крыс самцов и самок при дермальном поступлении в организм более 2000 мг/кг. Коэффициент видовой и половой чувствительности око� ло 1,0. 7�ГОК слабо раздражает слизис� тые оболочки глаз кроликов. Раздражаю� щего действия на кожу кроликов и сенси� билизирующего действия на организм морских свинок не выявлено. Изменений клеточного иммунитета не установлено – коэффциент выражености иммуносупрес� сивного действия К І = 1,18. Ключевые слова: 7&гидроксикумарин, острая токсичность, раздражающее действие, аллергенное действие, им& муномодулирующее действие. Summary TOXIC PROPERTIES OF 7� HYDROXICOUMARIN Zinovieva M.L., Zhminko P.G., Reshavskaya O.V. Oral LD50 of 7�HOC is more then 10000 mg/kg for rat males and females, mice males. Dermal LD50 is more then 2000 mg/ kg for rat males and females. Coefficient of interspecies and intersexual variability is about 1,0. 7�HOC weakly irritates eye mucosa of rabbit. Irritating effect on skin of rabbits, sensibilizing activity on guinea pig is not found. A changes of cell�mediated immunity are not detected – immunosuppressive activity coefficient К І = 1,18. Key words: 7&hydroxicoumarin, acute toxicity, irritating activity, allergenic activity, immunomodulating activity

Токсичні властивості 7-гідроксикумарину

Institution

Ähnliche Einträge